UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНові моноклональні антитіла ІПО-38 до ядерного антигену, що асоційований з проліферацією нормальних та злоякіснотрансформованих клітин: Автореф. дис..
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2174
Скачало123
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Закономірності процеса проліферації пухлинних клітин

- один із основних критеріїв динаміки розвитку злоякісних новоутворень.

Уявлення про кінетику проліферативних процесів постійно поширюється і

уточнюється. Дослідження останніх років йдуть у двох напрямках. Перший -

це вивчення молекулярних механізмів проліферації із з‘ясуванням ролі

окремих клітинних субстанцій в регулюванні цього процесу, а також впливу

на нього різних екзогенних і ендогенних факторів (Pines J. et al., 1995;

Brechot C., 1997). Другий - дослідження особливостей проліферації

пухлинних клітин у хворих з різними новоутвореннями з метою

використання цієї інформації для прогнозування перебігу захворювання і

корекції схем терапії. Існує ряд робіт, результати яких свідчать про

наявність кореляції між інтенсивністю проліферативного процесу і

перебігом захворювання (Котельников В.М. и соавт., 1997; O'Relly S.M. et

al., 1992). Такі дослідження дали підставу розглядати клітинну

проліферацію як прогностичний критерій при новоутвореннях різної

локалізації і гістологічної структури.

 

До недавнього часу існував ряд методів для оцінки кінетики проліферації,

серед яких метод авторадіографії з використанням тимідина, поміченого

тритієм (Malaise E.P. et al., 1973), проточна цитометрія з визначенням

вмісту ДНК у ядрах клітин (Baisch H. et al., 1975), імпрегнація нуклеол

азотнокислим сріблом (Busch H. et al., 1979).

 

Розробка гібридомної технології отримання моноклональних антитіл (МКАТ)

(Kohler G., Milstein C., 1975) надала вченим можливість одержувати нові

унікальні високоспецифічні реагенти, що дозволяють візуалізувати різні

антигени як на поверхні клітин, так і в цитоплазмі і ядрі (Marx U. et

al., 1997). Деякі з цих антигенів є циклозалежними, що дозволяє

використовувати отримані до них МКАТ для вивчення проліферації

нормальних і злоякіснотрансформованих клітин. Так, були отримані

моноклональні антитіла до антигенів з характерною експресією у клітинах,

що проліферують. Серед них широко відомі МКАТ Кі-67 (Gerdes J . et al.,

1984), антитіла до PCNA (Takasaki Y. et al., 1984), рецептора

трансферину (Judd W., 1980), ДНК полімераз symbol 97 \f "Symbol" \s 12

(Alama A., 1987) та symbol 100 \f "Symbol" \s 12 (Lee, M.Y., 1989),

які знайшли використання і у клінічній практиці. Але вказані МКАТ

виявляють антигени, які експресовані в основному у пізній G1, S та М

фазах клітинного циклу. В зв‘язку з цим рання G1 залишається поза

аналізом, що є важливим недоліком цих МКАТ.

 

Тому створення нових МКАТ до антигенів, які експресуються протягом

всього періода ділення клітини, а також вивчення можливості використання

їх поруч з морфологічними, цитохімічними та імунохімічними ознаками для

характеристики патологічних клітин хворих на пухлини різної локалізації

є перспективною і актуальною задачею сучасної онкології.

 

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

 

Дисертаційна робота виконана у Відділі імуноцитохімії Інституту

експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ