.

Структурні способи підвищення щільності подання інформації у вигляді штрихових кодів: Автореф. дис… канд. техн. наук / Є.С. Сулема, Нац. техн. ун-т

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 1883
Скачать документ

Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут”
На правах рукопису
Сулема Євгенія Станіславівна
УДК 681.3.07
СТРУКТУРНІ СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ
ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРИХОВИХ КОДІВ
Спеціальність 05.13.05 – “Елементи і пристрої
обчислювальної техніки та систем керування”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
технічних наук
Київ – 1998

Дисертація є рукописом
Робота виконана в Національному технічному університеті України “КПІ” на кафедрі спеціалізованих комп’ютерних систем
Науковий керівник — кандидат технічних наук, доцент
Дичка Іван Андрійович,
заст. декана факультету прикладної
математики НТУУ “КПІ”
Офіційні опоненти — доктор технічних наук, професор
Азаров Олексій Дмитрович,
зав. кафедрою обчислювальної
техніки Вінницького державного
технічного університету,
кандидат технічних наук
Селігей Олександр Минович,
начальник конструкторського бюро
Київського НВО “Електронмаш”
Провідна організація — Інститут проблем реєстрації
інформації НАН України, відділ
спеціалізованих засобів
моделювання
Захист дисертації відбудеться “28” грудня 1998 р. о 1430 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради по присудженню наукового ступеня кандидата технічних наук Д26.002.02 у Національному технічному університеті України “КПІ” за адресою 252056, Київ-56, пр.Перемоги, 37, корп.18, ауд. 306.
Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою установи, просимо надсилати за адресою: 252056, Київ-56, пр.Перемоги, 37, НТУУ “КПІ”. Вченому секретарю.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного технічного університету України “КПІ”.
Автореферат розісланий “26” листопада 1998 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої
ради, кандидат техніч-
них наук, доцент Орлова М.М.

АНОТАЦІЯ
Проблема побудови ефективних пристроїв обчислювальної техніки і систем управління була і залишається однією з найважливіших. На сьогодні розроблено і використовується велика кількість обчислювальних пристроїв, у тому числі засобів введення-виведення інформації. Проте практичне вирішення прикладних задач вимагає удосконалення існуючих способів організації введення-виведення і створення нових високопродуктивних технічних засобів.
Метою дисертаційної роботи є підвищення продуктивності і вірогідності введення інформації в ЕОМ.
Поставлена мета досягається розв’язуванням таких задач:
1) підвищення щільності подання текстової інформації у вигляді одномірних штрихових кодів (ШК);
2) подання великих обсягів інформації за допомогою двомірних ШК;
3) побудова завадостійких ШК для подання великих обсягів інформації.
Автор захищає:
1) Структуру та спосіб створення символіки одномірного штрихового коду заданої розмірності з максимальною щільністю знаків.
2) Беззнаковий спосіб побудови високощільних одномірних ШК.
3) Спосіб побудови одномірних ШК з підвищеною завадостійкістю знаків.
4) Методику розробки завадостійких матричних ШК.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Створення різноманітних пристроїв введення-виведення інформації розширює галузь застосування обчислювальної техніки. Ця тенденція особливо помітна в автоматизованих системах управління. Діапазон пристроїв введення первинної інформації в таких системах надзвичайно широкий і є потреба в розширенні їх номенклатури. Однією з конкретних реалізацій введення текстової інформації в обчислювальну систему є пристрої зчитування інформації, поданої у вигляді штрихових кодів.
Для систем управління розроблені і використовуються ШК, які мають порівняно високу щільність подання інформації і завадостійкість. Однак виникнення нових сфер використання штрихового кодування обумовлює необхідність розробки нових ШК, які б дозволяли при тому ж розмірі ШК-позначки подавати більші обсяги інформації, а також ШК з підвищеною завадостійкістю.
Методи досліджень. У роботі використано методи комбінатори¬ки, теорії ймовірностей і теорії завадостійкого кодування.
Наукова новизна.
1) Розроблено спосіб створення символіки одномірного ШК заданої розмірності з регулярною структурою ШК-знаків, який забезпечує максимальну щільність знаків для заданої роздільної здатності пристрою зчитування.
2) Запропоновано беззнаковий спосіб побудови одномірних ШК, що дозволяє підвищити щільність подання інформації в порівнянні з традиційним алгоритмом посимвольного кодування та є альтернативним йому.
3) Одержано спосіб створення одномірних штрихових кодів із заданою розмірністю символіки, стійких до спотворень штрихкодових елементів (випадання штриха одиничної ширини; зміна геометричного розміру елемента на одиничну ширину), що дозволяє забезпечити новий рівень завадостійкості ШК – завадостійкість у межах кожного ШК-знаку.
4) Запропоновано методику побудови завадостійких матричних ШК, застосування яких дозволяє вірогідно вводити інформацію в систему обробки при частковому ушкодженні поверхні ШК-позначки та ґрунтується на особливому розміщенні компонент інформаційної послідовності у ШК-позначці і застосуванні коректувального коду, який виправляє помилки заданої кратності.
Практична цінність роботи полягає в розробці способів побудови ШК, які дозволяють подавати на заданій площі носія більші обсяги інформації порівняно з існуючими ШК і, отже, вводити в обчислювальну систему за один сеанс читання більшу кількість інформації. Таким чином, продуктивність введення інформації в систему обробки підвищується без збільшення швидкості поширення сигналів.
Використання запропонованих способів побудови завадостійких ШК дозволяє вірогідно декодувати інформацію при частковому ушкодженні поверхні позначки матричного штрихового коду, а також при виникненні помилок заданого виду в межах кожного знака одномірного ШК. Все це розширює сферу застосування штрихового кодування інформації.
Реалізація результатів роботи.
Робота виконана на кафедрі спеціалізованих комп’ютерних систем Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Результати дисертації використано при виконанні науково-дослідних госпдоговірних робіт між кафедрою СКС НТУУ “КПІ” та Українським науково-дослідним інститутом зв’язку, а також акціонерним товариством “МДМ-Сервіс”.
Апробація роботи. Основні результати роботи доповідалися й обговорювалися на таких конференціях: “Актуальні питання створення національної системи технічного захисту інформації” (Київ, лютий 1994 р.), “Наукомісткі технології подвійного призначення” (Київ, квітень 1994 р.), “1-а Українська конференція з автоматичного управління” (Київ, травень 1994 р.), «3-я Українська конференція з автоматичного управління” (Севастополь, вересень 1996 р.).
Публікації. З теми дисертації опубліковано 9 друкованих праць.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновку і додатків.
У першому розділі розглянуто і класифіковано існуючі штрихові коди, визначено їх числові характеристики. Внаслідок проведеного аналізу виявлено недоліки існуючих штрихових кодів і визначено шляхи їх подолання.
Другий розділ присвячений побудові високощільних одномірних ШК. У ньому виділено і проаналізовано п’ять можливих способів подання інформації у вигляді ШК, визначено найбільш ефективний з точки зору щільності подання інформації спосіб. Розроблено спосіб побудови символіки заданої розмірності ШК з підвищеною щільністю подання інформації. Запропоновано беззнаковий спосіб побудови ШК-позначок.
Третій розділ присвячений двомірним штриховим кодам. Запропоновано способи побудови високощільних стекових і матричних штрихових кодів.
У четвертому розділі досліджено можливі спотворення штрихкодових позначок і їх вплив на виникнення помилок у вихідній інформаційній послідовності. Визначено найбільш імовірний вид помилок, що виникають при декодуванні ушкодженої ШК-позначки. Розглянуто способи побудови одномірних ШК з підвищеною завадостійкістю знаків. Запропоновано спосіб побудови завадостійких стекових ШК. Розроблено методику побудови ШК-позначки матричного ШК.
У п’ятому розділі розглянуто узагальнену структуру апаратного декодера та програмну реалізацію обробки штрихових кодів.
У додатках наведено результати досліджень, елементи програмної реалізації та акти впровадження.
ЗМІСТ РОБОТИ
Під штриховим кодом (ШК) розуміють комбінацію послідовно розташованих паралельних елементів ШК (штрихів і проміжків між ними), розміри і розташування яких установлені певними правилами. Мета штрихового кодування інформації — швидке, безпомилкове введення даних в електронну систему обробки.
При штриховому кодуванні інформації дані подаються у вигляді ШК-позначки (рис.1), що складається з послідовності інформаційних і службових знаків (знак — сукупність елементів ШК).
Традиційна структура ШК-позначки:

Рис.1. Приклад позначки ШК
HDBC
1) ліва зона стабілізації;
2) знак “Старт”;
3) інформаційні знаки;
4) контрольний(і) знак(и);
5) знак “Стоп”;
6) права зона стабілізації.
Можна виділити п’ять основних способів подання інформації у вигляді одномірного ШК (ОШК):
1) за допомогою штрихів (ОВ — Only Bars);
2) за допомогою проміжків (OS — Only Spaces);
3) комбінацією штриха і проміжку (BSC — Bar and Space Combination);
4) чергуванням елементів ШК, що мають дві градації ширини (BSI — Bar and Space Interleaving);
5) чергуванням елементів ШК, що мають понад дві градації ширини (MBSI — Multilevel Bar and Space Interleaving).
Як показали проведені дослідження, найкращим способом з погляду щільності подання інформації є MBSI-спосіб. Оцінка способів і ШК, що отримані цими способами, здійснювалася за допомогою числових показників:
1) кількість інформації, що передається знаком, I=log2N, біт,
де N – кількість інформаційних символів у символіці ШК;
2) інформаційна щільність ШК-знаків, J=I / mср, біт/мод. (модуль – частина штриха або проміжку, ширина якого є базовим розміром і якому кратні всі розміри елементів ШК), де mср – ширина ШК-знака;
3) інформаційна надлишковість ШК-знаків, R=(mср – I) / I;
4) інформаційна щільність ШК-позначки, Q=n  I / Mср, біт/модуль, де n – довжина вихідної інформаційної послідовності, Mср – ширина ШК-позначки;
5) інформаційна надлишковість ШК-позначки, U=(Mср–n  I) / n  I.
У роботі розроблено спосіб побудови символіки заданої розмірності ОШК регулярної структури з максимальною щільністю штрихових знаків.
Показано, що для побудови символіки ШК з максимальною щільністю знаків необхідно і достатньо, щоб виконувалися такі умови:
1) кількість t елементів у ШК-знаку повинна бути парною:
t mod 2 = 0 (1);
2) ознакою виділення знаків при декодуванні ШК-позначки є однакова для всіх знаків символіки кількість елементів (t–const);
3) ширина знаків повинна бути якнайменшою;
4) знаки символіки можуть мати неоднакову ширину (m–var);
5) ШК-елементи повинні мати ширину e, що не перевищує максимально допустиму кількість градацій ширини L:
e  L (2).
Таким чином, побудова символіки заданої розмірності N відбувається з урахуванням роздільної здатності L пристрою зчитування ШК, що дає можливість реалізувати нові високощільні ШК з використанням існуючих спеціалізованих пристроїв введення інформації.
Знаки символіки генеруються за таким алгоритмом:
1) з урахуванням умов (1) і (2) визначити кількість t елементів ШК-знака, розв’язуючи нерівність:
,
де – кількість розміщень з L елементів по t з повтореннями,
Nзадане – задана розмірність символіки ШК,
N’ – максимальна розмірність символіки ШК;
2) знайти множину W ширин знаків (знаки мають різну ширину — мінімальна ширина m1=t модулів, максимальна ширина mt+1=Lt): W={t, t+1, t+2, …, Lt–1, Lt}, m  W;
3) для кожного значення mk (k=1, …, t+1) при відомому t розв’язати систему рівнянь (цілочислові розв’язки):
(3),
де iP – кількість елементів p-ї градації (p=1…L) у знаку;
4) визначити кількість знаків Nk, що мають ширину mk:
Nk=Pt(i1, i2, …, iL)= (4),
де Pt(i1, i2, …, iL) – кількість перестановок t елементів з повтореннями. (Якщо система (3) має декілька розв’язків, то загальна кількість знаків Nзагальне являє собою суму Nki , які отримані для кожного з  окремих розв’язків:
Nзагальне= ).
5) визначити порядковий номер s елемента mmax множини W ширин знаків, який є верхньою границею ширини знаків (рис.2), при якому виконується умова:

Рис.2 Визначення mmax
Nзадане  , s t+1 (5).
6) одержати знаки ширини m  mmax символіки ШК заданої розмірності Nзадане шляхом перестановок з повтореннями i1 елементів шириною 1 мод., i2 елементів шириною 2 мод, … iL елементів шириною L мод (значення ip (p=1…L) для кожного значення mk є розв’язками системи (3)).
Таким чином, якщо потрібно одержати символіку високощільного ШК для подання, наприклад, десяткових цифр, то необхідно розробити Nзадане=10 ШК-знаків.
Будемо вважати, що пристрій зчитування допускає використання двох градацій ширини (L=2). Тоді:
1) кількість елементів t у ШК-знаку: .
Розв’язком є t=4. Максимальна кількість знаків N’=16.
2) множина ширин ШК-знаків: W={4, 5, 6, 7, 8}, mW.
3) розв’яжемо систему рівнянь (3) для кожного значення mW.
Наприклад, при m1=4 мод. дістаємо:
.
Для інших значень ширини маємо: при m2=5 мод. – i1=3, i2=1, при m3=6 мод. – i1=2, i2=2, при m4=7 мод. – i1=1, i2=3, при m5=8 мод. – i1=0, i2=4.
4) визначимо відповідно до (4) кількість знаків кожної ширини: N1=1, N2=4, N3=6, N4=4, N5=1.
Таблиця 1
Символіка ШК HDBC

5) знаходимо таке значення s, при якому виконується (5): 10  N1+N2+N3, тобто s=3. Визначаємо верхню границю ширини знаків: mmax=m3=6 мод. Отже, для створення символіки розмірності Nзадане=10, достатньо використати 1 знак шириною 4 мод., 4 знаки шириною 5 мод. і 5 знаків шириною 6 мод.
6) знаки символіки нового ШК (назвемо його HDBC – High Density BarCode) кожної з ширин mk  mmax одержимо як результат перестановок з повтореннями з i1 елементів першої градації і i2 елементів другої градації (табл.1).
На рис.1 подано ШК-позначку, що відповідає десятковому номеру 38411057.
У роботі показано, що побудований запропонованим способом ШК HDBC має в 1.33 рази більшу інформаційну щільність і у 1.76 рази меншу інформаційну надлишковість ШК-позначки, ніж ШК UPC-E, кращий з точки зору щільності подання інформації з-поміж відомих ШК (табл.2).
Іншим способом підвищення щільності подання інформації є беззнаковий (числовий) спосіб побудови ШК-позначки. Основна мета беззнакового способу — зменшити інформаційну надлишковість, що виникає при традиційному посимвольному поданні вихідної інформації у вигляді ШК. Для цього вихідну текстову послідовність х1 х2 … xn слід замінити послідовністю номерів інформаційних символів в алфавіті a1 a2 … an. Отримана послідовність розглядається як єдине число в системі числення з основою А, рівною кількості символів у вихідному алфавіті, і перетворюється в двійковий вигляд y1 y2 … yÌ. Далі отриманий двійковий вектор слід перетворити у вектор знака V, елементами якого є кількості нулів (одиниць), які розташовані підряд, у двійковому векторі y1 y2 … yМ. Для одержання ШК-позначки на носій інформації необхідно нанести знак “Старт”, потім кожній компоненті вектора знака V, що стоїть на непарній позиції, слід поставити у відповідність штрих, а компоненті, що перебуває на парній позиції, — проміжок, після чого нанести знак “Стоп”.
Використання запропонованого беззнакового ШК NCB (Non-Character Barcode) дозволяє збільшити щільність подання інформації в середньому в 1.31 рази у порівнянні з ШК UPC-E.
Таблиця 2
Характеристики ШК
Найменування ШК Інформаційна щільність
знака, J, біт/модуль Інформаційна
надмірність знака, R Інформаційна щільність ШК-позначки, Q Інформаційна надмірність ШК-позначки, U
2/5 0.30 2.31 0.23 3.39
EAN-8 0.47 1.11 0.35 1.88
UPC-E 0.47 1.11 0.42 1.37
HDBC 0.64 0.56 0.56 0.78
NCB — — 0.55 0.81
Особливістю ОШК є те, що вони призначені для подання невеликих обсягів інформації (звичайно до 15 символів). Для подання великих обсягів інформації (близько 1Кбайт) доцільно використовувати ШК з двомірною структурою ШК-позначки.
Розрізняють стекові і матричні двомірні ШК.
Стекові ШК (СШК), як і одномірні ШК, ґрунтуються на кодуванні даних з використанням ШК-елементів різних ширин і являють собою множину розташованих одна над одною послідовностей штрихів і проміжків. Введення СШК у систему обробки відбувається шляхом багаторазового одноосьового сканування.
ШК-позначка матричного штрихового коду (МШК) являє собою прямокутну інформаційну матрицю та обмежувальний знак (рис.3), який складається з ключових фігур і бордюрного рисунка. Бордюрний рисунок обрамляє інформаційну матрицю і являє собою послідовне чергування темних і світлих комірок. Ключові фігури розташовані у кутах бордюрного рисунка, вони необхідні для визначення місцезнаходження і орієнтації МШК-позначки під час декодування інформаційної матриці. Інформаційна матриця складається з МШК-знаків. Знак — це сукупність комірок. Вигляд знаків залежить від того, у якій системі числення подана інформаційна послідовність. У випадку використання двійкової системи ШК-знаком є одна комірка, що може бути темною (чорною) або світлою (білою). При введенні МШК у систему обробки сканування відбувається по двох ортогональних осях.

Рис.3. МШК-позначка з ключовими фігурами і бордюрним рисунком
Порівняння СШК і МШК показує, що за однакового розміру ШК-позначки МШК дозволяють подавати більшу кількість інформації. Для побудови МШК-позначки в роботі був використаний розглянутий раніше числовий спосіб побудови ШК, що дозволило зменшити розмір МШК-позначки на 22% порівняно з посимвольним поданням.
Недоліком існуючих ШК є порівняно низька завадостійкість. Для побудови одномірних ШК з підвищеною завадостійкістю пропонується перейти від контролю правильності усієї ШК-позначки, здійснюваного за рахунок додавання до вихідного слова контрольного символа, до контролю правильності кожного ШК-знака. Тоді можна побудувати ШК, який дозволяє виправляти помилки, що виникають у межах кожного знака.
У роботі досліджено можливі спотворення ШК-позначок і їх вплив на характер помилок в інформаційній послідовності. Найбільш імовірними спотвореннями для ОШК є випадання штриха одиничної ширини та зміна геометричних розмірів одного з елементів ШК-знака на одиничну ширину, що еквівалентно виникненню однократної несиметричної помилки в двійковому векторі знака.
Для виправлення таких помилок були використані коректувальні коди, що виправляють несиметричні помилки.
Усі вектори B=b1 b2 … bm такого коректувального коду задовольняють умові:
( ) mod r = 0,
де r – ціле додатне число, таке, що r  m+1.
Позиція помилки j (j=1..m) визначається в залежності від виду помилки:
,
де Y= y1 y2 … ym – вектор з помилкою.
Специфіка ШК-знаків накладає ряд обмежень на вид двійкових векторів, а саме:
1) усі вектори повинні починатися з одиниці і закінчуватися нулем,
2) усі вектори повинні містити однакову парну кількість груп нулів (одиниць), що розташовані підряд,
3) кількість двійкових розрядів у кожній групі не повинна перевищувати заданої кількості L градацій ширини,
4) загальна кількість двійкових векторів, що задовольняють даним умовам, повинна дорівнювати або перевищувати задане значення N розмірності символіки ШК.

Рис.4. Схема побудови
МШК-позначки
У роботі побудована програмна модель, що дозволяє визначати параметри коректувального коду для одержання символіки ШК заданої розмірності з урахуванням роздільної здатності пристрою зчитування і при мінімально можливій ширині ШК-знаків.
Для МШК найбільш імовірним вважається спотворення типу “пляма”. Для побудови МШК, стійкого до таких спотворень, пропонується МШК-позначку умовно розбивати на квадратні секції (рис.4). Розмір (площа) секції повинен задовольняти умові:
Sсекція  Sпляма.

Рис.5. Види спотворень МШК-позначки
На рис.5 подані різноманітні варіанти розташування плями щодо секцій.
Для заповнення МШК-позначки вихідну текстову послідовність х1 х2 … хn (xi  A) необхідно перетворити в двійковий вигляд b1 b2 … bp (p – довжина двійкової послідовності), після чого кожній двійковій одиниці поставити у відповідність темну комірку, а кожному нулю — світлу. При спотворенні такої МШК-позначки будуть виникати багатократні помилки в двійковому поданні вихідної інформаційної послідовності. Для їх виправлення необхідно:
1) розбити двійкову послідовність довжиною n на рівні підпослідовності довжиною k; вважаючи кожну з підпослідовностей b1 b2 … bk інформаційними розрядами, доповнити їх r контрольними розрядами за правилом побудови вибраного двійкового коректувального коду: u1 u2 … uh (h=k+r);
2) розташувати логічно зв’язані (сусідні) розряди двійкової послідовності так, щоб вони розташовувалися в різних секціях матриці, як-от: розташувати в 1-й секції всі 1-і розряди всіх підпослідовностей, у 2-й – всі 2-і і т.д.
Тоді при виникненні спотворення в МШК-позначці в кожній з підпослідовностей виникнуть помилки невеликої кратності, що можуть бути виправлені коректувальним кодом. Кількість секцій матриці дорівнює довжині h кодових слів коректувального коду, а кількість комірок у кожній з секцій дорівнює кількості D підпослідовностей двійкової послідовності.
Вимоги до коректувального коду:
1) здатність виправляти помилки кратності tп  tпЗАДАНЕ;
2) довжина кодових слів h повинна бути такою, щоб значення було цілим числом.
У роботі використано код Ріда-Малера, який дозволяє виправляти помилки кратності tп=3.
Узагальнений алгоритм побудови завадостійкої МШК-позначки:
1) вихідну текстову послідовність довжиною n символів перетворити в двійковий вигляд;
2) отриману двійкову послідовність довжиною p розбити на D рівні підпослідовності довжиною k=p/D;
3) розглядаючи кожну з D підпослідовностей як k інформаційних розрядів, доповнити її за правилом побудови використовуваного коректувального двійкового коду r контрольними розрядами; внаслідок цього дістанемо D підпослідовностей довжиною h=k+r; вони об’єднуються в єдину p ` -разрядну послідовність (p `=D  h);
4) визначити кількість секцій у рядку матриці q= і кількість комірок у рядку секції w= ;
5) заповнити матрицю за схемою, наведеною на рис.4.
Для декодування інформації, поданої у вигляді ШК-позначки з використанням запропонованих структурних способів, може використовуватися апаратний декодер, побудований на основі однокристальної мікроЕОМ, яка крім внутрішньої пам’яті програм може мати зовнішню нарощувану пам’ять програм і даних. Зв’язок декодера з центральним пристроєм обробки може здійснюватися через інтерфейс RS232.
Таким чином, продуктивність введення алфавітно-цифрової інформації, поданої у вигляді ШК, в електронну систему обробки може бути підвищена завдяки використанню апаратно-програмного засобу, у програмній частині якого реалізовані запропоновані структурні способи.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ
1. Запропоновано спосіб побудови символіки заданої розмірності одномірного ШК регулярної структури з максимальною щільністю знаків для заданної роздільної здатності пристрою введення, що дозволяє підвищити щільність подання інформації більш, ніж на 30% порівняно з існуючими одномірними ШК.
2. Запропоновано беззнаковий числовий спосіб побудови ШК-позначки одномірних ШК, що дозволяє підвищити щільність подання інформації в середньому на 30% порівняно з існуючими одномірними ШК.
3. Запропоновано узагальнену структуру апаратного декодера штрихових кодів.
4. Розроблено спосіб побудови одномірних ШК з підвищеною завадостійкістю знаків, що дозволяє виправляти помилки, які виникають у межах кожного ØÊ-знака, і завдяки цьому відмовитися від традиційного використання додаткового контрольного символа.
5. Запропоновано методику побудови завадостійких матричних ШК з особливою структурою позначки, що дозволяє вірогідно вводити в систему обробки інформацію при частковому ушкодженні поверхні ШК-позначки.
Основні результати дисертації опубліковано в таких працях:
1) Дичка И.А., Сулема Е.С. Анализ способов представления информации в виде штриховых кодов. – Вісник НТУУ “КПІ”. Інформатика, управлін¬ня та обчислювальна техніка. – К.: “Век+”, 1998. – Вип.31. – с.88-94.
2) Дичка И.А., Сулема Е.С. Повышение плотности представления информации в виде штрихового кода. – Вісник НТУУ “КПІ”. Інформатика, управлін¬ня та обчислювальна техніка. – К.: “Век+”, 1998. – Вип.31. – с.95-99.
У працях 1, 2 автором проаналізовані можливі способи побудови позначок штрихових кодів та розроблено спосіб, який забезпечує найвищу щільність подання інформації.
3) Дичка И.А., Сулема Е.С., Голуб В.И. Представление информации с помощью двумерных штриховых кодов. – Праці Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення. – Одеса: УНДІРТ, 1998. – №2 (14). – с. 61-65.
У праці 3 автору належить ідея побудови позначки матричного штрихового коду з використанням різних систем числення.
4) Дичка И.А., Сулема Е.С. Построение штриховых кодов с повышенной помехоустойчивостью. – Сборник “Радиоэлектроника и информатика”. – Харьков: ХТУРЭ, 1998. – №1. – с.46-49.
У праці 4 автором запропоновано спосіб побудови символіки заданої розмірності завадостійкого штрихового коду.
5) Дичка И.А., Сулема Е.С. Защита экономической информации с применением штриховых кодов. – В сб. научн. тр. ин-та кибернетики им.В.М.Глушкова. – К.: Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова АН України, 1996. – с.21-27.
6) Дичка И.А., Сулема Е.С. Декодирование эколого-экономической информации, представленной в виде штриховых кодов. – В сб. научн. тр. ин-та кибернетики им.В.М.Глушкова. – К.: Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова АН України, 1996. – с.28-37.
У працях 5, 6 автором запропоновані алгоритми штрихового кодування-декодування текстової інформації.
7) Дичка И.А., Коляда К.В., Сулема Е.С. Применение обобщенного кода Хэмминга для обеспечения помехоустойчивости информационных систем. – “Автоматика-96”: Тези доп. у 2 ч. 3-ї української конференції з автоматичного керування. – Севастополь: СевГТУ, 1996. – Ч.II, c.165 -166.
У праці 7 автором проведені дослідження щодо завадостійкого кодування текстової інформації.
8) Дичка И.А., Сулема Е.С. Автоматизированная обработка технико-экономической информации, представленной в виде штриховых кодов. – “Автоматика-94”: Тези доп. у 2 ч. 1-ї української конференції з автоматичного керування. – К.: Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова АН України, 1994. – Ч.II, c.480.
9) Дичка І.А., Сулема Є.С. Створення автоматизованої контрольно-пропускної системи із застосуванням штрихового кодування інформації. – “Наукомісткі технології подвійного призначення”: Тези доп. науково-практичної конференції. – К.: КВІУЗ, 1994. – с.32.
У працях 8, 9 автором розроблені структури систем автоматизованної обробки інформації, поданої у вигляді штрихових кодів.
АНОТАЦІЯ
Сулема Євгенія Станіславівна
Структурні способи підвищення щільності подання інформації у вигляді штрихових кодів.
Рукопис дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – “Елементи і пристрої обчислювальної техніки та систем керування”.
Національний технічний університет України “КПІ”, м.Київ, 1998 р.
Метою дисертаційної роботи є підвищення продуктивності і вірогідності введення інформації в ЕОМ шляхом сканування даних, поданих у вигляді штрихових кодів. Розроблено спосіб побудови символіки заданої розмірності одномірних штрихових кодів з максимальною щільністю знаків для заданої роздільної здатності пристрою введення інформації. Розроблено беззнаковий спосіб побудови високощільних позначок одномірних штрихових кодів. Запропоновано спосіб побудови одномірних штрихових кодів з підвищеною завадостійкістю знаків. Розроблено методику побудови завадостійких матричних ШК, яка дозволяє вірогідно вводити в систему обробки інформацію при частковому ушкодженні поверхні ШК-позначки.
Ключові слова: пристрої введення інформації, штрихове кодування, способи подання інформації.
АННОТАЦИЯ
Сулема Евгения Станиславовна
Структурные способы повышения плотности представления информации в виде штриховых кодов.
Рукопись диссертационной работы на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.05 – “Элементы и устройства вычислительной техники и систем управления”.
Национальный технический университет Украины “КПИ”, г.Киев, 1998г.
Целью диссертационной работы является повышение производительности и достоверности ввода информации в ЭВМ путем сканирования данных, представленных в виде штриховых кодов. Разработан способ построения символики заданной размерности одномерных штриховых кодов с максимальной плотностью знаков для заданной разрешающей способности устройств ввода информации. Разработан беззнаковый способ построения высокоплотных ШК-символов одномерных штриховых кодов. Предложен способ построения одномерных штриховых кодов с повышенной помехоустойчивостью знаков. Разработана методика построения помехоустойчивых матричных ШК, позволяющая достоверно вводить в систему обработки информацию при частичном повреждении поверхности ШК-символа.
Ключевые слова: устройства ввода информации, штриховое кодирование, способы представления информации.
ABSTRACT
Yevgeniya Sulema
Structural density increase methods of information presentation in
barcodes
The manuscript of the thesis for the scientific degree of Candidate of Technical Sciences (speciality 05.13.05 – “Elements and Units of Computers and Control Systems”).
National Technical University of Ukraine “KPI”, Kyiv, 1998ã.
The aim of the thesis is the performance and reliability increase of the information input to the computer by scanning barcoded data. A method of the given dimension symbolic construction for linear barcodes with maximum character density at given resolution of the input device is developed. A non-character method of linear barcode high density symbols construction is carried out. A method of construction of the linear barcodes with an increased character fault tolerance is proposed. A procedure of fault tolerance matrix barcodes construction allowing the reliable input of information to a processing system under partially damaged barcode symbol surface is developed.
Key words: input-output devices, barcoding technology, methods of information presentation.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020