НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧИЖЕВСЬКА ЛЮДМИЛА ВІТАЛІЇВНА
УДК 657.3
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС:
теорія і практика
(на матеріалах підприємств Житомирської області)
08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки, обліку і аудиту Житомирського інженерно-технологічного інституту Міністерства освіти України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Бутинець Франц Францович –
Житомирський інженерно-технологічний інститут,
завідувач кафедри економіки, обліку і аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Лінник Володимир Григорович –
Київський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві
кандидат економічних наук, доцент
Дерій Василь Антонович –
Тернопільська академія народного господарства,
доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві
Провідна установа: Київський університет імені Тараса Шевченка Кабінету Міністрів України, кафедра обліку і аудиту, м. Київ
.
Захист дисертації відбудеться “_29_”квітня_1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 10.
Автореферат розісланий “_26_”березня 1999 року
Вчений секретарспеціалізованої вченої ради Жебка В.В.
Загальна характеристика дисертаційної роботи
Актуальність теми дослідження. Основна мета бухгалтерського обліку – формування інформації про діяльність підприємства та його фінансово-майновий стан, яка необхідна внутрішнім та зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності.
ХХІ Європейський конгрес бухгалтерів (1998 р.) визначив, що одним з найважливіших напрямків подальшого розвитку бухгалтерського обліку на світовому рівні є удосконалення методики складання бухгалтерської звітності і, зокрема, її центральної складової – балансу.
Сьогодні здійснюється перехід до активізації роботи з інформацією, отриманою на підставі даних бухгалтерського обліку, з метою оптимізації діяльності підприємців і власників, спрямованої на отримання максимального прибутку. Ускладнюються і функції бухгалтерії, направлені не на просту реєстрацію господарських операцій, а на підвищення ефективності управління ними.
У зв’язку з цим в практичній діяльності підприємств і в теорії обліку виникають наступні проблеми:
а) більшість дослідників балансу на різних етапах його розвитку відзначали застарілість та історичний характер даних, що містяться в балансі. Тому назріла необхідність вжити заходів щодо підвищення оперативності складання та своєчасності подання балансу, в тому числі з використанням комп’ютерів;
б) при складанні балансу дається взнаки його неузгодженість з діючим Планом рахунків;
в) бухгалтер неефективно використовує час у зв’язку з складанням різних спеціальних розрахунків та здійсненням вибірки даних не тільки по синтетичних, але й аналітичних рахунках;
г) з посиленням інтеграційних процесів у міжнародній економіці виникла потреба узгодити українську і зарубіжну термінологію, а також привести у відповідність систему фінансового та податкового обліку;
д) до цього часу залишається мало дослідженою проблема узгодження змісту існуючих форм звітності з інформаційними потребами представників різних управлінських ланок.
В останнє десятиріччя проблемі звітності, техніки складання, а також принципам аналізу балансу присвятили свої дослідження українські вчені О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.В. Голов, В.І. Єфіменко, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, Ю.Я. Литвин, Є.В. Мних, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, В.Г. Швець та інші.
В ході досліджень використана велика кількість економічної та статистичної літератури дореволюційного і радянського періодів авторів Г.А. Бахчисарайцева, М.О. Блатова, О.М. Галагана, Я.М. Гальперіна, М.А. Кіпарісова, М.С. Лунського, В.Ф. Палія, О.П. Рудановського, П.І. Савичева, Є.Є. Сіверса, Я.В. Соколова, С.А. Щенкова та інших. На жаль, в сучасних українських періодичних фахових виданнях протягом 1997-98 років питанням бухгалтерської звітності було присвячено менше тридцяти публікацій. Зарубіжні теоретики представлені перекладною літературою авторів: Ч. Гаррісона, П. Герстнера, І.Ф. Шера, Х. Андренсона, М.Ф. Ван Бреда, Д. Колдуелла, Б. Нідлза, Е.С. Хендріксена.
Без вагомого внеску названих вчених в розвиток науки бухгалтерського обліку і, зокрема, її теорії, було б неможливим прийти до тих висновків та пропозицій, що представлені в наших дослідженнях. Але з багатьох об’єктивних причин наші попередники не могли передбачити тих факторів, які сьогодні впливають на розвиток української бухгалтерської школи. До них відносяться: зміна форм власності, вплив ринкового економічного середовища, соціальна політика держави, нормативно-правове регулювання економічних відносин, реалізація інвестиційних проектів тощо. Ці процеси супроводжуються змінами в макроекономіці, маркетингу, фінансовому менеджменті та інших економічних науках. Тому постала необхідність розглянути баланс з точки зору теорії обліку в нових умовах, спричинених ринковими перетвореннями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського інженерно-технологічного інституту і належить до державно-бюджетної теми № 278 “Розробка та наукове супроводження програми підвищення ефективності виробничого потенціалу м. Коростеня на основі статусу особливого економічного режиму. Бухгалтерська звітність”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування балансу як центрального бухгалтерського звіту та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності його використання для прийняття управлінських та інвестиційних рішень.
Для досягнення поставленої мети були намічені наступні завдання: 1) теоретично обгрунтувати поняття “баланс” та “балансова політика”; розкрити їх складові та місце у системі бухгалтерського обліку; 2) дати оцінку діючій класифікації балансів та доповнити її; 3) обгрунтувати вимоги, які висуваються до балансу на сучасному етапі розвитку економіки, а також шляхи удосконалення структури балансу та методики його вивчення в навчальних закладах; 4) визначити найбільш раціональні рівні розкриття інформації в балансі для різних категорій користувачів; 5) вивчити вплив різних факторів на структуру балансу та групування статей у ньому; 6) систематизувати міжнародні принципи складання балансів; 7) розробити рекомендації щодо комп’ютеризації складання внутрішньої та зовнішньої звітності.
Відповідно до поставлених завдань в роботі досліджувались: 1) історичні тенденції розвитку балансової категорії; 2) особливості використання балансового методу в різних економічних науках; 3) способи вуалювання та фальсифікації балансу; 4) форми опублікування звітів; 5) структура балансу в вертикальному та горизонтальному розрізах; 6) значення інформаційних систем в прийнятті управлінських рішень.
Об’єктом дослідження є здійснені (минулі) господарські процеси, які відображені в обліку і в сукупності представляють собою фінансово-господарську діяльність підприємств. Систематичне спостереження за об’єктом дослідження здійснювалось на 62-х підприємствах різних форм власності Житомирської області. Більш глибоко та детально розглядалась господарська діяльність ВАТ “Бердичівський молокозавод”, Житомирського представництва державної акціонерної компанії “Хліб України”, ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”, підприємств Житомирської обласної спілки споживчих товариств, які є типовими представниками підприємств, функціонуючих в оновлених умовах ринку.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та практично-організаційних напрямів технічної процедури складання та способів опублікування бухгалтерських балансів відповідно до запитів різних категорій користувачів звітністю, направлених на удосконалення структури балансу та підвищення ефективності управлінських та інвестиційних рішень, що приймаються в результаті читання балансу.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації обгрунтовуються положення та висновки, що мають наукову новизну. А саме: 1) дається дефініція балансу із зазначенням його адресності та мети складання; 2) вирішується питання щодо вибору найбільш раціональної структури балансу для осіб, зацікавлених в отриманні різного роду інформації; 3) більш широко і по-новому розглядається питання формування балансової політики на підприємстві, її складові компоненти; 4) вперше автором подається детальний хронологічний опис появи і розвитку балансового методу; 5) систематизована класифікація балансів; вперше виділені дванадцять ознак класифікації бухгалтерських балансів; 6) проведений критичний аналіз способів узгодження українського балансу з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку; 7) запропонована ідея про складання кількох ліквідаційних балансів з використанням різних видів оцінки; 8) обгрунтовані суттєві зміни в діючій формі балансу, що мають на меті посилити вплив даних балансу на ефективність управлінських рішень, а також вимоги до комп’ютерних програм в частині складання звітності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обгрунтованих практичних рекомендацій з удосконалення структури та порядку складання балансу, які можуть впроваджуватись в практику роботи промислових, сільськогосподарських та торговельних підприємств України, а також використовуватись при розробці нормативних матеріалів з обліку.
Окремі рекомендації та пропозиції впроваджені у практику роботи підприємств Житомирської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 3/16-Д від 30.11.1998 р.), Житомирського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” (довідка № 1474 від 01.12.1998 р.), ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” (довідка № 224 від 14.12.1998 р.), а також в навчальний процес Житомирського інженерно-технологічного інституту (довідка № 44-45/30 від 15.01.1999 р.).
Особистий внесок здобувача. Автором узагальнені погляди різних вчених на теоретичні засади поставленої проблеми; складено детальний хронологічний опис появи і розвитку балансового методу; розроблена структура балансу, наближена до вимог міжнародних стандартів; визначені вимоги до комп’ютерних програм в частині складання балансу.
Апробація результатів дисертації. Розроблені питання з теорії і практики складання та опублікування бухгалтерського балансу апробовані на практиці і виявились цілком реальними та ефективними. Вони сприяють подальшій розробці порушеної проблеми, удосконаленню навчального процесу, підвищенню якості підготовки кадрів та ефективності отриманих в результаті читання балансу управлінських рішень.
Використання результатів досліджень полягає в безпосередньому їх включенні до навчального процесу через такі видання, як “Теорія бухгалтерського обліку. Тести для самоперевірки”, “Фінансовий облік. Частина 1”, “Фінансовий облік. Частина 3”, “ Фінансовий облік. Збірник задач і вправ” та “Податковий облік в Україні”.
Усі вище названі книги рекомендовані Міністерством освіти України як навчальні посібники для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. Крім того, пропозиції та висновки, наведені в дисертації, оперативно включались в навчальні програми, методичні вказівки, якими користуються студенти економічного факультету Житомирського інженерно-технологічного інституту.
В практичній роботі бухгалтерів результати дослідження служать рекомендацією щодо складання балансів згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та запитами різних категорій внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Окремі пропозиції доповідались і були схвально оцінені на І й міській міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 53-річниці Великої Перемоги (м. Житомир, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми організації обліку, аудиту і менеджменту в підприємництві”(м. Житомир, 1998). Рекомендації щодо поліпшення існуючої структури балансу надіслані до Міністерства фінансів України в управління методології бухгалтерського обліку.
Публікації. Дисертація знайшла своє обгрунтування і висвітлення в монографії “Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики” загальним обсягом 23,6 друк. арк., у чотирьох статтях обсягом 4,24 друк. арк., опублікованих у фаховому журналі “Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту” (№ 6 за 1997 р. та № 7, 8 за 1998 р.; одна – у співавторстві), а також в навчальних посібниках з загальною кількістю друкованих аркушів особисто автора – 98.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Зміст викладено на 148 сторінках основного тексту, поміщено 29 рисунків на 18 сторінках, 14 таблиць на 13 сторінках, 2 додатки на 10 сторінках. Список використаних літературних джерел складається із 155 позицій.
Дисертація має такий план:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи балансового узагальнення
1.1. Дефініції балансу в обліково-економічній літературі
1.2. Історія розвитку категорії балансового методу
1.3. Необхідність перегляду категорії бухгалтерського балансу як елемента методу обліку
Розділ 2. Балансова політика на підприємстві: суть та складові компоненти
2.1. Поняття про балансову політику
2.2. Вимоги, які висуваються до балансу
2.3. Проблеми адаптації даних бухгалтерського балансу запитам різних категорій користувачів
Розділ 3. Удосконалення методики складання балансу
3.1. Бухгалтерський баланс і рахунки: проблеми процедури складання
3.2. Структура балансу в вертикальному і горизонтальному розрізах: історія та проблеми раціонального групування балансових статей
3.3. Методи узгодження балансу з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку
3.4. Методика вивчення бухгалтерського балансу в навчальних закладах
3.5. Комп’ютеризація складання внутрішньої та зовнішньої звітності
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Основна частина
Розділ 1 “Теоретичні основи балансового узагальнення”. В цьому розділі досліджуються основні тенденції визначення балансу в історичному розвитку. В літературних джерелах з історії бухгалтерського обліку можна зустріти різні відомості про час появи терміну “баланс”, який припадає на кінець XIV – початок XV ст. В цілому баланс як самостійна бухгалтерська категорія викристалізувалась у кінці XVII – на початку XVIII ст., що пояснюється посиленим розвитком акціонерних товариств. До цього часу баланс складався неперіодично. Крім того, він не був узгоджений з інвентарем і не використовувався при прийнятті рішень щодо розподілу прибутку.
Історичний огляд, проведений у цьому розділі, дозволив зробити висновок про те, що дефініція балансу пройшла тривалий, іноді суперечливий шлях розвитку. Кінцеве розуміння балансу формувалось під впливом глибоких досліджень не тільки в галузі обліку, але й права. Розглядаючи основні етапи поступального розвитку балансу, виявлено його загальні тенденції, а саме: 1) розширення і поглиблення принципу оцінки показників балансу; 2) удосконалення техніки складання балансу; 3) формування системи незалежних контролюючих органів, що слідкують за складанням, перевіркою і затвердженням балансу; 4) підвищення вимог щодо порядку оприлюднення балансів і звітів акціонерних товариств різних контрагентів.
В результаті опрацювання багатьох літературних джерел було узагальнено два найтиповіших значення терміну “бухгалтерський баланс”: 1) спосіб відображення у грошовому виразі засобів підприємства та джерел їх формування на певну дату; 2) форма бухгалтерської звітності у вигляді таблиці, яка відображає стан засобів підприємства в грошовій оцінці на певну дату. З урахуванням вище сказаного, у роботі пропонується наступне визначення: бухгалтерський баланс – це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів власності та зобов’язань на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.
Таке визначення має наступні переваги: 1) поєднує дві загальноприйняті форми трактувань; 2) в ньому зазначається суб’єкт балансу – бухгалтер; 3) вказується об’єкт балансу – усі операції підприємства, які підлягають грошовій оцінці; 4) зазначаються категорії користувачів; 5) вказана мета складання звіту.
В роботі окремо розглядається класифікація макроекономічних балансів. Класифікація балансів за різними ознаками потрібна для забезпечення подання тієї облікової інформації, яка необхідна користувачам фінансової звітності для прийняття певних рішень. Погоджуючись із загальноприйнятим їх поділом на матеріальні, фінансові та трудові баланси, ми вважаємо за необхідне виділити в окрему групу міжнародні баланси (торговий, платіжний та розрахунковий). Це пояснюється необхідністю своєчасного та якісного відображення міжнародних розрахунків країни.
Питанням класифікації бухгалтерських балансів на різних історичних етапах глибоко займались такі вчені, як І.П. Бабенко, М.О. Блатов, В.В. Ковальов, І. Крайбіг, А.Я. Локшин, В.В. Патров та інші. В основу вибору ознак класифікації бухгалтерських балансів покладена мета складання такого балансу.
В результаті зближення точок зору різних вчених запропоновано 12 ознак (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація бухгалтерських балансів, що пропонується
Сутність балансового методу, що використовується в бухгалтерському обліку, полягає в забезпеченні постійного балансового узагальнення показників, які відображають кругообіг засобів в процесах господарської діяльності у взаємозв’язку з призначенням і джерелами їх утворення. Слід відмітити, що окремі автори ставлять баланс в різні смислові ряди елементів методу бухгалтерського обліку. Так, А.П. Андреєв, І.Ф. Бердніков, А.В. Власов, А.Ф. Галкін, М.К. Крючкова, Г.І. Моісеєнко, І.І. Поклад, П.М. Хомутов, В.Я. Шаглін, М.Я. Штейнман розглядають баланс у смисловій парі “баланс звітність”. В свою чергу, М.В. Дембінський, П.В. Мезенцев, Є.Г. Пеньков вважають, що важливими компонентами цього поняття є подвійний запис та рахунки.
Розділ 2 “Балансова політика на підприємстві: суть та складові компоненти”. Розгляд цього розділу починається зі з’ясування поняття “балансова політика”. Словосполучення “балансова політика” в уявленні більшості бухгалтерів, як практиків, так і теоретиків, викликає досить нечіткі та суперечливі тлумачення. Це пояснюється тим, що в жодному підручнику з бухгалтерського обліку останніх часів відсутній не тільки розділ про балансову політику, але й визначення цього терміну. На наш погляд, найбільш вдалим є визначення В. Хойєра: балансова політика – це обдумане оформлення балансу в межах існуючих законів при дотриманні загальноприйнятих принципів складання річного звіту.
Балансова політика оперує кількома інструментами, зображеними на рис. 2.
Рис. 2. Інструментарій балансової політики
Зупиняючись на правилах користування кожним окремим інструментом, нами підкреслюється, що заходи балансової політики повинні реалізовуватись в повній відповідності до комерційного та податкового законодавства. Повною мірою використовувати їх можуть тільки транснаціональні компанії, підприємства якої знаходяться в країнах з різним податковим, валютним і комерційним законодавством.
Характеризуючи вимоги, що висуваються до балансу, нами пояснюється сучасний зміст таких вимог, як корисність, своєчасність, простота, наочність, порівнюваність з попередніми балансами, реальність.
Недотримання цих вимог реальності балансу часто призводить до фальсифікації або вуалювання балансу. Способи проведення цих прийомів, а також шляхи їх попередження узагальнюються у цьому ж розділі.
Далі аналізуються проблеми адаптації даних бухгалтерського балансу запитам різних категорій користувачів, а також пов’язане з цим питання про оптимальний рівень розкриття інформації. Окремо нами розглядається питання про складання ліквідаційного балансу. Висувається пропозиція про складання двох балансів під час ліквідації підприємства: на підставі ринкових цін та в облікових цінах. Перший баланс необхідний для реальної оцінки майна підприємства для того, щоб спрогнозувати можливість погашення кредиторської заборгованості, а також для правильного визначення частки кожного власника у прирості майна. Другий – для подання в офіційні органи з метою збереження статутного фонду.
Паралельно з дослідженням балансу в системі фінансового менеджменту та контролінгу аналізується специфічність інформаційного середовища, підкреслюється необхідність ведення позабалансового обліку. З метою уникнення дублювання одних і тих же засобів в балансах різних підприємств необхідно посилити регламентацію звітності по даних позабалансових рахунків, а також відвести належну кількість годин на дану тему в навчальних програмах.
В ході вивчення питання про порядок оприлюднення звітів, виділено кілька груп джерел, з яких можна отримати інформацію про фінансовий стан ділового партнера: 1) органи державного управління; 2) органи статистики; 3) засоби масової інформації; 4) спеціалізовані фірми, що розповсюджують комп’ютерні інформаційні продукти; 5) консалтингові фірми. Проте, незважаючи на чисельність таких інформаційних джерел, в Україні є перешкоди в отриманні ділової інформації: 1) відсутність довідкової служби, яка б надавала мінімум інформації про підприємства; 2) недостатня кількість і якість ділових довідників; 3) абсолютна перевага друкованих інформаційних продуктів над електронними.
На жаль, обов’язкова публічна звітність, що надається через періодичні видання широкій громадськості, не дає можливості останній формулювати необхідні висновки про діяльність підприємства.
Розділ 3 “Удосконалення методики складання балансу”. Останній розділ присвячений проблемі удосконалення методики складання балансу, яка була розглянута з наступних позицій.
Складання балансу тісно пов’язане з номенклатурою бухгалтерських рахунків. Багатьма вченими немало зусиль було докладено до того, щоб підвищити аналітичність балансу, тобто таким чином згрупувати його статті, щоб максимальною мірою полегшити вивчення відображених в ньому господарських взаємозв’язків. Це було досягнуто побудовою балансу у вигляді таблиці, яка містить поряд з вертикальним поділом на активну і пасивну сторони горизонтальні розділи, що складаються з статей.
У зв’язку з посиленням інтеграційних процесів у світовій економіці досить актуальною є проблема узгодження звітності українських підприємств з вимогами міжнародних стандартів обліку. У загальних рисах вимоги МСБО можна сформулювати так: а) нові стандарти обліку повинні мати чітко визначене коло завдань бухгалтерського обліку та масив ключових термінів (глосарій); б) стандарти повинні встановлювати такі методи обліку, застосування яких є найбільш ефективним в економічній ситуації, що склалася; в) стандарти повинні обов’язково зберегти накопичений національний досвід і враховувати можливості їх подальшої модернізації; г) стандарти повинні бути розроблені на основі чинного законодавства, а не підзаконних актів; д) виходячи з принципу переваги сутності на формою, стандарти не визначають форму балансу, але містять важливі вимоги і рекомендації щодо оцінки статей та їх розкриття.
У вітчизняній та зарубіжній літературі підкреслюється взаємозв’язок бухгалтерського обліку з системами управлінської інформації. Механічні бухгалтерські процедури представляють собою лише незначну частину бухгалтерського обліку. Сучасний бухгалтерський облік включає в себе інформаційну систему, що задовольняє потреби користувачів. Комп’ютерна техніка є лише електронним інструментом, який застосовується для збору, організації і передачі інформації у великому обсязі і з великою швидкістю, для прийняття рішень найбільш швидким і ефективним шляхом.
Висновки
1. Перехід України від планової моделі економіки до ринкової моделі господарювання з переважанням приватної форми власності викликає необхідність проведення відповідних змін у системі бухгалтерського обліку. Для посилення контролюючої функції обліку необхідно об’єднати зусилля державних та місцевих органів, представників наукових і суспільних кіл, спеціалістів-практиків в галузі бухгалтерського обліку і аудиту на реалізацію якісного інформативного забезпечення користувачів фінансовою звітністю.
2. Дефініція балансу пройшла тривалий, іноді суперечливий шлях розвитку. В цілому баланс як самостійна бухгалтерська категорія сформувалась у кінці XVII – на початку XVIII ст. Кінцеве розуміння балансу формувалось під впливом глибоких досліджень не тільки в обліку, але і в економіці, фінансах, праві та інших економічних напрямках.
3. Специфіка балансового методу в бухгалтерському обліку пояснюється наступними характеристиками: 1) кожна господарська операція відображається не менше, ніж на двох рахунках; 2) підсумки активу і пасиву балансу змінюються в тому випадку, коли господарська операція проходить одночасно по статтях складу господарських засобів та їх джерел; 3) зберігається рівність підсумків активу і пасиву після будь-якої операції.
4. В основу класифікації бухгалтерських балансів – обов’язкового пізнавального акту – повинна бути покладена мета складання такого балансу. Розроблена класифікація наближує погляди різних авторів та забезпечує теорію і практику єдиною і повною класифікацією бухгалтерських балансів, що базується на ознаках їх адресності.
5. Відсутність довідкової служби, яка б надавала мінімум інформації про підприємства, недостатня кількість і якість ділових довідників, абсолютна перевага друкованих інформаційних продуктів над електронними, – ці причини не дають можливості широкій громадськості робити висновки про діяльність підприємства. Тому необхідно чітко і послідовно дотримуватись вимог до балансу як центрального бухгалтерського звіту.
6. Система заходів, що передбачає продумане складання балансу згідно з чинним законодавством, формує балансову політику підприємства. Розглянуті теоретичні і практичні питання організації системи об’єктивного інформування керівників і фахівців на різних об’єктах управління, дають змогу користуватися інструментарієм балансової політики в залежності від мети зацікавлених осіб.
7. На достовірність балансу впливають такі фактори, як нехтування позабалансовим обліком та застосування способів фальсифікації балансів. Уникнути цього можна шляхом прийняття законодавства про обов’язкове ведення позабалансового обліку та складання звітності по ньому, а також шляхом впровадження більш жорстких правил захисту інтересів користувачів бухгалтерською звітністю.
8. Основна увага при складанні звітності повинна в першу чергу звертатися на відображення у ній корисної інформації, а не на обсяг даних. Це дозволить розробити чітку систему пояснювальних записок на основі релевантності інформації для прийняття рішень.
9. До недоліків діючої форми бухгалтерського балансу можна віднести непостійність оцінки засобів на момент складання балансу та порушення принципів економічного групування засобів. Виходячи з факторів, що впливають на структуру балансу і осмислюючи тенденції її розвитку, запропонована нова структура балансу, яка має на меті підвищити його аналітичність.
10. При побудові балансу слід приділити увагу питанню групування цінностей, які обліковуються, та їх розподілу на відповідні рубрики за загальним для всіх підприємств планом. В іншому випадку, читання балансів є важким завданням не тільки для широкої публіки, але і для спеціалістів бухгалтерського обліку.
11. Перегляд структури і змісту балансу необхідно робити одночасно з удосконаленням Плану рахунків бухгалтерського обліку, який є методологічною основою формування поточної результативної інформації. Потрібно досягти того, щоб перелік синтетичних рахунків, який передбачається в Плані, за нумерацією і змістом був пов’язаний з переліком статей балансу. Відсутність такого узгодження призводить до додаткових затрат праці при складанні балансу.
12. Реформу системи бухгалтерського обліку не можна вважати закінченою доти, доки: 1) усі керівники підприємств України не зрозуміють необхідності використання даних, сформульованих МСБО для внутрішнього управління. Іншими словами, керівники повинні усвідомити необхідність користування власними формами управлінської звітності; 2) бухгалтери підприємств не навчаться подавати звітність бездоганної якості, вірогідність якої забезпечує система внутрішнього аудиту з кваліфікованим персоналом.
13. На сучасному етапі впровадження МСБО завдання полягає в тому, щоб: 1) упорядкувати понятійний апарат, який використовується в МСБО; 2) змоделювати на конкретних прикладах систему, яка дасть змогу у щоденній роботі накопичувати інформацію за поновленими правилами; 3) поширити досвід підприємств з іноземними інвестиціями, які вже працювали з МСБО. При цьому необхідно зміцнити ті національні традиції бухгалтерського обліку, що найбільш адекватно відповідають ринковим умовам господарювання, орієнтованим на МСБО.
14. Узгодження національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами включає відповідні зміни в роботі по підготовці і підвищенню кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим розроблена програма дисципліни “Бухгалтерська звітність” і впроваджена на кафедрі економіки обліку і аудиту Житомирського інженерно-технологічного інституту.
15. Розроблена методика складання балансів із застосуванням комп’ютерної техніки під кутом своєчасного та повного забезпечення інформацією керівників дає змогу ефективно використовувати комплексні інформаційні системи як перспективний спосіб прискорення процесу пошуку і розповсюдження інформації між її користувачами. Автор підтримує точку зору, що на нижніх рівнях управління повинен складатися якомога детальніший баланс. Для вищих рівнів управління потрібно подавати агрегований баланс з певним групуванням цілого ряду статей.
Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження
1. Чижевська Л.В. Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1998. – 408 с.
2. Чижевська Л.В. Теорія бухгалтерського обліку. Тести для самопідготовки та складання іспитів. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. За редакцією доктора економічних наук, професора Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1996. – 220 с.
3. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В. Фінансовий облік. Частина перша. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1997. – 624 с. (особистий внесок здобувача – збирання та систематизація матеріалу, побудова схем, складання питань для перевірки знань студентів)
4. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Фінансовий облік. Збірник задач і вправ для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1998. – 744 с. (особистий внесок здобувача – розробка наскрізних завдань та ситуацій)
5. Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В., Чижевська Л.В. Облік валових доходів підприємств // Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Податковий облік в Україні. навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1998. – 928 с. (особистий внесок здобувача – заповнення відомостей для обліку валових витрат та складання узагальнюючих таблиць)
6. Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В., Чижевська Л.В. Облік валових витрат підприємств // Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Податковий облік в Україні. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: Житомирський інженерно-технологічний інститут, 1998. – 928 с. (особистий внесок здобувача – розробка порядку обліку валових витрат у спеціальних відомостях).
7. Чижевська Л.В. Проблема дефініцій балансу в економічній літературі // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – 1997. – № 6. – С. 86-94.
8. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В. Баланс в системі фінансової звітності // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – 1998. – № 7. – С. 58-63. (особистий внесок здобувача – розробка та пояснення вимог, що висуваються до балансу як до центральної форми звітності)
9. Чижевська Л.В. Методи узгодження українського бухгалтерського балансу з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – 1998. – № 7. – С. 96-100.
10. Чижевська Л.В. Порівняльна характеристика статичного та динамічного балансів. // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту, 1998. – №8. – С.126-136.
Чижевська Л.В. Бухгалтерський баланс: теорія і практика (на матеріалах підприємств Житомирської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. – “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит”. – Житомирський інженерно-технологічний інститут, Житомир, 1998.
Дисертацію присвячено теоретичному обгрунтуванню балансу як центральної форми бухгалтерської звітності. Розглядається дискусійне питання про знаходження оптимального поєднання достатньої і необхідної інформації, а також про форми її розкриття. Аналізується можливість заміни інформаційного змісту балансу для різних рівнів управління підприємством. Запропоновані суттєві зміни в діючу форму балансу, що мають за мету посилити вплив даних балансу на ефективність управлінських рішень. Проведений критичний аналіз способів вуалювання та фальсифікації балансів. Обгрунтовані вимоги щодо комп’ютерних програм в частині складання балансів.
Ключові слова: баланс, балансова політика, користувачі фінансовою звітністю, міжнародні стандарти фінансової звітності, вуалювання балансу, фальсифікація балансу, структура балансу, комп’ютеризація складання звітності, управлінські рішення.
Чижевская Л.В. Бухгалтерский баланс: теория и практика (на материалах предприятий Житомирской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.06.04. – “Бухгалтерский учет, анализ и аудит”. – Житомирский инженерно-технологический институт, Житомир, 1998.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию баланса как центральной формы бухгалтерской отчетности. В диссертации рассматриваются дискуссионные вопросы о нахождении оптимального соединения достаточной и необходимой информации, а также о формах её раскрытия. Анализируется возможность замены информационного содержания баланса для разных уровней управления предприятия. Предложены существенные изменения в действующую форму баланса, цель которой – усилить влияние данных баланса на эффективность управленческих решений. Проведен критический анализ способов вуалирования и фальсификации балансов. Обоснованы требования к компьютерным программам относительно составления балансов.
Ключевые слова: баланс, балансовая политика, пользователи финансовой отчетности, международные стандарты финансовой отчетности, вуалирование баланса, фальсификация баланса, структура баланса, компьютеризация составления отчетности, управленческие решения.
Chizevska L.V. The Balance Sheet: Theory and Practice (on the experience of Zhitomir region enterprises). – Manuscript.
Dissertation Candidate thesis on Economics speciality 08.06.04. – Accounting, analysis and auditing. – Zhitomir Institute of Engineering and Technology, Zhitomir 1998.
Candidate thesis is devoted to the theoretical substantiation of the Balance Sheet as the main form of accounting statements and improvement of its structure for making effective management and investment decisions. It is possible to be supplied with full, reliable, timely, systemized information when it is formed on the scientific basis. The structure of the Candidate thesis is as following: the introduction presents urgency of the explored topic, the aim and the main tasks, objects, innovations and practical importance of the worked-out recommendations. The main tendencies of defining the Balance Sheet in historic development are explored in this work. The definition of the Balance Sheet is stated more precisely for modern stage. These points are stated in the first chapter “Theoretical basis of the Balance Sheet classification”. The classification of Balance Sheets is added and summarized. The meaning of Balance Sheet technique is examined in different economic sciences. The second chapter presents the new meaning of the phrase “balance policy”, the reason of ignoring demands to the Balance Sheet. The importance of communication function of Accounting in making management decisions is also stressed here. The third chapter “The improvement of completion of the Balance Sheet” presents the influence of different factors of the structure of the Balance Sheet, the summary of principles of rational classification of the Balance Sheet. Much attention is paid to the question of coordination of the Balance Sheet in Ukraine, and its completion with the help of computers. The summary presents the main propositions for improving the procedure of the Balance Sheet completion, its analytical quality for making effective decisions by managers.
The point of discussion about ratio of sufficient and necessary information and also forms of its disclosure are marked in this work. The author points 12 indicators of Balance Sheets’ classification, their usage while exploring the Balance Sheet, the substitution of informational contents for different levels of management. The author proposes essential changes in the current form of the Balance Sheet; their aim is to make more effective the influence of the Balance Sheet on good management decisions. The improvement of the Balance Sheet is explored in connection with the system of accounts. The author does the critical analysis of methods of falsification and forgery of Balance Sheets. The work presents analyzed reasons of discrepancy of Ukrainian statements and international standards of Accounting, and ways out of the situation. The attitudes of Ukrainian and foreign authors upon the problem discussed in the work are summarized. The demands to computer programs for completing the Balance Sheets are stated here also.
The summary presents the main results of this exploration and propositions for improving the Balance Sheet’s structure. They are as follows:
– working out of recommendations for completing financial statements according to the Program of Ukraine transformation into integrational informational system according to the International Accounting Standards;
– the concept of balance policy is enlarged; its subject and components;
– the importance of observance of the Balance Sheet’s demands and theoretical and practical questions of organization of informing managers and specialists on different business entities are stated in this work;
– the author worked out the course “Financial Statements” on the departments of Economics, Accounting and Auditing of Zhitomir Institute of Engineering and Technology;
– the use of complex corporative informational systems as perspective method of acceleration of research and distribution of information among in-users and out-users are stated in the work.
Key terms: Balance Sheet, balance, policy, users of the financial statements, international standards of the financial statements, concealing and falsification of the Balance Sheet, the structure of the Balance Sheet, accounting computerization, managerial decisions.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
