.

Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров’я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС: Автореф. дис… д-ра мед. наук / В.А.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 4842
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

ПРИЛІПКО ВАЛЕНТИНА АНТОНІВНА

УДК 614.1/2 616.0.84:614.876

ГІГІЄНІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ`Я
ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД АВАРІЇ
НА ЧАЕС

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епідеміології та профілактики променевих
уражень Наукового центру радіаційної медицини АМН України

Науковий консультант:
доктор медичних наук,
академік АМН України
Романенко Анатолій Юхимович,
Директор НЦРМ АМН України.

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович, директор
Наукового лабораторного гігієнічного центру, завідувач кафедрою
пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця;

доктор медичних наук, доцент Картиш Анатолій Петрович, заступник
міністра, Міністерство охорони здоров`я України;

доктор медичних наук, ст.н.с. Чернюк Володимир Іванович, заступник
директора по науці, Інститут медицини праці АМН України;

Провідна установа – Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, лабораторія радіаційної гігієни, м.Київ.

Захист відбудеться “ 23 ” листопада 1999 р. о 10 год.____хв. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 в Інституті медицини
праці АМН України ( 252033, Київ-33, вул.Саксаганського, 75)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини
праці АМН України (252033, Київ-33, вул.Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “ 21 “ жовтня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.м.н. А.І. Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Незважаючи на значний комплекс впроваджених захисних заходів, зокрема гігієнічних та соціальних, на радіаційно забруднених територіях України стан здоров`я постраждалого населення з роками погіршується. Вивченню впливу малих доз опромінення на організм, як наслідок аварії, присвячено багато досліджень, проте конкретної залежності між дозами опромінення та захворюваністю населення, яке мешкає в зонах обов`язкового, гарантованого відселення та посиленого радіоекологічного контролю не встановлено. Окремі роботи вітчизняних та зарубіжних вчених (В.П.Ференц, 1993; А.М.Нагорна, 1996; А.Ю.Романенко, 1991, 1993; Г.М.Архангельська, 1993; Л.А.Агєєва, 1993, 1995; А.Ф.Циб, 1993; P.Allen, 1993, 1996; J.M.Havenaar, 1996; B.-M.Drottz-Sjoberg, G.Rumyantseva, 1993) засвідчують значення для формування здоров`я постраждалих нерадіаційних факторів, зокрема тих, що обумовлені наслідками аварії. Дослідження соціологів та психологів (Ю.І.Саєнко, 1996; С.І.Яковенко, 1996; В.Г.Панок, 1997, 1998) з питань соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи вказують на значну їх роль у формуванні самопочуття та здоров`я населення. Але ці дані залишаються фрагментарними. Узагальнені результати досліджень про комплексну дію факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, на здоров`я населення, недостатні. Це ускладнює не тільки оцінку і прогнозування захворюваності населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС, але й ефективність використання цих даних органами державного та місцевого управління у справі оптимізації стратегії подолання наслідків аварії, а також раціональне планування та організацію гігієнічних та психореабілітаційних заходів. Принципово важливим залишається з`ясування місця гігієнічних факторів з їх фізичними характеристиками у формуванні здоров`я постраждалого населення і ролі соціальних та психогенних факторів у формуванні адаптованості останнього до нового середовища на територіях 2, 3 і 4 зон радіаційного забруднення та на умовно “чистих” територіях переселеного населення.
Таким чином, проблема комбінованої дії гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії потребує наукового вивчення та узагальнення з метою обов`язкового врахування цих наукових даних при реалізації заходів як щодо подолання наслідків аварії, так і при розробці програм попередження негативних медико-соціальних та психологічних наслідків в умовах можливих техногенних та екологічних катастроф.
Зв`язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт, які виконувалися згідно плану НДР Наукового центру радіаційної медицини (№ ДР 01.90.0002663; 0193U032349; 0196U010101; 0194U030288, 0197U003398), фрагментом комплексної теми Інституту соціології НАН “Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи” (N ДР 0196U012917).
Мета роботи. Наукове обгрунтування та розробка системи профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров`я працездатного населення за умов техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру на основі вивчення гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС.
Завдання дослідження.
1. Визначити значимість соціальних та психогенних факторів на тлі дії радіаційного чинника, в динаміці післяаварійного періоду (1986-1997 роки), у формуванні медичних наслідків аварії на ЧАЕС.
2. Оцінити якість інформаційного забезпечення, управлінських рішень та механізми їх реалізації при впровадженні дозообмежуючих, соціальних, медичних заходів в ранній, середній та пізній фазах аварії.
3. З`ясувати особливості соціального та фізичного самопочуття, психічного стану різних груп працездатного населення, що проживають в зонах безумовного (обов`язкового), гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та переселених в “чисті” регіони.
4. Дослідити на грунті об`єктивних показників радіаційної ситуації суб`єктивне сприйняття ситуації працездатним населенням за місцем проживання та з`ясувати вплив останнього на орієнтації, міграційні установки, поведінку населення та рівень соціально-психологічної напруги.
5. Оцінити рівень та динаміку захворюваності працездатного населення, яка може бути обумовлена психогенними чинниками, на радіаційно забруднених територіях та визначити наявність причинно-наслідкових зв`язків між захворюваністю та дією чинників аварії.
6. Розробити гігієнічні та соціальні підходи профілактичних заходів по збереженню здоров`я працездатного населення як систему на випадок можливих техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в:
– розробці методології системного підходу до вивчення громадського здоров`я населення на випадок радіаційних аварій та техногенно-екологічних катастроф;
– здійсненні порівняльної оцінки соціального, фізичного самопочуття та психічного здоров`я груп населення, зокрема професійних, що мешкають на територіях з різним рівнем радіаційного забруднення і переселених в “чисті” регіони;
– встановленні зв`язків між рівнем соціально-психологічної напруги населення, що мешкає в різних зонах радіаційного забруднення, та здатністю адаптуватися до сформованого у віддалений період аварії соціоекологічного середовища з врахуванням професійної належності окремих груп населення;
– визначенні ролі інформаційного забезпечення, якості, функцій та ефективності управлінських рішень у формуванні соціально-психологічної напруги та здоров`я населення;
– встановленні закономірності впливу комплексу гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, на формування соціальної, фізичної і психічної компонент здоров`я постраждалого населення;
– обгрунтуванні концепції щодо формування захворюваності постраждалого працездатного населення, обумовленої дією гігієнічних та соціально-психологічних чинників аварії;
– теоретичному обгрунтуванні та розробці профілактичних технологій, направлених на мінімізацію соціально-психологічних чинників можливих техногенно-екологічних аварій, зокрема методологічних основ системи інформаційного забезпечення, моделі-схеми і критеріїв ефективності інформування населення, пропозицій до комплексу законодавчих медико-соціальних заходів з метою їх оптимізації в соціальних умовах, що змінюються.
Практичне значення і впровадження отриманих результатів. Теоретичні та методичні основи, розроблені в дисертаційній роботі, використані при розробці пропозицій до “Концепції соціологічного реєстру осіб” і враховані МОЗ України при внесенні змін та доповнень до Закону України “Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (стаття 16); використані МНС України при підготовці Національної доповіді України на сесію МАГАТЕ “Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС“ 1996 рік, розділ 5, підрозділ 5.16 – 5.22 і розробці пропозицій до проекту “Концепції радіаційного захисту громадян України у зв`язку з Чорнобильською катастрофою” (1995 рік); були прийняті до застосування Національною Комісією з радіаційного захисту населення України при підготовці пропозицій Кабінету Міністрів України з проблеми переселення населення з зони безумовного відселення (1998 рік). Матеріали використані при підготовці методичних документів: “Изучение социально-гигиенических аспектов здоровья населения, проживающего на территориях, загрязненных радионуклидами: Метод. рекомендации, 1991”; “Пропаганда радиационно-гигиенических знаний в системе первичной медико-санитарной помощи населению: Метод. рекомендации, 1991”; “Інформаційні технології забезпечення населення знаннями з питань радіаційної гігієни: Метод. рекомендації, 1996”; “Проблеми переселення жителів з територій, радіаційно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, та шляхи їх вирішення: Рекомендації, 1997”; “Методические основы формирования информационного поля крупных техногенно-экологических катастроф: Методическое пособие, 1998”; “Система медико-биологического мониторинга окружающей и производственной среды, основанная на оценке качества адаптации к ней человека”, 1997, “Особливості медико-санітарного забезпечення осіб, що переселяються із зон радіаційного забруднення”, 1997, “Методические подходы к радиационно-гигиеническому воспитанию школьников”, 1998- інформаційні листи. Методичні документи впроваджені в Українському науково-практичному центрі екстренної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України та в Бородянському Центрі соціально-психологічної реабілітації населення (Центр ЮНЕСКО).
Особистий внесок здобувача в розробку основних наукових положень.
Обгрунтована методологія системного підходу до вивчення соціальної, психічної та фізичної компонент здоров`я населення при вивченні медичних та соціально-психологічних наслідків техногенно-екологічних катастроф. Науково обгрунтовані основні закономірності динаміки формування здоров`я постраждалого населення у віддалений період аварії, проведено порівняльний аналіз соціального, фізичного самопочуття та психічного стану різних груп населення, зокрема професійних, що мешкають в зонах обов`язкового, добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та умовно “чистому” регіоні. Визначені місце та роль соціальних факторів у формуванні соціально-психологічної напруги та здоров`я постраждалого працездатного населення в гострий та віддалений періоди. Проведений порівняльний аналіз захворюваності населення зони добровільного відселення та населення умовно “чистих” територій нозологічними формами, що можуть бути обумовлені психогенними факторами. Обгрунтовані та розроблені висновки наукових досліджень, як головна частина наукових положень дисертації.
Обгрунтування методичних основ формування інформаційного поля на випадок техногенно-екологічних катастроф виконано спільно з професором А.Р. Уваренко, особистий внесок складає 70 %. Аналіз типів адаптивних реакцій за даними лейкограми в різних професійних групах виконано спільно з к.м.н. В.А.Стежкою, особистий внесок здобувача складає 75 %.
Автор висловлює подяку за консультативну допомогу в процесі виконання роботи академіку АМН А.Ю.Романенку, професору А.Р.Уваренку, доктору технічних наук О.М. Перевознікову.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на: Республіканській науково-практичній конференції ”Стан здоров`я населення Народицького району, а також інших контрольованих за радіаційним фактором районів УРСР” (Київ, 1990); Першій міжнародній науково-практичній конференції “Чорнобиль у засобах масової інформації” (Київ, 1991); Українській науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми ліквідації медичних наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 1992); Науковій конференції країн співдружності з міжнародною участю “Соціально-психологічні та психоневрологічні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 1992); Республіканській науково-практичній конференції ”Результати наукових досліджень, виконаних згідно державній програмі з ліквідації у республіці Бєларусь наслідків катастрофи на ЧАЕС” (Гомель, 1992); Науковій конференції з міжнародною участю ”Проблеми радіаційної епідеміології медичних наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 1993); Міжнародній конференції ”Актуальні та прогнозовані порушення психічного здоров`я після ядерної катастрофи в Чорнобилі” (Київ, 1995); Першій міжнародній конференції Країн Європейської Співдружності, Бєларусі, Росії та України (Мінськ, 1996); 2-й Міжнародній конференції ”Віддалені медичні наслідки Чорнобильської катастрофи” (Київ, 1998); Науково-практичній конференції “Наука. Чорнобиль, 98” (Київ, 1999).
Публікації. Матеріали досліджень опубліковані в монографії, в 3 монографічних виданнях та посібнику. Опубліковано 25 статей, з них 6 – в наукових журналах, 17- в збірниках, 2 – депоновано, опубліковано 11 матеріалів та 15 тез наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, програми дослідження, шести розділів власних досліджень, наукового обгрунтування моделей первинної профілактики, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 343 сторінках машинопису і містить 71 таблицю і 35 рисунків. Список використаних джерел включає 341 найменування, з них 241 – на українській та російській мовах, 84 – на англійській мові.
Зміст роботи
Матеріали і методи дослідження. Обгрунтовані запити дослідження вимагали розробки спеціальної програми та методології вивчення громадського здоров`я (рис.1), що викладено в другому розділі дисертації. Предметом дослідження став комплекс, що включав: систему заходів (гігієнічні та соціальні) та їх організаційні аспекти при ліквідації наслідків аварії; особливості формування інформаційного поля; соціологічні аспекти – громадська думка та експертні оцінки фахівців з питань оцінки заходів (гігієнічних та соціальних), соціальні ознаки життєдіяльності та умови праці груп населення; захворюваність, що може бути обумовлена психогенними факторами; соціальні, фізичні і психічні характеристики здоров`я населення (рис.2).
Об`єктами дослідження стали: працездатне населення зони обов’язкового відселення (2 зона), зони гарантованого добровільного відселення (3 зона), зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона),
що проживає на території Житомирської області (Овруцький, Народицький, Олєвський райони); професійні групи: лісники, механізатори, водії, спеціалісти сільського господарства, медичні працівники, дробильники; працездатне переселене населення, що проживає на території Житомирської, Кіровоградської та Київської областей (Брусилівський, Олександрівський, Бердичівський, Баришевський райони); працездатне населення умовно “чистих” територій Полтавської області (Пирятинський та Полтавський райони); дози опромінення різних груп населення, що мешкають в окремих населених пунктах 2, 3 та 4 зон радіаційного забруднення; публікації вітчизняної преси з чорнобильської проблематики у динаміці за 1986-1997 рр., видані рекомендації та інші інформаційні матеріали розроблені НДІ МОЗ України в 1986-1993 роках для постраждалого населення, медико-статистична інформація; законодавчі та нормативно-правові документи.
В процесі дослідження були використані методи дослідження:
– гігієнічні та соціально-гігієнічні: виміри доз опромінення, медико-статистичний аналіз захворюваності населення, метод самооцінки стану здоров`я, експертна оцінка впроваджених захисних заходів;
– психодіагностичні: тест “САН”, шкала самооцінки (Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна), шкала для виміру фатальності, тест “Опитувальник загального здоров`я GHQ – 28” (Goldberg, 1986);
– соціологічні: стандартизоване опитування, кваліметричний, семантичний та контент-аналіз інформаційних документів, інтегральний індекс соціального самопочуття (Є.І.Головаха, Н.В.Паніна, 1996); аналіз нормативно-правових документів;
– математичні з використанням пакетів програм “ОСА”, SPSS, EXСEL (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст’юдента (t); вияв взаємодії факторів між собою з допомогою парної кореляції (r), коефіцієнтів взаємної “спряженості” К.Пірсона та А.Чупрова.
Вибіркові сукупності розраховувалися в динаміці досліджень до 1991 року, виходячи з генеральної сукупності населення, що мешкало в зоні жорсткого радіаційного контролю, після 1991р. – виходячи з загальної чисельності населення в кожній окремій зоні: зона обов’язкового відселення, зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю та переселеного населення. Припустима помилка вибірок = 0,035 – 0,050.
Для експертного оцінювання якості управлінських рішень, правових гарантій реалізації дозообмежуючих та соціальних заходів проведено добір експертів на трьох рівнях: загальнонаціональному, обласному, районно-селищному.
Для визначення достатності сфер життєдіяльності та рівня соціального самопочуття у постраждалих, як соціальної групи, в процесі дослідження відслідковувалося 11 умовних сфер соціальної життєдіяльності індивіда: соціальні відносини; соціальна безпека; рекреаційно-культурна; національні стосунки; матеріально- побутова (1-й рівень); соціально-політична; матеріально-побутова (2-й рівень); професійно-трудова; міжособистністні стосунки; інформаційно-культурна; особисті якості. Вивчення та аналіз поведінки населення проводилися одночасно з вивченням умов життєдіяльності населення.
Доза внутрішнього опромінення визначалася за результатами прямих вимірів населення на лічильниках випромінення людини (ЛВЛ). Було використано мобільний спектрометричний комплекс на базі аналізатору SILENA з детектором Na 1 (Fe) розміром 75 x 75 мм та тіньового захисту із 20 – 50 мм Pb. МДА = 180 Бк на організм при часі виміру 3 – 5 хвилин та Р = 0,95.
Для характеристики психічного стану в процесі дослідження був використаний “Опитувальник загального здоров’я” (General Health Questionnaire GHQ), валідізована російськомовна версія GHQ 28. В ній 28 запитань складали 4 шкали: шкала соматизації, шкала тривоги, шкала соціальної дисфункції, шкала депресії. Підрахунок показників проводився за двома методиками: GHQ score та Likert score.
Первинна захворюваність вегето-судинною дистонією (337.9), гіпертонічною хворобою (401 – 404, 410.7 – 414.7, 430.7 – 438.7), ішемічною хворобою серця (410 – 414), виразковою хворобою шлунку та 12палої кишки (531 – 533) за даними звертальності вивчалась серед сільського населення віком 20-49 років зони добровільного відселення та “чистого” регіону. Загальна вибірка складала 50 % від соціологічної вибірки, яка репрезентативна за статтю та віком для досліджуваного регіону.
Індивідуальний та узагальнений (груповий) аналіз типів адаптаційних реакцій, наявності та частоти прояву за якісними критеріями реакцій напруги гомеостазу, а також наявності клітинних реакцій та якісну характеристику клітинних механізмів специфічного та неспецифічного захисту проводили за даними поглибленого аналізу лейкограми (А.Я.Осін, 1987, Л.Х.Гаркаві, 1990). Виділяли такі типи індивідуальних адаптаційних реакцій (ІАР): реакція тренування (РТ), реакції спокійної (РСА), підвищеної активації (РПА), переактивації (РП), стан гострого (ГС) та хронічного стресу (ХС).
Результати та їх обговорення. Встановлено, що на тлі дії радіаційного чинника серед соціальних факторів провідне місце по значимості впливу на психоемоційний стан, фізичне самопочуття населення займало інформаційне забезпечення. Особливості інформаційного поля Чорнобильської катастрофи були обумовлені, насамперед, не радіаційною ситуацією, а державно-соціальним укладом, суб`єктивними чинниками. Аналіз кількісних та якісних характеристик інформаційного потоку післяаварійного періоду дозволив з’ясувати окремі інформаційні періоди, які характеризуються інформаційними сплесками та інформаційними спадами: перше підвищення – рік аварії (1986 рік); друге підвищення (1990 рік) – після зняття грифу секретності; третє підвищення (1993 рік) – період скорочення виплати пільг та компенсацій потерпілим в зв`язку з економічною кризою. Інформаційні спади характеризуються: 1987 р. – початок 1989 року – період штучного стримування надходження інформації; 1992 р.- початок природньої iнформаційної і психоемоційної стабілізації внaслідок прийняття ряду чорнобильських законів, що гарантували певну соціальну захищеність потерпілим; 1995-1996 роки – період інформаційної стабілізації внаслідок часового порогу (10 років після аварії) і aдаптації населення до реальності, а також деякої визначеності майбутнього ЧАЕС.
На основі семантичного аналізу встановлено, що тільки з 1992 року в публікаціях спостерігається тенденція до наукової обгрунтованості того, що відбулося, фактографічності та практичної направленості. Але основні властивості залишаються без змін, а саме, відсутність обліку соціально-психологічних, морально-етичних та життєво-практичних особливостей виховання населення, спектри впливу інформації, відсутність аналізу реакції споживачів на форму та зміст інформації.
Найбільшим дефектом інформаційного продукту є незадоволеність ним споживача – населення через неповноту, необ`єктивність та несвоєчасність (89,5 %). Дослідження в постраждалих регіонах показали, що в перший день після аварії на ЧАЕС інформацію про неї одержало тільки 10,4 % населення та й ту не з офіційних джерел. На другий, третій день – майже четверта частина всього населення (25,3 %). 26,7 % респондентів одержали інформацію про аварію на ЧАЕС протягом тижня і пізніше-12,7 %. Більше 60,0 % населення вперше були проінформовані про аварію з неофіційних джерел інформації, що сприяло психоемоційній напрузі серед населення. Проведена нами порівняльна оцінка в динаміці 1986-1996 рр. загальних кількісних та окремих проблемно-тематичних потоків з показниками, що характеризують психоемоційний стан та поведінку населення в динаміці за цими ж роками, засвідчила існування певного зв’язку між цими категоріями. Для постраждалого населення характерний середній та високий кореляційний зв`язок між самооцінками здоров`я населення та інформаційними потоками конкретної направленості, пов`язаної із станом здоров`я (рис.3).
Рисунок 3 – Динаміка кількості публікацій, що характеризують стан здоров`я населення та розподіл респондентів за самооцінками стану здоров`я та рівнем сприйняття радіаційного ризику населенням забруднених територій (в %)
Між показником самооцінок стану здоров`я “почуваю себе хворим” та інформаційними потоками: “медичні наслідки – стан здоров`я населення” існує прямий зв`язок (r = 0,613). Виражений вплив мали окремі інформаційні масиви на відношення населення до радіаційної ситуації. Прямий зв`язок спостерігається між показником сприйняття радіаційного ризику постраждалим населенням (“вважаю ситуацію небезпечною для здоров’я”) та матеріалами про медичні наслідки аварії (r = 0,786), прогнози вчених (r = 0,779), причини аварії (r = 0,565).
На тлі всіх інформаційних потоків, сформованих засобами масової інформації, виділяється інформаційний потік публікацій просвітницького характеру, складовими якого були конкретні рекомендації щодо поведінки в нових умовах життєдіяльності і направлені на попередження та зниження доз опромінення. Цей потік інформації сприяв зниженню тривожності та сприйняття радіаційного ризику, на що вказує кореляційний зворотній зв`язок (r = – 0,777). Поряд із зниженням тривожності, публікації рекомендаційного та профілактичного характеру сприяли виконанню населенням рекомендацій санітарно-гігієнічної спрямованості, зміні раціону харчування та зміні стереотипів поведінки і способу життя.
Проведене дослідження вказує на серйозні недоліки у інформаційному забезпеченні по висвітленню аварії та її наслідків, що було обумовлено об`єктивними (відсутність розробленої стратегії і інформаційних технологій інформування населення на випадок аварії), та суб`єктивними (особистнісні характеристики комунікаторів) чинниками. На основі аналізу одержаних результатів дослідження вперше науково обгрунтовані методичні підходи та розроблена модель інформаційного забезпечення різних категорій населення на випадок радіаційної або техногенно-екологічної аварії та критерії ефективності інформування населення.
Встановлено, що на формування здоров`я населення впливали захисні заходи, які впроваджувалися: лікувально-профілактичні, гігієнічні, соціальні. Передумовою негативних наслідків заходів, що мали впроваджуватися, як показали соціологічні дослідження, стала недовіра населення щодо ефективності запропонованих заходів, сформована організаційними аспектами їх впровадження. З`ясовані різні парадигми сприйняття захисних заходів населенням та керівниками установ, що впроваджували заходи. Населення вiдзначило, в першу чергу, оздоровлення дiтей (74,3 %), виплату матерiальних пiльг i компенсацiй (62,3 %), забезпечення населення “чистими” продуктами харчування (48,5 %). Керівники установ всіх зон радіаційного забруднення основне значення надавали гігієнічним заходам, зокрема радiацiйному контролю навколишнього середовища (вода – 67,7 %, повiтря – 64,6 %, грунт – 61,4 %), продуктів харчування – 71,8 %. Різне сприйняття заходів сприяло зростанню загальної тривожності населення, занепокоєності здоров`ям, впливали на рівень сприйняття радіаційного ризику та формування фізичної та психічної складових здоров`я.
Вивчення проблеми дії правового поля на тлі негативних наслідків аварії показало, що незважаючи на прийнятий в 1991 році Закон “Про статус та соціальний захист громадян…”, проблеми з медичним забезпеченням не були вирішені в повній мірі. Експерти (адміністратори, вчені) високо оцінивши такі правові гарантії, як “оздоровлення дітей”, “медичне забезпечення” та “оздоровлення дорослих”, разом з тим звернули увагу на досить низький рівень реалізації останніх (-17 – – 67 балів при діапазоні шкали “+ 100” – “- 100” балів). Дані інтегральної оцінки рівня правових гарантій та рівня практичної реалізації окремих положень Закону приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Оцінка експертами рівня правових гарантій (0 – +100 балів) і рівня практичної реалізації (-100 – +100 балів) окремих заходів статей Закону “Про статус та соціальний захист громадян…”
Окремі заходи Правові гарантії Практична реалізація
Адміністра-тори Вчені Адміністра-тори Вчені
матеріальні компенсації 66 45 -22 -50
медичне забезпечення 47 40 -17 -21
оздоровлення дорослих 41 29 -44 -67
оздоровлення дітей 53 48 0 -15
умови праці 33 27 -60 -75
реабілітація навколишнього середовища 14 23 -78 -79
середня оцінка 42 35 -37 -50

Обидві групи експертів найбільш високо оцінюють такі гарантії в Законі: “матеріальні компенсації” та “оздоровлення дітей”, найнижче – “умови праці” і “реабілітація довкілля”.
За експертними оцінками керівників медичних установ, медичне обслуговування громадян, що проживають на забруднених територіях, почало погіршуватися після 1990 року і значно погіршилося за останні роки, зокрема: погіршилась первинна медико-санітарна допомога, а кваліфікована спеціалізована медична допомога на територіях, що підлягають відселенню, майже відсутня; технології первинної та вторинної профілактики, спрямовані на зниження захворюваності, забезпечуються лише частково; психотерапевтична допомога взагалі не реалізується на забруднених територіях.
Вивчення думки населення про реалізацію положень статей 21, 22, 23 Закону “Про статус та соціальний захист…” показало, що на територіях, де населення має пільги для безкоштовного отримання ліків, лише 34 % відповіли, що вони користуються пільгами.
Доказано, що нерозробленість механізмів впровадження гігієнічних та соціальних заходів впродовж 1986-1991 років, а впродовж 1992-1998 рр. – відсутність в законодавчій базі механізму пристосування до соціально-економічних змін, призвело до знецінення значної кількості заходів та негативного впливу їх впровадження на психоемоційний, фізичний та психічний стани різних груп постраждалого населення.
Серед переселеного населення важливою передумовою нормального адаптаційного процесу є забезпеченість роботою, що задовольняла б потреби підтримання нормального прожиткового рівня та морального задоволення. Проте в місцях вселення набуті професії переселенців, їх знання та досвід не використовуються через відсутність робочих місць. Так, 66,1 % переселених із забруднених територій взагалі не мали можливості працевлаштуватися, з кожним роком дана тенденція має характер збільшення; серед тих, хто знайшов роботу, повністю задоволених нею лише 12,7 %, частково задоволених – 42,5 % та повністю незадоволених – 44,7 %. Існує середня статистична залежність між соціальною адаптованістю та забезпеченістю роботою (r = 0,457). В найгіршому стані опинилися переселенці 1993-1996-х років: 90,0 % не можуть працевлаштуватися. Низький рівень достатності таких соціальних сфер життєдіяльності, як рекреаційно-культурна (зокрема медична допомога – 77,5 %), професійно-трудова та матеріально-побутова значною мірою впливає на загальний рівень соціального самопочуття та фізичного здоров`я. Більшість переселеного населення вважає, що процес переселення, значною мірою, вплинув на їх життя, особливо на стан здоров‘я (84,4 %). Сьогодні серед переселенців почувають себе “здоровими” лише 9,0 %. Аналіз самооцінок стану здоров`я в групах з різним рівнем освіти показав, що суб`єктивні оцінки респондентів з вищою освітою найгірші, 34,1 % почувають себе “хворими” та “дуже хворими”. Серед них якраз і найменше число тих, хто задоволений умовами приживаності. Переселене населення, в порівнянні з іншими досліджуваними групами населення, має найнижчий розрахунковий індекс здоров`я за самооцінками (переселене населення – 0,13, населення забруднених територій – 0,42, населення “чистих” територій – 0,69).
Аналіз даних психічного стану мігрантів, одержаних за допомогою Опитувальника загального здоров`я (GHQ 28) і приведених в таблиці 2, дає можливість стверджувати, що для переселеного населення характерна поширеність психологічного дистресу та малих психічних розладів, що значно відрізняє це населення від населення умовно “чистих” територій. Загальний показник GHQ 28, що характеризує глибину психічних розладів, достовірно вищий серед переселенців (62,7 ± 2,7) в порівнянні з населенням “чистих” територій (53,5 ± 1,5).

Таблиця 2
Середні показники окремих шкал GHQ 28, що характеризують психічний стан переселенців 1993-1995 років відселення та населення “чистого” регіону (M±m)
Групи Шкали GHQ 28 Стать
населення чоловіки жінки
переселенці соматизація 19,1 ± 1,5* 20,2 ± 0,9*
1993-1995 тривога 17,3 ± 1,6* 17,8 ± 1,2
соціальна дисфункція 17,9 ± 1,2* 18,7 ± 1,0*
депресія 11,9 ± 1,3 * 10,3 ± 0,9
GHQ 28 66,9 ± 5,0* 66,5 ± 3,6*
населення соматизація 15,2±0,5 15,7±0,5
“чистого” тривога 14,0±0,6 14,6±0,5
регіону соціальна дисфункція 14,5±0,3 14,3±0,3
депресія 8,7±0,4 9,9±0,5
GHQ 28 52,5±1,4 54,5±1,3
Примітка.*Статистично значима різниця (р * 0,05) між показниками контрольного та переселеного населення.

Лише 17,0 % переселеного населення, за даними GHQ 28, не мають малих психічних розладів, але і для них характерний високий рівень соціальної дисфункції, пов`язаний з повсякденним вирішенням проблем в умовах сьогодення.
Ступінь ризику для здоров`я переселенця із зони обов`язкового відселення визначається як сума наслідків: опромінення малими дозами до відселення, соціально-психологічного стресу внаслідок ліквідації наслідків аварії в 1986-1990 рр., соціально-психологічного стресу від переселення, соціально-психологічного дискомфорту на новому місці проживання в соціально-економічних умовах, що трансформуються.
Для населення, яке постійно мешкає на забруднених радіонуклідами територіях, характерні свої особливості соціально-психологічного стану та фізичного самопочуття, в порівнянні з переселеним населенням. Ступінь ризику для цього населення визначається сумою постійного впливу радіаційного чинника, соціально-психологічного дистресу від проживання на забрудненій території в динаміці за роками та умовами життєдіяльності, обумовленими економічною кризою.
Встановлено, що домінантами соціальної напруги населення на радіаційно забруднених територіях, є стан здоров`я, фінансові проблеми та зневіра населення в можливість поліпшення життя. Зубожіння населення загострює всі інші проблеми. Соціальна напруга, що викликає зниження соціального самопочуття, проявляється в сферах: рекреаційно-культурній, матеріально-побутовій 2-го рівня, соціально-політичній та соціальної безпеки (табл.3). Наднизький індекс достатності залишається у потребі необхідної медичної допомоги (1,2 бали). Серед наслідків аварії погіршення стану здоров’я у цієї групи населення залишається пріоритетним – 95 % респондентів хвилює ця проблема. Тому, до того часу, доки не буде вирішена проблема поліпшення медичного обслуговування, рівень соціальної напруги не зменшуватиметься.
Таблиця 3
Сфери соціальної життєдіяльності, що обумовлюють зниження загального рівня соціального самопочуття населення (індекс достатності в балах; шкала 1-3)
Сфери соціального життя Індекс Сфери соціального життя Індекс
медичної допомоги 1,2 професійно-трудова 1,9
соціальної безпеки 1,6 інформаційно-культурна 1,9
соціально-політична 1,6 матеріально-побутова (1-й рівень) 1,9
рекреаційно-культурна 1,6 міжособових стосунків 2,1
матеріально-побутова (2-й рівень) 1,6 особистих якостей 2,1
соціальних відносин 1,8

За індексом здоров`я за самооцінками спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров`я в динаміці за 1986-1997 роки на всіх досліджуваних територіях, але самооцінки здоров`я на радіаційно забруднених територіях нижчі, ніж на контрольних. Так, індекси здоров`я, за даними самооцінок в 1986 році, для радіаційно забрудненої території та умовно “чистої” складали 0,90 та 0,88 відповідно, а для 1997 року – 0,21 та 0,69. Загальний показник GHQ 28, що характеризує глибину психічних розладів, достовірно збільшився з 54,3 до 60,0 в динаміці за 1993-1997 роки (р  0,05) на радіаційно забруднених територіях, але достовірно не змінився на умовно “чистих”. На ситуацію, що склалася в регіоні, постраждале населення реагує неспецифічними симптомами невротичного рівня: соматизація, тривога, соціальна дисфункція.
Проведений аналіз складових здоров`я населення (соціальної, фізичної та психічної компонент), яке мешкає на постраждалих територіях, засвідчує, що останні найгірші у населення зони гарантованого добровільного відселення, в порівнянні з населенням зони обов`язкового відселення, зони посиленого радіоекологічного контролю. Серед населення, що сьогодні мешкає в зоні обов`язкового відселення, спостерігається менше число тих, хто відчуває себе “хворим” та “дуже хворим”, в порівнянні з іншим постраждалим населенням та більше число тих, хто відчуває себе “здоровим”. Індекс здоров`я, за самооцінками, вищий серед населення зони обов`язкового відселення, в порівнянні з населенням 3 та 4 зон забруднення (рис. 4).
Рисунок 4 – Індекс здоров`я за самооцінками у потерпілих груп населення та населення умовно “чистих” територій
Вивчення психічних характеристик населення території обов`язкового, гарантованого добровільного відселення та радіоекологічного контролю свідчить про наявність у нього психологічного дистресу та малих психічних розладів. За даними Опитувальника загального здоров`я (GHQ 28), зокрема за шкалами соматизації, тривоги, соціальної дисфункції, депресії та загальним балом психічні характеристики серед чоловіків достовірно вищі в зоні добровільного відселення, в порівнянні із зоною обов`язкового відселення (табл. 4).
Серед жінок зони обов`язкового відселення, в порівнянні із зоною добровільного відселення, достовірні відмінності в психічних характеристиках спостерігаються за показниками шкал соматизації та тривоги.
В усіх групах населення досліджуваного регіону, незалежно від зони радіаційного забруднення, шкала соматизації за питомою вагою займає перше місце. Соматизація має високий рівень кореляції з тривогою (r = 0,751, р * 0,01), з соціальною дисфункцією (r = 0,553, р * 0,01), проте не пов`язана з депресією. Приведені характеристики здоров`я на тлі радіаційного чинника, значною мірою обумовлені соціальними процесами, які відбуваються в кожній конкретній зоні в динаміці за роками. Останні визначають орієнтації, установки та поведінку населення, направлену на збереження здоров`я. Через 12 років після аварії 63 % населення зони гарантованого добровільного відселення вважають, що вони проживають в населених пунктах з дуже високим та високим рівнем забрудненості
Таблиця 4
Характеристика психічного стану населення за середніми показниками шкал GHQ 28 в залежності від зони радіаційного забруднення (M ± m)
Групи Зони Шкали GHQ 28
насе-лення заб-руд-нення Сомати-зація Тривога Соціальна дисфункція Депресія Загальний бал GHQ
чоло- 2 16,1 ±0,5* 13,7 ±0,5* 15,2 ±0,3* 8,7 ±0,3* 53,9 ±1,2*
віки 3 18,2± 0,4 15,9 ±0,5 16,2 ±0,4 10,6 ± 0,5 61,1 ±1,5
4 17,5 ±0,3 15,5 ±0,6 16,6 ±0,5 10,4 ±0,5 59,9 ±1,7
жінки 2 19,0 ±0,5* 17,5 ±0,5* 16,9 ±0,4 10,9 0,5 64,3 ±1,3
3 20,4±0,4** 18,4 ±0,5 16,6 ±0,4 11,0 ±0,5 66,6 ±1,3**
4 18,7 ±0,5 17,5±0,6 17,0 ±0,4 10,4 ±0,4 63,4 ± 1,5
Примітки:
1. * Статистично значима різниця (р * 0,05) між показниками 2 та 3 зон.
2. ** Статистично значима різниця (р *0,05) між показниками 3 та 4 зон.

радіонуклідами. При цьому 29,0 % впевнені, що вони в майбутньому отримають “велику” або “дуже велику дозу опромінення”. Оцінки населення зони гарантованого добровільного відселення забрудненості продуктів харчування радіонуклідами також значно вищі, ніж оцінки населення зони обов`язкового відселення, зокрема, таких продуктів харчування, як молоко та “дари” лісу (рис.5).
Рисунок 5 – Розподіл відповідей респондентів щодо рівня забрудненості радіонуклідами окремих продуктів харчування, в залежності від місця проживання
Оцінки населення зони обов`язкового відселення більш помірковані, ніж населення зони гарантованого переселення.
Встановлено, що наявність тривожності, малих психічних розладів, низьких самооцінок здоров`я не сприяє формуванню адекватних навичок поведінки в умовах проживання на радіаційно забруднених територіях. В процесі дослідження встановлений зв`язок між суб`єктивними оцінками здоров`я, поширеністю психологічного дистресу, орієнтаціями, поведінкою груп населення та їх уявленням про отриману велику дозу опромінення (рис. 6.).
Дослідження, проведені в окремих населених пунктах зони обов`язкового та добровільного відселення, з різною та однаковою щільністю радіаційного забруднення, по вивченню показників фізичного та психічного стану населення та співставлення їх з накопиченими дозами внутрішнього опромінення на час дослідження (1998 рік) не виявили достовірного зв`язку між показниками, що характеризують стан здоров`я та дозу внутрішнього опромінення при аналізі даних різних груп населення.
Рисунок 6 – Порівняльна характеристика показників здоров`я та поведінки населення, що мешкає в населених пунктах з рівноцінною радіаційною ситуацією, але з різним обсягом захисних заходів (1 – населений пункт з припиненими заходами, 2 – населений пункт з постійно впроваджуваними заходами)
Встановлено, що рівень первинної захворюваності вегето-судинною дистонією, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця та виразкою шлунку і 12палої кишки в післяаварійний період достовірно вищий в зоні гарантованого добровільного відселення, в порівнянні з “чистим” регіоном в аналогічних вікових групах. Рівень захворюваності в доаварійний період достовірно відрізняється від захворюваності в післяаварійний період в обох регіонах дослідження. В післяаварійний період спостерігається подібна динаміка первинної захворюваності вегето-судинною дистонією, гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця як на постраждалих територіях, так і на умовно “чистих”, але при різних рівнях. Динаміка захворюваності досліджуваних нозологій чітко поділяється на 3 періоди: доаварійний -1981-1985 роки, період 1986-1992 роки, період 1992-1996 роки. Комплексний аналіз досліджуваних факторів дозволив з`ясувати певну закономірність в розвитку захворюваності досліджуваних нозологій та дією соціальних факторів. Зростання захворюваності, зокрема вегето-судинною дистонією, спостерігається в періоди інформаційних сплесків і психоемоційної напруги в регіонах. Проведені дослідження захворюваності та інформаційного забезпечення в динаміці післяаварійного періоду з використанням кореляційного аналізу дають підстави вважати, що існує причинно-наслідковий зв`язок “інформаційний фактор” –“захворюваність нозологічними формами”, які можуть бути обумовлені психогенними чинниками.
За приблизно однакових умов життєдіяльності, на що вказують дані вивчення інтегрального індексу соціального самопочуття (табл. 5), рівень психологічної напруги значимо вищий в зоні добровільного відселення, в порівнянні з зоною обов`язкового відселення, що і обумовлює закономірність гірших характеристик фізичного та психічного здоров’я в різних професійних групах зони добровільного відселення.
Таблиця 5
Інтегральні показники соціального, фізичного самопочуття та психічного здоров`я в різних професійних групах, в залежності від зони проживання
Професії, зони 2 та 3 n GHQ 28 Індекс здоров’я ІІСС
лісники 2 24 50,0*1,9*
0,91 38,0*2,1

3 22 56,0*2,1
0,68 37,1*1,9

механізатори 2 20 45,9*1,4*
0,80 37,4*3,9

3 30 55,8*2,1
0,67 35,2*1,4

спеціалісти с/г 2 27 50,7*2,1*
0,57 38,1*1,8

3 28 56,6*2,3
0,42 36,5*1,7

мед.працівники 2 7 57,0*1,3*
1,00 35,0*8,0

3 7 51,1*1,7
0,72 42,6*3,7

Примітка.*Статистично значима різниця (р * 0,05) між показниками 2 та 3 зон радіаційного забруднення.
Встановлено, що в 3 зоні, порівняно з 2 зоною радіаційного забруднення, фізичне самопочуття та психічний стан здоров’я визначаються не об`єктивним радіаційним ризиком, а суб’єктивним, на що вказують показники шкал соматизації та тривожності, питома вага яких більша в порівнянні із шкалою соціальної дисфункції.
В конкретній зоні стан фізичного та психічного здоров`я визначається особливостями професії (рівень освіти) та дією професійних факторів, в тому числі радіаційного для професії лісників. В межах зони, зокрема зони добровільного відселення, за даними вивчення психічного здоров`я, найбільша кількість клінічних порушень спостерігається в групі лісників (18,2 %), спеціалістів сільського господарства (17,5 %), механізаторів (10,0 %).
Проведені дослідження соціального, фізичного самопочуття, психічного здоров`я, типів адаптаційних реакцій за даними лейкограми в різних професійних групах дозволили виявити ряд особливостей формування індивідуальних адаптаційних реакцій (ІАР) організму у обстежених, в залежності від їх професії та екологічних факторів оточуючого середовища. Являючись в своїй основі неспецифічними реакціями гомеостазу, що виявляються за зміною абсолютного та відносного вмісту у периферичній крові окремих популяцій клітин, ІАР заключають в собі інформацію про функціональний стан організму та його зміну у відповідь на наявність екзогенного впливу чинників різної природи.
Застосування нами при проведенні даних досліджень додаткових критеріїв поглибленого аналізу лейкограм дозволило виявити у обстежених різну частоту напруги гомеостазу та різну ефективність регуляторних механізмів, що сприяють формуванню адаптації. Це поєднувалось із включенням різних за якістю та механізмом підтримання стану гомеостазу клітинних реакцій організму (специфічних, неспецифічних). Зокрема виявлено, що рiзнi адаптацiйнi реакцiї у респондентiв, що характеризуються високою частотою вияву напруги гомеостазу, мали у своїй основi рiзнi компенсаторно-пристосувальнi клiтинно-опосередкованi реакцiї і механiзми їх реалiзацiї, що вiдображало iнтенсивнiсть несприятливого впливу на них факторiв оточуючого (радіаційно забрудненого) або виробничого середовища .
За отриманими даними ми дiйшли висновку, що несприятливий вплив факторiв виробничого та оточуючого середовищ, в бiльшiй мiрi, спостерiгається у лiсничих з 2 радiацiйної зони в порівнянні з лісничими 3 зони, а в межах 3 радiацiйної зони – в більшій мірі у дробильникiв, нiж у водiїв, та у водiїв, нiж у трактористiв. Важливо також підкреслити наявність значної гетерогенності в реакціях гомеостазу у осіб, які обстежувалися нами. Це проявлялось в окремих професійних групах та радіаційних зонах (2 та 3 зони) формуванням у обстежених якісно різних (фізіологічних, нефізіологічних) ІАР, що, вірогідно, відображало наявність як підвищеної індивідуальної чутливості або ж стійкості до впливу чинників виробничого та оточуючого середовищ, так і, можливо, було зумовлено особливостями психоемоційного стану обстежених. В зв`язку з останнім, нами було проведено співставлення окремих типів ІАР (реакція тривоги, реакція спокійної активації, реакція посиленої активації, реакція переактивації) з рівнем виявленої тривожності у обстежених.
Порівняльний аналіз показників, які характеризують рівень соціально-психологічної адаптованості різних професійних груп, зокрема тривожності, з показниками, які характеризують типи індивідуальних адаптаційних реакцій, свідчить за те, що більш високий рівень тривожності (вище середнього, високий) характерний для адаптаційних реакцій нефізіологічного типу (РТ, РП), тоді як з фізіологічними адаптаційними реакціями (РСА, РПА) тривожність була середньою та вище середньої. Зокрема, для обстежених з нефізіологічними ІАР – РТ, що відображає наявність слабкого за інтенсивністю екзогенного впливу, до якого організм адаптується, характерною була наявність в рівних частках тривоги вище середнього та високого рівня, а для РП засвідчує наявність сильного (надмірного) екзогенного впливу та значної функціональної напруги організму – переважно психоемоційної напруги з тривожністю високого рівня. В свою чергу, у обстежених з фізіологічними ІАР – РСА та РПА виявлялась тривожність середнього та вище середнього рівня, а високий рівень тривоги реєструвався у достовірно меншої кількості осіб. Тобто, чим менший рівень тривоги, тим фізіологічніші реакції організму (табл.6 ).
Таблиця 6
Типи адаптаційних реакцій обстежених( в %) та рівень тривоги за структурою
Групова адаптацій- Рівень тривоги
на реакція низький середній вище середнього високий
* 5
6-10 11-15 16-20
РТ – – 55,0 * 11,1
45,0 * 11,1*

РСА – 26,1 * 9,2
56,5 * 10,3
17,4 * 7,9

РПА – 13,8 * 6,4
69,0 * 8,6
17,2 * 7,0

РП – 2,2 * 4,8*
33,3 *7,0*
64,4 * 7,1*

Примітка. *Достовірність (р * 0,05) різниці рівня тривоги у обстежених з адаптаційними реакціями РТ, РПА, РП, у порівнянні із обстеженими з адаптаційною реакцією РСА.
Застосування методу кореляційного аналізу дозволило з`ясувати зв`язок між рівнем тривожності та типами адаптаційних реакцій в усій досліджуваній групі ( r = 0,412; p  0,01, n = 117) та окремих професійних групах, наприклад лісників – r = 0,616; p  0,01, n = 32. Отримані дані підтверджують наявність зв`язку між різними рівнями складної у своїй побудові адаптаційної системи організму, зокрема між соціально-психологічною та фізіологічною адаптованістю.
Таким чином, нами проведена порівняльна оцінка складових здоров`я (соціальної, фізичної та психічної компонент) працездатного населення взагалі та окремих професійних груп (лісники, механізатори, медичні працівники, працівники сільського господарства та інші), що мешкають в різних за рівнем радіаційного забруднення зонах та переселеного в “чисті” регіони населення, встановлена закономірність впливу гігієнічних та соціальних факторів на формування здоров`я населення, встановлено зв`язок між суб`єктивним сприйняттям доз та орієнтаціями, установками та поведінкою населення, направленої на збереження здоров`я у віддалений післяаварійний період, визначено суттєвий вплив тривожності населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях, на здатність адаптуватися до нового соціоекологічного середовища, з`ясовано вплив соціальних факторів, на тлі гігієнічних, на формування захворюваності.
На основі проведених досліджень: обгрунтовано концепцію розвитку захворюваності, обумовленої гігієнічними та соціальними чинниками (рис.7); науково обгрунтовані та розроблені методичні основи формування інформаційного поля та модель-схема на випадок радіаційної або техногенно-екологічної аварії, а також оцінка адекватності інформування населення; матеріали роботи використані при розробці “Системи медико-біологічного моніторингу оточуючого та виробничого середовища на основі оцінки якості адаптації до неї людини”, рекомендацій та пропозицій по прийняттю рішень з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС.
Використання напрацьованих матеріалів дозволяє в сучасних соціально-економічних умовах, що склалися, з найменшими економічними витратами вирішувати одну з важливих сучасних народногосподарських проблем – мінімізацію негативних наслідків великомасштабної радіаційної аварії на ЧАЕС для здоров`я працездатного населення, а також розвивати новий, науково обгрунтований напрямок – соціально-психологічний моніторинг наслідків техногенно-екологічних катастроф та надзвичайних ситуацій. В межах цього наукового напрямку можна оцінювати стан соціально-психологічної напруги на всіх етапах післяаварійного періоду, стан громадської думки з питань ліквідації наслідків аварії, розробляти програми соціально-психологічної реабілітації, нові інформаційні технології, гігієнічні рекомендації по оптимізації захисних заходів, що впроваджуються з метою збереження здоров`я постраждалого населення
Висновки
1. Комплексне соціально-гігієнічне дослідження дозволило встановити пріоритетність гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, у формуванні здоров`я населення, що мешкає в зонах обов`язкового і гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та відселеного в “чисті” регіони. Встановлені причинно-наслідкові зв`язки між дією соціальних факторів та самооцінками стану здоров`я населення (r = 0,533 p  0,05), психічним станом здоров`я (r = 0,467 p  0,05), захворюваністю окремими нозологічними формами (r = 0,513 p  0,05 ).
2. Аналіз соціальних факторів за структурою в динаміці післяаварійного періоду 1986-1998 роки, вперше дозволив виділити етапи їх впливу на формування здоров`я населення: перший (1986-1991 рр.)- діють соціальні фактори, обумовлені аварією; другий (1992-1994 рр.) переважають попередні, проте додаються фактори, обумовлені соціально-економічною кризою; третій (1995-1998 рр.) – в основному діють фактори, обумовлені економічною кризою, радіаційний ризик витісняється соціальним.
3. Інформаційний фактор серед досліджуваних соціальних факторів на ранній, середній та пізній фазах аварії є провідним за впливом на психоемоційний стан (r = 0,786 р  0,05) та фізичне самопочуття (r = 0,613 р  0,05) населення, що мешкало на радіаційно забруднених територіях. Встановлено, що високий рівень сприйняття радіаційного ризику населенням обумовлено переважно цим чинником. Інформаційне забезпечення населення про аварію та її наслідки було безсистемним. Інформація, яка використовувалася в інформаційних процесах була неповною, необ’єктивною, суперечливою і несвоєчасною, що дає підстави кваліфікувати інформаційне поле аварії як ”деформоване”. Встановлені об’єктивні та суб’єктивні причини деформації інформаційного поля аварії на ЧАЕС.
4. Впроваджений на радіоактивно забруднених територіях комплекс дозообмежуючих та соціальних заходів, поряд з передбачуваними позитивними наслідками (зменшення дози опромінення та поліпшення якості життя) мав і негативні, зокрема, соціально-психологічні наслідки (несприйняття впроваджуваних заходів, зростання рівня сприйняття радіаційного ризику, зниження довіри до керівних структур), які вплинули на формування соціальної, психічної та фізичної компонент здоров`я постраждалого населення. Встановлено, що негативні наслідки впроваджених захисних заходів обумовлені недосконалою технологією останніх, недооцінкою їх соціальної значимості, відсутністю відповідних організаційних механізмів впровадження розроблених правової та законодавчої баз та їх раціонального використання. Це обумовлює соціальну та психічну дезадаптованість населення, що проживає на радіаційно забруднених територіях та відселеного в нові місця мешкання.
5. Фізичний та психічний стан здоров`я переселенців обумовлений об`єктивними та суб`єктивними факторами процесу відселення. Головним є фактор часу (рік) відселення із радіаційно забрудненої території, пов`язаний з економічними і соціальними умовами, масовою незатребуваністю переселенців (90,0 % не можуть працевлаштуватися за фахом). Для мігрантів характерні ознаки психологічного дистресу та малих психічних розладів. Індекс здоров`я переселенців, за даними самооцінок, достовірно гірший, ніж у населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами та “чистих” територіях (0,14; 0,42; 0,69 відповідно).
6. Домінантами соціальної напруги працездатного населення на радіаційно забруднених територіях є стан здоров`я, фінансові проблеми. Постраждале населення реагує неспецифічними симптомами невротичного характеру: соматизація, тривога, соціальна дисфункція. Фізичне самопочуття та психічний стан здоров`я населення визначаються ефективністю реалізації захисних гігієнічних та соціальних заходів. Достовірно гірші показники здоров`я у населення зони гарантованого добровільного відселення в порівнянні з населенням, що продовжує мешкати в зоні обов`язкового відселення та посиленого радіоекологічного контролю.
7. Соціоекологічне середовище зон радіаційного забруднення обумовлює рівень соціально-психологічної напруги різних професійних груп (лісники, механізатори, медичні працівники, працівники сільського господарства). Присутність постійно діючого суб`єктивного радіаційного ризику в регіонах дослідження посилює ефект впливу факторів виробничого середовища в різних професійних групах. Це, насамперед, стосується професій з психоемоційним навантаженням. Найгірші показники психічного здоров`я спостерігаються серед медичних працівників та спеціалістів сільського господарства.
8. Психоемоційний стан різних груп населення (зокрема тривожність) суттєво впливає на здатність адаптуватися до нового соціоекологічного та виробничого середовищ. Виявлена залежність формування індивідуальних адаптаційних реакцій нефізіологічного типу від професійної належності обстежених та зони радіаційного забруднення, в якій вони проживають. При цьому фізіологічні індивідуальні адаптаційні реакції поєднувалися з наявністю переважно середнього та вище середнього рівня тривоги, тоді як нефізіологічні адаптаційні реакції у них характеризувалися переважно високим та дуже високим рівнем тривоги.
9. Встановлено достовірну кореляційну залежність між характеристиками у часі (до і після аварії, між періодами ліквідації аварії) та рівнем захворюваності ВСД, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця та виразкою шлунку і 12палої кишки населення зони гарантованого добровільного відселення, а також достовірні відмінності між рівнями захворюваності в досліджуваному та “чистому” регіонах. Встановлено причинно-наслідковий зв`язок “інформаційний фактор” – “захворюваність” нозологічними формами, які можуть бути обумовлені психогенними чинниками.
10. В генезі соціально-психологічної напруги, зростанні досліджуваної захворюваності та поширеності психологічного дистресу і малих психічних розладів, виявлених у населення, поряд з соціальними факторами значиме місце займає рівень сприйняття радіаційного ризику. Орієнтації, установки та поведінка населення, направлені на збереження здоров`я, визначаються уявленням про отриману дозу опромінення.
11. На випадок великомасштабних техногенно-екологічних катастроф, зокрема радіаційних аварій, з порушенням екологічного та соціокультурного середовищ, необхідним є соціально-психологічний моніторинг постраждалих, який дозволить оцінювати в динаміці стан соціально-психологічної напруги та ефективність прийнятих заходів, направлених на збереження здоров`я на різних етапах післяаварійного періоду.
12. На основі проведених досліджень науково обгрунтована та розроблена система профілактичних заходів, направлених на збереження здоров`я працездатного населення в умовах техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру. Її складовими є: методичні основи формування інформаційного поля та модель інформаційного забезпечення різних категорій населення, пропозиції щодо внесення змін до правової та законодавчої баз ліквідації наслідків аварії та стимулювання орієнтацій на самостійну життєдіяльність постраждалого працездатного населення, які впроваджені на державному, відомчому та районному рівнях.
Перелік основних опублікованих наукових праць за темою дисертації
1. Информационные аспекты аварии на Чернобыльской АЭС /А.Р.Уваренко, В.А.Прилипко, О.Н.Литкевич, В.Ф.Торбин – К., Чорнобильінтерінформ, 1998. – 144 c.
2. Прилипко В.А.,Ференц В.П. Социально-психологические факторы // Чернобыльская катастрофа.-К.: Наук. думка, 1995. – С. 409-411.
3. Приліпко В.А. Медико-соціальні наслідки аварії на ЧАЕС // Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-1995 рр.). – Харків: Фоліо,1996. – С.165-176.
4. Соцiально-психологiчнi аспекти катастрофи / В.Ф.Торбiн, В.І. Волович, В.А.Приліпко, В.В.Попович, Н.М.Рєпiна, Ю.І.Саєнко, Б.С.Яковлєв // Чорнобильська катастрофа.-К.: Наук. думка, 1996. – С.145-151.
5. Методические основы формирования информационного поля крупных техногенно-экологических катастроф: Метод. пособие // А.Р.Уваренко, В.А.Прилипко, О.Н.Литкевич, З.А.Безверхая / МЧС Украины, Центр соц. экспертиз и прогнозов Ин-та социол. НАН Украины. – Киев, МЧС Украины, Центр соц. экспертиз и прогнозов Ин-та социол. НАН Украины, 1998. – 105с.
6. Ференц В.П., Прилипко В.А., Баженова Г.И., Мищенко А.Н.,.Ануфриенко Л.А. Динамика здоровья населения Киевской, Житомирской, Черниговской областей и г.Киева по данным лечебно-профилактических учреждений за 1984-1988 гг. // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ УССР. – Киев,1988. – Вып.1. – С.160-166.
7. Ференц В.П., Гуселетова Н.В., Прилипко В.А. Основные тенденции детской смертности в некоторых районах Житомирской, Черниговской и Киевской областей // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ Украины; НЦРМ АМН Украины. – Киев, 1989 – Вып.2.- С.84-88.
8. Ференц В.П., Прилипко В.А., Головко В.А. Самооценки состояния здоровья населением, проживающим в зоне жесткого радиационного контроля // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед.сб./ МЗ УССР.– Киев , 1991. – Вып 3.–С.7-11.
9. Ференц В.П., Прилипко В.А., Головко В.А. Самооценка как критерий состояния здоровья населения в условиях воздействия малых доз ионизирующего излучения // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед.сб. / УНЦРМ МЗ Украины. – Киев. – 1992. – Вып. 4. –С. 94-97.
10. Ференц В.П., Прилипко В.А. Здоровье – один из определяющих факторов механической миграции из населенных пунктов радиационного контроля // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / УНЦРМ МЗ Украины. – Киев, 1993. – Вып. № 5.- С. 40-44.
11. Ференц В.П., Прилипко В.А. О некоторых социально-гигиенических аспектах образа жизни населения, проживающего в зоне жесткого радиационного контроля // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ УССР. – Вып. 22.- К., 1991. – С. 86-89.
12. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Социально-психологические факторы и самооценка состояния здоровья населением в зоне жесткого радиационного контроля после аварии на ЧАЭС // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респуб.межвед.сб. / МЗ УССР. – Киев, 1992. – Вып. 23. – С. 104-107.
13. Удовлетворенность первичной медико-санитарной помощью населения, проживающего на загрязненных территориях // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респуб.межвед.сб. / МЗ УССР. – Киев, 1993. Вып. 24. – С.105-108.
14. Приліпко В.А., Ференц В.П. Роль соціологічних досліджень в організації інформаційного забезпечення управління охорони здоров`я на територіях, забруднених радіонуклідами // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ Украины. – Киев, 1994. – Вып.25. – С.82-83.
15. Приліпко В.А. Особливості громадського здоров`я на тлі застосування дозообмежуючих і соціальних заходів на постраждалих територіях // Чорнобиль і соціум. – К, 1997. – Вип. 3. – С. 103-118.
16. Приліпко В.А. Соціально-психологічний стан потенційних мігрантів, що мешкають на територіях безумовного та гарантованого добровільного відселення //Чорнобиль і соціум – К, 1998. –Вип. 4. – С. 161-174.
17. Саєнко Ю.І., Приліпко В.А. Експертнi оцiнки процесу переселення / Соцiальнi наслiдки Чорнобильської катастрофи (результати соцiологiчних досліджень 1986-1995 рр.)- Харкiв:Фолiо, 1996. – С.123-140.
18. Приліпко В.А., Безверха З.А. Медико-соцiальнi аспекти публiкацiй про зону вiдчуження у вiтчизнянiй пресi // Проблеми Чорнобильської зони вiдчуження. -Київ,1996.- Вип.3.- С. 224-229.
19. Общественное мнение и социальные последствия аварии на ЧАЭС: Информ. бюл. / В.П.Ференц, В.А.Прилипко, Е.Т.Москаленко, Ю.Ю.Озерова // Авария на Чернобыльской АЭС: радиационный мониторинг, клинические проблемы, социально-психологические аспекты, демографическая ситуация, малые дозы ионизирующего излучения / УНЦРМ МЗ и АМН Украины.– Киев, 1992. – Вып. 2, Т.1. – С. 38-47.
20. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Радиационно-гигиеническое образование // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной электростанции: Информ. бюл./ ВНЦРМ АМН СССР. – Киев, 1991. – С. 319-327.
21. Social and Psychological Factors of the Chernobyl Aftermath / P.Allen, G.Rumyantseva, V.Ferents, V.Prilipko, A.Kasyanenko, V. Filipenko:Analysis of Interviews from the Pilot Study CEC – CIS joint study project 1992-1993. For DGXII Radiation Protection Programme.1993. – Р.15-21.
22. Ferents V.P., Prilipko V. Some social and psychological aspects of protective measures in connection with the consequences of the chernobyl catastrophe /Social and psychological factors of the Chernobyl aftermath: JSP2. – Robens Institute,1993. – Task 2, Р.40-47.
23. The influence of social and psychological factors in the management of contaminated territories / G. M. Rumyantseva, B.-M.Drottz-Sjoberg, P.T.Allen, H.V.Arkhangelscaya, A.I.Nyagu, L.A.Ageeva, V. Prilipko // The radiologikal consequences of the Chernobyl accident: proced of the first international conf. , Minsk, Belarus, 1996, 18-22 March 1996.-Luxembourg, 1996. P.- 443-452.
24. Приліпко В.А. Визначення ролі соціально-психологічних наслідків техногенно-екологічних катастроф у формуванні здоров`я населення (науковий огляд) // УМРЖ. – 1997. – C. 1-7.
25. Приліпко В.А. Соціально-психологічні проблеми переселення // Практична медицина. – 1997. – №5-6. – С. – 86-91.
26. Приліпко В.А. Вивчення самопочуття та психічного стану населення на тлі застосування дозообмежуючих і соціальних заходів на постраждалих територіях внаслідок аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. – 1998. – Т. 6, Випуск 1 (16). – С. 48-62.
27. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Восприятие радиационной обстановки и оценка состояния своего здоровья населением, проживающим в зоне жесткого радиационного контроля // Журн. Невропатол. и психиатр. – 1991. – Т. 91, №11. – С.49-52.
28. Ференц В.П., Прилипко В.А. Образ жизни населения, подвергшегося радиационному воздействию, как фактор, формирующий здоровье // Вестн. АМН СССР. – 1991. -№. 11. – С. 45-46.
29. Бібік Н.М., Приліпко В.А. Програма пропедевтичного курсу “Основи радiацiйно-гiгiєнiчних знань” // Початкова школа.– 1995.-№ 10.- С.39-43.
30. Приліпко В.А. Громадська думка про дозообмежуючі та соціальні заходи, що проводилися на постраждалих територіях в післяаварійний період. Вплив комплексу впроваджених заходів на самооцінку стану здоров`я / НЦРМ АМН Украни. – К., 1997. – 18 с. -Деп. в ДНТБ України 22.09.97, N 514-Ук97. Опубліковано в РЖ “Депоновані наукові роботи”, 1998, №1, №б/о 349. Опубліковано в бібліографічному покажчику ИНИОН РАН “Депонированные научные работы” 1998, № 3Р – 98, №б/о от 20.01.98.
31. Приліпко В.А. До питання про відселення жителів з території безумовного (обов`язкового) відселення. Соціально-психологічний стан потенційних мігрантів / Наук. центр радіац. мед. АМН України – Київ, 1998. – 23 с. – Бібліогр. :7 назв. – Укр.- Деп. в ДНТБ України 25.08.98, №378 – Ук98. Опубліковано в бібліографічному покажчику МРЖ, розділ 2. “Депоновані рукописи” 1998, № 3 – 4, №б/о 01.
32. Ференц В.П., Приліпко В.А., Саєнко Ю.І. Концепцiя соцiологiчного реєстру осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи // Проблемы радиац. эпидемиологии мед. последствий аварии на ЧАЭС: Материалы науч.конф., Киев, 19-20 окт. 1993 г.- К.,1993 .- С. 253-257.
33. Стежка В.А., Приліпко В.А.,Каракашан А.Н. Вивчення особливостей формування адаптацiйних реакцiй органiзму в залежностi вiд умов працi та екологiчних зон проживання // Чернобыль и здоровье населения: Тез. докл., Киев, 25-26 апр.1994г. – К., 1994. – С. 115-116.
Приліпко В.А. Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці АМН України. Київ, 1999.
Дисертація містить результати вивчення комбінованої дії соціальних та гігієнічних факторів, обумовлених наслідками аварії. Встановлена закономірність формування соціальної, фізичної та психічної компонент здоров`я населення від соціальних факторів та зв`язки між рівнем соціально-психологічної напруги населення і здатністю адаптуватися до соціоекологічного середовища з врахуванням професійної належності окремих груп, зони радіаційного забруднення. Обгрунтована концепція щодо формування захворюваності постраждалого населення, розроблені методичні основи інформування населення, рекомендації для прийняття управлінських рішень. Основні результати праці, направлені на мінімізацію наслідків аварії, знайшли впровадження в установах Міністерство охорони здоров`я та надзвичайних ситуацій України.
Prilipko V.A. Hygienic and social factors of forming health of able-bodied population in distant period after accident on ChNPS. – Manuscript.
Thesis for a doctor`s degree by speciality 14.02.01 – hygiena. – Institute of Labour Medicine, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.
The dissertation is devoted to the problem of prevention negative consequences of possible radiation accidents to population`s health. This question has been decided on the basis of study combine influence of social and hygienic factors, which were stipulated by consequences of Chernobyl Accident. Conformity of forming social, physical and mental components of population`s health from social factors and connection between social-mental tension of population and ability to adopt for socioecological environment with due regard for professional belonging of separate groups zone of radiation contamination were established. Conception of risk in forming prevalence of disease among suffered population is submitted; methodical basis of information to population, recomendation for receiving of administrative decision were ellaborated. Main results of this work, which were directed for minimization of consequences of Accident on nuclear power station have found inculcation in institutions of Ministry of public Health and Ministry of extra ordinary situations of Ukraine.
Прилипко В.А. Гигиенические и социальные факторы формирования здоровья трудоспособного населения в отдаленный период аварии на ЧАЭС. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины
Диссертация содержит результаты изучения сочетанного воздействия социальных и гигиенических факторов, обусловленных последствиями аварии. В ней развивается новое направление – социально-психологический мониторинг, как составляющая медицинских последствий техногенно-экологических катастроф радиационного характера. Комплексное социально-гигиеническое исследование позволило установить приоритетность гигиенических и социальных факторов, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС, в формировании здоровья населения, которое проживает в зонах обязательного и гарантированного отселения, повышенного радиоэкологического контроля и переселенного в “чистый” регион. Установлены причинно-следственные связи между действием социальных факторов и самооценками состояния здоровья, психическим состоянием, заболеваемостью отдельными нозологическими формами.
Проведена сравнительная оценка составляющих здоровья трудоспособного населения, в том числе отдельных профессиональных групп, которые проживают в различных по уровню радиационного загрязнения зонах и переселенного в “чистые” регионы. Установлена закономерность формирования социальной, физической и психической компонент здоровья населения от социальных факторов, обусловленных аварией. Определена роль информационного обеспечения, качества, функций и эффективности управленческих решений в формировании социально-психологической напряженности и здоровья населения. Установлено, что ориентации, установки и поведение населения, которое проживает в зонах обязательного и гарантированного отселения, направленные на сохранение состояния здоровья, определяются представлением о полученной дозе облучения в момент аварии и в послеаварийный период. Внедренный на радиационно загрязненных территориях комплекс дозоограничивающих и социальных мероприятий, наряду с положительными последствиями имел ряд отрицательных, что повлияло на социально-психологическую адаптацию пострадавших.
Состояние здоровья переселенцев обусловлено объективными и субъективными факторами процесса переселения. Ведущим является фактор времени (год) отселения из радиационно загрязненных территорий, который связан с экономическими и социальными условиями в стране, массовой невостребованностью переселенцев на новых местах поселения. Для переселенцев характерны признаки психологического дистресса и малых психических расстройств. Индекс здоровья переселенцев, по данным самооценок, достоверно ниже, чем у населения, которое проживает на радиационно загрязненных и “чистых” территориях. Установлена связь между уровнем социально-психологической напряженности населения и способностью адаптироваться к социоэкологической среде с учетом профессиональной принадлежности отдельных групп. На основании проведенных исследований обоснована концепция формирования заболеваемости пострадавшего трудоспособного населения, которое проживает на радиационно загрязненных территориях, обусловленная воздействием гигиенических и социально-психологических факторов.
Разработана система профилактических мероприятий, направленная на сохранение здоровья трудоспособного населения в условиях техногенно-экологических катастроф радиационного характера, которая содержит методические основы формирования информационного поля, модель-схему информационного обеспечения различных категорий населения, критерии оценки эффективности информационного обеспечения, предложения по внесению изменений в действующую правовую и законодательную базы ликвидации последствий аварии, направленные на стимулирование ориентаций на самостоятельную жизнедеятельность пострадавшего трудоспособного населения.
Основные результаты работы, направленные на минимизацию последствий аварии на ЧАЭС, нашли применение в учреждениях Министерства здравоохранения и Министерства по чрезвычайным ситуациям Украины.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020