.

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотар

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
334 7304
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

КУРНОСЕНКО Лариса Володимирівна

УДК 631.16:658.155

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ТА ШЛЯХИ ЇЇ
ПІДВИЩЕННЯ В ГОСПОДАРСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКУ ( НА ПРИКЛАДІ
СКОТАРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ М. ОДЕСИ)

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Миколаїв -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному сільськогосподарському інституті
Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Радченко Петро Михайлович
Одеський державний сільськогосподарський інститут,
завідувач кафедри вищої математики і статистики

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор
Мармуль Лариса Олександрівна,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент
Островський Петро Іванович
Одеський державний економічний університет
доцент кафедри економіки, організації і обліку в АПК, декан обліково-економічного факультету

Провідна установа – Інститут аграрної економіки УААН, (відділ ціноутворення та кон’юнктури ринку)

Захист відбудеться ” 24 ” червня 1999р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.38.806.01 Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9, конференц-зала

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенко, 73.

Автореферат розісланий ” 21 ” травня 1999р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
доцент Пшениченко А.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції неможливе без визначення самої суті поняття “економічна ефективність” та критеріїв і показників, які її обумовлюють. Багато уваги цим питанням в різний час приділяли вчені-економісти Александров Г.А., Гладун В.І., Добринін В.А., Калінчик М., Котов Г.Г., Лич Г.М., Оболенський К.П., Саблук П.Т., Свободін В.А., Тарасенко Г.С., Чаянов О.В. та інші. Більшість з них розглядали проблему визначення критеріїв і показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах планової економіки.
Перехід на ринкові засади господарювання вимагає використання економічних категорій, притаманних ринковій економіці. Крім того, в працях названих вчених, об’єктом наукового аналізу виступала економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому і дуже мало наукових праць присвячено економічній ефективності виробництва молока. Важливість цієї проблеми загострюється в зв’язку з необхідністю удосконалення економічного механізму взаємовідносин між всіма ланками вертикальної маркетингової системи взаємопов’язаного молокопродуктового комплексу.
Актуальність постановки проблеми розвитку молочного підкомплексу в приміській природно-економічної зоні в концептуальному плані обумовлена відсутністю науково-прикладних розробок для галузі регіону, перспективність якої при наявності місткості споживчого ринку, не викликає сумніву. Недостатня вивченість і велике практичне значення досліджень економічної ефективності виробництва молока і визначили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов’язані з тематикою науково-дослідних робіт Одеського державного сільськогосподарського інституту, зокрема з держбюджетною темою кафедри вищої математики і статистики “Економіко-статистичне дослідження економічної ефективності виробництва продукції сільського господарства в умовах ринкової економіки /на прикладі підприємств різних форм господарювання в Одеській області/”, номер державної реєстрації 0186.0123283.
Мета і задачі дослідження. Основною метою досліджень є пошук і обгрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в приміській природно-економічній зоні. Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:
 визначити сутність, критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства в умовах переходу до ринкових відносин;
 виконати ретроспективний економіко-статистичний аналіз і дати об’єктивну оцінку сучасного стану галузі молочного скотарства в підприємствах різних форм власності приміської природно-економічної зони;
 виконати економіко-статистичний аналіз економічної ефективності виробництва молока в господарствах суспільного сектору приміської природно-економічної зони, та визначити і обгрунтувати шляхи її підвищення;
 розробити концепцію розвитку приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації з високою економічною ефективністю виробництва;
 на основі використання економіко-математичних методів та моделей розрахувати оптимальні виробничо-економічні параметри приватно-орендних молочних ферм;
 визначити і обгрунтувати шляхи удосконалення економічного механізму інтеграції виробництва і переробки молока.
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є підвищення економічної ефективності виробництва молока в господарствах різних форм власності в ринкових умовах господарювання.
Об’єктом дослідження є організаційні формування суспільного сектору, селянські (фермерські) господарства приміської природно-економічної зони м. Одеси (Біляївський, Комінтернівський і Овідіопольський адміністративні райони) та ВАТ “Одесамолоко”, в яке входять 18 молокопереробних підприємств Одеської області.
Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є положення ринкової економіки, законодавчі та нормативні акти, постанови уряду країни стосовно реформування сільськогосподарських і молокопереробних підприємств в організаційно-правові структури ринкового типу.
В процесі дослідження враховувалися рекомендації вітчизняних та зарубіжних фахівців відносно підвищення економічної ефективності виробництва молока суб’єктами підприємницької діяльності. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, кореляційного, економіко-математичного, графічного.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих, нових результатів, які одержані в дисертації і виносяться на захист відносяться:
 узагальнюючим (синтетичним) показником економічної ефективності виробництва молока в ринкових умовах господарювання є прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову;
 концепція розвитку приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації, з високою економічною ефективністю виробництва. В ній вперше запропоновано механізм створення приватно-орендної сімейної молочної ферми на 25 корів з замкнутим циклом і власним кормовиробництвом і їх подальше об’єднання в виробничі і регіональні молочні кооперативи;
 виробничо-економічні параметри сімейних приватно-орендних молочних ферм. Вперше розраховані розміри земельної ділянки, необхідної для оптимального кормозабезпечення поголів’я тварин сімейної приватно-орендної молочної ферми;
 шляхи удосконалення економічних взаємовідносин підприємств з виробництва і переробки молока. На основі використання результатів кореляційно-регресійного аналізу впливу основних факторів виробництва на собівартість молока в підприємствах суспільного сектору приміської зони розраховані нормативні собівартість і ціна реалізації 1ц молока.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційних досліджень мають прикладне значення. Вони можуть бути використані при реорганізації сучасних колективних сільськогосподарських підприємств і пошуку більш прогресивних агроформувань, здатних забезпечити високу економічну ефективність виробництва. Створення сімейних приватно-орендних молочних ферм необхідно вважати як один із реально можливих шляхів виходу із глибокої кризи молочної галузі АПК і підвищення економічної ефективності виробництва.
Розраховані за допомогою сучасних економіко-математичних методів і моделей виробничо-економічні параметри сімейної молочної ферми можуть служити взірцем при побудові подібних організаційно-правових формувань.
Впровадження обгрунтованої закупівельної ціни на молоко, одержаної аналітичним шляхом приведе до значного зростання об’ємів надходження молока на переробку, більш повного використання виробничих потужностей молокопереробних заводів і, за рахунок цього, зниження собівартості і підвищення економічної ефективності переробки молока.
Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Одеського державного сільськогосподарського інституту при викладанні дисциплін: “Мікроекономіка”, “Кооперація і інтеграція в агробізнесі”, “Сільськогосподарська статистика”.
Особистий внесок здобувача. Всі наукові розробки, які виносяться на захист, виконані автором дисертації самостійно. Наукові статті, опубліковані в фахових журналах, повністю відображають зміст дисертації і написані здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників та аспірантів Одеського державного сільськогосподарського інституту (1996-1999р.р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 6 наукових працях загальним обсягом 1,8 друк. арк., в тому числі: в міжнародному науково-виробничому журналі “Економіка АПК” (№3, 1997р. і №1, 1998р.); в науково-теоретичному журналі Української академії аграрних наук “Вісник аграрної науки” (№9, 1998р.) в збірнику наукових праць Одеського державного сільськогосподарського інституту “Аграрний вісник Причорномор’я” (№1, 1998р., №2, 1999р.).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою на 158 сторінках комп’ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 233 використаних джерел. Робота містить 35 таблиць, 5 рисунків, 2 додатки.
Структура роботи
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1.1.Поняття і сутність економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1.2.Критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства в умовах переходу до ринкових відносин. Висновки до розділу 1.
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан молочного скотарства та економічна ефективність виробництва молока в Одеській приміській природно-економічній зоні. 2.1.Особливості розвитку молочного скотарства в приміській природно-економічній зоні. 2.2.Динаміка чисельності поголів’я корів і обсягів виробництва молока. 2.3.Рівень забезпечення молочного скотарства кормами та ефективність їх згодовування. 2.4.Продуктивність праці в галузі молочного скотарства приміської зони. 2.5.Економічна ефективність виробництва молока в господарствах суспільного сектору приміської зони. Висновки до розділу 2.
РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока і формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації. 3.1.Формування приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації. 3.2.Оптимізація використання виробничо-економічних факторів підвищення економічної ефективності виробництва молока. 3.3.Удосконалення економічного механізму інтеграції виробництва і переробки молока Висновки до розділу 3.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми в умовах формування ринкової економіки, сформульовано мету та завдання дослідження, показано новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” піддано критичному аналізу підходи вчених-економістів до визначення сутності категорії “ефективність” та “економічна ефективність”, розглянуто критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства при функціонуванні в ринковому середовищі. Вивчення наукової літератури з даного питання показало, що окремі сторони проблеми економічної ефективності виробництва залишаються дискусійними.
Найбільшого розповсюдження набула “формула економічної ефективності”, коли “чисельником” виступає результат (ефект) виробництва, а “знаменником” – ресурси (затрати), використані для одержання даного результату. На сьогодні немає єдності в поглядах вчених-економістів у відношенні того, що прийняти за “чисельник”, тобто який показник, чи система показників може в повній мірі характеризувати результат виробництва та яку методику обчислення затрат краще всього використати.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва має ряд особливостей, які відрізняють її від економічної ефективності всього суспільного виробництва. При розгляді цих особливостей слід враховувати те, що вони обумовлені суттєвими особливостями самого аграрного сектору народного господарства. Специфічні особливості сільського господарства ускладнюють організацію управління ним і вимагають збільшення затрат на його функціонування. Крім того, вони обумовлюють порівняно великі затрати на утворення і розвиток виробничої і соціальної інфраструктури галузі, які не знаходять прямого вираження в приросту багатьох основних показників виробничого ефекту. Все це необхідно враховувати при визначенні і оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
В теорії економічної ефективності головним є питання про критерій і створення на його основі узагальнюючого (синтетичного) показника ефективності виробництва.
В умовах ринкової економіки, де панує закон вартості, а ефективність визначається відношенням прибутку до капіталу, економісти ведуть пошуки нових показників, які б більш повно відображали результати виробництва.
Великий вплив на результати ефективності молочного скотарства здійснюють його специфічні особливості. Перш за все, необхідно враховувати, що молочне скотарство базується на використанні трьох груп основних засобів виробництва: землі; виробничих приміщень, машин і механізмів; самих тварин. Об’єктом основної частини затрат тут виступає тварина, яка трансформує корми в продукцію. В цьому заключається специфічна особливість тваринництва.
В якості основних показників результату виробництва в молочному скотарстві виступають надій молока, приплід, приріст, кількість поголів’я ремонтного або племінного молодняку і таке ін. Названі показники відносяться до факторіальних і самі по собі нічого не кажуть про ефективність виробництва в молочному скотарстві. Тільки в співставленні з часовим критерієм (година, доба, неділя, місяць, квартал, рік) з величиною використаних виробничих ресурсів ми одержуємо результативні показники ефективності виробництва – продуктивністьтварин; виробництво валової, товарної продукції, чистого доходу в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в молочному скотарстві, або ж на одну голову скота. В якості узагальнюючого показника економічної ефективності молочного скотарства ми рекомендуємо використовувати прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову.
У другому розділі “Сучасний стан молочного скотарства та економічна ефективність виробництво молока в Одеській приміській природно-економічній зоні”, здійснено економіко-статистичний аналіз основних показників ефективності виробництва молока в господарюючих суб’єктах різних форм власності за період з 1966року до 1998року.
В досліджуваному періоді чітко виділяються два якісно різні підперіоди: з 1966р. до 1986р. – коли відбувається поступове нарощування валових надоїв молока, і з 1986р. до 1997р. – коли цей показник з року в рік скорочується.
Таблиця 1
Темпи росту (зниження) валових надоїв молока, чисельності корів і їх продуктивності в
господарствах суспільного сектору приміської зони
Поголів’я корів Середньорічний надій молока від 1 корови Валовий надій молока
Роки тисяч у % до кг у % до тон у % до
голів 1966р 1986р. 1966р 1986р. 1966р 1986р.
П У М
1966 39,4 100 – 2240 100 – 88256 100 –
1971 40,6 103,2 – 2657 118,6 – 107875 122,2 –
1976 48,9 124,1 – 2366 105,6 – 115697 131,1 –
1981 56,8 144,2 – 2318 103,5 – 131657 149,2 –
1986 53,6 136,0 100 2610 116,5 100 139896 158,5 100
1991 40,6 103,0 75,7 2607 116,4 99,9 105852 119,9 75,5
1996 26,1 66,2 48,7 1739 77,6 66,6 45396 51,4 32,4
1997 24,0 60,9 44,8 1449 64,7 55,5 34784 39,4 24,9
1998 20,4 51,8 38,1 1828 81,6 70,0 37291 42,3 26,7
В 1986 році валові надої молока порівняно з 1966 роком виросли на 51640т, або на 58,5%. Середньорічний приріст складав 2582 тони. Після 1986 року середньорічні валові надої молока зменшувалися на 8550 тон, тобто темпи спаду перевищували темпи росту в 3,3рази. В цілому валове виробництво молока по відношенню до 1986 року зменшилося на 102605 тон, або на 73,3%. Це дає нам підстави стверджувати, що молочна галузь в приміській зоні знаходиться в кризовому стані і потребує серйозного оздоровлення.
Аналіз продуктивності корів за цей же період показує, що в період росту удій молока від корови зріс на 16,5%, а в період спаду скоротився на 30%, тобто зростання інтенсивного фактору відбувалося набагато повільніше, ніж його спад, з чого витікає, що втратити продуктивні якості корів значно легше, ніж їх наростити.
Низька продуктивність корів, яка навіть в кращі роки за період аналізу не досягала 2700кг обумовлена багатьма чинниками. В великій мірі вона залежить від досягнутого рівня розвитку кормовиробництва. З 1971 до 1996р. в середньому за рік господарства приміської зони в розрахунку на 1 умовну корову виробляли 19,0-24,3ц корм. од.
Таблиця 2
Абсолютні і відносні показники виробництва кормів
в сільськогосподарських підприємствах приміської зони
В середньому за рік
Показники 1971-1975 1976-1980 1981-1985 1986-1990 1991-1996
Всього вироблено кормів, тис. ц корм. од.
2325,6
2419,4
2524,6
2435,8
1852,1
Рівень виробництва кормів,
ц корм. од.:
-на 1 га сільськогосподарських угідь 8,7 9,1 9,6 9,4 7,7
-на 1 га кормової площі 27,9 32,5 31,0 30,1 22,7
-на 1 умовну корову 19,2 19,0 19,8 21,0 24,3
Річна потреба корови в кормах при продуктивності 2500-3000кг і живій масі 350-400кг дорівнює 32-34ц корм. од. Наведені дані свідчать, що молочне скотарство в приміських господарствах лише не дві третини забезпечувалось кормами власного виробництва. При такому рівні годівлі не можна розраховувати на високу продуктивність корів і низьку собівартість молока.
Значний вплив на низьку продуктивність корів спричинили також занепад селекційно-племінної роботи в галузі, несвоєчасна вибраковка і заміна корів, які значно втратили свої продуктивні і відтворювальні якості, висока яловість корів.
Але чи не найбільший вплив на низьку продуктивність корів спричинила недосконалість відносин власності. Виробники молока працюють на фермах, які їм не належать, користуються не своїми засобами виробництва, не розпоряджаються результатами своєї праці, отримують за це низьку заробітну платню, яка не стимулює працювати продуктивно, удосконалювати виробництво. На наш погляд це одна із основних причин того, що продуктивність корів за всі роки, піддані аналізу, ніколи не досягала 2700кг. З літературних джерел ми знаємо, що в розвинутих країнах Західної Європи, США, Канаді, продуктивність корів в цілому по країні уже багато років знаходиться в межах 5000-7000кг.
Великий негативний вплив на продуктивність корів спричинили прорахунки у формуванні системи цін, грубе порушення еквівалентності обміну всередені агропромислового комплексу, ціновий диспаритет між його підрозділами. В результаті багаторазового зростання цін на енергоносії та матеріально-технічні ресурси суттєво підвищилась собівартість всіх видів сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока.Про скрутне становище галузі молочного скотарства говорять наступні дані:
Таблиця 3
Показники прибутковості (збитковості) молочної галузі в господарствах
суспільного сектору приміської зони в 1997 році

Показники Біляївський
район Комінтернівський район Овідіопольський район Разом
по приміській зоні
Кількість господарств 27 25 17 69
Середній надій молока від корови, кг 1053 1514 1994 1451
Повна собівартість 1ц молока, грн. 76.59 47.63 51.55 59.06
Середня ціна реалізації 1ц молока, грн. 31.35 32.45 38.92 35.59
Прибуток (збиток) від реалізації 1ц молока, грн.
– 45.24
– 15.18
– 12.63
– 23.47
Рентабельність, % – 59.10 – 31.9 – 24.5 – 39.7
Кількість господарств з середньою собівартістю 1ц молока:
 до 30 грн. 1 3 1 5
 від 30.1 грн. до 50 грн. 4 11 8 23
  50 грн. 22 11 8 41
Кількість господарств з середньою ціною реалізації 1 ц молока
 до 30 грн. 14 11 3 28
 від 30.1 грн. до 50 грн. 10 14 13 37
  50 грн. 3 – 1 4
У всіх районах приміської зони в 1997р. собівартість 1ц молока значно перевищувала ціну реалізації. В середньому виробництво молока принесло збиток господарствам на кожному центнері 23грн. 47коп. Найбільша кількість господарств – 41– затратили на виробництво 1ц молока більше 50 гривень, в той час, як лише 4 господарства знайшли канали реалізації молока за цінами, які перевищують 50 гривень. Із 69 господарств приміської зони лише 11 закінчили рік з прибутком в молочній галузі. Як показав аналіз, позитивних результатів виробництва досягли лише ті господарства, в яких собівартість, ціна реалізації, продуктивність корів, прибуток знаходяться в найкращому співвідношенні.
У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока і формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації” обгрунтовано конкретні пропозиції, направлені на формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації, який передбачає високу економічну ефективність виробництва молока.
В нашому розумінні, на даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, реформування галузі молочного скотарства необхідно здійснювати шляхом створення малих сімейних ферм і їх кооперування з широким використанням орендних відносин. На практиці це може мати такий вигляд. Члени сім’ї об’єднують свої майнові паї і під час реорганізації КСП викуповують в особисту власність продуктивних корів, створюючи таким чином приватну сімейну ферму. Мінімальна кількість фуражних корів на такій сімейній фермі повинна складати 25 голів. Якщо розмір майнового паю членів сім’ї менше вартості 25 корів, то різницю сім’я бере в оренду в тих членів КСП, які не можуть працювати. Коли ж сукупний майновий пай сім’ї перевищує вартість 25 корів, то решту паю використовують для купівлі корівника або ж тієї його частини, на якій будуть утримуватися 25 корів. Один корівник можуть орендувати 4-8 і більше сімейних ферми, в залежності від його розмірів.
Сімейна ферма може бути вузько спеціалізованою молочною і купувати ремонтний молодняк на стороні, може бути молочною з власним вирощуванням ремонтного молодняку, а може бути молочною і вирощувати весь одержаний приплід з доведенням його до товарних кондицій. Продукція, яка вирощується на сімейній фермі, є власністю фермера, якою він розпоряджається на власний розсуд.
Свої земельні паї члени сімейної молочної ферми можуть здавати в оренду рослинницьким кооперативам і купувати в них необхідні корми, а можуть об’єднати їх для виробництва кормів своїми силами. Якщо для забезпечення кормами своїх корів земельних паїв членів сімейного кооперативу недостатньо, то необхідну кількість землі і техніку для її обробітку беруть в оренду.
Всі сімейні ферми в рамках сільськогосподарського підприємства об’єднуються в молочний кооператив, який в залежності від розмірів створює свою власну виробничу інфраструктуру. Молочні кооперативи в рамках адміністративного району об’єднуються в регіональний молочний кооператив (рис.1), які, в свою чергу, можуть об’єднуватися в регіональні кооперативи для створення власних потужностей з переробки молока. В нашому випадку такий міжрегіональний кооператив можуть створити Біляївський, Комінтернівський та Овідіопольський регіональні молочні кооперативи. Регіональні молочні кооперативи створюють обласну асоціацію молочних кооперативів. Виробничі молочні кооперативи акумулюють частину своїх прибутків на створення власної бази для виготовлення обладнання молокопереробних заводів, сімейних молочних ферм, комбікормових заводів, других підприємств по сервісному обслуговуванню виробничих молочних кооперативів.

Рис.1 Організаційна схема Одеської обласної асоціації молочних кооперативів (спрощена)
Важливу роль відіграє обласна асоціація в науковому забезпеченні виробництва і переробки молока, в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів.
Характерною ознакою регіональних і міжрегіональних молочних кооперативів та обласної асоціації молочних кооперативів є те, що вони створюються як безприбуткові організаційні структури. Це означає, що прибуток, створюваний в результаті кооперативної діяльності, розподілятиметься між його членами пропорційно ступеню використання послуг відповідного кооперативу чи обласної асоціації кооперативів(обсягу реалізації молока, вартості отриманих послуг і таке ін.), що є принциповою ознакою будь-якої комерційної кооперативної організації.
В ході проведення третього етапу аграрної реформи, в результаті реструктуризації сільськогосподарських підприємств, на їх базі виникло багато виробничих кооперативів. Різні за своїми функціями кооперативи об’єднуються в асоціацію за територіальною ознакою.
Ми вважаємо, що об’єднання молочних кооперативів за галузевою ознакою більш перспективне і має деякі переваги, особливо при здійсненні вертикальної інтеграції. Виробники молока одержують при цьому можливість об’єднувати свої кошти для створення власних підприємств по заготівлі, переробці, транспортуванню і реалізації молока, тобто, поступово вони зможуть контролювати всі складові маркентингового ланцюжка руху власної продукції. Прибуток, отрима-ний від реалізації кінцевого продукту, дістанеться не посередницьким структурам, а товаровиробникам і буде використаний для інвестицій в молочну галузь, що приведе до більшого насичення ринку і зниження цін на молоко і молочну продукцію.
В кооперативні формування, засновниками яких виступають сімейні приватно-орендні молочні ферми, можуть об’єднуватися і інші виробники молока, юридичний статус яких при цьому не змінюється.
Створення сімейних приватно-орендних молочних ферм обумовлює необхідність визначення виробничо-економічних параметрів, які б забезпечили оптимальне функціонування досліджуваних об’єктів. З цією метою нами розв’язана економіко-математична задача, в результаті чого отримано шість варіантів оптимального плану, згідно даних розмірів сімейної молочної ферми з повним оборотом стада, для трьох рівнів молочної продуктивності за двома критеріями оптимальності.
Однією з основних підсистем економіко-математичної задачі є умови по визначенню розрахункової площі ріллі, необхідної для організації кормовиробництва, згідно варіантів продуктивності і вибраних критеріїв. Як показують розрахунки, для сімейної приватно-орендної молочної ферми на 25 корів з повним оборотом стада і середньою продуктивністю 3000кг необхідно 46-48га ріллі в залежності від критерію оптимальності. При збільшенні надоїв до 5000кг розрахункова площа ріллі зростає до 1,19-1,23га на умовну корову.
Розрахункові показники економічних параметрів показують високу ефективність виробництва молока, яка поступово зростає із збільшенням річної продуктивності корів (табл 4).
Навіть при самій низькій продуктивності корів в 3000кг фермер зможе отримувати прибуток, який забезпечить йому розширене відтворення і дасть змогу господарювати на принципах самофінансування. По мірі зростання річної продуктивності корів до 5000кг прибуток фермера збільшиться в 1,8рази. Причому більший прибуток фермер отримає, якщо буде годувати тварин переважно кормами власного виробництва.
Крім цього, фермер щорічно реалізовуватиме 73-83 центнери м’яса молодняку великої рогатої худоби і вибракованих корів, за що зможе отримувати додатково біля 3000грн. чистого прибутку. Загальний річний прибуток, в залежності від продуктивності корів, може становити від 9580грн. Розрахункові показники виробничо-економічних параметрів, одержаних при розв’язанні економіко-математичної задачі, можуть служити орієнтиром при створенні подібних організаційних формувань.
Світова практика свідчить, що найвищої ефективності виробники молока досягають, коли вони об’єднуються з переробниками і створюють єдиний молокопродуктовий підкомплекс, який включає галузі з виробництва, заготівлі, переробки і реалізації молока. Основним структурним підрозділом в такому комплексі виступають виробники сировини.
Таблиця 4
Розрахункові показники економічних параметрів
за оптимальним планом
Середньорічний надій молока від 1 корови, кг
3000 4000 5000
Показники Критерії оптимальності
мінімум площі ріллі мінімум вартості кормів мінімум площі ріллі мінімум вартості кормів мінімум площі ріллі мінімум вартості кормів
Собівартість1ц корм. од., грн. 13,7 12,9 14,0 13,3 14,2 13,4
Повна собівартість 1ц молока, грн. 30,9 30,1 30,7 29,8 30,4 29,5
Середньоринкова ціна реалізації 1ц молока, грн. 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0
Об’єм реалізованого молока, ц 723 723 970 970 1217 1217
Вартість товарного молока, грн. 28920 28920 38800 38800 48680 48680
Повна собівартість товарного молока, грн. 22340 21762 29779 28906 36997 35902
Прибуток від реалізації молока, грн. 6580 7158 9021 9894 11683 12778
Рівень рентабельності виробництва молока, % 29,4 32,9 30,3 34,2 31,6 35,6
В нашій країні виробництво молока, його переробка і реалізація здійснюються відокремлено. Кожна із стадій єдиного виробничого процесу планує свою роботу самостійно, не враховуючи можливості і інтереси інших.
Великі переробні підприємства та їх об’єднання займають монопольне становище на ринку молока і диктують свої умови товаровиробникам. Вони несвоєчасно розраховуються за одержану сировину, установлюють закупівельні ціни на молоко, які не покривають навіть самі низькі виробничі витрати. Це призводить до загострення відносин з сільськими товаровиробниками. У відповідь на таке безвідповідальне відношення до своїх партнерів, сільські товаровиробники значно скоротили поставки молока на переробні підприємства, що призвело до різкого зменшення забезпеченості переробних підприємств сировинними ресурсами.
Одним із шляхів стабілізації функціонування молокопродуктового підкомплексу вважаємо розв’язання проблеми ціноутворення на всіх ланках вертикальної маркетингової системи, через яку проходить молоко і молочні продукти від товаровиробника до споживача. Система цін тут потребує кардинального поліпшення.
На наш погляд, в основу визначення ціни в усіх структурних підрозділах молокопродуктового підкомплексу необхідно покласти нормативну собівартість і нормативну рентабельність.
На основі використання результатів математичної обробки фактичного статистичного матеріалу 68 господарств, нами одержана нормативна собівартість 1ц молока в 29грн. 44коп. Вона дуже близька до показника собівартості 1ц молока в 30 грн. 10 коп. -30 грн. 90 коп., одержаного при розв’язанні економіко-математичної задачі з використанням пакету лінійного програмування. Це дає нам підставу стверджувати, що при надоях в 3000кг молока від однієї корови і затратах на виробництво 1ц молока 4,5 людино-години живої праці і 1,2ц кормових одиниць собівартість 1ц молока в межах 30-31 гривні цілком реальна.
Якщо прийняти за нормативні собівартість 1ц молока в 31 гривню і рівень рентабельності в 30% (мінімальний, що дозволяє вести розширене відтворення), то одержимо ціну реалізації 1ц молока рівну 40 гривням, тобто таку, як і при розв’язанні економіко-математичної задачі.
Молокопереробні заводи, які встановлять закупівельну ціну 1ц молока 40 гривень зможуть суттєво збільшити об’єми закупок молока, що призведе до більш повного використання наявних виробничих потужностей і значного зниження собівартості переробки молока. Створяться умови для задоволення інтересів виробників молока і переробників. Але найкращого результату можна досягти, коли виробники молока і ті, хто його переробляє, транспортує і реалізує, об’єднаються в єдиний виробничий комплекс.
ВИСНОВКИ
1. По своєму родову признаку ефективність є результат діяльності (ефект), одержаний суспільством, або окремою людиною, на одиницю використаних (або витрачених) ресурсів. Ефективними можуть бути дії людини в любій сфері діяльності. При цьому, одержаний результат (ефект) може мати різне вираження, рівно як різними можуть бути і використані для досягнення ефекту ресурси. Якщо одержаний результат (ефект) має вартісний вимір, то таку ефективність називають “економічна ефективність”. Але, щоб ми не брали в якості результатів і ресурсу, ефективність завжди відображає їх співвідношення. Її сутність в кінцевому підсумку проявляється через динаміку цього співвідношення.
2. Економічна ефективність молочного скотарства має ряд особливостей, які обумовлені, перш за все специфікою самого аграрного сектору економіки.
Специфічна особливість молочного скотарства заключається в тому, що об’єктом основної частини затрат виступає корова, як жива біологічна фабрика, що трансформує корми в молоко. Продуктивність корів і їх відтворювальні функції в великій мірі залежать від кількості і якості згодовуваних кормів, пов’язаних з підвищенням родючості землі. Молочне скотарство, в свою чергу, через органічні добрива впливає на підвищення економічної родючості землі. Чим краще розвинуте молочне скотарство, тим інтенсивніше ведеться все сільськогосподарське виробництво.
3. В теорії економічної ефективності головним є питання про критерії і показники, які їх обумовлюють. Найбільшого визнання за останні роки одержала “формула економічної ефективності”, в якій “чисельником” виступає результат виробництва, а “знаменником” – ресурси (затрати) для одержання даного результату. Якщо використовуються ресурси, то критерій називається ресурсним, якщо затрати, то затратним.
Великим недоліком при використанні ресурсного критерію вважаємо відсутність ціни на землю, що суттєво впливає на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.
4. Аналіз основних показників економічної ефективності виробництва в прибуткових господарствах приміської зони дає нам підстави рекомендувати в якості узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва молока прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову.
5. В динаміці руху поголів’я корів, їх продуктивності і валових надоїв молока в господарствах суспільного сектору приміської зони можна виділити два періоди: з 1966 р. до 1986 р., коли відбувалося поступове нарощування валових надоїв молока, і з 1986 р. до 1998 р., який характеризується різким зменшенням цих показників. В приватному секторі, навпаки, спочатку відбувається спад цих показників, а потім зростання.
6. Різкий спад виробництва молока спричинив суттєве збільшення затрат праці і кормів в розрахунку на 1 ц молока, а різке подорожчання ресурсів і інфляційні процеси привели до значного росту собівартості молока і зниження економічної ефективності його виробництва. Так, в 1997 році в господарствах суспільного сектору приміської зони, збиток в розрахунку на 1 корову складав 340грн. 55 коп., а рівень рентабельності знизився до -39,7%.
7. В приміській природно-економічній зоні виробництво молока, його переробка і реалізація не взаємопов’язані в єдиний виробничий комплекс. Кожна із стадій єдиного виробничого процесу планує свою роботу самостійно, не враховуючи можливості і інтереси інших. Від цього втрачає кожна галузь молокопродуктового комплексу.
8. Кризова ситуація в молочній галузі обумовлена сукупним впливом багатьох чинників технологічного, економічного, організаційно-правового та соціального характеру. Серед них виділяються: занепад селекційно-племінної роботи; недостатній рівень забезпеченості кормами і неефективне їх згодовування; несвоєчасна вибраковка і заміна корів, які значно знизили свої продуктивні і відтворювальні якості; зростання сезонності надходження молока на переробку; недосконалість відносин власності; прорахунки у формуванні системи цін, грубе порушення еквівалентності обміну всередині агропромислового комплексу, ціновий диспаритет між його підрозділами; прорахунки при роздержавленні і приватизації молокопереробних підприємств.
Для подолання негативного впливу названих чинників на ефективність виробництва молока необхідно здійснити наступні заходи:
1. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин реформування галузі молочного скотарства повинно здійснюватись шляхом створення малих сімейних ферм і їх кооперування з широким використанням орендних відносин.
Сімейні приватно-орендні молочні ферми в рамках сільськогосподарського підприємства об’єднуються в виробничий молочний кооператив, який, в залежності від розмірів, створює власну виробничу інфраструктуру. Молочні кооперативи в рамках адміністративного району об’єднуються в регіональний молочний кооператив. Останні, в свою чергу, створюють обласну асоціацію молочних кооперативів.
2. В кооперативні формування, засновниками яких виступають сімейні приватно-орендні молочні ферми, можуть об’єднуватися і інші виробники молока незалежно від форми власності, юридичний статус яких при цьому не змінюється.
3. При створенні сімейних приватно-орендних молочних ферм для розрахунків їх технологічних і економічних параметрів необхідно керуватися результатами, одержаними при розв’язанні економіко- математичної задачі з визначення оптимальних розмірів земельних ресурсів сімейної ферми для забезпечення заданої структури кормовиробництва.
4. Селекційно-племінну роботу необхідно здійснювати в напрямку репродукції спеціалізованих молочних порід тварин шляхом впровадження у виробництво досягнень науки та передової практики, перш за все, методу трансплантації ембріонів від корів-рекордисток, та міжпородне схрещування молочного поголів’я червоно-степової, чорно-строкатої і симентальської худоби з биками -плідниками голштинської породи.
Високотехнологічний метод трансплантації ембріонів економічно виправдає себе лише на рівні міжрегіональних молочних кооперативів та обласної асоціації молочних кооперативів.
5. Створити єдиний молокопродуктовий підкомплекс, об’єднавши галузі виробництва, переробки, транспортування та реалізації молока і молочних продуктів на кооперативній основі. Основним структурним підрозділом в такому комплексі повинні виступати виробники молока.
6. Розв’язати проблему ціноутворення на всіх ланках вертикальної маркетингової системи, через яку проходить молоко і молочні продукти, від товаровиробника до споживача, поклавши в основу визначення ціни в усіх структурних підрозділах молокопродуктового підкомплексу нормативну собівартість і нормативну рентабельність.
7. Рекомендувати відповідним владним структурам відмінити результати приватизації молоко–переробних підприємств в тій формі, в якій це зроблено, і провести її у повній відповідності з Законом України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”.
Список опублікованих праць
1.Курносенко Л.В.Ефективність виробництва молока в приміській зоні м. Одеси //Економіка АПК. -1997.- №3.-С.47-49.
2. Курносенко Л.В. Продуктивність праці у виробництві молока в приміських господарствах м. Одеси //Економіка АПК. -1998.- №1.-С.83-85.
3. Курносенко Л.В. Кооперація – один із найвірогідніших шляхів реформування молочного підкомплексу Одеської області. //Вісник аграрної науки. -1998.- №9.-С.79-80.
4.Курносенко Л.В. Шляхи збільшення валового виробництва молока в приміській зоні м. Одеси //Аграрний вісник Причорномор’я. Зб. наук. пр. ОДСГІ. –1998.- №1.-С.155-159.
5.Курносенко Л.В. Формування регіонального молочно-продуктового підкомплексу. //Аграрний вісник Причорномор’я. Зб. наук. пр. ОДСГІ. –1999.- №4(2).-С.149-157.
6.Курносенко Л.В. Оптимізація виробничо-технологічних і економічних параметрів малих сімейних ферм молочної спеціалізації. //Аграрний вісник Причорномор’я. Зб. наук. пр. ОДСГІ. –1999.- №4(2).-С.234-240.
Анотація
Курносенко Л.В. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотарських господарств приміської зони м. Одеси). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 1999.
Дисертація присвячена проблемам пошуку шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока. У роботі розкрито сучасний стан та причини падіння обсягів виробництва молока, зниження його економічної ефективності в суб’єктах підприємницької діяльності суспільного сектору.
Обгрунтовано один із можливих напрямків підвищення економічної ефективності виробництва молока шляхом створення сімейних приватно-орендних молочних ферм і їх кооперування в виробничі, регіональні і міжрегіональні молочні кооперативи, які забезпечують оптимальне поєднання власності на землю і майно з орендними відносинами.
З використанням методів економіко-математичного моделювання розраховані виробничо-економічні параметри сімейних ферм.
Ключові слова: економічна ефективність, приватна власність, кооперація, оренда.
Аннотация
Курносенко Л.В. Экономическая эффективность производства молока и пути её повышения в хозяйствах различных форм собственности в условиях перехода к рынку (на примере скотоводческих хозяйств пригородной зоны г. Одессы).- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. – экономика сельского хозяйства и АПК. – Николаевская государственная аграрная академия, Николаев, 1999.
Диссертация посвящена проблемам поиска путей повышения экономической эффективности производства молока в Одесском пригородном природно-экономическом регионе.
Всесторонне проанализированы подходы отечественных и зарубежных экономистов к определению понятия и сущности экономической эффективности сельськокохозяйственного производства и её основных показателей и критериев. В качестве обобщающего показателя экономической эффективности производтва молока предложено использовать прибыль в расчете на 1 фуражную корову.
Проведен глубокий экономико-статистический анализ основных факторов, которые оказывают влияние на экономическую эффективность производства молока в общественном и частном секторах Одесской пригородной зоны, определены причины резкого падения объёмов производства молока.
Среди них выделяются:
 ухудшение селекционно-племенной работы;
 недостаточный уровень обеспечения кормами и неэффективное их скармливание;
 несвоевременная выбраковка и замена коров, котрые существенно снизили свои продуктивные и воспроиводственные качества;
 несовершенство отношений собственности. Производители молока работают на фермах, которые им не принадлежат, пользуются не своими орудиями производства, не распоряжаются результатами своего труда, получают низкую заработную плату, которая не стимулирует работать продуктивно, усовершенствовать производство;
 просчеты в формировании системы цен, грубое нарушение эквивалентности обмена внутри агропромышленного комплекса, ценовой диспаритет между его подразделениями;
 просчеты при розгосударствлении и приватизации молокоперерабатывающих предриятий, в результате чего производители молока не получили контрольного пакета акций, как предусмотрено Законом Украины “Об особенности приватизации имущества в агропромышленном комплексе”, а наооборот, оказались в зависимом положении.
Перчисленные причины резкого снижения объёмов производства молока позволили автору сформулировать основные пути выхода из кризиса, увеличения объёмов производства и повышения экономической эффективности производства молока.
Как одно из возможных направлений повышения экономичекой эффективности производства молока диссертантка обосновывает создание семейных частно-арендных молочных ферм и их кооперирование в производственные, региональные и межрегиональные молочные кооперативы, которые обеспечат оптимальное соединение собственности на землю и имущество с арендными отношениями. Обоснован механизм создания семейной частно-арендной молочной фермы на 25 коров с замкнутым циклом и собственным кормопроизводством. С использованием методов экономико-математического моделирования рассчитаны производственно-экономические параметры семейных частно-арендных молочных ферм. Впервые определены размеры земельного участка, необходимого для оптимального обеспечения кормами животных семейной фермы.
В итоге решения экономико-математичексой задачи получено шесть вариантов оптимального плана, согласно данных размеров семейной молочной фермы с полным оборотом стада, для трёх уровней молочной продуктивности по двум критериям оптимальности. В качестве критериев оптимальности использованы такие показатели, как минимум расчетной площади пашни и минимум стоимости кормов.
Использование, предложенных для производства, зернофуражных культур дает возможность получать до шести вариантов комбикормов, сбалансированных по всем необходимым компонентам, а культуры зеленого конвейера – свыше пятидесяти периодов использования зеленой массы. Это значительно расширяет область поиска вариантов оптимизации, что приобретает особое значение при повышении продуктивности животных.
Предложены пути совершенствования экономических взаимоотношений предприятий по производству и переработке молока. На основе использования корреляционно-регрессионного анализа влияния основных факторов производства на себестоимость молока в предприятиях общественного сектора пригородной зоны, рассчитаны нормативные себестоимость и цена реализации 1ц молока. Их использование приведет к значительному увеличению объёмов молока и молочных продуктов и улучшению взаимоотношений между предприятиями по производству молока и его переработки.
Ключевые слова: экономическая эффективность, частная собственность, кооперация, аренда.
Summary
Kurnosenko L.V. Economic efficiency of production of milk and way of its increase in facilities of various patterns of ownership in conditions of transition to the market (on an example of cattle breeding facilities of a suburban zone of Odessa). – Manuscript.
The dissertation is to be present for scientific degree of Candidate of Economic Science in speciality 08.07.02 – Agricultural Economics and Agroindustrial Complex.- Mykolaiv State Agrarian Academy, Mykolaiv, 1999.
The dissertation is devoted to problems of search of paths of increasing economic production efficiency of milk. In this work is opened modern state and reasons of fall of volumes of production of milk, decrease of economic efficiency in the subjects of enterprise activity of public sector.
One of possible directions of increase of an economic efficiency of production of milk is reasonable by creation of family private-rent dairy farms and their co-operation in industrial, regional and interregional dairy co-operative societies, which will ensure optimum connection of the property on ground and property with the rent relations.
With use of methods of economical-mathematical-statistical modelling the productive and economic parameters of family farms are designed.
Key words: an economic efficiency, private property, co-operation, rent.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020