.

Економічний інструментарій формування екологічного підприємництва: Автореф. дис… канд. екон. наук / Г.І. Шоган, Сум. держ. ун-т. — Суми, 1999. — 21

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 2659
Скачать документ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШОГАН ГАЛИНА ІВАНІВНА

УДК 332. 142. 6

ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність: 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата економічних наук

Суми –1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті, Міністерство освіти України

Науковий керівник: – доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Григорович, Сумський державний університет, професор кафедри економіки

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Констянтинович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу земельних ресурсів;
– кандидат економічних наук, доцент Дутченко Олег Миколайович, Українська академія банківської справи, доцент кафедри економічної теорії.

Провідна установа: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться “26”_листопада___1999 р. о _16_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 244007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2

Автореферат розісланий “_25 ”__жовтня__1999 року.

Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Кислий В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми
Одним з нагальних питань, що стали перед світовою громадськістю в процесі переходу до сталого розвитку, є проблема економічного зростання. Деякі вчені вважають, що сталий розвиток неможливий без швидкого економічного зростання, а він, в свою чергу, обмежений недосконалістю технологій та соціальним устроєм. Сталий розвиток потребує від кожної країни забезпечення потреб всіх її мешканців за допомогою як розширення екологічно чистого виробництва, так й надання всім рівних можливостей.
Частіше за все межа економічного зростання пов’язана не стільки з кількістю природних ресурсів, скільки з можливістю навколишнього середовища поглинати відходи виробництва та споживання. Атмосфера, водоймища та землі вже знаходяться на межі своїх можливостей до цього. Все це змушує шукати иляхи подальшого розвитку виробництва у поєднанні економічної та екологічної сфер. Насамперед передові компанії стають першими екологічно спрямованими підприємствами, адже зменшення кількості первинної сировини, матеріалів, енергії, перехід на вторинну сировину та її переробку – все це зменшує витрати на виробництво продукції, а часто ще й приносить додатковий прибуток.
Але тільки за рахунок технологічних змін неможливе досягнення максимальної ефективності виробництва. Це потребує змін також основних цілей та завдання суспільного виробництва, методів досягнення злагоди між економікою та екологією, щодо сьогоднішнього часу постійно перебували в стані конфлікту.
Комплексне вирішення нагальних екологічних, економічних та соціальних проблем можливе тільки за умов екологізації всієї економічної політики держави. Розвиток екологічного підприємництва є одним із заходів, який сприяє поєднанню усіх трьох зазначених цілей. Таким чином, необхідність формування екологічного підприємництва, визначення його принципів та методичного обгрунтування й зумовили вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тематика дисертаційного дослідження входить до державних та регіональних наукових програм та тем:
– програми Наукової ради НАН України “Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”;
– фундаментальної теми “Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення” (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України, № 8.4/21);
– держбюджетної теми “Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на довкілля комплексу різноспрямованих факторів” (65. 01. 02. 97-99), (фінансується Міністерством освіти України);
– програми з екологічного розвитку Сумської області на період до 2010 року (фінансується управлінням екологічної безпеки України по Сумській області).
Наукові результати, теоретичні положення та висновки були використані при виконанні науково-дослідних робіт різних рівнів за вищезгаданими напрямками.
Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Сумського державного університету (дисципліни “Економіка природокористування”, “Основи екології”, “Основи екологічного підприємництва”).

Мета та задачі дослідження
Метою дисертаційної роботи є розробка методичних положень формування організаційних основ та економічного механізму розвитку екологічного підприємництва в Україні.
Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі завдання дослідження:
– дослідити суть підприємництва в цілому та визначити місце та поняття екологічного підприємництва як частини виробничої діяльності;
– сформулювати основні принципи функціонування екологічного підприємництва;
– визначити основні класифікаційні ознаки екологічного підприємництва;
– розробити методичні підходи до формування екологічного підприємництва і систему визначальних факторів розвитку;
– систематизувати інструменти впливу на процес формування екологічного підприємництва;
– визначити основні напрямки реалізації даної концепції і розробити конкретні рекомендації щодо забезпечення формування екологічного підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів
Наукова новизна одержаних результатів:
– сформульовано основні принципи розвитку екологічного підприємництва;
– запропонована класифікація екологічного підприємництва за різними ознаками;
– розроблено методологічні положення забезпечення організаційних основ формування екологічного підприємництва;
– запропонована методика еколого-економічного обрунтування найбільш перспективних видів екологічного підприємництва;
– систематизовані та адаптовані до даного напрямку діяльності мотиваційні інструменти забезпечення розвитку екологічного підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в роботі методичні рекомендації дають змогу забезпечити наукове обгрунтування нового напрямку господарської діяльності, екологічного підприємництва.
В практичній діяльності може бути використана запропонована система інструментів (економічних, організаційних та соціальних) для формування екологічного підприємництва.
Розроблені практичні рекомендації можуть бути використані на різних рівнях управління для покращання екологічної, економічної та соціальної ситуації.
Одержані результати по формуванню системи факторів та інструментів впливу у сукупності з запропонованими основними напрямками діяльності в сфері екологічного підприємництва можуть бути використані як структурами регіонального управління різного рівня, так і підприємствами та організаціями для покращання еколого-економічної ситуації та отримання прибутків.

Особистий внесок здобувача
В роботі 1 за списком опублікованих праць особисто автором обгрунтовується необхідність створення ринку екологічних товарів та послуг за допомогою оцінки його розмірів за географічними регіонами.
В роботі 2 за списком опублікованих праць особисто автором запропоновано та розкрито основні напрямки реалізації концепції екологізації виробничої сфери та проблеми випуску екологічно чистих товарів і послуг.
В роботі 4 за списком опублікованих праць особисто автором запропонована класифікація екологічного підприємництва за різними класифікаційними ознаками та розкрита їх основна суть.
В роботі 6 за списком опублікованих праць особисто автором виділені основні напрямки енергозбереження як складової частини екологічного підприємництва.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях та семінарах: науково-технічних конференціях викладачів, співробітників та студентів Сумського державного університету (Суми, 1997, 1998, 1999рр.); ювілейній міжнародній конференції “Проблеми економічної теорії та практики в сучасних умовах” (Хмельницький, 1998р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми стабілізації та економічного розвитку” (Харків, 1998р.); міжнародному семінарі “Навколишнє середовище та здоров’я” (Суми, 1998р.).

Публікації
За результатами проведених досліджень опубліковано 7 друкованих праць загальним обсягом 2,1 друкованих аркуша, в тому числі особисто автора – 1,75 друк.арк.

Структура і зміст роботи
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Повний обсяг дисертації складає 167 сторінок основного тексту. Дисертація містить у собі 25 таблиць, 23 рисунки, 6 додатків.
У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначена мета, основні завдання та наукова новизна роботи, визначено практичне значення одержаних результатів, відображена апробація результатів дослідження та особистий внесок здобувача.
У першому розділі – “Економічні передумови розвитку екологічного підприємництва” – проаналізовані витоки такого поняття, як підприємництво, його розвиток, та еволюція поглядів на проблеми екології. Досліджені досягнення світового суспільства в напрямку екологізації економічної діяльності та виникнення окремої сфери в економіці – екологічного підприємництва. Дається його дефениційна основа. Виділено чотири основні напрямки сучасного розвитку екологічно чистих технологій та виробництва товарів та послуг в розвинутих країнах, а також основні аспекти їх екологічної політики. Визначаються економічні, природні та суспільні передумови розвитку екологічного підприємництва в Україні.
У другому розділі – “Формування економічного механізму розвитку екологічного підприємництва” – обгрунтовано основні принципи, на яких має бути сформовано екологічне підприємництво, а також виділені класифікаційні ознаки цього напрямку діяльності та поділ видів екологічного підприємництва за цими ознаками. Розроблені методичні положення щодо формування екологічного підприємництва на базі семи основних факторів (попиту, пропозиції, інфраструктури, інвестиційної та трудової забезпеченості, мотивації та ефективності). Визначено основні напрямки діяльності підприємств та організацій, що зацікавлені у випуску екологічно орієнтованої продукції.
У третьому розділі – “Методичні рекомендації щодо формування економічного інструментарію розвитку екологічного підприємництва на різних рівнях господарювання” – розглядаються методичні підходи до забезпечення мотиваційного механізму впровадження екологічного підприємництва, зокрема, систематизовано економічні та інші інструменти за формою їх впливу на процеси формування екологічного підприємництва. Визначена роль держави та місцевих органів самоврядування у вирішенні питань екологізації економічної діяльності.
У висновках викладені найважливіші наукові та практичні результати, пропонуються рекомендації щодо їх впровадження.
Додатки містять інформацію та статистичні дані, що були використані у процесі дослідження екологічного підприємництва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
• Основним призначенням екологічного підприємництва є виробництво економічно ефективних виробів та послуг екологічної спрямованості. Розвиток цього виду підприємництва є відображенням як глибокої стурбованості передової громадськості перед зростанням екологічної кризи, так і розумінням економічної вигоди від зниження забруднення та споживання ресурсів. Наповнення сучасного ринку екологічно чистими товарами та боротьба з техногенним забрудненням стали життєво важливими умовами сталого розвитку світової цивілізації. Це один з важливих кроків до підвищення ефективності використання природних ресурсів та збереження довкілля. Кінцевою метою має стати вигідність скорочення кількості ресурсів, що надходять в економічну систему та залишають її.
Ціни, податки, платежі, кредитні механізми та інші інструменти, що відбивають реальну вартість первинної сировини та матеріалів, повинні і можуть стати найбільш дійовим стимулом до скорочення викидів, розширення повторного використання продукції та вторинної переробки.
• Таким чином, постає питання екологізації економіки в цілому та підприємницької діяльності зокрема. В роботі подано формулювання терміну “екологічне підприємництво” як такого виду підприємницької діяльності, метою якого є випуск продукції (робіт та послуг), яка беспосередньо або непрямо сприяє вирішенню екологічних проблем. Формування основних напрямків створення екологічного підприємництва повинно виходити з базових принципів, які сформульовано в дисертації. Головними з них слід вважати:
– принцип екологічної обумовленості, тобто направленості екологічного підприємництва на підтримку або посилення сталості екосистем; згідно з ним економічні механізми мають створювати умови для заохочення підприємців до отримання прибутків за рахунок покращання екологічних результатів;
– принцип економічної доцільності; передбачає заохочення суб’єктів екологічного підприємництва до досягнення природоохоронних цілей найбільш ефективними шляхами;
– принцип гласності; передбачає відкритість та доступність для громадськості всієї інформації про підприємницьку діяльність; цей принцип допомагає при просуванні товарів та послуг на ринку, дає змогу споживачам різного рівня, починаючи з підприємств-забруднювачів природного середовища та закінчуючи звичайними людьми, мати повну інформацію про екологічні якості товарів та послуг, щоб приймати остаточне рішення про доцільність придбання товарів на ринку;
– принцип системності; економічно вигідні зони екологічного підприємництва мають охоплювати весь життєвий цикл виробів та послуг.
• Відповідно до розроблених класифікаційних ознак в дисертації виконано класифікацію екологічного підприємництва:
– за видами екодеструктивних процесів, що запобігаються завдяки відповідній діяльності: порушення ландшафтів, механічне забруднення, біологічне забруднення, хімічне забруднення, фізичне забруднення (електромагнітне, радіоактивне, світлове, шумове та теплове);
– за компонентами природного середовища, з якими пов’язана діяльність: основні (повітря, відходи, вода, шум) та комплексні (повітря-вода, повітря-відходи, повітря-шум, вода-шум, відходи-шум, вода-відходи, повітря-вода-шум);
– за видами діяльності: науково-дослідний, виробничий, консультаційний, посередницький;
– за видами технологічних процесів: виробництво екологічно чистої продукції, впровадження екологічно чистих виробничих процесів, впровадження енерогозберігаючих технологій, скорочення витрат на виробництво, впровадження додаткових технологій, заміщення виробництва, переробка та регенерація відходів, випуск екологічно чистої продукції, що модифікує виробничі процеси других фірм.
• Аналіз соціально-економічних та екологічних факторів розвитку екологічного підприємництва переконує у тому, що цілеспрямовані заходи щодо формування цього виду діяльності можуть виявитися результативними тільки у разі створення необхідних передумов. При цьому дисертанткою виділяються такі найважливіші фактори створення таких передумов:
1. Фактори попиту на продукцію, роботи та послуги природоохоронного призначення.
Цілком справедливо вважати, що попит на продукцію екологічного підприємництва буде формуватися в тих регіонах, що мають найбільше техногенне навантаження, а це, частіше за все, промислові центри, де сконцентрована велика кількість підприємств-забруднювачів природного середовища. Але вищезазначені чинники обумовлюють тільки фактори ефективності. Щоб попит на екологічну продукцію сформувався, необхідно щоб вони були сприйняті соціальною системою. Саме вона, в кінцевому рахунку, формує фактори достатності: ступінь обізнаності населення з небезпечністю екодеструктивних наслідків, бажання політичного керівництва змінити ситуацію, економічна спроможність суспільства і т.ін. Тому можна сформулювати декілька показників, що зумовлюють рівень необхідності та зацікавленості в продукції екологічного підприємництва.
У загальному вигляді інтегральний показник (І) для характеристики даного регіону або населеного пункту з точки зору попиту на екологічно привабливу продукцію має вигляд
І = f (Кзабр.і, Кнас, Ке.з, К с.ч) , (1)

де Кзабр.і – рівень екологічного навантаження на даній території по і-м видом середовища, що забруднено;
Кнас – рівень концентрації населення в регіоні;
Ке.з – чинник, що відбиває фінансову спроможність даного населеного пункту (кількість бюджетних надходжень та коштоспроможність);
Кс.ч – соціальні чинники, що впливають на відповідний попит (наприклад, адміністративний тиск на забруднювачів, соціальні та інформаційні заходи, які б сприяли поширенню екологічної свідомості серед населення та спеціалістів підприємств тощо).
Отже, попит на екологічну продукцію буде тим більший, ніж більш значущими будуть чинники, які визначають рівень інтегрального показника. Таким чином, існують об’єктивні передумови управління попитом на екологічно спрямовану продукцію.
Попит на екологічно чисту продукцію не буде виникати спонтанно, а обумовлений комплексом заходів, що необхідно запровадити на державному рівні:
– зростання відповідальності компаній за вироблену продукцію, чи іншими словами, керівництво життєвим циклом товарів;
– абсолютне урахування витрат за вартістю виробленої продукції;
– раціоналізація господарської діяльності;
– проведення більш жорсткої політики по відношенню до підприємств-забруднювачів всіх форм власності;
– соціальні та інформаційні заходи серед населення;
– зміна теперішньої системи субсидій та дотацій на природні ресурси та інші.
2. Фактори пропозиції. Вивчення пропозиції товарів екологічної спрямованості базується на таких умовах та чинниках:
– наявність підприємств, що змогли б змінити свій профіль роботи, почавши випуск екологічно спрямованої продукції (показники асортименту та якості продукції, що випускається в даний момент часу, показники кадрової забезпеченості підприємств, наявність необхідних потужностей, та інші);
– наявність необхідної (в тому числі з урахуванням цінових факторів) сировини та ресурсів для виробництва відповідної продукції; можливість переробки відходів (кількісні та якісні показники різних відходів на підприємствах регіону);
– наявність відповідних технологій, що дозволили б виробляти продукцію необхідної якості та кількості (показники технічних можливостей підприємств регіону);
– наявність податкових пільг та державної підтримки у вигляді субсидій та дотацій, кредитної підтримки, необхідних для первинного формування екологічного підприємництва;
– наявність організаційних умов (наявність ліцензій, патентів та дозволів);
– наявність альтернативи для підприємств-забруднювачів:
а) придбання продукції екологічного підприємництва; б) оплата великих штрафів за забруднення природного середовища або надлімітне споживання природних ресурсів; в) власне удосконалення технологій та виробництва.
В таблиці 1 запропоновано основні фактори, що на наш погляд, мають вплив на прийняття підприємцем рішення про початок роботи в секторі екологічного підприємництва.

Таблиця 1 – Ранжування привабливості сектора екологічного підприємництва з точки зору факторів пропозиції
Складові фактору пропозиції Ступінь важливості показника
висока середня низька
Підприємства, що не мають достатнього попиту на свою продукцію +
Наявність персоналу з необхідною кваліфікацією +
Наявність сировини, матеріалів +
Наявність технологій +
Прийнятний податковий клімат +
Наявність великих штрафних санкцій за забруднення +
Наявність сильної конкуренції серед виробників будь-якого продукту +
Державна політика в області екології, спрямована на запобігання забруднення, а не на його ліквідацію +
Стабілізація економіки в цілому +

3. Фактори інфраструктури, або наявність електромереж, автомобільних шосе, портів, аеропортів, міських комунікацій, торгівлі, фінансової сфери і т.п, які могли б забезпечити розвиток екологічного підприємництва. Саме із сферою інфраструктури пов’язане формування більшості економічних категорій, що мають вирішальний характер усіх економічних відносин: вартість товару або послуги, всі витрати виробництва, кінцева ціна роботи або послуги, розмір отриманого прибутку.
4. Фактори інвестицій, або наявність вільного капіталу, як для створення фірм в даному секторі, так і для впровадження у виробництво продукції екологічного підприємництва.
5. Людський фактор, або наявність людей, що мають необхідні знання, кваліфікацію та бажання працювати в цьому напрямку.
6. Фактори мотивації, або створення системи стимулів позитивного та негативного характеру, що могли б допомогти швидкому формуванню екологічного підприємництва та створенню прибутковості в цій сфері.
7. Фактори ефективності, які обумовлюють умови розвитку екологічного підприємництва у напрямку максимального підвищення інтегральної еколого-економічної ефективності функціонування національної економіки.
Цілеспрямований пошук можливостей для формування факторів ефективності потребує науково-обгрунтованих методів обліку величини інтегральної економічної ефективності реалізації цілей екологічного підприємництва.
У загальному вигляді повна економічна ефективність для національної економіки екологічного підприємництва (Еек.під) може бути визначена формулою:

Еекол + Еекон + Есоц
Еек.під = ———————————, (2)
В

де Еекол – екологічна складова, що враховує прямі та суміжні ефекти зменшення екологічних наслідків впливу на довкілля: зменшення еколого-економічних збитків на прямих стадіях виробництва продукції, суміжні еколого-економічні ефекти, що пов’язані з можливим зменшенням екологічного навантаження на попередніх стадіях видобутку матеріальних та енергетичних ресурсів у разі їх відповідного заощадження тощо;
Еек – суто економічна складова ефекту: безпосередній прибуток суб’єкта підприємницької діяльності, ефект у суміжних сферах господарської діяльності, обумовлений можливістю економічного зростання у пов’язаних ланках господарювання; ефект використання ресурсів, що раніше йшли у відходи; ефект заміщення ресурсної основи і можливості використання вивільнених (заощаджених) матеріалів і енергії в умовах ресурсного обмеження, ефект підвищення експортного потенціалу тощо;
Есоц – соціальна складова ефекту: ефект підвищення зайнятості населення (зменшення непродуктивних виплат, наприклад, допомоги з безробіття); ефект росту доходів та платоспроможності населення; ефект, пов’язаний із зменшенням відтоку кваліфікованих трудових ресурсів за межі країни тощо;
В – сумарні витрати на розвиток екологічного підприємництва за умови приведених різних складових витрат у порівняльному вигляді за
фактором часу і місцем їх виникнення у сферах виробництва.
Одне з найважливіших і найскладніших завдань, що стоїть у сфері управління розвитком екологічного підприємництва – це створення системи адекватних економічних механізмів та інструментів, які б давали змогу перевести повний для національної економіки ефект у вигідні для кожного господарчого суб’єкта чинники, що забезпечували б йому необхідну мотиваційну основу.
Для обгрунтування ефективності використання продукції екологічного підприємництва на рівні підприємства розглядається один з важливих показників – рентабельність (Р) даного виду екологічної діяльності:

Р = Пч / С , (3)

де Пч – чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;
С – собівартість продукції.
Мета будь-якого підприємства – збільшення прибутку та зниження собівартості продукції, або зростання рентабельності. Розглядаючи чисельник формули (3), можна визначити можливості цього зростання:

Пч = Пр – Т – (З + Ш) , (4)

де Пр – загальний прибуток підприємства;
Т – податки, що сплачує підприємство;
З – різні платежі за використання природних ресурсів;
Ш – штрафи за забруднення довкілля.
У тому випадку, коли економічне підприємництво певного економічного суб’єкта сприяє покращанню економічних, соціальних та екологічних чинників на інших підприємствах, на наш погляд, доцільно застосовувати пільгове оподаткування даного суб’єкта. Воно має здійснюватися з урахуванням повного ефекту екологічного підприємництва за методом “інтерналізації екстерналій”, тобто переводу зовнішніх для підприємства ефектів (позитивних і негативних) у внутрішні розрахункові показники, що сприймаються фінансовою системою підприємства. Наприклад, зменшення обсягу річного оподаткування (Т) може відбуватися у межах повного або часткового урахування зовнішнього ефекту від екологічного підприємництва:

Т ≤ Езов , (5)

де Езов – зовнішні для даного підприємства складові ефекту.
При цьому, звичайно, сама форма зміни оподаткування повинна носити не індивідуальний (тільки для даного підприємства) характер, а охоплювати усі однорідні підприємства, що займаються даним видом діяльності.
Таким чином, доцільно було б застосувати розглянутий вище теоретичний підхід для переведення його у практичну площину трансформації податкових ставок у відсотках до базового значення на основі вивчення достатньої кількості підприємств-представників даного напрямку.
При застосуванні пільгових мотиваційних інструментів з’являється реальне економічне заохочення розвитку екологічного підприємництва на рівні кожного господарчого суб’єкта.

• В роботі систематизовані основні напрямки розвитку екологічного підприємництва (табл. 2), розкрита їх суть та наведені приклади використання на практиці, деталізовані окремі моменти, що, на погляд здобувача, мають особливе значення. На основі обліку показників ефективності обгрунтовано найбільш перспективні напрямки екологічного підприємництва в Сумській області. Враховується ступінь навантаженості на природні системи та пріоритетність по галузях, які є основними забруднювачами природного середовища.

• В роботі систематизовані та адаптовані до даного напрямку діяльності мотиваційні інструменти забезпечення розвитку екологічного підприємництва. При цьому зазначені інструменти поділяються на дві категорії: тиску та заохочення. Вони повинні стимулювати і попит, і пропозицію екологічно спрямованих товарів та послуг, формувати сприйняття споживачами цього напрямку діяльності. Інструменти тиску змушують підприємства-забруднювачі природного середовища застосовувати нові, більш екологічно прийнятні технологічні процеси, що виробляються галуззю екологічного підприємництва. А інструменти заохочення полегшують розвиток підприємств у цьому секторі економіки та отримання прибутку від підприємницької діяльності.

• Згідно з системою, наведеною у роботі, підрозділ “тискових” інструментів включає 10 різних груп мотиваційних заходів (нормування, санкції, мито, збори, заборони, платежі, штрафи та інші), а підрозділ “заохочення” – 8 (пільгове оподаткування та кредитування, прискорена амортизація, дотації, субсидії, продаж дозволів на забруднення та інші). Для кожної із груп у дисертації подається характерна форма впливу та рівень значущості стосовно випадку їх застосування для розвитку екологічного підприємництва.

Таблиця 2 – Основні напрямки діяльності екологічного підприємництва

1 Виготовлення, установка та експлуатація природоохоронних (очисних) споруд
2 Розробка екологічних технологій та знаряддя
3 Виробництво екологічно чистих продуктів
4 Управління життєвим циклом товарів
5 Переробка, транспортування та захоронення відходів, ліквідація токсичних відходів
6 Торгівля екологічними технологіями, продуктами і відходами
7 Аналітичний та лабораторний сервіс
8 Енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії
9 Збереження земельних ресурсів
10 Водний контроль
11 Повітряний контроль
12 Екологічний аудит та екологічна експертиза
13 Екологічне кредитування та страхування
14 Природоохоронна пропаганда та освіта
15 Екотуризм
16 Екологічна медицина та професіональна безпека
17 Інформаційні технології
18 Життєохоронні системи
19. Підтримка рівноваги екосистем

• На основі аналізу економічного становища України в роботі проаналізоване виробництво або використання природоохоронної продукції по основних галузях народного господарства по Сумській області (табл. 3), а також виконана оцінка можливого обсягу потенційного ринку споживання продукції екологічного підприємництва у виробничій сфері (табл.4). Визначаються значні можливості виготовлення та використання продукції природоохоронного призначення, особливо на національному та світовому ринках.
Це пояснюється, на погляд дисертантки, розумінням світовою громадськістю важливості нових напрямків виробництва продукції. Але при цьому слід чекати, що розвиток міжнародних ринків зустріне набагато вищі вимоги до її конкурентоспроможності та якості продукції.

Таблиця 3 – Очікуваний рівень приорітетності екологічних інновацій по основних галузях
Сумської області
Сектор Типи інновацій
Чисті продукти Энерго-зберег. технолог. Чисті виробн. процеси Вторинна переробка Моніто-ринг НС Дод. технол. Продукти, що змін. виробн. процеси
Видобуток та переробка нафти і газу ++ + ++ + – + +/-
Машинобудування та металообробка +/- ++ ++ ++ – + +
Хімічна промисловість +++ +/- +++ + – +/- +
Чорна металургія – ++ ++ + – +/- –
Виробництво будматеріалів ++ +++ + ++ – +/- –
Виробництво енергії ++ +++ + +++ – – ++
Транспорт – ++ +++ – – – –
Точне обладнання – + +++ ++ ++ +/- ++
Легка промисловість +++ + + + – + –
Харчова промисловість +++ – ++ – – + –
Деревообробна промисловість +++ – + + – – +
Друкарські послуги +++ – ++ ++ – – –
Екологічні послуги ++ ++ + ++ ++ + ++
Інше виробництво ++ + + ++ + + +
+++ – очікується зміна переважної більшості технологій в даному напрямку;
++ – очікується зміна значної кількості технологій;
+ – очікується зміна незначної кількості технологій;
+/- – в даному напрямку технології будуть развиватися, але в незначній мірі;
– – даний напрямок змін технологій в галузі розвиватися не буде.

Таблиця 4 – Чисті технології: розмір потенційного ринку (%)
Тип Розмір ринку
регіональний національний світовий
Чисті продукти 20 30 50
Енергозберігаючі технології 10 30 60
Чисті виробничі процеси 10 55 35
Технології вторинної переробки 10 45 45
Додаткові технології 50 25 25
Продукти, що змінили виробничі процеси інших фірм 10 40 50

Аналіз показує, що найбільш перспективним може бути виробництво екологічно чистої продукції та процесів майже в усіх галузях народного господарства в нашій країні, а також використання енергозберігаючих технологій та переробка вторинної сировини. Причому останній вид діяльності може набути розвитку не тільки як додаткове виробництво, але й як основний вид діяльності. Це пов’язано з великою кількістю відходів, що зберігаються ще з часів Радянського Союзу і є не тільки цінними матеріалами, але й сильними забруднювачами природного середовища.

ВИСНОВКИ
Підсумком дисертаційної роботи є науково-методичні підходи до формування екологічного підприємництва як одного з напрямків екологізації економічної діяльності в Україні. Зокрема, у дисертації обгрунтовані такі основні позиції:
• екологічне підприємництво є одним їз напрямків діяльності підприємництва в цілому, що постійно розвивається, застосовуючи все нове та прогресивне, що було надбане в процесі розвитку цивілізації, поєднує кономічні, екологічні та соціальні ефекти;
• для розвитку екологічного підприємництва необхідно створити відповідні соціально-економічні передумови: попиту, пропозиції, інфраструктури, інвестиційної та трудової забезпеченості, мотивації та ефективності);
• розвиток екологічного підприємництва можливий за умов чітко визначених принципів, головними з яких можна вважати принципи: екологічної обумовленості, економічної доцільності, гласності, системності тощо;
• екологічне підприємництво може бути класифіковано на кілька видів, а саме: за видами екодеструктивних процесів, що запобігаються завдяки відповідній діяльності; за компонентами природного середовища, з якими пов’язана діяльність; за видами діяльності; по видах технологічних процесів тощо;
• екологічне підприємництво створює можливості досягнення економічного ефекту в цілому в масштабах національної економіки; комплексний ефект включає три види ефектів: суто економічні, екологічні та соціальні;
• для створення економічних умов розвитку даного виду підприємництва необхідно, щоб частина повного народногосподарського ефекту була б відображена у внутрішніх фінансових чинниках роботи економічних суб’єктів;
• мотиваційну основу розвитку екологічного підприємництва складає розгалужена система інструментів, за допомогою яких можна створювати тиск (за рахунок нормування, санкцій, мита, заборон, платежів, штрафів тощо) на підприємства екодеструктивної діяльності, а також заохочувати підприємства до розвитку (за рахунок пільгового оподаткування та кредитування, прискореної амортизації, дотацій, субсидій, продажу дозволів на забруднення тощо);
• найбільш перспективними формами розвитку екологічного підприємництва можна визнати такі: виготовлення, установку та експлуатацію природоохоронних (очисних) споруд, розробку екологічних технологій та знаряддя, виробництво екологічно чистих продуктів, керівництво життєвим циклом товарів, переробку, транспортування та захоронення відходів, ліквідацію токсичних відходів тощо.
Отримані в роботі результати можуть бути використані:
– Кабінетом міністрів України, місцевими виконавчими органами, керівництвом підприємств, установ та організацій при визначенні довгострокових та короткострокових планів та програм розвитку пріорітетних напрямків у підприємницькій та виробничій сферах, вирішення природоохоронних проблем;
– Верховною радою України при розробці законодавчих актів в галузях природокористування, оподаткування та кредитування підприємницької діяльності;
– територіальними органами влади при визначені розміру витрат на природоохоронні заходи на зворотній та незворотній основі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
1. Ильяшенко С.Н., Ландар Г.И., Литвиненко А.С. Рынок экологических товаров и услуг: ситуация в мире и в Украине //Экологическая экономика и управление. Том 2. Экономика для экологии. – Сумы: ИПП “Мрія – 1” ЛТД, 1997. – С.17-21 (особисто автором 0,2 д.а.).
2. Ильяшенко С.Н, Ландар Г.И, Мельник В.Л. Исследование экологических рынков в Украине //Экономика природопользования: Учебник /Под редакцией Люка Хенса, Леонида Мельника, Эммануэля Буна. – Киев: Наукова думка, 1998. – С. 437-440 (особисто автором 0,1 д.а.).
3. Ландар Г.И. Экономические аспекты экологизации здравоохранения //Окружающая среда и здоровье: Учебник /Под редакцией Люка Хенса, Леонида Мельника, Эммануэля Буна. – Киев: Наукова думка, 1998. – С.317-321.
4. Мельник Л.Г., Ландар Г.И. Классификация экологического предпринимательства по основным направлениям деятельности //Економічний вісник Національної гірничої академії України.– Дніпропетровськ, 1999.-Т. 2. – С. 23-26 (особисто автором 0,2 д.а.).
5. Ландар Г.И. Формирование экономического инструментария для создания сферы экологического предпринимательства //Механізми регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Том 1. Еколого- економічні проблеми інноваційних процесів. – Суми: ВВП “Мрія – 1” ЛТД, 1999.
– С.141-145.
6. Ландар Г.И. Новосад В.А. Экономические проблемы экологизации промышленности на основе энергосбережения //Вісник Сумського державного університету, 1998. – № 3(11). – С. 33-35 (особисто автором 0,25 д.а.).
7. Ландар Г.И. Проблема занятости в разрезе основных направлений деятельности экологического предпринимательства // Зб. наук. праць. Економіка праці. Випуск 3. – Хмельницький, технологічний університет Поділля: НВП “Евріка” ТОВ, 1999. – С. 76-79.

АНОТАЦІЯ
Шоган Г.І. Економічний інструментарій формування екологічного підприємництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 1999.
Дисертацію присвячено обгрунтуванню впровадження екологічного підприємництва як складової частини процесу екологізації економічної діяльності країни та виходу з економічної, екологічної та соціальної кризи. Запропонована критеріальна база цього напрямку діяльності, визначені його основні принципи та класифікаційні ознаки.
Розроблено методичні підходи до формування соціально-економічних передумов розвитку цього виду підприємництва.
Систематизовано основні напрямки реалізації концепції екологічного підприємництва та економічні інструменти впливу на розвиток цього напрямку діяльності. Визначені сприятливі галузі народного господарства та їх можливості щодо переходу на нові технології та процеси.
Ключові слова: екологізація економіки; екологічне підприємництво; екологічно чисті технології, продукти і процеси; економічні показники; принципи; класифікаційні ознаки; мотиваційні інструменти; фактори впливу; критеріальна основа; пріоритетні напрямки.

АННОТАЦИЯ
Шоган Г.И. Экономический инструментарий формирования экологического предпринимательства. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 1999.
Диссертационная работа посвящена рассмотрению проблемы формирования экологического предпринимательства как одного из направлений экологизации экономики страны в целом. Данное направление деятельности может способствовать решению комплекса проблем, которые стоят перед нашей страной на сегодняшний момент – экономические, экологические и социальные.
В работе рассмотрено эволюционное развитие процессов экологизации предпринимательской деятельности, условно разделенное на пять этапов, по мере формирования понимания необходимости изменения политики в области экологии. На основании изучения зарубежного опыта по борьбе с загрязнением природной среды и рационализацией потребления природных ресурсов выделено четыре общих направления: борьба с вредными отходами, борьба за чистоту воздуха, борьба с водным загрязнением и проблема энергосбережения и развития альтернативных источников энергии. Также рассмотрена экологическая и экономическая ситуация в Украине.
Определена дефиниционная основа экологического предпринимательства, т.е. дано его определение, сущность, субъекты и объекты деятельности. Под экологическим предпринимательством предлагается понимать такие виды предпринимательской деятельности, целью которых является выпуск продукции (выполнение работ или оказание услуг), которые прямо или косвенно способствуют решению экологических проблем. Субъектами данного вида предпринимательской деятельности могут выступать любые предприятия или фирмы, желающие работать в данном секторе экономики.
Обоснованы основные принципы и классификационные признаки экологического предпринимательства, раскрыта их сущность и основные направления деятельности. К основным принципам экологического предпринимательства предложено относить: принцип экологической обусловленности, принцип экономической целесообразности, принцип гласности, принцип системности. Выделены следующие классификационные признаки: по видам экодеструктивных процессов, которые предотвращаются благодаря соответствующей деятельности; по компонентам природной среды, с которыми связана деятельность; по видам деятельности; по видам производственной деятельности.
Далее в работе рассмотрены методические рекомендации по формированию экологического предпринимательства и предложено исследование рынка продукции природоохранного назначения по следующим направлениям, а именно:
1) Исследование фактора спроса на данный вид продукции. При изучении любого товара и его способности продаваться на рынке производителей, в первую очередь, интересует вопрос о том, что предопределило его появление. Если предприятия-загрязнители природной среды начнут ощущать необходимость изменений в потреблении сырья, материалов и энергии, в методах производства и потребления продукции, то возникнут предпосылки для создания компаний, которые смогут предложить им выход из создавшейся ситуации. Предложен интегральный показатель для характеристики данного региона или населенного пункта с точки зрения спроса на экологически чистую продукцию.
2) Исследование фактора предложения. Необходимо учитывать все особенности потенциальных потребителей, их основные различия и сходство, важность информации, пути ее распространения, степень дифференциации и унификации производимой продукции и т.д.
3) Исследование фактора инфраструктуры, т.е. наличие сети электростанций, автодорог, портов, аэропортов, городских коммуникаций, торговли, финансовой сферы и т.д., которая бы обеспечивала развитие экологического предпринимательства.
4) Исследование фактора инвестиционной деятельности, т.е. наличие необходимого свободного капитала как для создания фирм в этом секторе экономики, так и для использования продукции природоохранного назначения.
5) Изучение человеческих факторов, т.е. наличие людей, которые имеют необходимые знания, опыт и желание работать в данном направлении.
6) Изучение факторов мотивации, т.е. создание системы стимулов позитивного и негативного характера, которые бы способствовали быстрому формированию экологического предпринимательства и созданию прибыльности в этой сфере.
7) Изучение факторов эффективности, т.е. возникновение необходимых экономических условий для развития экологического предпринимательства. В общем виде экономическая эффективность экологического предпринимательства для национальной экономики может выражаться суммой экономической, экологической и социальной составляющих, деленной на суммарные затраты на его развитие. Для обоснования эффективности использования продукции экологического предпринимательства рассматривается рентабельность данного вида экологической деятельности и возможности ее повышения с помощью использования льготного налогообложения.
В работе систематизированы основные направления деятельности экологического предпринимательства, раскрыта их суть и приведены примеры использования на практике. Главными из них можно выделить изготовление, установку и эксплуатацию природоохранных сооружений, разработку экологически чистых технологий и оборудования, производство экологически чистых продуктов, переработку отходов и т.д.
Систематизированы и адаптированы для данного направления предпринимательской деятельности инструменты государственной и региональной политики, применение которых будет способствовать быстрому и эффективному развитию этого вида деятельности. При этом они разделены на две категории – давления и поощрения, тем самым влияя на спрос и предложение продукции экологического предпринимательства.
Выполнена оценка возможного объема потенциального рынка потребления продукции экологического предпринимательства в различных отраслях народного хозяйства, количественный и качественный анализы состава фирм, работающих в данном направлении.
Ключевые слова: экологизация экономики; экологически чистые технологии, продукты и процессы; экологическое предпринимательство; экономические показатели; принципы; классификационные признаки; мотивационные инструменты; факторы влияния; критериальная основа; приоритетные направления.

SUMMARY
Shogan G.I. Economic instruments for development of environmental enterprise. – Manuscript.
Dissertation for a candidate of economic sciences degree, speciality 08.08.01 – Nature Use Economics and Protection of the Environment. – Sumy State University, Sumy, 1999.
The thesis is dedicated to basing the necessity of forming and developing “green” business as a part of process of “greening” economy in a whole and the way of going out of economic, ecological and social crisis.
The methodical approaches to shaping the social-economic pre-conditions promoting the “green” enterprise are developed.
The principal directions of the conception of “green” enterprise realization is systematized. The motivation instruments for this purpose are defined.
Key words: “greening” economy, “greening” business, ecological business, environmental goods, service, economical index, principles, criterion of classification, motivation instruments.

Підписано до друку 25.10.99 Формат 60х84 1/16 Папір офсетний
Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Умовно друк. арк. 1,16 Обл.- вид. арк. 1,0 Тираж 100 прим.
Замовлення № 442 Умовн. фарбовідб. 1,25

Вид-во СумДУ. 40007, м. Суми, вул. Римського Корсакова, 2

“Різоцентр” СумДУ. 40007, м. Суми, вул. Римського Корсакова, 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020