.

Ефективність застосування ентеросорбції у комплексному лікуванні дітей, хворих на туберкульоз органів дихання: Автореф. дис… канд. мед. наук / О.О.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 2654
Скачать документ

АКАДЕМIЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

IНСТИТУТ ФТИЗIАТРIЇ I ПУЛЬМОНОЛОГIЇ iм.Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

РЕЧКIНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРIВНА

УДК: 616.24-002.5-053.2:616.246.2:616-036.8.001.6

ЕФЕКТИВНIСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЦIЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛIКУВАННI ДIТЕЙ, ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ОРГАНIВ ДИХАННЯ

14.01.26 – фтизiатрiя

А в т о р е ф е р а т
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ – 1999

Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Iнститутi фтизiатрiї i пульмонологiї iм. Ф.Г. Яновського АМН України (директор – академiк АМН України, доктор медичних наук, професор Ю.I. Фещенко).

НАУКОВИЙ КЕРIВНИК:
доктор медичних наук, професор Костромiна Вiкторiя Павлiвна, завiдувачка вiддiленням фтизiопедiатрiї Iнституту фтизiатрiї i пульмонологiї ім. Ф.Г. Яновського АМН України

ОФIЦIЙНI ОПОНЕНТИ:
доктор медичних наук, професор Панасюк Олексій Варфоломійович, професор кафедри фтизіатрії Медичного інституту Української асоціації народної медицини;

кандидат медичних наук Отрощенко Петро Григорович, доцент кафедри фтизіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

ПРОВIДНА УСТАНОВА:
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології.

Захист дисертації вiдбудеться “26” квітня 1999 р. о 1100 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.552.01 при Iнститутi фтизiатрiї i пульмонологiї АМН України (252000, м.Київ, МСП-650, узвiз Протасiв Яр, 7).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту фтизiатрiї i пульмонологiї АМН України (252000, м.Київ, МСП-650, узвiз Протасiв Яр, 7).

Автореферат розiсланий “18 “березня 1999 р.

Вчений секретар
спецiалiзованої вченої ради Ж.Б. Бегоулєва

1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми.
Сучасна епiдемiологiчна ситуацiя в Українi, як i поза її межами, характеризується суттєвим збiльшенням i подальшою тенденцiєю до зростання захворюваностi на туберкульоз, як серед дорослих (Ю.I. Фещенко, 1997, 1998), так i серед дiтей та пiдлiткiв (В.П. Костромiна, 1996, 1998), що вiдбувається на тлi зниження ефективностi лiкування хворих (В.М. Мельник, 1995; Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, 1996 ).
Питання дiагностики, лiкування та профiлактики туберкульозу у дiтей, враховуючи негативну динамiку захворюваностi останнiми роками, зростання тяжких та ускладнених форм захворювання, на сьогоднi є чи ненайактуальнiшими у педiатрiї та фтизiатрiї (С.М. Рослик, 1994; В.П. Костромiна та спiвавт., 1996, М.В. Лобода та спiвавт., 1997). Традицiйна терапiя туберкульозу у дiтей i пiдлiткiв, незважаючи на наявнiсть сучасного арсеналу ефективних проти-туберкульозних препаратiв та патогенетичних засобiв, рiзних способiв їх застосування, не завжди ефективна. Це обумовлено розвитком синдрому ендогенної iнтоксикацiї, метаболiчними зсувами, пригнiченням iмунної системи, порушенням функцiй природних систем детоксикацiї, приєднанням супутнiх захворювань, якi посилюють тяжкiсть перебiгу основного процесу (А.П. Анiпко та спiвавт., 1992; Л.А. Митинская, 1994, 1996; Л.С. Осипова, 1994; О.И. Белогорцева, 1998). Останнiм часом вiдмiчається зростання частоти розвитку побiчних реакцiй на протитуберкульознi та iншi лiкарськi препарати у дiтей (Ф.Т. Абсадикова та спiвавт., 1991; О.Н. Батян, 1994; О.П. Вiкторов, Є.Л. Левицький, 1997). Зазначенi вище фактори значною мiрою перешкоджають проведенню традицiйної хiмiотерапiї, знижують ефективнiсть лiкування та призводять до подовження його термiнiв. Тому проблема пошуку та застосування нових методiв патогенетичної терапiї туберкульозу у дiтей набуває особливої актуальностi. Враховуючи особливостi патогенезу туберкульозу, слiд застосовувати такi препарати, якi б поєднували в собi детоксикацiйнi, мембраностабiлiзуючi та iмунокоригуючi властивостi.
Зважаючи, що ентеросорбентам притаманнi цi властивостi (Н.А. Беляков, 1991, 1994; М.А. Андрейчин, 1992; А.В. Соломенников, 1994), доцiльним є проведення дослiджень клiнiко-лабораторної ефективностi вугільних ентеросорбентiв “Карболонг” та “Карбосфер” в комплексному лiкуваннi туберкульозу органiв дихання у дiтей, можливостi їх поєднання з медикаметнозними методами лiкування. Визначити особливостi дiї цих ентеросорбентiв на показники оксидантної системи та iмунологiчної реактивностi органiзму у хворих на туберкульоз.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матерiали дисертацiйної роботи є фрагментом планової роботи iнституту: “Вивчити причинно-наслiдковi зв’язки динамiки 2
захворюваностi, хворобливостi, смертностi та деяких iнших показникiв розповсюдженостi туберкульозу в Українi; розробити 10-рiчний науково обгрунтований прогноз i шляхи впливу на цю недугу. Розробити новi методи ранньої дiагностики i профiлактики туберкульозу та основнi
напрямки перспективних наукових дослiджень у фтизiатрiї”, N держреєстрацiї 0192U010901, шифр теми ЦФ. 393.
Метою роботи є: пiдвищення ефективностi та переносимостi лiкування дiтей, хворих на туберкульоз органiв дихання, на основi комплексного використання хiмiотерапiї у поєднаннi з ентеросорбентами.
Для досягнення поставленої мети визначенi наступнi завдання:
1. Вивчити динамiку клiнiчних проявiв ендотоксикозу та його лабораторних показникiв, стану iмунної системи та перекисного окислення лiпiдiв у процесi традицiйного лiкування туберкульозу органiв дихання у дiтей.
2. Вивчити клiнiчну ефективнiсть застосування методу ентеросорбцiї в комплексному лiкуваннi туберкульозу органiв дихання у дiтей та вплив ентеросорбентiв на показники iмунологiчної реактивностi та перекисного окислення лiпiдiв.
3. Визначити в порiвняльному аспектi ефективнiсть та переносимiсть традицiйної хiмiотерапiї та хiмiотерапiї в поєднаннi з ентеросорбентами.
4. Провести порiвняльну оцiнку ефективностi застосування природного (“Карболонг”) та штучного (“Карбосфер”) ентеросорбентiв при лiкуваннi туберкульозу органiв дихання у дiтей.
5. Дати практичнi рекомендацiї щодо застосування ентеросорбцiї в комплексному лiкуваннi дiтей, хворих на туберкульоз органiв дихання.
Наукова новизна одержаних результатiв.
Вперше науково обгрунтовано й опрацьовано метод комплексного лiкування туберкульозу органiв дихання у дiтей iз поєднаним застосуванням ентеросорбентiв на основi активованого вугiлля. В порiвняльному аспектi визначена ефективнiсть застосування природного “Карболонг” та штучного “Карбосфер” ентеросорбентiв.
Вивчено вплив ентеросорбентiв на клiнiко-лабораторну та рентгенологічну картину захворювання, який проявляється скороченням термiну дезiнтоксикацiї органiзму та нормалiзацiєю лабораторних показникiв ендогенної iнтоксикацiї, незначним скороченням терміну припинення бактеріовиділення та інтенсифікацією процесів розсмоктування інфільтративних і вогнищевих змін в легенях та загоєння порожнин розпаду.
Доведено позитивний вплив ентеросорбентiв на стан системного iмунiтету та процеси перекисного окислення лiпiдiв.
Доведено позитивний вплив курсу ентеросорбцiї на переносимiсть антимiкобактеріальних
3
препаратiв дiтьми, хворими на туберкульоз органiв дихання.
Встановлено, що терапевтична концентрацiя iзонiазиду в кровi при проведеннi ентеросорбцiї стiйко зберiгається.
Уточненi показання та протипоказання до застосування методу ентеросорбцiї в комбінованій хіміотерапії у дітей, хворих на туберкульоз органів дихання.

Практичне значення одержаних результатiв.
Розроблено метод патогенетичної терапiї туберкульозу органiв дихання у дiтей, який може бути використаний в практицi роботи дитячих вiддiлень (кабiнетiв) обласних, мiських та районних протитуберкульозних диспансерiв, дитячих стацiонарiв та санаторiїв фтизiатричного профiлю.
На основi узагальнення результатiв комплексного лiкування хворих розробленi практичнi рекомендацiї щодо застосування ентеросорбентiв у поєднаннi з хiмiотерапiєю у дiтей, хворих на туберкульоз органiв дихання. Обгрунтованi показання та протипоказання до застосування ентеральної сорбцiйної детоксикацiї у даного контингенту хворих.
Впровадження результатiв дослiдження в практику. Комплексна терапiя з використанням ентеросорбентiв при лiкуваннi дiтей, хворих на туберкульоз органiв дихання, впроваджена у практичну дiяльнiсть відділення фтизіопедіатрії Iнституту фтизiатрiї i пульмонологiї iм. Ф.Г. Яновського АМН України, I та II відділень дитячої клінічної лікарні № 13 м. Києва, дитячих протитуберкульозних санаторіїв № 5 та № 7 м. Дніпропетровська.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок має мiсце в розробцi та проведенні комплексу досліджень. Автором проводилась курацiя всiх дослiджуваних хворих, iз 120 хворих 68 (56,6 %) перебували пiд особистим спостереженням. Збір даних, статистична обробка i аналiз матерiалу, текстове та графiчне оформлення результатiв, вивчення сучасної наукової літератури за темою дисертації виконані самим автором.
Висловлюємо щиру подяку спiвробiтникам лабораторiї iмунологiї (зав. – чл. -кор. АМН України, професор К.Ф. Чернушенко) та бiохiмiї (зав. – професор В.I. Коржов) Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України за допомогу у виконаннi лабораторних фрагментiв дослiджень.
Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення роботи викладенi на науково -практичнiй конференцiї педiатрiв України “Педиатрия на рубеже ХХ-ХХI столетия” (Днiпропетровськ, 1996), Республiканськiй науково-практичнiй конференцiї молодих вчених та спеціалiстiв “Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней” (Харкiв, 1997), науковiй конференцiї Iнституту фтизiатрiї i пульмонологiї iм. Ф.Г.
4
Яновського (1997), II з”їздi фтизiатрiв i пульмонологiв України (Київ, 1998).
Публiкацiї. За матерiалами дисертацiї опублiковано 8 наукових робiт, оформлено три рацiоналiзаторськi пропозицiї, видано iнформацiйний лист.
Обсяг та структура дисертацiї. Робота викладена на 159 сторiнках машинописного тексту i складається з вступу, огляду лiтератури, 4 роздiлiв власних дослiджень, заключення, висновкiв, практичних рекомендацiй та списку використаних джерел, що мiстить 262 джерела. Дисертацiя iлюстрована 23 таблицями i 2 рисунками.

ЗМIСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих.

Для вирiшення поставлених у роботi мети i завдань, обстежено i пролiковано 120 дiтей, хворих на туберкульоз органiв дихання, якi лiкувались у вiддiленнi фтизiопедiатрiї Iнституту фтизiатрiї i пульмонологiї ім. Ф.Г. Яновського АМН України у 1992-1997 рр.
Серед спостережуваних хворих було 41 (34,2 %) хлопчик та 79 (65,8 %) дiвчаток, вiком вiд 4 до 15 рокiв. Серед клiнiчних форм було дiагностовано у 62 (51,7 %) хворих туберкульоз внутрiшньогрудних лiмфатичних вузлiв, у 12 (10,0 %) – первинний туберкульозний комплекс, у 20 (16,6 %) – iнфiльтративний туберкульоз легень, у 5 (4,2 %) хворих – дисемiнований, у 6 (5,0 %) – вогнищевий, у 2 (1,7 %) – фiброзно-кавернозний туберкульоз, у 9 (7,5 %) – туберкульозний плеврит, у 4 (3,3 %) – iзольований туберкульоз бронхiв. У переважної бiльшостi хворих (69,2 %) специфiчний процес було виявлено у фазi iнфiльтрацiї, фаза розпаду була констатована у 25 (20,8 %) хворих, фаза ущiльнення та початкової кальцинацiї зi збереженням активностi процесу – у 12 (10,0 %) хворих.
У 89 (74,1 %) хворих спостерiгалися симптоми туберкульозної iнтоксикацiї – загальна слабкiсть та втомлюванiсть, поганий апетит, пiдвищення температури тiла до субфебрильних цифр, а iнодi до фебрильних, нiчна пiтливiсть, нейровегетативнi порушення. 55,8 % хворих турбував кашель, сухий або з харкотинням, iнодi з задухою. При об’єктивному оглядi в залежностi вiд перебiгу та активностi захворювання спостерiгались блiдiсть шкiри та “синцi” пiд очима, дефiцит маси тiла, лiмфоаденопатiя.
Туберкульоз у 34 (28,3 %) хворих мав ускладнений перебiг у виглядi порушень бронхiальної прохiдностi I-III ступеня, туберкульозу бронхiв, ателектазу, ексудативного плевриту, кровохаркання, туберкульозу периферичних лiмфатичних вузлiв.
5
Мiкобактерiї туберкульозу знайденi у харкотиннi та промивних водах бронхiв у 29 (24,2 %) хворих.
Серед супутнiх недугів, виявлених у 77 (64,2 %) хворих, переважали неспецифiчнi захворювання бронхо-легеневого апарату та захворювання органiв черевної порожнини.
В залежностi вiд способу лiкування хворi дiти були розподiленi на двi групи: I (основну) та II (контрольну) групу. В свою чергу хворi основної групи були розподiленi на двi пiдгрупи (Iа та Iб) в залежностi вiд виду застосованого в їхньому лiкуваннi ентеросорбента: хворi Iа групи (36 дітей) отримували природний ентеросорбент “Карболонг”, хворi Iб групи (35 дітей) – штучний
ентеросорбент “Карбосфер”. Хворi II групи (49 дiтей), яка слугувала контролем, отримували лише традицiйний курс хiмiотерапiї.
За характером схем використовуваних протитуберкульозних хiмiопрепаратiв клiнiчнi групи
хворих не вiдрiзнялись. Протитуберкульозна терапiя в першi 2 мiсяцi включала, як правило, три, iнодi чотири препарати: iзонiазид, стрептомiцин, рифампiцин, етамбутол або пiразинамiд. Тривалiсть хiмiотерапiї i кiлькiсть протитуберкульозних препаратiв визначалися вихiдними даними i динамiкою туберкульозного процесу.
“Карболонг” – сорбент на основi вугiлля активованого медичного КАУ-М, отриманого з природних полiмерiв рослинного походження: роздрiбненої шкаралупи фруктових кiсточок (персика, абрикоса, сливи та iн.) та горiхiв (кокосового, волоського та iн.). “Карбосфер” – це сорбент на основi синтетичного активованого вугiлля АУСФЕР-М.
Ентеросорбент “Карболонг” або “Карбосфер” призначався переважно в першi тижнi хiмiотерапiї з розрахунку 0,3 – 0,5 г/кг маси тiла на добу в три прийоми. Ентеросорбент хворi приймали через 1,5-2 години пiсля або за такий же час до прийому їжi та медикаментiв. Курс ентеросорбцiї складав 10-14 днiв.
Методи дослiдження.
На основi динамiки клiнiко-лабораторних, рентгенологiчних, бактерiологiчних, бiохiмiчних, а також iмунологiчних даних визначали ефективнiсть та переносимiсть проведеної терапiї.
Ступiнь вираженостi ендогенної iнтоксикацiї оцiнювали за допомогою визначення рiвня молекул середньої маси (МСМ) у кровi та гематологiчного показника iнтоксикацiї (ГПI). ГПI визначали, виходячи з показникiв загального аналiзу кровi, за формулою, запропонованою Я.Я. Кальф-Калифом (1950), у модифiкацiї В.С. Васильева (1983). Вмiст МСМ у сироватцi кровi визначали за методикою Н.И. Габриелян, В.И. Липатовой (1984).
Стан системи перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) оцiнювали за вмiстом гiдроперекисiв лiпiдiв (ГП) (Л.А. Романова, И.Д. Стальная, 1977) i малонового диальдегiду (МДА) (В.И. Бенисович, Л.И. Идельсон, 1973) в кровi.
6
Дослiдження показникiв, якi характеризують ступiнь вираженостi ендогенної iнтоксикацiї (МСМ) та стан перекисного окислення лiпiдiв, проводилось при поступленнi хворих у клiнiку, через 1-1,5 мiсяцi лiкування та при виписцi зі стацiонару.
Вивчення Т- i В-систем iмунiтету, неспецифiчних факторiв захисту та вираженостi аутоiмунних реакцiй, реакцiй специфiчної сенсибiлiзацiї дозволили виявити iмунологiчнi аспекти ефективностi проведеного лiкування. Дослiдження проводились при поступленнi хворого в стацiонар та через 2 мiсяцi терапiї. Кiлькiсть Т-лiмфоцитiв вивчалася в тестi спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) по J.Bach et al. (1969). Функцiональнi властивостi Т-лiмфоцитiв оцiнювали за допомогою реакцiї бласттрансформацiї лiмфоцитiв (РБТЛ) з фiтогемаглютинiном (ФГА) [F. Bach та K. Hirschhorn (1963) у мiкромодифiкацiї М.П.
Григорьевой та И.И. Капелян (1972)]. Рiвень iмуноглобулiнiв (A, M, G) у сироватцi кровi вивчався методом простої радiальної iмунодифузiї за методикою G. Mancini et al. (1965). Титр гетерофiльних аглютинiнiв (ГА) визначали за реакцiєю Пауля-Буннелля (1932). Стан аутоiмунних
процесiв оцiнювали за рiвнем циркулюючих iмунних комплексiв (ЦIК) у сироватцi кровi методом M. Digeon (1977). Iнтенсивнiсть туберкулiнової сенсибiлiзацiї вивчали за iнтенсивнiстю реакцiї бластної трансформацiї лiмфоцитiв з туберкулiном (РБТЛ з ППД), реакцiї iнгiбiцiї мiграцiї лейкоцитiв (IМЛ) та реакцiї гемаглютинацiї (РПГА).
Вважаючи гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) об’єктивним критерієм активності ендогенної інтоксикації, для вивчення впливу туберкульозної інтоксикації на имунну систему організму обстежених хворих (90 дітей) було розподілено на групи за рівнем ГПІ. При цьому нормальним рівнем ГПІ вважали (0,42 – 0,8) ум. од., підвищеним рівнем – (0,81 – 2,0) ум. од., різко підвищеним – 2,1 ум. од. і більш.
Для вивчення клiнiчної ефективностi удосконаленої терапiї з включенням ентеросорбентiв (ЕС) у дітей з туберкульозом органів дихання у порівнянні з загальноприйнятим методом лiкування, було використано метод математичної обробки, розроблений к.т.н. С.М. Макеєвим (1985) з обчисленням iнтегрального показника патологiї (IПП), ступеня покращення клiнiчної картини захворювання (S) та iнтегрального показника порiвняльної ефективностi терапiї (К).
Для вивчення переносимості лікування ми враховували побічні реакції різного ступеня вираженості: від легких (підвищення відсотка еозинофілів до 12 – 15 % і більше при нормальній вихідній їх кількості без клінічних проявів) до різко виражених. Характеризуючи побічні реакції на хіміопрепарати, ми дотримувались клінічної класифікації, яку запропонували Н.А. Шмелев та Э.С. Степанян (1977), згідно якої ускладнення хіміотерапії розподіляються в залежності від переважання того чи іншого компонента на алергічні, токсичні та токсико-алергічні.

7
Результати власних досліджень та їх обговорення.
Оцiнка ефективностi комбiнованого лiкування проводилася за загальноприйнятою методикою з урахуванням термiнiв i частоти зникнення симптомiв туберкульозної iнтоксикацiї, припинення бактерiовидiлення, розсмоктування патологічного процесу, загоєння порожнин розпаду.
Включення до комплексної терапiї туберкульозу ентеросорбентiв, зумовило, порiвняно з хворими, якi отримували лише традицiйну хiмiотерапiю, бiльш швидку й чітку зворотну динамiку iнтоксикацiйного симптомокомплексу, що пiдтверджується скороченням термiну дезiнтоксикацiї. Так, якщо через 2 тижнi лiкування в контрольнiй групi явища iнтоксикацiї зникли у 2 (5,56 %) хворих, то в основних (Iа та Iб) групах – у 9 (33,3 %) та 8 (30,7 %) хворих вiдповiдно (РIа,Iб-II 0,05).
Виявленi iстотнi вiдмiнностi в iнтенсивностi i темпах зворотного розвитку клiнiчних симптомiв туберкульозу у дiтей порiвняльних груп пiдтверджуються при проведеннi математичної обробки даних за С.М. Макеєвим. Звертає на себе увагу той факт, що вже наприкiнцi 2-го тижня комплексного лiкування iнтегральний показник патологiї у дiтей основної групи був iстотно нижчим вихiдного, в той же час, цей же показник у дiтей контрольної групи iстотно не вiдрiзнявся вiд вихiдного. Про це ж свiдчив i показник ступеня полiпшення клiнiчної картини. Даний показник у дiтей, що отримували ентеросорбент в комплексному лiкуваннi, становив 2,3 ум.од., а у дiтей контрольної групи – 0,73 ум.од. Вiдповiдно до цих даних коефiцiєнт ефективностi удосконаленого лiкування у порiвнянні з традицiйною терапiєю на 2-му тижнi лiкування дорiвнював 3,1. Аналогiчна тенденцiя спостерiгалась i на 3-му та 4-му тижнях лiкування, хоч i була менш iнтенсивно виражена. Швидкість регресу клiнiчних проявiв туберкульозу у дiтей, що одержували лише хiмiотерапiю, була iстотно нижчою ніж у хворих, до комплексу лiкування яких було включено ентеросорбент “Карболонг” або “Карбосфер”.
В цiлому, iнтегральний показник порiвняльної ефективностi терапiї (К) показав, що ефективнiсть дезiнтоксикацiї комплексної терапiї з включенням ентеросорбентiв у 1,6 рази перевищує ефективність дезінтоксикації традицiйної терапiї туберкульозу органiв дихання у дiтей.
8
Пiдтвердженням дезiнтоксикацiйної дiї запропонованого методу комбiнованої терапiї служить також динамiка лабораторних критерiїв ендотоксикозу (ГПI та МСМ). Результати проведених дослiджень до лiкування виявили у дiтей, хворих на туберкульоз, рiзке пiдвищення рiвня ГПI та МСМ, що свiдчило про наявнiсть у них ендогенної iнтоксикацiї.
Гематологiчний показник iнтоксикацiї (ГПI) через 1 мiсяць лiкування у хворих, що отримували комбiновану хiмiотерапiю з ЕС, зменшився у 2,5-2,3 рази i дорiвнював (0,89  0,09) ум. од. та (0,99  0,12) ум.од. у хворих Iа та Iб груп вiдповiдно (PIа-Iб > 0,05). В той же час, у хворих II групи ГПI зменшився лише у 1,6 рази i становив (1,41  0,13) ум. од. (PIа,Iб-II 0,05).
Водночас з покращенням загального стану хворих та позитивною змiною лабораторних даних вiдбувалися змiни i в рентгенологiчнiй картинi легень, якi виражалися у розсмоктуваннi вогнищево-iнфiльтративних змiн, у зменшеннi розмiрiв каверн або їх повному загоєннi, особливо це помітно в першi мiсяцi лiкування. Так, якщо через 2 мiсяцi лiкування у II групi вогнища iнфiльтрацiї розсмоктувалися тiльки у 2 (4,1 %) хворих, то в основних групах (Iа та Iб) – у 7 (19,4 %) i 8 (22,8 %) хворих вiдповiдно (PIа,Iб-II 0,05). Наприкiнцi стацiонарного етапу лiкування зворотний розвиток iнфiльтративно-вогнищевих змiн спостерiгався у хворих всiх груп незалежно вiд способу лiкування.
Загоєння порожнин розпаду відбулося за першi 2 мiсяцi лiкування в Iа групi у 1 (16,7 %) хворого, в Iб у 2 (25,0 %) хворих та в II групi – у 1 (9,1 %) хворого. Через 4 мiсяцi вiд початку
9
лiкування аналогiчнi змiни спостерiгалися у 4 (66,7 %), у 4 (50,0 %) та 3 (27,3 %) хворих Iа, Iб та II груп вiдповiдно. Загоєння деструктивних змiн вiдбулося у 100,0 % хворих Iа та 75,0 % хворих Iб основних груп та у 63,6 % хворих II контрольної групи через 6 мiсяцiв лiкування. На завершеннi стацiонарного етапу лiкування санованi порожнини залишилися у 1 (12,5 %) хворого Iб групи та у 2 (18,1 %) хворих II групи.
Таким чином, ефективність комплексної терапії з включенням ентеросорбентів значно вища від традиційної терапії, що проявляється скороченням терміну дезінтоксикації на 20-21 день та більш швидкою і повною нормалізацією лабораторних показників ендотоксикозу, незначним скороченням терміну припинення бактеріовиділення, интенсифікацією процесів розсмоктування вогнищевих і інфільтративних змін та загоєння порожнин розпаду в легеневій тканині. При цьому відсутня достовірна різниця в ефективності природного ентеросорбента “Карболонг” та штучного ентеросорбента “Карбосфер”.
Порiвняння переносимостi хiмiотерапiї в основнiй i контрольнiй групах показало, що кiлькiсть та iнтенсивнiсть побiчних явищ на протитуберкульознi препарати у хворих цих груп iстотно вiдрiзнялися. Так, побiчнi реакцiї були виявленi у 17 (23,9 %) iз 71 хворих основної групи та 20 (40,8 %) iз 49 хворих контрольної групи (P 0,05). Наприкiнцi стацiонарного етапу лiкування в усiх групах хворих вмiст гідроперекисів ліпідів достовiрно знизився у порiвнянні з даними до лiкування i в той же час суттєво не вiдрiзнявся вiд показникiв здорових дiтей. Але концентрацiя кiнцевого продукту пероксидацiї (МДА) хоча й знижувалася достовiрно до рівня в Iа групi (84,5  6,3) нмоль/мл, в Iб – (89,3  9,1) нмоль/мл , в II – (98,3  5,4) нмоль/мл, але не нормалiзувалася до рiвня цього показника у здорових дiтей в жоднiй із трьох груп. При цьому рiвень МДА у контрольнiй групi був значно вищим показникiв Iа та Iб груп (PIа,Iб-II 0,05). Така ж закономiрнiсть спостерiгалась при порiвняннi iнтенсивностi РБТЛ з ФГА.
При дослiдженнi В-системи iмунiтету у всiх хворих було виявлено порушення функцiональних властивостей В-клiтин, якi виражалися дисiмуноглобулiнемiєю (за рахунок iстотного пiдвищення рiвня Ig M, Ig G та зниження рiвня Ig A), пiдвищенням рiвня ЦIК та достовiрним зменшенням кiлькостi природних антитiл (гетерофільних аглютинінів). Повторнi дослiдження проведенi через 2 мiсяцi вiд початку терапiї виявили нормалiзацiю вмiсту Ig A як в основних, так i в контрольнiй групах. Нормалiзацiю рiвня Ig G та ЦIК вiдмічали тiльки в Iа та Iб групах, тобто у хворих, до комплексного лiкування яких було включено ентеросорбент. Показники вмiсту Ig M залишились пiдвищеними у хворих Iб та II груп у порiвняннi з показниками здорових дiтей, що може бути обумовлено тривалою дiєю iнфекцiйного агенту на органiзм. Крiм того, вiдмiчалося достовiрне пiдвищення рiвня гетерофільних аглютинінів у порiвняннi зi значеннями
цього показника до лiкування, але у хворих жодної з трьох груп вiн не досягав нормальних величин.
Пiд впливом комплексного лiкування в поєднаннi з ентеросорбентами “Карболонг” або
“Карбосфер” вiдбулося значне зниження iнтенсивностi iмуноспецифiчних реакцiй, про що свiдчило бiльш достовiрне зниження рiвня РБТЛ з ППД нiж у контрольнiй групi (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020