.

Застосування методів моделювання та витратно-цінового аналізу у прогнозуванні та адаптивному плануванні урожайності зернових (на матеріалах Луганської

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 3081
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОРИСЕНКО Ольга Петрівна

УДК 631.162:339.138

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТА
ВИТРАТНО-ЦІНОВОГО АНАЛІЗУ У ПРОГНОЗУВАННІ ТА АДАПТИВНОМУ ПЛАНУВАННІ УРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВИХ
(на матеріалах Луганської області)

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Луганськ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Луганському державному аграрному університеті
Міністерства агропромислового комплексу України.
Науковий керівник : кандидат економічних наук, професор
Наумов Юрій Федорович, завідувач кафедри
економіки та підприємництва Луганського
державного аграрного університету
Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор
Кропивко Михайло Федорович, завідувач відділом
інформатики Інституту аграрної економіки;

кандидат економічних наук,
Соловйов Микола Федорович, професор кафедри
організації виробництва та агробізнесу Харківського
державного аграрного університету

Провідна установа : Інститут економіки НАН України

Захист відбудеться ” 15 ” вересня 1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім. Докучаєва за адресою: 312131, м.Харків, п/в “Комуніст-1″, учбове містечко ХДАУ, корпус 1, ауд.213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. Докучаєва.

Автореферат розісланий ” 12 ” серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Македонський А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Виробництво зерна – основа всього сільського господарства. За останні роки (1992-1998) в Україні і в Луганській області значно погіршились економічні показники цієї галузі. У зв’язку з цим збільшення виробництва зерна є приоритетною і головною задачею державної політики.
В умовах ринкової економіки у південно-східному регіоні України не виправдовує себе планування виробництва зерна, орієнтоване на минулі усереднені результати. Прогнозування та адаптивне планування урожайності зернових є одними з важливіших функцій управління, від яких в значній мірі залежить підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Застосування сучасних методів моделювання, витратно-цінового аналізу та сучасних комп’ютерних технологій дозволяє корегувати управлінські рішення з урахуванням умов природного середовища та ринкових чинників. Адаптація до зовнішніх чинників сприятиме пом’якшенню впливу можливих негативних наслідків на результати виробництва та забезпечить стійке та гарантоване виробництво зерна. Актуальність цієї проблеми обумовила вибір напрямку і теми дослідження.
Стан вивчення проблеми. Дослідженню економічних, організаційних, технологічних аспектів інтенсифікації зернового виробництва присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок у розробку концептуальних положень проблеми зробили В.Я.Амбросов, Л.М.Анічин, В.І.Бойко, М.Г.Лобас, О.М.Оніщенко, П.Т.Саблук, М.Ф.Соловйов, В.П.Ситник, Л.М.Худолій, А.М.Шпичак, М.І.Щур, В.В.Юрчишин. Дослідженню впливу економічних чинників на рівень виробництва присвятили свої наукові праці М.Я.Дем’яненко, Ю.С.Коваленко, М.Ф.Кропивко, І.І.Лукінов, М.АПехота, Д.В.Полозенок, М.Є.Романенко, П.Т.Саблук, Є.О.Фірсов, Л.М.Худолій, А.М.Шпичак, В.І.Шиян. Вагомий внесок в розробку застосування різних методів та підходів у визначенні рівня урожайності внесли вчені, серед яких Л.І.Акент’єва, В.П.Дмитренко, А.Ф.Ігуменцев, Р.П.Євсеєва, І.В.Загайтов, М.К.Каюмов, В.С.Кочетков, М.Г.Лобас, П.Д.Половинкін, І.Д.Соколов, Є.О.Фірсов, Л.М.Худолій, А.Ф.Чудновський, І.С.Шатілов та інші. Але, ще існують істотні розбіжності у підходах до вирішення як методологічних, так і практичних аспектів становлення цієї сфери агропромислового комплексу. Все це вимагає системності в підході до вивчення проблеми і підтверджує актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досліждення входить до плану науково-дослідних робіт з проблеми “Створення інтегрованої системи АРМ фахівців сільськогосподарських підприємств, що функціонує у локальній мережі ЕОМ” за замовленням Міністерства сільського господарства і АПК (реєстраційний номер UАО1001533Р), що розробляється у Луганському державному аграрному університеті.
Мета і задачі дослідження. Метою проведення дослідження є розробка методики прогнозування рівня урожайності та адаптивного планування врожаїв зернових з застосуванням методів моделювання та витратно-цінового аналізу, що дозволить цілеспрямовано та оперативно управлять процесами виробничої діяльності у галузях зернового виробництва.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач: обгрунтування теоретико-методологічних принципів планування та програмування урожайності сільськогосподарських культур; аналіз чинників, що визначають рівень урожайності зернових культур; розробка функцій впливу погодних умов на мінливість та об’єми виробництва зерна; формування підходів до класифікації витрат у рослинництві, що орієнтовані на оперативне управління витратами; удосконалення методики планування та прогнозування витрат у рослинництві; розробка системи моделей з оптимізації урожайності зернових культур з урахуванням агрокліматичних умов і витратного-цінового механізму на всіх етапах і рівнях планування урожайності культур; апробація методики прогнозування та адаптивного планування врожаїв зернових із застосуванням методів моделювання та витратного-цінового аналізу; розробка рекомендацій з удосконалення планування на основі програмування урожайності для кожного поля з застосуванням автоматизованої інформаційної системи “Рослинництво”.
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є агроекономічні категорії урожайностей зернових культур та методологічні і практичні питання прогнозування та адаптивного планування рівнів урожайності зернових під впливом витратно-цінового механізму.
Об’єктами дослідження є господарства Луганської області різної форми власності, зокрема Лутугинського району. Базовим сільськогосподарським підприємством нашого дослідження є Учбово-дослідне господарство ЛДАУ.
Методологія і методика досліджень. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектична теорія пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, теоретична спадщина класиків економічної науки, теоретичні положення вітчизняних та зарубіжних вчених з питань адаптивного планування урожайності, економічної ефективності виробництва зерна, впливу витратно-цінового механізму на планування рівня урожайності, застосування комп’ютерних технологій у сільскогосподарському виробництві. Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувалися за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, графічного, математичного моделювання з використанням ПЕОМ.
Наукова новизна досліджень:
• розроблені удосконалені теоретико-методологічні підходи до класифікації витрат у рослинництві;
• запропонована класифікація обліку витрат, що орієнтована на управління витратами;
• розроблена методика планування та прогнозування витрат, де об’єктом планування є об’єкт “поле+культура”, а об’єктом витрат – “поле”, “продукція”, “технологічні матеріали”, “працівник”, “основні фонди”;
• удосконалена методика планування урожайності зернових із використанням комп’ютерних технологій;
• на підставі дослідження динаміки урожайності зернових культур виведені статистичні залежності впливу природних чинників на рівень врожаю;
• з урахуванням виявлених залежностей розроблений коефіцієнт сприяння року, що дозволяє корегувати рівень урожайності;
• запропоновано систему моделей для поетапного планування урожайності зернових культур;
• запропоновано порядок реалізації методики адаптивного планування урожайності зернових у залежності від можливих змін погодних умов і прогнозних ситуацій на ринку у рамках розробленої автоматизованої інформаційної системи “Рослинництво”;
• розроблено рекомендації з інформаційно-консультаційного обслуговування підприємств з питань планування урожайності зернових у зоні ризикованого землеробства.
Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані у дисертаційній роботі підходи і методи при практичному використанні допоможуть у плануванні реального рівня урожайності, контролі за виробничими ресурсами, що витрачаються, та аналізі рівня виробничих витрат. Все це сприятиме збільшенню об’ємів виробництва зерна, зниженню його собівартості, підвищенню якості продукції, зниженню непродуктивних витрат на всіх стадіях технологічного циклу. Впровадження результатів досліджень в практику планування сприятиме підвищенню обгрунтованості планів з урахуванням впливу природного та ринкового середовища на результати виробництва продукції, досягненню оптимальної, відповідно до умов зовнішнього середовища, урожайності зернових.
Розроблене автором програмне забезпечення реалізації запропонованих підходів може бути використане фахівцями сільськогосподарських підприємств для програмування урожайності всіх основних культур при складанні виробничих планів, бізнес-планів, інвестиційних проектів.
Розроблені рекомендації можуть бути використані науково-консультаційними службами при виконанні послуг з питань раціонального планування врожаїв зернових культур та перспектив задоволення попиту у зерні.
Особистий внесок здобувача. Автором досліджень проведене:
комплексне дослідження проблеми планування урожайності на рівні господарства, поля, культури;
розроблені функції залежності урожайності зернових у цілому, озимої пшениці, гороху та ячменю у Луганській області від комплексу погодних умов;
на підставі отриманих залежностей розроблений коефіцієнт сприяння року для основних зернових культур у Луганській області;
створено програмне забезпечення автоматизованої системи “Рослинництво”, що стосується проблем програмування урожайності культур;
розроблено класифікацію витрат, орієнтованих на управління витратами у виробничому процесі;
запропоновано удосконалений підхід до планування та обліку витрат у рослинництві;
створено систему моделей для визначення урожайності зернових культур на етапах тактичного та оперативного планування.
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати роботи досліджень доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві України (Київ, Інститут аграрної економіки, 21-22 жовтня 1998 р.), науково-практичних конференціях Луганського державного аграрного університету (м. Луганськ, 1995 р., 1996 р.,1997 р., 1998 р.,1999 р.), симпозіумі “Наука Луганщини в контексті розвитку регіону” (Луганськ, 21-23 квітня 1999 р.)
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані на сторінках видань у 12 наукових працях загальним об’ємом 2,0 друкарських сторінки, вісім з яких опубліковані в фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана на 203 сторінках комп’ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 179 використаних джерел і додатків.
Структура роботи.
Вступ.
Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності. 1.1. Урожайність як агробіологічна та економічна категорія. 1.2.Природні та економічні чинники, що впливають на урожайність, їх оцінка і можливості застосування. 1.3. Методи прогнозування урожайності. 1.4.Методи і задачі адаптивного планування врожаю та управління його формуванням. Висновки до розділу 1.
Розділ 2. Дослідження та розробка моделей планування та прогнозування урожайності зернових на даних Луганської області.2.1.Застосування методів статистичного аналізу та експертних оцінок для визначення впливу природних чинників на рівень формування врожаю. 2.2.Формування підходів до класифікації витрат у рослинництві. 2.3. Методика планування та прогнозування витрат у рослинництві. 2.4.Етапи і методи планування та прогнозування урожайності з урахуванням витратно-цінових чинників. 2.5. Напрямки і методи оптимізації витратного-цінового механізму. 2.6.Економіко-математична модель планування та прогнозування урожайності з урахуванням досліджуваних чинників. Висновки до розділу 2.
Розділ 3.Методика підготування виробничо-економічних розрахунків з планування та прогнозування урожайності зернових на прикладі учбово-дослідного господарства ЛДАУ.3.1.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна у Луганській області та Лутугинському районі.3.2.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна в Учбово-дослідному господарстві ЛДАУ Лутугинського району Луганської області з застосуванням методики прогнозування та адаптивного планування урожайності зернових. 3.2.1.Економічна характеристика ефективності виробництва зерна. 3.2.2. Апробація методики планування та прогнозування урожайності зернових на прикладі учбово-дослідного господарства ЛДАУ. Висновки до розділу 3.
Висновкиї.
Список використаної літератури.
Додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюються завдання дослідження, визначається його предмет, об’єкти, методологічна основа та методи, відображаються наукова новизна та практична цінність досліджень, апробація та реалізація їх результатів.
У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності” висвітлено теоретичні аспекти обгрунтування цілей і методів планування та програмування урожайності.
Для високоефективної організації виробництва зерна в умовах ринкової економіки необхідно планувати урожайності зернових культур з орієнтацією не на усереднені результати минулих років, а на програмовані урожайності певних культур на конкретному полі з урахуванням потенційних можливостей поля та особливостей культури і сорту. У зв’язку з цим ми виділяємо наступні категорії урожайностей: потенційно-можлива урожайність, дійсно-можлива урожайність, нормативна урожайність, врожай у виробництві або програмована урожайність. Програмована урожайність розраховується на підставі потенційно-можливої, дійсно-можливої та нормативної урожайностей і визначає рівень продуктивності поля і культури на ньому, у розрахунку на який доцільно планувати агротехнологію та розраховувати основні агротехнічні заходи.
Оперативність таких розрахунків забезпечується автоматизованою системою “Рослинництво”, розробленою на кафедрі кібернетики ЛДАУ.
Врожай у виробництві або фактичний врожай, що знаходиться на момент початку збирання на полі, значно відрізняється від врожаю на момент його реалізації. Це пов’язано з втратами при збиранні, збереженні, доробці зерна у сільськогосподарських і заготівельних підприємствах. Тому, щоб посилити контроль за втратами вирощеного врожаю та причинами їх виникнення, доцільно при плануванні та у звітах показники планованої і фактичної урожайності подавати у трьох рівнях: урожайність франко-поля, урожайність франко-току, урожайність франко-складу.
Визначення можливостей розвитку зернового виробництва в умовах обмеженості ресурсів вимагає відповідних методичних підходів до оцінки чинників, що впливають на формування врожаю, їх аналізу, оцінці впливу.
У рішенні задач планування урожайності та управління процесом її одержання крім знань чинників, що визначають урожайність, необхідно визначити методи, які дозволяють: на етапі прогнозування – досягти точності розрахунку рівня урожайності на перспективу та обрати правильну стратегію управління виробництвом зерна від окремого виробника до агровиробничого комплексу України; на єтапі оперативного планування та управління формуванням урожаю – забезпечити можливість адекватного реагування на зміни умов виробництва у реальному часі.
У процесі розробки було досліджено існуючі методи прогнозування та планування. З них відокремлені ті, що дозволяють ефективно управлять виробництвом в умовах застосування комп’ютерних технологій. Для прогнозування урожайності були обрані методи статистичного аналізу, експертних оцінок, в оперативному плануванні – метод адаптивного планування, який знають у рослинництві як метод програмування урожайності. Він передбачає наукове рішення задачі одержання врожаю в умовах конкретного поля, агрокліматичних та економічних чинників.
У другому розділі “Дослідження та розробка моделей планування та прогнозування урожайності зернових на даних Луганської області” досліджено чинники, що визначають рівень урожайності на прикладі господарств Луганської області, сформовано методичні підходи до планування та прогнозування зернового виробництва.
На основі статистичної обробки даних урожайності зернових культур Луганської області за 47 років була визначена загальна закономірність змін середньообластного рівня урожайності озимої пшениці, ячменю, гороху та зернових у цілому. Всю мінливість урожайності зернових можна підрозділити на три компоненти: збільшення середнього рівня урожайності, періодичні зміни, які визначають 14-річний період із збільшенням амплітуди, випадкові зміни (відхилення від тренду).
Функція мінливості урожайності озимої пшениці має вигляд:

У=-980,5715+0,5083*x-5,083*sin((x-x0)*(2/14))-0,6684*cos((x-x0)*(2/14)).

Графіки функції мінливості урожайності озимої пшениці, фактичних даних та лінії тренду представлено на рис.1.

Рис.1. Динаміка урожайності озимої пшениці у Луганській області
Зараз іде навпівперіод із семи менш сприятливих років (1993-1999р.). У 1996 році крива періодичної мінливості утворює “яму”, із якої ми почали підніматися в 1997 році. Ясно, що крім циклічних змін мають місце і сильні непередбачувані коливання урожайності по роках. Але, усі дані говорять про те, що умови одержання врожаю в 1999 році будуть у середньому менше сприятливими, ніж у 1986 – 1992 р. Причинами циклічних змін урожайності зернових є у більшому ступені космічні чинники, що діють на рослини. Вплив цих чинників може відбуватися прямо або побічно (насамперед через кількість опадів та їх розподіл у часі) і регулюванню не підлягає.
Виявлення стійкої періодичної залежності зернових культур дозволило нам визначити коефіцієнт-поправку на космічні чинники в залежності від положення конкретного року у циклі мінливості урожайності культури, який ми назвали коефіцієнтом сприяння року. Суть його полягає у тому, що розмір ознаки сприятливого або несприятливого року для вирощування даної культури визначається в частках від теоретичної урожайності. Цей коефіцієнт особистий для кожної культури та інтегрований показник усього комплексу погодних умов.
Визначення рівнянь регресії дозволить з достатньою вирогідністю прогнозувани рівень урожайності для господарств Луганської області по роках у середині циклу. Це є важливим у прийнятті стратегічних рішень у області зернового виробництва на перспективу. При формуванні врожаю важливо одержувати прогноз урожайності не тільки на виробничий цикл, а й по фазах розвитку рослин. У процесі досліджень розроблені регресійні моделі прогнозу урожайності зернових на основі агрокліматичних ресурсів, що склалися, по фазах розвитку рослин, що дає змогу вносити корективи у запрограмовану урожайність та оперативно управлять нею у певний момент на кожному полі. Таке взаємне сполучення двох рівнів прогнозів – на виробничий цикл і по фазах розвитку рослин, робить процес формування врожаю більш управляємим і кількісно вимірювальним.
Для кожної сукупності природно-економічних умов існує оптимальне співвідношення між врожаєм та матеріальними витратами на його одержання. При адаптивному плануванні та управлінні виникає необхідність оцінки витрат з точки зору їх економічної доцільності при плануванні кожної технологічної операції чи ресурсу з урахуванням особливостей конкретного поля та культури, а також агрокліматичних та економічних чинників, що весь час змінюються. Адаптивне планування припускає безперервний перерахунок витрат синхронно до зміни умов, а це можливе лише при наявності чіткого алгоритму залежності витратного механізму по кожному з його елементів від об’єму та умов виробництва. Традиційні методи визначення витрат, що склалися, не відповідають цим вимогам, тому розроблена нами методика витратно-цінового аналізу дозволить при плануванні та управлінні оперативно оцінити економічну вигоду тих чи інших агрономічних та технологічних заходів.
У методиці розроблений удосконалений підхід до класифікації витрат – функціонально-технологічний, який дозволив зв’язати алгоритмом кожен вид витрат з урожайністю та, відповідно, оперативно оцінити вплив витрат на рівень урожайності та її собівартість (рис. 2). Згідно з такою функціонально-технологічною класифікацією ми контролюємо не тільки масу витрат, пов’язану зі зміною рівня урожайності, а й собівартість продукції в зв’язку зі зміною кількості технологічних матеріалів, робітників, продукції та основних фондів. Важливим також є визначення групи приоритетних продуктивних витрат, які найбільше впливають на урожайність зернових. Таке визначення сприятиме становленню чіткого контролю за їх виміром. В умовах адаптивного планування пропонується розгляд двох рівнів об’єктів:
формування об’єкту “поле+культура”, який дозволяє планування витрат з урахуванням властивостей поля та культури на цьому полі;
у об’єкті “поле+культура” групування об’єктів витрат у їх алгоритмічній залежності від урожайності.

Рис. 2. Класифікація витрат у рослинництві

Така класифікація витрат дасть змогу забезпечити цілеспрямоване, якісне, науково обгрунтоване і своєчасне управління витратами на різних етапах виробництва продукції та зробити кваліфікований та оперативний аналіз чинників, що впливають на формування витрат, здійснити контроль за раціональним та економним споживанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, а також знайти шляхи до зниження собівартості одиниці продукції як у цілому по господарству, так і на кожному полі.
Процес формування витрат у рослинництві складний. Для правильної економічної оцінки рівня запланованої урожайності необхідно організувати наступні рівні планування витрат:
• планування витрат на нормативну урожайність зернової культури на даному полі (нормативна урожайність – мінімум витрат);
• планування витрат на дійсно-можливу урожайність зернової культури на даному полі (максимум урожайності – максимум витрат);
• планування витрат на програмовану урожайність зернової культури на даному полі за крітерієм максимуму прибутку;
• адаптивне планування витрат при зміні умов виробництва за крітерієм– “мінімум втрат від несприятливих погодних умов і максимум економічного ефекту від сприятливих умов виробництва”.
Теоретична можливість моделювання витрат у компактному відображенні представлена у моделі (рис.3). З’ясуємо змінні: ЗЗ – загальні витрати; ПЗ – незмінні витрати; ПП – змінні витрати; СТ – витрати з дотримання стандартної технології (умовно постійні); ДТ-витрати на додаткові технологічні операції, націлені на одержання прибавки врожаю (продуктивні); Зi – витрати на виконання i-ої додаткової технологічної операції; Cij – витрати на виконання одиниці i-ої додаткової технологічної операції по j-му технологічному матеріалу; Tij – кількість j-го технологічного матеріалу на виконання i-ої додаткової технологічної операції; ПРi – прибавка врожаю від виконання i-ої додаткової технологічної операції; НУ-нормативний врожай або врожай по балу бонитету грунту; УР – врожай ( НУ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020