.

Клініко-лабораторні зрушення у хворих на сальмонельоз дітей та їх корекція ентеросорбентом ‘Силлард П’: Автореф. дис… канд. мед. наук / І.Л. Горішна

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2092
Скачать документ

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця.

Горішна Іванна Любомирівна

УДК: 616. 981. 49 – 097 – 053. 2 – 085. 246. 2 : 546. 26

Клініко-лабораторні зрушення у хворих на сальмонельоз дітей та їх корекція ентеросорбентом ”Силлард П”.

14. 01. 10- педіатрія.

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ-1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана у тернопільській державній медичній академії ім.І.Я.Горбачевського, МОЗ України

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Сміян Іван Семенович, Тернопільська медична академія ім. І.Я.Горбачевського, зав.каф. дитячих хвороб медичного факультету

Овіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Крамарєв Сергій Олександрович Київський національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, зав.каф. дитячих інфекційних хвороб.
доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. зав.каф. дитячих інфекційних хвороб.
Провідна установа: Український науково-дослідний інститут охорони здоровя дітей та підлітків, МОЗ України, м.Харків

Захист дисертації відбудеться 21.01.99 о 13:30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця за адресою 252004, м. Київ-4, бульвар Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця за адресою 252004, м. Київ, вул.Зоологічна,3, стоматологічний корпус.

Автореферат розіслано 18.12.98 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ,
доктор медичних наук С.Г.Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Ãîñòð³ êèøêîâ³ ³íôåêö³¿ ó ä³òåé áóëè ³ çàëèøàþòüñÿ îäí³ºþ ³ç íàéâàæëèâ³øèõ ïðîáëåì ñåðåä ³íøèõ ³íôåêö³éíèõ çàõâîðþâàíü. Ïðîòÿãîì îñòàíí³õ äåñÿòèë³òü â Óêðà¿í³, ÿê ³ ó âñüîìó ñâ³ò³, ó ïîð³âíÿíí³ ç ³íøèìè êèøêîâèìè ³íôåêö³ÿìè, çíà÷íî çðîñëà çàõâîðþâàí³ñòü íà ñàëüìîíåëüîç. Íà ñüîãîäí³ ñàëüìîíåëüîç — íàé÷àñò³øà ïðè÷èíà áàêòåð³éíèõ åíòåðîêîë³ò³â ó ä³òåé. 80% õâîðèõ — ä³òè ðàííüîãî â³êó. Ó íèõ çàõâîðþâàííÿ ïåðåá³ãຠòÿæ÷å, ÷àñò³øå âèíèêàþòü óñêëàäíåííÿ, ëåòàëüí³ íàñë³äêè, îñîáëèâî ó íåìîâëÿò ç ïåðåîáòÿæåíèì ïðåìîðá³äíèì ôîíîì (С.О.Крамарев, 1995; Н.И.Нисевич, 1995; H.R.Stutman, 1994).
Ïîðÿä ³ç çðîñòàííÿì õàð÷îâîãî øëÿõó ïåðåäà÷³ ñàëüìîíåë, ïðîòÿãîì îñòàíí³õ ðîê³â ïî÷àñò³øàëà ðåºñòðàö³ÿ ãîñï³òàëüíèõ ñïàëàõ³â ñàëüìîíåëüîçó. ¯õ ãîëîâíà ïðè÷èíà — øèðîêå ðîçïîâñþäæåííÿ àíòèá³îòèêîðåçèñòåíòíèõ ñàëüìîíåë, â ïåðøó ÷åðãó S.typhimurium. Âíóòð³ë³êàðíÿí³ ñïàëàõè íàé÷àñò³øå ðåºñòðóþòüñÿ ó äèòÿ÷èõ â³ää³ëåííÿõ, ïîëîãîâèõ áóäèíêàõ, ìàþòü ãðóïîâèé õàðàêòåð. Äæåðåëîì ³íôåêö³¿ º õâîð³ ä³òè, áàòüêè, ìåäè÷íèé ïåðñîíàë. Øëÿõ ïîøèðåííÿ — êîíòàêòíî-ïîáóòîâèé. Ñàëüìîíåëüîçíà ³íôåêö³ÿ íàøàðîâóºòüñÿ íà ³íø³ çàõâîðþâàííÿ, ìຠòÿæ÷èé ïåðåá³ã, ÷àñò³ø³ íåñïðèÿòëèâ³ íàñë³äêè (Л.Н.Милютина и соавт., 1997; А.І.Мостюк, 1998; H. Vahaboglu, 1996).
Àíòèáàêòåð³àëüíà òåðàï³ÿ ³ç çàñòîñóâàííÿì àíòèá³îòèê³â ó ë³êóâàíí³ âíóòð³ë³êàðíÿíîãî ñàëüìîíåëüîçó ÷àñòî íååôåêòèâíà, ñïðèÿº ðîçâèòêó äèñáàêòåð³îçó, ïðèãí³÷åííþ ³ìóíîëîã³÷íî¿ ðåàêòèâíîñò³ îðãàí³çìó. Öå, â ñâîþ ÷еðãó, çóìîâëþº çàòÿæíèé ïåðåá³ã çàõâîðþâàííÿ, òðèâàëå áàêòåð³îâèä³ëåííÿ (М.Р.Стрелкова и соавт., 1993; В.Ф.Учайкин и соавт., 1996; H.Szajewska, P.Albrecht, 1997).
Ãðóáèé êàñêàä ïàòîëîã³÷íèõ çì³í â îðãàí³çì³ ä³òåé, õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç, íååôåêòèâí³ñòü àíòèá³îòèêîòåðàﳿ çóìîâëþþòü íåîáõ³äí³ñòü âèêîðèñòàííÿ íîâèõ ïàòîãåíåòè÷íèõ çàñîá³â ó ¿õ ë³êóâàíí³, ÿê³ íàïðàâëåí³ íà íåéòðàë³çàö³þ òà âèâåäåííÿ òîêñèí³â. Îäíèì ³ç öèõ çàñîá³â º åíòåðîñîðáåíòè.
ϳä ÷àñ åíòåðîñîðáö³¿ ïîãëèíàþòüñÿ ³ âèâîäÿòüñÿ ç îðãàí³çìó ðå÷îâèíи, ÿê³ ïîòðàïèëè ó øëóíêîâî-êèøêîâèé òðàêò ççîâí³, äèôóíäóþòü ó êèøê³âíèê ç êðîâ³, âèä³ëÿþòüñÿ ó ïðîñâ³ò êèøê³âíèêà ³ç òðàâíèìè ñîêàìè, óòâîðþþòüñÿ ó òðàâíîìó êàíàë³ (М.А.Андрейчин, М.С.Гнатюк, 1992).
Îñòàíí³ìè ðîêàìè çð³ñ ³íòåðåñ äîñë³äíèê³â äî âèñîêîäèñïåðñíèõ êðåìíåçåì³â, ñîðáö³éí³ ÿêîñò³ ÿêèõ çíà÷íî âèù³, ó ïîð³âíÿíí³ ç åíòåðîñîðáåíòàìè ³íøèõ ãðóï. Ïîçèòèâíèé åôåêò ïîë³ñîðáó ó ë³êóâàíí³ êèøêîâèõ òîêñèêîç³â ó ä³òåé, ùî ïðîÿâèâñÿ øâèäêèì êóïóâàííÿì êë³í³÷íèõ, ëàáîðàòîðíèõ îçíàê ³íòîêñèêàö³¿, ïîêðàùåíí³ ³ìóíííîãî ñòàòóñó îòðèìàëè ².Á.Ãàéäóê (1991); À.².Ìîñòþê ³ ñï³âàâò. (1991); Ë.Â.Ïèïà (1994).
Íåçâàæàþ÷è íà óñï³õè çàñòîñóâàííÿ åíòåðîñîðáåíò³â ó ë³êóâàíí³ ãîñòðèõ êèøêîâèõ ³íôåêö³é ó ä³òåé, ðÿä ïðîáëåì ïîòðåáóº âèð³øåííÿ. Íå çíàéäåíî ðîá³ò, ïðèñâÿ÷åíèõ çàñòîñóâàííþ “Ñèëëàðäó Ï” ó ë³êóâàíí³ õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç ä³òåé, éîãî âïëèâ íà êë³í³÷íèé ïåðåá³ã, ïîêàçíèêè åíäîãåííî¿ ³íòîêñèêàö³¿, ³ìóíîëîã³÷íó ðåàêòèâí³ñòü, ì³êðîáíèé ïåéçàæ êèøê³âíèêà çàëåæíî â³ä òÿæêîñò³ ïåðåá³ãó çàõâîðþâàííÿ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами
Дисертаційна робота є фрагментом комплексної планової наукової роботи кафедри дитячих хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського за темою: “Ендогенна інтоксикація у дітей з різною патологією та її вплив на патогенетичні механізми і клінічні прояви захворювань”, що виконувалась у 1992-1997 рр. за планом МОЗ України, № держреєстрації 096V023277, шифр 5К-98.
Напрямок дослідження узгоджено з управлінням охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації.
Ìåòа дослідження: з’ясувати роль клініко-метаболічних порушень у тяжкості перебігу сальмонельозу у дітей, патогенетично обгрунтувати необхідність застосування ентеросорбції “Силлардом П” в комплексній терапії цієї недуги.
Задачі äîñë³äæåííÿ:
1. Виявити клінічні та лабораторні прояви ендотоксикозу у дітей, хворих на сальмонельоз.
2. Âèâ÷èòè îñîáëèâîñò³ ³ìóííîãî çàõèñòó та стан ì³êðîáíîãî ïåéçàæó êèøê³âíèêà ó досліджуваного контингента на тлі ендотоксемії.
3. Патогенетично обгрунтувати доцільність включення до комплексу лікування хворих дітей ентеросорбента з метою ліквідації ендотоксемії та відновлення гомеостазу.
4. Оцінити ефективність використання ентеросорбенту “Силлард П” у комплексі терапії дітей, хворих на сальмонельоз, залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання.
Íàóêîâà íîâèçíà отриманих результатів. В результаті клінічних та лабораторних досліджень у дітей, хворих на сальмонельоз, на підставі достовірного збільшення МСМ у крові, зростання показників ЕІІ, ЛІІ виявлено значні зміни гомеостазу у вигляді СЕІ, оòðèìàíî дані про роль ендотоксемії у сучасних епідеміологічних умовах у підтриманні патологічного процесу, зумовленого сальмонелами та їх токсинами, в організмі, що супроводжується вираженими відхиленнями з боку клітинної ланки імунітету та у мікробному пейзажі кишківника. З метою ліквідації зрушень гомеостазу вперше патогенетично обгрунтована, розроблена і апробована у клініці диференційована терапія сальмонельозу у дітей із застосуванням ентеросорбенту “Силлард П”, залежно від ступеня ендотоксикозу.
Ïðàêòè÷íе значення отриманих результатів. Встановлено, що розвиток ендотоксикозу є важливою ланкою у перебігу сальмонельозу у дітей. На тлі ендотоксемії відмічено пригнічення клітинної ланки імунітету, порушення мікробіоценозу кишківника. Клінічно апробовано і запропоновано коригувати виявлені в організмі хворої дитини зрушення гомеостазу диференційовано, залежно від ступеня ендотоксикозу, що позитивно впливало на перебіг та вислід захворювання. Розроблено і апробовано дози і режим введення êðåìí³éîðãàí³÷íîãî ентеросорбента “Силлард П” з метою комплексного лікування хворих на сальмонельоз дітей.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено клінічне спостереження та лікування 84 дітей, хворих на сальмонельоз та проаналізовно документацію 51 пацієнта, що перебували на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні Тернопільської міської дитячої клінічної лікарні та інфекційно-боксованому відділенні Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні. Проведено аналіз отриманих результатів, їх математична обробка, сформульовані основні висновки. Достовірність отриманих даних підтверджено первинною документацією на етапі попередньої експертизи роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорені на науковому засіданні кафедр дитячих хвороб медичного факультету, факультету післядипломної підготовки лікарів, інфекційних хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (1998 р.). Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції до 100-річчя заснування КНДІЕІХ ім. Л.В.Громашевського (Київ, 1996), підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених медичного інституту (Тернопіль, 1996), підсумковій науковій конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 1997 р.), І та ІІ міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997-1998 рр.), V з’їзді інфекціоністів України (Тернопіль, 1998), на клінічних конференціях лікарів-педіатрів обласної дитячої клінічної лікарні м.Тернопіль (1996-1998 рр.).
Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 3 статтях у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 наукових праць видано у матеріалах наукових конференцій, конгресів, з’їзду.
Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг роботи 175 сторінок машинописного тексту, з них таблиці, рисунки, список використаної літератури займають 61 сторінку. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, післямови, висновків, практичних рекомендацій, списка використаної літератури. Робота ілюстрована 15 таблицями та 14 рисунками. Бібліографічний покажчик включає 307 джерел.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Основу роботи становили клінічні спостереження за 135 дітьми, хворими на сальмонельоз, з них: 93 – до року та 42 – старше 1 року. Контрольну групу склали 21 та 23 практично здорових дитини, відповідного віку. Серед загальної кількості хворих переважали хлопчики – 57,78%. Îáñòåæåííÿ ïðîâîäèëîñü íà áàç³ ³íôåêö³éíîãî â³ää³ëåííÿ Òåðíîï³ëüñüêî¿ ì³ñüêî¿ äèòÿ÷î¿ êë³í³÷íî¿ ë³êàðí³ òà ³íôåêц³éíî-ä³àãíîñòè÷íîãî â³ää³ëåííÿ Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáëàñíî¿ äèòÿ÷î¿ êë³í³÷íî¿ ë³êàðí³.
Äëÿ êë³í³÷íî¿ õàðàêòåðèñòèêè îáñòåæóâàíèõ õâîðèõ âèêîðèñòîâóâàëè êë³í³÷íó êëàñèô³êàö³þ ñàëüìîíåëüîç³â, ðîçðîáëåíó ç âðàõóâàííÿì êë³í³êî-ïàòîãåíåòè÷íèõ ïðèíöèï³â. Êë³í³÷íó îö³íêó òÿæêîñò³ ïåðåá³ãó ãàñòðî³íòåñòèíàëüíî¿ ôîðìè ñàëüìîíåëüîçó ïðîâîäèëè çã³äíî êðèòåð³¿â, поданих Н.И.Нисевич, В.Ф.Учайкиным (1990).
ijàãíîç ãàñòðî³íòåñò³íàëüíî¿ ôîðìè ñàëüìîíåëüîçó âñòàíîâëþâàëè íà îñíîâ³ õàðàêòåðíèõ êë³í³÷íèõ îçíàê, åï³äåì³îëîã³÷íèõ äàíèõ ³ ïîçèòèâíèõ ðåçóëüòàò³â áàêòåð³îëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü. Áàêòåð³îëîã³÷íî äîñë³äæóâàëè âèïîðîæíåííÿ õâîðèõ, ñå÷ó, êðîâ.
Äëÿ îö³íêè òÿæêîñò³ ïåðåá³ãó çàõâîðþâàííÿ âèêîðèñòîâóâàëè êë³í³÷í³ êðèòåð³¿: âèðàæåí³ñòü òåìïåðàòóðíî¿ ðåàêö³¿, ñèìïòîì³â óðàæåííÿ îðãàí³â òðàâëåííÿ, ñåðöåâî-ñóäèííî¿, ñå÷îâèä³ëüíî¿ ñèñòåì, ïîðóøåíü âîäíî-ñîëüîâîãî îáì³íó; êàðòèíó ïåðèôåð³éíî¿ êðîâ³, à òàêîæ ð³âåíü ÌÑÌ ó ñèðîâàòö³ êðîâ³ ÿê ìàðêåð³â åíäîãåííî¿ ³íòîêñèêàö³¿ ïðè äîâæèí³ õâèë³ 280 òà 254 íì, âåëè÷èíó Ų², ЛІІ.
Äîñë³äæåííÿ ðîçïî÷èíàëè ç äåòàëüíîãî çáîðó ñêàðã, àíàìíåçó çàõâîðþâàííÿ òà æèòòÿ, åï³äåì³îëîã³÷íîãî àíàìíåçó. Çâåðòàëè óâàãó íà õàðàêòåð ³ âèðàæåí³ñòü ïåðøèõ ñèìïòîì³â õâîðîáè, ÷àñ ïðèºäíàííÿ äèñïåïñè÷íèõ ðîçëàä³â, ¿õ òðèâàë³ñòü. Ïðè çáîð³ åï³äàíàìíåçó âñòàíîâëþâàëè, äå â³äáóëîñÿ ³íô³êóâàííÿ (ó ñòàö³îíàð³, âäîìà) òà øëÿõ ïåðåäà÷³ çáóäíèêà (õàð÷îâèé, êîíòàêòíî-ïîáóòîâèé). Çâåðòàëè óâàãó íà íàÿâí³ñòü îáòÿæåíîãî ïðеìîðá³äíîãî ôîíó: ïàòîëîã³÷íèé ïåðåá³ã âàã³òíîñò³ òà ïîëîã³â äàíîþ äèòèíîþ, ðàííº øòó÷íå íåðàö³îíàëüíå âèãîäîâóâàííÿ, ðàõ³ò, àíåì³ÿ, ã³ïîòðîô³ÿ, àíîìà볿 êîíñòèòóö³¿, ïåðåíåñåí³ ðàí³øå çàõâîðþâàííÿ (â³ä íàðîäæåííÿ ³ äî ïîñòóïëåííÿ â ñòàö³îíàð) òà çàñòîñóâàííÿ àíòèá³îòèê³â äëÿ ¿õ ë³êóâàííÿ.
Êîìïëåêñíà îö³íêà îõîïëþâàëà õàðàêòåð òà âèðàæåí³ñòü äèñïåïñè÷íèõ ïðîÿâ³â, ñèíäðîìó ³íòîêñèêàö³¿, ïîðóøåííÿ âîäíî-åëåêòðîë³òíîãî îáì³íó, çì³í ç áîêó îðãàí³â äèõàëüíî¿, ñåðöåâî-ñóäèííî¿, ñå÷îâèä³ëüíî¿, íåðâîâî¿ ñèñòåì, íàÿâí³ñòü ãåïàòî-볺íàëüíîãî ñèíäðîìó.
ijòÿì ïðîâîäèâñÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèé êîìïëåêñ ëàáîðàòîðíîãî îáñòåæåííÿ. Ó çàãàëüíîìó àíàë³ç³ êðîâ³ çâåðòàëè óâàãó íà ð³âåíü àíå쳿, âèðàæåí³ñòü çàïàëüíèõ çì³í (ëåéêîöèòîçó, çñóâó ëåéêîöèòàðíî¿ ôîðìóëè âë³âî, òîêñè÷íî¿ çåðíèñòîñò³ íåéòðîô³ë³â, ïðèñêîðåííÿ ØÎÅ). Ó çàãàëüíîìó àíàë³ç³ ñå÷³ – íà îçíàêè òîêñè÷íîãî óðàæåííÿ íèðîê. Ó êîïðîãðàì³ – íà ñòàí ôåðìåíòàòèâíî¿ ôóíêö³¿ òîíêî¿ êèøêè òà çàïàëüí³ çì³íè ñëèçîâî¿ îáîëîíêè òîâñòî¿ êèøêè.
Êð³ì òîãî, ïðîâîäèëîñü âèâ÷åííÿ ê³ëüê³ñíîãî òà ÿê³ñíîãî ñòàíó ì³êðîôëîðè òîâñòî¿ êèøêè çà ìåòîäîì Ð.Â.Åïøòåéí-˳òâàê òà Ô.Ë.Âільøàíñüêî¿ (1969). Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ ì³êðîôëîðè ôåêàë³é îö³íþâàëè çà êðèòåð³ÿìè ².Ì.Áëîõ³íî¿ (1981).
Визначення Т- (Е-РУК), В- (ЕАС-РУК), О-лімфоцитів, проводили за N.Mendes (1973) у модифікації Т.І.Грішина і співавт. (1984).
Субпопуляції Т-лімфоцитів визначалися за допомогою тесту чутливості до теофіліну за методом A.Shore et al. (1978).
Активність гуморального імунітету вивчали за вмістом основних класів імуноглобулінів G, A, M, методом радіальної імунодифузії у гелі за G.Mancini і співавт. (1965).
Рівень МСМ визначали згідно методики Н.І.Габріеляна і співавт. (1984, 1985). При довжині хвилі 280 нм визначали молекули середньої маси (МСМ1), що містять ароматичні амінокислоти, а при довжині хвилі 254 нм – (МСМ2), нуклеотиди.
Еритроцитарний індекс ендогенної інтоксикації (ЕІІ) визначали за методом А.А.Тогайбаєва та співавт. (1988).
Для оцінки ступеня вираженості інтоксикації вираховували лейкоцитарний індекс (ЛІІ) за методикою Л.Я.Кальф-Каліфа у модифікації В.К.Островського (1950).
Отримані результати опрацьовані методом варіаційної статистики згідно рекомендацій В.Ю.Урбаха (1975), В.К.Кузнецова (1978).
Статистична обробка даних проводилась на програмованому мікрокалькуляторі “Електроніка Б3-34” згідно ðекомендаö³é Þ.І.Іванова, О.Н.Погорелюка (1990).

Результати дослідження та їх обговорення

Вагому частку серед хворих склали діти віком 3-9 міс. (41,48%). Провідне місце в етіологічній структурі сальмонельозу займала S. typhіmurium – 95,56%. 67,41% дітей захворіли у зимово-весняний період. Дві третини пацієнтів інфікувалися у лікувальних закладах, понад 80% з них становили немовлята. Усі випадки внутрілікарняного інфікування зумовлені S. typhіmurium, воно характеризувалось тривалим (до 10 діб) інкубаційним періодом. Отримані результати можна пояснити низьким рівнем імунологічної реактивності організму у дітей цього віку (Д.В.Стефани, Ю.Е.Вельтищев, 1997).
Гастро-інтестинальну форму сальмонельозу діагностовано у 91,85% дітей. Переважали симптоми коліту. Залежно тяжкості перебігу захворювання всіх хворих було поділено на 3 групи. В групу із легким перебігом захворювання ввійшло 11,11%, середньотяжким – 51,85%, тяжким – 37,04% хворих. Дано детальну клінічну характеристику пацієнтів із різним ступенем тяжкості захворювання. У всіх виявлено переобтяжений преморбідний фон. Для легкого перебігу захворювання не були характерні виражені прояви синдрому інтоксикації, рецидиви, формування бактеріоносійства, гемоколіт. В клінічній картині переважали диспепсичні прояви. Сальмонельоз середньої тяжкості супроводжувався рецидивуючим перебігом у 23% хворих; тяжкого ступеня – у 28%. Відсоток формування бактеріоносіїв наростав пропорційно тяжкості захворювання. Він склав 7,14% при середньотяжкому та 14% – при тяжкому сальмонельозі. Для захворювання середнього та тяжкого ступенів характерним було, поряд із диспепсичним синдромом, приєднання синдрому ендогенної інтоксикації, що супроводжувався втягненням у патологічний процес усіх органів та систем. У тяжких випадках він формував клінічну картину захворювання, відсуваючи диспепсичні прояви на другорядний план.
Для оцінки вираженості СЕІ усім групам хворих проведено визначення МСМ у плазмі крові, ЕІІ та підрахунок ЛІІ у гострий період захворювання.

Таблиця 1
Показники ендогенної інтоксикації у хворих на сальмонельоз у гострий період захворювання, (Мm)

Тяжкість захворювання МСМ1, ум.од. МСМ2, yм.од. ЕІІ, % ЛІІ
Легка, n=10 190,006,29 367,0014,7 38,021,10 0,460,07
Середня, n=37 259,478,37 488,9414,9 41,070,66 1,460,17
Тяжка, n=34 278,1714,1 500,4632,2 41,771,17 2,540,37
Здорові, n=44 170,003,22 306,902,6 25,521,10 0,460,06

Примітка:  –– показник достовірний у порівнянні із групою здорових

При легкому перебігу захворювання вміст МСМ1 перевищував норму у 1,12 рази, середньотяжкому – у 1,53, тяжкому – у 1,64 (р0,1). У обох випадках показник не досягав норми (1,06±0,52 г/л) у пацієнтів цього ж віку. У немовлят концентрація Іg M знижувалась приблизно на 20 відсотків не залежно від виду проведеного лікування, але все ще відрізняючись від контрольного показника (0,88±0,29 г/л).
Таким чином, ентеросорбція впливає позитиво на гуморальну ланку імунітету, знижуючи концентрацію IgM та IgА, що сприяє покращенню функціональних характеристик органів детоксикації.
Сорбенти, особливо кремнійорганічної природи, маючи вибіркову дію по відношенню до бактерій та їх токсинів, нe пригнічують нормальну мікрофлору кишківника, а сприяють її швидшому відновленню.
Проведене повторне дослідження мікробного пейзажу кишківника у дітей, що отримували “Силлард П” виявило зменшення вираженості дисбактеріозу у 47,06±12,11% на противагу 21,05±9,35% при традиційному лікуванні. Нормалізація біоценозу наступила у 31,18±11,94% хворих, тоді як у І підгрупі цього не відбувалося. Була меншою частота повторного бактеріовиділення сальмонел (23,53±10,29% проти 42,11±11,33%). У пацієнтів ІІ підгрупи швидше, у порівнянні з першою, відновлювався належний вміст облігатної мікрофлори. У них, після проведеного лікування, бактерії роду Протей продовжували виділятись у 1/3, тоді як у І підгрупі – у 1/2, у більшій концентрації. А грибки роду Candida – у 3/4 та 1/3 відповідно.
Наведені дані обгрунтовують необхідність включення в комплексну терапію хворих на сальмонельоз дітей різного віку кремнійорганічного ентеросорбента “Силлард П”, який, поряд із детоксикаційною, імунокоригуючою дією, має позитивний вплив на мікробний пейзаж товстої кишки.
Ряд унікальних сорбційних властивостей цього сор¬бента та його влив на показники, що вивчалися, дозволяють ре¬комендувати “Силлард П” до активного використання у лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції дітей, зокрема сальмонельоз.

ВИСНОВКИ

1. Провідним синдромом у хворих на сальмонельоз дітей є синдром ендогенної інтоксикації. Його клінічні прояви виявлено у 66,7% хворих на сальмонельоз легкого ступеня, у 81,4% – середньої тяжкості та у 100% – тяжкого. Найвищий рівень ендогенної інтоксикації спостерігається у хворих із тяжким перебігом захворювання.
2. Крім клінічних ознак для синдрому ендогенної інтоксикації властиві параклінічні прояви, виявлені у всіх хворих. Маркерами синдрому ендогенної інтоксикації є: рівень молекул середньої маси у плазмі крові хворих, еритроцитарний, лейкоцитарний індекси інтоксикації.
3. В умовах ендогенної інтоксикації в організмі хворих на сальмонельоз дітей суттєво порушується імунний захист. Про це свідчать зміни як у клітинній, так і в гуморальній ланках імунітету. Зареєстровано низький вміст загальної кількості Т-лімфоцитів, високий рівень 0-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних Т-лімфоцитів на користь Т-хелперів. Зміни у імуноглобуліновому спектрі проявилися високим рівнем Ig M поряд із низькою концентрацією Ig A та Ig G. Порушення імунного захисту можуть служити допоміжними критерями діагностики ендотоксикозу.
4. У хворих на сальмонельоз дітей спостерігається порушення мікробного пейзажу кишківника за рахунок пригнічення облігатної мікрофлори, росту умовнопатогенних та патогенних мікроорганізмів. Вираженість дисбіотичних змін наростає відповідно тяжкості перебігу захворювання.
5. Враховуючи ініціальну роль токсинів сальмонел у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на сальмонельоз дітей, вплив їх і токсинів ендогенного походження на всі системи та органи ураженого організму, опосередкований вплив на імунну систему, мікробний пейзаж кишківника, патогенетично обгрунтованою є їх елімінація шляхом ентеросорбції.
6. Застосування комплексної терапії із включенням ентеросорбенту “Силлард П” у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей сприяє зменшенню клінічних проявів хворби: скороченню тривалості гарячки, діареї, симптомів інтоксикації. Поряд з цим – ефективно знижує лабораторні ознаки ендогенної інтоксикації, і, тим самим, сприяє усуненню дефіциту Т-клітинної ланки імунітету, зниженню концентрації імуноглобуліна М, скороченню тривалості бактеріовиділення, відновленню мікробного пейзажу товстої кишки та зменшенню відсотка реконвалесцентних бактеріоносіїв. Це зумовлює скорочення терміну стаціонарного лікування, порівняно із традиційним лікуванням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, глибини метаболічних зрушень у дитячому організмі та контролю ефективності його корекції рекомендується визначати вміст молекул середньої маси у плазмі крові, еритроцитарний, лейкоцитарний індекси інтоксикації.
2. Для визначення ступеня порушення імунного захисту, мікробного пейзажу товстої кишки та їх корекції дітям, хворим на сальмонельоз, рекомендується дослідження стану клітинної та гуморальної ланок імунітету та мікробіоценозу товстої кишки.
3. Для прискорення і повноти корекції синдрому ендогенної інтоксикації, імунологічних зрушень, дисбіоценозу товстої кишки в комплексне лікування хворих на сальмонельоз дітей рекомендується призначати ентеросорбент “Силлард П”. Рекомендована доза при легкому перебігу захворювання – 75 мг/кг маси тіла на добу у 4 прийоми протягом 5 діб, при середньотяжкому – 100 мг/кг маси тіла на добу у 4 прийоми протягом 5 діб, при тяжкому – 100 мг/кг маси тіла на добу в 4 прийоми протягом 7 діб. Для попередження адсорбції харчових продуктів, пероральних лікарських засобів ентеросорбент слід призначати з інтервалом 1,5 години до чи після їх прийому.
4. Застосування “Силларду П” дозволяє на 1,5-2 доби швидше купувати клінічні прояви сальмонельозу у дітей, зменшити тривалість бактеріовиділення, знизити відсоток бактеріоносіїв і, тим самим, скоротити тривалість стаціонарного лікування.

Ñïèñîê îïóáë³êîâàíèõ праць за òåìою дисертації

1. Êë³í³÷íà õàðàêòåðèñòèêà õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç ä³òåé â ñó÷àñíèõ óìîâàõ // Ïåä³àòð³ÿ, àêóøåðñòâî òà ã³íåêîëîã³ÿ. – 1997. – ¹ 3. – Ñ. 40-41.
2. ³êîâ³ àñïåêòè ³ìóíîëîã³÷íî³ ðåàêòèâíîñò³ ó õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç ä³òåé // ²íôåêö³éí³ õâîðîáè. – 1997. – ¹ 2. – Ñ. 27-28.
3. ̳êðîôëîðà êèøê³âíèêà ó õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç ä³òåé (в співавт. Ñì³ÿí ².Ñ., Àëåêñåºíêî Ë.².)// Âåñòíèê ïðîáëåì áèîë. è ìåä. – 1997. – âûï.9. – C. 87-90.
4. ˳êóâàííÿ ñàëüìîíåëüçó ó ä³òåé ðàííüîãî â³êó çà äîïîìîãîþ ô³òîñîðáåíòó ”ÔÑÅ” (в співавт. Ñì³ÿí ².Ñ., Àëåêñåºíêî Ë.².)// Íàóê.-ïðàêò. êîíô. Äî 100-ð³÷÷ÿ çàñíóâàííÿ ÊÍÄ²Å²Õ ³ì. Ë.Â.Ãðîìàøåâñüêîãî: òåçè äîï., 1996. – Ñ. 53-53.
5. Îñîáëèâîñò³ êë³í³÷íîãî ïåðåá³ãó, ñòàí ³ìóíîëîã³÷íîãî çàõèñòó ³ éîãî êîðåêö³ÿ ó ä³òåé ðàííüîãî â³êó, õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç // Çá. сòàòåé ÕÕÕ²Õ ï³äñ.íàóê.êîíô. ñòóäåíò³â ³ ìîëîäèõ â÷åíèõ ìåä. ³í-òó. – Òåðíîï³ëü, 1996. – Ñ. 84-87.
6. Ñòàí ì³êðîåêîëî㳿 òîâñòîãî êèøê³âíèêà ó õâîðèõ íà ñàëüìîíåëüîç ä³òåé // Ìàòåð³àëè Õ² ï³äñ.íàóê.êîíô. “Çäîáóòêè êë³í. òà åêñïåðèì. Ìåä.”: òåçè äîï. – Òåðíîï³ëü, 1997. – âèï.2, ÷.²². – Ñ. 478-480.
7. Проблеми сальмонельозу у дітей раннього віку (в співавт. Лугова С.)// І Міжнар. мед. конгрес студ. і молодих вчених (тези доп.), 18-22 травня 1997 р., м. Тернопіль. – Тернопіль, 1997. – С. 232-232.
8. Ефективність застосування ентеросорбента “Силлард П” у корекції синдрому ендогенної інтоксикації у дітей, хворих на сальмонельоз // ІІ Міжнар. мед. конгрес студ. і молодих вчених (тези доп.), 6-8 травня 1998 р., м. Тернопіль. – Тернопіль, 1998. – С. 149-149.
9. Клінічний досвід застосування сучасних пробіотиків у терапії діарей у дітей (в співавт. Алексеєнко Л.І., Сміян І.С., Волянська Л.А., Никитюк С.О.) // Матеріали V з’їзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – С.82-84.
10. Про імуномодулюючий ефект ентеросорбції в дітей, хворих на сальмонельоз // Матеріали V з’їзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – С.117-118.
11. Клініко-епідеміологічна характеристика сальмонельозу в дітей (в співавт. Сміян І.С., Алексеєнко Л.І., Волянська Л.А., Никитюк С.О.) // Матеріали V з’їзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – С.186-188.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020