.

Морфофункціональний стан тромбоцитів та роль мембранного механізму в підвищенні агрегаційної активності кров’яних платівок у практично здорових та хво

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 2407
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ
ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

Лішневська Вікторія Юріївна

УДК 612.111.7.014.3:616.132.2-008.64-053.9

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТРОМБОЦИТІВ ТА РОЛЬ МЕМБРАННОГО МЕХАНІЗМУ В ПІДВИЩЕННІ АГРЕГАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ КРОВ’ЯНИХ ПЛАТІВОК У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ІХС ПОХИЛОГО ВІКУ

14.01.11. – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології Академії медичних наук України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України і АМН Росії КОРКУШКО Олег Васильович, керівник відділу клінічної фізіології і патології внутрішніх органів Інституту геронтології АМН України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор НЕТЯЖЕНКО Василь Захарович, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м.Київ);

доктор медичних наук ФЕДІРКО Маргарита Іванівна, асистент кафедри геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Провідна установа: Інститут терапії АМН Украіни, відділ атеросклерозу та його ускладнень, м.Харків.

Захист відбудеться “16” березня 1999 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Українському науково-дослідному інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України (252151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України (252151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий “ 16 ” лютого 1999 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Старіння як складний фізіологічний процес, супроводжується якісними і кількісними змінами на органному, клітинному, молекулярному рівні, що призводять до наростання функціональної нестабільності систем організму, порушення механізмів зворотнього зв’язку, зниження його адаптаційних можливостей [В. П. Войтенко, 1986; В. В. Фролькіс, 1988].
Складовою частиною процесу старіння є дестабілізація гемореологічного гомеостазу. Про це свідчить збільшення з віком частоти випадків “немотивованого”, не пов’язаного з ушкодженням судинної стінки, внутріартеріального та внутрівенного тромбоутворення [З. С. Баркаган, 1996; О. В. Коркушко, 1996; R. Abbate,1993; G. Mendelson, 1997], яке призводить до широкого розповсюдження в даній віковій групі захворювань, обумовлених пов’язаними з тромбозом метаболічними порушеннями [З. С. Баркаган, 1996; R. S. Ajmani, 1998]. Також його наслідком є підвищення ризику виникнення тромбоемболій, особливо небезпечних у похилому віці в зв’язку з існуванням майже прямолінійної залежності між частотою смертельних випадків від них та віком померлих [Gensini G., 1998; Cl. G. Knight, 1997].
Відомо, що хворобою, яка була і залишається однією із провідних причин смертності населення промислово розвинутих країн [В. М. Коваленко, 1998; S. Sans, 1997] і, особливо, людей похилого віку, є ішемічна хвороба серця (ІХС). Щорічно в Україні від неї гине 1355 чоловік на 100 тисяч населення старше 60 років [В. В. Безруков, 1998]. Головною причиною смерті від даної патології та важливою ланкою її патогенезу, відповідно до сучасних уявлень, є тромбоз коронарних судин [А. С. Гавриш, 1994; М. І. Лутай, 1992; В. З. Нетяженко, 1998; Р. А. Потемкіна, 1996; R. S. Ajmani, 1998; P. F. Cohn, 1997 та ін.].
Таким чином, як старіння, так і ІХС потенцують несприятливі зміни в системі гемостазу, посилюючи дисбаланс її про- і антикоагулянтних компонентів, що обумовлює важливість вивчення механізмів активації тромбогенезу, а також пошук можливих шляхів його запобігання в осіб похилого віку, як практично здорових, так і хворих на ІХС. Даній проблемі, з огляду на її актуальність, присвячена велика кількість досліджень, проте, не дивлячись на пильну увагу широких наукових кіл, деякі важливі її аспекти залишаються вивченими не достатньо повно.
Зокрема, розрізнені і багато в чому неоднозначні дані про тромбоцитарну ланку гемореологічної системи в людей похилого віку, хоча відомо, що саме стан тромбоцитів, їх здатність реагувати на вплив ушкоджуючих факторів є одним із провідних факторів, зумовлюючих швидкість і інтенсивність процесу тромбоутворення [Е. И. Киношенко, 1997; Р. А. Потемкина, 1996; S. Kjeldsen, 1995; J. Willerson, 1995 та ін.]. Тому зрозуміла необхідність достовірних уявлень про морфофункціональні особливості кров’яних платівок для розуміння механізмів активації тромбогенезу при старінні та ІХС.
Враховуючи важливу роль поверхневої мембрани в забезпеченні нормальної життєдіяльності клітин, до яких, в певній мірі, можна віднести і тромбоцити [І. Т. Ішанхотжаєв, 1990; Л. С. Мхітарян, 1998; J. Emeri, 1990; S. Grundy, 1990; S. Merati, 1992], а також односпрямованість передумов до порушення структури плазмолеми, що мають місце при ІХС і старінні [О. В. Коркушко, 1996; В. В. Фролькіс, 1994; C. Fett, 1993], нами було припущено, що істотне значення в дестабілізації тромбоцитів при досліджуваних станах належить мембранному механізму, а саме змінам у ліпідному складі поверхневої мембрани кров’яних платівок.
Таким чином, дане дослідження було покликане виявити особливості морфо-функціонального стану тромбоцитів у практично здорових та хворих на ІХС похилого віку, місце мембранного механізму в підвищенні агрегаційної активності кров’яних платівок, та можливість стабілізації тромбоцитарної ланки гемореологічної системи препаратами, що мають мембраностабілізуючий ефект.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є частиною комплексних досліджень, що проводяться в Інституті геронтології АМН України в 1995-1998 р.р. “Оцінка ефективності тривалої диференційованої антиангінальної терапії хворих на ІХС похилого віку”. № ОК. 91. 321.
Мета і задачі дослідження. Метою дійсного дослідження було вивчення морфо-функціонального стану тромбоцитів у практично здорових та хворих на ІХС похилого віку і визначення ролі мембранного механізму (ліпідного складу поверхневої мембрани тромбоцитів) у підвищенні агрегаційної активності кров’яних платівок.
Виходячи з мети дослідження визначені наступні задачі:
1. Вивчити функціональний стан тромбоцитів у практично здорових людей похилого віку.
2. Визначити морфологічні особливості кров’яних платівок в осіб, що фізіологічно старіють.
3. З’ясувати значення мембранного механізму (ліпідного складу поверхневої мембрани) у зміні функціонального стану тромбоцитів практично здорових людей похилого віку.
4. Вивчити морфофункціональний стан тромбоцитів і роль мембранного механізму (ліпідного складу поверхневої мембрани) в підвищенні агрегаційної активності кров,яних платівок у хворих із стабільним плином ІХС похилого віку.
5. Дослідити вплив препаратів, що мають мембраностабілізуючий ефект (бета-адреноблокатора – пропранолола і комплексу “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е), на морфофункціональний стан тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку.
6. На основі отриманих даних розробити рекомендації про можливість корекції морфо-функціонального стану тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку препаратами, що впливають на ліпідний склад мембрани кров’яних платівок.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше вивчений функціональний стан тромбоцитів у практично здорових людей похилого віку із застосуванням в якості індукторів агрегації адреналіну і норадреналіну. Визначено, що з віком підвищується агрегаційна активність кров’яних платівок, зростає їхня чутливість до катехоламінів.
Показані особливості ультраструктури тромбоцитів людей похилого віку, які свідчать про зменшення спроможності кров’яних платівок до концентрації біологічно активних речовин, зниження їх енергетичного потенціалу. Виявлені ознаки прискореного виснаження тромбоцитів у судинному руслі.
Показано залежну від віку зміну поверхневої мембрани тромбоцитів: порушення структури глікокаліксу, зниження поверхневого заряду, зміну співвідношення компонентів ліпідного шару. Виявлений тісний зв’язок цих особливостей із підвищенням агрегаційної активності тромбоцитів у людей похилого віку.
Доведено, що найбільше значення для підвищення агрегаційної активності тромбоцитів має збільшення кількості холестерину, тригліцеридів і лізофосфатіділхоліну на фоні зниження рівня загальних фосфоліпідів.
Встановлено більш виражену дестабілізацію кров’яних платівок у хворих на ІХС похилого віку, при загальній односпрямованості змін їхнього морфофункціонального стану з тим, що спостерігаються при фізіологічному старінні.
Вперше проведена оцінка впливу препаратів, що мають мембраностабілізуючий ефект (пропранололу та комплексу препаратів “Есенціалє-форте” і вітамін Е), на морфо-функціональний стан тромбоцитів у групі хворих на ІХС похилого віку, а також розкриті особливості впливу цих препаратів на ліпідний склад мембран кров’яних платівок. Показано позитивний, але не достатній для стабілізації функціонального стану тромбоцитів, результат прийому пропранолололу, що пов’язано з особливостями впливу препарату на ліпідний склад поверхневої мембрани кров’яних платівок.
З,ясована доцільність використання комплексу “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е з метою стабілізації функціонального стану тромбоцитів у хворих на ІХС похилого віку.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані при проведенні дослідження дані, що до підвищення агрегаційної активності тромбоцитів, як у практично здорових, так і в хворих на ІХС похилого віку, свідчать про високий ризик виникнення тромбозів і пов’язаних із ними ускладнень (тромбоемболій, ішемічних ушкоджень органів), і підкреслюють необхідність корекції функціонального стану кров’яних платівок в даних групах.
Сумісне застосування турбудіметричної агрегатометрії і люмінесцентної мікроскопії в оцінці функціональної активності тромбоцитів дає можливість одержання більш об’єктивної, у порівнянні з роздільним використанням даних методів, інформації про стан кров’яних платівок у кровотоці, що особливо важливо при наявності в організмі передумов до активації внутрісудинного тромбоутворення (старінні, різноманітних патологічних процесах, зокрема ІХС).
Обгрунтовано доцільність застосування препаратів, що впливають на ліпідний склад мембран тромбоцитів, з метою корекції підвищеної агрегаційної спроможності кров’яних платівок у старших вікових групах.
Комбінація препаратів “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е рекомендована для профілактики виникнення і нормалізації порушень стабільності тромбоцитарної ланки гемореологічної системи в осіб старших вікових груп.
Результати дослідження використовуються при читанні лекцій на кафедрі геронтології і геріатрії та сімейної медицини Київської медичної академії післядипломної освіти, кафедрі шпитальної терапії Львівського державного медичного університету. Результати проведених досліджень впроваджені в клінічну практику у Львівській обласній клінічній лікарні, санаторії “Любінь Великий” АТ “Укрпрофздоровниця”, клінічних відділеннях Інституту терапії АМН України, клінічному кардіологічному санаторії “Перемога”, кардіологічному відділенні Інституту геронтології АМН України, Київському шпиталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, лікарні та поліклініці ГУ МВС України по Київській області (наявність впроваджень підтверджена актами про впровадження).
Особистий внесок здобувача. Обгрунтовано актуальність і необхідність виконання даного дослідження, сформульовані його мета і задачі, проведений аналіз наукової літератури, здійснений добір тематичних хворих. Проведено заплановані в роботі дослідження, сформована комп’ютерна база даних, проведено статистичне опрацювання цифрових даних, аналіз отриманих результатів та їхнє узагальнення.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертації були обговорені на: республіканській науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців “Сучасні фундаментальні і прикладні проблеми клініки внутрішніх хвороб” (Харків, 1997); науково-практичній конференції “Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією” (Київ, 1997); III Міжнародному симпозіумі: “Біологічні механізми старіння” (Харків, 1998); XV з’їзді Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 1998); III International Congress of pathophysiology (Finland, 1998); 1st European Congress of biogerontology (Denmark, 1998); Пленумі правління наукового товариства кардіологів України “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики і лікування” (Київ, 1998); конференціях клінічного відділу Інституту геронтології АМН України (997, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей (із них – 2 без співавторів), а також 10 тез у матеріалах конференцій, з’їздів, конгресів.
Структура дисертації. Робота викладена на 168 сторінках, ілюстрована 27 таблицями, 32 малюнками. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи обстеження”, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Бібліографія містить 273 джерела, серед яких 151 вітчизняний і 122 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження

В основу даної роботи покладено обстеження 131 людини 60-79 років. Серед них 57 практично здорових людей і 74 хворих на ІХС. В групу хворих на ІХС були включені особи з діагностованою стабільною стенокардією II функціонального класу, відповідно до класифікації ВОЗ (1983 р.), без перенесеного інфаркту, порушень ритму та серцевої недостатності.
В групу практично здорових увійшли люди, стан органів і систем яких відповідав нормативам фізіологічного старіння, розробленим в Інституті геронтології АМН України.
Контрольну групу склали 22 практично здорові людини 20-29 років.
Для вирішення поставлених у дослідженні завдань були використані такі методи:
• функціональний стан тромбоцитів досліджувався методом турбудіметричної агрегатометрії з застосуванням у якості індукторів агрегації адреналіну і норадреналіну; визначенням співвідношення функціональних груп кров’яних платівок на підставі даних люмінесцентної та електронної мікроскопії;
• ультраструктура кров’яних платівок була вивчена методом електронної мікроскопії;
• структура мембрани і її роль у дестабілізації функціонального стану тромбоцитів були досліджені шляхом вивчення ліпідного складу тромбоцитарних мембран методом двомірної тонкошарової хроматографії; вивченням стану глікокаліксу і поверхневого заряду кров’яних платівок електронно-гістохімічним методом; порівняльного аналізу впливу пропранололу in vitro на рівень адреналін-індукованої агрегації в групі молодих та у практично здорових і хворих на ІХС похилого віку.
Для курсового лікування хворих на ІХС 60-79 років були обрані Анаприлін (пропранолол) і комплекс “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е. Пропранолол призначався в дозі 10 мг 3 рази на добу. Добова доза препаратів, що входять у комплекс: “Есенціалє-форте” 2 капс. Х 3 рази на добу; вітаміну Е – 200 мг 3 рази на добу. Лікування тривало 20 днів.
Вибір пропранолола в якості препарату для дослідження обумовлений як важливою роллю бета-адреноблокаторів у терапії ІХС, так і тим, що препарати даної групи – єдині з антиангінальних засобів мають з,ясований мембраностабілізуючий ефект.
Застосування комплексу “Есенціалє-форте” у сполученні з вітаміном Е пов’язано з існуючими данними про значення активації ПОЛ і порушення метаболізму ліпідів, що супроводжують, відповідно літературних даних, процес старіння та ІХС [О. В. Атаман, 1996; Ю. Б. Білоусов, 1996; R. І. Ajmani, 1998; N. Heye, 1992; S. Labrouch, 1995], у зміні структури ліпідних прошарків клітинних мембран, і в тому числі поверхневої мембрани тромбоцитів.

Результати дослідження

Морфофункціональний стан тромбоцитів у практично здорових людей похилого віку.

Результати вивчення функціонального стану тромбоцитів у практично здорових осіб похилого віку показали пов,язане з віком підвищення агрегаційної активності кров’яних платівок, збільшення їхньої чутливості до катехоламінів. Про це свідчать дані агрегатометрії, що демонструють скорочення тривалості латентного періоду (із 19,48 * ± 1,18 сек у групі молодих до 8,60 * 0,60 сек у старшій групі; Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020