.

Підвищення ефективності використання трудового потенціалу (регіональні аспекти): Автореф. дис… канд. екон. наук / І.М. Антохова, НАН України. Ін-т р

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
177 3556
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Антохова Ірина Михайлівна

УДК 331.5.024.5 (447.85)

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
(регіональні аспекти)

Спеціальність: 08.09.01 – Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2000

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича
Науковий керівник: доктор економічних наук
Євдокименко Валерій Кирилович
Чернівецький державний університет ім.
Ю.Федьковича, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мікловда Василь Петрович,
Ужгородський державний університет,
завідувач кафедри
кандидат економічних наук, доцент
Семів Роман Андрійович,
Львівський національний університет ім.
І.Франка, доцент кафедри

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України, відділ регіональних проблем
зайнятості та ринку праці

Захист дисертації відбудеться « 25 » лютого 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий « 24 » січня 2000 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми Сучасний етап реформування та оновлення українського сус¬пільст¬ва з його непослідовними та нерішучими кроками входження в ринкове середовище характеризується макроекономічною кризою, спадом виробництва, офіційним та прихованим безробіттям, значним погір¬шенням рівня життя населення держави та її окремих регіонів. Кризова соціально-економічна ситуація в країні кардинально змінює умови відтворення і функціонування людини. Це проявляється в погіршенні медико-демографічних параметрів трудового потенціалу, активізації процесів трудової міграції, безповоротній втраті освітнього та про¬фесійно-кваліфікаційного, мотиваційого потенціалів, у широ¬кому роз¬пов¬сюдженні маргіналізація населення. В цих умовах поста¬новка та вирішення проблеми підвищення ефективності вико-ристання трудового потенціалу потребує глибоких змін у формах і методах управління та використання ним на державному та регіональному рівнях.
Різні аспекти досліджуваних питань широко відображені в працях вітчизняних учених: Д.Богині, С.Бандури, О.Бугуцького, О.Власюка, М.До¬лішнього, С.Злупка, Ю.Краснова, С.Копчака, Е.Лібанової, І.Лукі¬нова, С.Вовканича, В.Мікловди, В.Онікієнка, С.Писаренко, С.Пирож¬ко¬ва, М.Пітюлича, Н.Тітової, М.Рома¬нюка, О.Хомри, В.Стешенко, М.Ша¬ленко, Л.Шепотько, К.Якуби та інших. Концепція використання трудо¬вого потенціалу в Україні в певній мірі окреслена законодав¬чими актами, обгрунтована в низці указів Президента, зокрема, “Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року”.
Однак на рівні регіону соціально-економічні аспекти підви¬щення ефективності використання трудового потенціалу потре¬бують ком¬плек¬сного дослідження. Особливо це актуально для Чернівецької об¬ла¬с¬ті, де регіональні особливості використання трудового потенціалу проявляються через призму складної взаємодії соціально-демографіч¬них, соціально-економічних, ет¬нічних, природних, історичних та інших умов.
В умовах поглиблення соціально-економічної кризи реаль¬ним шляхом підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону має стати збалансоване функціонування його господарського комплексу з урахуванням специфіки соціально-демографічного, еко¬но¬мічного, природно-ресурсного, науково-технічного, виробничого, екологічного потенціалів.
Актуальність і наукова значущість комплексу проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об’єкт, мету і конкретні завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередньо зв’язок з програмою науково-дослідних робіт Чернівецького державного університету в контексті викорис¬тання трудового потенціалу області та західного регіону України. Зокрема, держбюджетної теми “Проблеми регіонального розвитку в умовах перехідного періоду” (№ держреєстрації 01910034076).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному дослідженні соціально-економічних аспектів використання трудового потенціалу Чернівецької області в умовах ринкових перетворень і розробці на цій основі теоретичних і практичних рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності його використання.
Досягнення мети зумовило постановку і розв’язання таких завдань:
• узагальнити теоретико-методологічні підходи до поняття трудовий потенціал;
• обгрунтувати необхідність побудови реального балансу трудових ресурсів на регіональному рівні;
• виявити особливості трудової міграції населення Чернівецької області;
• визначити вплив зайнятості на використання трудового потенціалу Чернівецької області;
• розкрити роль оплати праці в ефективному використанні трудового потенціалу;
• узагальнити зарубіжний досвід організації системи оплати праці і соціального партнерства;
• обгрунтувати напрями вдосконалення управління викори¬станням трудового потенціалу регіону.
Предмет дисертаційного дослідження – соціально-економічні аспекти використання трудового потенціалу регіону, його соціальна та економічна ефективність.
Об’єкт дослідження – трудовий потенціал Чернівецької області.
Методологія і методика дослідження. Теоретико-методоло¬гічною основою дисертаційної роботи є концептуальні положення сучасної економічної теорії щодо ефективності використання трудо¬вого потенціалу, зайнятості населення та инку праці, пакет законо¬давчих і нормативних актів України, що регулюють соціально-трудові відносини.
Інформаційною базою дисертації є праці вітчизняних та зарубіж¬них вчених з проблем використання трудового потенціалу, статистич¬ні дані Міністерства статистики та праці, звітна документація Черні¬вецького обласного центру зайнятості населення, первинні документи галузевих управлінь обласної держадміністрації, матеріали власних соціологічних опитувань.
У процесі дослідження використані методи наукової абстракції, структурно-логічного та системного аналізу, індукції та дедукції, експертних оцінок, статистичних групувань, балансовий метод.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що:
• узагальнено теоретико-методологічні підходи до поняття “трудовий потенціал”, які базуються на врахуванні його бага¬тоаспектного характеру, що дозволяє з нових позицій підійти до дослідження ефективності його використання, враховуючи поглиблення соціально-економічної кризи в державі;
• обгрунтовано необхідність впровадження в практику регіо¬нального управління територіальних балансів робочих місць, балансів руху населення і трудових ресурсів, розрахункових балансів ринку праці, конкретні розрахунки яких дозволяють розкрити акумульовані в різних видах діяльності резерви ефективності використання трудового потенціалу регіону;
• конкретизовано особливості трудової міграції населення Чер¬нівецької області, яка в сучасних умовах є альтернативним шляхом пошуку людиною кращих соціально-економічних умов відтворення власного трудового потенціалу;
• з’ясовано особливості зайнятості та ринку праці Буковини та їх вплив на використання трудового потенціалу;
• показано роль оплати праці в ефективному використанні трудового потенціалу та розкрито економічно руйнівний характер зростаючих обсягів невиплаченої заробітної плати;
• адаптовано до українських умов зарубіжний досвід орга¬нізації системи оплати праці і соціального партнерства;
• розкрита роль інформаційно-аналітичної бази як основи мо¬делі управління використанням трудового потенціалу регіону.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне зна¬чення одержаних результатів полягає в тому, що конкретні пропо¬зиції щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу Чернівецької області можуть бути застосовані для прове¬ден¬ня аналогічних досліджень в інших регіонах країни в розрізі адмі¬ністра¬тивних районів, галузей, окремих підприємств. Пропозиції приклад¬ного характеру можуть використовуватися управліннями еко¬но¬міки, іншими галузевими управліннями держадміністрацій облас¬ного і районного рівнів, центрами зайнятості населення в процесі розробки заходів покращання використання трудового потенціалу, зменшення обсягів офіційного та прихованого безробіття. Окремі по¬ло¬ження дисертації використовуються в навчальному процесі при читанні курсу “Управління трудовими ресурсами”, при підготовці студентами курсових та дипломних робіт на економічному факультеті Чернівець-кого державного університету ім. Юрія Федьковича, при розробці програми перепису населення в 2001 році, при складанні балансу трудових ресурсів та робочої сили в розрізі районів і галузей народного господарства на 2000 рік і більш віддалену перспективу, у практичній діяльності управління праці та зайнятості населення Чернівецької обласної державної адміністрації (лист № 01-06/284 від 30.09.99.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одно¬осібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський під¬хід до вирішення наукового завдання – дослідження соціально-еконо¬мічних аспектів підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону. Результати наукового дослідження викладені у восьми наукових працях, з яких сім належить особисто автору. З наукових публікацій, що видані у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження дисертанта. Конкретний внесок автора в ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і резуль¬тати досліджень доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Вільна економічна зона – як форма регіонального розвитку (Чернівці, 1994); “Інвестиційна діяльність в Україні: пробле¬ми розвитку та регулювання” (Чернівці, 1997); “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (Чернівці, 1998); “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998); “Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 1999).
Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях (загальний обсяг 2,42 д.а., з них 2,27 д.а. належить особисто автору.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація склада¬ється із вступу, 3 розділів, висновків, додатків, 30 таблиць, 9 рисунків. Список використаних джерел містить в собі 150 позицій. Загальний обсяг роботи – … сторінок комп’ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок дисертанта в розробці наукових результатів, їх практичне значення.
У першому розділі – “Теоретичні та прикладні основи аналізу ефективності використання трудового потенціалу в регіоні” – розкрито теоретичні підходи до визначення категоріального апарату трудового потенціалу, подано напрями вдосконалення балансових розрахунків планування та прогнозування трудового потенціалу регіону, визначено особливості міграційних процесів в Чернівецькій області в контексті використання трудового потенціалу.
Ретроспективний аналіз наукових підходів українських науковців до визначення поняття “трудовий потенціал” дозволив дисертанту з’ясувати його комплексний характер, складну структуру, потребу ві¬до¬кремлення різних його якісних характеристик. Аналізуючи трудо-ресурсний, демографічний, політекономічний підходи, дисертант наго¬лошує на необхідності ширшого розуміння та трактування тру¬дового потенціалу. Тому понятійний “контур” трудового потенціалу був розширений за рахунок включення економічних, освітніх, соціально-мотиваційних, медичних, психологічних, етнокультурних складових. При розгляді трудового потенціалу і зайнятості фундаментальне значення мають дослідження науковців Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів), що стосуються врахування еволюційно-генетичної парадигми, екогомологічних аспектів його розвитку. Безумовно, системний підхід до дослідження трудового потенціалу вимагає певної субординованої впорядкованості зазначених параметрів. Одні з них (напр., соціально-демографічні) об’єктивно мають широкий діапазон змін, тоді як значення інших (професійно-освітні, мотиваційні, здоров’я) залишається винятково стабільним. До останніх належить екогомологічна компонента трудо¬вого потенціалу, роль якої в сучасних умовах погіршення екологічної ситуації, збільшення техногенного навантаження на природу та людину важко переоцінити. Такий багатоаспектний розгляд трудового потенціалу дозволяє під новим кутом зору підійти до дослідження ефективності його використання, враховуючи поглиблення соціально-економічної кризи в державі.
У сучасних умовах основні макроекономічні показники розвитку України можна інтерпретувати як індикатори рівня ефективності використання трудового потенціалу (табл.1).
Таблиця 1
Основні макроекономічні показники економічного розвитку України
за 1992 – 1998 роки
Показники 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998
Зміна реального ВВП до по¬пе¬-реднього року, % -9,9 -14,2 -22,9 -12,2 -10,0 -3,0 -1,7
Зміна зайнятості до по¬пе¬ред¬нього року, % -2,5 -2,9 -5,0 -0,3 -0,1 -2,7
Співвідношення щорічних темпів змін ВВП і зайнятості 4,0 4,9 4,6 39,3 100,0 1,1
Середня заробітна плата в ціло¬му (без колгоспів), грн. / міс. 0,07 1,7 15,32 80,58 137,81 156,2 167,46
Зміна реальної заробіт¬ної плати, 1990 р. = 100 % 83,6 36,8 33,5 36,9 35,0 34,2 33,2
Частка вартості праці у ВВП, % 43 40 48 48 50 53 49
Частка заробітної плати в загальних доходах, % 67,9 53,6 60,2 63,3 61,2 53,1 46,2
Сукупна заборгованість із заро¬бітної плати, % до ВВП – – 0,3 1,1 5,2 5,5 6,6

Так, спадна динаміка скорочення обсягу реального валового внутрішнього продукту на 1% веде до неадекватного скорочення зайнятості та свідчить про суттєві втрати продуктивності праці в економіці України. Тенденція скорочення частки вартості праці у ВВП, скорочення питомої ваги заробітної плати у загальних доходах працюючих, зростання частки сукупної заборгованості із заробітної плати у ВВП вказують на безповоротну втрату освіт¬нього та професійно кваліфікаційного потенціалу через зменшен¬ня зайнятості, нарощення обсягів прихованого безробіття, роз¬повсюдження феномену маргіналізації тощо.
Негативні наслідки для відтворення трудового потенціалу Черні¬вецької області має погіршення природно-біологічної компоненти трудового потенціалу. Починаючи з 1995 року, відбувається скорочення чисельності населення області загалом, як в сільській місцевості, так і в міських поселеннях. Відзначено зменшення природного приросту в цілому по області з переважним його скороченням в сільській місцевості. Помітною в області є тенденція зростання коефіцієнта демографічного навантаження працездатного населення непрацездатними. Цю особливість необхідно враховувати владним структурам при розподілі фінансових ресурсів для своєчасного погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій та інших видів соціальної допомоги.
Прикметною ознакою у відтворенні трудового потенціалу Черні¬вецької області є погіршення його здоров’я. За період з 1985 по 1996 р. захворюваність населення на активний туберкульоз, злоякісні утво¬рення збільшилась відповідно на 15,3% та 15,7%. З діагнозом захворювання на сифіліс, що встановлений вперше, кількість випадків захворювань зросла за 1985–1996 рр. в 25,4 рази, за 1985–1998 рр. розрив дещо зменшився і становив 11,4 рази. Причини різкого підви¬щення захворюваності містять свої витоки в погіршенні соціально-економічної ситуації в державі, соціальній стратифікації суспільства, зубожінні та підвищеній міграційній рухливості насе¬лення цього регіону. Для попередже¬ння та призупинення розпов¬сюдження інфек¬ційних захворювань в області особливу увагу необ¬хідно звернути на посилення всього комплексу санітарно-гігієнічних, протиепіде¬міологічних та організаційних заходів, розробку та затвердження санітарно-епідеміологічного законодавства в Україні.
Специфіку відтворення трудового потенціалу, а отже, і рівень ефективності його використання можна оцінити на основі балансів трудових ресурсів, складених в розрізі конкретного регіону, району, окремих населених пунктів. Аналіз наявності та якісного складу трудових ресурсів кожної території, врахування рівня зайнятості й мобільності працездатного населення є необ¬хідною умовою обгрун¬тування напрямів розвитку концентрації і спеціалізації виробництва, нового будівництва, створення нових робочих місць на функціо¬нуючих суб’єктах господарювання, розвитку малого та середнього підприємництва, самозайнятості тощо. Дисертант наголошує на необ¬хідності розробки методики побудови реального балансу трудових ресурсів, оскільки дані існуючих балансових розрахунків про розподіл трудових ресур¬сів не відображають їх дійсних пропорцій, рівня та структури реальної зайнятості в усіх сферах економічної діяльності. Запровадження практики розробки балансів робочих місць, балансів руху населення і трудових ресурсів, балансів трудових ресурсів в розрізі низових територіальних одиниць, які б належним чином враховували специфіку розвитку конкретної території, дозво¬лить розкрити акумульовані в галузях спеціалі¬зації регіону резерви недовикористання трудового потенціалу.
В процесі ринкових перетворень зростає роль міграції в форму¬ванні та використанні трудового потенціалу регіону, посилюється економічна та соціальна її функції. В період кінця 80-х – початку 90-х років трудова маятникова міграція сільських жителів в обласний центр слугувала одним із шляхів забезпече¬ння потреби господар¬ського комплексу міста у висококваліфіко¬ваній робочій силі. На окремих підприємствах частка маятнико¬вих мігрантів у загальній кількості працівників сягала 20–40%. Щоденно в м. Чернівці при¬їжджали на роботу 7–9 тис. осіб з Новоселицького, Кіцманського, Сторожинецького районів, біль¬ше 11 тис. осіб з Глибоцького району. Менш потужними центра¬ми притягання маятникових мігрантів виступали малі міста і селища міського типу, кількість осіб, що доїжджали, коливалась від 0,9 до 3,5 тис. осіб.
Довготривалі процеси маятникової міграції в попередні десяти¬літ¬тя привели до інтенсивного відтоку населення з сільської місцевості, чисельність яких зменшилась більше як на 29 тис. осіб. Проте з другої половини 80-х і початку 90-х років чисельність маятникових мігрантів зазнала певного скорочення.
В умовах скорочення виробництва в регіоні, розширення обсягів прихованого безробіття, низького життєвого рівня багатьох жителів Буковини набула широкого розповсюдження сезонна трудова міграція за кордон. Про наближену до реальності інтенсивність цих процесів свідчать дані про кількість пересічень кордону в Чернівецькій області. В 1990 р., 1996 р., 1997 р. ці обсяги становили відповідно 52,1, 28,0, 27,2 тис. осіб. За видами діяльності 42,5 % жителів Чернівецької області, котрі працювали за кордоном, були зайняті на сільського¬сподарських роботах, 37,0% виконували будівельні роботи, різні роботи – 12,7%, робота вахтовим методом – 6,6%, робота в медичних закладах і на лісозаготовках – 1,2% мігрантів. Дисертант вважає, що поряд з реалізацією соціальної функції міграції, яка полягає в забезпе¬ченні умов для відтворення трудового потенціалу, ознайомленні з новими методами організації та культурою праці, сезонна трудо¬ва міграція має наступні негативні сторони:
• частково руйнуються професійні і кваліфікаційні якості трудового потенціалу;
• маятникові мігранти, які працюють за кордоном, не сплачують податки за місцем проживання. У той же час вони і члени їх сімей користуються послугами соціальної інфраструктури, яка функціонує за рахунок податкових надходжень;
• у результаті виїзду за кордон 80% молоді зростає навантаження непрацюючих на одного працюючого, що в певній мірі спричиняє зменшенню обсягів виробництва, надходжень до бюджету і як наслідок, невиплата пенсій тощо.
• реалізація трудового потенціалу мігрантів здійснюється в невизначеному правовому полі, при відсутності міждержавних угод, які згідно з чинним законодавством повинні захищати інте-реси тимчасово працюючих за кордоном. Наслідком цього є рівень оплати українських мігрантів, нижчий від місцевих працівників у 5 і більше разів, у кілька разів від оплати представ¬ників інших країн, які захищені відповідними міждержавними угодами;
• при частій тривалій відсутності одного з батьків в сім’ях діти не отримують належного виховання, розпадаються шлюби.
Статистичні дані, які характеризують міграційне сальдо на¬селення області, показують, що сьогодні міграція є альтернатив¬ним шляхом пошуку кращих соціально-економічних умов (рис.1). Комплексну оцінку цього процесу можна отримати на основі результатів майбутнього Перепису населення України (2001 рік). Сьогодні ж експертну оцінку струк¬тури, напрямів, міграційних настроїв, наслідків міграційних про¬цесів населення області повинні проводити регіональні органи влади.

Умовні позначення: 1 – по області загалом; 2 – м. Чернівці;
3 – Вижницький; 4 – Герцаївський; 5 – Глибоцький; 6 – Заставнівський;
7 – Кельменецький; 8 – Кіцманський; 9 – Новоселицький; 10 – Путиль¬ський; 11 – Сокирянський; 12 – Сторожинецький; 13 – Хотинський райони.
Рис. 1. Міграційне сальдо населення Чернівецької області в розрізі адміністративних районів

В другому розділі “Аналіз використання трудового потенціалу в період трансформації економічної системи” розглядається вплив зайнятості на використання трудового потенціалу Чернівецької області, проаналізована економічна ефективність використання праці в галузях економіки області, в розрізі окремих підприємств, показана роль організації системи оплати праці в ефективному використанні трудового потенціалу.
Чисельність трудових ресурсів області і працездатного населення у працездатному віці в 1995–1997 рр. стабілізувалась. Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності зменшилась за цей період на 14,0%.Повний ринок праці зріс з 39,8 до 93,7 тис. осіб. З них у службу зайнятості звернулося в 1996 р. лише 13,6%, у 1997 – 20,9%, що свідчить про відсутність у даної інституції реальних можливостей дієвого впливу на покращання соціально-економічного становища цієї категорії населення.
Позиція директорату підприємств щодо утримання праці¬вників у стані вимушеної неповної зайнятості, яке частково влаштовувало й са¬мих працівників за умов нечіткої правової системи їх нерегламен¬това¬ної діяльності, мала своїм наслідком втрату шостої частини макси¬мально можливого фонду робочого часу одного працівника. Показово, що в усіх основних виробничих галузях роздержавленого сектору об¬лас¬ті коефіцієнт використання робочого часу менший, ніж на дер¬жавних підприємствах: 49% проти 80% (станом за І півріччя 1998 р.).
В умовах загального погіршення фінансового стану підпри¬ємств недостатнє фінансування програм зайнятості мало своїм наслідком зменшення частки заходів активної політики зайня¬тості. В 1996 р. цими заходами було охоплено 22% незайнятого населення, яке перебувало на обліку в службі зайнятості, в 1997 р. – тільки 15%. На квоту, передбачену Законом України “Про зайнятість населення”, було працевлаштовано лише 9% незайнятого населення. Цю ситуацію загострює нераціональний характер розподілу коштів державного фонду зайнятості області. З розрахунку на одного зареєстрованого безробітного витрати на забезпечення підрозділів центрів зайнятості службовими приміщеннями склали 66,3 грн., тоді як сума допомоги по безробіттю – лише 43,8%. Дисертант наголошує на необхідності фінансування таких статей витрат коштів державного фонду зайнятості області як надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю, створення робочих місць понад встановлену квоту, на проведення науково-дослідних робіт по прогнозуванню необхідних обсягів освітньо-професійної підготовки в регіоні, організація, координація та ведення міжнародного співро¬бітництва з проблем зайнятості, створення автоматизованої інфор¬маційно-довідкової системи. Доцільно на державному та регіональ¬ному рівнях створити комплексну прог¬раму управління трудовими ресурсами, де б чітко прослідкову¬вався зв’язок обов’язків і відпо¬відальності інституційних ланок державної влади і безпосередньо підприємств по забезпеченню ефективного використання трудового потенціалу.
В дисертації економічну ефективність використання праці дослі¬джено на основі показників продуктивності праці в цілому по області, в галузях економіки, в розрізі окремих підприємств. Відзначається, що офіційні джерела статистики не подають належного висвітлення реальної динаміки показників продуктив¬ності праці. Проте спадна дина¬міка показників продуктивності праці в сільському господарстві (рис.2) підтверджує, що головним фактором, котрий вплинув на зни¬ження економічної і соціальної ефективності використання трудового потенціалу була імітація поліпшення умов господарювання.

Рис. 2. Динаміка індексу продуктивності праці в сільському господарстві Чернівецької області та України за 1990–1997 рр., %.

Проведений аналіз діяльності колективних і сільськогос¬подар¬ських підприємств області засвідчує формальний, недержавний підхід органів влади до організації проведення та контролю за процесами реформування відносин власності на селі. Загалом прогнозувати конкретні шляхи
підвищення продуктив¬ності праці на підприємствах різних галузей економіки можливо при стабільності правової, економічної, фінансової та політичної ситуації в державі.
В сучасний кризових умовах внаслідок інфляційних процесів, тривалого економічного спаду, значних невиплат заробітної плати, зменшення рівня зайнятості заробітна плата перестала виконувати властиві їй функції – відтворювальну, регулюючу, стимулюючу. В економічно розвинутих країнах виконання заробітною платою зазна¬чених функцій вимагає, щоб частка заробітної плати у новоствореній вартості складала не менше її дві третини. В галузях економіки Чернівецької області її питома вага в структурі витрат на виробництво продукції, робіт, послуг в 1996р. склала 17,7%, в 1997р. – 18,3%. Суттєвою перешкодою для виконання заробітною платою притаман¬них їй функцій є зростаючі обсяги невиплаченої заробітної плати, частка сукупної величини якої у ВВП в 1997р. склала 5,5% (рис.1). Станом на 1.09.1998 р. в Чернівецькій області заборгованість по заробітній платі мали 1988 підприємств 52,1% від всієї суми нарахованої заробітної плати),її величина склала 85,9 млн. грн. з переважанням суми боргу у виробничій сфері (63,1%). Дисертант робить висновок про необхідність посилення державного впливу на визначення і реалізацію політики заробітної плати, вдосконалення системи її договірного регулювання. Без цього ситуація в сфері оплати праці буде залишатись критичною, неврегульованою, а існуючий розмір доходів працюючих і надалі не сприятиме ефективному використанню трудового потенціалу.
В третьому розділі “Вдосконалення використання трудо¬вого потенціалу регіону в процесі формування ринкового середовища” узагальнено зарубіжний досвід регулювання си¬стем оплати праці та соціального партнерства, визначено підходи до обмеження росту рівня безробіття в регіоні, окреслено на¬прями вдосконалення управління розвитку та використання трудового потенціалу регіону.
Зарубіжний досвід регулювання систем оплати праці та соціального партнерства доцільно враховувати в українській практиці для пошуку сингулярних точок досягнення рівноваги в сфері зайня¬тості, підвищення ефективності виробництва і використання трудо¬вого потенціалу, переходу до гнучкої системи організації заробітної плати. Сьогодні в більшості економічно розвинутих країн створені передумови для досягнення рівноважного рівня заробітної плати за рахунок впровадження гнучкої системи заробітної плати, яка передбачає її зміну в залежності від динаміки економічних показників, продуктивності праці, інфляції тощо.
В основі гнучких систем заробітної плати покладено залежність заробітку від індивідуальних якостей і заслуг працівників та результатів діяльності підприємства. В США 75% компаній застосо¬вують систему індивідуалізації заробітної плати. У Франції індиві¬дуальну надбавку до зарплати одержувало 49% найманих працівників. Широкого розповсюдження набула система “солідарної” або егалітар¬ної заробітної плати. Основними перевагами такої системи в Швеції є постійне зростання життєвого рівня працездатного населення в залежності від рівня економічного розвитку галузей і підприємств, відсутність соціальних конфліктів, мінімізація плинності кадрів, створення можливостей органічного поєднання підприєм¬ництва з основною діяльністю працівників тощо.
В основу японської системи заробітної плати покладена “пожит¬тєва зарплата”, згідно якої стимулюється не стільки праця, скільки безпосередньо робітник, не просто його трудова функція, а весь творчий потенціал індивідуума. В практиці матеріального стиму¬люван¬ня більшість японських компаній поєднують елементи традиційної (повікової) і нової (трудової) тарифікації працівників. Це дозволяє уникнути автоматичного зростання заробітку в залежності від перебування людини в складі фірми без врахування кінцевого результату. Високій ефективності використання трудового потенціалу японських фірм сприяють виплати бонусів (до четвертини річної винагороди працівників), одноразової вихідної допомоги (пенсії від підприємства) тощо.
Стимули, що використовуються в США, поділяються на: стимули, котрі підтримують престиж фірми, забезпечують підбір та закріплення кваліфікованих кадрів; стимули, що сприяють підвищенню продук¬тив¬ності праці та якості продукції, забезпечують високий рівень віддачі праці. До останніх належить володіння частиною акцій компаній, велика відповідальність підтверджена відповідною поса¬дою, грошові винагороди, підвищення заробітної плати за резуль¬татами праці тощо.
Отже, основні концептуальні положення зарубіжних систем заробітної плати доцільно адаптувати до українських умов при створенні механізму стимулювання продуктивної праці, підприєм¬ницької та ділової активності.
В умовах перехідної економіки державна політика розвитку трудового потенціалу повинна бути спрямована на запобігання масового безробіття. Дисертант вважає, що в умовах перехідної економіки покращання використання трудового потенціалу, змен¬шення масштабів безробіття може бути досягнуто за рахунок поетап¬ної реалізації наступних принципів:
• прогнозування процесу вивільнення робочої сили;
• взаємоузгодження процесу вивільнення з формуванням і розвит¬ком постійно діючої системи перекваліфікації та перенавчання кадрів;
• економічна відповідальність працедавця за вивільнення і переква¬ліфікацію кадрів;
• створення умов для вільного вибору працівниками шляхів і напря¬мів реалізації власного трудового потенціалу, розвитку різ¬но¬маніт¬них форм самозайнятості та індивідуального підприєм¬ництва;
• здійснення контролю за процесом вивільнення в рамках соціаль¬ного партнерства.
Реалізація зазначених принципів потребує відповідного законо¬давчого забезпечення, перш за все прийняття нових законів “Про казенні підприємства”, “Про структурну перебудову економіки”, “Про управління державною власністю” тощо.
Дисертант наголошує на необхідності посилення керованості процесами використання трудового потенціалу Чернівецької області. Пере¬ходу до управління цими процесами в умовах поглиблення соці¬ально-економічної кризи перешкоджає: недостатнє усвідомлення дер¬жавними органами влади доцільності такої роботи, а також відсутність належної інформаційної бази. На регіональному рівні не роз¬роблена модель управління розвитком трудового потенціалу, аморф¬на позиція професійних спілок, партій, інших громадських орга¬нізацій не сприяє формуванню такого типу соціально-економічного парт¬нерства, який би сприяв соціальному захисту населення і забез¬печував би відносний баланс інтересів всіх учасників трудового процесу.
Важлива роль відводиться створенню інформаційно-аналітичної бази, яка повинна служити основою моніторингу трудового потенціа¬лу, містити дані про кількісні та якісні параметри трудового потенціа¬лу в розрізі населених пунктів, адміністративних районів, галузей, підприємств. Інформація щодо розвитку трудового потенціалу повинна бути представлена в розрізі наступних модулів: демоеконо¬мічна структура, статево-вікова характеристика, стан здоров’я, освітньо-професійна структура, конкурентна здатність робочої сили, професійно-кваліфікаційний рівень, мобільність трудового потенціа¬лу, рівень споживання, мотивація праці, зайнятість, ринок праці, соціальний захист. Дисертант вважає, що створення такої інформа¬ційно-аналітичної бази можливе в результаті спільної, цілеспрямо¬ваної та узгодженої діяльності відповідних структур державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, науковців.

Висновки
1. Понятійний “контур” трудового потенціалу включає економічні, освітні, соціально-мотиваційні, медичні, психологічні, етнокультурні складові. При дослідженні трудового потенціалу і зайнятості фундаментальне значення мають положення щодо врахування еволюційно-генетичної парадигми, екогомологічних аспектів розвитку трудового потенціалу. Такий багатоаспектний розгляд трудового потенціалу дозволяє під новим кутом зору підійти до дослідження ефективності його використання, враховуючи поглиблення соціально-економічної кризи в державі.
2. У сучасних умовах основні макроекономічні показники розвитку України можна інтерпретувати як індикатори рівня ефективності використання трудового потенціалу. Негативні наслідки для відтворення трудового потенціалу Чернівецької області має погіршення природно-біологічної компоненти трудового потенціалу. Прикметною ознакою у відтворенні трудового потенціалу Чернівецької області є погіршення його здоров’я. Для попередження та призупинення розповсюдження інфекційних захворювань в області особливу увагу необхідно звернути на посилення всього комплексу санітарно-гігієнічних, проти¬епіде-міологічних та організаційних заходів, розробку та затвердження санітарно-епідеміологічного законодавства в Україні.
3. На рівні регіону необхідно приступити до розробки балансів ро¬бочих місць, балансів руху населення і трудових ресурсів, балан¬сів трудових ресурсів у розрізі низових територіальних одиниць. Оскільки ці баланси відповідним чином враховують соціально-економічні особливості розвитку конкретної території, то на їх основі можна було б розкрити акумульовані в галузях спеціалізації регіону резерви недовикористання трудового потенціалу.
4. У процесі ринкових перетворень зростає роль міграції в форму¬ванні та використанні трудового потенціалу регіону, посилюється економічна та соціальна її функції. Експертну оцінку структури, напрямів, міграційних настроїв, наслідків міграційних процесів населення області повинні проводити регіональні органи влади. Комплексну оцінку цього процесу визначать результати май¬бутнього Перепису населення України (2001 рік).
5. В умовах загального погіршення фінансового стану підприємств недостатнє фінансування програм зайнятості мало своїм наслідком зменшення частки заходів активної політики зайнятості, що обумовлено в значній мірі нераціональним характером розподілу коштів державного фонду зайнятості області. Доцільно звернути увагу на фінансове забезпечення таких статей витрат коштів дер¬жавного фонду зайнятості області як надання безпроцентної по-зики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю, ство¬рення робочих місць понад встановлену квоту, проведення науко¬во-дослідних робіт по прогнозуванню необхідних обсягів освіт¬ньо-професійної підготовки в регіоні, організацію, координацію та ведення міжнародного співробітництва з проблем зайнятості, створення автоматизованої інформаційно-довідкової системи.
6. У сучасних кризових умовах внаслідок інфляційних процесів, тривалого економічного спаду, значних невиплат заробітної плати, зменшення рівня зайнятості заробітна плата перестала виконувати властиві їй функції – відтворювальну, регулюючу, стимулюючу. Для того, щоб існуючий розмір доходів працюючих сприяв ефективному використанню трудового потенціалу, необхідне посилення державного впливу на визначення і реалізацію політики заробітної плати, вдосконалення системи її договірного регулювання.
7. Зарубіжний досвід регулювання систем оплати праці та соціального партнерства доцільно враховувати в українській практиці для пошуку сингулярних точок досягнення рівноваги в сфері зайнятості, підвищення ефективності виробництва і використання трудового потенціалу, переходу до гнучкої системи організації заробітної плати. Основні концептуальні положення зарубіжних систем заробітної плати доцільно адаптувати до українських умов при створенні механізму стимулювання продуктивної праці, підприємницької та ділової активності.
8. Загострення соціально-економічної кризи в державі потребує посилення керованості процесами використання трудового потенціалу Чернівецької області. Важлива роль відводиться створенню інформаційно-аналітичної бази, яка повинна служити основою моніторингу трудового потенціалу, містити дані про кількісні та якісні параметри трудового потенціалу в розрізі населених пунктів, адміністративних районів, галузей, підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Антохова І.М. Державне регулювання ринку праці в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 10. Економіка. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 96-100. (0,3 д.а.).
2. Антохова І.М. Шляхи підвищення ефективності інвестиційної діяльності у сфері сприяння зайнятості населення // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 26. Економіка. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – С. 54-60. (0,44 д.а.).
3. Антохова І.М. Значення балансу трудових ресурсів при виборі стратегії реструктуризації економіки та пріоритетів інвестиційного процесу в регіоні // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 44. Економіка. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 106-113. (0,5 д.а.).
4. Антохова І.М. До питань вирішення ефективного використання трудових ресурсів в регіоні // Збірник наукових праць за матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми». Частина 2. – Львів, 1998. – С. 263-267. (0,3 д.а.).

5. Ксьондз С.В., Антохова І.М. Деякі аспекти форм регіонального розвитку в Україні // Тези доповідей міжнар. конф. «Вільна економічна зона – як форма регіонального розвитку». Частина 1. – Чернівці: ЧДУ, 1994. – С. 46-49. – Особистий внесок автора: обгрунтовується необхідність форм регіонального розвитку. (0,1 д.а.).
6. Антохова І.М. Реструктуризація економіки та інвестиційна політика в Україні // Наукові доповіді міжнар. конф. «Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання». Частина 1. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 213-215. (0,2 д.а.).
7. Антохова І.М. Аспекти суті і ефективності використання трудового потенціалу // Наукові доповіді міжнар. конф. «Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні». – Частина 3. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – С. 142-143. (0,13 д.а.).
8. Антохова І.М. Концептуальні риси можливостей обмеження росту і регулювання безробіття // Наукові доповіді міжнар. конф. «Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура». Частина 2. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 23-27. (0,3 д.а.).

Антохова І.М. Підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону (регіональні аспекти). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.
Дисертація присвячена розкриттю соціально-економічних аспек¬тів підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону. Обгрунтована необхідність побудови реального балансу тру¬дових ресурсів на регіональному рівні. Виявлені особливості трудової міграції населення Чернівецької області. Визначено вплив зайнятості на використання трудового потенціалу Чернівецької області. Розкрито роль оплати праці в ефективному використанні трудо-вого потенціалу. Узагальнено зарубіжний досвід організації системи оплати праці та соціального партнерства. Обгрунтовані напрями підвищення ефек¬тивності використання трудового потенціалу регіону.
Ключові слова: трудовий потенціал, використання, ефективність, ринок праці, міграція, управління.

Антохова И.М. Повышение эффективности использования трудового потенциала региона (региональные аспекты). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономи¬ческих наук по специальности 08.09.01 – Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2000.
Диссертация посвящена раскрытию социально-экономических аспек¬тов повышения эффективности использования трудового потенциала региона.
Обобщены теоретические подходы к определению понятия “трудо¬вой потенциал”. Понятийный “контур” трудового потенциала включает эконо¬мические, образовательные, социально-мотивационные, медико-демографические, этнокультурные составляющие. Такой подход позво¬ляет по-новому исследовать эффективность использования трудового потенциала с учетом углубления социально-экономического кризиса в государстве.
Подан углубленный анализ состояния и особенностей формиро¬вания трудового потенциала региона. Определены специфические черты трудовой миграции населения Черновицкой области. Предло¬жены подходы к построению реального баланса расчетов трудовых в территориальном разрезе.
Значительное внимание уделено оценке современного состояния занятости населения, рынка труда, уровня и организации оплаты труда в Черновицкой области. Сделан вывод о необходимости усиления государственного влияния на определение и реализацию государ¬ствен-ной политики заработной платы, совершенствование системы, ее договорного регулирования. Предложены рекомендации по совершен¬ство¬ванию распределения финансовых средств областного государ¬ственного центра занятости.
Рассмотрены вопросы зарубежного опыта в системе оплаты труда и социального партнерства, регулирования безработицы, управление развитием и эффективностью использования трудового потенциала региона.
На основании детального анализа использования трудового потен¬циала Черновицкой области, особенностей миграционных про¬цессов и занятости населения, фактического уровня социальной и эко¬но¬мической эффективности использования трудового потенциала, в диссертации обоснованы направления повышения эффективности его использования, показана роль информационно-аналитического блока, на основе которого должен осуществляться мониторинг трудо¬вого потенциала, накапливаться данные о количественных и качест¬венных параметрах трудового потенциала в разрезе населенных пунктов, административных районов, отраслей, предприятий.
Проведенное автором исследование дало возможность сформу¬лировать предложения по устранению узких мест в работе исполни¬тельной и законодательной власти, хозяйственных органов Черно¬вицкой области.
Практическая значимость полученных результатов состоит в возможном применении теоретических разработок, методических подходов и конкретных предложений для проведения аналогичных исследований в других регионах Украины в разрезе админи¬стра¬тивных районов, отраслей и отдельных предприятий.
Ключевые слова: трудовой потенциал, использование, эффективность, рынок труда, миграция, управление.

Antokhova I.M. Increasing the efficiency of the use of the labour potential (regional aspects). – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Economic Sciences, speciality 08.09.01 – Demography, economics of labour activity, social economics and policy. – Institute of Regional Studies of the Ukrainian Academy of Sciences, Lviv, 2000.
Social-economic aspects of increasing the efficiency of the use of the regional labour potential are motivated. Necessity of creating of real balance of the regional labour resources is confirmed. The peculiarities of labour migration of the population of Chernivtsi region are revealed. The influence of employment on the use of the Chernivtsi region labour potential is defined. The role of labour payment in effetual use of labour potential is revealed. The foreign experiense of organizing of labour payment system and social partnership is generalized. The ways of increasing the efficiency of the use of the regional labour potential are motivated.
Keywords: labour potential use, efficiency, labour market, migration, management.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020