УМАНСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ
Осадчий Володимир Олександрович
УДК 634.11:631.541.11
Продуктивність насаджень яблуні різних конструкцій
у південній частині Центрального Лісостепу України
06.01.07 – плодівництво
А в т о р е ф е р а т
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Умань – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Уманській сільськогосподарській академії, Міністерство агропромислового комплексу України.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, доцент
Мельник Олександр Васильович,
Уманська сільськогосподарська академія,
завідувач кафедри плодівництва і виноградарства
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Гулько Іван Петрович,
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри плодоовочівництва, зберігання і
переробки плодоовочевої продукції
кандидат сільськогосподарських наук
Сухолиткий Михайло Дмитрович,
Кам’янець-Подільська аграрно-технічна академія,
в.о. доцента кафедри плодоовочівництва
Провідна установа: Інститут садівництва УААН
Захист відбудеться “ 29 ” червня 1999 р. О 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.844.01 в Уманській сільськогосподарській
академії за адресою: 258900, Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка, 1,
навчальний корпус №2, аудиторія 142.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської сільськогосподарської академії за адресою: 258900, Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка 3, бібліотека.
Автореферат розісланий “ 25 ” травня 1999 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Заморський В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Конструкція насаджень – головний фактор, що визначає рівень продуктивності саду – включає відповідно підібране сортопідщепне комбінування, густоту садіння, спосіб формування і обрізування дерев. Правильне поєднання цих факторів дає змогу отримати високі урожаї доброякісних плодів.
Найбільш поширеними клоновими підщепами яблуні у Центральному Лісостепу України є карликова М9 та напівкарликові М26 і ММ106, але площа промислових насаджень на цих підщепах ще досить незначна. У зв’язку з цим, доцільно визначити оптимальні конструкції насаджень яблуні різних сортів на підщепах різної сили росту для вказаної зони.
Для отримання стабільних урожаїв в інтенсивних насадженнях яблуні на клонових підщепах слід постійно підтримувати рівновагу між процесами росту і плодоношення. Цього досягають комплексом агроприйомів, серед яких – раціональне обрізування плодоносних дерев. У промисловому садівництві зарубіжних країн широко застосовується пізньолітнє обрізування дерев, тоді як в Україні плодові насадження обрізуються переважно взимку. Тому застосування пізньолітнього обрізування в інтенсивних насадженнях яблуні в умовах Центрального Лісостепу України потребує додаткового вивчення.
Отже, дослідження вказаних напрямках досить актуальні, так як дають можливість обгрунтувати оптимальні конструкції садів інтенсивного типу на клонових підщепах різної сили росту та встановити строки і способи обрізування плодових дерев у насадженнях такого типу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексних досліджень за темою 2.12 –пл “Розробка екологічних і технологічних основ виробництва плодів у скороплідних ресурсозберігаючих високопродуктивних насадженнях яблуні короткого циклу використання”, номер державної реєстрації 0194U038350.
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень – розробка оптимальних конструкцій інтенсивних насаджень яблуні із високим рівнем загущення дерев та встановлення найбільш раціональних строків і способів обрізування дерев сильнорослих сортів. У завдання досліджень входило:
– визначити рівень зимостійкості дерев яблуні різних сортопідщепних комбінувань у насадженнях із різним ступенем загущення;
– встановити особливості росту надземної частини яблуні залежно від підщепи, сорту і ступеня загущення дерев;
– визначити рівень освітлення різних частин крони у насадженнях різних конструкцій;
– визначити продуктивність дерев яблуні залежно від сорту, підщепи та ступеня загущення насаджень;
– провести аналіз товарності, хімічних та фізичних показників яблук залежно від підщепи, сорту та густоти садіння дерев;
– виявити особливості росту і плодоношення дерев яблуні сильнорослого сорту Мелроуз залежно від строків і способів обрізування;
– дати економічну оцінку виробництва плодів у насадженнях різних конструкцій та застосування строків і способів обрізування дерев.
Наукова новизна досліджень. В умовах Центрального Лісостепу України вперше: комплексно вивчено процеси росту та плодоношення дерев яблуні у насадженнях різних конструкцій у віці 15-17 років; визначено оптимальні строки та способи обрізування дерев сильнорослого сорту у саду інтенсивного типу.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень виробництву запропоновані оптимальні конструкції високопродуктивних скороплідних садів у грунтово-кліматичних умовах Центрального Лісостепу, рекомендовано раціональні строки та способи обрізування дерев сорту Мелроуз та схожих до нього за силою росту сортів. В КСП “Орадівське” Христинівського району Черкаської області у 1996 році закладено сад рекомендованої конструкції на площі 5 га із. У навчально-дослідному господарстві “Родниківка” Уманської сільськогосподарської академії у 1995-97 рр. запроваджені рекомендовані строки обрізування насаджень яблуні зимових сортів на площі 2 га.
Особистий внесок здобувача полягає у практичному виконанні експериментів, узагальнені даних літератури, аналізі власних результатів досліджень та їх підготовці до публікації.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науковій конференції присв’яченій 100-річчю дня народження М.М. Шкварука (Умань, 1998р.); науково-практичних семінарах “Інтенсивні технології – у садівництво” (Умань, грудень 1998р., січень, лютий 1999р.); засіданнях кафедри плодівництва і виноградарства Уманської СГА (1995-98 рр.);.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 наукові праці, в тому числі 2 статті в наукових журналах, 1 стаття в збірнику наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, восьми розділів основної частини, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що нараховує 170 найменувань (з них 41 іноземні), 46 додатків. Основний матеріал викладений на 150 сторінках друкованого тексту, містить 29 таблиць та 16 рисунків.
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження з вивчення продуктивності насаджень яблуні різних конструкцій проводились у саду навчально-дослідного господарства «Родниківка» Уманської сільськогосподарської академії, розташованому в південній частині Центрального Лісостепу України. Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря. Середньорічна температура повітря коливається в межах +6,9…+7,6*С, мінімальна температура повітря в найбільш холодні зими буває в січні – лютому –34…36*С, максимальна- в червні – серпні – +36…38*С. Середньорічна кількість опадів становить 480-540 мм з максимумом в червні-липні – більше 25% від їх річної величини. Середня багаторічна вологість повітря складає 77…78%, причому в листопаді-грудні – 88…89, а у липні-серпні – 46…48%. Кількість сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м2.
Грунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинистого механічного складу з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см – утримувався під чорним паром з ручним обробітком приштамбових смуг. У орному шарі грунту знаходиться пересічно 3% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1…0,25% фосфору і 2…2,4% калію; рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ – 26,2 мг/екв.
Дослідження вели у 1995-97 рр. у двох польових дослідах.
У першому з них, закладеному проф. Г.К.Карпенчуком у 1981 році, вивчали продуктивність насаджень яблуні різних конструкцій. Об’єктами досліджень були сорти яблуні Мелроуз і Айдаред щеплені на клонових підщепах М9, М26 і ММ106, висаджені із різним ступенем загущення дерев: на М9 -1250, 1428, 1666 дер./га, на М26 -1000, 1250, 1666 дер./га, на ММ106 – 833, 1000, 1428 дер./га. Крона формувалась за типом грузбек без постійної підпори. Повторність досліду чотириразова.
У другому досліді накладеному у 1995 році вивчали вплив видів і строків обрізування на ріст і продуктивність дерев яблуні сильнорослого сорту Мелроуз на підщепах М9 (1250 дер./га), М26 (1000 дер./га) і ММ106 (833 дер./га).
Схема досліду включала 7 варіантів у 5 повтореннях: 1) зимове обрізування за традиційною технологією (контроль); 2) зимове обрізування в поєднанні з пізньолітнім видаленням однорічних пагонів у місцях загущення; 3) зимове обрізування в поєднанні з підрізуванням коренів дерев на глибині 0,4 м зі сторони одного з міжрядь на відстані 0,5 м від лінії ряду; 4) обрізування дерев після закінчення цвітіння; 5) обрізування дерев після червневого опадання зав’язі (“по зав’язі”); 6) пізньолітнє обрізування у серпні місяці; 7) зимове обрізування в поєднанні з відгинанням однорічних пагонів у кінці літа (серпень місяць).
У процесі ведення досліджень використовували польовий, лабораторний і статистичний методи.
Зимостійкість дерев визначали за підмерзанням тканин одно- і дворічної деревини, вегетативних і генеративних бруньок за методикою М.О. Соловйової (1982). Оцінку пошкоджень вели за п’ятибальною шкалою (максимальне пошкодження – 5 балів).
Фітометричні вимірювання і фенологічні спостереження виконували за методичними рекомендаціями Уманської с.-г. академії (1987). Площу листкової пластинки визначали в кінці вегетації методом “висічок”, а площу листової поверхні – множенням кількості листя на площу листкової пластинки. Чисту продуктивність фотосинтезу визначали за методикою А.С. Овсяннікова (1979).
Рівень освітлення крони дерев вивчали за методикою В.В. Хроменка (1987) альбедометром М-69. Виміри вели у червні місяці з 10 до 14 години за ясної сонячної погоди. Інтенсивність освітлення всередині крони у вертикальній проекції вимірювали в умовному квадраті, 2 х 2 м, розташованому в центрі дерева в площині ряду. Вимірювання вели через кожні півметра до 1 м в різні сторони від центрального провідника до висоти 2 м.
Визначення вмісту пігментів в листі виконували спектрофотометричним методом за Т.Н. Годневим (1952) на спектрофотометрі СФ-16 та спектроколориметрі “Specol”.
Урожайність визначали підрахунком кількості плодів з наступним множенням на середню масу плода, яку визначали зважуванням 100 яблук із кожного варіанту.
Товарний аналіз плодів вели згідно ГОСТ 21122-75. Для вивчення лежкості відбирали зразки із 200 яблук з кожного варіанта досліду, а для визначення фізичних показників і хімічного складу – по 2 кг плодів з варіанту. Зберігання вели до початку квітня у холодильнику з температурою -1*…+1*С і 85%-ною вологістю повітря (ящики з плодами вистеляли поліетиленовою плівкою).
Фізико-хімічні аналізи яблук виконували після збирання і через кожні три місяці зберігання. Коефіцієнт відбивання світла від поверхні плодів визначали спектроколориметром “Specоl” на довжині хвилі 675 нм. Вимірювання проводили на ділянках шкірочки без покривного антоціанового забарвлення. Плід розміщували в нижньому вікні інтегруючої сфери і закривали світлонепроникним матеріалом (О.В. Мельник, 1985).
Щільність яблук визначали напівавтоматичним приладом з самописцем КСТ-4 та пристроєм навантаження з тензорезисторними датчиками і плунжером діаметром 6 мм з автоматичним контролем глибини його входження в зразок. Перед визначенням щільності мякуша шкірочку плодів зрізали (О.В.Мельник, В.М.Найченко, 1983).
Вміст сухих розчинних речовин визначали рефрактометром РПК-3, титровану кислотність – титруванням 0,1Н розчином лугу з перерахунком на яблучну кислоту за методикою Е.П.Широкова (1974).
Економічну ефективність розраховували нормативним методом, порівнюючи затрати праці і капіталовкладень на виробництво плодів з реалізаційною вартістю врожаю (за ред. О.М.Шестопаля, 1985).
Статистичну обробку даних проводили методом багатофакторного дисперсійного і кореляційного аналізів (Б.А. Доспехов, 1985) на мікроЕОМ за розробленими в Уманській с.-г. академії програмами (О.В.Мельник, 1996).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЗИМОСТІЙКІСТЬ ДЕРЕВ ЯБЛУНІ РІЗНИХ СОРТОПІДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ
Абсолютний показник пошкодження дерев взимку 1995-96 рр. майже втричі, (0,36 бали), вищий від 1996/97 рр. (0,11 бали). Це пояснюється більш суворими умовами зими 1995/96 років, що характеризувалася різкими коливаннями температур, особливо в лютому і березні місяцях. За абсолютними показниками зимових пошкоджень спостерігається чітка закономірність: на усіх досліджуваних підщепах дерева сорту Айдаред мали нижчу стійкість до низьких температур, ніж сорту Мелроуз. Найменший ступінь пошкоджень дерева обох сортів мали на підщепі М26, що підтверджує вищу її зимостійкість у порівнянні з підщепами М9 і ММ106. Зимостійкість дерев на підщепах М9 і ММ106 мало відрізняється: рівень пошкоджень коливається в межах 0,21-0,28 бали. Рівень зимових пошкоджень тканин теж відрізнявся певною закономірністю: практично не уражуються кора і камбій (відповідно 0,03 і 0,16 бали), трохи вищий ступінь пошкоджень у деревини (0,26 бали) і найбільше уражується серцевина – 0,48 бали.
ФІТОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСТУ Я БЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЩЕПИ, СОРТУ І ЩІЛЬНОСТІ САДІННЯ ДЕРЕВ
За отриманими даними у віці 15-17 років найбільшим діаметром штамбу характеризувались дерева сорту Мелроуз на підщепі ММ106. Збільшення щільності садіння дерев спричинило зменшення даного показника тільки для дерев сорту Мелроуз на підщепах М9 і М26 та сорту Айдаред на підщепах М26 і ММ106, тоді як для усіх інших сортопідщепних комбінувань діаметр штамбу знаходився на одному рівні. За роки ведення досліджень діаметр штамбу у дерев сорту Мелроуз був більшим, ніж у сорту Айдаред на усіх трьох підщепах. При цьому величина показника зростала із збільшенням сили росту підщепи, а реакція дослідних дерев на зміну щільності насаджень полягала на збільшенні величини діаметра штамбу із зменшенням кількості дерев на гектарі.
У даному віковому періоді плодові дерева досягли оптимальної висоти і за висотою крони відрізнялися мало. У межах одного помологічного сорту різниця за висотою дерев не перевищувала 0,1-0,3 м, незалежно від типу підщепи і рівня загущення насаджень. Найбільшої висоти дерева обох досліджуваних сортів досягли на підщепі М26. Якщо у сорту Мелроуз на підщепах М9 і ММ106 висота дерев із збільшенням загущення зростала на 0,1-0,2 м, то у сорту Айдаред на цих же підщепах спостерігалася зворотня тенденція: у насадженнях із більшим загущенням дерева мали меншу висоту.
У 1995 році сумарна довжина однорічних пагонів дерев сорту Мелроуз на усіх трьох підщепах була у 1,5-2 рази більшою, ніж у сорту Айдаред. У обох сортів показник був найменшим на карликовій підщепі М9. У наступні роки сумарна довжина приросту однорічних пагонів істотно знизилась, що, вірогідно, пояснюється несприятливими кліматичними умовами перезимівлі 1996/97 років, поширенням борошнистої роси (особливо сорту Айдаред) та перевантаженням урожаєм у 1997 році.
У насадженнях 15-річного віку довжина однорічних пагонів знаходилася в межах оптимуму, крім сорту Айдаред на карликовій підщепі М9. У більш сильнорослого сорту Мелроуз цей показник був, відповідно, у 1,5-2 рази вищим ніж у сорту Айдаред. Незалежно від густоти садіння, в межах одного сортопідщепного комбінування, величина показника залишалась постійною.
Закономірно, що в порівнянні з сортом Айдаред, крони дерев більш сильнорослого сорту Мелроуз значно краще освоїли відведену їм площу живлення на усіх трьох підщепах. За мінімального рівня загущення насаджень на підщепах М9 та ММ106 крони дерев сорту Мелроуз оптимальних розмірів не досягли і недостатньо освоїли відведену їм площу живлення. Із збільшенням загущення насаджень дерева значно розросталися, проникаючи основними гілками в крони сусідніх дерев. Відведену площу живлення в межах оптимального рівня освоїли тільки дерева сорту Айдаред на підщепі М26 за рівня загущення 1250 та 1666 дер./га. Для усіх інших варіантів цього ж сорту спостерігається значно нижча величина показника.
Дерева сорту Мелроуз за розмірами крон майже у два рази перевищували сорт Айдаред, причому найбільший об’єм крон дерева обох сортів мали на підщепах М26. На цій же підщепі спостерігалось зменшення розміру крон із збільшенням рівня загущення насаджень. Протилежна тенденція спостерігається для дерев на підщепі М9, де із зростанням рівня загущення об’єм крон дерев збільшувався.
ВПЛИВ СОРТОПІДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ І ЗАГУЩЕННЯ
НАСАДЖЕНЬ НА ОСВІТЛЕНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ
КРОН ДЕРЕВ
Насадження сорту Айдаред на підщепі М9 характеризувались кращим світловим режимом, ніж сорту Мелроуз. Якщо на висоті 1-2 м інтенсивність освітлення дерев сорту Айдаред складала 75-100% від повного, то у сорту Мелроуз у межах 30-98%. Краще освітлювалась периферія крон у порівнянні із центральною її частиною. Значний вплив на зміну рівня освітленості спричинювала густота садіння дерев. Для сорту Мелроуз при загущенні 1250 дер./га освітлення дерев на висоті до 1 м від рівня грунту не перевищувало 30% від повного, а із збільшенням щільності садіння інтенсивність сонячного освітлення в цій зоні значно покращувалася за найбільшого загущення (1666 дер./га) і лише приштамбова зона мала нижчу за 30% освітленість.
Освітленість крон дерев на підщепі М26 була кращою у сорту Айдаред. На підщепі ММ106 кращим світловим режимом характеризувались крони дерев сорту Мелроуз. На периферії і у середній частині крон інтенсивність освітлення у дерев цього сорту була значно вища, ніж у Айдареду.
За роки ведення досліджень найбільшою площею листового покриву характеризувалися насадження сорту Мелроуз на підщепі М9 за найбільшого загущення (1666 дер./га) – 8198 м2/га, що, однак, становило тільки 20% від оптимуму. У розрізі сортів показник був вищим для дерев сорту Мелроуз на підщепах М9 і ММ106 за найбільшого загущення; в усіх інших варіантах переважав сорт Айдаред. Найменша площа асиміляційної поверхні спостерігалась у дерев сорту Мелроуз на підщепі ММ106 за рівня загущення 833 дер./га – всього 7,6% від оптимуму.
У 15-17 річному віці вміст пігментів у листках дерев сорту Айдаред був значно вищим, ніж у сорту Мелроуз. Величина цього параметра у дерев сорту Айдаред зростала із збільшенням сили росту підщепи, тоді як для сорту Мелроуз найвищий вміст пігментів спостерігався у дерев на підщепі ММ106, нижчий – на карликовій М9 і найменший – на напівкарликовій М26. Вплив рівня загущення насаджень на вміст пігментів у листках дослідних дерев мав неоднозначний характер. Якщо у дерев обох сортів на підщепі М26 та сорту Мелроуз на підщепі М9 із збільшенням рівня загущення величина аналізованого показника зростала, то для обох сортів на ММ106 та сорту Айдаред на М9 вміст хлорофілу в листках знижувався із збільшенням загущення.
Найбільшим фотосинтетичним потенціалом для сорту Айдаред (8,8 г/м2•добу) характеризувались дерева на підщепі ММ106 за найбільшого загущення, а для сорту Мелроуз – дерева на підщепі М9 також при максимальному загущенні (6,1 г/м2•добу). На карликовій підщепі М9 чиста продуктивність фотосинтезу була вищою для сорту Мелроуз, а на підщепах М26 і ММ106 – для Айдареду. Із збільшенням рівня загущення на всіх варіантах досліду спостерігалось значне підвищення чистої продуктивності фотосинтезу.
ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ І ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ЯБЛУНІ
Урожайність насаджень досліджуваних помологічних сортів залежала від багатьох чинників і мала неоднорідний характер (табл. 1). Сорт Мелроуз у 1995 році найвищою продуктивністю (16 т/га) характеризувався на карликовій підщепі М9 із загущенням 1666 дер./га. Найвищий урожай сорту
Таблиця 1
Урожайність насаджень яблуні різних сортопідщепних комбінувань за роки досліджень у залежності від рівня загущення дерев, т/га
Підщепи Рівень загущення, дер./га
Сорти
Мелроуз Айдаред
1995р. 1997р. 1995р. 1997р.
М9 1250 7,7 23,8 9,4 15,4
1428 6,4 23,9 8,3 18,6
1666 16,0 30,9 8,2 28,2
М26 1000 5,9 13,5 10,4 18,4
1250 3,7 14,5 7,5 21,9
1666 5,4 18,2 8,1 26,3
ММ106 833 2,6 10,8 6,1 15,3
1000 3,8 6,9 3,9 15,1
1428 1,7 7,8 4,7 21,3
НІР05 2,9 3,9 2,9 3,9
Айдаред (10,4 т/га), тоді отримано на напівкарликовій підщепі М26 за мінімального рівня загущення – 1000 дер./га. Найнижчою продуктивністю характеризувались дерева обох сортів на підщепі ММ106: 1,7-3,8 т/га для Мелроуза та 3,9-6,1 т/га для Айдареду. Із збільшенням рівня загущення дерев урожайність насаджень в основному знижувалась, крім сорту Мелроуз на підщепі М9, де із збільшенням щільності садіння дерев показник зростав від 6,4 до 16 т/га.
У 1997 році урожайність насаджень яблуні значно зросла. Як і у попередньому році, для сорту Мелроуз найвища продуктивність (30,9 т/га) спостерігалась на карликовій підщепі М9 за максимального загущення (табл. 1). Максимальною вона була також для Айдареду на підщепі М9 – 28,2 т/га. На відміну від попереднього року, із збільшенням рівня загущення дерев сорту Айдаред на усіх трьох підщепах та Мелроузу на М9 і М26 їх урожайність значно зростала. Однак для дерев сорту Мелроуз на підщепі ММ106 із збільшенням загущення з 833 до 1428 дер./га урожайність знижувалась з 10,8 до 7,8 т/га.
Отже, у 17-річному віці, найбільш продуктивними виявились насадження сорту Мелроуз на карликовій підщепі М9 з урожайністю 23,8…30,9 т/га та сорту Айдаред на напівкарликовій підщепі М26 – 18,4…26,3 т/га. У цілому тільки для сорту Мелроуз на підщепі ММ106 із загущенням 1000-1428 дер./га урожайність не перевищувала 10 т/га, а в усіх інших варіантах досліду вона коливалась в межах 10,8…30,9 т/га. Найбільший вплив на величину аналізованого показника спричинений погодними умовами за роки досліджень, частка дії яких у сукупній дії факторів склала 52%. Вплив сортопідщепних комбінувань знаходився в межах 25%, а інші фактори та їх взаємодія істотного впливу на урожайність дослідних насаджень не мали (частка їх впливу не перевищувала 4%).
Аналіз товарної якості урожаю засвідчив, що найбільшу його частину складали плоди вищого і першого товарних сортів (табл. 2). Між урожайністю дерев та товарною якістю яблук спостерігається оберненопропорційна залежність: за меншого навантаження дерев плодами їх якість підвищується, а із зростанням урожайності, навпаки – знижується. Плоди сорту Мелроуз значно перевищували
Таблиця 2
Товарна якість плодів яблуні (сума вищого і 1 сортів) із різних сортопідщепних комбінувань залежно від рівня загущення насаджень, %
Підщепи Рівень загущення, дер./га
Сорт Мелроуз Сорт Айдаред
1995р. 1997р. 1995р. 1997р.
М9 1250 100 82 74 79
1428 97 82 77 74
1666 94 78 80 72
М26 1000 98 74 65 80
1250 100 78 70 77
1666 100 73 57 63
ММ106 833 99 67 67 67
1000 98 73 67 74
1428 94 76 71 76
НІР05 22 14 22 14
сорт Айдаред за товарністю. У 1995 році для сорту Мелроуз сума вищого та першого сортів становила 94-100% від загальної маси урожаю, а для сорту Айдаред – 57-82%. У зв’язку з підвищенням урожайності у 1997 році цей показник знизився, складаючи 67-82% для сорту Мелроуз та 63-80% для Айдареду.
У 15-річному віці кращою товарною якістю відрізнялись плоди з дерев сорту Мелроуз на підщепі типу М26 (98-100%) й Айдареду на підщепі М9 (74-80%), а у наступні роки – обидва помологічні сорти на карликовій підщепі типу М9, відповідно, 78-82 і 72-79%. Із зміною рівня загущення насаджень товарна якість плодів обернено пропорційно залежала від урожайності: збільшення урожайності із ростом загущення насаджень спричинювало зниження товарності плодів і навпаки.
Щільність м’якуша плодів сорту Айдаред була значно вища, ніж сорту Мелроуз. За винятком обох сортів на підщепі М26 за рівня загущення 1250 та 1666 дер./га, де значення показника було однаковим. Найбільшою щільністю м’якуша плоди обох сортів відрізнялись на підщепі ММ106: 7,9…8,2 кг/см2 для сорту Мелроуз та 8,4…9,1 кг/см2 для Айдареду. Після п’яти місяців зберігання щільність м’якушу плодів значно знижувалась, складаючи 6,3-7,2 кг/см2 для сорту Мелроуз та 6,6-8,0 кг/см2 для Айдареду. За перід зберігання щільність яблук сорту Мелроуз із дерев на підщепі типу М9 зменшилась на 10% від початкової, з підщепи типу М26 – на 7% і з ММ106 – на 15%. Для сорту Айдаред зменшення щільності плодів, відповідно, склало: 15, 12 та 18%.
Вищим вмістом сухих розчинних речовин на підщепах типів М26 і ММ106 відрізнялись плоди сорту Мелроуз, тоді як на підщепі М9 їх містилось більше у плодах сорту Айдаред. У цілому, величина показника для сорту Мелроуз знаходилась у межах 12,5-15,1% і становила 13,2-14,5% для сорту Айдаред. Із збільшенням рівня загущення насаджень вміст сухих розчинних речовин у плодах сорту Мелроуз на підщепах типів М9 і М26 і сорту Айдаред на підщепі М9 зростав і, навпаки, знижувався у плодах обох сортів на підщепі ММ106 та сорту Айдаред на М26. За період тривалого зберігання вміст сухих розчинних речовин у плодах значно знизився, складаючи 11,1-12,9% для сорту Мелроуз та 10,5-12,4% для сорту Айдаред.
Найвищим вмістом органічих кислот відрізнялись плоди обох досліджуваних сортів на підщепі типу М106 – 0,37%, меншим на М26 і найменшим на М9. Із зростанням рівня загущення насаджень титрована кислотність плодів зростала для сорту Мелроуз на підщепах М9 і ММ106 та сорту Айдаред на підщепі ММ106. У плодах сорту Айдаред на підщепі М26 кислотність із збільшенням кількості дерев на гектарі знижувалась, а у інших варіантах залишалась практично на одному рівні. Під час зберігання вміст органічних кислот в плодах досліджуваних сортів значно знижувався.
Результати вивчення зберігання яблук досліджуваних сортів показали, що лежкість плодів сорту Мелроуз була кращою ніж сорту Айдаред, з сумарним виходом вищого і першого сортів на рівні 91,2-97,2%. Вихід товарних плодів сорту Айдаред становив 88,6-95,3%. Плоди сорту Мелроуз з підщепи типу М9 найкраще зберігались при загущенні 1666 дер./га (98,5%) та Айдареду на підщепах М9 та ММ106 за максимального загущення (95,3%). У межах одного сортопідщепного комбінування результати зберігання плодів покращувались із збільшенням рівня загущення насаджень.
Найбільший вплив на вихід доброякісних плодів після зберігання мали біологічні особливості помологічних сортів, умови росту, розвитку, темпу перед- і післязбирального достигання плодів. Вплив різних типів підщеп та рівня загущення насаджень на величину даного показника був незначним.
ВПЛИВ СПОСОБІВ І СТРОКІВ ОБРІЗУВАННЯ НА РІСТ ТА
ПЛОДОНОШЕННЯ ДЕРЕВ ЯБЛУНІ СОРТУ МЕЛРОУЗ
Висота дерев сильнорослого сорту Мелроуз більше залежала від сили росту підщеп і менше реагувала на види та строки обрізування. На третій рік ведення досліду найменшу висоту мали дерева на карликовій підщепі типу М9 – 2,7…3,0 м, а висота дерев на підщепах М26 і ММ106 становила, відповідно, 2,8…3, та 2,8…3,1 м. У 1995 році, пересічно для варіантів досліду, найбільшу довжину однорічних приростів мали дерева на напівкарликовій підщепі ММ106, меншу – на М26 і найменшу – на М9. Досліджувані види і строки обрізування на даний показник діяли неоднаково.
У дерев на карликовій підщепі М9 під впливом літнього обрізування сумарна довжина пагонів, у порівнянні з зимовим обрізуванням за традиційною технологією (контроль), в усіх варіантах знизилась на 38-49%, крім дерев, що обрізувались після цвітіння, де величина показника перевищила контроль на 36%. У дерев на підщепі М26 застосування різних строків обрізування спричинило значне зростання сумарного приросту пагонів і тільки при обрізуванні “по зав’язі” він був меншим від контролю на 15%. У наступні роки приріст пагонів зростав, за обрізування після цвітіння, “по зав’язі” та пізньолітнього він зменшувався в порівнянні з контролем. Надалі найбільша активність росту спостерігалась у за поєднання зимового та пізньолітнього обрізування, а найменша –після застосування пізньолітнього обрізування. Аналогічна ситуація складається для дерев на підщепі ММ106, де тільки під впливом пізньолітнього обрізування сумарний приріст пагонів знизився на 1,4 м, у той час як у інших випадках – зріс на 36-61%. У 1997 році різниця в порівнянні з контролем становила 8…43%.
За пересічними даними багатофакторного дисперсійного аналізу, освоєння площі живлення дерев за роки досліджень залишалося сталим, знаходячись на рівні 62-65%. Близьким до оптимального показником (70%) відзначались дерева на підщепі М9, меншим – 62% – на М26 і найнижчим – 58% – на ММ106. Застосування видів і строків обрізування слабко вплинуло на освоєння деревами грунтового простору. У варіантах пізньолітнього обрізування та за поєднання зимового із відгинанням пагонів влітку показник знаходився на рівні контролю, становлячи 65% (в усіх інших варіантах він був нижчим на 1-3%). Лише за поєднання зимового обрізування із пізньолітнім його значення було мінімальне 59%.
Згідно з пересічними даними дисперсійного аналізу розміри крон дерев сорту Мелроуз за роки досліджень зменшились на 0,6 м3 (6%), а використання підщеп більшої сили росту спричинило її зростання. На карликовій підщепі типу М9 пересічний об’єм крон дерев складав 8,4 м3, на М26 і ММ106, відповідно, 9,9 і 11 м3. Під впливом видів і строків обрізування пересічні об’єми крон змінювались незначно, знаходячись на рівні контролю (10 м3), крім варіанту поєднання зимового обрізування із пізньолітнім, де виявлене максимальне (12%) відхилення від контролю – 1,2 м3.
Найвищий урожай з 15-річних дерев сорту Мелроуз на підщепі М9 отриманий за пізньолітнього обрізування. Дещо меншу врожайність – 14,4 т/га – мали дерева після зимового обрізування з відгинанням пагонів в кінці літа, перевищуючи контроль на 20%. В усіх інших випадках урожайність дерев була на 11-38% меншою від контролю (табл. 3). У 1997 році урожайність насаджень загалом значно зросла, але найбільшу продуктивність мали дерева за пізньолітнього обрізування та поєднання зимового обрізування із відгинанням пагонів у кінці літа, відповідно 28,2 і 27,8 т/га (прибавка до контролю склала 9 і 8%).
У цілому продуктивність значно коливалась: якщо у 1995 році вона пересічно складала 5,4 т/га, то у 1997-му зростала у три рази – до 18,3 т/га. Найбільш продуктивними (16,5 т/га) виявились насадження на карликовій підщепі М9, удвічі меншу урожайність (7,6 т/га) мали дерева на ММ106. Вища від контрольної ділянки урожайність зафіксована для дерев у варіантах із пізньолітнім обрізуванням та за поєднання зимового обрізування із відгинанням пагонів наприкінці літа. Домінуючим фактором, що визначав рівень продуктивності насаджень сорту Мелроуз, як і для попередніх показників, були агрокліматичні умови років проведення досліджень, дольова частка яких у сукупній дії факторів складала 62%. Вплив різних типів підщеп склав 20% і всього 3% припадало на вплив видів та термінів обрізування.
Таблиця 3.
Вплив видів і строків обрізування на плодоношення яблуні сорту Мелроуз , т/га
Види і строки
обрізування Тип підщепи і рівень загущення насаджень
М9 (1250 дер./га) М26 (1000 дер./га) ММ106 (833 дер./га)
1995 1997 Су-ма У % до контр. 1995 1997
Су-ма У % до
контр. 1995 1997 Су-ма У %
до
контр.
Зимове (контроль) 9,5 25,7 35,2 100 5,9 18,3 24,2 100 1,1 13,0 14,1 100
Зимове з
пізньолітнім 7,7 20,2 27,9 79,3 3,0 15,2 18,2 75,2 2,2 11,6 13,8 97,8
Зимове з підрізуван-
ням коренів у травні 5,9 24,0 29,9 84,9 5,3 18,6 23,9 98,8 2,2 11,1 13,3 94,3
Після цвітіння 7,5 20,2 27,7 78,7 5,5 14,3 19,8 81,8 2,5 11,4 13,9 98,6
“По зав’язі” 8,5 19,5 28,0 79,5 4,8 16,7 21,5 88,8 1,9 13,0 14,9 105,7
Пізньолітнє 13,7 28,2 41,9 119,1 4,9 22,8 27,7 114,5 3,7 16,2 19,9 141,1
Зимове з відгинанням пагонів у серпні 11,4 27,8 39,2 111,4 4,9 20,7 25,6 105,8 1,4 15,2 16,6 117,7
НІР05 3,2 2,8 3,2 2,8 3,2 2,8
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ Я БЛУНІ РІЗНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЗАСТОСУВАННЯ ВИДІВ І СТРОКІВ ОБРІЗУВАННЯ ДЕРЕВ
Сума чистого доходу залежала від рівня урожайності насаджень з одиниці площі, який значною мірою визначався рівнем густоти садіння плодових дерев. Із підвищенням урожайності показник зростав, а згідно з цим підвищувався рівень рентабельності. У обох досліджуваних сортів ці показники були найвищими у дерев на підщепі М9, меншими на М26 і найменшими на ММ106. Максимальний рівень рентабельності насадження обох сортів мали на підщепі М9 при загущенні 1666 дер./га, що для сорту Мелроуз склало 370%, а для Айдареду – 253%.
У віці 15-17 років насадження сорту Мелроуз на підщепах М9 і М26 та Айдареду на М9, М26 і ММ106 дозволяють отримати значні прибутки з рівнем рентабельності понад 100%.
Найкращі результати при застосуванні різних видів та строків обрізування дерев сорту Мелроуз отримані у варіантах із пізньолітнім обрізуванням та поєднання зимового обрізування із відгинанням пагонів у кінці літа.
ВИСНОВКИ
1. Зимостійкість дерев яблуні досліджуваних сортопідщепних комбінувань визначалася біологічними особливостями сортів та типів підщеп, погодними умовами і агротехнікою вирощування насаджень. Підвищеною зимостійкістю характеризувались дерева на підщепі М26, а сильніше пошкоджувались дерева на підщепах М9 і ММ106, причому сорт Мелроуз за зимостійкістю переважав Айдаред. Незалежно від сортопідщепного комбінування, під впливом низьких зимових температур найбільше пошкоджувались генеративні бруньки, спричинюючи зниження продуктивності дерев.
2. Дерева сорту Мелроуз у віці 15-17 років відрізнялися значно вищою інтенсивністю ростових процесів, переважаючи Айдаред за усіма фітометричними показниками, причому найвищою активністю росту характеризувались насадження обох сортів на підщепі М26, дещо меншою на ММ106 і значно нижчою – на М9.
Діаметр штамбу, висота дерев і довжина однорічих пагонів значно змінювались під впливом сортопідщепного комбінування. Домінуючий вплив на показники росту спричинений типом підщепи, а вплив помологічного сорту виявлений тільки для зміни висоти дерев (49-53%) та середньої довжини однорічних пагонів (12-30%). Дерева сорту Мелроуз на усіх типах підщеп та сорту Айдаред на підщепі типу М26 повніше освоїли відведену їм площу живлення (70-81%), ніж дерева сорту Айдареду на підщепах типу М9 і М26.
3. Застосування різних видів і строків обрізування спричинило значний вплив на інтенсивність росту яблуні сорту Мелроуз. Висота дерев більше залежала від сили росту використаних типів підщеп і менше – від видів та строків обрізування.
Найменший сумарний приріст пагонів досягнутий запровадженням пізньолітнього обрізування у серпні та обрізуванням одразу після опадання зав’язі. Пізньолітнє обрізування та поєднання зимового обрізування із підрізуванням коренів забезпечили найменшу довжину однорічних пагонів.
4. Рівень освоєння площі живлення деревами сорту Мелроуз за роки досліджень знаходився в межах 62-65% і незначно змінювався від застосування різних видів і строків обрізування. Застосування пізньолітнього обрізування та за поєднання зимового обрізування із відгинанням пагонів влітку показник знаходився на рівні традиційного зимового обрізування, становлячи 85%; у інших варіантах він був на 1-3% нижчим.
5. Інтенсивність освітлення різних частин крони дерев визначалась сортопідщепним комбінуванням та рівнем загущення насаджень. На підщепах М9 і М26 кращий світловий режим мали дерева сорту Айдаред. Із збільшенням ступеня загущення насаджень на підщепах М9 і ММ106 рівень освітлення дерев обох досліджуваних сортів покращувався, залишаючись незмінним на підщепі М26.
6. Площа листкової поверхні дерев визначалася силою росту помологічних сортів та типами підщеп. Дерева на підщепі М9 формували більшу площу асиміляційної поверхні, ніж на М26 і ММ106, причому сорт Мелроуз значно переважав Айдаред. Із збільшенням щільності насаджень площа листяного покриву у розрахунку на гектар зростала.
7. Концентрація фотосинтетично активних пігментів була значно вищою у листках дерев сорту Айдаред, ніж сорту Мелроуз. Найвищим їх вмістом характеризувались дерева обох сортів на підщепі ММ106, меншим на М9 і найнижчим на М26. У подібній залежності знаходився показник продуктивності фотосинтезу дерев яблуні, з найвищим рівнем у сорту Айдаред на підщепі ММ106 (8,8 г/м2добу) за максимального загущення насаджень.
8. Домінуючий вплив (36-38%) на урожайність 15-17-річних насаджень яблуні спричинили типи підщеп, причому краща урожайність на підщепі М9 зафіксована для сорту Мелроуз, тоді як на М26 і ММ106 – для сорту Айдаред. У період завершення строку експлуатації насаджень зростання рівня загущення спричинює зменшення урожаю з дерева, але в розрахунку на одиницю площі урожайність значно зростає.
Найвищим індексом продуктивності характеризувались дерева обох сортів на підщепі М9 і найбільш низьким – на ММ106. Ця закономірність зберігалася також для навантаження плодами на одиницю площі живлення та об’єму крони дерев.
9. Найвищу урожайність забезпечили дерева сорту Мелроуз за пізньолітнього обрізування та поєднання зимового обрізування із відгинанням пагонів влітку. У порівнянні з традиційним зимовим обрізуванням пізньолітнє підвищило продуктивність дерев цього сорту на підщепі М9 на 19%, на М26 – на 15% і на ММ106 – на 41%.
10. Плоди досліджуваних помологічних сортів яблуні, особливо сорту Мелроуз, характеризувалися високою товарною якістю. Товарна якість яблук залежала від навантаження дерев урожаєм, знижуючись із підвищенням урожайності. Із зростанням сили росту підщеп від М9 до М26 і ММ106 товарність плодів сорту Мелроуз знижувалась на 3-5%, а Айдареду – на 8-10%. Різні рівні загущення насаджень істотного впливу на зміни товарної якості плодів не спричинили.
11. Фізико-хімічні характеристики яблук залежали від особливостей досліджуваних помологічних сортів. На протязі п’яти місяців зберігання плоди сорту Айдаред відрізнялись більш щільним м’якушем та вищим коефіцієнтом відбивання світла від поверхні шкірочки, ніж сорту Мелроуз.
Вищим вмістом сухих розчинних речовин наприкінці 5-місячного зберігання характеризувалися яблука сорту Мелроуз. Під час зберігання вказаний показник як і вміст органічних кислот значно знижувався. Плоди сорту Мелроуз мали також значно кращу лежкість.
12. Використання 15-17-річних насаджень яблуні сортів Мелроуз на підщепах М9 і М26 та Айдареду на підщепах М9, М26 і ММ106 є прибутковим. Застосування пізньолітнього обрізування та зимового обрізування у поєднанні із відгинанням пагонів влітку у насадженнях сорту Мелроуз на підщепах М9, М26 і ММ106 підвищує економічну ефективність, знижуючи інтенсивність ростових процесів та покращуючи структуру крон дерев.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. В умовах чорноземних важкосуглинкових грунтів південої частини Центрального Лісостепу України без зрошення високу та стабільну продуктивність на протязі 17 років експлуатації забезпечують насадження яблуні на вегетативно розмножуваних підщепах з веретеноподібною кроною. Сильнорослий сорт Мелроуз та подібні до нього за силою росту сорти яблуні тут доцільно висаджувати на карликових підщепах (М9) із щільністю 1250-1666 дер./га, схема садіння 4х1,5-2м, а слабкорослі сорти (Айдаред) на карликових та напівкарликових підщепах (М26) із 1666 (4х1,5 м), а також більш високим числом дерев на одному гектарі. Насадження таких конструкцій на протязі 17 років забезпечують продуктивність на рівні 20 т/га і вище.
2. Зниження виробничих затрат та підвищення ефективності вирощування яблуні, особливо сильнорослих сортів, забезпечується запровадженням пізньолітнього обрізування, поєднувати із відгинанням однорічних пагонів у загущених частинах крони до пониклого положення.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Осадчий В.О., Мельник О.В., Цирта В.С. Способи і строки обрізування та продуктивність дерев яблуні // Новини садівництва.-1998.-№ 3-4.-С. 14-16 (виконані експериментальні дослідження, оформлена стаття).
2. Осадчий В.О., Мельник О.В., Цирта В.С., Обіход Л.С. Мелроуз – цінний зимовий сорт яблуні // Новини садівництва.- 1998.-№ 3-4.- С. 28-29 (виконані експериментальні дослідження, оформлена стаття).
3. Мельник О.В., Обіход Л.С., Цирта В.С., Осадчий В.О. Продуктивність яблуні на вегетативно розмножуваних підщепах в залежності від щільності садіння / Збірник наукових праць Уманської СГА.- Умань, 1998.- С. 124-127 (виконані експериментальні дослідження, оформлена стаття).
Осадчий В.О. Продуктивність насаджень яблуні різних конструкцій у південній частині Центрального Лісостепу України.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Уманська сільськогосподарська академія. Умань, 1999.
Дисертацію присвячено встановленню оптимальних сортопідщепних комбінувань, ступенів загущення та раціональних строків і способів обрізування дерев яблуні в інтенсивних насадженнях 15-17-річного віку. Подана оцінка їх зимостійкості. Вивчені особливості росту та плодоношення дерев яблуні у насадженнях різних конструкцій, характер світлового режиму у кронах дерев за різного ступеня загущення насаджень, вплив різних строків та способів обрізування на інтенсивність процесів росту та продуктивність дерев і якість плодів яблуні у насадженнях 15-17-річного віку. Визначено економічну ефективність розроблених агрозаходів.
Для виробництва рекомендовані оптимальні конструкції насаджень яблуні на вегетативно розмножуваних підщепах різної сили росту (М9, М26, ММ106), літнє обрізування (кінець липня – початок серпня) дерев сорту Мелроуз та подібних до нього за силою росту сортів.
Ключові слова: яблуня, конструкція, насадження, сортопідщепні комбінування, ступінь загущення, обрізування, ріст, продуктивність.
Осадчий В.А. Продуктивность насаждений яблони разных конструкций в южной части Центральной Лесостепи Украины.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственних наук по специальности 06.01.07 – плодоводство. Уманская сельскохозяйственная академия. Умань, 1999.
Диссертация посвящена изучению сортоподвойных комбинаций, уровней плотности деревьев в саду, рациональных сроков и способов обрезки деревьев яблони в интенсивных насаждениях 15-17-летнего возраста. Дана оценка их зимостойкости. Изучены особенности роста наземной части деревьев яблони в зависимости от подвоя, сорта и плотности насаждений. Определены уровни освещения разных частей кроны и интенсивность протекания процессов фотосинтеза деревьев яблони в насаждениях разных конструкций. Установлена продуктивность деревьев яблони в зависимости от сорта, подвоя и плотности насаждений. Дана оценка товарного качества, физических и химических показателей плодов. Изучено влияние разных сроков и способов обрезки на интенсивность процессов роста и плодоношения деревьев яблони в насаждениях 15-17-летнего возраста. Дана экономическая оценка производства плодов в насаждениях разных конструкций и применения разных сроков и способов обрезки деревьев в садах интенсивного типа.
Установлено, что в возрасте 15-17 лет увеличение плотности насаждений ведет к уменьшению урожая плодов с дерева, но в пересчете на единицу площади урожайность значительно возрастает. Применение летней обрезки деревьев сорта Мелроуз повышает их продуктивность на подвое М9 на 19%, на М26 -–на 15% и на ММ106 – на 41%.
Для производства рекомендуются оптимальные конструкции насаждений на вегетативно размножаемых подвоях с разной силой роста (М9, М26, ММ106), летняя обрезка (конец июня – начало августа) деревьев яблони сорта Мелроуз и сходных с ним по силе роста сортов.
Ключевые слова: яблоня, конструкция, насаждения, сортоподвойные комбинации, уровень плотности, обрезка, рост, продуктивность.
Osadchyi V.O. Productivity of various constructions apple orchard in the Southern part of Central Forest-Steppe of Ukraine.-Manuscript.
Thesis for the Degree of candidate of Agricultural science mator 06.01.07 – fruit growing. Uman Academy of Agriculture, Uman, 1999.
The dissertation is devoted to the establishing of optimal variety-rootstock, combinations, density of planting and rational terms and methods of apple-tree pruning in 15-17 year-old intensive orchard. The estimation of their winter hardiness is presented too. Growth and fruit yield peculiarities of apple-trees in orchard of various constructions, character of light regime in tree crown under various density degrees of orchard, influence of time difference and ways of pruning on the intensity of growth and productivity of apple-trees in 15-17 year-old orchard have been studied. The economic efficiency of elaborated agronomic measures has been determined.
According to the results of experiments the optimal constructions of apple-tree orchard on clonal rootstocks of various vigour (M9, M26, MM106), summer pruning, (the end of July – the beginning of August) of Melrose trees and those of similar growth strength have been recommended.
Key words: apple-tree, construction, plantation, variety-rootstock combinations, density of planting, pruning, growth, productivity.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
