.

Розвиток кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів у північному Лісостепу України: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / О.В. Джам, Нац

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 2302
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЖАМ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 632.7:633.256+92

РОЗВИТОК КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 — фітопатологія

А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – кандидат біологічних наук
ЛИСЕНКО Сергій Володимирович,
Інститут захисту рослин УААН, завідувач відділом захисту зернових культур від хвороб та шкідників

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, доцент
ШЕВЧУК Валентина Костянтинівна,
Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет,
доцент кафедри біології

кандидат сільськогосподарських наук
ГЛИМ’ЯЗНИЙ Володимир Анатолійович,
Національний аграрний університет,
асистент кафедри фітопатології.

Провідна установа – Інститут землеробства УААН.

Захист відбудеться “26” лютого 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розісланий “26” січня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В агропромисловому комплексi антропогенна дiяльнiсть направлена на формування запрограмованої високопродуктивної агроекосистеми. Проте на сучасному етапі розвитку землеробства обмежуючими факторами потенційних можливостей одержання високого урожаю та якості зерна ярого ячменю є ураженість посівів кореневими гнилями та їх забур’яненість. Про шкодочинність кореневих гнилей свідчать такі дані: середні втрати зерна ячменю від кореневих гнилей становлять 15,4%, недобір урожаю – від 0,7 до 3,0 ц/га (Коршунова А.Р., Чумаков А.Е., Щекочихина Р.И., 1976; Добрецов А.Н.,1962; Темнохуд Н.П., 1979). У свою чергу бур’яни обумовлюють 10-11% загальних втрат харчових продуктiв у всьому свiтi.
У спеціальній літературі є повідомлення про вплив гербіцидів на розвиток хвороб рослин (Исаева Л.И., 1974, 1984; Воеводин А.В., 1986, 1988). Як хімічно активні сполуки вони можуть бути токсичними для збудників хвороб рослин (Кондратьев Ю.А., 1980). Хімічні засоби захисту рослин відрізняються різноманітною дією на рослини і викликають у них фізіологічні та морфологічні зміни, які, в свою чергу, відображаються на розвитку патогенів. У зв’язку з цим проведення досліджень щодо вивчення реакції патогенної мікрофлори грунту після застосування гербіцидів є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконана в рамках галузевих і державних програм:
“Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю” (державна реєстрація за № 01970012341).
“Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та вдосконалити технології їх застосування” (державної реєстрація за № 01970012336).
Мета і завдання досліджень. Головною метою дослiджень було вивчення впливу гербіцидів на розвиток кореневих гнилей ярого ячменю в умовах північного Лiсостепу та на компоненти агроекосистеми, які контролюють розвиток цiєї хвороби.
Досягнення головної мети здiйснювалось шляхом:
– уточнення симптомiв ураження рослин збудниками кореневих гнилей пiсля застосування гербiцидiв;
– визначення розвитку кореневих гнилей ярого ячменю пiсля застосування гербiцидiв;
– встановлення видового складу збудникiв звичайної кореневої гнилi ярого ячменю;
– встановлення динамiки чисельностi бактерiй у ризосферi ярого ячменю;
– визначення впливу гербiцидiв на видовий склад мiкрофлори ярого ячменю;
– оцiнки фунгiстатичної дiї гербiцидiв на окремі види грибiв в умовах in vitro;
– вивчення дiї гербiцидiв на фiзичнi та фiзiологiчнi якостi зерна ярого ячменю.
Наукова новизна одержаних даних. Вперше в умовах північного Лiсостепу України вивчено розвиток кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів. Серед ризосферної мікрофлори виділено 36 видів грибів, в тому числі збудники кореневих гнилей: гриби роду Fusarium, які відносяться до секцій Roseum, Discolor, Elegans, Martiella та Bipolaris sorokiniana Shoem.
Встановлено, що під дією гербіцидів у грунті зменшується чисельність грибів роду Fusarium, а також бактерій родів Pseudomonas, Xanthomonas i Bacillus, підвищується кількість грибів родів Penicillium i Trichoderma.
Визначено біологічну ефективність гербіцидів проти дводольних бур’янів у посівах ярого ячменю. Так, при застосуванні трезора, 60% з.п. і лентіпура, 70% с.к. з розрахунку 2 л/га вона становила 96%, а дікопура Ф, 72% в.р., лентіпура, 70% с.к. (1,5 л/га) – 93%.
Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів досліджень зареєстровані і внесені в “Перелiк пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в Українi” гербіциди трезор, дікопур Ф для застосування на посівах ярого ячменю. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у КСП “Баришiвське” Київської області на площі 50 га.
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні дослідів і спостережень, обробці даних, аналітичній роботі.
Апробація результатів дисертації. Основнi результати дослiджень доповiдались на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї молодих вчених i спецiалiстiв “Шляхи рацiонального використання земельних ресурсiв України” (с.м.т. Чабани, Інститут землеробства УААН, 16-17 березня 1995 року); на конференцiї молодих вчених i спецiалiстiв, присвяченiй 50-рiччю Iнституту захисту рослин УААН “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів у сучасних економічних та екологічних умовах” (м.Київ, 13-14 березня 1996 року), на 1-му з’їздi гербологiв України (м.Київ, 1996 р.). Результати досліджень по дисертаційній роботі обговорювались у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників, на засіданні вченої ради Інституту захисту рослин УААН (1995, 1996, 1997 рр.). Дисертація заслухана і обговорена на розширеному засіданні відділу захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, на засіданні вченої ради Інституту захисту рослин УААН у 1998 році.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 129 сторінках машинописного тексту. Вона складається із вступу, загальної характеристики роботи, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, 3 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, 5 додатків. У дисертації міститься 25 таблиць, 18 малюнків. Перелік літературних джерел охоплює 253 найменування, в тому числі 52 іншомовних.
Висловлюю щиру подяку кандидатові сільськогосподарських наук Чабану Василю Сидоровичу за допомогу в завершенні роботи та підготовці її до захисту.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
На основі аналізу узагальнення даних літератури висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність кореневих гнилей, описана еколого-біологічна харак-теристика збудників захворювання.

2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконувалась протягом 1994-1997 рр. на дослідних полях ІЗР УААН у Баришівському р-ні Київської обл., у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, кафедрі мікробіології і вірусології НАУ, Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного.
За агрокліматичним районуванням район проведення досліджень знаходиться в північному Лісостепу України. Клімат помірно континентальний. Грунт є середньородючим, середньозабезпеченим за вмістом нітратного та аміачного азоту, фосфору і калію. В усі роки природний інфекційний фон був достатнім для вирішення поставлених завдань щодо вивчення хвороби в польових умовах.
При проведенні лабораторно-польових дослідів використані загальноприйняті методики проведення досліджень (Рожественский Б.Н., 1958; Панников В.Д., 1966; Доспе-хов Б.А., 1968, 1972).
Облік кореневих гнилей ярого ячменю проводили в фази трубкування і молочної стиглості зерна за методикою ВІЗР (1984). Проби рослин відбирали на двох суміжних рядках завдовжки 0,5 м в чотириразовій повторності. Видовий склад збудників кореневих гнилей ярого ячменю та спостереження за ростом грибів проводили за методикою Літвінова М.А. (1969) і Білай В.Й. (1982) з використанням мікроскопів МБД-6 та “Nikon”.
Проби для дослідження ризосферної мікрофлори відбирали на 5-ту, 30-ту та 60-ту добу після застосування гербіцидів за методикою Зв’ягінцева Д.Г. (1989). При підготовці грунту для мікробіологічного посіву використовували метод розведень (Звягинцев Д.Г., Асеева И.В., Бабьева И.П., Мирчинк Т.Г., 1980). Посів грунтової суспензії здійснювали на живильні середовища: сусло-агар, середовище Чапека і картопляний агар у стерильних чашках Петрі. Повторність – чотириразова (Муромцев Г.С., Мордунова Г.Н., Черникова Н.К., 1976).
Ідентифікацію досліджуваного організму проводили за допомогою визначників (Ми-лько А.Д., 1947; Литвинов М.А., 1967; Кириленко Т.С., 1977; Пидопличко Н.М., Милько А.Д., 1977; Великанов Л.Л., Сидорова И.И., 1982).
Кількість грибних зародків розраховували на 1 г абсолютно сухого грунту за методикою Зв’ягінцева Д.Г. та ін. (1991). Для визначення кількості бактерій і подальшого виділення чистих культур користувалися методом культивування мікроорганізмів на поживних середовищах (МПА і картопляних агарах) (Теппер Е.З., Шильникова В.К., 1987).
Оцінку фунгістатичних властивостей гербіцидів на окремі види грибів в умовах in vitro проводили за методикою Голишина Н.М. (1970).
Обстеження забур’яненості посівів ярого ячменю здійснювали за методикою Ступакова А.В. (1984). Обліки проводили на площадках 0,25 м2 (50х50 см), повторність чотириразова.
Оцінку впливу гербіцидів на посівні якості насіння ярого ячменю проводили за методикою (Методические указания …, 1981; Методические указания …, 1988).
Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1972) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3. РОЗВИТОК КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ У ПОСІВАХ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ПІСЛЯ ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ
3.1. Симптомогенез кореневих гнилей ярого ячменю при застосуванні гербіцидів
Висвітлюється симптомогенез кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів у північному Лісостепу України.
Візуальними спостереженнями за ураженими рослинами і наступним виділенням збудників кореневих гнилей у чисті культури встановлено, що в умовах північного Лісостепу ярий ячмінь уражується фузаріозно-гельмінтоспоріозною та церкоспорельозною кореневими гнилями. Застосування гербіцидів не впливає на симптоми хвороби цієї культури.
3.2. Вплив гербіцидів на розповсюдженість та розвиток кореневих гнилей ярого ячменю
Показано розповсюдженість і розвиток кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів, діючі речовини яких належать до різних класів хімічних сполук. Застосування гербіцидів протягом проведення досліджень (1994-1997 рр.) не впливало на розповсюдженість та розвиток кореневих гнилей ярого ячменю за винятком варіанта, де використовувався трезор, 60% з.п. з нормою витрати 1,2 кг/га. При використанні цього гербіцида в середньому за 4 роки проведення досліджень у фазу трубкування відмічено зменшення на 27% розвитку фузаріозно-гельмінтоспоріозної і на 44,8% церкоспорельозної кореневих гнилей. У фазу молочної стиглості також відмічено суттєве зменшення розвитку кореневих гнилей ярого ячменю: фузаріозно-гельмінтоспоріозної – на 18,8% і церкоспорельозної – на 32,8% від контролю (табл. 1).

Таблиця 1 – Розвиток кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів (сорт Роланд, 1994-1997 рр.)
Варіант досліду Фаза трубкування Фаза молочної стиглості
фузаріозно-гельмінтоспоріозна
церкоспорельозна
фузаріозно-гельмінтоспоріозна
церкоспорельозна

поши-рення, % розви-ток, % поши-рення, % розви-ток, % поши-рення, % розви-ток, % поши-рення, % розви-ток, %
Контроль 45,1 8,9 26,7 2,9 60,3 19,2 36,5 7,0
Дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га 45,2 8,0 26,9 2,2 60,2 17,2 37,6 6,2
Трезор, 60% з.п.,
1,2 кг/га 45,3 6,5 27,2 1,6 60,6 15,
6 37,8 4,7
Лентіпур, 70% с.к., 1,5 л/га 44,3 8,7 26,7 2,1 60,9 17,6 37,0 6,7
Лентіпур, 70% с.к., 2,0 л/га 45,2 7,7 27,0 1,8 60,1 17,7 37,6 6,2
НІР05 1,7 1,0 3,1 2,0

3.3. Вплив гербіцидів на видовий склад збудників звичайної кореневої гнилі ярого ячменю
Біологічним аналізом уражених рослин встановлено, що в умовах північного Лісостепу України загибель сходів і побуріння коренів ярого ячменю викликають гриби із класу Deuteromycetes порядку Hyphomycetales, родини Tuberculariaceae. Найбільша кількість патогенів представлена видами роду Fusarium, які відносяться до секції Roseum, Discolor, Elegans, Martiella. Супутніми грибами роду Fusarium були гриби родів Bipolaris, Rhizopus, Alternaria.
Дослідженнями встановлено, що після застосування гербіцидів значно змінюється частота ізоляції окремих видів грибів збудників фузаріозно-гельмінтоспоріозної кореневої гнилі ярого ячменю. Найбільш яскраво ці зміни проявляються у варіанті, де застосовували гербіцид трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) (табл. 2). Порівняно з контролем, з коренів ярого ячменю не виділені F.javanicum, F.javanicum var. radicicola. Зменшилась частота ізоляції видів F.avenaceum – на 50%, F.solani – на 51,3%, F.avenaceum. var. herbarum – на 46,9%, F.solani var. redolense – на 72,3%. Поряд з цим на 25,7% збільшилась частота ізоляції Alternaria alternata; на 80,9% – Rhizopus spp.; 31,6% – Bipolaris sorokiniana. Таким чином, на нашу думку, однією з причин зниження розвитку звичайної кореневої гнилі у варіанті, де застосовували гербіцид трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) є випадання окремих видів грибів. Крім того, зміна питомої ваги окремих видів також може бути причиною зменшення розвитку кореневої гнилі ярого ячменю.
4. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА МІКРОФЛОРУ РИЗОСФЕРИ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ, ЩО КОНТРОЛЮЄ РОЗВИТОК ЗБУДНИКІВ
КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ
4.1. Динаміка чисельності бактерій у ризосфері ярого ячменю при застосуванні ге-рбіцидів
Відомо, що серед бактерій є досить багато видів з антагоністичними властивостями по відношенню до збудників кореневих гнилей (Шамрай С.М., 1993). Проте відомостей про те, які зміни відбуваються в ризосфері ярого ячменю під впливом нових гербіцидів в умовах північного Лісостепу України серед наукових публікацій не виявлено. Тому були проведені дослідження щодо встановлення чисельності та динаміки розвитку бактерій у ризосфері ярого ячменю, на посівах якого застосовували гербіциди. Під їх впливом відбувається змен-шення в межах 10-20% чисельності бактерій роду Pseudomonas, Xanthomonas, Bacillus, нітрифікаторів у ризосфері ярого ячменю протягом 30 діб після застосування гербіцидів. Відновлення чисельності бактерій відмічено на 60-ту добу після застосування пестицидів (рис. 1). Тому зміни у чисельності бактерій у ризосфері ярого ячменю не мають впливу на ступінь розвитку кореневої гнилі цієї культури.
4.2. Динаміка чисельності грибних зачатків у ризосфері ярого ячменю після застосування гербіцидів
В умовах зростаючого виробництва сільськогосподарської продукції постає завдання отримання детальної екотоксикологічної інформації про вплив гербіцидів на мікобіоту грунту, яка відіграє важливу роль у життєдіяльності

Таблиця 2 – Склад популяції збудників кореневих гнилей ярого ячменю та супутніх грибів після застосування гербіцидів (сорт Роланд, 1994-1996 рр.)
Варіант досліду Частота ізоляції, %
Alternaria alternata Rhizopus spp. F.avenaceum F.avenaceum var.herbarum F.oxysporum F.oxysporum var.orthoceras F.solani F.solani var.coeruleum F.solani v.redolense F.sambucinum F.javanicum F.javanicum var.radicicola F.gibbosum F.graminearum F.culmorum Bipolaris sorokiniana
Контроль 10,5 8,4 2,4 8,1 10,9 6,7 3,7 6,1 7,6 7,0 2,3 3,1 5,3 6,2 3,8 7,9
Дікопур Ф, 72% в.р.,
1,0 л/га 8,2 7,3 2,4 10,0 6,7 6,3 6,3 8,7 5,6 6,3 1,2 0,0 5,6 15,3 2,5 7,7
Трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га 13,2 15,2 1,2 4,3 16,9 6,8 1,8 2,5 2,1 9,2 0,0 0,0 6,0 4,6 4,1 10,4
Лентіпур, 70% с.к.,
1,5 л/га 7,7 9,9 3,6 2,5 6,8 6,4 1,5 6,4 7,6 9,5 6,3 1,5 7,7 13,3 4,4 9,0
Лентіпур, 70% с.к.,
2,0 л/га 10,2 8,5 2,6 3,2 14,9 6,8 5,7 2,8 4,3 6,4 0,3 2,0 3,3 16,5 4,2 9,5

Рис. 1. Чисельність бактерій в ризосфері ярого ячменю після застосування гербіцидів, % до контролю (1994-1996 рр., сорт Роланд)
рослин. Динаміка токсичної дії гербіцидів у наших дослідах на грунтові гриби ризосфери ярого ячменю має вигляд V-подібної кривої, після застосування гербіцидів чисельність чутливих видів грибів різко зменшувалась і протягом 60-ти днів поступово відновлювалась. Наприклад, через 5 днів у варіанті, де застосовували гербіцид трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) на 40% зменшилась чисельність грибів роду Fusarium, на 30-ту добу чисельність грибів цього роду поступалася контрольній у середньому на 15%, на 60-ту добу – була на рівні контрольної (рис. 2). Стосовно важливого з агрономічної точки зору роду Trichoderma, то застосування гербіцидів у цілому сприяло його розвитку. Найбільше (до 90%) зростання грибів роду Trichoderma відмічено у варіанті, де застосовували трезор, 60% з.п. Через 30 днів після застосування гербіцидів чисельність грибів роду Trichoderma в середньому зросла в 3-6 разів відносно контролю. На 60-ту добу вплив гербіцидів на гриби цього роду послаблювався і тільки у варіанті з трезором чисельність перевищувала контрольну у 5 разів. Після застосування гербіцидів також відмічалось зростання чисельності грибів роду Penicillium до кінця вегетації ярого ячменю, причому максимум росту зареєстровано на 30-ту добу після обприскування. Таким чином, зменшення розвитку фузаріозно-гельмін-тоспоріозної кореневої гнилі у варіанті, де застосовували трезор, можливо, пояснюється значним спадом чисельності фузаріїв і різким зростанням чисельності грибів роду Trichoderma i Penicillium.
4.3. Зміни у видовому складі грибів у ризосфері ярого ячменю після застосування гербі-цидів
Наводиться перелік 36 видів грибів, які були виділені та ідентифіковані з ризосферного грунту після застосування гербіцидів. Результати спостережень за змінами у видовій структурі асоціації грунтових грибів свідчать, що наслідки застосування пестицидів характеризуються головним чином випаданням чутливих видів та зменшенням частоти ізоляції інших. У ризосфері ярого ячменю, обробленого гербіцидами, утворюється якісно нова асоціація мікофлори з низьким індексом видового різноманіття. Домінуюче положення займали 1-2 види, причому з плином часу відбувається зміна домінуючих видів. Наприклад, застосування трезору, 60% з.п. призводить до повного випадання із мікофлори Absidia glauca, Acremonium strictum, Cladosporium macrocarpum, Cuninghamella echinulata, Fusarium gibbosum, Penicillium purpurogenum, P.expansum, P.stipitatum, P. spinolosum, P.canescens, P.viridicatum. Відмічено також зменшення майже в 2 рази частоти ізоляції Fusarium solani, F.oxysporum. Домінуюче положення займали Alternaria alternata, P.citrinum, P. nigricans, Trichoderma album, Tr. viride.

Рис. 2. Чисельність грибних зачатків в ризосфері ярого ячменю після застосування гербіцидів, % до контролю (1994-1996 рр., сорт Роланд)
4.4. Оцінка фунгістатичної дії гербіцидів на окремі види грибів
в умовах in vitro
Наводяться результати вивчення фунгістатичної дії гербіцидів на окремі види грибів в умовах in vitro. Модельними культурами були види грибів родів Fusarium, Penicillium, Trichoderma. Показано, що в умовах in vitro гербіциди в концентраціях 0,0001-1,0% не пригнічували проростання спор грибів роду Fusarium – основних збудників кореневої гнилі ярого ячменю. Навіть при концентрації 10 мл/л проростання спор грибів Fusarium avenaceum, F. oxysporum, F. solani, F. sambucinum, F. graminearum було майже однаковим з контрольним варіантом. Виключення встановлено при використанні трезору, 60% з.п. при концентрації 0,0001%. Спостерігалась фунгістатична дія препарату відносно F. javanicum. Збільшення концентрації гербіциду призводило до підвищення фунгістатичної дії препарату (18,4-74,6%), в концентрації 1,0% спостерігалась повна відсутність пророслих спор F. javanicum (табл. 3). В той же час, під дією гербіцидів спостерігалось стимулювання проростання спор грибів Penicillium та Trichoderma.

Таблиця 3 – Вплив різних концентрацій гербіцидів на культури грибів в умовах in vitro
Назва препарату Кон-центра-ція д.р., % Кількість пророслих спор, %
F.avenaceum F.oxysporum F.solani F.sambucinum F.graminearum F.javanicum Penicillium spp. Trichoderma spp.
Контроль — 69,0 80,4 88,7 66,4 53,2 85,1 82,1 67,2
Дікопур Ф, 72% в.р. 1,0 65,4 78,9 87,1 65,0 52,9 83,2 83,4 70,4
0,1 68,1 79,2 87,7 65,6 53,0 84,0 86,1 70,2
0,01 69,0 79,5 88,0 65,9 53,1 84,9 87,9 75,1
0,001 68,7 80,1 88,3 66,0 53,1 85,1 87,3 75,2
0,0001 69,2 80,6 88,5 66,0 53,3 85,0 92,2 70,2
Трезор, 60% з.п. 1,0 67,7 78,7 86,9 65,9 52,2 0 87,2 86,9
0,1 67,4 72,9 87,2 66,0 52,7 12,5 90,2 87,1
0,01 68,4 79,2 87,7 66,0 53,0 23,0 95,4 85,1
0,001 69,1 79,7 88,0 66,3 53,1 66,7 96,4 80,3
0,0001 69,0 80,0 88,4 66,7 53,0 80,2 97,8 78,2
Лентіпур, 70% с.к. 1,0 67,9 78,8 87,1 66,0 52,0 83,0 83,2 72,1
0,1 68,1 79,0 87,5 66,2 52,3 83,5 85,8 75,3
0,01 68,4 79,4 87,9 66,3 52,7 84,2 88,9 75,6
0,001 68,6 80,1 88,2 68,0 53,0 85,0 90,1 73,1
0,0001 69,4 80,2 83,6 66,3 53,0 85,0 90,9 69,4
5. ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ
5.1. Чутливість окремих видів бур’янів до пестицидів
У піддослідному агроценозі ячмінного поля переважали дводольні бур’яни. Чутливість окремих видів бур’янів до гербіцидів була різною. Трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентіпур, 70% с.к. (2,0 л/га) мали ідентичну ефективність по відношенню до лободи білої, щириці звичайної, редьки дикої, березки польової, проте лентіпур, 70% с.к. (2,0 л/га) посту-пався трезору по дії на осот польовий та ромашку непахучу. Стосовно лентіпуру, 70% с.к. (1,5 л/га), то його біологічна ефективність на окремі види дводольних бур’янів була майже на одному рівні з дікопуром Ф, 72% в.р. (1,0 л/га).
5.2. Вплив гербіцидів на загальну забур’яненість посівів ярого ячменю
У результаті систематичних спостережень за ростом і розвитком культурних рослин і бур’янів виявлено, що на дослідних ділянках, оброблених гербіцидами, бур’яни були слабкими і відставали в розвитку, в той час як на контрольних ділянках вони росли в такій кількості, що заглушували ярий ячмінь. Результати досліджень свідчать, що біологічна ефективність гербіцидів відрізняється по роках. У середньому найвищу ефективність (96%) проти комплексу дводольних бур’янів у посівах ярого ячменю проявили трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентіпур, 70% с.к. (2,0 л/га). Дікопур Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) і лентіпур, 70% с.к. (1,5 л/га) проявили біологічну ефективність проти бур’янів на рівні 92,6 і 93,0% відповідно. Застосування гербіцидів забезпечило суттєву прибавку врожаю. Найвищі показники урожайності відмічено у варіантах, де застосовували трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентіпур, 70% с.к. (2,0 л/га). Середня прибавка становила 6,4 ц/га і 5,7 ц/га відповідно.
5.3. Вплив гербіцидів на структуру врожаю та посівні якості ярого ячменю
Застосування гербіцидних препаратів призводить до підвищення маси колосу на 18,3%. За рахунок збільшення маси зерен у колосі в середньому на 0,124 г, виповненість колосу зросла в середньому на 10%. Зерно з варіантів, де застосовували хімічний захист від бур’янів, характеризувалось вищою натурою, більшою питомою вагою зерен крупної фракції, відповідало вимогам стандарту для пивоварного ячменю за вмістом білка.
Результати виробничої перевірки в Київській області, КСП “Баришівське” свідчать, що застосування гербіциду трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) призводило до зменшення кількості дводольних бур’янів, при цьому врожай зерна становив – 37 ц/га, затрати – 24,42 грн./га, вартість збереженого врожаю – 124,8 грн./га, чистий доход – 99,7 грн./га.
ВИСНОВКИ
1. Візуальними спостереженнями за ураженими рослинами і подальшим виділенням збудників у чисті культури встановлено, що в умовах північного Лісостепу України посіви ярого ячменю щорічно уражуються фузаріозно-гельмінтоспоріозною та церкоспорельозною кореневими гнилями.
2. Застосування гербіцидів в основному не впливало на симптоми, розповсюдженість та розвиток кореневих гнилей ярого ячменю, за виключенням трезору, 60% з.п. Після використання цього гербіциду спостерігалось суттєве зменшення розвитку фузаріозно-гельмінтоспоріозної та церкоспорельозної кореневих гнилей порівняно з контролем: у фазу трубкування – на 27% і 44,8%, у фазу молочної стиглості – на 18,8% та 32,8% відповідно.
3. Спад розвитку кореневих гнилей після застосування трезору, 60% з.п., обумовлюється такими факторами:
а) зменшення питомої ваги окремих видів збудників фузаріозно-гельмінтоспоріозної кореневої гнилі, зокрема Fusarium avenaceum на 50,0%, F. avenaceum var. herbarum – на 46,9%, F.solani – на 51,3%, F. solani var. redolense – на 72,3%, F. javanicum та F. javanicum var. radicicola – на 100%;
б) значне зменшення в ризосфері ярого ячменю кількості грибів роду Fusarium: на 40% через 5 днів та на 15% через 30 днів;
в) різке зростання чисельності грибів роду Trichoderma: майже в 2 рази через 5 днів, у 6 разів через 30 днів, у 5 разів через 60 днів після обприскування гербіцидом;
г) повне або часткове випадання із мікофлори ризосфери ярого ячменю деяких видів грибів, особливо таких як Fusarium gibbosum, Absidia glauca, Cladosporium macrocarpum, Cuninghamella echinulata, Penicillium purpurogenum, P. expansum, P. spinolosum, P. canescens, P. viridicatum, Fusarium solani, F. oxysporum;
д) суттєве збільшення частоти ізоляції грибів Penicillium citrinum, P. nigricans, Trichoderma album, Tr. viride.
4. Гербіцид трезор, 60% з.п. характеризується наявністю фунгістатичної дії. У дослідах in vitro він пригнічував ріст спор Fusarium javanicum на 18,4-100% залежно від концентрації. В той же час під дією гербіцидів спостерігалось стимулювання проростання грибів Penicillium та Trichoderma.
5. Гербіциди зумовлювали незначне зменшення чисельності (на 10-20%) бактерій родів Pseudomonas, Xanthomonas, Bacillus та нітрифікаторів, яка відновлювалась до контрольного рівня через 60 днів і не мала суттєвого впливу на розвиток кореневої гнилі ярого ячменю.
6. Досліджені гербіциди мають високу ефективність проти комплексу дводольних бур’янів у посівах ярого ячменю. Їх біологічна ефективність складає: трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентіпур, 70% с.к. (2,0 л/га) – 96%, дікопур Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) – 92,6%, лентіпур, 70% с.к. (1,5 л/га) – 93,0%.
7. Застосування гербіцидів призвело до підвищення продуктивної кущистості ярого ячменю на 1,1 шт./м2, маси колоса – на 18,3%, маси зерен у колосі – на 0,124 г, виповненості колосу – на 10%, що забезпечило суттєву прибавку врожаю. Найвищі показники урожайності отримано при застосуванні трезору, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентіпуру, 70% с.к. (2,0 л/га). Середня прибавка складала 6,4 ц/га і 5,7 ц/га відповідно.
8. Зерно, відібране з варіантів, де здійснювали хімічний захист від бур’янів, характеризується вищою натурою (в середньому на 10 г/л), більшою питомою вагою зерна крупної фракції, відповідає вимогам стандарту за вмістом білка (8,8-9,2%).
Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації
1. Лисенко С.В., Джам О.В. Гербіциди в посівах ярого ячменю //Захист рослин. – 1996. – № 2. – С. 6-7. (Особистий внесок здобувача 80%, проведення експериментів та обліків).
2. Джам О.В. Гербіциди і мікрофлора //Захист рослин. – 1998. – № 2. – С. 7-8.
3. Джам О.В. Трезор – це якість //Захист рослин. – 1998. – № 7. – С. 7.
4. Ретьман С.В., Джам О.В., Горбачова Н.П. Передпосівна обробка насіння //Захист рослин. – 1999. – № 1. – С. 4-5. (Особистий внесок здобувача 50%, проведення експериментів та обліків).
5. Джам О.В. Вплив гербіцидів на видовий склад мікрофлори в ризосфері ярого ячменю //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”. – 1995. – С. 106.
6. Сторчоус І.М., Джам М.А., Джам О.В. Ефективність нових перспективних гербіцидів у посівах ярого ячменю //Тези доповідей міжнародної науково-практичної кон-ференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”. – 1995. – С. 143. (Особистий внесок здобувача – 65%, проведення експериментів та обліків).
7. Джам О.В. Вплив гербіцидів на видовий склад збудників звичайної кореневої гнилі ярого ячменю //Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів у сучасних економічних та екологічних умовах”. – 1996. – С. 123-124.
Джам О.В. Розвиток кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів у північному Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний аграрний університет, Київ, 1999.
Вивчено розвиток та видовий склад кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів. Вперше в умовах України вивчена мікрофлора ризосфери ярого ячменю та динаміка її чисельності, уточнений видовий склад мікофлори грунту після застосування гербіцидів. Визначено біологічну ефективність нових гербіцидів проти дводольних бур’янів у посівах ярого ячменю, що дало можливість зареєструвати їх і внести в “Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Ключові слова: ярий ячмінь, кореневі гнилі, гербіциди, мікрофлора, бактерії, гриби.

Джам О.В. Развитие корневых гнилей ярового ячменя после использования гербицидов в северной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 – фитопатология. – Национальный аграрный университет, Киев, 1999.
Изучено развитие, распространение и симптомогенез корневых гнилей ярового ячменя при использовании гербицидов. Установлено, что растения ярового ячменя в условиях северной Лесостепи Украины поражаются фузариозно-гельминтоспориозной, церкоспореллезной корневыми гнилями. Использование гербицидов не влияет на симптомы проявления болезни. В целом гербициды не влияли на распространение и развитие этого заболевания, за исключением варианта, где использовали гербицид трезор 60% с.п. В фазы трубкования, молочной спелости отмечено снижение развития фузариозно-гельминтоспори-озной и церкоспореллезной корневых гнилей.
Биологическим анализом пораженных растений установлено, что в условиях северной Лесостепи Украины гибель всходов и побурение корней ярового ячменя вызывают грибы класса несовершенных порядка Hyphomycetales семейства Tuberculariaceae. Подавляющее большинство патогенов представлено видами рода Fusarium, которые относятся к секциям Roseum, Discolor, Elegans, Martiella. Сопутствующими грибами рода Fusarium были Bipolaris, Rhizopus, Alternaria.
Установлено влияние гербицидов на видовой состав возбудителей фузари-озно-гельминтоспориозной корневой гнили ярового ячменя. Под действием гербицидов в ризосфере ярового ячменя наблюдалось снижение численности бактерий рода Pseudomonas, Xanthomonas, Bacillus, нитрификаторов на протяжении 30-ти дней после использования гербицидов, а постепенное восстановление происходит на протяжении двух месяцев.
При изучении ризосферной микофлоры ярового ячменя установлено, что динамика токсического действия гербицидов на почвенные грибы имеет вид V-подобной кривой. После использования гербицидов численность чувствительных видов грибов резко уменьшалась и на протяжении 60-ти дней постепенно восстанавливалась. При использовании гербицида трезор, 60% с.п. происходило снижение численности грибов рода Fusarium и резкое увеличение грибов рода Trichoderma и Penicillium.
В ризосфере ярового ячменя образуется качественно новое сообщество микофлоры с низким индексом видового разнообразия. Доминирующее положение занимали 1-2 вида. Со временем доминирующие виды изменялись.
Установлено, что в условиях in vitro гербициды в концентрациях 0,0001-1,0% не угнетали прорастания спор грибов рода Fusarium – основных возбудителей корневых гнилей ярового ячменя. Исключение обнаружено при использовании трезора, 60% с.п. при концентрации 0,0001%. Отмечено фунгистатическое действие препарата относительно Fusarium javanicum. Увеличение концентрации усиливало фунгистатические свойства трезора, 60% с.п. Под действием гербицидов происходило стимулирование прорастания спор грибов Penicillium и Trichoderma.
Изучено влияние гербицидов на посевные и технологические качества семян ярового ячменя, определена биологическая эффективность гербицидов против двудольных сорняков в посевах ярового ячменя.
Ключевые слова: яровой ячмень, корневые гнили, гербициды, микрофлора, бактерии, грибы.

Djam O.V. Development of spring barley root rots after herbicide application in northern Forest-Steppe of Ukraine. – Manuscript.
The thesis for a candidates degree of agriculture sciences, the speciality 06.01.11 – phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 1999.
The development and species composition of spring barley root rots at use of herbicides were investigated. For the first time in Ukraine mycoflora of rhyzosphere of spring barley and its dynamics were investigated, species composition of soil microflora after herbicide application was improved. Biological efficiency of new herbicides against broad-leaved weeds in spring barley was evaluated, what made it possible to register them and bring to the “List of pesticides and agrochemicals, allowed for use in Ukraine”.
Key words: spring barley, root rots, herbicides, microflora, bacteria, fungi.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020