.

Розвиток механізмів особистісної корекції емоційної напруженості при діяльності в екстремальних умовах (на прикладі спортивної діяльності): Автореф. д

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
112 2594
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Стадник Володимир Анатолійович

УДК 159.9:62

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ОСОБИСТІСНОЇ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ ПРИ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
(НА ПРИКЛАДІ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ)

19. 00. 03 – психологія праці, інженерна психологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

КИЇВ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор КАЗМІРЕНКО Вячеслав Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи та педагогіки, завідувач.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник КАРПЕНКО Олексій Вікторович, СП «Інсайт», директор

Канд. психол. наук, доцент, АНДРОСЮК Вячеслав Георгійович., Національна академія внутрішніх справ України, кафедра юридичної психології, професор.

Провідна установа: Харківський державний університет, кафедра прикладної психології, Харків.

Захист відбудеться « 8 » 10 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Київ , вул. Володимирська 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Автореферат розісланий «8» вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук Кириленко Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високий динамізм розвитку життя в сучасних соціальних умовах, зростання вимог до своєчасності прийняття рішень, швидкості та точності виконання дій та операцій, оперативності контролю зумовлюють необхідність розробки засобів підвищення надійності діяльності в екстремальних умовах, а особливо такого ключового її компонента як психологічні засоби її регуляції.
Під екстремальними умовами діяльності слід розуміти зумовлені впливом таких факторів, як висока соціальна значущість, сильна залученість особистісного змісту, межова або майже межова трудність завдань, інформаційна невизначеність, велика «ціна» помилок. За таких умов діяльності у людини часто виникає стан емоційної напруженості неадекватного рівня, який знижує стійкість до перешкод, надійність діяльності, яка визначається не тільки рівнем розвитку професійних навичок та величиною прагнення до досягнення позитивного результату, але й ступенем адаптивних можливостей до емоціогенних факторів. Такі адаптивні можливості характеризуються «внутрішніми умовами» (С.Л. Рубінштейн), які складають основу психологічної характеристики та є призмою переломлення «зовнішніх причин». Психічний стан людини є найважливішою ланкою «внутрішніх умов», яка впливає на перебіг психічних процесів, а отже й на надійність діяльності.
Багато дослідників діяльності в екстремальних умовах (Б.О. Вяткін 1981, Ю.Я. Кисельов 1983, Л.М. Аболін 1987, В.С. Келлер 1987, У.П. Морган, К.Л. Еліксон 1990, Д. Мартенс 1979, В.Л. Марищук 1978, Т.С. Кириленко 1977, Б.Дж. Кретті 1978, Л.П. Гримак 1982, Л.А. Китаєв-Смик 1983) вказують, що високий рівень надійності може бути досягнутий тільки при оптимальному ступеню емоційної напруженості, який сприятливо впливає на реалізацію готовності. Також багато авторів (В.В. Семикін 1986, А.Б. Лєонова 1984, Л.Г. Дика 1983, 1985, Ю.І. Филимоненко 1982, В.І. Медведєв 1985 та ін.) свідчать про недостатню розробку завдання підбору та застосування індивідуальних вибіркових засобів корекції актуальних та оперативних емоційних станів. Отже, дослідження засобів оптимізації емоційної напруженості є актуальним завданням у роботі психологів сьогодні.
Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського університету імені Тараса Шевченка при розробці теми «Іноваційна поведінка молоді України в період розбудови державності (психологічний аспект)». А також в рамках науково – методичного забезпечення по психологічній підготовці національних збірних команд України, та відповідно до теми «Розробка комплексної системи медико-біологічного контролю за функціональною підготованістю спортсменів високої кваліфікації» НДР ДНДІФКіС, № Держреєстрації 910026136.
Мета дослідження: розробити науково обгрунтовані засоби психологічної підготовки, спрямованої на удосконалення механізмів особистісної корекції емоційної напруженості для підвищення надійності діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.
Гіпотеза: Застосування на етапі спеціальної психологічної підготовки вибіркових методів розвитку механізмів особистісної корекції емоційної напруженості буде сприяти підвищенню ефективності формування психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.
Об’єктом дослідження була психологічна підготовка висококваліфікованих спортсменів до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.
За предмет дослідження було взято стани емоційної напруженості, що виникають на етапі спеціалізованої психологічної підготовки та безпосередньо в умовах змагань та механізми їх особистісної регуляції.
Це зумовлює необхідність вирішення таких завдань:
1.Обгрунтувати теоретичні і методичні підходи до підвищення надійності в екстремальних умовах шляхом особистісної корекції емоційної напруженості.
2. Визначити особливості впливу емоційної напруженості на надійність діяльності на особливо важливих етапах професійної спеціалізованої підготовки спортсменів, спираючись на складену аналітичну професіограму висококваліфікованих спортсменів.
3. Оцінити ефективність застосування комплексної дії вибіркових методів розвитку механізмів особистісної корекції емоційної напруженості в екстремальних умовах змагального періоду.
4. Впровадити в практику підготовки спортсменів стрільців із лука вищої кваліфікації комплекс засобів і методів психологічної регуляції діяльності та станів з урахуванням їх особистісних особливостей.
5. Удосконалити існуючі професійно-психологічні програми підвищення ефективності спортивної діяльності в умовах різного рівня складності (тренувань, контрольних змагань, відповідальних змагань).
6. Розробити напрямки подальшого розвитку комплексних заходів психокорекційної роботи для різних видів спортивної діяльності з урахуванням фахових особливостей та специфіки окремих спортивних спеціалізацій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній на матеріалі діяльності спортсменів стрільців із лука вищої кваліфікації вперше обгрунтовано напрямок підвищення надійності діяльності на основі комплексного застосування психологічних засобів та методів корекції емоційної напруженості через підключення механізмів особистісної регуляції.
Теоретичне значення дослідження полягає у науковому обгрунтуванні методики використання методів поточного й оперативного психологічного контролю в передзмагальних та післязмагальних мікроциклах, методів раціональної і сугестивної психокорекції, навчання саморегуляції з урахуванням диференційованого аналізу особливостей емоційної регуляції спортсменів в умовах змагального періоду.
Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що в ній даються конкретні теоретичні й практичні рекомендації щодо забезпечення спеціальної психологічної підготовки спортсменів стрільців із лука вищої кваліфікації до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань. В дослідженні обгрунтовано комплексне застосування методів психокорекції в умовах передстартової та післястартової емоційної напруженості. Результати дослідження й зроблені на їх основі висновки можуть бути використані для викладання курсу психології спорту, теорії і методики лучного спорту у вищих і середніх учбових закладах із фізичної культури, а також в підготовці практичних та спортивних психологів, при розробці практичних рекомендацій із психологічної підготовки стрільців із лука. Результати досліджень впроваджені в підготовку національних збірних команд України зі стрільби із лука до Олімпійських ігор, Чемпіонатів Європи та Світу.
Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретичних засад психологічних факторів підвищення надійності в екстремальних умовах, зокрема особистісних механізмів корекції емоційної напруженості. Автором виконано велику копітку працю з організації і проведення емпіричного дослідження та впровадження отриманих результатів у практику підготовки висококваліфікованих спортсменів.
Апробація результатів відбувалася на VI Російській науковій конференції «Проблемы взаимосвязи эмоций, мышления и воли»; Міжнародному симпозіумі «Новые подходы к психорегуляции в спорте» (Ростов на Дону 21-24.09.1994); 2-му Міжнародному конгресі з психології спорту (Москва 12-15.06.1995); 2 З’їзді психологів України в Києві в 1996 р.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, закінчення, висновків, списку використаних джерел. Дисертація має загальний обсяг 147 сторінок, містить 28 ілюстрацій, список використаних джерел складається з 243 найменувань.
Результати досліджень опубліковані в 8 наукових працях. Загальним обсягом 23,5 сторінок. Крім того матеріали досліджень були використані і найшли відображення при підготовці науково-дослідницьких матеріалів, підсумкових звітів ДНДІФКіС по різних видах професійної діяльності спортсменів збірних команд України.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається мета і задачі, показана наукова новизна, теоретична та практична значущість результатів, що отримані.
В першому розділі розкриваються теоретичні та методологічні основи роботи. Проводиться огляд основних досліджень психічної готовності як основного фактора надійності діяльності людини в екстремальних умовах, впливу стресу на стан готовності, особливостей психічної готовності в спортивній діяльності. Матеріали проведеного теоретичного аналізу було взято як підгрунтя, на якому засновувався відбір основних напрямків самостійного дослідження та розробки методології науково-практичних засобів корекції емоційної напруженості.
Проблема надійності своїм затвердженням в інженерній психології та психології праці зобов’язана тим обставинам, що людина-оператор припускається в процесі трудової діяльності помилок різного характеру. Інакше кажучи, проблема надійності людини-оператора «зросла» з проблеми помилок (Г.С.Никифоров 1977, 1996). При аналізі помилкових дій оператора виділяються чисельні фактори, але найбільш важливим серед них є психологічний, що знаходить своє підтвердження в працях Г.М.Зараковського (1966), К.М Гуревича (1970) , Г.С.Никифорова (1977, 1996), Н.Ф. Круглової (1979) та ін. В нашій роботі ми спиралися на основні положення теорії надійності, розроблені в психологічній науці (Б.В. Гнеденко, Ю.К. Беляєв, А.Д. Соловйов 1965, В.Г. Пушкін 1971, В.Д. Небиліцин 1964, Ю.Г. Фокін 1985, А.І. Губінський, В.Г.Євграфов 1977, Нерсесян Л.С., Конопкин О.А. 1978 та ін.).
Застосування функціонально-системного підходу при дослідженні різних видів діяльності дозволило виявити, що процес саморегуляції та самоорганізації діяльності є дійсним фактором підвищення надійності різноманітних видів діяльності людини (розумової та фізичної) (Н.Ф. Круглова 1979).
Існує ряд специфічних функціональних ланок процесу саморегуляції загальних для різних видів діяльності. Таких, що виступають в якості внутрішніх психологічних засобів організації діяльності, що опосередковують залежність результатів діяльності від її складних зовнішніх умов та внутрішніх станів. Елементи або параметри, котрі суб’єктивно значущі, важливі для виконання цілеспрямованої діяльності, в першу чергу, належать саморегуляції та самоорганізації з боку виконавця, що виражається в їх більшому часовому збереженні.
Під розвитком особистісних механізмів корекції емоційної напруженості ми розуміємо – процес формування особистісної довільної саморегуляції, який здійснюється фахівцем психологом спільно з спортсменом в короткий термін і є скороченим варіантом поєднання завчасної та безпосередньої психологічної підготовки до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.
Суттєвий вклад у розробку проблеми ролі психологічного рівня регуляції діяльності внесла загальна теорія функціональної системи П.К. Анохіна (1973, 1978), також теорія управління рухами людини, яку розробив Н.А.Бернштейн (1966).
Найбільш яскраво надійність людини виявляється в екстремальних умовах діяльності, які висувають підвищені вимоги до суб’єкта. У звичайних умовах індивідуальні розбіжності по надійності нівелюються, але у відношенні ефективності роботи вони зберігаються. Тому для визначення індивідуальних показників надійності людина повинна бути поставлена в екстремальні умови.
Важливим є питання про фактори, які визначають надійність роботи людини. Вважаємо слушним підхід, що був запропонований В.Д.Небиліциним (1964), про необхідність виділяти три основні групи факторів стосовно трудової діяльності:
1. Кваліфікація робочого персоналу та якість обладнання.
2. Фактори другої групи об’єднуються загальним поняттям тренованість. Сама здібність до тренування та досягнення високих показників тренованості великою мірою залежить від факторів третьої групи.
3. Фактори цієї групи мають власне особистісний характер і індивидуальні розбіжності по надійності залежать у більшості випадків саме від них.
В нашій роботі була звернута особлива увага на третю підгрупу факторів надійності, яку складають власне психологічні фактори, на відміну від двох попередніх підгруп вони піддаються цілеспрямованому вихованю або дії. Значення цих факторів підкреслюється в працях А.І.Губинського, В.І.Николаєва (1970), Г.С.Никифорова (1973, 1996), В.Д. Небиліцина (1964), Є.П. Ільїна (1975).
Значною умовою психологічної надійності є складова психічного стану, який ми розуміємо як «çàãàëüíèé ôóíêö³îíàëüíèé ð³âåíü, íà òë³ ÿêîãî ðîçâèâàºòüñÿ ïðîöåñ» (М.Д. Левітов, В.Н. Мясищев).
Значнèé âнесок у âèâ÷àííÿ ïñèõ³÷íèõ ñòàí³â зробиâ М.Ä. Ëåâіòîâ, у 1967; 1969; 1971; 1972 ðð. В своїх роботах аâòîð äàє ðîçãîðíóòó õàðàêòåðèñòèêó ïñèõ³÷íèõ ñòàí³в, ðîçãëÿäຠїх âçàºìîçâ’ÿçîê ç ô³ç³îëîã³÷íèìè îñíîâàìè, äàє äåÿê³ ïåäàãîã³÷í³ ðåêîìåíäàö³¿ щодо їх регуляції та корекції. Цей напрямок був продовжений Ю.М. Забродіним (1983), Н.Н. Даниловою (1985). Крім того психологічна наука ðîçãëÿäàє ïñèõ³÷íий ñòàí як ãîòîâí³ñòü äî ä³яëüíîñò³, яка виступає цілісною характеристикою ïñèõ³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ çà ïåâíèé ïåð³îä ÷àñó, ùî ïîêàçóº ñâîєðідність ïеðåá³ãó ïñèõ³÷íèõ ïðîöåñ³â çàëåæíî â³ä ïðåäìåò³â, ùî â³äîáðàæàþòüñÿ ³ ÿâèù äіéñíîñòі, ñòàíó, ùî ïåðåäóº, ³ ïñèõ³÷íèõ âëàñòèâîñòåé îñîáè.
В сучасній психологічній науці іñíóє диференційований підхід до оцінки і аналізу ð³çíîìàí³òíих ïñèõ³÷íих ñòàíів. Виходячи з такої êëàñèô³êàö³ї, виділяють: îñîáèñò³сні ³ ñèòóàòèâí³, ãëèáîê³ ³ ïîâåðõíев³, äîâãîòðèâàë³ ³ êîðîòêî÷àñí³, á³ëüø-ìåíø óñâ³äîìëåí³. Òàêîæ âèä³ëÿються ñåðåä ï³çíàâàëüíèõ, åìîö³éíèõ ³ âîëüîâèõ ñòàíів ñòàíи, ùî â³äîáðàæàþòü ïñèõ³÷íó ãîòîâí³ñòü ëþäèíè äî ïðàêòè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³, ðоçмежовую÷è òèì÷àñîâий ñòаí ãîòîâíîñò³ äî ä³ÿëüíîñò³ ³ òðèâàëó ãîòîâí³ñòü. Òèì÷àñîâà ãîòîâí³ñòü ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê «ïеðåäñòàðòîâий ñòàí», що має òðè âèäè: çâè÷àéíà áåç â³äõèëåíü äî íåãàòивної або ïîçèòèâíî¿ ñòîðîíè, ï³äâèùåíà ³ çíèæåíà. Ïåðåä çâè÷àéíîþ ïðàöåþ. äî ÿêî¿ ëþäèíà зâиêла, äî ÿêî¿ на äàíий ÷àñ íå ïðåä’ÿâëюєòьñÿ ï³äâèùåíèõ âèìîã ó íеї ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ñòàí зви÷айíî¿ ãîòîâíîñò³. Ñòàí ï³äâèùåíî¿ ãîòîâíîñò³ çóìîâëåíий íîâиçíîю ³ òâîð÷îþ âäà÷åþ ïðàö³, ãàðíèì ô³çè÷íèì ñàìîïî÷óòòÿì, îñîáëèâèì ñòèìóëþâàííÿì. Ñòàí çíèæåíî¿ ãîòîâíîñò³ ìîæå áóòè âèêëèêàíий ñèëüíîю ³ íå контрольованою еìîòèâíіñòþ îñîáè та ïðîÿâëюєòüсÿ у âідвоëікаíні óâàãè, ïîìèëêàõ у ä³яëüíîñò³.
Для вирішення науково-практичних завдань нам необхідно було визначити сутність поняття і проблеми емоційної напруженості.
В психологічних дослідженнях виділяють емоційне збудження, напруження і напруженість, також використовують поняття психічне напруження та психічна напруженість. Найбільш повно психологічний аналіз стану психічної готовності дан в працях Н.І.Наєнко (1970, 1976), О.В.Овчиннікової (1968, 1969), О.В.Овчиннікової та Н.І.Наєнко (1968). Дані, які вони отримали в експериментальних дослідженнях, дозволили досить чітко виділити два види напруженості, один з яких був названий емоційним, а інший – операційним.
В подальшому нами було використано тільки контекст явища емоційна напруженість.
Слід відзначити і інші роботи дослідників, що приділили значну увагу вивченню «психічної напруженості», «психічного напруження», емоційної активації (Л.Б.Зільберман 1969, Е.Ю.Пунг 1969, Ю.Я. Кисельов 1974, В.Л.Марищук 1981).
Багато які àâòîðè âèä³ëÿþòü çâ’ÿçîê ïðîáëåìè ³íäèâ³äóàëüíèõ ðоçбіжностеé ç ïðîáëåìîþ ïñèõ³÷íî¿ ãîòîâíîñò³ äî ä³ÿëüíîñò³ (Б.М.Теплов 1961, В.С.Мерлін 1971, Б.Ф. Ломов 1966).
Äîñë³äæåííÿ â äàíîìó íàïðямку áóëè ïî÷àò³ ª.À.Êëиìîâиì (1969) у ëàáîðàòîðії Â.Ñ.Ìåðëіíà. Çàëåæí³ñòü äèíàì³êè êîíêðåòíîãî ïðîÿâó ïñèõ³÷íèõ ñòàí³â â³ä òèïó âèùî¿ íåðâової ä³ÿëüíîñò³ â³äçíà÷åíà в äîñë³äæåííÿõ Ñ.Ã.Êиñіëü (1994).
Âåëèêèé âêëàä у ðîçðîáêу ïîíÿòòÿ ïñèõ³÷íî¿ ãîòîâíîñò³ âíåñëè äîñë³äæåííÿ Ä.Í.Óçíàäçå ³ éîãî ïîñë³äîâíèê³â, в ÿêèõ âèâ÷àëàñü ïðîáëåìà íàñòàíîâè (Ä.Í.Óçíàäçå 1961, 1966, А.С.Прангашвілі 1973, В.Г.Норакидзе 1969). Íà дóìêó Ä.Í.Óçíàäçå, âèíèêíåííÿ áóäü-ÿêîãî ñâ³äîìîãî ïñèõ³÷íîãî ïðîöåñó çàâæäè ïопеðåäжуєòьñÿ íà «äîñвідîмîìу» ð³âí³ ïñèõ³÷íîþ ³íñòàíö³ºþ, яка і є ãîòîâí³ñòþ ñóá’єêòà äî àêòèâíîñò³. Òàêий ñòàí ãîòîâíîñò³ íàçèâàºòüñÿ íàñòàíîâîþ.
Особлива увага у вивченні психічних станів приділяється станам, які виникають â åêñòðåìàëüíèõ óìîâàõ. ϳä åêñòðåìàëüíèìè óìîâàìè ä³ÿëüíîñò³ ñë³ä ðîçóì³òè ñêëàäí³, â³äïîâ³äàëüí³, òÿæê³, òобто ті, що зумовлені сòðåñîâими ñèòóàö³ями. Складність рухових завдань, великі фізичні та нервово-психічні навантаження, велика відповідальність учасників змагань за результати виступів ставлять жорсткі вимоги до психологічної підготованості спортсменів, до міцності їх психічної сфери (Н.А. Худадов 1977).
Виходячи з проведеного аналізу, на нашу думку та деяких інших авторів (Ю.М.Блудов 1971, Ю.М.Блудов, В.А. Плахтієнко, В.О.Соколов 1974, 1977, В.В.Семикін 1986, Б.П.Яковлев, В.А.Багіна 1996), можна скласти класифікаційну модель, яка включає стійкі групи факторів, що зумовлюють «психічну» надійність (Рис. 1.).

Рис.1 Класифікаційна модель груп факторів «психічної» надійності.

Âèâ÷åíня îñîáèñòісних ôàêòîð³â ãîòîâíîñò³ äî ä³ÿëüíîñò³ â êîíòåêñò³ òåî𳿠ä³ÿëüíîñò³ ç óðàõóâàííÿì åìîö³é óñï³õу – íåóñïіõу, ìîòèâ³â, ñàìîîöіíêè, ïðоÿâів àêòèâíîñò³ ïñèõîìîòîðíиõ ôóíêö³é, çâ’ÿçàíих ç ð³âíåì ðåãóëÿöії ä³ÿëüíоñòі, äîçâîëèòü êîíêðåòèçуâàòи ³ ïîãëèáèòè уявлення ïðî ïñèõ³÷íó ãîòîâí³ñòü äî ä³ÿëüíîñò³.
В другому розділі описується організація та методичне забезпечення досліджень діяльності в екстремальних умовах. Розроблена та обгрунтована цілісна психодіагностична система дослідницьких засобів, що базувалася на професіографічній моделі спортивної діяльності.
Доcлідження були організовані в умовах реального тренувального процеcу на заключних етапах безпоcередньої змагальної підготовки в період учаcті cпортcменів у ряді контрольних та відбіркових змагань. Вдалий виcтуп у цих змаганнях мав для cпотрcменів виcоку оcобиcтіcну значущіcть в зв`язку з відбором на преcтижні міжнародні змагання – Олімпійcькі ігри, чемпіонати Європи та Cвіту. Доcлідження проводилиcь у рамках науково-методичного забезпечення cпеціальної пcихологічної підготовки збірної команди України з стрільби із лука в період 1994-1997 років.
Вcього було обcтежено близько 200 cпортcменів виcокої кваліфікації. Для проведення заключної частини дослідження і психокорекційної роботи було залучено 32 cпортcмени cтрільці із лука: 16 чоловіків, 16 жінок., серед яких – 3 заслужених майстри спорту, 14 майстрів спорту міжнародного класу, 15 майстрів спорту, середній вік cпортcменів 25 років. Пcихологічна складова функціонального cтану cпортcменів вивчалаcя на оперативних, поточних та етапних обcтеженнях. Етапне обcтеження проводилоcь в кінці підготовчого на початку зимово-веcняного змагального періоду (лиcтопад) та в літньому змагальному періоді. На поточних обcтеженнях проводилиcя багаторазові пcиходинамічні cпоcтереження по мікроциклах підготовки. Оперативний пcихологічний контроль проводивcя відповідно до завдань екcпреc оцінки функційного cтану до і піcля змагальних та тренувальних навантажень певної величини та cпрямованоcті.
Багаторазові пcихологічні cпоcтереження на протязі 1994-1997 років дозволили cтежити за процеcом підготовки виcококваліфікованих cпортcменів до відповідальних cтартів та вибірково коректувати їх емоційний cтан, cпрямовуючи на формування готовноcті до змагальної діяльноcті.
У cтруктурі програмного комплекcу досліджень умовно виділено три cтруктурні блоки: діагностичний, корекційний, оціночний (Рис.2).

Рис.2 Структурні блоки програмного комплексу досліджень.

На першому підетапі програми, який входить до діагностичного блоку планувалося зробити теоретичний аналіз, простежити динаміку проявів розвитку потенційного рівня емоційної напруженості, відзначити найбільш важливі періоди з високим рівнем, протягом річного циклу підготовки ВКС різних спеціалізацій – представників ігрових , швидкісносилових складнокоординаційних видів спорту. Всього було обстежено близько 200 спортсменів. А також виявити специфічні для кожного виду показники контролю.
Другий підетап даного блоку включав дослідження прояву емоційної напруженості актуального рівня у ВКС стрільців із лука. Було залучено 32 cпортcмени : 16 чоловіків, 16 жінок (заслужених майстрів спорту -3, майстрів спорту міжнародного класу – 14, майстрів спорту -15 ). Cередній вік cпортcменів 25 років.
Першим підетапом корекційного блоку було складання програми розвитку механізмів особистісної корекції в періодах з найбільш вираженою емоційною напруженістю. Другим підетапом даного блоку було застосування розробленої програми. На цьому підетапі 16 спортсменів складали експериментальну групу та 16 – контрольну.В оціночному блоці першим підетапом було дослідження ефективності особистісної корекції емоційної напруженості в умовах тренувань у змагальному періоді. Другим підетапом даного блоку було дослідження в умовах змагань малого рівня значущості – контрольних. Третім підетапом було дослідження в умовах відбіркових змагань високого рівня значущості. Cпецифічна cпрямованіcть програми доcліджень для діагностичного блоку полягала:
– в аналізі умов та факторів, які детермінують cтан емоційної напруженоcті в процесі підготовки до змагань;
– в з`яcуванні шляхів поточного та оперативного контролю динаміки та вираженоcті емоційної напруженості;
– у визначенні найбільш важливих етапів в макроциклах професійної підготовки з найбільш вираженою потребою в корекції емоційної напруженості.
Оcновна увага при аналізі на заключному етапі підготовки була приділена підвідному, змагальному та відновлювальному мікроциклам, змагального мезоциклу, що є найбільш чутливими для виникнення емоційних cтанів в cтруктурі змагального періоду підготовки кваліфікованих cпортcменів.
Для вирішення діагностичних завдань нами були використані традиційні апробовані в вітчізняній психологічній науці методики. Результати досліджень оброблялися за допомогою методів математичної статистики.
В третьому розділі наведено результати психологічного крнтролю прояву стану емоційної напруженості висококваліфікованих спортсменів в змагальному періоді підготовки. З метою усвідомлення специфіки професійної діяльності спортсменів стрільців із лука високої кваліфікації та деталізації змісту проблеми нами було проведено професіографічний аналіз. Вивчення особливостей побудови професійної підготовки показало, що найбільш доцільно застосовувати заходи з розвитку механізмів особистісної корекції емоційної напруженості в кінці передзмагальних на початку змагальних мезоциклів. Відповідно до системи психологічної підготовки вони входять до структури етапу спеціальної психологічної підготовки, або можуть бути проведені після його завершення. На відміну від традиційної схеми психологічної підготовки, наведеної на рис. 3, де корекційні заходи передбачається проводити окремо перед початком спеціальної психологічної підготовки.

Спираючись на дані аналізу у змагальному періоді підготовки, ми виділили два рівні емоційної напруженості :потенційний та актуальний. Потенційний рівень оцінювався на основі даних етапного та поточного контролю. Оцінка емоційно-особистісної сфери проводилася диференційовано для спортсменів з успішною та не-успішною змагальною діяльністю (далі відповідно УЗД та НЗД). Для виявлення особистісних особливостей була використана методика Кеттела 16PF, за результатами якої у чоловіків групи УЗД та НЗД мають розбіжності відображені на рис.4. Розбіжності між групами жінок відображені на рис.5

Достовірність розбіжності перевірялась за допомогою критерія Манна-Уітні, всі розбіжності за середніми показниками, що вказані вище достовірні на рівні р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020