ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
КРИВОРУЧКО Анастасія Вікторівна
УДК 368.5+361.1+368.04
РОЗВИТОК
СТРАХОВОГО РИНКУ В
СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі фінансів, обліку і аудиту Інституту аграрної економіки УААН.
Науковий керівник: доктор економічних наук
ГРУШКО Віктор Іванович
Національний університет імені
Тараса Шевченка,професор ка-
федри фінансів , грошового обігу
та кредиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,професор
Київський національний економічний
університет, професор кафедри фінансів
підприємств і страхової справи
ОСАДЕЦЬ Семен Степанович;
Кандидат економічних наук, доцент
Національний аграрний університет,
доцент кафедри фінансів і кредиту
ПУТЯТІНА Алла Костянтинівна
Провідна установа: Львівський державний аграрний університет.
Захист відбудеться 16 лютого 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 252127, м.Київ, вул Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.
Автореферат розісланий “ 5 “ січня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук,
професор МАЛІК. М.Й.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. В перехідний період до ринкової економіки сільськогосподарські товаровиробники змушені працювати в умовах постійного фінансового ризику та великої ймовірності банкрутства. Якщо ж додати до цього ще й періодичну дію стихійного лиха (зливи, затоплення і підтоплення, градобій, бурі тощо) та різних подій технологічного характеру, що призводять до недобору продукції і збитків, постає питання не тільки про страхування майна і фінансових ризиків, а й удосконалення організації страхової діяльності та дальшого розвитку страхового ринку в аграрній сфері.
Фінансово-економічні і організаційні проблеми розвитку страхового ринку в сільському господарстві залишаються малодослідженими і слабо висвітленими в спеціальній літературі. Тому робоча гіпотеза досліджень автора по проблемі виходить з того, що формування страхового ринку в сільському господарстві нерозривно пов’язане з формуванням і розвитком національного страхового ринку, з проведенням аграрної реформи та зміною форм господарювання і земельних відносин на селі, удосконаленням законодавчої бази страхування, необхідністю значного підвищення загального економічного стану держави і АПК зокрема, а також розширенням науково-дослідних робіт з розвитку страхової справи. Все це і обумовило вибір і актуальність теми, структурну побудову дисертаційної роботи та практичне значення проведеного дослідження.
Стан вивчення проблеми. По теоретичних і прикладних проблемах формування і функціонування страхового ринку і управління страховою діяльністю в сільському господарстві в умовах перехідної економіки практично відсутні конкретні публікації. Тому автор розглядає питання теорії і організації ведення страхової справи за різні періоди розвитку нашої держави, які мають відношення до проблем формування і розвитку страхового ринку та визначення напрямів удосконалення і підвищення ефективності страхової діяльності в сільському господарстві і знайшли відображення в окремих публікаціях. Це перш за все наукові праці з питань розвитку і особливостей страхової діяльності в сільському господарстві Л.І.Рейтмана, С.С.Осадця, В.І.Грушка, М.Я.Дем’яненка, П.Т.Саблука, Ю.С.Коваленка, Е.В.Коломіна, Д.В.Полозенка, М.К.Шерменьова, С.А.Навроцького, К.К.Якуненка та інших.
Маловисвітленими стосовно ринкових вимог до розвитку страхування залишаються питання розвитку страхового бізнесу і структур регіональних страхових ринків, ефективності страхової діяльності, фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій, проблеми маркетингу і ризик-менеджменту в страхуванні, інформаційного забезпечення страхового ринку та підготовки кадрів для страхової справи. По окремих з цих питань можна відзначити роботи В.Д.Базилевича, А.Акіменко, І.Т.Балабанова, О.А.Орла-нюк-Малицької, С.С.Осадця, В.І.Грушка, М.С.Клапківа, Т.Е.Мартиряна і Г.П.Герасименка, М.Д.Лутака, Е.Ф.Дюжикова, П.Т.Саблука і Ю.С.Кова-ленка, В.А.Сухова, М.Мниха, М.Тригуба, В.В.Шахова, І.Яковенка, О.Ястре-мського та інших. Все це вимагає системності і комплексного підходу до вивчення проблеми та підтверджує високу актуальність вибраної автором теми роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою роботи відділення фінансів і фінансової інфраструктури Інституту аграрної економіки УААН по завданню 01.07. “Розробити пропозиції по удосконаленню страхування сільськогоспо-дарських товаровиробників” підпрограми “Теоретичні основи фінансової політики та реформування фінансово-кредитного механізму АПК” Науково-технічної програми на 1996-2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення фінансово-економічних і організаційних питань формування майнового страхового ринку і ефективності страхової діяльності в сільському господарстві та обгрунтування напрямів його розвитку і функціонування в умовах багатоукладної економіки. Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
• обгрунтувати теоретичні основи та фінансово-економічні і правові передумови розвитку страхового ринку в сільському господарстві та визначити економічний зміст і місце майнового страхування в системі ринкового механізму;
• проаналізувати стан розвитку страхового ринку та ефективність страхової діяльності в сільському господарстві, в тому числі і на регіональному рівнях;
• обгрунтувати напрями розвитку і ефективного функціонування страхового ринку через механізм вдосконалення організаційної структури ринку і законодавчої бази страхування;
• визначити напрями підвищення фінансової стійкості та платоспро-можності страховиків, використання зарубіжного досвіду організації та ведення страхової справи, впровадження системи маркетингу і ризик-менеджменту в страховій діяльності.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні фінансово-економічні та організаційні питання розвитку майнового страхового ринку в сільському господарстві. Об’єктом дослідження є діяльність Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (НАСК “Оранта”), яка виступає лідером в проведенні страхування майна сільськогосподарських товаровиробників.
Інформаційною базою дослідження були відповідні Закони України та Постанови Кабінету Міністрів України з питань розвитку страхової справи, офіційні матеріали з питань страхової діяльності Держкомстату України, Міністерства агропромислового комплексу України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), статистичної звітності НАСК “Оранта”, літературні джерела.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження проблеми розвитку страхового ринку в сільському господарстві і тенденцій в ефективності страхової діяльності в аграрній сфері обгрунтовані теоретичні основи і методичні принципи та визначено фінансово-економічні і організаційні передумови формування та напрями функціонування страхового ринку в сільському господарстві України в умовах перехідної економіки.
Сутність наукової новизни основних результатів дослідження:
• обгрунтування теоретичних основ та фінансово-економічних і правових передумов формування і розвитку страхового ринку в аграрній сфері для перехідної економіки;
• визначено страхове поле і рівень розвитку майнового страхування в сільському господарстві;
• виявлена ефективність страхової діяльності по обов’язковому і добровільному страхуванню майна сільськогосподарських підприєм-ств, в тому числі і на регіональному рівні;
• розроблено організаційні схеми і структури національного страхового ринку та майнового страхового ринку в сільському господарстві;
• визначено напрями удосконалення законодавчої бази розвитку страхування і використання зарубіжного досвіду організації страхової справи та функціонування страхового ринку в аграрній сфері;
• обгрунтовані пропозиції по забезпеченню фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій;
• розроблена схема маркетингової діяльності страхової компанії.
Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції, що містяться в роботі, спрямовані на формування і розвиток цивілізованого страхового ринку та підвищення ефективності страхової діяльності у сільському господарстві.
Практичне значення роботи полягає в тому, що окремі результати досліджень з питань розвитку страхового ринку в сільському господарстві
використані Управлінням страхування майна та відповідальності юридичних осіб Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” при підготовці пропозицій до проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про страхування”, який було передано Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, а також при розробці “Положення про обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах”, яке було подано Кабінету Міністрів України, Міністерству АПК України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю та іншим зацікавленим організаціям і відомствам, а також при підготовці методики розрахунків тарифів страхової премії по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень та іншого майна сільськогосподарських товаровиробників.
Результати досліджень по організаційній структурі страхового ринку, фінансовій стійкості страховиків та розроблена автором схема маркетингової діяльності страхової компанії використані на економічному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні учбового курсу “Страхова справа”, а також можуть бути з цією ж метою використані в університетах та інститутах аграрного профілю.
Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Проведено комплексне дослідження проблеми формування майнового страхового ринку та ефективності страхової діяльності в сільському господарстві і обгрунтовано напрями його розвитку і ефективного функціонування при пріоритетному вивченні питань удосконалення організаційної структури страхового ринку, законодавчої бази розвитку страхування, забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності страхових організацій, використання зарубіжного досвіду організації страхування в аграрній сфері, розвитку маркетингу і організації ризик-менеджменту в страхових компаніях, які стосовно розвитку ринку страхування в сільському господарстві взагалі не досліджувалися, а публікацій з цих питань практично не має.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження опубліковані автором у журнальних статтях, апробовані на щорічних звітах у відділі фінансів, обліку і аудиту Інституту аграрної економіки УААН. Результати досліджень оприлюднено також на Першому міжнародному форумі “Україна. Страхування – 98” (м.Київ, 25-26 лютого 1998 р.), на наукових конференціях і семінарах в Національному університеті імені Тараса Шевченка (1997-1998 рр.), Тернопільській академії народного господарства (1996 р.), Білоцерківському державному аграрному університеті (1997 р.).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 6 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,4 друкованих аркуша, в тому числі 4 статті у фахових журналах (1,9 друк.арк.) і 2 в збірниках наукових праць (0,5 друк.арк.).
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 205 сторінках друкованого тексту, включає 48 таблиць і 17 рисунків. Складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (191 джерело) і додатків.
Структура роботи.
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні основи, фінансово-економічні і правові передумови розвитку страхового ринку в сільському господарстві. 1.1. Економічний зміст та місце майнового страхування в системі ринкового механізму. 1.2. Фінансово-економічні і правові передумови формування і розвитку страхового ринку в сільському господарстві. 1.3. Методологія і особливості методики дослідження.
Розділ 2. Сучасний стан розвитку страхового ринку та ефективність страхової діяльності в сільському господарстві. 2.1. Страхове поле і рівень розвитку страхування в сільському господарстві. 2.2. Стан розвитку страхового ринку і ефективність страхової діяльності в сільському господарстві. 2.3. Ефективність страхування майна сільськогосподарських підприємств на регіональних страхових ринках.
Розділ 3. Основні напрями розвитку і ефективного функціонування страхового ринку. 3.1. Створення конкурентного середовища і вдосконалення організаційної структури страхового ринку. 3.2. Удосконалення законодавчої бази розвитку страхування. 3.3. Забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій. 3.4. Використання зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку в аграрній сфері. 3.5. Розвиток маркетингу і організація ризик-менеджменту в страховій діяльності.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки.
Основний зміст дисертаційної роботи
У першому розділі – “Теоретичні основи, фінансово-економічні і правові передумови розвитку страхового ринку в сільському господарстві” – розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань організаційно-економічного, фінансового і правового характеру стосовно розвитку страхової справи за різні періоди розвитку держави та проблеми формування і розвитку майнового страхового ринку в сільському господарстві в перехідний період до ринкової економіки. Приведена також методологія і методика дослідження.
Для правильного розуміння економічного змісту майнового страхування перш за все необхідно виходити з того, що в реальному виробничому процесі можливі порушення його нормального ходу через пошкодження засобів виробництва. Якщо пошкодження чи знищення факторів виробництва нічим не компенсувати, то процес виробництва може припинитися. Тому суть і загальна мета страхування заключається в максимальному захисті його матеріальних компонентів від дії руйнівних сил, яку можливо статистично передбачити, але неможливо відвернути. Сказане повною мірою відноситься і до сільського господарства. В цій галузі народного господарства економічні процеси відтворення тісно переплітаються з природними процесами життєдіяльності живих організмів – рослин та тварин. У виробництві використовується багато будівель та споруд, машин та механізмів, різноманітних технологічних матеріалів, засобів зв’язку та комунікацій, а отже зберігається і об’єктивна необхідність майнового страхування та створення ринку страхових послуг в сільському господарстві. В цілому економічний зміст майнового страхування в умовах ринку зводиться до створення спеціальних, переважно грошових, страхових фондів на випадок пошкодження чи загибелі матеріальних компонентів виробничого процесу. Щодо місця майнового страхування в ринкових механізмах, то по суті це можна вважати питанням про його завдання. Серед дослідників щодо цього єдиної думки не склалося. Одна точка зору зводиться до того, що завданням майнового страхування аграрних суб’єктів є страхування доходів, включаючи і прибуток. Друга зорієнтована на страхування вихідних матеріальних факторів відтворювального процесу, тобто авансований капітал, матеріалізований в основних та оборотних засобах виробництва (будівлях, спорудах, техніці, добривах, худобі, кормах і т.п.). На нашу думку, економічним завданням майнового страхування повинно бути відшкодування вартості втраченого майна в тій оцінці, яку воно має в господарському обороті підприємства (власного – за собівартістю, купленого – за вартістю придбання). При цьому не має значення відноситься майно до авансованого капіталу, чи вже є результатом виробництва.
Необхідно особливо відзначити, що в літературі немає чіткого визначення поняття страхового ринку. Ми вважаємо, що відносно АПК страховий ринок можна розглядати як сферу фінансово-економічних відносин між страховиками та страхувальниками по наданню страхових послуг юридичним і фізичним особам, а також здійсненню відповідної фінансової діяльності в межах чинного законодавства з боку комерційних страхових компаній і фірм чи державних страхових організацій. При цьому страховий ринок має функціонувати на конкурентній основі при постійному розширенні видів страхових послуг і прибутковості страхової діяльності. Як відомо, загальні принципи страхування передбачають перерозподіл збитків як між територіальними одиницями, так і в часі, тобто для ефективного ведення страхової діяльності необхідна велика кількість об’єктів страхування на значній території для створення і перерозподілу відповідного страхового фонду, що обумовлює необхідність розвитку регіональних ринкових структур та створення фінансово стійких і надійних страхових компаній.
У другому розділі – “Сучасний стан розвитку страхового ринку та ефективність страхової діяльності в сільському господарстві” – проана-лізовано страхове поле і рівень розвитку страхування та стан страхового ринку в аграрній сфері і показана ефективність страхової діяльності НАСК “Оранта” по обов’язковому і добровільному страхуванню майна сільськогосподарських підприємств, в тому числі і на регіональних ринках.
Кризовий стан економіки агропромислового комплексу в значній мірі обумовлює низький рівень страхування майна сільськогосподарських підприємств та недостатній рівень розвитку страхового ринку в аграрній сфері. Разом з тим для страховиків в сільському господарстві постійно існує велике страхове поле, тобто є максимальна кількість об’єктів і ризиків, які можна застрахувати. Проте в умовах економічної скрути склалася ситуація, коли через неплатоспроможність сільськогосподарських підприємств виникли труднощі з проведенням обов’язкового і добровільного страхування. Навіть серед укладених договорів дуже мала їх кількість є діючою при значних коливаннях цього показника по окремих областях(табл.1).
Як видно з таблиці 1, в 1996 р. питома вага діючих договорів в системі НАСК “Оранта” становила 11,0% і в 1997 р – 3,8%. Проте, в 1997 р. через фінансову скруту проводилося лише добровільне страхування. Як бачимо, освоєння існуючого страхового поля було незначним, що говорить про низький рівень розвитку страхування в сільському господарстві..
За станом на період 1993-1996 рр., тобто з моменту організації НАСК “Оранта” і до прийняття закону “Про страхування” (постанова ВР N86/96 – ВР від 07.03.96) ринок страхових послуг в сільському господарстві представлений на рівні 20 областей системи НАСК “Оранта” та самостійних страхових компаній в 4 областях: Дніпропетровській – “Оранта – Дніпро”, Донецькій – “Оранта – Донецьк”, Луганській – “Оранта – Лугань”, Запорізькій
Таблиця 1. Рівень розвитку обов’язкового і добровільного страхування майна
сільськогосподарських підприємств в системі НАСК “Оранта” в 1996-1997 рр.
1996 р. 1997 р.
Обов’язкове страхування Добровільне страхування Разом Добровільне cтрахування
Області Кількість % Кількість % Кількість % Кількість %
госпо-дарств діючих дого-ворів догово-рів до суб’єктів госпо-дарств діючих дого-ворів догово-рів до суб’єктів госпо-дарств діючих дого-ворів догово-рів до суб’єктів госпо-дарств діючих дого-ворів догово-рів до суб’єктів
Вінницька 82 1 1,2 709 193 27,2 791 194 24,5 1630 221 13,6
Волинська 30 5 16,7 372 1 0,3 402 6 1,5 741 5 0,7
Житомирська 37 1 2,7 636 20 3,1 673 21 3,1 963 6 0,6
Закарпатська 40 7 17,5 162 7 4,3 202 14 6,9 326 18 5,5
Івано-Франківська 10 1 10,0 310 19 6,1 320 20 6,3 978 57 5,8
Київська 159 20 12,6 428 94 22,0 587 114 19,4 1515 170 11,2
Кіровоградська 22 9 40,9 382 49 12,8 404 58 14,8 1562 43 2,8
Львівська 43 7 16,3 440 9 2,0 483 16 3,3 1554 21 1,4
Миколаївська 74 8 10,8 386 63 16,3 460 71 15,4 2960 19 0,6
Одеська 216 1 0,5 433 25 5,8 649 26 4,0 6067 11 0,2
Полтавська 64 8 12,5 1822 47 2,6 1886 55 2,9 2129 97 4,6
Рівненська 24 11 45,8 301 47 15,6 325 58 17,8 570 49 8,6
Сумська 64 4 6,3 383 53 13,8 447 57 12,7 392 60 15,3
Тернопільська 44 3 6,8 524 1 0,2 568 4 0,7 – – –
Харківська 141 1 0,7 326 21 6,4 467 22 4,7 1678 20 1,2
Херсонська 91 14 15,4 241 83 34,4 332 97 29,2 3103 49 1,6
Хмельницька 37 4 10,8 633 27 4,3 670 31 4,6 1219 21 1,7
Черкаська 77 15 19,5 490 229 46,7 567 244 43,0 1103 239 21,7
Чернівецька 18 4 22,2 198 6 3,0 216 10 4,6 862 3 0,3
Чернігівська 36 5 13,9 561 38 6,8 597 43 7,2 1163 54 4,6
Всього 1309 189 14,4 9740 1034 10,6 11049 1223 11,0 30515 1163 3,8
– “Оранта – Січ” і в Автономній Республіці Крим – “Крим – Оранта”, які стали самостійними суб’єктами страхової діяльності після реорганізації системи Укрдержстраху.
Порівняльний аналіз надходження платежів і виплат страхового відшкодування колгоспам і радгоспам за 1968-1991 рр. в системі бувшого Укрдержстраху і за період 1993-1996 рр. в системі НАСК “Оранта” показав, що обсяги відшкодування перевищували фонд виплати протягом 14 років, а фонд виплати був більшим за обсяги відшкодування протягом 15 років, тобто співвідношення було приблизно 50х50. Характерною особливістю періоду до 1990 р. було зростання надходжень платежів і фонду виплат. При цьому у обсягах виплат відшкодування колгоспам і радгоспам спостерігаються значні коливання по окремих роках. В період 1968-1991 рр. фонд виплат був меншим від виплаченого відшкодування на протязі 11 років. Період 1993-1996 рр. характеризується перевищенням виплаченого відшкодування в 1994 і 1995рр. і скороченням виплат відшкодування в 1993 і 1996 рр., тобто страхова діяльність в сільському господарстві була маловигідною, особливо в останні роки. Зокрема питома вага надходжень страхових платежів від страхування майна сільськогосподарських підприємств залишається незначною(табл.2). Так, в загальних надходженнях страхових платежів в 1996 р. вона становила 8,2% і в 1997 р. – 4,7%. У виплатах страхового відшкодування по всіх видах страхування питома вага майна сільськогосподарських підприємств відповідно в 1996-1997 роках становила 24,3 і 22,4%, в тому числі сільськогосподарських культур – 20,3 і 16,9%, тварин – 1,2 і 2,3% та іншого майна – 2,8 і 3,2%. (Рис.1). В цілому виплати відшкодування по майновому страхуванню сільськогосподарським товаровиробникам займали майже четверту частину в загальних виплатах, що в певній мірі говорить про відповідну увагу компанії до майнового страхування в сільському господарстві. В структурі страхових виплат в цілому по страхуванню майна сільськогосподарських товаровиробників в 1996 і 1997 р роках виплати по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур відповідно займали 83,6 і 75,4%, тварин – 5,1 і 10,2% та іншого майна – 11,3 і 14,4%, тобто страхування врожаю сільськогосподарських культур є основним видом страхування. Зокрема в 1997 р. в структурі страхових платежів надходження від страхування врожаю сільськогосподарських культур займали 79,4%, тварин – 7,7% та іншого майна – 12,9%. При цьому рівень виплат відповідно становив в цілому по
Таблиця 2. Страхові премії і виплати страхового відшкодування при страхуванні майна
сільськогосподарських підприємств в системі НАСК “Оранта” в 1996-1997 рр.
1996 р. 1997 р
Показники Надход-ження страхових платежів Виплата страхово-го відшко-дування Різниця між над-ходжен-нями і виплата-ми (+,-) Рівень виплат (%) Надход-ження страхових платежів Виплата страхово-го відшко-дування Різниця між над-ходжен-нями і виплата-ми (+,-) Рівень виплат (%)
Обов’язкове страхування майна радгоспів, тис.грн. 1507,5 2146,1 -638,5 149,4 – – – –
Питома вага радгоспів в обов’язкових видах страхування по компаніїї, % 5,6 29,0 – – – – – –
Добровільне страхування майна с.-г. підприємств: КСП, фермерів, оренда-рів, селянських господарств всього, тис.грн. 2922,1 2879,1 +43,0 98,5 3904,1 5228,8 -1324,7 133,9
в т.ч. КСП 2869,4 2857,7 +11,7 99,6 3633,3 4567,9 -934,6 125,7
фермерів, орендарів, селянських господарств 52,7 21,4 +31,3 40,6 47,1 59,8 -12,7 127,0
майна державних с.-г. підприємств – – – 223,7 601,1 -377,4
Питома вага с.-г. підприємств: КСП, фермерів, орендарів і селянських господарств в добровільних видах страхування по компанії,% 10,8 21,7 – – 5,6 22,5 – –
Разом по обов’язковому і добровільному видах страхування майна в с.-г. підприємствах, тис.грн. 4429,7 5025,2 -595,5 113,4 3904,1 5228,8 -1324,7 133,9
Питома вага страхування майна сільгосппідприємств у всіх видах страхування компанії, %, 8,2 24,3 – – 4,7 22,4 – –
страхуванню майна сільськогосподарських товаровиробників 133,9%, в тому числі врожаю сільськогосподарських культур – 136,9%, тварин – 127,9% та іншого майна – 123,8%, тобто виплати відшкодувань перевищували надходження страхових платежів.
В 1996 р. витрати по обов’язковому страхуванню майна радгоспів становили 1,54 грн., в тому числі виплата страхового відшкодування – 1,42 грн., а по добровільному страхуванню майна КСП, фермерів, орендарів, підсобних господарств населення (ПГН) – відповідно 1,21 і 1,0 грн. в розрахунку на 1 грн. надходження страхових платежів. В 1997 р. витрати на добровільне страхування майна сільськогосподарських підприємств становили 1,46 грн., в тому числі виплата страхового відшкодування – 1,17 грн. в розрахунку на 1 грн. надходжень страхових платежів, що в кінцевому результаті обумовило збитковість страхової діяльності в сільському господарстві.
Ринок страхування в сільському господарстві характеризується неоднорідністю по окремих регіонах, які входять в систему страхової діяльності НАСК “Оранта”. При цьому характерною особливістю майнового страхування в окремих регіонах і сегментах ринку в останні роки є низька питома вага діючих договорів з КСП, фермерами і орендарями, державними сільськогосподарськими підприємствами при недостатньому надходженні від них страхових платежів через неплатоспроможність господарств та значні витрати страховиків на проведення страхування.
Необхідно наголосити на тому, що до стабілізації економіки АПК і підвищення фінансової стійкості сільськогосподарських товаровиробників інтенсивний розвиток страхового ринку в аграрній сфері вбачається проблематичним і особливо на фоні сучасної фінансової кризи в державі.
У третьому розділі – “Основні напрями розвитку і ефективного функціонування страхового ринку” – визначено комплекс організаційно-економічних заходів, здатних суттєво підвищити ефективність функціонування страхового ринку в сільському господарстві. Їх сутність зводиться до удосконалення організаційної структури національного страхового ринку і майнового страхового ринку в сільському господарстві та законодавчої бази розвитку страхування, забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності страхових організацій, використанні зарубіжного досвіду організації і ведення страхової справи, розвитку маркетингу і організації ризик-менеджменту в страховій діяльності.
В роботі акцентується увага на тому, що стосовно вимог ринкової економіки особливо відстає нормативно-правова та інформаційна база забезпечення функціонування страхового ринку, існують проблеми економіки і організації страхової справи, а також підготовки і перепідготовки кадрів. Практично національний страховий ринок структурований за основними видами діяльності страховиків і окремими ринками страхових послуг. Станом на 01.02.1998 р. на національному страховому ринку закриті страхові акціонерні товариства – займали 59,2%, страхові акціонерні товариства – 17,6% і відкриті страхові акціонерні товариства – 9,9%, тобто ці три групи страхових організацій були домінуючими(86,7%). НАСК “Оранта” займає одне з провідних місць на цьому ринку. В роботі ці питання розглядаються більш детально і зокрема організаційна схема і структура національного страхового ринку.
Стосовно майнового страхового ринку в сільському господарстві в період 1997-1998 рр. відбулися певні зміни. По-перше, були організовані нові обласні дирекції НАСК “Оранта” в Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Сімферополі, які будуть паралельно діяти з існуючими самостійними страховими компаніями “Оранта-Дніпро”, “Оранта-Січ”, “Оранта-Донбас”,“Крим-Оранта”, тобто практично працювати в конкурентному середовищі з іншими страховиками. По-друге, зміцнився блок преси і реклами страхового ринку (рис.2). При цьому організаційна структура НАСК “Оранта” адаптована до ринкових умов і зорієнтована на посилення регіонального управління і координації роботи територіальних підрозділів компанії.
В умовах ринкової економіки основною передумовою ефективної страхової діяльності є фінансова стійкість і платоспроможність страхових організацій.Так, в 1996 р. коефіцієнт фінансової стійкості страхового фонду(Кф.с.) НАСК “Оранта” був 0,95 і в 1997 р. – 1,59, що свідчить про зростання фінансової стійкості страхової компанії. Вважається нормальним, коли значення Кф.с. рівне або перевищує одиницю, тобто коли сума доходів за тарифний період з врахуванням залишку коштів в резервних фондах перевищує витрати страховика за цей же період чи за конкретний рік. Відношення фактичного і нормативного запасу платоспроможності визначає коефіцієнт запасу платоспроможності, який в НАСК”Оранта” в 1996 р. становив 3,5 і в 1997 р. – 2,4, тобто був порівняно високим.
Суттю фінансової стійкості є забезпечення запасів та витрат джерелами засобів для їх формування і вона буде обумовлюватися в значній мірі структурними змінами динаміки активу та пасиву балансу конкретної страхової організації. Тому фінансову сталість можна оцінити також і за співвідношенням власних та позичкових коштів, темпами накопичення власних коштів в результаті страхової та іншої фінансової діяльності,
достатнім забезпеченням матеріальних обігових засобів власними джерелами, тобто на основі аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості. Необхідно відзначити, що на протязі 1995-1997 рр. в НАСК “Оранта” збільшилися вартість майна організації і власних обігових коштів, зросли суми грошових коштів та інших активів і це обумовило зростання фінансової стійкості компанії та її платоспроможності. Так, за період 1995-1997 рр. коефіцієнт автономії (Ка ) зріс від 0,64 до 0,96 у 1997 р., що свідчить про збільшення фінансової незалежності, підвищує гарантії погашення компанією своїх зобов’язань перед страхувальниками. Коефіцієнт прогнозу банкрутства(Кпб) коливається від 0,23 до 0,77, що свідчить про певні фінансові ускладнення в окремі роки. В цілому можна зробити загальний висновок про задовільний фінансовий стан компанії. Для нормального функціонування страхових компаній в ринкових умовах необхідно, щоб вони були не тільки платоспроможними, а й ліквідними.
На протязі 1995-1997 рр. НАСК “Оранта” могла швидко виконувати свої короткострокові зобов’язання перед страхувальниками, тобто була ліквідною (табл.3).
Таблиця 3. Показники ліквідності НАСК “Оранта” за 1995-1997 рр.
Показники Нормальні Станом на кінець року
обмеження 1995 1996 1997
1. Грошові кошти та цінні папери, тис. грн.
—
15170
12007
21218,1
2. Дебіторська заборгованість, тис. грн.
—
5617,9
2174,7
2793,0
3. Інші обігові активи, тис. грн.
—
38,6
89,9
416,3
4. Всього грошових коштів і дебіторської заборгованості (1+2+3), тис. грн.
—
20826,5
14271,6
24427,4
5. Запаси і затрати (за міну-сом витрат майбутніх пері-одів), тис. грн.
—
488,4
1009,9
5311,5
6. Всього ліквідних засобів (4+5), тис. грн.
—
21314,9
15281,5
29738,9
7. Короткострокові зобов’язан-ня (поточні пасиви),тис.грн.
—
10022,6
2772,7
2071,6
8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (1:7)
1
1,51
4,33
10,24
9. Коефіцієнт ліквідності (4:7) 2 2,08 5,15 11,79
10. Коефіцієнт поточної ліквідності (6:7)
2
2,13
5,51
14,36
З даних таблиці 3 видно, що НАСК “Оранта” має високі показники ліквідності. Разом з тим необхідне підвищення в структурі майна частки власних коштів, яка направляється в обігові активи. Необхідно також зменшувати суму дебіторської заборгованості і забезпечувати стабільну фінансову діяльність компанії протягом року.
Важливим напрямом підвищення ефективності страхової діяльності є використання зарубіжного досвіду організації і ведення страхової справи та функціонування страхового ринку в аграрній сфері. Це зокрема досвід США, Канади, Японії, Великобританії, Франції, Угорщини, Чехії та інших держав. З досвіду розвинутих країн по організації і ведення страхування в аграрній сфері для наших умов мають інтерес національні системи координації і функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування, у практиці страхування фермерських господарств і розвитку кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування (ТВС), які успішно конкурують на страховому ринку багатьох держав з традиційними страховими компаніями.
В розвинутих країнах велика увага приділяється страховому маркетингу, який розглядається як комплексний підхід до питань організації і управління діяльністю страхових компаній, направлений на надання різноманітних страхових послуг, які відповідають потенційному попиту на ринку. По суті служби маркетингу створюються перш за все для гнучкого пристосування функціональної діяльності страхових компаній до змін економічної ситуації та кон’юнктури ринку.
Нами розроблена схема маркетингової діяльності страхової компанії, яка в узагальненому вигляді показана на рис.3.
В цілому робота служб маркетингу зводиться до таких блоків питань як дослідження страхового ринку, вдосконалення організаційної роботи по реалізації страхових послуг згідно попиту та їх реклама. Поскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту, або розробки системи заходів, спрямованих на раціональне поєднання всіх її елементів в єдиний технологічний процес управління ризиками.
Наприклад, в крупних страхових компаніях, таких як НАСК “Оранта”, питаннями маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займаються департаменти економічного аналізу та маркетингу, до складу яких входять управління економічного аналізу, зведеного планування маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах – відділи зведеного планування та економічного аналізу.
В більш широкому плані в нашій державі по суті стоїть проблема розвитку страхового захисту в сільському господарстві, як окремого напряму державного регулювання аграрного бізнесу, для чого необхідне прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, чітка регламентація діяльності страхових організацій.
Висновки
1. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків є проблеми їх адаптації до ринкової кон’юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості як самих компаній, так і їх страхових операцій.
2. Страховий ринок в сільському господарстві залишається слаборозвиненим через кризовий стан економіки сільського господарства, недостатню охопленість господарств різними видами і формами страхування, невиконанням зобов’язань по надходженню страхових платежів і виплатах страхового відшкодування, значними витратами на страхову діяльність, відсутністю достатнього нормативно-правового та інформаційного забезпечення розвитку страхового ринку. В той же час для страховиків в сільському господарстві постійно існує велике страхове поле.
3. В умовах ринкової економіки добровільне страхування є пріо-ритетним. В зв’язку з реформуванням колгоспів і радгоспів в інші виробничі структури і форми господарювання, розвитком підсобних господарств населення та фермерства добровільне страхування стає пріоритетним і в сільському господарстві.
4. Потребує законодавчого врегулювання питання державного захисту майна сільськогосподарських підприємств від збитків, понесених внаслідок природних катаклізмів (повені, зсуви,землетруси, підтоплення окремих регіонів, тощо). Одночасно необхідне також введення державного обов’язкового страхування всього майна у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах, а не тільки обов’язкового страхування в них врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, як це передбачено Законом України “Про страхування”(стаття 6, пункт 26).
5. Для забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності стра-хових організацій вважаємо доцільним розмір статутного капіталу встановити в межах 0,5-1,0 млн. ЕКЮ з поступовим досягненням цього показника протягом кількох років. Це дозволить створити фінансово стійкі страхові компанії і обумовить стабільне функціонування національного страхового ринку.
6. Дальший розвиток страхування в сільському господарстві буде зале-жати від строків виходу з економічної кризи і стабілізації аграрного сектору, зростання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та фінансового оздоровлення всієї системи АПК, а також від строків розробки і прийняття Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про страхування”.
Список публікацій за темою дисертації:
1. Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві. //Економіка АПК. – 1997.-N6.-С.66-70.
2. Криворучко А.В. Ефективність страхування майна сільськогосподарських підприємств на регіональних страхових ринках . //Економіка АПК.1997. – N11.-С.45-47.
3. Криворучко А. Рівень розвитку страхування в сільському гос-подарстві. //Финансовые услуги.-1998.- N 1-С.28-30.
4. Криворучко А.В. Ефективність страхової діяльності в сільському господарстві. //Вісник аграрної науки. – 1998. – N5. – С.79-80.
5. Криворучко А.В. Страховий ринок України і проблеми його розвитку. // Зб.наук.пр.”Економічні проблеми розвитку Західноукраїнського агропромислового комплексу в умовах переходу до ринкової економіки”. -Тернопіль.:ТАНГ.- 1996. – С.91-92.
6. Криворучко А.В. Фінансово-економічні і правові передумови розвитку страхового ринку в сільському господарстві. //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету (Зб.наук.пр.,Вип.2,ч.2). -Біла Церква – 1997. – С.158-160.
Анотації
Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві
Дисертацією є рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1999.
Викладені основні результати комплексного дослідження теоретичних основ та фінансово-економічних і організаційних проблем розвитку майнового страхового ринку в сільському господарстві на прикладі страхової діяльності Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (НАСК “Оранта” – “Oranta” Incorporated). Обгрунтовані напрями розвитку і ефективного функціонування майнового страхового ринку в сільському господарстві через механізм вдосконалення організаційної структури ринку і законодавчої бази страхування, підвищення фінансової стійкості та платоспроможності страховиків, впровадження системи маркетингу і ризик-менеджменту.
Ключові слова: страховий ринок, страхове поле, обов’язкове і добровільне страхування, страхові платежі, страхове відшкодування, тарифна ставка, фінансова стійкість, маркетинг, ризик-менеджмент, ефективність страхової діяльності.
Kryvoruchko A. V. Development of agricultural insurance market
The thesis is a manuscript.
The thesis is for candidate’s decree in speciality 08.04.01. – Finance and credit. Institute of Agrarian Economics UAAS. Kyiv, 1999.
Main results of the complex study of theoretical foundations of the financial, economic, and organization problems of the development of agricultural property insurance market based on insurance activity of the National joint-stock insurance company “Oranta” are expounded(“Oranta” – Incorporated).
The directions of development and efficient operating of agricultural property insurance market through improving the organization market structure and insurance legislative basis, increasing of financial solidity and solvency of insurers, introducing the systems of marketing and risk-management are substantiated.
Key words: insurance market, compulsory and voluntary insurance, insurance payments, insurance indemnity, tariff rate, financial solidity, marketing, risk-management, efficiency of insurance activity
Криворучко А.В. Развитие страхового рынка в сельском хозяйстве.
Диссертацией есть рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежное обращение и кредит. Институт аграрной экономики УААН. Киев, 1999.
Изложены основные результаты комплексного исследования теоретических основ, финансово-экономических и организационных проблем развития имущественного страхового рынка в сельском хозяйстве на примере страховой деятельности Национальной акционерной страховой компании “Оранта” (НАСК “Оранта” – “Oranta” Incorporated). Обоснованы направления развития и эффективного функционирования имущественного страхового рынка в сельском хозяйстве через механизм совершенствования организационной структуры рынка и законодательной базы страхования, повышения финансовой устойчивости и платежеспособности страховщиков,внедрения системы маркетинга и рыск-менеджмента.
В работе акцентируется внимание на том, что финансово-экономические и организационные проблемы развития страхового рынка в сельском хозяйстве остаются малоисследованными и слабо отраженными в специальной литературе. Поэтому рабочая гипотеза исследований автора исходит из того, что формирование страхового рынка в сельском хозяйстве нерозрывно связано с формированием и развитием национального страхового рынка, с проведением аграрной реформы и сменой форм хозяйствования и земельных отношений на селе, совершенствованием законодательной базы страхования, необходимостью значительного повышения общего экономического состояния государства и АПК в частности, а также с расширением научно-исследовательских работ по развитию страхования. Сущность научной новизны основных результатов исследования заключается: в обосновании теоретических основ и финансово-экономических и правовых предпосылок формирования и развития страхового рынка в аграрной сфере для условий переходной экономики; определении страхового поля и уровня развития имущественного страхования в сельском хозяйстве Украины, а также эффективности страховой деятельности по обязательному и добровольному страхованию имущества сельскохозяйственных предприятий, в том числе и на региональном уровне; разработке организационных схем и структур национального страхового рынка и имущественного страхового рынка в сельском хозяйстве; определении направлений совершенствования законодательной базы развития страхования и использования зарубежного опыта организации и ведения страхового дела и функционирования страхового рынка в аграрной сфере; обосновании предложений по обеспечению финансовой устойчивости и платежеспособности страховых организаций; разработке типовой схемы маркетинговой деятельности страховой компании. Страховой рынок в сельском хозяйстве остается слаборазвитым из-за кризисного состояния экономики АПК, недостаточного охвата хозяйств разными видами и формами страхования, невыполнением обязательств по поступлению страховых платежей и выплатам страхового возмещения, значительными затратами на страховую деятельность, отсутствием достаточного нормативно-правового и информационного обеспечения развития страхового рынка. В то же время для страховщиков в сельском хозяйстве постоянно существует огромное страховое поле.
Определяющими в условиях рыночной экономики для большинства страховщиков являются проблемы их адаптации к рыночной коньюнктуре и конкурентной среде, а также возможности в обеспечении финансовой устойчивости как самих страховых компаний, так и проводимых ими страховых операций. При этом в условиях рыночной экономики добровольное страхование становится приоритетным и в сельском хозяйстве. Предложения дисертанта направлены на формирование и развитие цивилизованного страхового рынка и повышение эффективности страховой деятельности в сельском хозяйстве. В связи с тем, что в литературе нет четкого определения понятия страхового рынка, мы считаем, что относительно АПК страховой рынок можно рассматривать как сферу финансово-экономических отношений между страховщиками и страхователями по предоставлению страховых услуг юридическим и физическим лицам, а также осуществлению соответствующей финансовой деятельности в пределах действующего законодательства со стороны коммерческих страховых компаний и фирм или государственных страховых организаций. Данная диссертационная работа фактически является одним из первых комплексных исследований проблемы развития страхового рынка в сельском хозяйстве Украины.
Ключевые слова: страховой рынок, страховое поле, обязательное и добровольное страхование, страховые платежи, страховое возмещение, тарифная ставка, финансовая устойчивость, маркетинг, рыск-менеджмент, эффективность страховой деятельности.
Підписано до друку 15.12.98.
Формат 60 х 84 1/16. Папір друк.
Ум.друк.арк.1,0. Обл.-вид.арк.1,0.
Тираж 100 прим. Зам.№
ДОП ІАЕ
252127, Київ-127, вул.Героїв Оборони,8.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
