.

Стан імунної системи і особливості морфології периферичної крові при залізодефіцитній анемії вагітних: Автореф. дис… канд. мед. наук / С.М. Футорний

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 2498
Скачать документ

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВIННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
iм. М.I. ПИРОГОВА

ФУТОРНИЙ СЕРГIЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 618.3 – 06 : 616.155.194.8 : 612.017.1

СТАН IМУННОЇ СИСТЕМИ I
ОСОБЛИВОСТI МОРФОЛОГIЇ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВI
ПРИ ЗАЛIЗОДЕФIЦИТНIЙ АНЕМIЇ ВАГIТНИХ

14. 01. 01 – акушерство та гiнекологiя

АВТОРЕФЕРАТ
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

ВIННИЦЯ – 1999

Дисертацiєю є рукопис

Робота виконана на кафедрi акушерства та гiнекологiї №2 Київської
медичної академiї пiслядипломної освiти iм. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор
Леуш Станiслав Сергiйович,
Київська медична академiя пiслядипломної
освiти МОЗ України, завiдувач кафедри
акушерства та гiнекологiї №2

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор
Писарєва Свiтлана Петрiвна,
Iнститут педiатрiї, акушерства та
гiнекологiї АМН України,
завiдуюча вiддiленням наукових проблем
невиношування вагiтностi

доктор медичних наук, професор
Гайструк Анатолiй Никифорович,
Вiнницький державний медичний
унiверситет МОЗ України, завiдувач
кафедри акушерства та гiнекологiї №2

Провiдна установа: Нацiональний медичний унiверситет
iм. акад. О.О. Богомольця,
кафедра акушерства та гiнекологiї №1

Захист вiдбудеться “ 23 “ лютого 1999 р. о 12 00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К 05. 600. 01 при Вiнницькому державному медичному унiверситетi iм. М.I. Пирогова ( 286018, м. Вiнниця, вул. Пирогова, 56 ).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Вiнницького державного медичного унiверситету iм. М.I. Пирогова ( 286018, м. Вiнниця, вул. Пирогова, 56 ).

Автореферат розiсланий “ 20 “ сiчня 1999 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Покидько М.I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦIЇ

Актуальність теми. Серед проблем сучасного акушерства анемія вагітних є однією з ведучих. За даними різних авторів ускладнення гестаційного процесу анемією зустрічається у 15 – 83,1% вагітних ( Т.П. Басова и соавт., 1990; Т.А. Старостина, О.Г. Фролова, 1990; Г.К. Степанкiвська, 1992; W.K. Simons, 1994 ). Експертами ВОOЗ ( 1991 ) анемія виявлена у 51% вагітних жінок у світі.
Iстинна анемія вагітних звичайно розвивається в другій половині вагітності і більше, ніж у 90% є залізодефіцитною ( С.М. Лехтман, Б.Д. Долбаева, 1987; А.С. Мордухович и соавт., 1991; Л.В. Тимошенко, Халед – Аль -Хрейсат, 1993 ).
За останні 10 років частота залiзодефiцитної анемiї ( ЗДА ) вагітних в Україні значно виросла: А.Я. Сенчук i спiвавт. виявили збільшення ЗДА вагітних з 1,7 до 57% ( 1984 – 1993 ); за даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України ( 1985 – 1996 ) кількість анемій збільшилась майже у 8 разів ( від 6,5 до 51,2% ). Таким чином, хоч анемія вагітних описана Y. Andral близько 150 років тому, проблема зберігає актуальність і сьогодні в зв’язку з поширенням та ризиком важких наслідків для здоров’я матері і плода ( пізні гестози, недоношування, багатоводдя та несвоєчасне відходження навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, кровотечі, гіпоксія й гіпотрофія плода ( М.М. Шехтман, Т.П. Бархатова, 1982; Ю.К. Джаббарова, 1987; В.М. Харленок, 1990; В.В. Ботвиловская, 1993; В.Н. Демидов и соавт., 1994; A. Papina et аl., 1991; L.H. Allen, 1993 ).
Багато питань, зокрема, причини виникнення, строки й механізм розвитку, клінічні особливості ЗДА вагітних і особливості лікування хворих залишаються предметом дискусії, а, отже, потребують подальшого поповнення бази даних і ревізії наявних.
Нормальний перебiг гестаційного процесу обумовлений комплексом імунологічних і нейроендокринних механізмів, які перешкоджають прояву реакцій трансплацентарного імунітету ( В.И. Говалло, 1987; Р.В. Петров и соавт., 1992; К.В. Шмагель, 1994; S. Asari et al., 1998; W.D. Billington, 1989; B.M. Sibai, 1991 ).
Під час вивчення етiології і патогенезу ЗДА вагітних значне місце відведено ролі клітинно – гуморальних реакцій імунітету. При цьому імунологічна толерантність, властива нормальній вагітності, при ЗДА вагітних набуває характеру імунологічного конфлікту із втягненням до процесу одночасно з іншими системи гемопоезу ( Д. Я. Димитров, 1980 ).
Відомості, що стосуються характеристики клітинної і гуморальної ланок імунітету під час вагітності, яка проходить фізіологічно, і ускладненої ЗДА хоч і численні, але неоднозначні й часто суперечливі. Деякі дослідження проведені без урахування періоду вагітності, динаміки гемограми при ЗДА і ступеня тяжкостi анемії.
Невирішеним також є питання про лікування вагітних із ЗДА. Загальноприйняті методи лікування не завжди ефективні. Тому, поряд із традиційною антианемічною терапією, питання пошуку нових ефективних методів лікування вагітних із ЗДА актуальне і в теперішній час.
Розглядаючи важкі форми ЗДА як пізній гестоз ( Ю.К. Джаббарова, 1990 ), застосовують методи детоксикаційної терапії ( Г.К. Степанкiвська i спiвавт., 1988; Т.Т. Овчар, 1991 ), імунокорегуючу та гормональну терапію ( В.Г. Карпенко, 1994; З.Б. Хомiнска i спiвавт., 1994 ), лазерне опромінення крові ( А.Я. Сенчук, 1996 ), останнім часом з’явились поодинокi роботи про застосування в акушерсько – гінекологічній практиці голкорефлексотерапії ( ГРТ ) ( Д.Г. Азнагулова и соавт., 1989; П.I. Колесник, 1992; Е.П. Матула, 1992; В.М. Коломейчук, 1998 ).
Таким чином, складність етiології і патогенезу ЗДА вагітних, розбіжність результатів досліджень і висновків, недостатня ефективність лікування цієї патології, а також незаперечний факт, що ЗДА вагітних є вагомим фактором ризику виникнення акушерської та перинатальної патології і причиною перинатальних втрат, спонукали до вибору теми цього дослідження.
Дисертаційна робота є закiнченим науковим дослідженням, виконана на кафедрі акушерства та гінекології №2 Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України відповідно до планів науково – дослідних робіт академії та державними планами ( № держреєстрацiї 0196U023574 ). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, протокол № 3 від 6 березня 1996 р.

Мета дослідження. Зменшити частоту ЗДА у вагiтних перед пологами шляхом вдосконалення iснуючої терапiї з урахуванням iмунного статусу та морфологiчних особливостей периферичної кровi при данiй патологiї.
Відповідно до поставленої мети сформульовані основні задачi дослідження.
У жiнок iз нормальним перебiгом вагiтностi i вагiтнiстю, ускладненою ЗДА вивчити:
1. Клiнiчний перебiг вагiтностi, пологiв i пiсляпологового перiоду;
2. Стан клiтинного i гуморального iмунiтету iз урахуванням особливостей, кiлькiсної характеристики клiтинних i гуморальних реакцiй;
3. Кiлькiснi та якiснi ознаки гуморальної сенсибiлiзацiї шляхом визначення антилейкоцитарних антитiл;
4. Морфологiчну характеристику периферичної кровi;
5. Вплив рекомендованої терапiї на клiнiчнi особливостi перебiгу гестацiйного процесу, показники iмунiтету та гемопоетичнi фактори периферичної кровi, визначити її ефективнiсть у комплексi лiкування ЗДА.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі виявлених кількісних і якісних змін у імунному гомеостазі вагітних із ЗДА сформульована патогенетична концепція гемогестозу, яка випливає із клініки ЗДА, виражених патологічних відхилень у клітинній і гуморальній ланках імунітету, а саме: імунодефіциту Т – і В – систем імунітету, розвитку диспропорції імунорегуляторних клітин із підсиленням хелперного та дефіцитом супресорного впливу; появи ознак патології протягом клітинно -імунних реакцій та гуморальної сенсибілізації організму вагітної; патологічних зрушень у регуляції системи антиген – антитіло; зниження функціональної активності Т – і В – систем імунітету, що ускладнюється тяжкістю анемії. Отже, зміни в імунному гомеостазі, очевидно, є пусковим механізмом пригнічення поряд з іншими системи гемопоезу з розвитком клiнiко – iмунопатологiчного стану – гемогестозу вагітних.
Розроблено метод патогенетичного лікування ЗДА вагітних із використанням імуномодулюючого ефекту ГРТ.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована патогенетична концепція ЗДА вагітних як клініко – імунопатологічного стану – гемогестозу другої половини вагітності, який проявився імунологічною гіпореактивністю організму вагітних із ЗДА, викликає необхідність пошуку нових засобів і методів її стимулювання до рівня фізіологічної толерантності.
В акушерській практиці, беручи до уваги ризик позатерапевтичних ефектів хіміотерапії, доцільно у комплекс лікування ЗДА вагітних впровадити ГРТ як ефективний засiб активізації імунітету, нормалізації імунологічних показників, а, відповідно, зниження материнської імунної відповiдi на плід.
Основні положення дисертації впроваджені у практику пологового будинку ПЗЗ ст. Київ, жіночої консультації Центральної залiзничної клінічної лікарні №1 ПЗЗ ст.Київ, пологового будинку №4 м. Києва, Центральної мiської клiнiчної лiкарнi.
Матеріали досліджень включені до лекційного курсу та практичних занять для лікарів – слухачів кафедри акушерства та гінекології №2 КМАПО.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто проведено клiнiчне спостереження та клініко – лабораторне обстеження 135 вагітних у рiзнi перiоди гестацiйного процесу, у 99 з них виявлена ЗДА рiзного ступеня, 36 здорових вагiтних, а також 12 невагiтних жiнок.
Більша частина лабораторних досліджень виконана безпосередньо автором чи за його участю. Самостійно проведено лікування вагітних із ЗДА з використанням у комплексному лікуваннi методу ГРТ.
Результати клініко – статистичної обробки одержаних результатів та їх науковий аналіз дозволили автору сформулювати патогенетичну концепцію ЗДА вагітних як гемогестозу.
На основі математично – статистичної обробки, узагальнення й наукового аналізу обгрунтовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданні наукової ради педіатричного факультету КМАПО, на науковій конференції КМАПО по наслідках закінчених наукових робіт у 1997 році, на науково – практичних конференціях ТМО Дніпровського району м. Києва протягом часу виконання, на засіданні проблемної комісії “ Акушерство і гінекологія “ ( червень, 1998 ). Основнi положення дисертації використанi у навчальному процесі на циклах удосконалення лікарів.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових праць і впроваджена в практику одна раціоналізаторська пропозиція.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинопису i складається iз вступу, огляду літератури, шости розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновкiв, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчику з 197 джерел з країн СНД та 83 іноземних. Роботу ілюстровано 27 таблицями та 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 135 вагітних у віці до 30 років – 107 ( 79,3% ) і після 30 – 28 ( 20,7% ) у різні періоди гестації та 12 невагітних жінок ( контрольна група №1 ). У 99 вагітних виявлено ЗДА різного ступеня тяжкості ( основна група ), з них вперше народжують – 67 ( 67,7% ), повторно – 32 ( 32,3% ), 36 вагітних жінок ( контрольна група № 2 ), без ознак анемії. Усі вагітні соматично здорові, показників анемії до теперiшньої вагітності у жодної із обстежених жінок не було.
Серед хворих анемією – 52 ( 52,5% ) із ЗДА  ступеня ( Hb 110 – 91 г/л ); 33 ( 33,3% ) із ЗДА  ступеня ( Hb 90 – 81 г/л); 14 ( 14,2% ) вагітних із ЗДА  ступеня тяжкості ( Hb 80 г/л і менше ).
25 вагітним із ЗДА в комплексі із традиційним методом лікування застосована ГРТ. Для підтвердження її ефективності хворим після лікування традиційним методом ( контрольна група №3 ) із застосуванням ГРТ проведено дослідження показників периферичної крові та основних параметрів клітинного і гуморального імунітету.
Для вивчення стану імунологічного гомеостазу проведені методи дослідження клiтинного та гуморального iмунiтету загальноприйнятими методиками за допомогою реакції розеткоутворення із ксеногенними еритроцитами ( Е – РУК ( Т – лiмфоцити ), Еа – РУК ( Т – активнi лiмфоцити ), Т – хелпери, Т – супресори, ЕАС – РУК ( В – лiмфоцити ) ). Функціональний стан Т – системи імунітету визначався здатністю Е – РУК до проліферації під впливом фітогемаглютинину ( ФГА ) в реакції бластної трансформації лімфоцитів ( РБТЛ ) та сенсибілізацією материнського організму до антигенів ( АГ ) у реакції гальмування міграції лейкоцитів ( РГМЛ ). Циркулюючi iмунні комплекси ( ЦІК ) досліджені методом реакції осадження поліетиленгліколем 6000 “ Serva “, вміст імуноглобулінів ( lgA, lgM, IgG ) – методом радіальної імунодифузії.
В роботі використані класичні методи із модифікаціями, запозиченими із методичних посібників та рекомендацій М.А. Базарнової та В.Т. Морозової ( 1988 ), Р.В. Петрова і співавт. ( 1992 ), Є.В. Гембицького ( 1987 ). Дослідження антилейкоцитарних антитіл ( АТ ) проведено за методиками Ленінградського НДІ гематології та переливання крові ( 1985 ), визначення лейкоаглютинiнів у реакції лейкоаглютинації, лімфоцитотоксинів у лімфоцитотоксичному тесті за числом профарбованих лімфоцитів, лейколізинів – цитологічним підрахунком живих і лізованих лейкоцитів.
Для дослідження показників морфологічного складу периферичної крові використаний гематологічний аналізатор SYSTEM 9000 Diff Model Serono – Baker Diagnostics Inc., за допомогою якого автоматично визначали 18 параметрів клітин cуцільної крові.
Одержані дані обробленi методами варіаційної статистики та кореляцiйного аналiзу із використанням t – критерію Стьюдента та коефiцiєнту кореляцiї ( Л.С. Каминский, 1964; О.П. Минцер и cоавт., 1991 ).

Основні результати дослідження. Під час вагітності, ускладненої ЗДА, Т – і В – системи імунітету зазнають істотних змін. Одержані дані свідчать про більш виражену гіпореактивність Т – клітинного імунітету у вагітних із ЗДА порівняно із такою у здорових вагітних. Причому, якщо у динаміці неускладненої вагітності вміст Е – РУК поступово зменшується, то при ЗДА імунодефіцит поглиблюється пропорційно тяжкості анемії.
Так, відносна кількість Е – РУК на кінець вагітності при ЗДА легкого ступеня порівняно з такою у здорових вагітних знижується на 10,1% – з 38,7 0,19 проти 34,8 0,17, Р 0,05 ).
МСНС при анемії середнього ступеня істотно не змінюється, при тяжкому – знижений на 8,3% ( Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020