.

Стимулювання росту та підвищення м’ясної продуктивності курчат-бройлерів: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / О.І. Свириденко, УААН. Ін-т тваринництва.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
107 2623
Скачать документ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Свириденко Олексій Іванович

УДК 636.52/58.53.064.033

СТИМУЛЮВАННЯ РОСТУ ТА ПІДВИЩЕННЯ
М`ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Харків –1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському зооветеринарному інституті Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий керівник кандидат сільськогосподарських наук,
доцент Рубан Борис Васильович, пенсіонер
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Івко Іван Іванович, Інститут птахівництва УААН, заступник директора з наукової роботи
доктор біологічних наук, професор Бесулін Віктор Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри дрібного тваринництва.

Провідна установа – Полтавський державний сільськогосподарський інститут, кафедра спеціального тваринництва, Міністерство агропромислового комплексу України, м.Полтава

Захист дисертації відбудеться “26 ” жовтня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 при Інституті тваринництва УААН (312120, Харківська область, Харківський район, п/в Кулиничі)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН

Автореферат розісланий “14” вересня 1999 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Хватов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. Одним з найважливіших завдань науки і виробництва було і залишається забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. У світовому балансі м’ясопродуктів пташине м’ясо становить 20-25%, біля 70% м’яса птиці отримують за рахунок вирощування бройлерів. Технологія вирощування бройлерів і в наш час потребує удосконалення у напрямку ресурсозбереження та підвищення якості продукції.
Актуальність теми. Досвід промислового виробництва м`яса бройлерів показує, що виробництво максимальної кількості продук¬ції високої якості можливе лише в умовах, котрі врахо¬вують біологічні особливості птиці, її поведінку та вплив на неї зовнішніх умов.
Розробка та застосування технологічних елементів з метою інтенсифікації росту птиці шляхом використання біологічних особливостей організму привертають до себе все більшу увагу птахівників. За рахунок цілеспрямованого впливу на аналізатори зору, слуху та смаку проводиться активізація кормової поведінки, яка в свою чергу підвищує інтенсивність росту птиці (Акімов В.В., 1992; Бурдашкіна Н.В. з співавт., 1990; Вайсман А.А., 1985 та ін.). Колір займає важливе місце в сприйманні навколишнього середовища. Від його дії змінюється кров`яний тиск, апетит, увага, емоції, гострота слуху та багато іншого (Демідов В., 1987).
Птиця значно краще від інших тварин розрізняє кольори (Рябов А.Г., 1985) та чітко і різноманітно реагує на них у залежності від віку та виду (Кочіш І.І. з співавт., 1987; Рубан Б.В. з співавт., 1987 та ін.) . Однак ці особливості ще не привернули належну увагу технологів для можливого використання їх в промисловому птахівництві. Тому вивчення впливу кольору на ріст та продуктивні якості бройлерів є актуальним для розробки біологічно виправданих технологічних елементів при виробництві м’яса бройлерів. Виконана робота спрямована на вирішення питань формування самостійної поведінки та стимуляції активності курчат, на розробку прийомів, що забезпечують підвищення життєздатності та інтенсивності росту птиці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є складовою частиною ініціативної тематики планових наукових досліджень Харківського зооветеринарного інституту (№ держреєстрації 0194U027855).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було підвищення ефективності вироб¬ництва м’яса курчат-бройлерів за рахунок стимулювання їх росту при використанні особливостей кольорового зору птиці.
Для досягнення названої мети були поставлені такі задачі досліджень:
1. Визначити вплив кольору освітлення зони годівлі на кормову поведінку та продуктивні якості бройлерів.
2. Визначити вплив кольору годівниць на кормову поведінку та продуктивні якості бройлерів.
3. Вивчити вплив кольору кормів на інтенсивність росту та продуктивні якості курчат-бройлерів.
4. Розробити спосіб стимулювання росту та підвищення м’ясної продуктивності бройлерів при різних технологіях вирощування.
5. Провести виробничу перевірку та визначити економічну ефективність запропонованого способу стимулювання росту курчат-бройлерів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні порівняльні дослідження впливу кольорів освітлення зони годівлі, кормів та годівниць на кормову поведінку, ріст та продуктивні якості курчат-бройлерів. Науково обгрунтовано і запропоновано технологічний прийом стимулювання росту бройлерів при клітковому та підлоговому їх вирощуванні. При обгрунтуванні запропонованого прийому підвищення продуктивності бройлерів вперше проведено широкі анатомічні, гістологічні, біохімічні та гематологічні дослідження. Показано, що використання названого прийому викликає не тільки кількісні, але і якісні зміни в організмі птиці. Розроблено технологічну схему процесу виготовлення забарвлених комбікормів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений технологічний прийом стимулювання росту бройлерів активізує споживання корму і на цій основі підвищує продуктивні якості птиці. Згодовування забарвлених кормів не тільки підвищує забійні та м’ясні якості птиці, але і поліпшує товарний вигляд тушок. За результатами виробничої перевірки, впровадження розробок у виробництво забезпечує підвищення живої маси птиці на 240,6 г, середньодобових приростів живої маси – на 15,9%, збереженості поголів’я – на 4%, зменшення витрат корму на кг приросту живої маси на 7,8%.
Особистий внесок здобувача. Здобувач виконав основну частину роботи самостійно (90 відсотків загального об’єму). Методи та схема дослідження відпрацьовані разом з науковим керівником. Дослідницька робота виконана пошукувачем особисто. Із загальних досліджень та публікацій дисертант використав для оформлення роботи лише свою частину результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на щорічних звітних конференціях про науково-дослідну роботу у Харківському зооветеринарному інституті, на Всесоюзній науковій конференції “Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин та удосконалення засобів боротьби із захворюваннями в умовах інтенсивного ведення тваринництва та створювання фермерських господарств” (Харків, 1991 р.), на Українській конференції молодих учених та аспірантів з питань птахівництва (Харків, 1992 р.), науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної селекції тварин” (Харків, 1998 р.)
Публікації: Основні положення дисертації опубліковано у 8 ми статтях у збірниках наукових праць та 2 х тезах конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 150 сторінках машинописного тексту, вона має вступ, чотири розділи (огляд літератури, методика досліджень, результати досліджень та виробнича перевірка), висновки та пропозиції виробництву, 31 таблицю та 13 рисунків, додатки на 6 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 171 найменування, у тому числі 84 іноземною мовою.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконувалась на протязі 1989-1991рр. в умовах учбово-експериментального пташника кафедри технології птахівництва і племінної справи Харківського зооветеринарного інституту. Виробничу перевірку отриманих результатів проведено на Мерчанській птахофабриці Харківської області. Лабораторні дослідження проводились на базі відповідних кафедр ХЗВІ.
Кожна дослідна група формувалась за принципом аналогів однодобовими курчатами кросу “Бройлер-6”, не розділених за статтю. Курчат вирощували 56 днів в одноярусних клітках, або на глибокій підстилці в залежності від мети досліду. Вирощування птиці проводилось згідно вимог галузевих стандартів 10. 7-86 та 10. 105-88. Годівлю птиці у всіх дослідах здійснювали повнораціонними комбікормами ПК 5-4 та ПК 6-5. Бройлери мали вільний доступ до кормів та води.
У першому (пошуковому) досліді визначався вплив кольорів годівниць, корму та освітлення зони годівлі на кормову поведінку, ріст, розвиток, збереженість та вгодованість тушок курчат-бройлерів. Схему досліду наведено у таблиці 1. Кожна дослідна група курчат вирощувалась в одноярусній клітці, яка була розрахована на 22 голови. В останній тиждень вирощування (50-56 днів) вся птиця утримувалась в однакових умовах.
Для отримання корму червоного кольору використовувався барвник руберозум, жовтого – тартразин, синього – індигокармін, зеленого – суміш тартразину та індигокарміну. Усі синтетичні барвники, що використовувались у дослідах, застосовуються у харчовій промисловості та фармацевтичному виробництві.
Таблиця 1
Схема першого досліду
Фактор, що вивчався Групи Колір
Умови вирощування згідно ГСТ 10.7 86 1 (контрольна) Кольори корму, освітлення та годівниць згідно з нормативами
Колір корму 2 Червоний
3 Жовтий
4 Синій
5 Зелений
6 Різнокольоровий
Колір освітлення зони годівлі 7 Червоний
8 Жовтий
9 Синій
10 Зелений
11 Різнокольоровий
Колір годівниць 12 Червоний
13 Жовтий
14 Синій
15 Зелений
16 Різнокольоровий

Для фарбування корму стандартний комбікорм змішували з попередньо розчиненим у теплій воді барвником. Злегка зволожену масу підсушували тепловентилятором “Буран” при постійному перемішуванні до початкової вологості комбікорму. У залежності від кількості корму, що фарбувався, його змішування проводили вручну або за допомогою електрозмішувача.
Для кольорового освітлення зони годівлі птиці (годівниць) використовували звичайні лампи розжарювання, які забарвлені цапонлаком різного кольору. Кожна електролампа мала плафон, який спрямовував від неї кольоровий промінь тільки на годівницю. Рівень освітленості не відрізнявся від цього показника для інших ділянок клітки. Його контролювали люксметром, а регулювали за допомогою потужності ламп, що використовувались, і транформатора. Освітленість кліток в усіх дослідних групах підтримували згідно з технологічними параметрами галузевого стандарту 10. 7-86.
Для фарбування годівниць використовували нітроцелюлозні емалі НЦ-25 різних кольорів (червону, жовту, зелену, синю).
Проведений пошуковий дослід було спрямовано на визначення впливу запропонованих технологічних способів стимулювання росту птиці на реалізацію її генетичного потенціалу.
Аналіз отриманих результатів дав змогу визначити шляхи подальшого вивчення найбільш ефективного способу підвищення м’ясної продуктивності птиці, використовуючи особливості кольорового зору курчат-бройлерів.
Другий дослід проводився методом двофакторного комплексу, у якому визначали вплив запропонованого способу стимулювання росту на м’ясну продуктивність курчат-бройлерів при різних технологіях вирощування птиці (табл.2).
Таблиця 2
Схема другого досліду
Групи Технологія вирощуван-ня бройлерів Колір кормів, що
згодовувались, за віковими періодами
1-7 днів 8-49 днів 50-56 днів
1 (контр.) у клітках натуральний натуральний натуральний
2 (дослід.) червоний жовтий натуральний
3 (контр.) на глибокій підстилці натуральний натуральний натуральний
4 (дослід.) червоний жовтий натуральний

З метою стимулювання росту курчат-бройлерів за рахунок підвищення їх кормової активності у перший тиждень вирощування їм згодовували комбікорм червоного кольору, а в наступний період утримання – жовтий. Для зменшення в організмі птиці концентрації барвника в останній тиждень вирощування фарбування корму не проводилось. Групи птиці, по 120 голів у кожній, вирощувались у клітках та на глибокій підстилці.

Виробнича перевірка результатів дослідів проводилась в умовах Мерчанської птахофабрики з використанням стандартних засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, згідно з технологією вирощування на глибокій підстилці, яка використовувалась у господарстві (табл.3).

Таблиця 3
Схема виробничої перевірки
Групи Колір кормів, що згодовувались, за віковими періодами
1-7 днів 8-49 днів 50-56 днів
1 (контр) натуральний натуральний натуральний
2 червоний жовтий натуральний

Утримували курчат дослідної та контрольної груп (по 1000 голів у кожній) в окремих секціях, відгороджених перегородками від загального поголів`я бройлерів, що вирощувались у пташнику.
Основні методики визначення показників, що вивчалися, були загальновідомими.
Зоотехнічні та інтер`єрні показники птиці визначали за такими методиками:
 живу масу курчат-бройлерів визначали індивідуальним зважуванням у 7-, 14-, 21-, 28-, 35-, 42-, 49-, 56—денному віці. Швидкість росту визначали за абсолютним та середньодобовим приростом за кожний тиждень вирощування;
 споживання корму – шляхом зважування заданого корму та його залишків. Витрати корму на одиницю приросту розраховували одночасно із зважуванням птиці;
 збереженість бройлерів – шляхом щоденного обліку загиблої птиці з встановленням причин відходу;
 вгодованість тушок – згідно ГОСТ 25391-82 “Мясо бройлеров”;
 анатомічний розтин (обвалка) тушок проводився на птиці 56-денного віку по методиці Т.М.Поливанової (1967);
 хімічний склад м`яса – визначали вміст вологи, сирого протеїну, сирого жиру, золи, кальцію і фосфору за методиками Журавської Н.К. з співавт. (1985);
 гістологічні показники – визначали товщину волокон та величину прошарків сполучної тканини грудинних м`язів по методиці Меркулова Г.А. (1969);
 біохімічні показники – визначали концентрацію білка, РНК і ДНК у печінці та грудинних м`язів по методиці Lone E.A. (1977);
 гематологічні показники – визначали кількість еритроцитів та гемоглобіну у крові курчат по методиці Болотникова І.А. з співавт. (1980).
Економічну ефективність розраховували згідно з вимогами “Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений” (1980).
Статистичну обробку результатів проводили на персональному комп`ютері ІВМ РС/АТ за методиками Плохинського М.О. (1978) та Меркур`євої Е.К. (1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив кольору годівниць, кормів та освітлення зони годівлі
на ріст та розвиток курчат

Аналізуючи вплив запропонованих факторів стимулювання росту на кормову активність птиці було встановлено, що інтенсивність споживання кормів курчатами в дослідних групах залежала від кольору факторів, які вивчались.
Результати першого (пошукового) досліду (табл.4), показали, що використання у технології вирощування особливостей кольорового зору птиці сприяє підвищенню м’ясної продуктивності курчат і якості тушок та поліпшує зоотехнічні показники вирощування бройлерів.
Найбільш повна реалізація генетичного потенціалу бройлерів спостерігалась у 3-ій, 4 ій, 5 ій та 6 ій -групах, де у птиці за рахунок більшого поїдання корму привабливого для неї кольору проходили більш активно обмінні та фізіологічні процеси в організмі. Жива маса курчат у кінці періоду вирощування була вірогідно більшою від маси птиці контрольної групи відповідно на : 23,0; 19,5; 16,0 та 20,9%, (Р>0,999).
У бройлерів цих груп були найбільші середньодобові прирости (більші від 1 ої групи на : 23,6; 19,9; 16.1 та 21,4%) та найменші витрати корму на 1 кг приросту (менші від 1-ої групи на : 6,8; 6,4; 5,2 та 6,4%) (Р>0,999). Інші технологічні фактори, що вивчалися, а саме: кольорове освітлення годівниць та годівля птиці із різнокольорових годівниць, мали менший, або невірогідний вплив на продуктивність птиці.

Таблиця 4
Показники вирощування курчат-бройлерів у першому досліді
Групи Збереженість, % Жива маса в 56-денному віці, г (М±m) Середньо-добовий приріст, г Витрати корму, кг/кг приросту
1
(контр.) 95,5 1530,4±35,9 26,6 2,48
2 95,5 1617,0±59,8 28,1 2,42
3 100 1883,1±54,5 *** 32,9 2,31
4 95,5 1829,2±75,3 ** 31,9 2,32
5 95,5 1776,5±56,2 *** 30,9 2,35
6 100 1851,3±53,6 *** 32,3 2,32
7 100 1754,7±52,3 ** 30,6 2,36
8 100 1698,4±51,8 * 29,6 2,40
9 95,5 1554,6±44,7 26,9 2,47
10 100 1631,8±49,4 28,4 2,41
11 100 1656,1±54,6 28,8 2,40
12 95,5 1607,1±46,3 27,9 2,42
13 95,5 1565,7±45,2 27,2 2,47
14 100 1560,2±41,6 27,1 2,47
15 100 1580,6±45,4 27,4 2,45
16 100 1638,5±48,7 28,5 2,41
Примітки: * – P>0,95; ** – P>0,99; *** – P>0,999

У зв’язку з вищевикладеним, в наступних дослідах, з метою підвищення продуктивних та покращення товарних якостей курчат-бройлерів за рахунок активізації кормової поведінки птиці, у перший тиждень вирощування згодовували курчатам корм червоного кольору, а в наступні тижні – корм жовтого кольору.
Пропозиція даного технологічного способу базується на тому, що в перший тиждень вирощування курчат (самий критичний) найбільша кормова активність та жива маса спостерігалась у бройлерів , які споживали корм червоного кольору (Р>0,999). В подальшому цей фактор на продуктивність птиці не мав суттєвого впливу. У наступні вікові періоди курчата, які споживали корм жовтого кольору, відзначалися серед дослідних груп підвищеною активністю та інтенсивністю росту. Крім цього, тушки бройлерів набували жовтого кольору барвника (тартразину), який використовувався для фарбування кормів, що поліпшувало їх товарний вигляд.

Підвищення продуктивності бройлерів при різних способах вирощування

Аналіз кормової поведінки курчат дослідних груп у другому досліді показав (табл.5), що інтенсивність споживання корму залежала від його кольору як при клітковому, так і при підлоговому вирощуванні.
Таблиця 5
Споживання кормів курчатами дослідних груп за віковими періодами, г
Групи Спосіб вирощування Вік курчат-бройлерів, дні
1-7 8-14 15-21 22-28 29-35 36-42 43-49 50-56
1 (контр.) у клітках 73 130 246 414 529 605 902 946
2 80 166 310 566 665 690 972 815
3
(контр.) на глибокій підстилці 62 107 197 390 553 641 755 969
4 69 141 284 502 686 718 852 843

І за динамікою живої маси (табл. 6) переваги мали дослідні групи, на основі чого можна констатувати, що використання у технології вирощування особливостей кольорового зору курчат-бройлерів зумовило вірогідне підвищення живої маси птиці.
Таблиця 6
Динаміка живої маси курчат-бройлерів за віковими періодами у другому досліді, г ( М±m)
Групи Вік курчат-бройлерів, дні
7 14 21 28 35 42 49 56
1
(контр.) 89,4
±0,94 160,2
±2,1 283,3
±6,2 468,1
±17,3 690,3
±24,1 915,0
±30,2 1261,2
±38,5 1574,7
±42,0
2 95,7
±1,05 192,4
±3,5 372,4
±7,8 630,5
±20,1 932,5
±27,0 1233,4
±34,0 1588,8
±41,4 1873,3
±55,2
3
(контр.) 81,3
±0,90 137,7
±1,8 235,2
±5,4 403,7
±15,3 628,1
±22,4 876,5
±26,5 1162,3
±29,8 1468,3
±37,2
4 88,3
±1,10 168,2
±2,5 316,7
±7,1 544,4
±18,2 837,5
±25,8 1114,7
±31,6 1451,6
±39,7 1729,4
±53,1
Примітка. В усі вікові періоди жива маса курчат дослідних груп вірогідно відрізнялась від живої маси курчат контрольних груп (P>0,999).

Аналізуючи показники вирощування бройлерів у другому досліді (табл.7), можна прийти до висновку про ефективність застосування запропонованого технологічного прийому стимулювання росту курчат як при клітковому, так і при підлоговому утриманні птиці.
Курчата дослідних груп, у яких проводилось стимулювання кормової активності, мали практично однакову з курчатами контрольних груп збереженість поголів’я і відрізнялись від них більшим споживанням корму (на 10,9 та 11,5%), більшими середньодобовими приростами (на 19,8 та 18,5%), більшою живою масою (на 18,9 та 17,8%) та меншими витратами корму на кг приросту (на 7,2 та 5,8%).
Таблиця 7
Показники вирощування курчат-бройлерів у другому досліді
Групи Збереже-ність,% Жива маса, г
M±m Середньо-добовий приріст, г Спожито корму, кг Витрати корму кг/кг приросту
1
(контр.) 96,6 1574,7±42 27,3 3,845 2,51
2 98,3 1873,3±55,2*** 32,7 4,264 2,33
3
(контр.) 97,5 1468,3±37,2 25,4 3,674 2,58
4 98,3 1729,4±53,1*** 30,1 4,095 2,43
Примітка. *** – P>0,999
Для більш детального визначення впливу на організм птиці запропонованого способу підвищення продуктивності бройлерів було проведено анатомічні, гістологічні, біохімічні та гематологічні дослідження.
Вищеназвані досліди проводились на курчатах, які вирощувались у клітках (1-а та 2-а групи).
Аналіз результатів анатомічного розтину 8-тижневих курчат показав, що в організмі птиці, крім кількісних змін, які проявились у збільшенні живої маси, відбулись також і якісні зміни. Маса тушок півників, яким згодовували забарвлений корм, була на 20,8%, а маса тушок курочок – на 23,3% (Р>0,99) більшою, ніж маса тушок півників та курочок контрольної групи. Маса їстівних частин птиці дослідної групи, де проводилось стимулювання росту, була вищою у порівнянні з цим показником птиці контрольної групи на 21,2-19,5%.
Аналіз хімічного складу м`яса 8-тижневих бройлерів показав, що у тушках дослідної групи дещо збільшився вміст сирого протеїну, сирого жиру та сирої золи (протеїну – на 0,15-1,17%, жиру – на 0,6-3,07%, золи – на 0,09-0,14%).
В результаті гістологічних досліджень встановлено, що стимулювання росту бройлерів за допомогою використання забарвленого корму забезпечує не лише підвищення рівня метаболічних процесів в організмі, а також впливає на темпи морфоутворюючих процесів на рівні тканин та органів в цілому, що, безперечно, пов`язано з ростом продуктивності птиці.
Біохімічні дослідження дають можливість говорити про підвищення вмісту РНК та білка у печінці і м’язовій тканині, що корелює з підвищенням інтенсивності росту птиці і вказує на інтенсифікацію процесів біосинтезу білка і РНК в організмі бройлерів. У той же час не було виявлено вірогідної різниці між дослідними групами бройлерів в концентрації ДНК у печінці та грудинних м’язах.
Результати досліджень крові дослідних курчат-бройлерів показали, що окислювально-відновні процеси інтенсивніше проходили в організмі птахів, яких стимулювали до споживання кормів фарбованими кормами (кількість еритроцитів в дослідних групах більше на 1,8-4,9%, а гемоглобіну – на 1,2-6,19%).

Виробнича перевірка способу стимулювання
росту курчат-бройлерів
Основні показники продуктивності птиці наведені в таблиці 8. Отримані результати вирощування бройлерів та матеріали дисперсійного аналізу показали, що фактор кольору корму мав вплив на живу масу курчат з перших днів їх життя (P>0,999). Курчата, яким стимулювали інтенсивність росту, мали перевагу над ровесниками із контрольної групи за збереженістю при менших витратах корму на одиницю приросту.
Так, у бройлерів, які споживали на початку вирощування корми червоного кольору, а з другого тижня вирощування комбікорм жовтого кольору, збереженість поголів’я у порівнянні з птахами, які споживали корм натурального кольору, була вищою на 4,0%, а питомі витрати корму меншими на 7,8%.
Таблиця 8
Показники продуктивності курчат-бройлерів при виробничій перевірці
Групи Жива маса, г Збереженість, % Середньо-добовий приріст, г Витрати
корму, кг/кг приросту
півники, Mm курочки, Mm в середньому по групі, Mm
1 1712,6
38,4 1412,725,8 1520,634,6 94,0 26,4 2,68
2 1935,3
42,5 *** 1628,4
29,7 *** 1761,249,4 *** 98,0 30,6 2,47
Примітка. *** – P>0,999

Жива маса півників та курочок була вищою у дослідній групі на 13,0% та 15,3% відповідно, а в середньому в групі на 15,8% у порівнянні з живою масою птиці, якій згодовували корм натурального кольору.
Розрахунок економічної ефективності запропонованого технологічного способу підвищення продуктивності бройлерів подано в таблиці 9.
Виходячи з наведених показників, загальний економічний ефект при вирощуванні 1000 голів курчат-бройлерів з використанням у технології запропонованого способу стимулювання росту склав 1068 грн .
Отримання економічного ефекту забезпечено за рахунок підвищення кількісних, так і покращення якісних показників отриманої продукції, що вказує на ефективність використання запропонованого способу у технології промислового виробництва м’яса бройлерів.

Таблиця 9
Економічна ефективність способу стимулювання росту курчат-бройлерів
Показники Варіант
контрольний(базовий) дослідний (запропоно-ваний)
Посаджено на вирощування, голів 1000 1000
Вирощено птиці, голів 940 980
Збереженість, % 94,0 98,0
Загальна жива маса вирощених бройлерів, ц 14,29 17,26
Середня жива маса 1 голови, г 1520 1761
Забійний вихід м’яса (н/п тушок), % 81,0 82,0
Забійний вихід м’яса (н/п тушок), ц: 11,58 14,16
у тому числі: І категорії 4,86 7,98
ІІ категорії 5,98 5,69
нестандартного 0,74 0,49
Вартість валової продукції, грн: 7165 9292
Загальні виробничі витрати, грн: 3815 4874
Прибуток, грн 3350 4418
Економічний ефект: всього, грн – 1068
у розрахунку на одну голову, грн-коп – 1-06

ВИСНОВКИ
1. Використання при вирощуванні бройлерів особливостей їх кольоро¬вого зору дало змогу підвищити продуктивність птиці та зменшити питомі витрати кормів. Найбільший вплив на продуктивність птиці ( у порівнян¬ні з використанням годівниць різного кольору та кольорового освітлен¬ня) має згодовування їй кольорових кормів. Птиця, якій згодовували кольорові корми, мала більшу на 5,6-23,0% живу масу при менших на 2,4-6,8% витратах корму на одиницю приросту живої маси.
2. Розроблений в результаті досліджень спосіб стимулювання росту та підвищення м’ясної продуктивності бройлерів, що включає згодовуван¬ня курчатам на протязі першого тижня вирощування комбікорму червоного, а потім до 7-тижневого віку – корму жовтого кольору, забезпечує і при клітковому, і при підлоговому вирощуванні підвищення живої маси птиці відповідно на 18,9 та 17,7%, середньодобових приростів живої маси – на 19,7 та 18,5%, збереженості поголів’я на 1,7 та 0,8% і зниження витрат корму на кг приросту живої маси на 7,1 та 5,8%.
3. В організмі дослідної птиці, якій згодовували комбікорм запро¬понованих кольорів, відбувались не лише кількісні, а і якісні зміни. Маса патраних тушок півників і курочок була вірогідно вищою (на 20,8 та 23,3% відповідно при Р>0,99) у порівнянні з тушками птиці контрольної групи. Встановлено також збільшення маси їстівних частин (на 9,7-15,8%) та забійного виходу бройлерів (на 1,8-2,2%). Хімічний склад м’яса курчат дослідних груп характеризувався більшим вмістом си¬рого протеїну, жиру та мінеральних речовин.
4. При згодовуванні кольорового корму спостерігається взаємозв’¬язок кольору тушок з кольором барвника, що застосовувався при приготуванні комбікорму. Ця особливість може використовуватись для покращення товарного вигляду бройлерів.
5. Гематологічними та гістологічними дослідженнями встановлено, що в організмі бройлерів, яких вирощували згідно з запропонованою технологією, обмін речовин проходив більш інтенсивно. Кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові курчат дослідної групи була більшою на 1,8…4,9% та на 1,2…6,1% відповідно. У дослідних курчат спостерігав¬ся випереджаючий темп морфоутворюючих процесів в м’язовій тканині, що знайшло відображення на підвищенні продуктивних якостей птиці.
6. Стимулювання росту і розвитку курчат-бройлерів забезпечило під¬вищення вмісту рибонуклеїнової кислоти та білка у печінці і м’язовій тканині, що корелює з підвищенням інтенсивності росту і дає змогу зро¬бити припущення щодо інтенсифікації процесів біосинтезу білка і нукле¬їнових кислот в організмі бройлерів. Вміст білка в печінці дослідної птиці був більшим на 4,5-6,6%, в грудинних м’язах – на 1,5…3,6%, а вміст рибонуклеїнової кислоти у печінці був більшим на 3,7-7,6% і в грудинних м’язах – на 8,3-15,3% (Р>0,95).
7. При випробуванні запропонованого технологічного прийому стиму¬лювання росту курчат-бройлерів у виробничих умовах у курчат дослідної групи збільшились середня жива маса на 240,6 г та середньодобові при¬рости живої маси на 15,9% (Р>0,999), збереженість поголів’я підвищи¬лась на 4%, витрати корму у розрахунку на кг приросту живої маси змен¬шились на 7,8%. В результаті підвищення м’ясної продуктивності птиці та покращення якості продукції у порівнянні з базовим варіантом отри¬мано економічний ефект 1068 грн. на 1000 вирощених бройлерів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою стимулювання росту та підвищення м’ясної продуктивності бройлерів пропонується використовувати при їх вирощуванні комбікорми ‘ привабливого кольору: до тижневого віку – червоного, а в наступний віковий період і до останнього тижня вирощування – жовтого кольору. В останній тиждень вирощування птиці використовувати комбікорми без барвників.

Список опублікованих робіт за темою дисертації :
1. Свириденко О.І. Підвищення кормової активності курчат-бройлерів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного ін-ту.- Харків.: РВВ ХЗВІ, 1998.- Вип.3(27).- С.26-29.
2. Свириденко О.І. Вивчення можливості регулювання кормової активності курчат-бройлерів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного ін-ту.- Харків: РВВ ХЗВІ.- 1998.- Вип.3(27).- С.29-32.
3. Свириденко О.І. Вплив стимулювання кормової активності на якість м’яса курчат-бройлерів // Вісник Сумського ДАУ: Наук.-метод. журнал .- Суми: Козацький вал.- 1998.- Вип.2.- С.375-377.
4. Свириденко О.І. Вдосконалення технології вирощування курчат-бройлерів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного ін-ту.- Харків: РВВ ХЗВІ.- 1988.- Вип.4; в 2 х т., Т.1.- С.41-43.
5. Свириденко О.І. Використання біологічних особливостей птиці для стимулювання її росту та підвищення продуктивності // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного ін-ту.- Харків: РВВ ХЗВІ.- 1998.- Вип.4; в 2-х т., Т.1.- С.24-27.
6. Свириденко О.І., Іванов Л.М. Вплив кольору кормів на продуктивні якості курчат-бройлерів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного ін-ту.- Харків.: РВВ ХЗВІ.- 1997.- Вип.2(26).- С.36-37.
7. Рубан Б.В., Свириденко А.И. Стимулирование кормовой активности молодняка птицы. // Интенсификация птицеводства: Межвуз. сб. науч. тр. / Харьк. агарн. ун-т; Харьк. зоовет. ин-т.- Харьков., 1991.- С.13-16.
8. Рубан Б.В., Свириденко А.И. Цвет как фактор стимулирования кормовой активности птицы // Повышение продуктивности свиней и птицы: Межвуз. сб. науч. тр. / Харьк. гос. аграр. ун-т; Харьк. зоовет. ин-т. Харьков, 1993.- С.129-134.
9. Рубан Б.В., Свириденко А.И. О способах стимуляции пищевой активности у птицы // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведення животноводства и создания фермерских хозяйств:Тез. докл. Всесоюз. науч. конф.- Харьков, 1991.- С.53.
10. Рубан Б.В., Свириденко О.І. Вплив кольору кормів та їх поїдання на м’ясну продуктивність курчат-бройлерів // Українська конференція молодих учених та аспірантів з питань птахівництва: Тези допов.- Харків, 1992.- С.14-15.

Свириденко О.І. Стимулювання росту та підвищення м`ясної продуктивності курчат-бройлерів. Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва УААН. Харків , 1999.
В дисертації розглянуто питання підвищення ефективності виробництва м`яса курчат-бройлерів за рахунок використання біологічно виправданих технологічних прийомів при вирощуванні птиці. З метою стимулювання росту та підвищення м`ясної продуктивності курчат-бройлерів пропонується використовувати у технології вирощування особливості кольорового зору птиці. Згодовування курчатам у перший тиждень вирощування комбікорму червоного кольору, а потім до 49-денного віку комбікорму жовтого кольору активізує кормову поведінку птиці, що дає змогу повніше використовувати генетичний потенціал бройлерів при різних технологіях їх вирощування.
Ключові слова : птахівництво, бройлери, ріст, стимулювання, м’ясна продуктивність, кольоровий зір, колір корму.

Свириденко А.И. Стимулирование роста и повышение мясной продуктивности цыплят-бройлеров. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04. – технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН. Харьков, 1999.
В диссертации рассмотрен вопрос повышения эффективности производства мяса цыплят-бройлеров за счет использования биологически оправданных технологических приёмов при выращивании птицы.
С целью стимулирования роста и повышения мясной продуктивности предлагается использовать в технологии выращивания особенности цветного зрения птицы. Скармливание цыплятам в первую неделю выращивания комбикорма красного цвета, а затем до 49-дневного возраста комбикорма желтого цвета активизирует кормовое поведение птицы, что дает возмож¬ность полнее использовать генетический потенциал бройлеров при различ¬ных технологиях их выращивания.
Установлено, что как при клеточном, так и при напольном выращива¬нии бройлеров птица, которой скармливали окрашенные корма, имела более высокую живую массу (на 5,6-23,0%) при более низких удельных затра¬тах корма на единицу прироста живой массы (на 2,4-6,8%) в сравнении с птицей, выращиваемой при использовании кормушек разного цвета и ос¬вещения различного спектра. Использование разработанного способа сти¬мулирования кормовой активности птицы при клеточном выращивании в сравнении с контролем, в котором птицу выращивали в соответствии с нормами отраслевого стандарта и кормили комбикормом обычного цвета, позволяет к концу периода откорма повысить живую масу птицы на 18,9 и среднесуточные привесы – на 19,7% при повышении сохранности птицы на 1,7% и снижении затрат корма в расчете на кг прироста живой массы на 7,1%. При напольном выращивании живая масса птицы повышается на 17,7, среднесуточные приросты живой массы – на 18,5, а сохранность птицы – на 0,8% при снижении затрат корма на кг прироста живой массы на 5,8%.
В организме опытной птицы, которой скармливали по периодам комби¬корм предложенного цвета, происходили не только количественные, но и качественные изменения. Так, масса потрошеных тушек петушков и куро¬чек опытных групп была достоверно большей (на 20,8 и 23,3% соответс¬твенно при Р>0,99), чем соответствующие показатели птицы контрольных групп. Масса съедобных частей была выше на 9,7-15,8%, а убойный вы¬ход бройлеров – на 1,8-2,2%. Химический состав мяса цыплят опытных групп характеризовался большим содержанием белка, жира и минеральных веществ.
Гематологическими и гистологическими исследованиями установлено, что в организме бройлеров, выращиваемых по предложенному способу, об¬мен веществ проходит более интенсивно. Содержание нуклеиновых кислот и белка в печени и мышечной ткани, гемоглобина и эритроцитов в крови опытной птицы превышает эти показатели, отмечаемые у птицы контрольных групп.
В производственной проверке предложенного технологического прие¬ма установлено повышение живой массы птицы в конце периода откорма на 240,6 г, среднесуточных привесов – на 15,9%, сохранности птицы – на 4% при снижении затрат корма на кг прироста живой массы на 7,8%. Экономи¬ческий эффект от внедрения разработки составил 1068 грн. в расчете на 1000 выращенных бройлеров.

Ключевые слова: птицеводство, бройлеры, рост, стимулирование, мясная продуктивность, цветное зрение, цвет корма.

Sviridenko O.I. Growth stimulation and increase of meat productivity of broilers. Manuscript.
The dissertation to compete the academic degree of Candidate of Agricultural Science on Speciality 06.02.04 – Production Technology of Animal Products. Institute of Animal Husbandry of UAAS. Kharkiv, 1999.
The problem of increasing the efficiency of broiler meat production by the use of biological methods when raising poultry has been considered in the dissertation.
The peculiarities of coloured sight of poultry are offered to use in the technology of chicken raising to stimulate their growth.
Feeding the chickens during the first week of their life with all-mash of red colour and then up to the 49 th day of life with all-mash of yellow colour activates feeding behavior of chickens that gives the possibility to use the genetic potential of broilers more efficiently when different technologies of their raising are used.
Key words: apiculture, broilers, growth, stimulation, meat productivity, coloured sight, colour of feed.

Відповідальний за випуск І.І.Івко

Підписано до друку 25 липня 1999 року. Формат 60х90 1/16. Папір друкарський. Обсяг 0.9 д.а. Тираж 100 прим. Замовлення № 218.

Ділянка оперативного друку ІТ УААН
312120. Харківська обл., Харківський р-н, п/в Кулиничі. Тел. 95-31-81.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020