.

Структурно-функціональні зміни в довгих трубчастих кістках скелета білих щурів при дії на організм свинцевої інтоксикації: Автореф. дис… канд. біол.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 2457
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Тернопільська державна медична академія
ім. І.Я. Горбачевського

Довгалюк Тетяна Яківна

УДК 577. 121.3-034. 4:616. 71

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ДОВГИХ ТРУБЧАСТИХ КІСТКАХ СКЕЛЕТА БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ СВИНЦЕВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки та у відділі цитології та гістогенезу Інституту зоологіїї імені І.І. Шмальгаузена АН України

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор
Пикалюк Василь Степанович –
Волинський державний університет імені Лесі
Українки,
професор кафедри анатомії і фізіології людини

Офіційні опоненти:
Доктор біологічних наук, професор
Ковтун Михайло Фотійович – інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена АН України, завідувач відділу еволюційної морфології хребетних;

Доктор біологічних наук, професор
Піскун Раїса Петрівна – Вінницький державний медичний університет імені М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології.
Провідна установа:
Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра нормальної анатомії, м.Івано-Франківськ

Захист дисертації відбудеться “ 8 ” жовтня 1999 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського (282001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (282001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12).
Автореферат розісланий “ 7 ”вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
доктор мед. наук, професор Кіт О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку морфологіі характеризується прагненням до вивчення структурних особливостей тканин, органів та їх систем як морфологічної основи різних функцій організму (Купріянов В.В., 1993). Останнім часом зріс науковий інтерес до питань функціонування кісткової системи. Доведено, що саме скелет характеризується вираженою пластичністю, йому властива чутлива реакція через обмінні процеси на вплив екзогенних хімічних факторів.
На сьогоднішній день вже нагромаджено значний матеріал про вплив деяких зовнішніх факторів різної етіології на морфо-функціональні зміни у кістковій системі (Недоступ М.Ф., 1989; Родіонова Н.В., 1989-1997; Сікора В.З., 1995, 1998; Ковешніков В.Г., 1975-1998; Волошин В.Д., 1995; Ремінецький Б.Я., 1995; Кравців С.І., 1995; Романюк Б.П., 1996; Велещук Я.Т., 1996; Бургарт М.Д., 1996; Флекей П.П., 1997; Шовдра Н.В., 1998; Пикалюк В.С., 1981-1998; Федонюк Я.І., 1979-1998; Піскун Р.П., 1998; Скрябіна О.Н.,1998; Лупир А.В., 1998; Лузін В.І., 1998; Маврич А.В., 1998).
Однак проблема впливу екологічних факторів на будову, ріст і формоутворення кісток скелета, для яких характерний широкий і різноманітний спектр впливу на функції та структуру різних систем організму, є недостатньо вирішеною. Одним із таких факторів є хімічні речовини, до яких належать важкі метали. В оточуюче середовище важкі метали потрапляють з підприємств кольорової металургії, родовищ корисних копалин, хімічних підприємств, автомобільного транспорту тощо (Шицкова А.П., 1992; Чумак В.М., 1995; Ігнатова М.С., 1997).
Поширеним забруднюючим хімічним елементом є свинець і його сполуки. В останні роки проведено ряд досліджень, які доводять можливість впливу на остеогенні процеси свинцевої інтоксикації (Мажуга П.М., 1991; Родіонова Н.В., 1996; Сікора В.З., 1998). Відомо, що в організмі у вигляді фосфорно-кальцієвих сполук свинець відкладається в різних органах і тканинах, переважно накопичуючись в кістковій. Але невідомо, який вплив спричиняє цей депонований важкий метал на структуру кісткової тканини, на ріст, проліферацію та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета, хоч таке комплексне дослідження реакцій кісткової системи при надходженні свинцю і його солей в організм має суттєве значення як для біології, так і для медицини. На основі цього було сформульовано мету даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Волинського державного університету ім. Лесі Українки в рамках держбюджетної теми “Розробка растрово-електронно-мікроскопічних стереолого-стереометричних методів мікро-морфоструктурних досліджень вікових особливостей будови кістки під впливом екоантропогенних факторів”, номер державної реєстрації 0196U006628.
Мета дослідження. Вивчити особливості структурно-функціональних змін в трубчастих кістках скелета білих щурів в умовах інтоксикації організму сполуками свинцю.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі задачі:
1. Вивчити зміни в будові і гістоструктурі трубчастих кісток кінцівок при свинцевій інтоксикації.
2. Дати оцінку процесів проліферативних властивостей остеогенних клітин в зонах остеогенезу при пораженні організму солями свинцю.
3. Дослідити особливості біосинтеза колагенових білків і глікозаміногліканів в занах активного остеогенезу при дії свинцевої інтоксикації з використанням методу радіоавтографії.
4. Встановити скелетні структури, які здатні до депонування свинцю.
Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою комплексу сучасних методів (остеометричного, гістологічного, морфометричного, радіоізотопного, математичного) дослідження в експериментах отримані нові дані про особливості зміни в структурі довгих трубчастих кісток, а також про порушення в них інтенсивності ростових та остеопластичних процесів в умовах інтоксикації організму свинцем.
Виявлені чутливі та максимально ранимі функціональні структури кісток скелета (метаепіфізарна пластинка росту та періостальна зона діафізу) при остеотоксичній дії свинцю.
Вперше з’ясовано деякі механізми порушень, що виникли в структурах кістки; досліджено особливості проліферативних процесів, які проходять у зонах росту, вивчено особливості біосинтезу колагенових білків і сульфатованих глікозаміногліканів при свинцевій інтоксикації.
Практичне значення одержаних результатів. В експерименті виявлено морфо-функціональні зміни у довгих трубчастих кістках скелета при фізіологічних умовах існування, пов’язаних із отруєнням організму важкими металами, зокрема солями свинцю, що має важливе значення у виборі методів адекватної терапії лікування свинцевих отруєнь при професійних захворюваннях.
Отримані морфологічні дані мають істотне значення для розробки лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розвитку патологічних процесів та поглибленню змін у довгих трубчастих кістках після свинцевої інтоксикації.
Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес і наукові дослідження морфологічніх та гігієнічних кафедр Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Луганського державного медичного університету, Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Автором проведені основні морфо-функціональні дослідження, аналіз гістопрепаратів і гістоавтографів, статистична обробка результатів дослідження, а також їх узагальнення. Інтерпретація отриманих результатів, основні положення, що виносяться на захист, та висновки дисертації сформульовані автором.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи апробовано на науково-практичних конференціях Волинського державного університету ім. Лесі Українки (Луцьк, 1997-1999), ІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів “Актуальні питання морфології” (Луганськ, 1998), Всеукраїнської наукової конференції “Проблеми вікової фізіології” (Луцьк, 1998), на розширеному засіданні кафедри анатомії і фізіології людини Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1999).
Публікації. Основний зміст даних досліджень відображено у 6 наукових працях, з них 4 – у наукових фахових виданнях, 1 – у збірнику статей, 1 – у матеріалах конференції.
Структура і обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 157 сторінках машинописного тексту. Робота включає вступ, аналітичний огляд літератури, розділ “Матеріали та методи дослідження”, розділ власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел. Дисертаційна робота ілюстрована 33 рисунками, 17 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 229 найменувань, у тому числі 69 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено на 176 білих щурах-самцях лінії Вістар (чистих інбридингованих ліній), віком 6 місяців. Ці тварини зручні для вивчення остеогенезу наявністю безперервного росту і характерними однотипними реакціями на вплив різноманітних факторів.
Робота виконана на матеріалах досліджень, які були проведені відділом цитології і гістогенезу інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена АН України (зав. відділом доктор біологічних наук, професор Родіонова Н.В.). Для дослідження фондами відділу цитології і гістогенезу надані парафінові блоки, гістопрепарати, гістоавтографи. Нами було виготовлено препарати для морфо- і остеометричного дослідження, а також препарати контрольних груп тварин. Проведений аналіз гістопрепаратів та гістоавтографів.
Щоденно з їжею щурам вводили ацетат свинцю дозою 10 мг/кг маси тіла у вигляді 1%-го водного розчину протягом 3,5 місяців (105 діб). Тваринам контрольної групи вводили дистильовану воду. Сумарна доза отруювання щурів ацетатом свинцю близька до тих концентрацій, які знаходяться в природному середовищі.
Всіх тварин було поділено на 5 груп по дві серії в кожній групі (контрольна і піддослідна). Після закінчення експериментів здійснювали забір матеріалу для дослідження. Тварин виводили із експерименту під ефірним наркозом методом декапітації з наступним скелетуванням. Виділяли довгі трубчасті кістки задньої кінцівки (стегнові кістки), фіксували в 10%-му нейтральному формаліні.
Застосовували методи остео- і морфометрії. Штангенциркулем з точністю до 0,01 мм проводили остеометрію за методикою W. Duerst. Для довгих трубчастих кісток кінцівки визначали такі показники: найбільшу ширину дистального епіфізу, найбільшу ширину середини діафізу.
Готували гістологічні повздовжні зрізи товщиною 4-6 мкм. Для фарбування препаратів застосовували гематоксилін Майєра-тіонін-еозин.
Морфометричні дослідження діафізу, дистального епіфізу довгих трубчастих кісток проводили за методикою Г.А. Автандилова за допомогою гвинтового мікрометра МОВ-1-15х та стандартної сітки ІМБІ-3.
Для характеристики епіфізарного хряща використовували класифікацію зон В.Г. Ковешнікова, яка є найбільш адаптована до описання змін епіфізарного хряща під впливом екзогенних факторів. Морфометрію дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток проводили за такою програмою: визначали ширину епіфізарного хряща, ширину зони індиферентного хряща, ширину зони проліферації, ширину зони дефінітивного хряща, довжину трабекул первинної спонгіози, кількість проліферуючих клітин у стовпчиках зони проліферації, а також вимірювали ширину суглобового хряща.В губчатій кістці підраховували кількість остеобластів у первинній спонгіозі.
У програму морфометрії діафізу включали такі показники: ширина зовнішнього шару періосту, ширина внутрішнього остеонного шару періосту, кількість остеобластів в ендості, кількість остеобластів у періості.
Для ультраструктурних досліджень кусочки кістки фіксували в 2,5%-му розчині глютаральдегіда на 0,1 М фосфатному буфері. Розглядали в електронних мікроскопах ЕВМ-100ЛМ та ЕВМ-100К.
Для дослідження активності ростових процесів, клітинної проліферації, метаболічних властивостей остеогенних клітин і їх участі в продукуванні компонентів кісткового матриксу був застосований метод радіоавтографії. Метод базується на введенні в об’єкт, який досліджується, радіоактивного метаболіту і виявлення місця його включення шляхом фотографічної реєстрації опромінення. В дослідженнях було використано такі радіонукліди, як 3Н-тимідин, 3Н-гліцин, 35S-сульфат, які вводили тваринам внутрішньоочеревинно після закінчення експерименту за 1, 24, 48, 120 годин (для 3Н-тимідину) та 1, 24, 192 години (для 3Н-гліцину і 35S-сульфату) до забору матеріалу.
Під світловим мікроскопом (імерсійний об’єктив, збільшення ОБх100, ОКх12,5) на гістоавтографах визначали індекс мічення ядер при одно- і багаторазовому введенні радіонукліда. Також визначали інтенсивність радіоактивної мітки за концентрацією зерен срібла над ядрами клітин у різні терміни після одноразового введення ізотопу.
На гістоавтографах з 35S-сульфатом і 3Н-гліцином підраховували кількість зерен срібла над остеогенними клітинами й основною речовиною кістки. Підрахунок мітки проводили на еквівалентних площах гістозрізів у зонах активного остеогенезу.
Отримані цифрові дані обробляли статистично методами варіаційної статистики. Обчислення проводили на комп’ютері типу “ІВМ-486” з використанням спеціальних програм.
Результати дослідження та їх обговорення. Дані остеометрії свідчать про затримку росту і формоутворення довгих трубчастих кісток скелета в умовах свинцевої інтоксикації. Так, ширина дистального епіфізу стегнової кістки зменшилась на 14,3 % (р 0,05); в метафізі ширина цього шару зменшилась на 14,2 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020