.

Структурно-функціональні особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматичної статури у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій (Ехокардіогр

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
177 2860
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ШАПАРЕНКО ГЕОРГІЙ ПАВЛОВИЧ

на правах рукопису

УДК 616.12-008.331.1:611.9

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ТА СОМАТИЧНОЇ СТАТУРИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ
ХВОРОБУ РІЗНИХ СТАДІЙ
(ЕХОКАРДІОГРАФІЧНЕ ТА СОМАТОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.02 – ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ

Автореферат
дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті ім.М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Віталій Іванович Денисюк,
завідувач кафедри госпітальної терапії №2
Вінницького державного медичного університету
ім.М.І.Пирогова

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Купновицька Ірина Григорівна,
Івано-Франківська державна медична академія, професор кафедри
госпітальної терапії №1

доктор медичних наук, професор Рудик Борис Іванович,
Тернопільська державна медична академія, професор кафедри
госпітальної терапії

Провідна установа – Український національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра госпітальної терапії №1.

Захист відбудеться “__16____”_____04______1999 р. о ___13___ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 20.601.01 Івано-Франківської державної медичної академії (284000, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,7).

Автореферат розісланий “__16___”_____03________” 1999 року

Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Оринчак М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Широка розповсюдженість серцево-судинних захворювань, висока смертність від них є дуже великою проблемою сучасної медицини. Однак, вирішення цієї проблеми неможливе без розвитку нових інформативних методів дослідження, які допомогли б діагностувати захворювання на різних стадіях, щоб провести ефективну профілактику. З цією метою широко використовуються ультразвукові методи дослідження, які мають велику інформативність при вивченні структурних та функціональних змін серця. Ці методи дослідження дозволяють виявити початкові порушення функціонального стану системи кровообігу і діагностувати захворювання на ранніх стадіях їх розвитку (Н.М.Мухарламов, 1982; Л.Т.Малая и др.,1989; Н.Шиллер, Н.О.Осипов, 1993; G.Girge, G.J.Haude,1996; L.E. Go-doy, V.Mop-Avi et al.,1997).
Ехокардіогрфічний (ЕхоКГ) метод на нинішній день є найбільш інформативним методом у визначенні гіпертрофії міокарда, особливо лівого шлуночка, і порушення його діастолічної функції. Це призвело до широкого застосування його в діагностиці хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), яка в останній час посіла провідне місце серед захворювань системи кровообігу (І.К.Шхвацабая та ін., 1988; В.А.Бобров, С.Н.Поливода, 1994; В.І.Денисюк, 1995).
ГХ здебільшого вивчається без взаємообумовленості з соматичною будовою тіла людини. Однак, рівень здоров’я не можна вивчати ізольовано від особливостей соматичної статури людини. ЕхоКГ показники вивчалися при різних стадіях ГХ шляхом порівняння їх лише з середньостатистичними даними здорової людини. З показників центральної гемодинаміки при визначенні серцевого індексу використовують показник площі поверхні тіла, що включає величини росту і маси тіла. Але при визначенні показників ЕхоКГ показник поверхні тіла не використовують, через це доцільно показники ЕхоКГ пов’язувати з індивідуальними антропометричними даними конкретного хворого, його конституцією, соматотипом.
На морфологічний і фізіологічний статус людини особливу увагу звертав М.В.Черноруцький (1928), який створив класифікацію конституціональних типів (астеничний, нормостеничний, гіперстеничний), що тісно пов’язують з клінікою захворювання людини, виникненням і перебігом хвороби. Е.Кречмер (1926) в Німеччині і М.П.Андрєєв (1926) в Росії демонстрували зв’язки конституції тіла (соматичної статури) з окремими формами психічної патології. Тому конституція людини повинна розглядатися як біологічна основа, що дозволяє вивчати відповідну реактивність організму, відображати обумовлений тип реагування (Н.А.Корнетов, 1993).
Слід зазначити, що до теперішнього часу нема наукових досліджень ГХ різних стадій, в яких би водночас вивчалися морфологічний статус хворих, індивідуальні соматометричні особливості і показники ЕхоКГ – дослідження.
Поряд з цим відомо, що розміри серця тісно пов’язані з соматичними розмірами людини. Логічно припустити, що при ГХ ці кореляції можуть мати інші тенденції і закономірності, тому що підвищення судинного опору, активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) призводить до збільшення розмірів серця. У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення ЕхоКГ і гемодинамічних показників серця в пропорційному порівнянні з соматометричними параметрами здорових людей контрольної групи.

ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Тема дисертаційної роботи відображає напрямок наукових досліджень кафедри госпітальної терапії №2 “Вивчення процесів ремоделювання серця при гіпертонічній хворобі і аритміях”, що є фрагментом науково-дослідної роботи (реєстраційний номер 01950026542), а також кафедри нормальної анатомії “Вивчення закономірностей сомато- і органогенезу людини в процесі вікового розвитку”.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Визначити структурно-функціональні зміни серця і стан внутрішньосерцевої гемодинаміки при гіпертонічній хворобі в залежності від її стадії, статі та соматичної статури хворих.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1. Вивчити структурно-функціональні зміни серця і стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у здорових людей і хворих на ГХ.
2. Провести діагностику конституціональних типів на основі антропологічних показників у здорових людей і хворих на ГХ.
3. На основі соматометричних та ЕхоКГ-них ознак розробити нормативні соматокардіографічні моделі здорових людей.
4. За допомогою соматокардіографічних моделей, отриманих у здорових людей, визначити належні ЕхоКГ показники у хворих на ГХ.
5. Провести порівняльний аналіз фактичних ЕхоКГ показників з їх належними величинами у хворих на ГХ в залежності від її стадії і статі хворих.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ. Вперше вивчені конституціональні особливості людей, хворих на ГХ різних стадій. Встановлена детермінована залежність розвитку ГХ від соматичної будови людей. Вперше виявлені пропорційні зв’язки між ЕхоКГ і соматометричними ознаками здорових людей та хворих на ГХ і розроблені нормативні ЕхоКГ моделі серця в контрольній групі людей різного віку.
За допомогою порівняння належних величин ЕхоКГ показників, розрахованих на основі власних соматометричних моделей, у здорових і хворих на ГХ І стадії встановлені вперше ознаки початкового ремоделювання лівого шлуночка, гіпертрофії його міокарда, збільшення його маси та розвитку дилатації порожнин. Визначено, що характер ремоделювання лівого шлуночка при ГХ I і II стадій у жінок і чоловіків має різнонаправлений характер.
Вперше виявлена дисоціація між даними порівняння фактичних ЕхоКГ показників з показниками, отриманими для групи контролю відповідного віку, і належними параметрами за допомогою соматокардіометричних моделей у хворих на ГХ I і II стадій. При III стадії хвороби такої дисоціації не виявлено.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. На основі вивчення антропологічної будови тіла здорової людини створені нормативні математично-інформаційні моделі структурних і гемодинамічних показників серця. За допомогою алгоритму покрокового регресійного аналізу ознак у людей, хворих на ГХ, виявлені належні соматометричні ЕхоКГ-показники, тобто ті, що властиві людям у здоровому стані.
Запропонований метод математичного моделювання об’єктивізує аналіз структурних і гемодинамічних змін серця під впливом розвитку ГХ.
Створені соматокардіометричні моделі дають можливість в клінічних умовах з більшою певністю здійснювати діагностику ранніх стадій ГХ, яка, за визначенням експертів ВООЗ, не має більш чітких функціональних і морфологічних маркерів і представляє певні труднощі в діагностиці.
Великий практичний і теоретичний інтерес представляє визначений різноплановий характер ремоделювання лівого шлуночка у жінок і чоловіків, яке свідчить про те, що ремоделювання лівого шлуночка при ГХ спадково детерміноване.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ. Результати дослідження впроваджені в лікувальних закладах 3-ї, 4-ї клінічних міських лікарень м.Вінниця, а також у навчальний процес кафедри госпітальної терапії №2 і анатомії людини Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова, кафедри поліклінічної терапії Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава), кафедри госпітальної терапії №2 Буковинської медичної академії.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА полягає у виборі мети. Автор оволодів методом антропометрії та ЕхоКГ, зібрав первинний матеріал, створив інформаційно-математичні моделі структурних і гемодинамічних показників серця на ЕОМ. Особиста участь автора в опублікованих наукових роботах за темою дисертації полягає в підготовці матеріалу до друку, аналізу літератури. Співавтори здійснювали їх редагування.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на конференції “Актуальные вопросы сердца” (Дніпропетровськ, 1996), на міжнародному конгресі АГЕ (Тверь, 1996), на засіданні Вінницького обласного товариства терапевтів (1997), на міжнародному симпозіумі по математичному моделюванню в морфології (Вінниця, 1997), на міжнародній конференції “Морфофункциональные приспособления органов и тканей при воздействии на организм экстремальных факторов” (Санкт-Петербург, 1998) та ін.

ПУБЛІКАЦІЇ. За матеріалами дисертації надрукована 21 наукова праця, із них 4 статті в наукових журналах, що визнані ВАК України, а також 6 робіт в матеріалах міжнародних конгресів, з’їздів, конференцій (Тверь, Мінськ, Тернопіль, Дніпропетровськ, Санкт-Петербург, Вінниця). За матеріалами роботи отримано 4 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури (Розділ 1), власних досліджень (6 розділів), висновків, практичних рекомендацій і покажчика літератури.
Робота ілюстрована 33 таблицями та 10 малюнками.
Дисертація викладена на 162 сторінках машинопису. Покажчик літератури містить 219 джерел кирилицею і 115 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 150 хворих на ГХ (75 жінок і 75 чоловіків), вік обстежених хворих становив в середньому 51,3±0,76 років.
В залежності від стадії ГХ, яку визначали згідно з рекомендаціями комітету експертів ВООЗ (1978, 1982), всі обстежені хворі були розподілені на 3 клінічні групи (хворі з I, II та III стадією захворювання), в кожну з яких увійшла однакова кількість (по 25 чоловіків і 25 жінок) пацієнтів.
Тривалість ГХ у обстежених хворих становила в середньому 9,94±0,81 роки. Легка форма ГХ спостерігалася у 58 (38,6%) хворих, помірна – у 67 (44,7%), тяжка – у 25 (16,7%) пацієнтів. Помірна гіпертрофія лівого шлуночка за даними ЕКГ-дослідження спостерігалася у 39 (26,0%), виражена гіпертрофія з ознаками систолічного перенавантаження лівого шлуночка – у 43 (28,7%) хворих. У пацієнтів, хворих на ГХ II-III стадій, стабільна стенокардія напруги I-III функціональних класів спостерігалася у 59, хронічна серцева недостатність I-IIА стадій (за класифікацією Стражеска-Василенка) – у 96 хворих. Поряд з цим обстежили 150 здорових людей (75 жінок і 75 чоловіків), котрих також розподілили на I, II, III групи за віком і статтю.
З метою визначення розмірів порожнин серця, товщини його стінок та функціонального стану лівого шлуночка всім хворим здійснювали ЕхоКГ в М-режимі на апараті “Ехокардіоскоп – ЕКС-У-01”. Дослідження проводили до початку лікування або не раніше, ніж через два дні після відміни гіпотензивних засобів.
Визначали такі ЕхоКГ-показники:
1) діаметр аорти – ДА, в см;
2) діаметр лівого передсердя в діастолу – ЛП, в см;
3) кінцевий систолічний розмір лівого шлуночка – КСР, в см;
4) кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка – КДР, в см;
5) товщину міокарда задньої стінки лівого шлуночка в діастолу – ТМ, в см;
6) товщину міжшлуночкової перегородки в діастолу – ТП, в см;
7) діаметр правого шлуночка в діастолу – ПШ, в см;
8) масу міокарда лівого шлуночка – ММ, в г;
9) ударний об’єм лівого шлуночка – УО, в мл;
10) фракцію викиду лівого шлуночка – ФВ, в %;
11) хвилинний об’єм кровообігу – ХОК, в л/хв.
Соматична статура людей контрольних і клінічних груп вивчена за 32 антропометричними ознаками, з використанням загальноприйнятої методики В.В.Бунака [1941], з модифікацією П.П.Шапаренка [1994]. Вивчали (в см) такі антропометричні ознаки: 1) довжина тіла; 2) маса тіла; 3) довжина тулуба; 4) довжина верхньої кінцівки; 5) довжина нижньої кінцівки; 6) висота грудей; 7) довжина плеча; 8) довжина кисті; 9) довжина стегна; 10) довжина стопи; 11) ширина грудей; 12) передньо-задній діаметр грудей; 13) ширина плеча; 14) ширина кисті; 15) ширина стопи; 16) довжина обличчя фізіономічна; 17) довжина обличчя морфологічна; 18) ширина обличчя; 19) довжина голови; 20) ширина голови; 21) обхват голови; 22) обхват шиї; 23) обхват грудей; 24) обхват живота; 25) обхват плеча; 26) загальна площа тіла (м2); 27) довжина шиї; 28) обхват стегна; 29) товщина жирової складки спини; 30) товщина жирової складки живота; 31) товщина жирової складки плеча ззаду; 32) товщина жирової складки стегна.
Масу тіла визначали на медичних терезах, довжину тіла і його частин – нижньою штангою антропометра та ковзним циркулем. Діаметр плеча, таза, грудної клітки вимірювали товстотним циркулем, діаметри епіфізних кісток і розміри голови – штанговим циркулем і кронциркулем. Обхватні розміри (обводи) визначали тканинною метричною стрічкою.
Визначення конституціональних типів проведено методом плечо-ростового індексу, тобто відсотковим відхиленням ширини плечей до довжини тіла з урахуванням маси тіла і розвитку підшкірного жиру [Б.А.Никитюк, 1968; В.Г.Ковешников, Б.А.Никитюк, 1992]. За допомогою вказаного індексу визначали мезоморфний, доліхоморфний та брахіморфний типи.
Математичне моделювання показників з виведенням їх рівнянь проведено за допомогою покрокового багатофакторного регресійного аналізу (програма “Sterwise Variable Selection”). За допомогою ЕОМ були обчислені середні значення кардіо-соматометричних показників, їх квадратичні відхилення та вірогідність різності показників за критерієм t Стьюдента.

Результати досліджень і їх висновок. Тип конституції відображає індивідуальність людини, його реактивність і схильність до певних захворювань. Соматотип – це прояв спадкової природи. На основі проведених досліджень встановлено, що у контрольних групах людей доліхоморфія трапляється у середньому в 30%, мезоморфія – в 60,7%, брахіморфія – в 8,6%. Захворювання на ГХ у людей доліхоморфного типу не виявлено. У людей мезоморфного типу ГХ різних стадій трапляється у чоловіків і жінок однаково часто – в 62,7%, у чоловіків і жінок брахіморфного типу частота захворювання на ГХ також збігається і дорівнює 37,3%. Можна прийти до висновку, що ГХ розвивається, як правило, у людей мезо- і брахіморфного типів конституції. Відомо, що надлишкова маса тіла є фактором ризику ГХ, а зменшення маси тіла у таких хворих призводить до зниження артеріального тиску (АТ) [М.С.Кушаковский, 1981; И.К.Шхвацатая, 1992; В.И.Денисюк, 1995, і ін.]. Таким чином, саме соматотипи і маса тіла, як головні ознаки людини, тісно пов’язані з рівнем АТ людини.
Фізичний розвиток людини характеризується перш за все величиною загальних розмірів тіла, які називаються габаритними. Індекс Рорера (відношення маси тіла до росту) був збільшений у чоловіків, хворих на ГХ, в середньому на 15,7%, у жінок, відповідно, – на 30,2%. Масо-об’ємний індекс (індекс угодованості) у чоловіків і жінок, хворих на ГХ, мав тенденцію до прогресивного збільшення.
Проведені дослідження дозволили стверджувати, що ГХ розвивається, як правило, у людей мезо- і брахіморфного соматотипів. Для соматичної статури людей, хворих на ГХ, характерні такі ознаки: звичайні розміри голови, коротка і товста шия, збільшені діаметри та обхватні розміри грудей, живота, кінцівок, укорочені в межах 10% нижні кінцівки і видовжені на 7,3% верхні кінцівки. В цілому тіло обстежених, хворих на ГХ, перевантажене підшкірною жировою масою в середньому на 36%.
Таким чином, виявлені особливості соматичної статури у хворих на ГХ засвідчили, що порушення ліпідного обміну спряжено з ожирінням і найчастіше трапляється у людей з брахіморфною конституцією, до якої належать перераховані вище відмінності ознак будови тіла, які слід вважати прогностичними у розвитку ГХ.
ЕхоКГ-показники, отримані у хворих на ГХ різних клінічних груп, порівнювалися з показниками здорових людей відповідно до віку. З цією метою було складено 6 контрольних груп, по 25 чоловік в кожній (3 чоловічих і 3 жіночих). Фактичні ЕхоКГ-показники, отримані для жінок, хворих на ГХ I стадії, порівнювалися з показниками I жіночої контрольної групи і т.п.
Проведені обстеження дозволили встановити, що у жінок, хворих на ГХ I стадії, в порівнянні зі здоровими жінками визначається вірогідне збільшення фактичних величин ДА, ЛП, УО і ХОК (р 0,05). Отримані дані свідчать про те, що у хворих на ГХ I стадії за даними ЕхоКГ дослідження визначаються ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, а у чоловіків, на відміну від жінок, ще й збільшення його кінцево-діастолічного розміру. Це свідчить про те, що ознаки початкового ремоделювання лівого шлуночка спостерігаються вже на ранніх стадіях ГХ, причому у чоловіків і жінок вони мають різний характер. Так, у жінок іде формування концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (гіпертрофічний морфофункціональний тип), а у чоловіків – вже на ранніх стадіях формується змішана гіпертрофія його міокарда (дилатаційно-гіпертрофічний морфофункціональний тип). Однак порушення скорочувальної функції лівого шлуночка у хворих на ГХ I стадії не спостерігається.
При порівнянні ЕхоКГ показників з показниками, отриманими для груп контролю відповідної статі та віку, у хворих на ГХ I стадії ознак гіпертрофії лівого шлуночка не спостерігається. Збільшення кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка у чоловіків, хворих на ГХ I стадії, спостерігається як в порівнянні з належною величиною, так і в порівнянні з величиною, отриманою для групи контролю відповідного віку, що свідчить про початкове компенсаторне включення закону Франка-Старлінга, направлене на збереження насосної функції серця.
У жінок, хворих на ГХ II стадії, за даними ЕхоКГ дослідження визначається вірогідне збільшення величин dА, ЛП, КСР, ТП, ММ і ПШ (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020