ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Ю. ФЕДЬКОВИЧА
УДК 971:314.74
Лупул Тарас Ярославович
Сучасна імміграція в Канаді: основні тенденції та особливості
07.00.02 – Всесвітня історія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Чернівці – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії нового та новітнього часу Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича.
Науковий керівник – доктор історичних наук, професор ка-
федри історії нового та новітнього часу
Чернівецького державного університету
Сич Олександр Іванович
Офіційні опоненти – доктор історичних наук, професор
Кожолянко Григорій Констянтинович
Чернівецький державний університет
ім. Ю.Федьковича, кафедра етнології,
античної та середньовічної історії
кандидат історичних наук, старший
науковий співробітник, директор центру
проблем канадського федералізму Інсти-
туту США і Канади РАН (м. Москва)
Шило В’ячеслав Євгенович
Провідна організація – Інститут історії України НАН України.
Захист відбудеться “ 24 ” грудня 1999 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 76.051.03 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича за адресою: 274000, м.Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14).
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича
(274000, м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)
Автореферат розіслано “ 22 ” листопада 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої Ради В.Л.КАРПО
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми
Міжнародні міграції, тобто масове пересування людей через кордони їх компактного проживання, зміна постійного місця перебування назавжди чи на тривалий час стало на сьогодні одним із фундаментальних чинників всесвітньо¬істо¬рич¬но¬го значення. Варто зауважити, що коли у попередні роки головні потоки імміграції йшли у напрямку із розвинених країн у “вільні”, незаселені, неосвоєні, слабкорозвинені регіони планети, то тепер вони йдуть у зво¬ротньому напрямку – із менш розвинених країн до більш розвинених: із азіатських і африканських країн в Європу і Північну Америку, із Латинської Америки – у США і Канаду, із країн СНД – в Росію і Україну, із Китаю – у високорозвинені країни, Росію і країни Пів¬де¬н¬но-Східної Азії і т.ін. Саме тому переспективи розвитку деяких держав іно¬ді залежать – і значною мірою – від впливу на них імміграції. Особливо це сто¬сується країн, де імміграція виступила неабияким фактором створення держа¬ви, спо¬нукальною силою їх розвитку, іманентним показником со¬ці¬аль¬но¬го здо¬ров’я суспільства. Іммігранти у новому суспільстві стають індикатором суспільного розвитку, оскільки вплив, який вони здій¬сню-ють на приймаюче суспільство, зачіпає велике коло проблем (еко¬но¬міч¬не піднесення чи занепад, зустріч несхожих культур, вплив на навко¬ліш¬нє сере¬до¬ви¬ще і т.д.).
З огляду на те, що “дистанційним магнітом” для сучасних іммігрантів стають у першу чергу високорозвинені країни, міграційний рух є на сьогодні одним з найважливіших чинників у процесі осмислення історичного розвитку кінця XX-го століття. Одним із найпомітніших прикладів такого осмислення є теоретичні узагальнення і аналітичні інтерпретації іммі¬гра¬цій¬но¬го феномену в Канаді. Значення такого феномену можливо оцінити, дос¬лід¬жуючи наслідки імміграційних процесів на визначальні сфери сус¬піль¬но¬го розвитку: економіку, політику, демографічні процеси, культурно-етнічні взаємини. Саме оцінки і висновки науковців виокремлюють найістотніші та найважливіші риси того чи іншого історичного явища й дозволяють об’єк¬тив¬но реконструювати систему взаємодіючих і взаємопов’язаних між собою основних соціальних компонентів, що визначають характер суспільного розвитку.
Імміграційна проблематика в тому чи іншому аспекті не оминула уваги жодного з науковців, які працюють у сфері канадознавства. Їх оцінки впливу і наслідків імміграції для Країни кленового листка є іноді діаметрально протилежними. Однак, концептуальні положення сучасних підходів канадознавців до висвітлення міграційних процесів мають чіткі методологічні рамки і науково виважений категорійний апарат. Передусім це слід віднести до течій, кожна з яких дотримується методологічних принципів, які з теоретичних засад конфліктології, біхевіоризму, постмодернізму, соціально-психо¬ло¬гіч¬ного аналізу намагаються висвітлити і охопити процес імміграції в межах своїх методологічних постулатів.
Та все ж слід зауважити, що іноді дослідники, зосереджуючи аналіз на од¬но¬му аспекті імміграції, переносили свої висновки на весь імміграційний рух як такий, цим самим спотворювали і не відбивали багатоманітності процесу імміграції.
Актуальність обраної теми обумовлюється ще й тією обставиною, що використання різноманітних методологічних підходів породило таке негативне явище, як вузькість досліджуваних проблем. Як наслідок, наявна неспро¬можність у певних наукових дослідженнях побачити явище імміграції в усьому його розмаїтті, складності, багатогранності. Тому не дивно, що бага¬то набутків канадознавства піддаються гострій критиці, як такі, що вив¬ча¬ють виключно вузькі поняття, а значить пред¬став¬ники конадазнавчої науки не зуміли оцінити канадський істо¬рич¬ний досвід, набутий в процесі здійснення імміграційної по¬лі¬ти¬ки.
Нинішнє загострення міжнаціональних відносин у колишніх респуб¬лі¬ках СРСР спричинило міждержавні міграції на теренах СНД, в тому числі і знач¬ний потік мігрантів в Україну. Міграційні процеси є вельми специ¬фіч¬ною частиною суспільних відносин, так як пе¬ре¬плі¬таються з багатома¬ніт¬ни¬ми факторами сус¬пільного життя сучасної України: географічними, еконо¬міч¬ними, со¬ці¬аль¬но-класовими, культурно-побутовими, пси-хо¬ло¬гіч¬¬ни¬ми. У зв’язку з цим міграційний феномен виступає як вельми складний, але разом з тим і невід’ємний компонент політичного життя України. Тому при намаганні гармонізувати і раціоналізувати імміграційний наплив з вищезазначеними сторонами життя суспільства Україні слід враховувати досвід такої держави як Канада.
З огляду на вказані причини та мотиви в канадознавчій галузі сус¬піль¬них знань існує нагальна необхідність вивчення сучасного іммі¬гра¬цій¬ного по¬току до Канади, його місця і значення у суспільному житті країни Кле¬но¬во¬го листка, а також вста¬новлення адекватності наукових оцінок наслідків сучасних імміграційних процесів.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1980-1990-ті рр., тобто період, коли імміграція суттєво змінилася сама, відчутно змінила соціальну і етнічну природу канадського суспільства і коли з’явились новітні оцінки таких змін.
В теоретико-методологічну основу дослідження покладено вивірені часом та визнані науковцями різних історіографічних шкіл загальні принципи історичної науковості та об’єктивності. Враховуючи специфіку обраної теми, основні положення ди¬сер¬та¬ції розглядались із застосуванням таких методологічних підходів як біхевіоризм, неомарксизм, інтерак¬ці¬онізм, конструктивізм. Прин¬ципи біхевіоризму з його наголосом на біо¬ло¬гіч¬но-по-ве¬дін¬ко¬вій діяльності індивіда як на визначальному факторі колектив¬них і інди¬ві¬ду¬аль¬них дій використовувалися при аналізі просторово-тери¬то¬ріального роз¬се¬лен¬ня іммігрантів та їх географічно-ре¬гіо¬нального включе¬н¬ня у канадське суспільство. Тут нам корисною видалась стаття І.Кляйна1).
Для кра¬щого осмислення еко¬но¬міч¬них наслідків імміграції були застосовані основні методологічні по¬ло¬жен¬ня неомарксизму. Даний підхід сприяв більш глибокому аналізу при вивченні таких процесів як зміни структури зайнятості, пере¬міщення на ринку робочої сили, збільшення чи зменшення безробіття тощо.
Вивчаючи вплив імміграції на етнічну композицію ка¬над¬сь¬ко¬го суспільства, нами були використані методологічні категорії ін¬тер¬акціонізму та конструктивізму. Такі парадигми розглядають ет¬ніч¬ний феномен не як примордіальну, раз і назавжди задану ха¬рак¬те¬ристику людських спільнот, а як результат історичних, еко¬но¬міч¬них, політичних обставин та ситуаційних взаємодій і впливів.
Зважаючи на наукову актуальність, важливість іммі¬грацій¬но¬го феномену в сучасній Канаді, враховуючи відсутність спе¬ціаль¬но¬го і всебічного вивчення теми як у зарубіжній, так і у вітчизняній історіографї, застосовуючи вищевказані методологічні підходи та принципи, автором поставлено за мету здійснити комплексний аналіз сучасної імміграції та її наслідків для Канади.
Реалізація поставленої мети обумовила необхідність ви¬рі¬шен¬ня наступних завдань:
1) охарактеризувати головні тенденції розвитку і специфіку сучасної імміграції в Канаді;
2) встановити особливості етнічних, демографічних, статево-вікових змін в канадському сус¬піль¬стві під дією імміграції;
3) показати вплив імміграційного процессу на соціально-економічне життя канадської федерації;
4) оцінити сучасну імміграційну політику Канади та політику канадського уряду щодо етнічних груп.
Об’єктом дослідження виступає імміграція як суспільно-еко¬нмічне та етнополітичне явище сучасного канадського сус¬піль¬ства.
Предметом дослідження виступає комплексне вивчення сучасної імміграції в Канаді та її наслідків для приймаючого суспільства.
Особистий внесок автора, який визначає наукову новизну, полягає в тому, що вперше у вітчизняному канадознавстві робиться спроба комплексного дос¬лід¬ження імміграції в 1980-1990 рр. до Канади з врахуванням надбань су¬¬часної канадознавчої істо¬рі¬огра¬фії. Вперше в нау¬ко¬вий обіг вво¬диться значне коло новітніх джерел, спеціальної літератури в галузі іммі¬гран¬¬то¬знав¬ства.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дисертації можуть бути використані працівниками Державного ко¬мі¬те¬ту України у справах національностей та міграції щодо ви¬роб¬лення чіткої іммі¬гра¬цій¬ної політики, механізмів вклю¬чення іммігрантів у нове суспільство, запобігання виникненню міжетнічних конфліктів. Методологічні схеми, запропоновані у дисертаційному дослідженні, можуть знадобитись фахівцям зі спе¬ці¬аль¬¬них історичних дисциплін, особливо етнології. Крім того, фактичний матеріал, ос¬новні висновки і положення можуть застосовуватися при розробці спеціальних та узагаль¬ню¬ючих праць з іс¬то¬рії Канади, північноамериканського регіону, всесвітньої історії та методології історії.
Теоретичне значення дослідження визначається його спрямованістю на наукове осмислення сучасного імміграційного процесу в Канаді та науково об’єктивне розуміння канадського феномену в епоху новітнього часу.
В якості головних положень автор виносить на захист наступні:
1) імміграція 1980-1990-х рр. до Канаді виявляла тенденцію до зростання внаслідок змін у пріоритетах канадської імміграційної політики та перемін, що відбулись у глобальному масштабі;
2) сучасна імміграція в цю країну має чіткі і своєрідні риси, які різко від¬різ¬ня¬ють її від імміграційного руху попередніх років;
3) кількісне збільшення і якісний рівень сучасної імміграціїї виступають спонукальними силами швидких і глибоких змін у сучасній Канаді, особливо в етнічній структурі та соціально-економічній сфері;
4) зміни, які відбуваються в канадському суспільстві під впливом іммі¬гра¬ції, визначають специфіку іммігрантознавчих досліджень і впливають на наукові висновки;
5) сучасне зарубіжне іммігрантознавство прагне вплинути за до¬помогою своїх наукових рекомендацій на офіційні кола Канади при виробленні імміграційної політики, політики у сфері між¬ет¬ніч¬них взаємин, способів інтеграції іммігрантів у нове суспільство;
6) проаналізований емпіричний матеріал визначає ме¬то¬до¬ло¬гіч¬ний каркас оцінок імміграції, а саме: мінливість і зміни у сус¬піль¬сві спричинили появу і утвердження теоретичних кон¬струк¬цій, в яких зміна визнається головною характеристикою людської спіль¬ноти.
Достовірність результатів забезпечується застосуванням ком¬плек¬су наукових засобів, адекватних об’єкту, предмету, меті і зав¬дан¬ням дослідження; опорою на провідні методологічні підходи, використанням значного за обсягом і різноманітного дос¬лід¬ниць¬кого матеріалу.
Апробація дослідження
Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у вісьмох статтях, що опубліковані у фахових українських і за¬ру¬біж¬них збірниках. Дисертація та публікації пройшли обговорення на кафедрі Історії нового та новітнього часу Чернівецького дер¬жав-ного університету ім. Ю. Федьковича, у відділі Канади Інституту США і Канади РАН, Центрі Північно¬амери¬канських досліджень Інституту всесвітньої історії РАН. Деякі результати дослідження були оприлюднені на міжнародній конференції “Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття” (м.Київ, 22-25 травня 1997 р.) та міжнародній науковій конференції “Українська імміграція в історії та літературі” (м. Тернопіль, 18-20 вересня 1996 р.)
Структура дисертації
Завдання, мета та характер дослідження визначили структуру дисертації обсягом 158 с. Робота складається зі вступу (с.4-11), чотирьох розділів (с.12-140), висновків (с.140-148), списку використаних джерел, що включає 121 найменування (с.149-158).
Основний зміст дисертації
У вступі обгрунтовано вибір теми, її актуальність, хро¬но¬ло¬гіч¬ні рамки, об’єкт та предмет дослідження, його мету і завдання, розкрита наукова новизна та практичне значення.
У першому розділі – “Історіографія проблеми та джерельна база” – подано характеристику джерельної бази та здійснено огляд найважливіших здобутків вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики дисертаційного дослідження.
Імміграція як історико-соціальне явище набула досить-таки по¬ширеного вивчення у колишній радянській історіографії. Однією з грунтовних робіт є праця московської дослідниці Л.Н. Фурсової. Мно¬гра¬фія присвячена повоєнній імміграції в Канаду та її впливу на національний і демографічний розвиток країни. Ретельно вис¬віт¬¬лені аспекти імміграційної політики, етнічного складу іммі¬гран¬тів, їх розселення, а також процес асиміляції переселенців. При ана¬лізі таких аспектів дослідниця використовувала результати та оцінки канадських науковців. Імміграція як невід’ємний елемент етнічного становлення канадського суспільства розглядається і у праці М.Я.Берзіної. Хоча ці роботи висвітлювали більш ранній період, але вони були необхідні для порівняння аспектів іммі¬гра¬цій¬¬¬них хвиль 1945-1970-х рр. із сучасними міграційними по¬то¬ка¬ми.
Найбільш новітні дослідження щодо проблем імміграції і її наслідків для Канади здійснюються під егідою Російської Асоціації вивчення Канади та всесвітньовідомим східноєвропейським цен¬тром кана¬до¬знав¬ства – Інститутом США і Канади РАН. Спів¬ро¬біт-ни¬ця даного закладу В. Ажаєва опублікувала статтю, де зус¬трі¬ча¬ються подібні до нашої дисертаційної проб¬ле¬ма¬ти¬ки сюжети. Зокрема, вона відслідковує проблеми спів¬від¬ноше¬ння імміграції з етнічною композицією сучасної Канади крізь призму оцінок канадськими нау-ковцями таких явищ, як бага¬то¬куль¬турність, англо-французький дуалізм, проблема на¬ці-ональної канадської самобутності. Старший науковий спів¬робіт¬ник Ін¬сти¬туту США і Канади А.І. Черкасов, визначаючи до якої межі сучасна іммі¬гра¬ція впливає на процес формування етнічної специфіки канадського сус¬піль¬ства, вважає, що зміни, які від¬бу¬лись у Канаді про-тягом 1980-90-х рр., дозволяють стверджувати, що Канада – країна етніч¬них меншин, де жодна етнічна група канадців не складає більшості населен¬ня країни в цілому.
Серед українських фахівців у галузі іммі¬гран¬то¬знав¬ства хотілось б ви¬ді¬ли¬ти дослідження провідного вченого Черні¬вець¬кого університету, доктора історичних наук О.І.Сича. Так, чимало цікавого матеріалу і важливих міркувань щодо азіатської імміграції в Канаді і її наслідків для цієї країни міститься в його статті, надрукованій у жур¬налі “США: ЭПИ” 1). В іншій своїй статті він торкається пи¬тання сто¬сов¬но останньої хвилі імміграції з України до Країни кленового листка.
Різноманітні аспекти міжетнічних контактів сучасної укра¬їн¬сь¬¬кої етнічної групи в Канаді, котра виникла внаслідок іммі¬гра¬цій¬них хвиль аналізуються у статті професора Кожолянко Г.К.2). Еволю¬ція української етнічної групи в сучасній Канаді досліджу¬ється в працях та наукових статтях Макара Ю.І., Макара В.Ю., Лановика Б.Д.
Етнічний феномен як важливий компонент внутрі¬шньо¬політичного життя канадської держави та різноманітні аспекти політики багатокультурності стали предметом теоретичного аналізу у працях провідного українсь¬кого дослідника у сфері міжетнічних відносин В.Б.Євтуха.
Характеризуючи в цілому радянську, сучасну російську та українську на¬укову літературу, яка торкається проблем імміграції, можемо стверджувати, що в ній фактичний матеріал підібраний з належною ретель¬ністю, всебічно осмислений, систематизований і упорядкований. Радян¬сь¬ка і пострадянська історіографія імміграції послужила фундаментальною ви¬хідною точкою не лише при здійсненні комплексних досліджень в галузі осмис¬лення даного феномену канадської історії, але й слугувала виробленню адек¬ват-но¬го розуміння загального концептуального підходу науковців до яв謬ща імміграції як такого. До того ж зауважимо, що здобутки канадознавства на теренах колишнього СРСР носили менш ідеологічно заангажований харак¬тер, ніж дослідження в галузі американістики. Це зауважують і канадські істо¬рики: “Образ Канади у радянських публікаціях істотно відрізняється від образу США у тому вигляді, в якому він склався до 1985 р.” 1).
В зарубіжній історіографії найбільш впливовими дослід¬жен¬нями, що заку¬¬мулювали як досягнення методологічного характеру сучасних гумані¬тар¬них дисциплін, так і науково вивірений підбір емпіричного матеріалу, є пра¬ці професора Ентоні Річмонда. Роботи Річмонда характеризу¬ють¬¬ся як своєю грун¬тов¬ніс¬тю (автор вивчав і оцінював імміграцію під усіма мож¬ли¬вими ра¬курсами: від раціональних і ірраціональних мотивів пове¬дін¬ки іммі-грантів у новому середовищі до проблем суспільних кон¬флік¬тів), так і глибиною висновків (науковець будь-яке твер¬джен¬ня під¬кріп¬лює статистичн謬ми даними чи науковим доробком інших дослідників, користуючись різ¬ни¬ми мето¬до¬ло¬гічними схемами).
Вивчаючи зміни в сучасній етнічній структурі Канади під впливом імміграції, нашу увагу привернула стаття Дж. Беррі, який піддав аналізу процес взаємостосунків приймаючого суспільства з новоприбульцями і на цій осно¬ві розробив теоретичні схеми таких відносин, що дозволяє рекомендува¬ти найбільш безболісний, на його думку, шлях входження іммігрантів до но¬вого суспільства. Імміграцію, як важливий чинник соціальних змін су¬час¬ного канадського суспільства, визнають такі поважні фахівці в галузі ка¬на-дознавства, як Д.Бретон, В.Ісаїв, У.Кальбах, Г.Рейц. Їх колективна праця чітко виокремлює одну з найбільш характерних рис сучасного іммі¬гра¬цій¬ного руху – осідання іммігрантів пе¬ре-важ¬но у великих містах. На¬уковці дослідили і зміни в етнічній мозаїці канадського міста під впл謬вом но¬во¬при¬буль¬ців. Цікавим є в їх книзі і визначення тенденції зворот¬нього впливу, а саме: процесу урбанізації на етнічні взаємо¬зв’яз¬ки серед самих іммігрантів.
Спільне дослідження канадських науковців Б.Рея, Г.Халсета, Б.Джон¬сона було сфокусоване на аналізі проблем просторового ареалу розселення сучасних іммігрантів. З огляду на сучасний нерівномірний геогра¬фіч¬но-те¬риторіальний розподіл іммігрантів у країні прибуття, їх працю слід вва¬жа¬ти досить важливим внеском у сучасні іммігрантознавчі студії.
Щоб скласти уявлення про місце, роль і значення імміграції в етнічній багатоукладності канадського суспільства 1980-90-х рр., чимало корисної інформації можна почерпнути із дослідження професора А.Хечта,Р.Вогесланга. Грун¬туючись на географічному підході, автори вивчали етніч¬ні зміни серед населення певного регіону, що були викликані іммі¬гра-цій¬ними хвилями.
Зазначеною проблематикою цікавились і франкомовні дос¬лід¬ни¬ки. Зокрема, вони звертали увагу, в першу чергу на вплив імміграції на етнічний склад населення та економічний розвиток, вклю¬чення новоприбулих у нову соціальну систему і т.д. Загалом, якихось принципових розбіжностей в оцінках іммі¬гра¬цій¬ного процесу між англо-канадськими фахівцями і франко-канадськими науковцями немає. І ті, і інші вважають, що імміграція є іма¬нен¬тним показником сучасного канадського та квебекського сус¬піль¬но¬го розвитку. Завдання наукових досліджень, на їх думку, полягає у ви¬робленні рекомендацій для урядових кіл з метою фор¬му¬лю¬ван¬ня належної політики стосовно включення іммігрантів у нову для них соціальну систему.
В останні десятиліття багато уваги іміграційним процесам і їх зв’язку з тією чи іншою етнічною групою було відведено у працях дос¬лідників, які за своїм походженням є представниками різних ет¬ніч¬них спільнот. Адже важливо для наукової об’єктивності вив-чити те, як оцінюються зміни у сус¬піль¬стві тими, хто є їх носієм.
З цією метою дисертант звернувся до книжок, що виходили у серії: “Покоління: Історія народів Канади”, у якій віддзеркалені погляди авторів на історію та сучасний стан тих етнічних груп, представниками яких вони є.
Поява окремих етнічних груп, що виникли внаслідок іммі¬гра¬ціі, а також і погляди їх представників відбились на ставленні уря¬ду до цих меншин, який своє ставлення втілив у форму політики багатокультурності. Незважаючи на те, що оцінки такої політики ко-ливаються від апологетичних до вкрай негативних і за¬пе¬реч¬ли¬вих, всі без винятку науковці вважають, що політика бага¬то¬куль¬турності – це урядова відповідь на зміни, спричинені імміграцією в етнічній мозаїці канадського суспільства.
Поряд з офіційними документами канадських властей, котрі визначили сутність імміграційної політики Канади, кращому розумінню проблеми сприяв матеріал, що міститься в дос¬лід¬жен¬нях Г.Тропера, Е.Діркса. Вказані дослідники не лише прос¬лід¬ку¬вали еволюцію іммі¬гра¬цій¬ної політики, але й визначили її найсуттєвіші риси та пріоритети.
Bплив імміграції на економічне життя ка¬над¬сь¬ко¬го сус¬піль¬ства про¬слід¬ко¬вується у працях Ф.Хокінс, П. Онглі та Д. Персо¬на.
Соціально-економічний внесок іммігрантів та оцінки змін структури зайнятості на ринку робочої сили, переміни у характері продуктивних сил, збільшення чи зменшення робочої зайнятості як серед канадського населення, так і серед самих іммігрантів найбільш аргументовано викладено у працях Д.Блума, Г.Греньє, М.Гундерсона.
Серед праць загального характеру, які розкривають суттєві моменти політичної та соціальної історії сучасної Канади,а також визначають особливості імміграційного потоку 1980-90-і рр. ХХст. До Країни кленового листка слід назвати праці Р.Бозвелла, М.Бамстеда, В.Дугласа.
Підсумовуючи екскурс в іммігрантознавство з проблематики соціально-економічних та етнополітичних наслiдків імміграції для Канади, ми можемо відмітити наступне. Існуюче розмаїття ме¬то¬до¬ло¬гічних підходів, вивірені часом та визнані науковцями різних істо¬рі¬огра-фічних шкіл універсальні принципи ака¬де¬міч¬но¬го аналізу дозволили синтезувати великий фактичний матеріал, вивчити кіль¬кіс¬ні показники, виявити основні тенденції в розвитку сучасної канадської імміграції.
Однак, аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літе¬ра¬ту¬ри дає нам змогу стверджувати, що незважаючи на певні здобутки в розробці окремих аспектів основних положень дисертаційної теми, відсутні комплексні, узагальнюючі, підсумовуючі праці з ба¬га-то¬ас¬пек¬тного аналізу наслідків сучасної імміграції в Канаді.
Джерельна база
Джерельною основою дисертації при аналізі імміграційного процесу в Канаді, тенденцій його розвитку та особливостей стали опубліковані статистичні збірники, останні переписи населення, най¬новіші канадські що¬річ¬ни¬ки, урядові видання, що містять дані про кількісні та якісні параметри сучасного імміграційного руху до Ка¬нади, статистичні додатки до монографічних праць різних дос¬лід¬ників.
Важлива інформація щодо чисельного складу сучасної імміграції до Канади була почерпнута з новітніх матеріалів, що видаються міністерствами та відділами федерального уряду відповідальними за імміграційну політику в країні, такими як Департамент Громадянства і Імміграції Канади та Економічною Радою Канади. Для визначення причин змін основних країн-джерел імміграції до Канади, встановлення етнічної приналежності сучасних новоприбульців, аналізу особливостей процесу роз¬се¬лен¬ня сучасних іммі¬гран¬тів по провінціях, найбільше прислужились кількісні дані, котрі зібрані і систематизовані у канадських статистичних щорічниках.
Інформацію про національно-етнічний склад сучасних но¬во¬при¬бульців, їх розподіл по категоріях відповідно до чинного іммі¬грантського законодавства Канади ми почерпнули із ка¬над¬сь¬¬кого що¬річника 1997 року. Зміна основних країн-джерел імміграції до Ка¬нади та порівняльне процентне співвідношення у 1960-1970-х рр. та 1980-1990-х рр. вивчена дисертантом на основі со¬ціо¬ло¬гіч¬них показників, що наявні у щорічнику 1992 року.
Виходячи з того, що сучасна хвиля імміграції складається на 70% з представників азіатсько – африканського регіону, причини їх масового прибуття до Канади, специфіку пристосування до приймаючого суспільства, встановлення характеру їх впливу на етнічну структуру канадського сус¬пільства, аналіз де¬мо¬гра¬фіч¬но¬го ресурсу новоприбульців нам вдалось дослідити на основі кількісних показників, котрі зібрані в різноманітних дослідженнях та статистичних матеріалів, що містяться у працях таких фахівців з іммігрантознавства та канадознавчих студій як В.Ліндстpома, В.Ноуліс, Р.Божо, А.Сіммонса. Кількісні зміни у демогра¬фіч¬ній композиції канадського населення під впливом імміграції здій¬сне¬но на основі аналізу найновіших переписів населення викладених у інфор¬ма¬тивній статті В. Рено та Ж. Бадеца.
Отже, наявні джерела дають загалом чимало інформації щоби відзначити найбільш характерні риси імміграції, чітко зафіксувати зміни, які мали місце під її впливом в соціальній сфері, дослідити сутність економічних і соціальних наслідків сучасного іммі¬гра-цій¬но¬го процесу.
У другому розділі – “Загальна характеристика сучасного імміграційного руху до Канади”, котрий складається з трьох па¬ра¬графів – роз¬гля¬да¬ють¬ся причини посилення міграційних пере¬су¬вань наприкінці ХХ ст., окреслюється динаміка імміграційно¬го ру¬ху до Канади в 1980 – 1990 рр., характеризується його соціально-про¬фесійний та демографічний склад, визначаються головні прин¬ци¬пи і завдання імміграційної політики канадського уряду на су¬час¬ному етапі.
Специфіка географічного ландшафту Канади та демографічні особливості цієї країни протягом багаторічної історії ставали спонукальними мотивами залучення іммігрантів. У другій половині ХХ ст., коли Канада стала однією з найбільш розвинутих країн світу, іммігранти зробили чималий внесок у динамічний розвиток канадського суспільства. Масовий потік повоєнної імміграції можливо порівняти за чисельністю хіба що з імміграцією кінця ХІХ – середини ХХ ст., коли Канада прийняла майже таку ж кількість іммігрантів, а якщо врахувати і імміграцію під час Другої світової війни, то й перевершила її.
Відповідно до потреб суспільного життя визначались пріоритетні завдання та цілі імміграційної політики Канади у повоєнні десятиріччя. Політика федерального уряду в галузі імміграції у повоєнні роки еволюціонувала від жорсткого рестрикційного відбору за расовими ознаками та національною приналежністю, що було спадком 1930-х рр., до відміни будь-яких обмежень за кольором шкіри у 1960-х рр. Результатом даної політики виявилось поступове зростання з року в рік вихідців з країн Третього світу.
На спонукальні мотиви імміграційних потоків значний вплив справили геополітичні зміни в сучасному світі та зміни у внутрішньополітичному житті багатьох країн, що традиційно були джерелами імміграції до Канади. Так, у 1980-1990-х рр. докорінно змінилась політична карта Азії і Африки. На місці колишніх ко¬ло¬ній і напівколоній з’явились незалежні країни, які відзначали вкрай нестабільним внутрішньополітичним становищем. Такі події, як громадянські війни в Сьерра-Леоне, Афганістані, Конго, конфлікт в Кашмірі між Пакис¬та¬ном і Індією на тлі набуття ними статусу ядерних держав, перехід Гонконгу під юрисдикцію Китаю, загострення політичних проб¬ле¬м у відносинах між Тайванем і континентальним Китаєм, фінансово-економічні потрясіння 1998 року в країнах Південно-Східної Азії, – все це сприяло посиленню міграційних рухів у сучасну епоху.
Не менш значною рисою для країн Третього світу є на сьогодні бурхливий приріст населення. “Демографіч¬ний вибух” у таких країнах с¬півпав з падінням темпів народжуваності у висо¬ко¬розвинених кра¬їнах. Отже, це стало ще одним потужним чинником посилення міграційних процесів.
Тому зрозуміло чому найбільшу кількість іммігрантів у період з 1980 по 1989 рр. до Канади дали країни Азії, Африки, Латинської Америки. Вихідці з цих континентів у вка¬за-ний період в імміграційному потоці становили біля 70%. У першій половині 1990-х років головними країнами імміграції для Канади стали: 1) Гонконг; 2) Філіппіни; 3) Індія; 4) континентальний Китай. У 1994 році тільки ці держави дали майже половину від загальної кількості всієї імміграції – 42,6%. Представники так званих “традиційних” джерел імміграції – країни Західної і Північної Європи у кількісному відношенні (окрім Великобританії, яка займає аж восьму позицію) опинились поза першим десятком.
У третьому розділі – “Імміграція як фактор змін в етнічній структурі канадського суспільства” – дослід¬жу¬ється на¬ціо¬наль¬но-етнічний склад сучасних іммі¬гран¬тів та їх вплив на етно¬лін¬гвіс¬тич¬ну композицію прий¬ма¬ючої країни, вивчаються зміни в етнічній “мозаїці” Канади під впливом теперішньої імміграційної хвилі. Вис¬віт¬лю¬єть¬ся політика багатокультурності у 1980-1990 рр. Розділ має три параграфи.
Масове прибуття переселенців з різних країн і континентів посилює і урізноманітнює етнічні компоненти в багатокультурній палітрі сучасного канадського суспільства. За даними перепису 1991-го року, у Канаді нараховується понад 100 етнічних груп, періодичні видання в країні виходять на 60 мовах. Причому така строкатість в першу чергу стала можливою завдяки імміграції.
Етнічна композиція сучасної Канади, сформована під впливом імміграції, виглядає наступним чином. Іммі¬гра¬ція до Канади 1989-1997 рр. становила у середньому більше, ніж 200 тис. в рік. Із тих, хто оселився в Канаді у 1996 році з загальної кількості 225 тис. новоприбулих, тільки 10 тис. складали вихідці з Європи, а 144 тис. із країн Азії.
Немовби територіальним фокусом такої “східниза¬ції” стала провінція Британська Колумбія, де на 1991 рік 11% населення становили вихідці з Азії. А китайська спільнота на сьогодні є найбільшою етнічною групою серед інших етносів не тільки у м. Ванкувер, але й у інших найбільших канадських містах.
Така головна тенденція в етнічних процесах сучасної Канади приводить до вельми знаменного феномену, наслідки якого тепер навіть важко передбачити, а саме: зменшення питомої ваги англо- і франко-канадців у загальній пропорції канадського населення.
Коли у 1991 р. англо-канадці складали менше, ніж 40% від сукупної чисельності жителів канадської конфедерації, то в 1996 році англо-канадці становили вже лише 38,9% загального числа населення Канади.
Великий наплив іммігрантів з країн Третього світу відчутно змінив і етнолінгвістичну структуру сучасного канадського суспільства. Відчутний потік іммігрантів з КНР, Гонконгу, Тайваню зробив китайську мову третьою розмовною в країні.
Останні статистичні дані перепису населення в Канаді виявили наступні – певною мірою сенсаційні – моменти. Рідною мовою для кожних семи із десяти сучасних іммігрантів є інша, аніж англійська чи фран¬цузька. Причому, число осіб, які взагалі не розмовляють ані англійською, ані французькою мовами завдяки іммі¬гра¬ції за період з 1981 по 1991 р. подвоїлось, а значну частку в цій категорії становлять вихідці з КНР та іспаномовних країн.
При умові збереження вказаних тенденцій деякі дослідники прогнозують, що до 2050 р. представники білої раси будуть становити меншість населення країни.
Четвертий розділ – “Імміграція в контексті со¬ці¬аль¬но-економічних процесів у Канаді в кінці ХХ ст.” – присвячено дослідженню проблеми робочої зайнятості сучасних іммігрантів на канадському ринку робочої сили та проблеми взаємозв’язку етнічного походження іммігранта з його соціально-професійним статусом у приймаючій країні. Розділ має два параграфи.
Визначаючи характер соціально-економічних наслідків імміграції для канадського суспільства, у тому числі досліджуючи проблеми зайнятості новоприбулих у приймаючому суспільстві, варто зауважити наступне. Завдяки імміграції канадський ринок робочої сили є одним з найбільш врегульованих серед індустріальних держав світу, до того ж імміграція є одним з невід’ємних факторів загального економічного росту Канади; адже вона є спонукальною силою ство¬ре¬ння нових робочих міст, забезпечення збуту для канадських товарів, регулярної сплати податків, усунення нестачі в робочій силі, утримання на належному рівні межі соціальної забезпеченості і доходів. Етнічне походження іммігранта більше не є визначальним фактором його соціально-професійного становища в країні; щоб визначити місце іммігранта у соціально-економічній ієрархії приймаючої країни краще взяти до уваги такі чинники як стартові можливості іммігранта, рівень освіти, кра¬їну останнього місцеперебування, знання мов, кваліфікацію і т.ін. При наявності значної кількості представників “видимих меншин” у міграційному потоці почав набувати сили феномен “зсуву” економічної ініціативи від уродженців Канади до іммігрантів. Сучасні іммігранти з Третього світу досить швидко проникають у престижні галузі, а, отже, змінюють природу і характер як економічної зайнятості, так і загальну орієнтацію економічної зовнішньої політики Канади, в якій дослідники вже на сьогодні виділяють “азіатський вектор”. Так, канадські фінансово-економічні інвестиції у країни азіатсько-тихоокеанського регіону на сьогодні складають 10% від сукупних інвестицій Канади у зарубіжні країни і виявляють тенденцію до зростання.
У висновках підведено підсумки дослідження і наго¬ло¬шує¬ться на наступному :
1) у сучасному світі склалась, з одного боку, відносно невелика група високорозвинених країн, у тому числі Канада, зі стійкою політичною системою, високими темпами інформаційно-технологічного розвитку, значним рівнем економічного та соціального благоустрою, з іншого – основна маса країн, що перебувають ще у періоді індустріальної, а то й перед¬ін¬дус¬трі¬аль¬ної технології; у таких суспільствах мають місце масова бідність, бурхливий приріст населення, нестабільність внутрішньо¬по¬лі¬тичного життя; якщо додати сюди ще й постійні міжетнічні конфлікти як всередині таких країн, так і з сусідніми державами, то багатьма жителями подібних регіонів єдиний вихід у покращенні свого життя вбачається у переселенні в розвинені країни;
2) наслідком цього виявилась зміна країн-джерел імміграції до Канади та різке збільшення числа вихідців з країн Третього світу у загальному іммі¬гра¬цій¬ному потоці (жодна з країн Західної і Північної Європи, а також США не входить на сьогодні до п’ятірки країн, що дають найбільшу кількість іммігрантів) і, отже, зростання у канадському суспільстві етнічних груп, що належать до так званих “видимих меншин”;
3) наплив чималої кількості представників “видимих меншин” на фоні змен¬шення сукупної чисельності англо- та франко-канадців мав своїм наслідком досить відчутну етнічну переструктуризацію канадського сус¬піль¬ства, якій притаманні наступні характерні риси:
а) новоприбулі привели до зменшення вживання офіційних мов у країні (третьою розмовною мовою в Канаді є китайська, яка у 1990-х рр. витіснила з цієї позиції італійську);
б) схильність іммігрантів оселятись у найбільших мега¬по¬лі¬сах країни та у високорозвинених провінціях, в першу чергу Онтаріо, Британській Колумбії, Квебеку, привели до переваги ет¬ніч¬них груп з афро-азіатського регіону та Латинської Америки над вихідцями і нащадками з європейських країн та посилили дисбаланс у територіальне заселення країни, оскільки деякі регіони Канади залишились майже незайманими новоприбулими;
в) маючи явну чисельну перевагу над іншими етнічними групами у локальних ареалах розселення, сучасні іммігранти досить швидко вирівнюють своє економічне становище із місцевими жителями; маючи непогані стартові можливості, новоприбулі з часом витісняють зі свого ареалу місцевих жителів і, таким чином, змінюють фізичний та локальний генотип й географічний ландшафт певної місцевості;
г) оскільки такі зміни, як правило, викликають певне занепокоєння збоку “чартерних груп” Канади, а до того ж імміграція має іманентну рису конфліктності, то федеральний уряд, прагнучи гармонізувати міжетнічні зв’язки, вдався до утвердження доктрини етніч¬но¬го плюралізму у формі політики ба¬га¬то¬куль¬тур¬но¬сті; але так як дана політика є відповіддю на суспільні зміни в етнічній царині життя канадців, то таку політику ми розглядаємо як відображення нової канадської соціальної реальності і як констатацію того факту, що Канада на сьогодні – це країна етнічних меншин, де вже навіть англо- та франко-канадці не мають значної чисельної переваги; а в таких містах, як Торонто і Ванкувер, англо-канадці вже навіть не є етнічною більшістю вже з 1980-х рр., хоча й продовжують ще бути “домінуючими” в економічній та політичній елітах;
4) соціально-професійні щаблі, які займають сучасні іммігранти вже не визначаються сьогодні тільки етнічним походженням, як це було характерно для попередніх хвиль імміграції, коли іммігранти були недопредставлені у вищих ешелонах соціально-економічної ієрархії суспільства і перепре¬д¬став¬лені у нижчих; а майже виключно стартовими можливостями серед самих іммігрантів, котрі, до речі, мають чималі кошти для вкладення в економіку приймаючої країни;
5) проникнення сучасних іммігрантів у престижні галузі економіки і привнесення в країну мільярдних інвестицій (напр. 29 млрд. дол. у 1993 р.) змінює як природу і характер економічної зайнятості всередині країни, так і загальну спрямо¬ва¬ність ведення зовнішньоторговельної політики.
Основний зміст дисертації відображено автором у таких публікаціях:
1) Лупул Т. Деякі економічні аспекти сучасної імміграції в Канаді // Наукові записки Тернопільського педагогічного уні¬вер¬ситету. Серія: Історія. -Тернопіль.- 1999.- Вип. IX.- С. 146-149.
2) Лупул Т.Я. Иммиграция как фактор этнических изменений в Канаде (80-90-е годы) // США – Канада: Экономика, Политика, Культура.- 1999.- № 8.- С. 98-103.
3) Лупул Т. Методологічні підходи в сучасному ка¬надоз¬нав¬стві до вивчення процесу імміграції (1980 -1990-і рр.) // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія: Історія.- Тернопіль.- 1999.- Вип. VIII.- C. 190-194.
4) Лупул Т.Я. О некоторых концепциях иммиграции в современной англоканадской историографии // Российские исследования о Канаде. – 1997.- Вып.2. – С. 178 – 188.
5) Лупул Т. Проблема етно-демографічного впливу імміграції на канадське суспільство у 1980-1990 рр. // Пи¬тання історії нового та новітнього часу (Збірник на¬уко¬вих статей). – Чернівці: Рута, 1997. – Вип. 6.- C. 287-296.
6) Лупул Т.Я. Современные миграционные процессы в Канаде // Российские исследования о Канаде. – 1999.- Вып. 3.- С. 168- 181.
7) Лупул Т., Сич О. Соціальна динаміка малих іммігрантсь¬ких груп у канадському суспільстві // Українська еміграція в історії та літературі. Матеріали міжнародної наукової конференції 18 – 20 вересня 1996 р. – Тернопіль, 1996.- С. 74 – 77.
8) Лупул Т.Я. Сучасна українська імміграція до Канади і її вплив на самобутню культуру українських канадців // Етно¬на¬ці¬о¬наль¬ний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття. Тези п’ятої Міжнародної науково-практичної конференції 22 – 25 травня 1997 р. – Київ – Чернівці, 1997.- (0,12 др.арк.).
Анотація
Лупул Т.Я. Сучасна імміграція в Канаді: основні тенденції та особливості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата істо¬рич¬них наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія.- Чер¬ні¬вець¬кий державний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, 1999.
У дисертаційному дослідження вивчаються основні аспекти сучасного імміграційного процесу в Канаді. Досліджено чинники посилення міграційного руху на¬при¬кінці століття, проаналізовано імміграційну політику та політику багатокультурності Канади на сучасному етапі, висвітлено чисельність, національно-етнічний та соціально-професійний склад сучасних іммігрантів. Вказано на особливості географічного розселення іммі¬грантів у країні при¬буття. Було встановлено, що сучасна хвиля імміграції до Канади має чіткі і своєрідні риси, що різко відрізняє її від попередніх хвиль, а також відчутно впливає і змінює етнічні та соціально-еконо¬міч¬ні ком¬по¬нен¬ти канадського суспільства. Аналіз сучасного імміграційного процесу в Канаді дозволяє виробити наукові рекомендації щодо імміграцій¬ної та етнічної політики держави. Перспективним є вико¬ристання здобутих вис¬нов¬ків у навчальних курсах з новітньої історії Канади, історичної етнології та методології історії.
Ключові слова: імміграція, етнічність, інтеграція, робоча сила, робоча зайнятість, “видимі меншини”.
Аннотация
Лупул Т.Я. Современная иммиграция в Канаде: основные тенденции и особенности. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кан¬ди¬да¬та исторических наук по специальности 07.00.02 – Все¬мир¬ная история. – Черновицкий государственный уни¬вер¬си¬тет им. Ю. Федьковича, Черновцы, 1999.
В диссертации изучены основные аспекты современного иммиграционного процесса в Канаде. Исследованы причины усиления миграций в конце ХХ столетия, дан анализ иммиграционной политики и политики многокультурности Канады на современном этапе, освещены численность, национально-этнический и социально-профессиональный состав сов¬р嬬ме¬нных иммигрантов. Показаны особенности геогра¬фического расселения имми-грантов в принимающей стране. Установлено, что современная волна иммиграции в Канаду имеет определенные и своеобразные черты, которые резко отличают ее от предыдущих, а также ощутимо влияют и изменяют этнические и социально-эконо¬мические ком¬по¬нен¬ты канадского общества. Современная иммиграция в Канаде прежде всего отличается значительным числом выходцев со стран “Третьего мира” (77 % от общего количества прибывших в первой половине 1990-х годов); ощутимы являются показатели образо¬ватель-ного уровня иммигрантов с внушительными стартовыми экономи¬чес¬кими возможностями. Влияние, которое оказывает иммиграция на этнические и демографические процессы, в современном канадском обществе являются немаловажными для осмысления феномена канадской современной действительности. Имеется ввиду, в первую очередь, увеличение числа граждан неангло¬ка¬над¬ско¬го и нефранко¬канад¬ского происхождения на общем фоне падения общей чисельности англоканадской и франкоканадской этнических групп. Современ¬ные иммигранты имеют висшие по¬ка¬за¬те¬ли суммарной фертиль¬ности нежели выходцы из англоязычной и франкоязычной среды. В связи с этим де¬мо¬гра¬фи¬чес¬кое давление иммигрантов на канадское общество проявляется в омолаживании возрастной структуры канадцев. Политика ка¬над¬ско¬го пра¬ви¬тель¬ства в сфере иммиграции достаточно быстро отреагировала на изменения политического ландшафта мира. Как и в предыдущие годы, главным критерием, который учитывается при разработке и осуществлении иммиграционной политики, остается эконо¬мичес¬кий интерес страны; также учитываются чиновниками от иммиграции и такие черты, как этническая принадлежность по¬тен¬циа-льнных иммигрантов, объем и целесообразность потока имми¬гра¬ции в некоторые провинции, влияние на процесс принятия и механизм разработки иммиграционных законов разных теневых структур политических лоббистов, средств массовой информации с целью обеспечения интересов тех или иных этнических меньшинств. Такие факторы способствовали тому, что наиболее заметной особенностью в иммиграционной политике была ставка на увеличение наиболее важной категории – “экономических иммигрантов” (бизнес-иммигранты + высококвалифицированные специалисты), которые становят более половины от общего числа иммигрантов в 1990-х гг. Анализ канадоведческих подходов относительно проблемы адаптации и интеграции имми¬грантов имеет рекоменда¬цион¬ный характер для иммиграцион¬ной и этни¬чес¬кой политики государства. Перспективным видится испо¬ль¬зо¬ва¬ние полученных в диссертации выводов в учебных курсах по но¬вей¬шей истории Канады, исторической этнологии и ме¬то¬до¬ло¬гии истории.
Ключевые слова: иммиграция, этничность, интеграция, рабочая сила, рабочая зайнятость, “видимые меньшинства”.
Summary
Lupul T.Y. Modern Immigration in Canada: Main Trends and Specialities.- Manuscript.
Dissertation for the Candidate’s degree in the field of historical sciences, specialization 07.00.02 – World history. Chernivtsi State University named after Yu.Fedkovich.- Chernivtsi, 1999.
The thesis presented deals with main figures of the modern immigration process in Canada. It has been studied the factors of force migrations in the last decade of the XXth century, immigration policy and multicultural policy of modern Canada, quantity, ethnic origins and social / professional status of immigrants. It was indicated the character of geographic location of immigrants in host country. The research has proved that new wave of immigrants to Canada has differentiated from previous ones. Except that, modern immigration in Canada has powerful influence on the charter groups. The analysis of Сanadian studies concerning to problems of integration and adaptation of immigrants in a process of involving them into a new society can be adapted by the government of Canada (or Ukraine) to implement new governmental policies and procedures. The research information obtained may also be used as subject matter in the teaching of contemporary history of Canada, Ethnology and Methodology of History.
Key words: immigration, ethnicity, integration, force labour, employment, visible minorities.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
