.

Удосконалення методів проектування базових конструкцій верхнього жіночого одягу: Автореф. дис… канд. техн. наук / А.Ю. Білевич, Держ. акад. легкої п

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 3576
Скачать документ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

БІЛЕВИЧ АЛЛА ЮРІЇВНА

УДК 687. 016. 5

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ
ПРОЕКТУВАННЯ БАЗОВИХ КОНСТРУКЦІЙ
ВЕРХНЬОГО ЖІНОЧОГО ОДЯГУ

Спеціальність 05.19.04 – технологія швейних виробів

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Київ – 1999
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній академії легкої промисловості України (ДАЛПУ) Міністерства освіти України.

Науковий керівник – кандидат технічних наук доцент
Кузнєцова Нонна Дмитрівна, ДАЛПУ,
кафедра технології та конструювання
швейних виробів.

Офіційні опоненти:
доктор технічних наук професор Щербань Володимир Юрійович, ДАЛПУ, завідувач сектором теоретичної механіки кафедри фізики;
кандидат технічних наук доцент Міщенко Ганна Іллівна, Хмельницький інститут конструювання та моделювання швейних виробів, проректор.

Провідна установа:
Технологічний університет “Поділля” Міністерства освіти України, м. Хмельницький.

Захист відбудеться “17” листопада 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.04 у Державній академії легкої промисловості України, 252011, м. Київ – 11, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДАЛПУ, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий “10” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.т.н. професор Журавський В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до Програми розвитку легкої промисловості України до 2000 року один з приорітетних напрямків полягає у підвищені конкурентоспроможності і якості товарів широкого вжитку. У цьому зв’язку розробка та освоєння нових форм виконання проектних робіт при створенні одягу, що грунтуються на використанні сучасних технічних засобів, є важливим завданням, яке стоїть перед працівниками швейної галузі.
Поряд із загальними вимогами, що висуваються до виробів промислового виробництва (корисність, надійність, вигода використання), при проектуванні одягу особливе значення має також задоволення різноманітних особистих вимог споживачів. Окреме місце серед них посідають вимоги художньо-естетичного порядку, що чималою мірою ускладнює процес промислової розробки одягу.
Розвиток науки, техніки, технології промислового виробництва визначив можливість вирішення означеної проблеми з використанням принципів та методів типового проектування. При цьому головне завдання полягає у попередній інженерно-технічній розробці базових зразків одягу. На їхній основі створюються різноманітні моделі-модифікації з урахуванням розвитку художнього стилю, зміни вимог споживачів та інших чинників.
У нинішній час трудомісткість підготовки базових конструкцій у загальному процесі створення одягу становить близько 60-70%. При цьому характерною особливістю є використання традиційних методів конструювання, заснованих на площинному вирішенні задач об’ємного проектування.
Враховуючи важливість якнайповнішого задоволення індивідуальних вимог споживачів при розробці одягу промислового виробництва, а також необхідність підвищення якості виконання проектних робіт актуальними і своєчасними є дослідження, спрямовані на вирішення науково-технічних завдань щодо подальшого удосконалення методів проектування базових конструкцій одягу з використанням сучасної обчислювальної техніки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з тематичним Планом держбюджетних науково-дослідних робіт Міністерства освіти України до 2000 рoку, які здійснені у Державній академії легкої промисловості за напрямком “Нові наукомісткі технології виробництва матеріалів, виробів широкого вжитку та спеціального призначення”.
Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягала в удосконаленні методів розробки базових конструкцій жіночого верхнього одягу у системі автоматизованого проектування на основі встановлення залежностей між конструктивними параметрами виробів.
Для досягнення поставленої мети у роботі передбачене вирішення таких завдань:
1. Конкретизація складу та змісту основних вихідних даних, що визначаються особистими вимогами споживачів і необхідних для вирішення художньо-естетичних завдань типового проектування одягу.
2. Формування інформаційно-графічного масиву даних про художньо-конструктивне рішення базових форм одягу.
3. Розробка математичного, інформаційного і програмного забезпечення для побудови розгорток поверхні базових форм одягу у системі автоматизованого проектування.
4. Розробка принципової структурної послідовності створення базових конструкцій верхнього жіночого одягу на стадії ескізного проекту.
Як об’єкт досліджень обрані конструкції базових моделей верхнього жіночого одягу (зміст робіт, методи та засоби їхнього проектування).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній викладені і теоретично обгрунтовані структура та зміст творчих робіт на стадії ескізного проекту, спрямовані на створення базових конструкцій одягу, і розроблені рекомендації щодо їх виконання, у тому числі:
• спосіб характеристики будови фігури споживача щодо конструювання одягу різних видів, в основі якого лежить принцип ділення поверхні фігури людини за антропоморфними поясами з встановленням характерних точок та ліній переходу;
• методика визначення базових варіантів форм одягу, яка забезпечує можливість підвищення ефективності спільної роботи спеціалістів при створенні нових зразків виробів на основі більш повної кількісної характеристики форм одягу, що проектується;
• метод побудови розгорток поверхні одягу, заснований на встановлених закономірностях і виявлених нових функціонально зумовлених зв’язків між конструктивними параметрами одягу (на прикладі основної ділянки плечових виробів), що забезпечує мінімальні похибки при заданій точності побудови;
• метод побудови деталей базових конструкцій одягу, заснований на модульному принципі, особливість якого визначається удосконаленою послідовністю розробки деталей конструкції виробу у системі автоматизованого проектування за рахунок вилучення етапів побудови лінійного каркасу фігури людини та одягу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
• запропонований склад та зміст інформації щодо проектування макетів типових фігур, промислових манекенів для одягу, а також для розробки нових стандартів, які відбивають характеристику жіночих фігур щодо умов промислового виробництва;
• підготовлений інформаційно-графічний масив даних для більш повної кількісної характеристики форми зразка одягу, що проектується, (на прикладі плечової ділянки верхніх жіночих виробів) у вигляді бібліотеки (каталогу) базових варіантів її художньо-конструктивного рішення;
• розроблені алгоритми та програми для апроксимації основної ділянки опорної поверхні типової (індивідуальної) жіночої фігури і плечової ділянки виробу тривимірними геометричними образами; для побудови розгорток плечової ділянки одягу різних видів та художньо-конструктивних рішень. Вони стали основою розробки нової форми виконання проектних робіт із застосуванням сучасних обчислювальних засобів на стадії ескізного проекту.
Результати роботи пройшли апробацію у виробничих умовах ДЗАОШТФ “Дніпро” (м. Дніпропетровськ), СУШАТ “Весна” (м. Львів), українсько-білоруськом АТЗ “Покстерс” (м. Київ), ТОВ “Маринка” (м. Київ).
Теоретичні та практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі ДАЛПУ при виконанні лабораторних робіт, курсових і дипломних проектів.
Особистий внесок здобувача полягає у постановці та вирішенні теоретичних і експериментальних завдань. Статті опубліковані у співавторстві із Н.Д.Кузнєцовою, підготовлені при її безпосередній участі як наукового керівника.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження доповідалися, обговорені та отримали позитивну оцінку на II-му Міжнародному симпозіумі “Творчість. Технологія. Маркетинг” Технічного Університету Молдови у 1997 р. (м. Кишинів), на XI-й Міжнародній конференції Технічного Університету “Г. Асаки” з текстилю та шкіри у 1997 р. (м. Ясси, Румунія), на наукових конференціях молодих учених та студентів ДАЛПУ (1997 – 1999 рр.).
У повному обсязі результати дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на науковому семінарі кафедри технології і конструювання швейних виробів (березень, 1999 р.), і на міжкафедральному науковому семінарі (квітень, 1999 р.)
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих робіт.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Основна частина роботи викладена на 153 сторінках, містить 43 рисунка, 13 таблиць. Перелік літературних джерел налічує 136 найменувань. Додатки наведені на 59 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, представлений стислий аналіз проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі здійснений огляд матеріалів щодо проблеми типового проектування та аналіз досвіду промисловості щодо використання базових зразків одягу при створенні моделей-модифікацій.
Встановлено, що актуальними є два цикли робіт, які спрямовані на більш повне задоволення вимог споживачів до сучасного одягу, включаючи особисті вимоги художньо-естетичного порядку.
До першого циклу входять роботи щодо проектування базових зразків одягу, у т.ч. щодо перспективного проектування асортименту одягу з урахуванням його цільових функцій та конкретних умов використання. Це є цикл перспективного проектування.
До другого циклу входять роботи щодо безпосереднього проектування на основі даних про базові зразки різноманітних моделей-модифікацій одягу. Це цикл поточного проектування.
Очевидно, що якість робіт, які виконуються у другому циклі, великою мірою залежить від якості проектування базових зразків одягу, що і визначило напрямок подальшого дослідження.
Виявлено, що виконані у різний час науково-дослідні роботи щодо удосконалення проектування базових зразків одягу визначили два напрямки творчої діяльності у цій сфері.
Перший напрямок пов’язаний із формуванням та конкретизацією вихідних даних необхідних для створення базових зразків одягу. Виявлено, що у процесі вирішення художньо-естетичних завдань проектування особливу роль відіграють вихідні дані про поверхню фігури людини та про поверхню зовнішньої форми одягу.
Встановлено, що наявна на сьогодні інформація про характеристику поверхні фігур типової тілобудови недостатня як для розробки одягу, так і для проведення досліджень з проблем конструювання. У цьому зв’язку вимагають вирішення завдання пов’язані з конкретизацією даних про будову поверхні фігури людини.
Що стосується характеристики форми проектованого одягу, то нараз вона, як правило, представлена ескізом, який розроблений художником. Недостатній обсяг наявних при цьому кількісних даних визначає актуальність вирішення завдань щодо конкретизації інформації про художньо-конструктивне рішення форми одягу, що використовується на стадії ескізного проекту.
Дослідження іншого напрямку присвячені розвитку принципів та вдосконаленню методів проектування базових конструкцій одягу.
На сьогодні нагромаджено чималий практичний матеріал щодо розробки базових конструкцій одягу. Але внаслідок приблизного розрахунково-графічного характеру традиційних методів, зміна конструктивних параметрів одягу великою мірою залежить від рівня кваліфікації та суб’єктивних особливостей фахівців.
Для ефективного вирішення завдань типового проектування важливе створення нетрадиційных методів розрахунку конструкцій виробів із застосуванням сучасної обчислювальної техніки. Аналіз існуючих методів розробки деталей одягу у системі автоматизованого проектування (ЦНДІШП, УкрНДІШП-КТІЛП та ін.) виявив, що, незважаючи на різний перелік робіт, які при цьому виконуються, їм притаманна спільна послідовність переробки інформації, а саме: поверхня фігури людини – поверхня зовнішньої форми одягу, що проектується – розгортки поверхні зовнішньої форми одягу.
Виконаний аналіз матеріалів щодо розглядуваної проблеми дозволив уточнити мету і визначити шляхи вирішення поставлених завдань.
У другому розділі викладені матеріали дослідження стосовно вирішення першого завдання спрямованого на конкретизацію складу та змісту вихідних даних, що визначаються особистими вимогами споживачів і необхідних для створення базових зразків одягу. З цією метою виконано аналіз основних способів характеристики поверхні фігури людини та поверхні форми одягу, що проектується.
У результаті проведеного дослідження запропоновано склад інформації стосовно будови поверхні фігури людини. Для конструювання одягу різних видів був опрацьований спосіб характеристики поверхні жіночої фігури. Він відрізняється від традиційних тим, що у його основі лежить принцип поділу поверхні фігури людини на антропоморфні пояси з виділенням характерних точок та ліній переходу (рис. 1, табл. 1, 2).

Рис. 1 Антропоморфні пояси жіночої фігури

Таблиця 1
Антропометричні точки, використовувані для локалізації антропоморфних поясів жіночої фігури

Умовне позначення антропометричних точок Найменування антропометричних точок
відповідно до стандартів латинське запропоноване (рис. 1)
а ve 1 верхівкова

gn 2 підборіддєва

nu 3 потилична
б се 4 шийна
в
5 основи шиї збоку
ц
6 основи шиї спереду
о ар 7 задній кут підпахової западини

de 8 дельтоїдна
н аа 9 передній кут підпахової западини
с
10 “корінь” грудної залози
ф
11 основи грудної залози

is 12 клубово-гребенева

13 висоти підсідничної складки
и rа 14 променева
ш sr 15 шилоподібна радіальна

da 16 пальцьова
м
17 колінна

dl 18 надступнева зовнішня
Таблиця 2
Локалізація антропоморфних поясів жіночої фігури
Найменування антропоморфних поясів (рис. 1) Найменування антропометричних точок, через які проходять межі антропоморфних поясів Примітки
верхня межа нижня межа
Антропоморфні пояси голови

I – головний верхівкова підборіддєва, потилична

II – шийний підборіддєва, потилична шийна, основи шиї збоку, основи шиї спереду нижня межа – по лінії ОШ
Антропоморфні пояси тулубу

III – плечовий шийна, основи шиї збоку, основи шиї спереду задній кут підпахової западини, дельтоїдна, передній кут підпахової западини, “корінь” грудної залози верхня межа – по лінії OШ
нижня межа – по лінії OГ1
IV – грудний задній кут підпахової западини, дельтоїдна, передній кут підпахової западини, “корінь” грудної залози основи грудної залози верхня межа – по лінії ОГ1
нижня межа – по лінії ОГIV
V – талієвий основи грудної залози клубово-гребенева верхня межа – по лінії OГIV
VI – тазостегновий клубово-гребенева висоти підсідничної складки нижня межа – по лінії Ост
Антропоморфні пояси руки

VII – плечо-ліктьовий дельтоїдна променева верхня межа – по лінії ОП
VIII – передплічний променева шилоподібна радіальна нижня межа – по лінії ОЗАП
IX – кистьовий шилоподібна радіальна пальцьова верхня межа – по лінії ОЗАП
Антропоморфні пояси ноги

X – стегновий висоти підсідничної складки колінна верхня межа – по лінії Ост
нижня межа – по лінії Ок
XI – гомілковий колінна надступнева зовнішня верхня межа – по лінії ОК
Об’єктивна оцінка способів і засобів художньо-конструктивної характеристики поверхні одягу, в результаті якої удосконалена їхня класифікація, дозволила конкретизувати склад та зміст відповідної інформації на стадії ескізного проекту.
При цьому, окрім розробки художником ескізу базового зразка одягу, запропоновано створення та використання інформаційно-графічного масиву даних, що містить базові варіанти художньо-конструктивного рішення різних ділянок (модулів) форми одягу. Зазначені дані повинні визначатися у результаті творчих робіт науково-дослідного характеру, що віддзеркалюють розвиток одягу.
Наявність такої інформації дозволить художнику спільно з конструктором відповідно до розробленого ескізу зіставити форму проектованого одягу з варіантами, наявними у банку даних та обрати відповідні варіанти для їхнього використання при подальшій роботі над проектом.
Форму проектованого одягу передбачено відтворювати з використанням сучасної обчислювальної техніки за наявності відповідного інформаційного та програмного забезбечення.
У третьому розділі наведені результати вирішення завдання щодо формування інформаційно-графічного масиву даних про художньо-конструктивне рішення базових форм одягу. Це здійснено на прикладі основної ділянки поверхні плечових виробів, тому що характеристика її форми є однією з основних художньо-естетичних характеристик одягу.
У ході дослідження матеріалів з історії розвитку верхнього жіночого одягу із середини 30-х років XX ст. і до наших днів із застосуванням спеціально розробленої методики були визначені шість базових варіантів художньо-конструктивного рішення форм плечової ділянки виробу із вшивним рукавом. Встановлені основні конструктивні параметри ділянки, що досліджується: довжина лінії плечового шва L, яка визначається стосовно довжини плечового схилу жіночої фігури і буває природною L1, подовженою L2 і укороченою L3, та кут нахилу лінії плечового шва U, який розглядається стосовно нахилу плечового схилу жіночої фігури і приймає природні U1 та підвищені U2 значення. Визначено діапазон зміни кількісних значень основних конструктивних параметрів.
Виявлені підпорядковані конструктивні параметри плечової ділянки виробу: форма верхньої частини лінії пройми, периметр плечової ділянки виробу, площа плечової ділянки виробу, ступінь облягання виробом плечової ділянки жіночої фігури.
Одержані відомості є основою інформаційно-графічного масиву даних, який може бути представленим у вигляді каталога, бібліотеки для більш повної кількісної характеристики форми плечової ділянки виробу на стадії ескізного проекту.
У четвертому розділі викладені теоретичні положення щодо розробки математичного, інформаційного та програмного забезбечення для побудови розгорток поверхні базових форм одягу у системі автоматизованого проектування. При цьому вихідна інформація, яку необхідно формалізувати, є тривимірною характеристикою поверхні фігури людини і об’ємно-просторової форми виробу.
Розробка моделей об’єктів “поверхня фігури людини” та “поверхня зовнішньої форми одягу” здійснена на основі аналізу робіт по використанню теорії поверхонь у проектуванні одягу й подальшого її розвитку на прикладі основної ділянки опорної поверхні жіночої фігури та плечової ділянки жіночого демісезонного пальта.
Для вирішення поставленого завдання використаний математичний аппарат, за допомогою якого ділянки зазначених поверхонь апроксимовані поверхнями другого порядку. У результаті дослідження розроблені алгоритм та комп’ютерна програма, яка дозволяє обрати за фіксованими точками із найменшою похибкою такий геометричний образ, що найточніше описує форму поверхні досліджуваного об’єкта.
Виконані розрахунки виявили, що для апроксимування плечової ділянки жіночої фігури та виробу із прямолінійною формою лінії плечового шва найбільш сприйнятним геометричним образом є конус другого порядку.
З метою побудови розгорток поверхні одягу у системі автоматизованого проектування розроблена аналітична модель плечової ділянки одягу та досліджено характер взаємозв’язку між її основними та допоміжними конструктивними параметрами.
Для встановлення впливу основних конструктивних параметрів на форму верхньої частини лінії пройми, використовуючи метод перетворення систем координат, отримано рівняння лінії пройми у декартових координатах як функції довжини лінії плечового шва та кута її нахилу:

Z=A5 (A6+2 ); (1)

А1= ( ) 2; A2= ( ) 2; A3=O1C1 ; A4=sin(Uh) ; A5= ; A6=-2A2A3A4; A7=A2A32; A8=A2A1A42,

де U0 – кут нахилу плечового схилу фігури людини відносно горизонталі; U – кут нахилу лінії плечового шва відносно плечового схилу фігури людини; Uh – кут нахилу січної площини, що проходить через лінію пройми до вертикальної площини.
Як кількісна характеристика форми верхньої частини лінії пройми обраний показник “середній радіус кривизни лінії пройми”. Для його визначення одержано вираз для розрахунку радіуса кривизни лінії пройми:

R= . (2)

Середній радіус кривизни RСР обчислювався із використанням максимального і мінімального значення зазначеної величини на встановленому інтервалі варіації ординати Y:

RСР= (RMAX+RMIN)/2 (3)

Аналіз отриманих у результаті розрахункового експерименту даних дозволив встановити, що із збільшенням кута нахилу лінії плечового шва середній радіус кривизни лінії пройми збільшується на 10-12%. У той же час зміна довжини лінії плечового шва веде до зміни середнього радіуса кривизни на 2-6%.
Дослідження периметру плечової ділянки конструкції виробу пов’язане з тим, що він дозволяє оцінити зміну геометричного співвідношення лінійних розмірів її частин залежно від значень основних конструктивних параметрів. Визначення величини периметра здійснювалося з використанням розрахункових залежностей для обчислення довжин дуг та твірних конуса другого порядку. У результаті аналізу отриманих даних встановлено, що визначальним чинником, який впливає на зміну периметра плечової ділянки виробу, є кут нахилу лінії плечового шва.
Площа плечової ділянки виробу S при проведені цього дослідження розглядалась складеною з площі плечової ділянки спинки Sс і площі плечової ділянки пілочки Sп та визначалась за допомогою відомого апарату диференціальної геометрії.
Встановлено, що при різних значеннях довжини лінії плечового шва зміна площі плечової ділянки виробу становить близько 22%. Зміна значень кута нахилу лінії плечового шва приводить до зміни площі на 8%.
Для оцінки ступiня облягання виробом поверхні плеча жіночої фігури були визначені об’єми плечових ділянок виробу Vи та обраної типової жіночої фігури Vт. Встановлено, що ступінь облягання Q відбиває функціональну залежність різницї означених об’ємів. Вираз для його визначення може бути представлений системою рівнянь:

(Vи-Vт) 0, Q=100%,
(4)
(Vи-Vт) 0, Q=а0+а1 (Vи-Vт) а2 (Vи-Vт) т1+а3 (Vи-Vт) т2

За результатами розрахункового експерименту, виконаного з використанням відповідного програмного забезпечення, встановлені значення коефіцієнтів: а0=100; а1=-0,0046; а2=-1,28·10-5; а3=3,3·10-7; т1=2,5; т2=3.
У ході дослідження плечової ділянки виробу відзначено, що окрім прямої лінія плечового шва зустрічається різної кривизни. У зв’язку з цим у роботі було вирішено завдання щодо визначення взаємозв’язку між конструктивними параметрами плечової ділянки виробу при від’ємній та додатній кривизні лінії плечового шва. Встановлено, що, використовуючи метод апроксимації відповідним геометричним образом (однопорожнинним гіперболоїдом або еліпсоїдом) можна з достатньою мірою точності формалізувати плечову ділянку виробу із різною кривизною лінії плечового шва та визначити значення її конструктивних параметрів.
На основі встановлених залежностей між основними та підпорядкованими конструктивними параметрами плечової ділянки виробу розроблений метод побудови розгорток поверхні одягу, з використанням якого були отримані розгортки досліджуваної ділянки залежно від конструктивного рішення її форми (табл. 3).
Таблиця 3
Розгортки базових варіантів конструктивного рішення плечових ділянок виробу
U 1, L1 U1, L2
U1, L3

U 2, L1
U2, L2
U2 , L3

У результаті вирішення поставленого завдання отримані алгоритми та відповідні комп’ютерні програми, які склали основу для подальшого удосконалення методу побудови деталей конструкцій одягу у системі автоматизованого проектування.
У п’ятому розділі описані основні етапи планування та аналізу результатів експерименту, який проведено з метою перевірки коректності зроблених допущень при побудові аналітичної моделі плечової ділянки виробу. Він базується на ротатабельному плані другого порядку для двох чинників (довжини лінії плечового шва та кута нахилу лінії плечового шва).
У результаті експерименту отримана математична модель модифікації плечової ділянки базової конструкції жіночого верхнього одягу залежно від значень її основних конструктивних параметрів. Модель представлена сукупністю рівнянь регресії для досліджуваних параметрів у табл. 4.
Таблиця 4
Встановлення взаємозв’язку між конструктивними параметрами плечової ділянки виробу
N п/п Назва конструктивного параметру
Рівняння регресії Базові варіанти конструктивного рішення плечової ділянки виробу
I – U1,L1 II -U1,L2 III -U1,L3 IV -U2,L1 V -U2,L2 VI-U2,L3
1. Середній радіус кривизни лінії пройми, см
RCR=12,9-0,63L+0,18U+0,03L2
10,01
10,42
9,92
11,36
11,79
11,23
2. Периметр плечової ділянки виробу, см
P=75,4+0,34U-0,48L+0,02L2
72,90
73,07
72,90
75,45
75,62
75,48
3. Площа плечової ділянки виробу, см2
S=173,6+8,6L
287,98
302,17
274,22
287,98
302,17
274,22
4. Ступінь облягання виробом плечової ділянки жіночої фігури, %
Q= 100

1,60

9,53

-6,42

15,51

26,72

8,33

У шостому розділі відбиті результати виконаної роботи, яка була спрямована на розробку принципової структурної послідовності створення базових конструкцій верхнього жіночого одягу на стадії ескізного проекту.
З цією метою на основі підготовленого при попередньому дослідженні відповідного забезпечення щодо апроксимації поверхні жіночої фігури і виробу; щодо побудови розгорток поверхні базових форм одягу, а також з урахуванням модульного принципу був розроблений метод створення деталей конструкції одягу у системі автоматизованого проектування.
У підсумку виконаної роботи розроблена принципова структурна послідовність створення базових конструкцій верхнього жіночого одягу на стадії ескізного проекту, основними етапами якою є:
1. Аналіз наведеного у ескізі художньо-конструктивного рішення форми одягу, що проектується, по конструктивних поясах, які відповідають виділеним антропоморфним поясам.
2. Зіставлення художньо-конструктивного рішення форми одягу з базовими варіантами, які наявні у підготовленому інформаційно-графічному масиві даних. Вибір відповідного варіанту для його подальшого опрацювання.
3. Відтворення художньо-конструктивного рішення форми одягу з використанням запропонованого методу побудови деталей конструкції одягу у системі автоматизованого проектування.
На кожному етапі запропонованої послідовності розроблені види інформаційного, графічного та програмного забезпечення.
У завершальній частині роботи наведені відомості про виробничу апробацію основних результатів роботи на підприємствах відповідного профілю та розрахунок очікуваного економічного ефекту.
Оцінка економічної ефективності виконаного дослідження проводилася з використанням елементів функціонально – вартісного аналізу. Показниками економічної ефективності на ДЗАОШТФ “Дніпро” є: зниження витрат часу на розробку моделі одягу – близько 40%, зростання продуктивності праці конструктора – до 50%, економія матеріалів за рахунок зменшення припусків на уточнення розмірів деталей конструкції – на 10-15%.
Соціальна ефективність проведеного дослідження зумовлена підвищенням ступіня задоволення художньо-естетичних вимог споживачів до одягу промислового виробництва.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що для підвищення якості швейних виробів, а також для якнайповнішого задоволення різноманітних вимог споживачів до одягу промислового виробництва, у тому числі вимог художньо-естетичного порядку, доцільним є створення прогресивних форм виконання проектних робіт із застосуванням принципів типового проектування, який передбачае попередню інженерно-технічну розробку базових зразків одягу.
2. На основі аналізу матеріалів щодо проблеми досліджень визначено, що до цього часу сформувалися два основних напрямки удосконалення процесу створення базових зразків одягу з урахуванням художньо-естетичних вимог споживачів. Перший пов’язаний із формуванням і конкретизацією вихідних даних, які необхідні для створення базових зразків одягу. До них у першу чергу належать відомості про поверхню фігури людини і про поверхню зовнішньої форми одягу. Другий напрямок присвячений розвитку принципів та удосконаленню методів проектування базових конструкцій одягу на основі використання сучасної обчислювальної техніки.
3. У результаті виконаного аналізу способів характеристики вихідних даних конкретизований склад та зміст інформації щодо характеристики поверхні фігури споживача. Із застосуванням положень класичної антропометрії для конструювання одягу різних видів був розроблений спосіб характеристики поверхні жіночої фігури. Запропонований склад інформації може бути використаний при проектуванні макетів типових фігур, промислових манекенів для одягу, а також для розробки нових стандартів, які відображають характеристику жіночих фігур стосовно умов промислового виробництва.
4. На основі здійсненної оцінки способів та засобів художньо-конструктивної характеристики поверхні одягу конкретизований склад інформації, яка необхідна для більш повної якісної та кількісної характеристики зовнішньої форми одягу, що проектується. Удосконалено класифікацію способів і засобів характеристики художньо-конструктивного рішення зовнішної форми одягу, що забезпечує можливість для науково обгрунтованого підходу до вибору відповідного способу на стадії ескізного проекту.
5. Для формування інформаційно-графічного масиву даних на стадії ескізного проекту розроблена методика встановлення базових варіантів художньо-конструктивного рішення форм одягу (на прикладі основної ділянки плечових виробів із вшивним рукавом). Застосування запропонованих принципів підготовки відповідної інформації дозволяє підвищити об’єктивність якісної та кількісної характеристики базових форм одягу, що проектується.
6. Розроблені основні теоретичні положення, інформаційне та програмне забезпечення для створення математичних моделей основної ділянки опорної поверхні жіночої фігури і плечової ділянки виробу. Із застосуванням методу апроксимації поверхні алгебраїчними поверхнями другого порядку встановлено, що найбільш сприйнятним геометричним образом досліджуваних об’єктів є конус другого порядку.
7. Розроблено математичне, інформаційне та програмне забезпечення для побудови розгорток поверхні зовнішньої форми одягу у системі автоматизованого проектування. На основі дослідження аналітичної моделі плечової ділянки виробу теоретично встановлені та експериментально підтверджені залежності і нові функціонально зумовлені зв’язки між її основними конструктивними параметрами – довжина лінії плечового шва і кут нахилу лінії плечового шва – та підпорядкованими конструктивними параметрами: форма верхньої частини лінії пройми, периметр і площа плечової ділянки виробу, ступінь облягання виробом плечової ділянки жіночої фігури. Визначена взаємозалежність між зазначеними конструктивними параметрами при різній кривизні лінії плечового шва. Отримані результати можуть бути використовані як у ручному, так і у автоматизованому проектуванні одягу.
8. Розроблений метод побудови деталей базових конструкцій одягу із застосуванням модульного принципу на основі удосконалення послідовності виконання робіт у системі автоматизованого проектування. На відміну від раніше розроблених методів, він виключає етапи створення лінійних каркасів фігури людини та виробу. Метод може бути застосований для розробки деталей конструкції одягу різних видів та форм (з урахуванням індивідуальних вимог споживачив).
9. На основі отриманих теоретичних та практичних результатів розроблена принципова структурна послідовность створення базових конструкцій верхнього жіночого одягу на стадії ескізного проекту, на кожному етапі якої розроблено відповідне інформаційне, графічне та програмне забезпечення. Промислова апробація підтвердила, що запропонована форма виконання проектних робіт при створенні одягу із застосуванням розроблених рекомендацій дозволяє підвищити ефективність спільної праці фахівців, знизити витрати часу на розробку нового зразка одягу, задовольнити у більш повному обсязі художньо-естетичні вимоги споживачів щодо одягу промислового виробництва. Очікувальний річний економічний ефект від впровадження теоретичних та практичних результатів роботи на одному підприємстві відповідного профілю становитиме близько 8800 тис. грн.

За темою дисертації опубліковано такі роботи:

1. Билевич А.Ю., Кузнецова Н.Д. Исследование взаимосвязи покроя рукава с формой плечевого участка // Creativitate. Tehnologie. Marketing. Materialele celui de-al II-lea Simpozion Internaţional Universitar. Chişinău 28-29 mai 1997. – Ęčшинев: Tehnica. Universitatea Tehnică a Moldovei. – 1997. – Ń. 101.
2. Bіlevici Ala, Kyzneţova N.D. Analiza evoluţiei formei liniei umărului // Lucrările celei de a XI-a conferinţe romăne de textile şi pielărie. Iaşi, 23-24 octombrie 1997. Tricotage. Confecţii textile. – ßссы: Аnkarom.- 1997.- С. 294-298.
3. Білевич А.Ю., Кузнєцова Н.Д. До дослідження факторів, які впливають на формоутворення плечової ділянки жіночого верхнього одягу // Легка промисловість. – К. : ДАЛПУ, – 1997. – С. 16-17.
4. Білевич А.Ю. Характеристика будови поверхні жіночої фігури для конструювання одягу // Легка промисловість. – 1998. – № 4. – С. 38.
5. Білевич А.Ю. Аналіз характерних ознак форми плечового поясу одягу. // Легка промисловість. – К. : ДАЛПУ, – 1998. – С. 10-12.
6. Білевич А.Ю. Еволюція форми плечового поясу одягу. // Легка промисловість. – К. : ДАЛПУ, – 1998. – С. 13-15.

АНОТАЦІЯ

Білевич А.Ю. Удосконалення методів проектування базових конструкцій верхнього жіночого одягу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.04 – технологія швейних виробів. – Державна академія легкої промисловості України, Київ, 1999.
У дисертації представлені результати вирішення науково-технічних завдань щодо подальшого удосконалення типового проектування одягу. Конкретизований склад і зміст вихідних даних про будову поверхні фігури споживача та про поверхню зовнішньої форми одягу, які необхідні для створення базових конструкцій одягу. Запропоновані принципи розробки інформаційно-графічного масиву даних для більш повної кількісної характеристики базових форм одягу. Розроблено математичне, інформаційне та програмне забезпечення для апрксимації і для побудови розгорток поверхонь, які проектуються, за допомогою сучасної обчислювальної техніки. Розроблена принципова структурна послідовність виконання творчих робіт при створенні базових конструкції одягу на стадії ескізного проекту, ефективність якої обгрунтована теоретично і підтверджена у ході її промислової апробації.

Ключові слова: типове проектування одягу, поверхня фігури людини, поверхня зовнішньої форми одягу, апроксимація, розгортка, базова конструкція одягу.

THE ANNOTATION

Bilevich A.Yu. The Perfection of designing methods of base constructions of woman outdoor clothes. – The manuscript.
The thesis for obtaining the candidate’s degree of technical sciences on speciality 05.19.04 – technology of sewing clothes. – The State Academy of Light Industry of Ukraine, Kyev, 1999.
The results of scientific and technical investigations directed to further perfection of typical clothes designing are represented in the thesis. The composition and the initial data of the consumer’s figure structure and the external clothes form surface are made more concrete. An information-graphic data are prepared for more full quantitative description of base clothes forms. Mathematical, information and programme software is worked up for approximation and for the surfaces construction development using the contemporary calculating engineering. A principle structural succession of the fulfilment of creative works while making base clothes constructions on the stage of sketch project is worked up, its effectiveness is grounded theoretically and confirmed by its industrial approbation.

Key words: typical of clothes designing, man figure surface, surface of external clothes form, approximation, development, base clothes construction.

АННОТАЦИЯ
Билевич А.Ю. Совершенствование методов проектирования базовых конструкций верхней женской одежды. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.04 – технология швейных изделий. – Государственная академия легкой промышленности Украины, Киев, 1999.
В диссертации представлены результаты решения научно-технических задач по дальнейшему развитию типового проектирования одежды.
Определены основные направления совершенствования процесса разработки базовых образцов одежды с учетом художественно-эстетических требований потребителей.
Первое направление связано с формированием и конкретизацией исходных данных, которые необходимы при создании базовых образцов одежды. Особую роль в процессе решения художественно-эстетических задач проектирования играют исходные данные о поверхности фигуры человека и о поверхности внешней формы одежды. В этой связи для конструирования различных видов одежды разработан способ характеристики поверхности фигуры потребителя по антропоморфным поясам, содержащий состав информации для проектирования макетов типовых фигур, промышленных манекенов для одежды, а также для разработки новых стандартов, отражающих характеристику женских фигур применительно к условиям массового производства.
Предложены принципы разработки информационно-графического массива данных для более полной качественной и количественной характеристики базовых форм проектируемой одежды на стадии эскизного проекта.
Второе направление посвящено развитию принципов и совершенствованию методов проектирования базовых конструкций одежды на основе использования современной вычислительной техники. С этой целью разработаны основные теоретические положения, информационное и программное обеспечение для создания математических моделей основных участков опорной поверхности женской фигуры и плечевой одежды. Осуществлена аппроксимация проектируемых поверхностей соответствующими геометрическими образами.
Разработано математическое, информационное и программное обеспечение для построения разверток поверхности внешней формы одежды с использованием современной вычислительной техники. На основе исследования аналитической модели плечевого участка изделия теоретически установлены и подтверждены экспериментально зависимости и новые функционально обусловленные связи между его основными конструктивными параметрами – длина линии плечевого шва и угол наклона линии плечевого шва – и подчиненными конструктивными параметрами: форма верхней части линии проймы, периметр и площадь плечевого участка изделия, степень облегания изделием плечевого участка женской фигуры. Определена взаимозависимость между указанными конструктивными параметрами плечевого участка с различной формой линии плечевого шва.
Разработан метод построения деталей базовых конструкций одежды с использованием модульного принципа, на основе усовершенствования последовательности выполнения работ в системе автоматизированного проектирования. Метод может быть использован для разработки деталей конструкции одежды различных видов и форм (с учетом индивидуальных требований потребителей).
На основании полученных теоретических и практических результатов разработана принципиальная структурная последовательность выполнения творческих работ при создании базовых конструкций верхней женской одежды на стадии эскизного проекта, на каждом этапе которой подготовлено соответствующее информационное, графическое и программное обеспечение. Промышленная апробация подтвердила, что предлагаемая форма выполнения проектных работ с использованием разработанных рекомендаций позволяет повысить эффективность совместной работы специалистов, снизить затраты времени на разработку модели одежды, удовлетворить в более полном объеме художественно-эстетические требования потребителей к одежде промышленного производства.
Ключевые слова: типовое проектирование одежды, поверхность фигуры человека, поверхность внешней формы одежды, аппроксимация, развертка, базовая конструкция изделия.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020