.

Фізіологічні та імунобіологічні показники імпортних корів і їх телят голландської та німецької чорно-рябих порід: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / З

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 2256
Скачать документ

Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького

Синюк Зоряна Володимирівна

УДК 636.612.017:636.2

Фізіологічні та імунобіологічні показники
імпортних корів і їх телят голландської та
німецької чорно-рябих порід

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Львів 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Маслянко Роман Петрович, Львівський державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжецького, професор кафедри епізоотології

Офіційні опоненти:
– доктор біологічних наук, професор Смолянінов Борис Вікторович,
Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри фізіології і біохімії с.- г. тварин
– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Клос Юліан Степанович, завідувач лабораторії імунології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Провідна установа:
Інститут землеробства і біології тварин УААН, м.Львів

Захист відбудеться “15“ липня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 290010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького за адресою: 290010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий “15” червня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доцент Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Подальший розвиток молочного скотарства, незалежно від величини фермерських чи колективних господарств, можливий у наш час лише за умови широкого використання досягнень біологічної науки. Наукова розробка цієї надзвичайно складної проблеми тісно пов’язана з інтенсифікацією галузі, створенням високопродуктивних порід тварин із підвищеною стійкістю до різних захворювань. Властиво, для цього використовують не лише вітчизняні генетичні ресурси, а й кращі породи cвітової селекції (Винничук Д.Т., Мережко П.М., 1983; Зубець М.В. і спів., 1996).
Для поліпшення племінних і продуктивних якостей власного поголів’я корів у Львівську область завозять значну кількість племінних корів різних відрідь німецької та голландської чорно-рябих порід, які вважаються найбільш молочними тваринами на європейському континенті, про що свідчать публікації у науковій літературі (Баранова К.В.,1959; Архипов А.В., Криворучко Н.І.,1983; Барабанщиков Н.В і спів. 1990).
Згідно зі сучасними даними, стійкість тварин до захворювань, їх адаптація до умов середовища визначається насамперед фізіологічним станом організму, функціонуванням імунної системи, а саме клітинних і гуморальних механізмів захисту тварин. Це має вирішальне значення у формуванні племінних стад. Тим часом ряд дослідників (Ернст Л.К. та ін., 1986; Маслянко Р.П., 1988; Бороздін Е.К., Клеберг К.В., 1990; Klein J., 1992; Демченко А.В. та ін., 1996) вивчив і експериментально довів роль фено- та генотипічних факторів у становленні та функціонуванні захисних механізмів у корів. До того ж виявлено певну залежність імунобіологічної реактивності організму від спадковості та умов зовнішнього середовища. Все це зумовлює необхідність проведення всебічних комплексних досліджень у конкретних умовах певної кліматичної зони, зокрема у Львівській області.
Принагідно зауважимо, що окремі автори (Вахуткевич Н.М.,1990; Федак Н.М., 1990, 1993; Буюклу Г.І.,1997; Гаранович І.І.,1997; Соколова Г.О., 1998) вивчали ряд господарських і біологічних ознак у тварин чорно-рябої породи та їх помісей. Свої досліди ці науковці здійснювали саме у цьому напрямку і головну увагу зосереджували на формуванні племінних стад корів для молочної та м’ясної продуктивності. Зазначимо, що вони не враховували фізіологічних властивостей дослідних тварин до адаптації, а також імунобіологічну реактивність їх організму.
Досі залишається не повністю вивченим питання фізіологічних основ адаптації та імунобіологічної реактивності саме в імпортної чорно-рябої худоби та її нащадків, які утримуються в нових екологічних умовах. Для розв’язання власне цих наукових проблем ми провели порівняльні дослідження властивостей до адаптації організму корів, завезених у Львівську область із різних країн Європи, та отриманих від них телят. До того ж ці дані мають надзвичайно важливе значення для виявлення кращих груп тварин за життєздатністю і природною резистентністю їх організму, що є головною умовою для реалізації генетичного потенціалу продуктивності.
Зв’язок роботи з науково-дослідною тематикою. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії імунології Інституту землеробства і біології тварин УААН (реєстраційний номер ДРUA 01001643 Р).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – вивчити фізіологічні особливості функціонування імунної системи корів і отриманих від них телят з урахуванням імунобіологічних показників, що лежать в основі адаптації та життєздатності організму. Ці тварини були завезениі у Львівську область із Голландії та Німеччини ще нетелями.
Завданням роботи було дослідити:
– фізіологічний стан імунної системи за гематологічними та імунобіологічними показниками у корів різної селекції у процесі тільності;
– особливості формування клітинних та гуморальних факторів природної резистентності у телят, які народилися від корів різної селекції;
– можливість взаємозв’язку між окремими факторами резистентності у крові й молозиві корів-матерів різної селекції та у крові їх нащадків;
– рівень молочної продуктивності корів голландської та німецької чорно-рябих порід як інтегральну ознаку здоров’я та процесу адаптації організму.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах західного регіону України вивчено фізіологічні особливості адаптації та імунобіологічну реактивність організму імпортних чорно-рябих корів різної селекції та імунний статус їх телят із врахуванням субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів та імуноглобулінів різних субкласів.
На основі одержаних даних встановлено відмінності за властивостями до адаптації високопродуктивних корів різного походження та вірогідний взаємозв’язок між рівнем загального білка, Ig G , Т-хелперних лімфоцитів й еозинофілів у крові сухостійних тварин та імунним статусом новонароджених телят.
Отримані результати можуть бути використані в селекційній роботі як тест, що характеризує фізіологічний стан племінних корів. Окрім цього варто враховувати властивості імпортних корів до адаптації для прогнозування захисних пристосувань приплоду в неонатальний період. Результати наших досліджень також доцільно долучити в програму “Фізіологя тварин” для навчання студентів у сільськогосподарських вузах України.
Практичне і теоретичне значення отриманих результатів. Одержані дані важливо використовувати в селекційній роботі при формуванні племінного повноцінного стада з урахуванням особливостей функціонування імунної системи. Поряд з тим потрібно зважати на властивості до адаптації високопродуктивних корів різного походження та вірогідний взаємозв’язок між рівнем загального білка, Ig G , Т-хелперних лімфоцитів й еозинофілів у крові сухостійних тварин та імунним статусом новонароджених телят.
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготувала обгрунтування теми дисертації, розробила методичні підходи до вирішення поставлених завдань, вивчила джерела літератури з теми дисертації, виконала весь обсяг експериментальної частини роботи, здійснила біометричний аналіз отриманих даних та їх інтерпретацію, висвітлила результати дослідження у наукових журналах у формі публікацій, написала дисертацію.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались і були схвалені науковцями різного профілю на наукових конференціях “Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин” (Львів, 1992), “Ефективність методів інтенсифікації виробництва продукції тваринництва” (Харків, 1994), на річних звітах аспірантів і молодших науковців Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1992, 1993), на розширеному засіданні відділів тваринництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1995), на міжлабораторному засіданні Інституту землеробства і біології тварин УААН (1999), наукових конференціях Львівського державного університету імені Івана Франка (ЛДУ) (1995, 1996).
Основні положення дисертації висвитлені у 4 статтях у наукових виданнях та 2 тезах.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках основного тексту, містить 30 таблиць, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій і списку використаних джерел (304 назв, в т. ч. 117 на іноземних мовах).
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА РОБОТИ
Науково-експериментальна частина роботи виконана в агрофірмі “Правда” Бродівського району Львівської області, а також у лабораторії імунології Інституту землеробства і біології тварин УААН. Для поліпшення продуктивних якостей корів місцевої української молочної чорно-рябої породи в господарство завезені нетелі голландської чорно-рябої породи з Голландії (92 тварини), а також німецької чорно-рябої породи (95 тварин зі Західної Німеччини (селекція ФРН) і 97 тварин зі Східної Німеччини (селекція колишньої НДР)).
Для фізіологічних досліджень було підібрано за принципом аналогів три групи клінічно здорових корів, котрі розтелилися у лютому-березні і перебували на четвертій лактації, по 8 тварин у кожній групі. У першу групу ввійшли тварини, завезені зі Західної Німеччини, у другу – з Голландії, у третю – зі Східної Німеччини. Тварини німецької чорно-рябої породи селекції Західної та Східної Німеччини до завезення перебували у різних господарсько-економічніх умовах, що стало підставою для дослідження їх в окремих групах.
Годівля дослідних тварин була однаковою і проводилася за прийнятими в господарстві раціонами, розробленими за загальновизнаними нормами (Калашников А.П., Клейменов Н.І., 1985) із урахуванням продуктивності корів, маси їх тіла та фізіологічного стану.
У відповідності до завдань дослідження ми використовували дані записів племінного, зоотехнічного та ветеринарного обліку господарства, що характеризують нормальні фізіологічні показники здоров’я, молочної продуктивності, здатності до відтворення, та власні дослідження що відображають рівень імунобіологічної реактивності організму корів та їх телят.
Для проведення фізіолого-біохімічних та імунохімічних досліджень у корів кожної із трьох сформованих дослідних груп відбирали кров щомісячно, протягом усього періоду тільності, та молозива і молока на перший, третій та сьомий день лактації, а від їх телят – кров на перший, сьомий, тридцятий та дев’яностий день після народження. Кров для аналізу брали з яремної вени до ранішньої годівлі.
У крові тварин визначали концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів на еритрогемометрі, загальне число лейкоцитів у камері Горяєва, співвідношення окремих популяцій лімфоцитів до нейтрофілів та інших клітин у лейкоцитарній формулі у мазках, зафарбованих за методикою Романовського-Гімза, субпопуляції Т- і В лімфоцитів методом розеткоутворення з використанням еритроцитів вівці за методикою Понякіної І.Д. і Лебедева К.О. (1983), співвідношення Т хелперних до Т супресорних лімфоцитів за чутливістю клітин до теофіліну з наступним визначенням розеткоутворення (Павлюк А.С., Крюков Б.В., Петров Р.В., 1982). Фагоцитарну активність лейкоцитів досліджували за Гостєвим В.С. (1958).
У сироватці крові досліджували вміст загального білка рефрактометрично, відносну й абсолютну концентрацію її окремих білкових фракцій – методом електрофорезу в агаровому гелі за методикою, яку описав Маслянко Р.П. (1987). Загальну концентрацію імуноглобулінів визначали сульфіт-цинковим тестом (Литвин В.П., Тарабара І.М. (1979)), а активність лізоциму – за Дорофейчуком В.Г. (1967).
У сироватці молозива і молока корів-матерів визначали вміст загального білка рефрактометрично, а співвідношення окремих білкових фракцій – методом електрофорезу в агаровому гелі (Лагодюк П.З., 1965).
Під час виконання досліджень здійснювали постійний контроль за тільністю, родами, післяродовим періодом у корів, а також враховували вагу, фізіологічний стан народжених ними телят, наявність та характер захворювань серед останніх.
За даними бонітування і зоотехнічного обліку в господарстві проведено біометричний аналіз поголів’я (n=284) імпортної худоби за основними параметрами молочної продуктивності 1-ї і 3-ї лактацій за 305 днів.
Одержані експериментальні дані аналізували за однофакторним дисперсійним комплексом з використанням основних констант біометричної статистики, що описані в посібниках (Нікоро З.С. і ін., 1968, Плохінский П.Ф.,1973, Рокицкий П.Ф., 1973, 1974, Меркурьєва Е.К. і спів., 1982). Оцінку вірогідності здійснювали за критеріями Стьюдента ( ) і Фішера ( ). Результати цифрового матеріалу вважали статистично вірогідними за Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020