.

Формування шкіряно-волосяного покриву і вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку щитовидної залози: Автореф. дис… канд. с.-г. наук

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 3463
Скачать документ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Ладиш Ірина Олексіївна

УДК 591.87:591.144:636.3.035

ФОРМУВАННЯ ШКІРЯНО-ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ І ВОВНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ У ОВЕЦЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОЗВИТКУ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті,
Міністерство АПК України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Каци Георгій Дмитрович,
Луганський державний аграрний
університет, завідуючий кафедрою
біології тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
заслужений працівник народної освіти України,
Шуваєв Василь Тихонович,
Дніпропетровський державний аграрний
університет, професор кафедри технології
виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Дерев’янко Ольга Пилипівна,
Харківський зооветеринарний інститут,
завідуюча кафедрою дрібного тваринництва

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет,
кафедра годівлі,
Міністерство АПК України , м. Херсон

Захист відбудеться ‘ 26 ’ жовтня 1999 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії
аграрних наук ( 312120, м. Харків, п /в Кулиничі ).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН
( 312120, м. Харків, п/в Кулиничі ).

Автореферат розісланий ‘ 25’ вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Хватов А.І.

(підпис)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. Підвищення продуктивності овець і збільшення обсягів виробництва вовни є актуальною задачею. Одним з найбільш ефективних способів вирішення цього завдання є удосконалення методів селекційно-племінної роботи. Слід зазначити, що методи добору овець в племінних господарствах в основному грунтуються на даних бонітування тварин переважно у віці одного року, що не може в повній мірі сприяти інтенсифікації селекційного процесу. Тому пошук ефективних методів оцінки і прогнозування вовнової продуктивності племінних овець залишається приоритетним напрямом наукових досліджень та роботи спеціалістів в галузі вівчарства.
Актуальність теми. Настриг та якість вовни овець залежать від морфо-функціональної будови шкіри, яка в свою чергу підлягає впливу не лише умов годівлі та утримання, але й різних ендогенних факторів, при цьому стан шкіряного покриву міцно пов’язаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормального функціювання якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм.
Нормування годівлі за мікроелементами здійснюється введенням у раціон тварин мінеральної солі, доза і тривалість згодовування якої істотно змінюються. Введення йодистого калію позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських тварин, а саме на вовнову продуктивність – закладку волосяних фолікулів.
Визначення впливу морфо-функціонального становлення шитовидної залози на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшої вовнової продуктивності у овець потребує поглибленного вивчення. Пошук ефективних методів оцінки та прогнозування вовнової продуктивності може бути пов’язаний з контролем гістогенезних процесів, що протікають в щитовидній залозі та шкірі овець.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження були проведені у відповідності з тематичним планом наукових робіт Луганського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0197 U004952 ).
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення взаємозв’язку між функціональним становленням щитовидної залози, розвитком шкіряно-волосяного покриву на різних етапах онтогенезу та подальшою вовновою продуктивністю у овець.
Відповідно до цього були поставлені завдання :
– вивчити морфологічну картину будови шкіри та зробитити морфологічний аналіз функціонального становлення щитовидної залози у ембріонів овець асканійської тонкорунної породи 76-78-денного віку, який відповідає першій стадії гістологічного розвитку шкіри за Н.О.Діомідовою;
– з’ясувати вплив йодистого калію на розвиток щитовидної залози у овець;
– дати характеристику розвитку шарів шкіри, інтенсивності закладки волосяних фолікулів, становлення шкіряних залоз (сальних і потових) у новонароджених ягнят;
– вивчити кількісні та якісні показники вовнової продуктивності овець в залежності від стимулюючого розвитку щитовидної залози;
– виявити кореляційні взаємозв’язки між розвитком шкіряно-волосяного покриву, вовновою продуктивністю та становленням щитовидної залози.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше зроблено комплексний підхід до проблеми вовноутворення шляхом вивчення гістологічних характеристик шкіри в зв‘язку з стимулюючим розвитком щитовидної залози.
Вперше вивчено вплив материнського організму на гістологічні процеси, які виникають в шкірі та щитовидній залозі ембріонів, отриманих від них.
Проведено кількісний аналіз гістологічних зрізів шкіри та щитовидної залози за допомогою різних морфометричних методів.
Вивчено корелятивну залежність між показниками шкіри та щитовидної залози під впливом йодистого калію у дослідних тварин.
Проведено кількісний та якісний аналіз показників вовнової продуктивності овець в залежності від розвитку щитовидної залози.
Запропоновано засіб ранньої діагностики подальшої вовнової продуктивності овець за допомогою гістологічних спостережень за станом щитовидної залози у овець.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень свідчать про взаємозв’язок між функціональним становленням щитовидної залози, розвитком шкіряно-волосяного покриву на різних етапах онтогенезу та послідуючою вовновою продуктивністю у овець асканійської тонкорунної породи. Визначено вплив материнського організму на розвиток ембріону, який надає можливість для формування концепції розвитку щитовидної залози у овець.
Встановлено доцільність використання йодистого калію на стимулюючий розвиток щитовидної залози та підвищення вовнової продуктивності у овець. На основі проведених досліджень визначені такі показники: відношення сосочкового шару до сітчастого, співвідношення довжини і ширини шкіряних залоз, що надають можливість оцінити зв’язок між організмом та навколишнім середовищем.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно організовано і проведено науково-дослідний експеримент на вівцях асканійської тонкорунної породи в КСП “Айдар” Марківського району Луганської області. Здобувачем опрацьовано велику кількість літературних джерел як вітчизняних, так і закордонних авторів з питань руноутворювання та впливу йодистого калію на вовнову продуктивність овець. Ним освоєні усі необхідні методики досліджень. У співпраці з доцентом кафедри галузевої зоотехнії Бєлогуровою В.І. були проведені бонітування та облік вовнової продуктивності у овець ( 80 і 20 % ).
Висновки та пропозиції виробництву в роботі виконані автором особисто при методичній допомозі доктора біологічних наук Г.Д.Каци і кандидата медичних наук М.Х.Абакарова. Особистий внесок здобувача складає більш три чверті загального обсягу науково-експериментальної роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідалися на наукових конференціях Луганського державного аграрного університету (1997,1998,1999 роки); на конференції молодих вчених “Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств”, в Інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини (Харків, 1992 ); дисертаційну робот розглянуто на розширеному засіданні кафедри біології тварин ЛСГІ за участю членів кафедр галузевої зоотехнії та загального тваринництва (1998 ) і рекомендовано до захисту.
Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 6 робіт в наукових журналах і збірниках наукових праць, в т.ч. у 3 виданнях, передбачених ВАКом України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури, що включає 273 найменування, з яких 37 іноземною мовою, додатків. Містить 24 таблиці та 23 рисунки.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-господарські досліди були проведені у 1990 – 1993 роках у спе-ціалізованому господарстві по вирощуванню овець асканійської тонкорунної породи КСП “Айдар” Марківського району Луганської області.
Було добрано 40 голів овець асканійської тонкорунної породи за методом аналогів (за віком, живою масою, вовновою продуктивністю). Сформовано дві групи по 20 голів в кожній: одна група дослідна , друга – контрольна. Тварини знаходилися в літньому таборі. Рівень годівлі відповідав нормам ВІТ, напування було організовано уволю. Овець обох груп осіменяли гаремним методом при використанні елітного барана-плідника № 92611 асканійскої тонкорунної породи, завезеного до господарства з племзаводу “Червоний чабан”, Херсонської області.
Протягом двох перших місяців суягності переярки дослідної групи отримували йодистий калій по 2 г щоденно у вигляді водного розчину. Забій 6 голів маток дослідної та контрольної груп проводили на 76 -78 день суягності з метою взяття у них ембріонів для добору гістоматеріалу .
Мікроскопічні дослідження шкіряного покриву ембріонів, новонароджених ягнят проводили за методиками Н.О.Діомідової [51] і Г.Д.Каци [89]. Дослідження морфо-функціонального стану щитовидної залози у ембріонів 76-78-денного віку здійснювали за методиками Г.Г.Автанділова [10] і В.Л. Бикова [24], M.Palkovich [268]. Бонітуваня ярок дослідної та контрольної груп у 1- 2-річному віці проводили згідно з “Інструкцією по бонітуванню овець тонкорунних порід з основами племіної роботи” [75].

Схема досліду
Група переярок
Контрольна Дослідна
(20 голів) (20 голів)
Досліджуваний фактор
Індуційований вплив йодистого калію на розвиток щитовидної залози ембріонів 76-78-денного віку

Контрольовані ознаки

Ембріони Новонароджені ягнята Вівці 1 та 2 років

Характеристика морфо-функціонального стану щитовидної залози Кількісна характеристика будови шкіри Морфологічна характеристика залозистого апарату шкіри Характеристика вовнової продуктивності

Характеристика фолікулярного фонду
Статистичний аналіз отриманих даних

  
Кореляційні взаємозв’язки між показниками, які характеризують
розвиток структури шкіри та щитовидної залози
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Гістологічні дослідження шкіри ембріонів 76-78-денного віку Н.О.Діомідова [53], М.М.Лущихін [123], М.Тумуржав [216], О.П.Панфілова [162], Г.А.Стакан і ін. [200], Г.Д.Каци, Л.С.Шелест [88], П.П.Корнієнко [104], М.К.Кройтер, В.Є.Дюдіна [109] й ін. своїми дослідженнями розкрили, що формування вовнового покриву тонкорунних овець є часткою великої загальнобіологічної проблеми – пізнання закономірностей індивідуального розвитку тварин та можливості управління процесами онтогенезу .
Мікроскопічне дослідження шкіри включало не тільки опис тканинних структур клітинних елементів, волокнинних утворень та похідних шкіри – коренів волосся і залозистого апарату, а й визначення кількісних показників товщини її шарів (табл. 1).

Таблиця 1
Морфометричні показники шкіри ембріонів
76-78-денного віку (Mm)
№ Група Густота волосяних фолікулів, Товщина епідермісу, Товщина дерми, мкм Товщина шкіри,
шт/мм2 мкм сосочко-вий шар сітчастий шар мкм
1 Контро-льна 331,12,8 34.10.4 146.92.0 298.37.6 478.89.0
2 Дослідна 324.90.6 33.90.3 140.60.4 282.91.3 456.82.3
3 Р 0.05 0,01

Ярки дослідної групи перевищують своїх одноліток за величиною вовнової продуктивності: на 10% – за настригом немитої вовни та на 16% – за настригом митої. Вихід митої вовни менший на 5% у ярок контрольної групи. У дослідній групі 60% ярок мають настриг, який відповідає стандарту породи, при цьому 40% мають настриг не нижчий за 2 кг. У контрольній групі у 30% ярок настриг вовни досягає 1,8 кг, 20% ярок мають настриг вовни до 2 кг і 50% ярок – до 2,2 кг.
Довжина вовни – селекційна ознака, яка позитивно корелює з настригом вовни. У дослідній групі довжина її у 50% ярок відповідає стандарту породи, при цьому у 30% ярок вона знаходиться у межах від 8,0 см до 8,5 см, у 20% – більше 10,0 см. У контрольній групі також 40% ярок мають довжину вовни від 9,0 см до 10,0 см; 10% – від 7,0 см до 7,5 см; 30% – від 8,0 см до 8,5 см; 20% – від 9,5 см до 10,0 см. Вовна ярок дослідної групи більш вирівняна за товщиною в порівнянні з вовною ярок контрольної групи. Так, стандарту породи відповідає вовна 70% і 50% ярок відповідно за групами.
У 80% ярок другої групи вовна густа (Мм), а у 20% – середньої густоти. В контрольній групі густа вовна визначається у 60% ярок, а середня – у 40% дослідних тварин.
Жиропіт у ярок обох груп переважно білого та світло-кремового кольору.
Ярки контрольної групи поступаються своїм одноліткам за живою масою, як при народженні, так і на момент бонітування в однорічному віці (табл. 9).
Таблиця 9
.Характеристика живої маси ярок за віковими періодами (Mm)
№ Група Жива маса при народ-женні, кг Жива маса при відбив-ці, кг Жива маса при боні-туванні, кг Абсолют-ний при-ріст, кг
1 Контрольна 3,25 0,11 14,30,5 41,91,3 27,61,5
2 Дослідна 3,890,1 15,0 0,7 43,80,9 28,81,9
3 Різниця, Р 0,1

Різниця за живою масою між групами під час народження склала: 0,64кг, або 16%; під час відбивки – 0,70 кг, або 5%; під час бонітування – 1,9 кг, або 9%. Абсолютний приріст від часу відбивки до бонітування у дослідній групі на 4% вищий, ніж у контрольній групі.

Вовнова продуктивність овець при стимульованому
розвитку щитовидної залози у 2-річному віці
Проведені дослідження по впливу зовнішніх факторів на організм тварин підтверджують думку щодо їх взаємозв’язку (табл. 10)

Таблиця 10
Характеристика вовнової продуктивності
експериментальних тварин (Mm)


Група Настриг немитої вовни, кг Настриг митої вовни, кг % выходу митої вовни Товщина вовни, мкм
1 Контрольна 3,790,17 1,891,1 51,51,1 19,80,3
2 Дослідна 4,160,2 2,160,1 52,10,6 20,40,4
3 Різниця, Р 0,10

Різниця за настригом немитої вовни між дослідною і контрольною групами склала 0,370 кг. Настриг митої вовни був також більший в дослідній групі на 0,290 кг. Відсоток виходу митої вовни досягає за групами відповідно 52,1 та 51,5, тобто був практично однаковим. Жиропіт переважно світлих тонів (білий і світло-кремовий). Виявлено перевагу ярок дослідної групи на 0,6 мкм і за товщиною вовни.

Економічна ефективність проведених наукових досліджень

Економічна ефективність проведених досліджень свідчить про доцільність вивчення впливу розвитку щитовидної залози на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшої вовнової продуктивності у овець (табл. 11).

Таблиця 11
Економічна ефективність проведених досліджень
Показники Група
контрольна дослідна
1.Настриг митої вовни, кг. 1,930,1 2,311,0
2.Реалізаційна ціна за 1 кг митої вовни, грн 4,0 4,0
3.Отримано додатково митої вовни, кг – 0,380
4.Вартість додатково отриманої митої вовни, грн – 1,52
5.Вартість йодистого калію, грн – 0,50
6.Прибуток від використання препарату, грн – 1,02

За рахунок більш високої вовнової продуктивності ( на 16 % ) від ярок зі стимулюючим розвитком щитовидної залози можна отримати 1,02 грн прибутку на 1голову.

ВИСНОВКИ
1. Ступінь диференціювання щитовидної залози в ембріональний період розвитку вірогідно впливає на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшу вовнову продуктивність овець асканійської тонкорунної породи.
2. У овець асканійської тонкорунної породи процеси гісто- і органогенезу щитовидної залози протікають раніше, ніж розвиток шкіри та її похідних (волокон, залозистого апарату). У ембріонів 76-78-денного віку в шкірі вже розрізняються епідерміс і дерма, помітне диференціювання останньої на сосочковий та сітчастий шари, можна спостерігати також зародки первинних волосяних фолікулів, але відсутні ще зародки вторинних волосяних фолікулів і залоз шкіри. У цей період ембріогенезу в щитовидній залозі визначаються судинно-стромальний та паренхіматозний компоненти, паренхіма набуває характеру фолікулярного типу, який свідчить про функціювання залози.
3. У ембріонів дослідної групи спостерігаються незначні відмінності у структурі шкіри та її морфометричних показників в порівнянні зі структурою шкіри ембріонів контрольної групи: за товщиною шкіри на 5%, сосочкового шару на 4%, сітчастого шару на 5%, за густотою волосяних фолікулів на 2%. Коефіцієнт варіаціі показників шкіри у дослідній групі (товщини епідермісу, сосочкового та сітчастого шарів дерми, густота волосяних фолікулів) нижчий, ніж у ембріонів контрольної групи, що свідчить про посилення та синхронізацію обмінних процесів гістогенезу шкіри дослідних ембріонів.
4. В щитовидній залозі ембріонів дослідної групи, як паренхіма, так і судинно-стромальний компонент більше диференційовані, ніж у ембріонів контрольної групи. В контрольній групі формування фолікулів носить мозаїчний характер: фолікули різної величини, паренхіма більшою частиною зберігає ще трабекулярний характер, строма розвинута слабко, тоді як в дослідній групі відмічається одночасне формування фолікулів по всій паренхімі, густота фолікулів перевищує на 20%, виражена її васкулярізація і формування більш диференційованої сполучної тканини.
5. Парентеральне введення йодистого калію переяркам в перші два місяці суягності сприятливо впливає на процеси гістогенезу в щитовидній залозі ембріонів шляхом скорочення розвитку структурно-функціональних одиниць – фолікулів, що в свою чергу приводить до більш активного формування структурних компонентів шкіри і, зокрема, закладання волосяних фолікулів і залозистого апарату шкіри.
6. Гістологічна будова шкіри новонароджених ягнят контрольної та дослідної груп має характер шкіри дорослої вівці, але диференціювання її тканевих структур ще не завершено. Відмічається витончення епідермісу за рахунок ороговіння, загибелі та злущування поверхневих шарів епідермісу, шари дерми розвинуті. Різниця за товщиною шкіри ( 15%) – на перевагу тварин першої групи. Коефіцієнт відношення сосочкового шару до сітчастого у ягнят контрольної групи – 1,82, дослідної – 1,07, що свідчить про слабкішу реакцію організму перших до впливу зовнішнього середовища.
7. Густота волосяних фолікулів шкіри ягнят дослідної групи на 48% (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020