UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШвидкотвердіючий стіновий матеріал із органічних целюлозовмісних відходів промисловості: Автореф. дис... канд. техн. наук / О.І. Судакова, Придніпр. д
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3502
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ту тільки в повітряно-сухих умовах.

 

Нами було висунуте припущення про можливість застосування як в(яжучого

матеріалу композиції з гіпсу і цементу. Можливість їх спільної роботи в

арболіті повинна забезпечуватись наявністю в розчині органічних кислот,

які не дозволять утворюватись високоосновній формі гідросульфоалюмінатів

кальцію, що руйнують структуру затверділого каменю. Гіпсове в(яжуче

повинне дозволити швидке тужавлення і тверднення суміші, високу адгезію

до деревного заповнювача; цемент - постійне набирання міцності і

поліпшені гідравлічні властивості.

 

Як заповнювач запропоновано використати соняшникову лузгу, попередньо

подрібнену для поліпшення її гранулометричного і хімічного складу.

 

Все це дозволяє висунути робочу гіпотезу, що комплексне гіпсоцементне

в(яжуче в поєднанні з органічними целюлозовмісними заповнювачами суттєво

поліпшить фізико-механічні властивості арболіту; дозволить максимально

спростити технологічний процес, поліпшити фізико-механічні властивості

арболіту, скоротити витрати матеріально-технічних ресурсів, забезпечити

сприятливі умови праці.

 

подано основні характеристики використаних матеріалів і методи

досліджень.

 

В Україні найбільший інтерес для виробництва арболіту являє

целюлозовмісний відхід олійницьких підприємств.

 

Найбільш багатотоннажним відходом масложирової промисловості є лузга

соняшнику, яка до останнього часу не знайшла практичного застосування

принаймні в тому обсязі, який щорічно нагромаджується на

маслопереробних підприємствах. Тільки на Дніпропетровському

маслоекстракційному заводі щодоби утворюється 90 т соняшникової лузги,

яка вивозиться на звалище.

 

Було запропоновано використовувати соняшникову лузгу як заповнювач для

виготовлення стінового матеріалу, але в подрібненому вигляді.

 

Соняшникову лузгу подрібнювали на дезинтеграторі при різних тривалостях

і одержували 5 різних складів.

 

В процесі досліджень встановлено, що при механічному подрібненні лузги

відбувається зміна її хімічного складу. Найбільший вплив на властивості

арболіту мають водорозчинні редукуючі речовини.

 

В міру збільшення дисперсності часток соняшникової лузги вміст

легкогідролізованих полісахаридів зростає, досягаючи максимуму при

розмірі частинок 0,16 мм. Розмел соняшникової лузги до розміру частинок

більше 0,63 мм практично мало змінює хімічний склад її і не веде до

росту вмісту в подрібненій лузгі легкогідролізованих полісахаридів.

Розмел соняшникової лузги до розміру частинок менше 0,16 мм також веде

до зменшення вмісту легкогідролізованих полісахаридів у луззі.

 

Дані цих досліджень показують доцільність подрібнення лузги, але до

певних розмірів (0,63 мм), після яких велика кількість

легкогідролізованих полісахаридів, що виділяються при замішуванні водою,

різко збільшує адсорбційне отруєння зерен в(яжучого, що знижує

фізико-механічні властивості арболіту. Це підтверджують результати

випробування на міцність при стиску зразків арболіту, виготовлених із

лузги різних фракцій.

 

У всіх фракціях подрібненої лузги також визначались пентозани, які дають

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ