UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи оптимізації лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненої розлитим перитонітом: Автореф. дис... канд
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4146
Скачало300
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ід причинного фактору гострої хірургічної патології, а в більшій - від

ступеня вираженості шокового стану, інтоксикації, тяжкості та поширення

супутнього перитоніту у обстежених хворих. Найбільш глибокі відхилення

виявлялись у хворих, які надійшли в токсичній стадії перитоніту. У них

спостерігались ознаки тяжкого вторинного імунодефіциту: значне зниження

Т- і В-популяцій лімфоцитів, Т-хелперної та Т-супресорної субпопуляцій.

Кількісний дефіцит регуляційних субпопуляцій Т-лімфоцитів поєднувався з

ослабленням медіаторної функції імунокомпетентних клітин, про що

свідчить ослаблення рецепторної активності лімфоцитів у відношенні ІЛ-1

і ІЛ-2. Токсична стадія розлитого перитоніту характеризувалась

напруженістю неспецифічних механізмів резистентності організму

(фагоцитарної системи), наростанням рівня ЦІК в сироватці крові, що

можливо розцінити як зрив компенсаційних можливостей організму.

 

Аналіз імунологічних показників у ранньому (1-10 діб) післяопераційному

періоді показав, що на протязі перших трьох діб після операції

зберігався виражений кількісний дефіцит лімфоцитів, в основному

Т-хелперної субпопуляції при активації їх медіаторної функції та

неспецифічних факторів захисту. До пятої доби після операції відмічено

тенденцію до нормалізації вивчених показників: зниження в крові рівня

циркулюючих поліморфноядерних лейкоцитів, їх палочкоядерних форм;

зростання обєму циркулюючих лімфоцитів Т- та В-популяцій; нормалізація

рецепторної функції лімфоцитів по відношенню до ІЛ-1. Рецепторна

активність лімфоцитів по відношенню до ІЛ-2 залишалась підвищеною, що

вказує на високу активність регуляторних субпопуляцій (Т-хелперів).

 

З метою виявлення найбільш характерних відхилень, які передують розвитку

гнійно-септичних ускладнень, нами проведено аналіз динаміки найбільш

значимих імунологічних показників на протязі перших 3-х діб після

операції. І групу склали 24 хворих, які надійшли до стаціонару в

реактивну стадію перитоніту, із них у 16 хворих перебіг

післяопераційного періоду був благополучним, у 8 - ускладненим. ІІ групу

склали 23 хворих , які надійшли в токсичній стадії перитоніту (у 7

перебіг післяопераційного періоду був благополучним, у 16 -

ускладненим). Встановлено, що як прогностично несприятливі слід

ураховувати відносну та абсолютну Т- і В-лімфопенію. Так, через 3 доби

після операції у хворих ІІ групи з ускладненим перебігом захворювання

абсолютне число (х109 кл/л) лімфоцитів складало 0,980,2 проти 1,560,21 у

таких же хворих з неускладненим перебігом захворювання, при нормі

1,80,09, р<0,05. Відмічалось також зниження рівня Е-РУК - відповідно

0,120,02 проти 0,290,11, при нормі 0,880,05, р<0,001. Найбільш

характерним критерієм ускладненого перебігу післяопераційного періоду

було суттєве зниження не тільки Т-хелперної субпопуляції лімфоцитів, а і

Т-супресорної - відповідно 0,080,04 проти 0,150,05, при нормі 0,310,03,

р<0,05. Дефіцит В-клітинного імунітету також являється прогностично

несприятливим фактором, передуючим розвитку гнійно-септичних ускладнень.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ