UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи покращення результатів органозберігаючих операцій при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження): Автореф.
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4050
Скачало315
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

е

спричиняють негативного впливу на результат ЕГВ. Разом з тим, потрібно

відмітити, що експериментально ЕГВ призводить до незначного уровільнення

евакуації, що ми клінічно спостерігали у 12 пацієнтів. Використання нами

доопераційної профілактики моторно-евакуаторних порушень, а також

діагностика тих станів і ускладнень виразкової хвороби, що може

призвести до таких порушень в післяопераційному періоді і їх корекція

під час операції, а також профілактика після операції, дало можливість

покращення результатів ЕГВ.

 

При рентгенологічному дослідженні через рік після ЕГВ у хворих

клінічних проявів демпінг-синдрому або гастростазу не було. Натщесерце

шлунок був порожній, не збільшений, перистальтика шлунку була

задовільною. Евакуація була порційною. Повне випорожнення шлунку

відбувалось через 75+9 хв. Отримані результати про відсутність

патологічного впливу ЕГВ на моторику тонкого кишковика співпадають з

висновками А.А.Куригіна [1971,1975], який післяопераційний парез

кишечника після різних видів ваготомії розглядав як динамічну

непрохідність, що спостерігається після будь-якого виду оперативного

втручання на органах черевної порожнини.

 

Таким чином, розроблена ЕГВ є достатньо ефективним оперативним

втручанням, а той незначний вплив, який вона спричиняє на

моторно-евакуаторну функцію ШКТ не є визначальним, добре коригується

консервативними засобами, а клінічні симптоми поступово регресують.

 

У хворих основної групи ми досліджували наявність інфікування Нр.

до операції, після операції через 12-14 днів і через 6-12 місяців.

 

Доопераційне обстеження проводили за допомогою уреазного і

гістологічного тестів. Після операції інфікування Нр. визначали за

допомогою імунологічного тесту.

 

Обстежено 79 хворих основної групи, які оперовані з приводу

виразкової групи ДПК. Цим хворим виконували езофагогастродуоденоскопію

з біопсією антрального відділу, тіла шлунку і цибулини ДПК. Триразову

біопсію виконували для більшої вірогідності діагностики, тому що за

даними літератури забруднення бактеріями Нр. шлунку має мозаїчну

локалізацію [Аруин Л.И., 1993].

 

До операції значна забрудненість діагностована у 41 (51,9%),

помірна – у 27 (34,2%), слабка – у 11 (13,9%) обстежених хворих. Тобто,

інфікованість шлунку Нр. різного ступеню важкості була у всіх обстежених

пацієнтів. Ідентичні дані отримані до операції за допомогою

гістологічного тесту.

 

При вивченні морфологічних змін біоптатів, у 74 (97,3%) хворих

діагностована шлункова метаплазія в ДПК. За даними літератури, Нр. в ДПК

знаходиться тільки на метаплазованому шлунковому епітелію. На

встановлення показів і вид органозберігаючої операції наявність Нр. і

ступінь забрудненості не впливали. У 23 (29,1%) хворих виконана СПВ+ПП

або ДП, у 10 (12,6%) – ізольована СПВ, у 7 (8,8%) – розширена СПВ, у 20

(27,8%) – ЕГВ+ПП або ДП, у 8 (10,1%) – СПВ з наскрізною сероміотомією +

ПП або ДП, у 6 (7,5%) – СПВ з роз”єднанням антрального відділу і тіла

шлунку, у 5 (6,3%) – СВ з антрумектомією.

 

Хворим контрольної групи виконували органозберігаючі операції без

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ