UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи покращення результатів органозберігаючих операцій при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження): Автореф.
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4009
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вгодинних пробах вимірювали об”єм виділявшогося шлункового соку в

мілілітрах, титрометрично визначали кислотність та концентрацію пепсина

за Хантом [1948]. Після чого ми обчислювали дебіт кислоти та дебіт

пепсину в кожній пробі шлункового соку та за весь дослід.

 

Моторну активність шлунку та дванадцятипалої кишки реєстрували

балонографічним методом. Об”єм повітря, що вводився в фундальний балон,

складав 15 мл, балон, розміщений в ДК, - 1,5 мл. Крім запису моторної

активності за допомогою пишучого регістратора сигнали з електроманометра

подавали на електронний інтегратор. На виході інтегратора отримували

дискретні сигнали в розмірності імпульса – г/хв, які реєструвались

лічильником Ф-588. Рухливу активність шлунку і ДК характеризували по

сумарному моторному індексу за кожні 15-хвилинні проміжки часу.

 

За допомогою вищенаведеної методики вивчали періодичну та харчову

моторну активність ШКТ після згодовування 75 г хліба, змоченого для

покращення смакових якостей 50 мл молока.

 

Евакуаторну функцію шлунку досліджували за допомогою метода

багаторазового дренування фістули ДК при використанні в якості маркерів

сфер з харчової гуми. Тваринам натще після промивання шлунку згодовували

100 г хліба, змоченого 50 мл молока. Для врахування кількості їжі, що

покидає шлунок, в раціон добавляли 600 гумових сфер. Густина сфер - 1,1

г/см3, яка є близькою до густини вмісту шлунку. Діаметр кожної сфери не

перевищував 1-1,5 мм, що забезпечувало їх безперешкодне проходження

разом з хімусом через пілоричний сфінктер [1972]. Сумарний об”єм сфер не

перевищував 1,5 см3. Таким чином, добавка їх до їжі на об”ємі не

позначалась.

 

В 5-хвилинних порціях хімусу визначали його об”єм, підраховували

кількість сфер і концентрацію водневих іонів іономіром ЭВ-74. Повнота

спорожнення шлунку контролювалась по результатам його промивки в кінці

експерименту.

 

Для характеристики динаміки змін рН дуоденального вмісту під час

евакуаторного процесу будували графіки в лінійній системі координат. По

осі абсцис відкладали час після годування в хвилинах, а по осі ординат –

абсолютне значення величин рН кожної проби хімуса.

 

Евакуацію рідини визначали за методом дослідження евакуації рідин

з шлунку. При допомозі зонду, введеного через ротову порожнину, в

шлунок собаки вливали 300 мл фізіологічного розчину, в 100 мл якого

розчинено 4 мл фенолового червоного індикатора С19Н17О5NS. Після цього

визначали зміну концентрацію введеного в шлунок розчину за рахунок

розведення його шлунковим соком. Величину екстинції визначали на

фотоколориметрі ФЕК-56М (лампа СЦ-98, фільтр №6, =540+10 нм). Отримували

відношення екстинції досліджуваного розчину. Вносили відповідну поправку

до результатів вимірювань об”ємів рідин, яка залишається в шлунку через

кожну хвилину. Отримані дані відкладали в напівлогарифмічній системі

координат і отримували графічне зображення динаміки евакуації рідини.

Крім цього визначали абсолютну та відносну швидкості евакуації рідини за

її кількістю, що виходила з шлунку кожну хвилину.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ