UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з оклюзією артерій стегново-підколінно-гомілкової зони: Автореф. дис... канд. мед. наук / Ю
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4262
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

жче анастомозу.

 

Внаслідок поганого стану дистального артеріального русла, після

виконнаня типових реконструктивних операцій в ранні строки часто виникає

тромбоз. З метою профілактики тромбозу у 32 хворих застосовували спосіб

“ковзного” шунта. Спочатку накладали анастомоз аутовенозного шунта з

артерією, бік у бік, потім формували норицю шляхом анастомозування

дистального кінця шунта з розташованою поруч підколінною або гомілковою

веною. Дистальний анастомоз аутовенозного шунта при цьому створювали

кінець у бік з артерією, а з нелігованим притоком шунта в зоні

дистального анастомозу формували артеріовенозну норицю. Дистальні

анастомози накладали з підколінною, з задньою та з передньою

великогомілковими артеріями. Анастомози з підколінною артерією в усіх

спостереженнях формували нижче колінного суглоба. За даними

інтраопераційної електромагнітної флоуметрії об'ємна швидкість кровотоку

по шунту достовірно не розрізнялась (p>0,05) і становила (83,0± 4,0) та

(82,8± 4,2) мл/хв (при перетисканні артеріовенозної фістули). Проте при

відкритті фістули цей показник збільшувався на 75-400 % і становив

130-360 мл/хв. Величина приросту кровотоку по шунту залежала від розміру

нориці, діаметра магістральної вени, до якої здійснювалось скидання

частини крові з шунта. Загальний кровоток по шунту повинен бути не менше

150 мл/хв для всієї системи гомілки. При перетисканні проксимальної

частини магістральної вени, з якою формували фістулу, відмічали значне

зменшення об'ємного кровотоку до (85±4,8) мл/хв, він ставав практично

рівним такому (р>0,05) при перетисканні фістули. Це свідчило про

відсутність реверсованого кровотоку по магістральній вені, якому

перешкоджали і клапани.

 

Отже, роль формування артеріовенозної фістули як додаткового втручання

поряд з реконструкцією стегново-підколінно-гомілкового сегмента полягає

у розвантаженні шунта та збільшенні швидкості кровотоку по ньому.

 

В усіх спостереженнях під час інтраопераційної електромагнітної

флоуметрії реєстрували об'ємну швидкість кровотоку по шунту та артерії,

що не менше 50-65 мл/хв.

 

Клінічні дослідження регіонарної гемодинаміки свідчать про позитивний

вплив артеріовенозної фістули на функціонування шунтів. Визначено

взаємозв'язок між тривалістю функціонування фістули і шунта. З 18

хворих, у яких фістула закрилася в найближчому або віддаленому

післяопераційному періоді, тромбоз шунта виник у 16. У найближчому

післяопераційному періоді в усіх пацієнтів шунти були прохідні, у

віддаленому тромбоз виник лише у 3.

 

Результати використання артеріовенозної фістули при реконструкції

стегново-підколінно-гомілкового сегмента свідчать про її позитивний

вплив на регіонарну гемодинаміку. Для підвищення операбельності хворих

при не-задовільному стані дистального русла застосовували різні види

артеріалізації кінцівки. Основними показаннями до здійснення цієї

операції на гомілці були оклюзія стегнової артерії, наявність сегмента

підколінної або гомілкової артерії та оклюзії

стегново-підколінно-гомілкової зони при відсутності навіть сегмента

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ