UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩастя в етичній концепції 'Конкордизму' Володимира Винниченка: Автореф. дис... канд. філос. наук / Н.І. Гусак, Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999.
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6301
Скачало356
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вні вона виключає домінування якоїсь однієї сили (інтересу,

бажання).

 

Відсутністю рівноваги – дисбалансом – автор цієї теорії пояснює нещастя

та хвороби, які є тотожними у розумінні Винниченка. Духовний дисбаланс

він називає дискордизмом і вважає, що ця хвороба стала нормою в

сучасному суспільстві. З’ясовуючи причини такої ситуації, він

реконструює логіку руйнування здорового і щасливого існування людства та

аналізує шляхи, які призвели його до нещастя, перегукуючись у своїх

роздумах з соціальними теоріями Руссо та Маркса.

 

Уявлення про щастя співвідносяться у теорії Винниченка з усією повнотою

сутнісного виміру людського буття, тому і правила поведінки його системи

самовдосконалення стосуються різних сфер життя – родинної, інтимної,

суспільної.

 

У межах визначеної концепції простежуються роздуми Винниченка, який

намагається пов’язати систему харчування з проблемою щастя. Приєднавшись

до прихильників “безубійної” їжі, він прагнув покращити існуючі у

суспільстві звичаї. Джерело його позиції можна тлумачити як щабель не

тільки встановлення моральної гармонії у стосунках між людиною і

навколишнім світом, а й досягнення рівноваги в духовному світі кожної

людини.

 

Очевидним є те, що у вирішенні Винниченком проблеми щастя виявляють себе

і дохристиянські етичні уявлення про світ і людину – йдеться про

гармонію, яку висвітлюють ведійське вчення, буддизм, індуїзм. Відчувати

себе частиною природи, сприймати життя з його біологічними програмами та

інстинктами – все це протиставляється догматичним релігійним заповідям у

“Конкордизмі”. Основою єднання людей для Винниченка виступає природне

начало в людині, яке асоціюється ним з моральністю. Вищі закони природи

є для нього тим, що гармонізує світ людини і керує життям. Тут знайшло

місце і утворило тривке підгрунтя психоаналітичне вчення. Природа не

терпить ніяких компромісів і мстить за найменші знехтування її законами.

Найбільш детально Винниченко конкретизував ці проблеми на “питанні про

дітей”, хворобливої для нього самого темі.

 

Однак, метою його “експериментів” було не лише прагнення довести, що

природні начала в людині сприяють щастю – треба їх тільки

згармонізувати, а й показати, що раціонального розрахунку замало,

потрібні ще так звані “порухи душі”, що їх Винниченко мотивує тими ж

законами природи. До них він відносить і любов.

 

Любов як моральна цінність прямо пов’язана у Винниченка з відчуттям

щастя. З одного боку, йому близька концепція любові, що визначається

раптовістю і трагедійністю (“Момент” демонструє найбільш трагічний

варіант опору нормативній системі суспільства), з іншого, через таке

особистісне відношення як кохання відтворюється у нього найбільш

загальне відношення людини і світу. Любов для Винниченка є проривом

людини до людини у всій дійсності і конкретності, подоланням відчуження,

що змінюють ціннісну свідомість і виводять її – любов – за межі пануючої

моралі. У своєму розвінчанні “любові” як християнського ідеалу,

Винниченко переймається утилітарними поглядами: любов може існувати

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ