UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩоденник письменника' Ф.М.Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова: Автореф. дис... канд. філол. наук / Л.М. Остапенко, НАН Украї
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4169
Скачало320
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рехід від сакральності

“учительного” слова Гоголя до його десакралізації, реалізованої за

допомогою ігрового слова.

 

Одним з рівнів функціонування ігрового слова, що став предметом

дослідження, є “авторська маска”, котру дисертант розуміє як своєрідний

код поведінки автора, спосіб авторського вияву у тексті, певний набір

характеристик, що відображує процес впливу слова на читача й за

допомогою якого автор висловлює своє ставлення до події чи до тексту.

Саме динаміка змін “авторської маски” дозволяє простежити логіку

жанрових трансформацій “Щоденника” і окреслити той “внутрішній” сюжет

твору, що був підпорядкований потайному задуму автора й мав на меті

моделювання його нового статусу.

 

Дослідження матеріалів “Щоденника письменника” свідчить про те, що

бажання Достоєвського висловити щось нове і певною новою мовою, а також

сутність цієї мови помітні вже у “Вступі” до видання 1873 року, що в

аспекті і змісту, і втілення представляє “Щоденник” як гру. Вже в

першому випуску “Щоденника” Достоєвський пунктирно позначає “правила

гри” з читачем, ті рівні функціонування ігрового слова, котрі в

подальшому будуть спрямовані на реалізацію авторської програми:

по-перше,”фіктивність” “Щоденника” (маска “письменника”), що обумовлює

двоїстість його сприйняття (як художнього твору чи як публіцистики);

по-друге, його “маргінальність” (маска “божевільного”), яка умисно

підкреслена автором і, у такий спосіб, приховує дійсні мотиви створення

“Щоденника”; по-третє, парадоксальна провокаційність поведінки

Достоєвського (маска “письменницької винятковості”) щодо літературних

кумирів (М.В. Гоголя, О. І. Герцена, В.Г.Бєлінського) і сучасників (в

особах критиків, інституту цензури та пересічних читачів), що надає грі

Достоєвського екстралітературного характеру.

 

Авторська настанова на сприйняття “Щоденника” як гри забезпечувала

Достоєвському абсолютну свободу дій в майбутньому. Під час створення

“Щоденника” він не тільки “грає” з читачем, але й одночасно відпрацьовує

правила цієї гри, в різноманітних варіантах випробовуючи можливості

слова і перевіряючи особливості його впливу на читача(як в ідеологічному

аспекті, так і сугестивному).

 

Виходячи з цього, всі наступні випуски “Щоденника” 1873 року

розглядаються як такі, що вирішують, в неподільній єдності, два

авторські завдання: пошук найбільш ефективних засобів впливу на

свідомість читача у ході апробації потенціалу ігрового слова і, головне,

позначення “ідеологічного сюжету” “Щоденника”. Поступове формування

зазначеного сюжету виявлялось у ретельній підготовці Достоєвським

“своєї” аудиторії, “здобуття” читацької уваги, щоб потім підвести

громадську думку до сприйняття його “пророчої” суті.

 

Аналіз функціонування ігрового слова у першому розділі “Щоденника” (

“Старые люди” ), а саме: “стилістичної інтриги”- дозволяє встановити

досить різноманітну палітру трансформацій тональності авторського слова,

завдяки якій Достоєвський прописує “ідеологічний сюжет” “Щоденника”,

розрахований на подальше моделювання “ідеологічного сюжету” епохи.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ