UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩоденник письменника' Ф.М.Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова: Автореф. дис... канд. філол. наук / Л.М. Остапенко, НАН Украї
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4192
Скачало321
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ранных местах” відбувається

профанізація гоголівських мотивів і метафор. Однак, беручи до уваги те,

що Гоголь виявляє свою присутність у тексті саме як інваріант образу

автора, можна припустити, що деміфологізація Достоєвським свого

попередника і “вчителя” була, в певному розумінні, засобом досягнення

стереоскопічності власного профілю.

 

Експериментальний характер “Щоденника письменника”, що спричинив

труднощі його інтерпретації, виявився і в складній взаємодії художнього

і публіцистичного тексту. Як один із можливих варіантів тлумачення цієї

взаємодії пропонується розглянути синкретичну природу твору з точки зору

прояву”авторської маски”(маски “письменника”), оскільки зміни в

“поведінці” маски впродовж “Щоденника” відтворюють й процес

трансформацій тексту. Тенденція до встановлення корелятивних зв’язків

між художнім та документальним текстом, що найбільш відверто

проявляється в “Маленьких картинках”, дозволяє визначити ряд функцій

ігрового слова (на рівні семантики, структури, прагматики тексту), що

передбачають розширення спектру дії “Щоденника” і забезпечують у такий

спосіб максимальну дієвість авторського слова у моделюванні свого образу

та дійсності.

 

Дослідження художніх розділів “Щоденника письменника” 1873 року з точки

зору прояву “авторської маски” виявило й деякі взаємозв’язки між

поетикою “Щоденника” і “романним словом” (М.М.Бахтін). Особливості

функціонування романного слова у “Щоденнику”, з усім набором його

характеристик щодо просторово-часового континууму (дискретизація), стилю

(внутрішня діалогічність), образу автора (свобода прояву), відносин

автора з читачем (зона максимально близького контакту), дає можливість

розглядати “Щоденник” як продовження експериментів Достоєвського з

романною формою: створення такого ступеня ентропії слова, коли його

“злам” стає відкриттям нових можливостей. Результати цього “зламу”,

зокрема, призводили, з одного боку, до руйнації межі між життям та

текстом, з іншого - до поповнення діапазону засобів впливу на масову

свідомість.

 

Спостереження за трансформацією “авторської маски” у “Щоденнику

письменника” 1873 року дозволило інвентаризувати цілий ряд апробованих у

дзеркалі читацьких реакцій ігрових прийомів, що мали на меті

інтенсифікацію впливу авторського слова: стилістичну інтригу та

ідеологічну, словесну гру та гру на рівні змісту, пародію та

самопародію, фіктивну “щоденникову” оповідь (персоналізована маска) та

делегування авторських прав літературним персонажам (імперсоналізована

маска), показне зневаження слова у штучній стильовій еклектиці та

претензії на “чуже” слово, котрі маніфестують письменницьку винятковість

автора, імітацію множинності точок зору, яка створює ефект поліфонії і

варіативність інтерпретації тексту, та руйнування демаркаційної лінії

між письменником і читачем, що інспірує читачеві точку зору автора. Ці

та інші прояви “авторської маски”, пройшовши експериментальний відбір у

“Щоденнику” 1873 року, використовуються в подальшому як вже готові

моделі у вирішенні конкретних ідеологічних завдань і функціонують в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ