UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩоденник письменника' Ф.М.Достоєвського в його художньому світі: пошуки пророчого слова: Автореф. дис... канд. філол. наук / Л.М. Остапенко, НАН Украї
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4203
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

й маска, відбувається її “злам”. Головною функцією маски

стає ретушування “над”-маски, тобто саме пророчого профілю автора.

 

Протягом перших випусків “Щоденника” 1876 року визначаються два

взаємообумовлені сюжети функціонування “авторської маски”: зовнішній

(пов’язаний з мотивом “божевілля”, або “болтовня по поводу”) і

внутрішній (спрямований на поступове вивільнення “істинної суті”

“образу” Достоєвського). Починаючи з другої половини 1876 року,

внаслідок неадекватності маски реалізації “ідеологічного сюжету”,

відбувається її остаточний “злам” і кардинальна зміна функцій. Маска

набуває протилежного знаку і вже не “маскує”, а підсилює декларативність

тексту. Червневий випуск “Щоденника” за 1876 рік є показовим щодо

нейтралізації і усунення прийомів маскування й прояву тенденції до

проповідування.

 

Долаючи межу між зовнішнім та внутрішнім сюжетами, “Щоденник” починає

функціонувати у режимі “анти”-маски. Прояви “демаскування” Достоєвського

спостерігаються не тільки в “згортанні” маски, але й у залученні низки

прийомів, котрі сприяли посиленню декларативного первня у “Щоденнику”.

Рекурсивний характер оповіді застосовується як засіб активізації й

фокусування уваги читача на авторському слові. Зміст “Щоденника”

доводиться до свідомості загалу не лише акцентацією на обраному колі

тем, а й постійним звертанням автора до попереднього і навіть ще не

надрукованого тексту.

 

Особливості оповідного малюнка “Щоденника” 1876 року, як і залучення

візуальних засобів впливу (графічного виділення фрагментів тексту),

виявляють концептуальну зміну техніки маркування порівняно з 1873

роком. Автокоментар і маркування використовуються задля постулювання

авторських моделей дійсності й деконструкції авторського тексту на

користь профілювання “пророчого” образу Достоєвського. Створюючи ефект

колажу у власне авторському тексті, марковані сегменти диктують алгоритм

його читання і водночас надають авторському слову статус “пророцтва”.

 

Фоновий характер використання “чужого слова” та коефіцієнт його

присутності в різних випусках “Щоденника” 1876 року свідчать про

“нульову” семантику “чужих” текстів. Функціонування “чужого” слова, що

імітує поліфонію, на противагу експериментам 1873 року, підпорядковане

актуалізації слова письменника шляхом реконструкції суттєвих (в

ідеологічному аспекті) моментів “авторського” тексту. Художні твори, які

виступають як своєрідні “коди” “Щоденника”, водночас підтримують

“письменницький міф” Достоєвського. Автоцитування, що реалізує здатність

ігрового слова до “самокритичності”, дозволяє Достоєвському не тільки

вносити корективи у висловлювання (ідеологічну позицію), але й шляхом

мета-об’єктивації підняти рівень авторитетності власного слова.

 

В заключних випусках “Щоденника письменника” 1876 року “пророчий”

профіль Достоєвського окреслюється ще більш виразно. Спершу втіливши

мотив самовикриття в художніх творах “Щоденника”, котрі дублюють сюжет

“анти”-маски і, в цьому розумінні, є інваріантами “авторського

слова”(“Кроткая”, “Сон смешного человека”), Достоєвський наприкінці 1876

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ