UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична лексика кримінально-процесуального права Гетьманщини: Автореф. дис... канд. філол. наук / Б.Р. Стецюк, Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5083
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вом вимагти; “беззаконня”

– іменником безпрвье. Зі значенням “хабар чи недозволений податок”

виступає назва дтокъ з прозорою етимологією. Для передачі поняття

“збирання податків більше від встановленої норми” вживається

багатокомпонентний вираз выдирти надъ слшность. Акти грецького

Ніжинського братства в значенні “перешкода” фіксують запозичення з

польської мови пренегабня (пол. przenagebanie “напад”).

 

Обстежені пам’ятки писемності Гетьманщини свідчать, що для позначення

різних правопорушень, злочинів, активно вживалася лексема крвда

праслов’янського походження. Це слово є стрижневим компонентом у

двочленному словосполученні незнсні крвди. Різноманітні правопорушення,

які завдавали збитків людині або суспільству, передавалися польським

запозиченням шкда (пол. szkoda “збиток, шкода”). Пор. також

словосполучення великя шкда. Поняття “завдавати втрат” позначалося

іменниково-дієслівним словосполученням шкды чинти. Для передачі поняття

“утиск” у пам’ятках використовується латинське запозичення турбція (лат.

turbare “тривожити, непокоїти”).

 

Лексика на позначення поняття “злочинець, правопорушник” умовно

ділиться на такі групи: 1) найменування злочинців і порушників, які

зазіхають на життя і гідність людини; 2) назви злочинців, які зазіхають

на чужу власність; 3) найменування злочинців, вчинки яких спрямовані на

підрив або порушення встановлених норм етики, церковного життя,

державних засад; 4) загальні найменування злочинців.

 

Найбільш поширеним у лексиці на позначення злочинців і порушників, які

зазіхають на життя і гідність людини, є слово старослов’янського

походження разбйникъ. Для назви особи, яка скоїла вбивство, писемні

пам’ятки Гетьманщини використовують польське запозичення забйца. Напр.:

оного забицю Кондрата Гайдученка [1714, ДНРМ, 69]; пойманный розездною

командою разбйникъ [1765, ДНРМ, 342].

 

Групу найменування злочинців, які зазіхають на чужу власність,

становлять власне українські лексеми злодятель, прбышъ та російське

запозичення воръ. Напр.: тому прибшу хлосту на рынку дат [1712, АПГУ,

34]; Токмо оной воръ ... с тою невнчанною женою стали били давить за

горло [1756, ДНРМ, 352].

 

Злочинці, вчинки яких спрямовані на підрив та порушення встановлених

державних засад, норм етики, церковного життя, іменувалися словами

зрйця, своевльникъ, раскльникъ, хултель, непослушнй.

 

Порушник державних законів у писемних пам’ятках Гетьманщини позначався

найчастіше лексемою своєвльникъ, що є морфологічним утворенням від

дієслова своєвльничати. Лексема зрйца мала значення “зрадник”. Для назви

особи, яка виступає проти існуючого державного чи церковного устрою,

використовувалася лексема раскльникъ, а з XVIII ст. під впливом

російської мови в актових пам’ятках фіксується слово мятжникъ.

Порушників церковних догм в актовій мові Гетьманщини називали словом

хултель — похідне утворення від праслов’янського хул – хулити.

 

Для найменування злочинів у родовому позначенні найчастіше

використовувалася лексема злочнець — суфіксальне утворення від іменника

злчин. Ватажок чи організатор злочинної групи мав назву прводець.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ