UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична лексика кримінально-процесуального права Гетьманщини: Автореф. дис... канд. філол. наук / Б.Р. Стецюк, Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5088
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

н. Ватажок чи організатор злочинної групи мав назву прводець.

Синонімом до слова злочнець виступає старослов’янська за походженням

назва престпникъ. Арештовані злочинці іменувалися словами колдникъ і

арестнтъ.

 

Лексеми для позначення понять “покарання, судові постанови”, у зв’язку

зі складністю самої системи покарання, діляться на такі групи:

1) лексика на позначення поняття “штраф”; 2) лексика на позначення

понять “смертний вирок” і рішень суду, пов’язаних з присудженням

тілесних покарань; 3) лексика на позначення судового покарання через

позбавлення волі або вигнання.

 

У кримінально-процесуальному праві Гетьманщини функціонувало ряд

іменників для вираження загального поняття “судова постанова або судовий

вирок”. Найбільш поширеною серед них була лексема врокъ, яка запозичена

з польської актової мови (пол. wyrok “вислів, сентенція”). У

синонімічному ряді до лексеми врокъ стоїть слово накзъ. Паралельно з

лексемою врокъ функціонує запозичене з російської мови слово приговръ.

Напр.: всякий же приговръ ... надлежитъ слушать и подписывать предъ

полуднемъ [1743, Права, 176].

 

У Козацькій державі найчастіше практикувалися покарання через

накладання штрафів, назви яких передавалися словами вин, штрафъ,

нав’зка, головщзна і словосполученням нагордження утртами.

 

Як свідчать пам’ятки писемності, в активному вжитку була лексема вина

“плата за злочин або провину, неявку в суд”. Це слово також є стрижневим

компонентом у словосполученнях вин пнская, вин злодйская, вин до шкатли

войсквое, вин до скрбу войсквого. Паралельно із лексемою вин в актовій

мові Гетьманщини з XVIII століття почало функціонувати запозичене з

німецької мови слово штрафъ (нім. strafe “догана”), часто в

словосполученні большй штрафъ. З цим же значенням функціонують лексеми

кун (індоєвропейського походження) та навзка (< нав’язти). Грошова

компенсація за заподіяну смерть сім’ї вбитого іменувалася лексемою

головщзна.

 

Для позначення видів смертних вироків широко використовувалися

багатокомпонентні словосполучення, складовим елементом яких виступає

лексема карти, а саме: шбеницею карти, на древ крность одржати, грлом

карти, мечмъ на грле скарти, крност на грле. З середини XVIII століття

під впливом актової мови російського кримінального права починає

функціонувати іменникове словосполучення усчніе голов. Вирок “смертна

кара через спалювання” передавали вирази живго сжечь, огнмъ казнть. У

досліджуваний період практикувалося тілесне пошкодження як вид

покарання. Для вираження такого поняття часто вживалися словосполучення

урзне ха, ущрбок на члнках, рку отсчъ.

 

Поширеним було судове покарання через побиття, для найменування якого в

діловій документації Гетьманщини вживалися різноманітні слова і

словосполучення. Узагальнене поняття “побити” передавалося лексемою

битъ. У документах Гетьманщини фіксуються багатокомпонентні вирази,

назви яких вказують на засоби покарань: дти канъчукми хлист, отрмати

посторнками, хлист дат.

 

В актовій мові Козацько-Гетьманської держави широко використовувалися

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ