UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична лексика кримінально-процесуального права Гетьманщини: Автореф. дис... канд. філол. наук / Б.Р. Стецюк, Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5123
Скачало334
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ист процесуальної сторони”. Речові

докази в актових документах іменувалися словом лиц. Напр.: роги позбивав

за для лиц  [1654, АПГУ, 76]. Поняття “клятва” передавалося іменниками

присяг, клтва. Особа, яка давала показання в судовому процесі,

називалася словом свдокъ. Подані свідчення передавалися терміном

свдитлство, а заяви, що подаються для захисту прав потерпілої сторони,

іменувалися словами жалба, пзовъ. Лише незначну частку в цій лексичній

мікрогрупі становлять запозичення. Фіксуються слова-латинізми: апелція

(лат. appellatio “звертання”) мало значення “оскарження якої-небудь

судової справи, постанови”, протстъ ( лат. protesto “публічно доводжу”)

функціонувало в значенні “рішуче заперечення проти рішення суду чи

ведення слідства”. Напр.: Прошу сей протстъ записати у Суду енерального

и декретомъ обваровати [1723, ДДГ, 235]; касовти (лат. cassare

“скасування, знищення”) означало перевірку чи анулювання вищестоячою

інстанцією судового рішення або постанови. З польської мови запозичено

іменник скрга (ст.п. skarqa “заява на захист порушеного права”).

 

Починаючи з XVIII століття, під впливом російського діловодства

з’являються русизми. Для передачі поняття “слідство” використовується

термін рзыскъ, а допит передається словом распрсъ. Процесуальна сторона,

яка подає скаргу, має назви жалобнкъ, челобтчикъ. На основі іншомовного

запозичення творяться власне українські юридичні назви чинти інквзцію,

вивдити інквзцію, які означали “проводити судове слідство”. Вислови

присгу викнати, присгою повзуватися в документах доби Гетьманщини

служать для найменування поняття “давати клятву , заприсягнутися”.

Напр.: на вивденя о том забойстве, інквзци [1682, ЛРК, 185]; Грицко Нусъ

очевисто признал присгою повзуючися [1687, ЛРК, 190]; Которие

свдетелъ... хотели и присгу вконати [1711, ДНРМ, 49]. У цей період

функціонує трикомпонентне словосполучення з цим значенням – клстися

смртною клтвою. Це ж значення передавали багатокомпонентні

словосполучення-синоніми цловати слов і хрестъ, крестъ святй и слов

христви лобизти; поряд з ними у синонімічному ряді стоять

іменниково-дієслівні словосполучення сумлнемъ поднти, сумлнемъ завезти,

обязти свстию.

 

Окрему структурно-семантичну одиницю в юридичній лексиці

кримінально-процесуального права становить група лексем, що позначають

свідків і свідчення у судовому процесі. Крім терміна свдокъ,

функціонувала лексема довдчикъ з цим же значенням. Свідки, які

користувалися добропорядною репутацією і були христянського

віросповідування, іменувалися словосполученнями: лди зцьные, люд

старнные. Напр.: и записали про людй зцъних ври годних [1710, ДНРМ, 38];

люд старнные слово в слово свдителствоволи [1713, ДНРМ, 62].

 

Подані в суді показання називалися дериватами свдтелство, свдцтво,

освтченя (пор. також сполуки свдцтва опвти, освтченя чинти). У пам’ятках

для передачі процесу дачі показань часто вживається стійке

словосполучення скзкою свдтелствою. Напр.: И тое, що чул тое и смею

скзкою свдтелствую [1752, ДНРМ, 326]. Іменник свдтельство нерідко

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ