UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у Східному Лісостепу України (фенологія, шкодочинність, прогноз): Автореф. дис... канд. с.-г. наук / А.В. Ва
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5376
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ли листя в центральній частині крони – 33,3 %, на периферії–

18,3 %, що пов‘язано з міграцією шкідника.

 

6. Біохімічні аналізи непошкодженого листя та пошкодженого жуками

яблуневого квіткоїда нової генерації показали, що в пошкодженому листі

вміст хлорофілу "А"знижується на 9,5 %; хлорофілу "В" – на 33,3;

каталази – на 3,0; пероксидази – на 17,6; поліфенолоксидази – на 6,0 %,

що призводить до порушення метаболізму та втрати врожаю.

 

7. Абсолютні підрахунки на семи-восьмирічних не оброблених інсектицидом

деревах показали, що при пошкодженні 69,3 % бутонів урожай плодів

знижується майже на 50 % в порівнянні з обробленими деревами.

 

8. При вивченні фенології яблуневої плодожерки в 1997 р. вперше було

виявлено значну загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації

в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження

температури повітря (нижче порогової) з 25 травня по 7 червня. Наслідком

цього стала незначна пошкодженість плодів (біля 4 %). Аналогічне явище

було в регіоні в 1969, 1980 та 1990 рр.

 

9. Яблунева плодожерка в значно більшій мірі пошкоджує плоди на

периферії крони, ніж в центральній, незалежно від їх стиглості. На

літньому сорті Білий налив частка пошкоджених плодів в 1996-1998 рр. на

периферії становила 62,0-68,5 %, в центрі – 31,5-36,5 % від загальної

кількості пошкоджених плодів, на осінньому сорті Слава переможцям –

відповідно 69,3-71,6 і 28,4-30,7 %.

 

10. Встановлено, що і пошкоджені, і не пошкоджені яблуневою плодожеркою

плоди, взяті для аналізу з центральної частини крони, в значній мірі

поступаються плодам з периферійної частини крони за вмістом цукру,

мікро- та макроелементів і за масою. Роздільні обліки пошкодженості

плодів як на периферії, так і в центрі крони дозволяють визначити не

тільки кількісний, а й якісний бік шкоди.

 

11. Яблунева плодожерка в більшій мірі пошкоджує плоди із східного боку

крони дерева: в 1996-1998 рр. було пошкоджено 36,1-59,7 % плодів від

загальної кількості пошкоджених; з південного боку – 23,9-32,7; із

західного – 10,2-19,3; з північного – 6,2-17,3 %.

 

12. Вперше розроблено математичну модель прогнозу шкодочинності

яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України з урахування

космічних і геофізичних факторів. Згідно з нашим прогнозом, в 1999 р.

очікувана пошкодженість плодів яблуні яблуневою плодожеркою може

перевищити 50 %.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

 

1. Наші трирічні дослідження показали доцільність розріджування крон

(обрізання), яке забезпечує більше проникнення світла та тепла в

центральну частину крони. Це обумовлює більш рівномірне розосередження

яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки в кроні дерев і зменшення

пошкодженості бутонів та плодів на периферії крон, яка дає більш якісні

плоди.

 

2. За результатами наших досліджень рекомендується в роки масового

розмноження яблуневого квіткоїда провести обприскування дерев не у

фенофазу зеленого конусу або рожевого бутона, а у фенофазу оголення

суцвіть, що співпадає з початком відкладання яєць самками шкідника.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ