UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у Східному Лісостепу України (фенологія, шкодочинність, прогноз): Автореф. дис... канд. с.-г. наук / А.В. Ва
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5389
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

роти

гусениць яблуневої плодожерки служать тільки сигналізацією. Для розробки

прогнозу необхідна довга серія часових рядів. Тому нами були використані

багаторічні ряди шкодочинності яблуневої плодожерки за період з 1953 по

1984 рр. у Східному Лісостепу України для розробки математичної моделі

річного прогнозу з урахуванням змін сонячної активності, вираженої в

числах Вольфа, суми ефективних температур та суми опадів. Отримано

рівняння регресії:

 

В = 28,11 + 0,144 W + 0,012 СЕТ + 0,004 СО

 

(В – прогнозна шкодочинність яблуневої плодожерки в наступному році;

 

W – сонячна активність (СА) в поточному році;

 

СЕТ – сума ефективних температур за вегетаційний період;

 

СО – сума опадів за вегетаційний період).

 

Застосування рівняння регресії дало нам можливість зробити розрахунки

для прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки в 1997-1999 рр.

 

На 1997 р.:В= 28,11 + 0,144 х 8,6 + 0,012 х 1341,1 + 0,004 х 297,8 =

46,7%;на 1998 р.:В= 28,11 + 0,144 х 21,5 + 0,012 х1135,8 + 0,004 х 404 =

46,4%;на 1999 р.:В= 28,11 + 0,144 х 74,9 + 0,012 х 1311,9 + 0,004 х

218,1 = 55,5%.

 

Вірогідність прогнозу виявилася високою для 1998 р. (46,4 %, фактично –

54,8 %). Прогноз на 1997 р. не виправдався (46,7 %, фактично – 20,9 %).

Це ми пояснюємо тим, що розроблена нами модель прогнозування

шкодочинності яблуневої плодожерки не розрахована на аномальні явища

природи (тривалі похолодання нижче порогу розвитку шкідника в період

масового льоту метеликів та відкладання яєць першої генерації).

 

Наведене рівняння служить математичною моделлю кількісного прогнозу

шкідливості яблуневої плодожерки на наступний рік або сезон.

 

Такий підхід до розробки річного прогнозу повністю виправданий і був

свого часу використаний Є.М. Білецьким (1992) для складання річного

прогнозу появли шкідливої черепашки в Харківській області.

 

ВИСНОВКИ

 

1. Нами вперше запропоновано та перевірено метод оцінки шкодочинності

яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо для периферійної та

центральної частин крони, що дає можливість визначати не тільки

кількісний, а й якісний бік шкоди.

 

2. Вивчено фенологію яблуневого квіткоїда. Виявлено міграцію жуків

яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і назад залежно

від температурного режиму, що впливає на ступінь пошкодженості бутонів у

весняний і листя в літній періоди.

 

3. Бутони на периферії крони яблуні в значно більшій мірі пошкоджуються

яблуневим квіткоїдом, ніж в її центральній частині. В середньому по

шести сортах в 1996-1998 рр. було пошкоджено 53,9-60,8 % бутонів (від

загальної кількості пошкоджених бутонів) на периферії крони і

39,2-46,1 % в центрі крони.

 

4. Визначено ступінь пошкодженості бутонів яблуні яблуневим квіткоїдом

залежно від форми крони: при загущеній кроні пошкоджувалося на периферії

54,2-65,8 % бутонів і 34,2-45,8 % в центрі крони, при розрідженій кроні

– на периферії 53,8-58,9 % і в центрі 41,1-46,2 % (від загальної

кількості пошкоджених бутонів).

 

5. Жуки яблуневого квіткоїда нового покоління в більшій мірі

пошкоджували листя в центральній частині крони – 33,3 %, на периферії–

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ