UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваHelicobacter pylori та інша мукозна мікрофлора шлунка при хірургічному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: Автореф. дис... канд. мед.
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4369
Скачало293
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

олонки шлунка пристінною

мікрофлорою до та після операції приводить до повної санації СОШ до

операції у 67,2% хворих, а повторний курс такої терапії після операції -

до 82,7%, що достовірно збільшує кількість позитивних результатів

оперативного лікування виразковаої хвороби до 83,0% у хворих основної

групи у співставленні з 69,0% позитивних результатів у хворих

контрольної групи.

 

 

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

1. Враховуючи зв??язок пристінної мікрофлори слизової оболонки шлунка з

виникненням ранніх післяопераційних ускладнень запального характеру та

продовженністю загоєння дуоденальних виразок після органозберігаючих

операцій, необхідно проводити міроприємства направлені на елімінацію

даних мікроорганізмів. З цією метою в доопераційному періоді

рекомендується

 

використовувати слідуючу схему антибактеріальної терапії: Де-нолом по

120 мг 3

 

-15-

 

рази на день за 30 хвил. до їди та 1 раз натщесерце увечері перед сном;

ампіцилін по 0,5 г 4 рази на день до їди; метронідазол по 250 мг 4 рази

на день після їди. Тривалість доопераційного курсу 10 днів. При

наявності в слизовій оболонці шлунка грибів до лікування слід додавати

ністатін у дозі 250 тис. ОД. 4 рази на день, на протязі 7 днів.

 

2. В післяопераційному періоді хворим, яким до операції не вдалося

повністю санувати слизову оболонку шлунка, на 3 – 5 день після операції

необхідно продовжити проведення потрійної антибактеріальної терапії ще

на протязі 7 – 14 днів, а в разі збереження високої кислотності

доповнити її прийомом блокаторів гістамінових рецепторів (ранітідін по

150 мг вранці і ввечері), або інгібіторів протонної помпи (омепразол по

20 мг на добу).

 

3. Хворим з післяопераційними ускладненнями запального характеру

(післяопераційний гастрит, анастомозити різного ступеня вираження)

необхідно проводити потрійну антибактеріальну терапію в комплексі з

опроміненням слизової оболонки антрального відділу шлунка

низькоенергетичним лазерним випроміненням.

 

4. Хворим, у яких після органозберігаючих операцій маються незагоєні

виразки, необхідно проводити комплексну терапію, що включає: блокатори

гістамінових рецепторів (ранітідін по 150 мг, фамотідін по 20 мг 2 рази

на добу натщесерце), або інгібітори протонної помпи (омепразол по 20 мг

вранці або ввечері) та потрійну антибактеріальну терапію в комплексі з

лазерним опроміненням за схемою, до повного їх загоювання.

 

 

 

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

1. Грушка В.А., Гулевский С.Н., Лазня С.С. Применение эндоскопической

медикаментозной блокады блуждающего нерва в лечении язвенной болезни.

//Клиническая хирургия. –1996 г. -№8. –С. 12–13.

 

2. Грушка В.А., Гулевский С.Н., Лазня С.С., Васильева М.В. Микрофлора

желудка при язвенной болезни и хроническом гастрите. // Врачебное

дело. –1998. -№1. –С. 52–58.

 

3. Грушка В.А., Гулевский С.Н., Лазня С.С. Эндоскопические методы

лечения язвенной болезни. //Врачебное дело. –1998. -№2. –С. 8-13.

 

4. Грушка В.А., Гулевский С.Н., Лазня С.С. Эндоскопическая

медикаментоз-ная блокада блуждающих нервов и криотерапия в лечении

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ