UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваHelicobacter pylori та інша мукозна мікрофлора шлунка при хірургічному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: Автореф. дис... канд. мед.
Автор
РозділДисертації, автореферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4352
Скачало292
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ількість випадків виявлення

НР знизилася на 20% у порівнянні з доопераційним. Наявність в слизовій

оболонці шлунка після операції кишечної палички, клебсієли та фекального

стрептокока дозволяє судити про їх ретроградне мігрування до шлунку

через зону дуоденопластики. Усі пацієнти цієї групи з наявністю мікробів

мали значення рН шлункового вмісту від 2,5 до 5,5. Одні й ті ж самі

представники мукозної мікрофлори до та після операції виявлялись у

26,6%, а НР – у 73,3% хворих.

 

З 10 хворих, котрим була виконана резекція шлунка по способу

Billroth-II, мукозна мікрофлора в монокультурах та асоціаціях виявлялася

у 6 хворих: в 5 випадках - кишкового типу, у 1 випадку - орального. НР в

монокультурі та асоціаціях виявлявся у 5 хворих, що на 30% менше, ніж до

операції. Внутрішньопорожнинна рН шлункового вмісту у цих хворих після

операції коливалась від 4,0 до 6,5. Представники одного й того ж виду

мукозної мікрофлори до та після операції виявлялись у 30,0% хворих, НР –

у 50,0% хворих.

 

При дослідженні характеру ускладнень в ранньому післяопераційному

періоді у хворих контрольної групи анастомозити різного

ступеня були

 

діагностовані у 7 (12,5%) хворих після дренуючих операцій та у 4 (7,1%)

-після резекцій, незагоєні виразки після СПВ при ендоскопічному

обстеженні через

 

-11-

 

1 місяць після операції були діагностовані у 7 (12,5%) хворих. В усіх

випадках запальні ускладнення супроводжувалися значним заселенням СОШ та

зони запалення мукозною мікрофлорою одного виду як до, так і після

операції, а при довго незагоюваних виразках після СПВ - наявністю

вираженої контамінації слизової оболонки гелікобактеріями.

 

У віддалені строки після операції у хворих контрольної групи позитивні

результати відмічалися у 71,4% хворих, задовільні з диспепсичними

проявленнями - у 17,8% хворих, незадовільні у вигляді рецидиву виразки

та ерозивного процесу - у 10,7% хворих. У всіх пацієнтів рецидив

захворювання супроводжувався вираженою інфікованістю слизової оболонки

шлунка НР як в монокультурі, так і в асоціації з мукозною мікрофлорою, а

диспепсичні явища на фоні післяопераційного гастриту супроводжувалися

заселенням СОШ переважно мукозною мікрофлорою кишкового типу.

 

Причетність гелікобактерій та іншої мукозної мікрофлори до запальних

ускладнень раннього післяопераційного періоду та незадовільних

результатів у віддалені строки свідчить про необхідність

застосування при хірургічному лікуванні виразкової хвороби

дванадцятипалої кишки адекватної антибактеріальної терапії.

 

Ефективність комплексної антибактеріальної та лазеротерапії вивчалась

на прикладі 58 хворих, прооперованих на виразку дванадцятипалої кишки,

що складали основну групу. Цим хворим поряд з традиційною

противиразковою терапією в до- та післяопераційному періодах з метою

санації застосовувалась потрійна антибактеріальна терапія (де-нол,

ампіцилін, метронідазол за схемою). У разі виявлення у обстежених хворих

виражених порушень регенераторних процесів, а також розвитку в

післяопераційному періоді ускладнень запального характеру, неповної

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ