UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Кучер Л. Педагог – слабка ланка чи сильна фігура у шкільному конфлікті?.
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось820
Скачало149
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лариса Кучер

 

Педагог – слабка ланка чи сильна фігура у шкільному конфлікті?

 

Всі ми родом зі школи. Кожна людина значну частину свого дитинства і

зрілості проводить саме в ній. У школі вона росте, формується, вчиться

спілкуватися та взаємодіяти з різними людьми, стає гідним громадянином

суспільства. І те, який слід залишить шкільне життя у серці дитини,

значним чином впливає на її подальшу долю та діяльність.

 

Проблеми у взаємодії учасників педагогічного процесу набувають все

більшого значення для сучасної школи. Це пов’язано зі стрімким розвитком

суспільства, зміною системи норм та стереотипів, що поглиблює проблему

поколінь, ускладнює стосунки вчителів, учнів та батьків.

 

Як і будь-який соціальний механізм, школа іноді «дає збій», що

виражається у виникненні конфліктних ситуацій. Різниця у віці, статусі,

пріоритетах, обсязі прав і обов’язків – все це створює сприятливий

фундамент для зародження і розгортання конфліктів.

 

У перекладі з латинської слово «конфлікт» означає зіткнення. Це

зіткнення протилежних інтересів, поглядів, позицій, думок, точок зору,

прагнень.

 

Спеціалісти з конфліктології стверджують, що безконфліктних взаємин не

буває. А з цього випливає, що ми не повинні боротися з конфліктами, як

явищем, а мусимо навчитися використовувати їх для досягнення позитивної

мети.

 

Причин та способів подолання конфліктів досить багато, вони різні, тому

що абсолютно неоднаковими є учасники конфліктних процесів, різні рольові

позиції яких достатньо описані у психолого-педагогічній літературі.

Проте у школі завжди була ще одна зона конфліктів: «учень-учитель»,

«батьки-учитель», де головною «утискуваною» стороною є саме учитель. Про

таке чомусь писати не прийнято, але ж воно є!

 

Пригадую, як минулого року різні телевізійні канали передали сенсаційну

новину: учителька виграла судовий процес у учня! І пам’ятаю, який

резонанс мала передача у педагогічних колективах: невже це можливо? Але

потім усе замовкло, забулося. Подібна тема знову не в моді. Тільки чи на

користь учителю і учневі мовчанка про гостроту стосунків? Які наслідки

може мати замовчування і приховування реальної картини

учнівсько-вчительських відносин? Породження ще більшого зла,

жорстокості, вседозволеності. І це також не метод: судитися з учнем! Але

якщо це єдиний спосіб поставити на місце хама, то і ним треба

скористатися, бо як після цього заходити до класу?

 

Останнім часом знижується рівень духовної культури суспільства,

нівелюються традиційні норми, ідеали, цінності, стереотипи. Психологи і

педагоги свідчать, що значна частини школярів демонструє асоціальний тип

поведінки, серед підлітків спостерігається тенденція до жорстокості,

деградації. Мені здається, що часто відбувається підміна понять: лінощі

плутають зі складним матеріалом, упевненість – із нахабством,

вимогливість – із авторитаризмом, свободу слова – з відвертою брехнею і

хамством, погану поведінку – з відсутністю елементарної культури.

 

Якось на батьківських зборах один із батьків негативно відгукувався про

уроки молодої учительки, мовляв, дитина не вчить цей предмет, тому що

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ