UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Лещенко Л.Г. 'Психологічні особливості синдрому 'професійного вигорання'.
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1387
Скачало165
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лещенко Л.Г., практичний психолог Рацівського навчально-виховного

комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ

супенів».

 

Психологічні особливості синдрому «професійного вигорання»

 

Анотація. Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких

такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Все

це провокує виникнення синдрому «професійного вигорання». У статті

піднято такі питання, як синдром професійного вигорання, його основні

ознаки, причини та профілактика .

 

Термін «професійне вигорання» з'явився у психологічній літературі

відносно недавно. Його ввів американський психіатр Х.Дж. Фрейденбергер у

1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які

інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в

емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це -

люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні

працівники, психіатри, психологи, вчителі тощо. Як зазначають зарубіжні

дослідники з Канади, США, Західної та Центральної Європи, а також вчені

з Росії та України, фахівці, які працюють у згаданій системі, змушені

постійно стикатися з негативними емоційними переживаннями своїх клієнтів

(пацієнтів, вихованців), тому мимоволі стають залученими до цих

переживань, через що й зазнають підвищеного емоційного напруження.

 

З 1974 року вийшло друком понад 2500 статей і книг; присвячених вченню

синдрому «професійного вигорання». Але переважна більшість із них -

описового й епізодичного характеру. Літератури, що розкривала

науково-пракгичні дослідження в цій галузі, іще недостатньо. Проте

дослідження синдрому триває.

 

Багато досліджень показують, що ключову роль в синдромі "вигорання"

відіграють емоційно ускладнені або напружені стосунки в системі

"людина-людина" (наприклад, вчитель - учні).

 

Суттєвим стресогенним фактором є психологічні й фізичні перевантаження

педагогів, які спричиняють виникнення так званого синдрому «професійного

вигорання» - виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче

позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному

самопочутті, так і на стосунках у сім'ї.

 

«Синдром професійного вигорання» є стресовою реакцією, яка виникає

внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Зважаючи на визначення стресового процесу за Г.Сельє (тобто стадій

тривоги, резистентності і виснаження) «професійне вигорання» можна

вважати третьою стадією, для якої характерний стійкий і неконрольовий

рівень збудження. Педагоги працюють у доволі неспокійній, емоційно

напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги і конролю за взаємодією

в системі «вчитель-учень» за таких умов стрес спричиняється безліччю

стресогенів, які безперервно накопичуються в різних сферах

життєдіяльності. Наразі почуття контролю над тим, що відбувається, може

мати вирішальне значення. Якщо «педагог реагує адекватним, адаптивним

чином, він більш успішно й ефективно діє та підвищує свою функціональну

активність і впевненість, у той час, як дезадаптивні реакції ведуть по

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ