UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Макаренко С. 'Синдром 'професійного вигоряння' як результат хронічного стресу педагогічного працівника'.
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1382
Скачало122
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Макаренко Світлана Михайлівна,

 

практичний психолог Розсохуватської

 

загальноосвітньої школи

 

І – ІІІ ступенів Катеринопільської районної

 

ради Черкаської області

 

Синдром «професійного вигоряння» як результат хронічного стресу

педагогічного працівника

 

У статті розкрито психологічні особливості синдрому «професійного

вигоряння» як результату хронічного стресу у педагогічних працівників

та основні проблеми, з якими зустрічаються педагоги-практики в шкільному

житті Синдром «емоційного вигорання» – добре знайоме явище в школах.

Постійна втома, емоційна спустошеність, відчуття відсутності соціальної

підтримки, постійні докори учням і їхнім батькам, невдоволення професією

– його прояви.

 

Кажуть, що досвід – учитель, який дуже дорого бере за уроки, але ніхто

не навчить краще за нього. Справді, ми дорого розплачуємося за помилки,

прорахунки, невдачі. А їх не можна уникнути. Тому кожен вчитель, з

перших же днів навчання, намагається навчити, як робити менше помилок,

зазнавати менше невдач і робити це не лише в прикладах та задачах.

 

“Працю вчителя, – як слушно підкреслював В.О.Сухомлинський, – ні з чим

не можна порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди

своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку

металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милуються колосками і жменею

зерна, вирощеного в полі… А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити

предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя і ледве-ледве починає

позначатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття

незадоволення, як учителя, ні в якому ділі помилки і невдачі не ведуть

до таких наслідків, як у вчительському. Учитель зобов’язаний – перед

суспільством, перед твоїми батьками – працювати тільки правильно, тільки

добре, кожна крихта твоєї людської краси – це його безсонні ночі,

сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя – так, вчителеві часто

буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це

для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє

щастя особистого життя”.

 

Але на сьогоднішній час з’явився і вже дуже поширився синдром

“емоційного вигорання” – добре знайоме явище в школах. Постійна втома,

емоційна спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки,

постійні докори учням і їхнім батькам, незадоволення професією – його

прояви.“Спочатку треба пробудити душу в дитини, а потім шліфувати

розум…”,

 

“Надто багато в світі людей, яким ніхто не допоміг пробуджуватися” – у

розпачі писав А.Сент-Екзюпері.

 

Саме такі завдання ставить кожен вчитель перед собою – пробудити душу в

дитини. Декому вдається справитись із завданням, а декому і ні.

 

Виховання етичного підґрунтя особистості відкриває можливості для

правильної освіти. І найкращий період розвинення гуманності – це приклад

дорослих, з якими малюки спілкуються.

 

Скільки б не працювали педагоги, маленькому громадянинові нелегко жити,

нелегко робити свій правильний вибір в хаосі життя, якщо в сім’ї та

суспільстві починають діяти “хижацькі закони”.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ