Гудзенко Валентина Іванівна,
практичний психолог
Кам’янської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1
Кам’янської районної ради
ТРЕНІГОВЕ ЗАНЯТТЯ
«Збереження психічного здоров’я педагога–керівника – передумова
здорового шкільного колективу. «Синдром вигорання»»
Мета: усвідомити поняття «психічне здоров’я», «синдром
вигорання», з’ясувати негативні і позитивні чинники які
впливають на професійне (емоційне) вигорання педагогів;
профілактика професійного вигорання та професійної
деформації педагога-керівника.
Тренінг відбувається в групі директорів шкіл
Привітання. Вправа «Побажання».
Учасники тренінгу беруться за руки, передають один одному своє тепло,
позитивний настрій, і вітаються словами: «Бажаємо здоров’я».
По колу звертаються один до одного по імені і промовляють побажання.
Очікування від заняття
Кожен учасник тренінгу висловлює свої очікування.
Повторення правил, які існують у групі:
всі відкриті для нових вражень;
нікого не критикуємо;
взаємопідтримуємо один одного;
висловлюємо свою думку;
дотримуємось конфіденційності;
працюємо тут і тепер;
завдання виконуємо з відповідальністю.
Учасники за бажанням пропонують ще свої правила.
Виступ психолога. Інформаційне повідомлення «Психічне здоров’я людини.
Профілактика професійного (емоційного) вигорання педагога-керівника».
Психічне здоров’я – стан душевного благополуччя, який характеризується
відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам
оточуючої дійсності регуляцію поведінки, діяльності. В понятті психічне
здоров’я завжди відображені суспільні і групові норми і цінності, які
регламентують духовне життя людини.
Провідними показниками психічного здоров’я вважаються:
адекватна життєвим завданням продуктивність мислення;
збалансованість інтелекту і афекту;
здатність вільно ставити перед собою цілі;
підпорядковувати власні вчинки моральним вимогам;
володіти собою, незважаючи на обставини;
відчуття душевного комфорту і гармонії.
Є багато ступенів психічного здоров’я. Між полюсами «здоров’я –
нездоров’я» знаходиться широкий спектр межевих станів, які не є
розладами паталогічного характеру. Межеві стани або певні порушення у
сфері психічного здоров’я, які знижують його рівень, виникають,
звичайно, через психотравмуючі ситуації. Це стосується професіоналів,
діяльність яких вимагає встановлення глибоких емоційних контактів з
людьми (вчителів, медичних працівників,психологів, вихователів).
Професійна діяльність педагога, а особливо педагога-керівника в усі часи
була і є однією з найбільш емоційно-напружених. Емоціогенність закладена
в самій природі цієї діяльності. В епоху соціальних та економічних змін,
коли різко змінюються цінності, пріоритети в суспільстві виникає безліч
суперечливих вимог до освітньої діяльності, педагогу-керівнику стає все
складніше і складніше працювати. Адже крім завдань педагогічної
діяльності з учнями, вчителями, батьками у нього багато завдань
господарського плану. А ще перед кожним керівником закладу стоїть
найголовніше завдання : збереження здоров’я всього шкільного колективу.
Всі ми знайомі з таким терміном, як «сидром вигорання». Це складний
психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне розумове і
фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
Ознаками цього синдрому є:
депресивний стан, перевтома;
безсоння;
посилення агресивності (роздратованість, напруженість)
негативне відношення до своєї роботи, колег;
безвідповідальність при виконанні своїх обов’язків;
збільшення прийому психостимуляторів (кава, алкоголь, тютюн);
переїдання чи недоїдання;
занижена самооцінка, пасивність;
почуття провини.
Що ж є причинами цього виснаження?
неблагополучний психологічний клімат у професійному оточенні,
відсутність взаєморозуміння, взаємопідтримки з боку колег і керівництва;
відсутність умов для самореалізації, самовираження;
відсутність різноманітності діяльності і невміння працювати творчо;
недостатнє визнання з боку керівництва, неможливіть професійного росту;
невміння конструктивно вирішувати особисті конфлікти (на роботі, в
сім’ї)
проблеми в сім’ї;
матеріальна недостатність.
Основна психологічна проблема в педагогічній діяльності
педагога-керівника – це постійний стан напруженості, пов’язаний з
необхідністю внутрішнього налаштування на певну поведінку, мобілізації
всіх сил на активні і доцільні дії. Це стан постійної готовності, який
містить кілька компонентів:
інтелектуальний –розуміння завдань, обов’язків, знання засобів
досягнення мети, планування діяльності;
емоційний – впевненість в собі, почуття відповідальності;
мотиваційний – прагнення домогтись успіху, потреба успішно виконувати
завдання;
вольовий – мобілізація всіх сил, зосередженість на роботі, подолання
сумнівів.
Якщо всі ці компоненти приведені в гармонію, то це забезпечить
професійне зростання як самого керівника, так і його колективу, а
емоційно-позитивна атмосфера в школі допоможе уникнути професійного
вигорання.
6. Вважається що успіху досягає той, хто знає, що робити, зазнавши
невдачі
vxOO
&
gth @vx’?OO
&
&
&
&
&
* діяльності, а саме діяльності педагога-керівника, кожен може успішно
впоратись зі стресами, розв’язуючі свої проблеми і тим самим зберегти
своє здоров’я.
Поради психолога.»Як уберегтись від професійного вигорання»
Обов’язково плануйте свою діяльність, Дезорганізація часто приводить до
стресу.
Ставте перед собою реальні цілі, визнайте і прийміть обмеження.
Будьте позитивною особистістю, нетерпимість до інших приведе до
фрустрації і гніву,
Уникайте нездорової конкуренції, яка створює напруження і тривогу,
робить людину агресивною,
Відпочивайте, особливо корисний активний відпочинок.
Не тримайте в собі неприємності. Розповідайте про них людині, якій
довіряєте.
Ламайте звичку турбуватись через пусте.
По можливості користуйтеся словами доктора Рейнольда Нібура:
«Боже, даруй мені примирення
Щоб прийняти те, що я не можу змінити,
Мужність, щоб змінити те, що я можу,
І мудрість, щоб розуміти різницю»
– Учіться безмедикаментозного методу розслаблення (медитація, аутогенне
тренування, релаксація)
– Чітко розмежовуйте приватне і професійне життя,
– Памятайте, що здоров’я потребує серйозного відношення до себе.
7.Вправа «Продовж фразу»
Кожен учасник тренінгу по колу продовжує фразу:
«Я люблю в своїй професійній діяльності…………………………»
«Я не люблю в своїй професійній діяльності……………………….»
Отже, ми переконатись, що у професійній діяльності педагога – керівника
присутні як негативні, так і позитивні чинники. Але приємно, що
позитивні переважають.
8. Вправа «Герб педагога- керівника»
(завдання творче)
Інструкція:
Учасники об’єднуються в групи
(за кольором кружечків, прикріплених на спинках стільців)
На дошці кріпиться ватман з зображенням певних предметів, явищ…і так
далі.
(сонце, маяк, квітка, веселка, бджола, магнітофон, зонтик, серце,
штурвал, кермо, машина швидкої допомоги, будильник…)
Завдання кожної групи – вибрати 3-4 символи, об’єднати в герб і скласти
девіз.
Кожна група презентує свій герб і девіз.
9. «Місце спокою»
(виконується під музику «Маленький принц» Добронравова)
Психолог: Сядьте зручно, заплющте очі, спокійно вдихніть і видихніть.
Уявіть собі, що ви пливете на човні по морю. Далеко від дому. Усі
проблеми і турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся вільно, на вас не
тисне відповідальність. Ваш човен легко коливається на хвилях. Ви
насолоджуєтеся почуттям спокою, відчуваєте приємне тепло сонячних
промінчиків. Ви спокійні і розслаблені. Ви відчуваєте своє дихання:
вдих, видих……Теплий , м’який спокій розливається по всьому тілу. Ви
дедалі спокійніші, вільніші…Ваш погляд зупиняється на маленькому
острові. Вас тягне туди , ви там шукаєте спокою, захисту, задоволення.
Ваш човен наближається до острова. Уже можна розрізнити рослинність,
пісок. І ось ви сходите на берег. Ви відчуваєте тепло піску: м’якого,
приємного. Ви лягаєте і відчуваєте задоволення……
Ви вдихаєте пахощі квітів…На губах у вас морська сіль…Ви відчуваєте
тепло сонця. Тут ваша гавань. Насолоджуєтеся почуттям спокою
,впевненості, тепла. Сюди ви можете повернутися будь-коли. Це місце
дасть вам впевненість, силу, безпечність…Важливо усвідомити цей приємний
стан. Попрощайтеся з цим місцем, настав час повертатись в реальність.
Повільно розплющуйте очі.
(Зворотній зв’язок. Що відчували?….)
10. Психолог
Заключне слово
Життя дуже складне, складна професійна діяльність, зокрема діяльність
педагога-керівника. Але багато чого залежить віт того, якою людиною є
керівник: у що він вірить і на скільки він щирий перед собою і своїм
колективом. Є поняття самооцінність. Самооцінність – це те , наскільки
ми вважаємо себе гідними поваги, уваги і любові оточуючих, незалежно від
тих результатів і успіхів, які в даний момент демонструємо.
Дуже влучно про самоцінність сказала американський психолог Вірджинія
Сатир:
«Людина, чи самоцінність висока, створює навкруги себе атмосферу
людяності, відповідальності і любові. Така людина почувається важливою і
потрібною, вона відчуває що світ став кращим від того, що вона у ньому
існує. Вона довіряє самій собі, вона здатна у важку хвилину просити
допомоги в інших, однак вона впевнена, що завжди здатна самостійно
приймати рішення… Самооцінна людина не йде за своїми переживаннями. Вона
здатна робити вибір.»
Тож, кожен з нас має можливість робити вірний вибір, особливо у
відношенні до свого здоров’я. Здоровий колектив там, де здоровий його
керівник.
11. Заключна вправа «Поділимось враженнями». Кожен учасник ділиться
враженнями від заняття і дарує сусіду по колу уявний подарунок.
Література
Д.Карнеги Как перестать беспокоится и начать жить-Киев 1992
Кочерга О. ,Васільєв О, «Синдром згорання» // Психолог на педраді
Упоряд О.Главник -, Київ, 2003.
Психология словарь –Москва,1990 под редакцией Петровського А.В. и
Ярошевского М.Г.
Радіонов В. , Ступіцька М. Психолого-педагогічний супровід //
Психолог-2002 –№21-24.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter