.

Коліщук С. ‘Розвиток історичного мислення, як складової процесу формування особистості патріота України’.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
147 2217
Скачать документ

Коліщук Світлана Володимирівна,

викладач суспільних дисциплін

Комунального вищого навчального закладу

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради;

спеціаліст вищої категорії, старший викладач

«Розвиток історичного мислення, як складової процесу формування
особистості патріота України»

Патріотичне виховання громадян України, зокрема майбутніх педагогів, є
актуальною проблемою у підготовці молодих фахівців. Адже у контексті
подальшої розбудови суспільства виникає потреба у формуванні активної
творчої особистості студента-патріота, від діяльності якого у
майбутньому значною мірою залежатиме духовний розвиток і добробут
Української держави. [1; 18].

За часів становлення незалежної Української держави значно посилився
інтерес до вивчення національної історії, традицій, побуту і звичаїв,
витоків матеріальної та духовної культури. Це зумовлено намаганням
особистості осмислити свої духовні витоки, їх сутність і значення.

Щоб виховати особистість патріотом, треба починати з виховання у неї
почуття поваги до власної історії. Бути патріотом України означає любити
її і в славі, і в біді, любити так, як люблять рідну матір, любити не з
«прекрасного далека» [3;13], а тут на рідній землі. Реформування
національної системи освіти зорієнтоване на забезпечення умов для
вільного розвитку й самореалізації особистості учня, студента. Зміна
підходів до викладання суспільних дисциплін знаходить вираження у
перегляді нашого ставлення до розвитку практичних умінь студентів. Якщо
історичні знання трактувати як розуміння і збереження в пам’яті основних
подій, фактів ,а значить висновків і закономірностей, що походять із цих
фактів, подій, то стає зрозумілим, що студент свідомо запам’ятовує
тільки те, що є результатом його пізнавальної діяльності, до чого він
доклав зусиль.

Тому завданням викладача є створення необхідних умов для пробудження
пізнавальної активності студентів. Оволодіння знаннями здійснюється
залежно від того, як кожен студент прагне до історичного пізнання,
які він має розумові здібності. Процес пізнання здійснюється за такою
схемою. На початку виникає уявлення, що формується на основі відчуттів і
першого сприйняття історичного матеріалу. В уявленнях фіксуються лише
зовнішні ознаки історичної події, явища, факту. Тому перше історичне
уявлення повинне бути цікавим, захоплюючим. Це дуже важливо для
подальшої роботи викладача

Потім відбувається осмислення матеріалу, що вивчається, та його
узагальнення, тобто – розкривається сутність явищ, причинно-наслідкові
зв’язки. Цей процес вимагає розумових операцій: зіставлення, аналізу,
узагальнення, тощо. Поштовхом для цих операцій є пізнавальні завдання,
проблемні питання, парадоксальні ситуації й навіть здивування. Питання
«Чому?», «Навіщо?», «Яким чином?» спонукають до порівнянь, висновків,
тощо. [4;147]

Розв’язання пізнавального завдання є дуже важливим етапом пізнання.
Осмислення, історичних процесів приводить до розуміння
причинно-наслідкових зв’язків, до формування понять, тобто узагальнених
теоретичних висновків. Формування понять дуже складний процес, який
потребує активної пізнавальної діяльності самих студентів, і що дуже
важливо, їх самостійного осмислення матеріалу, що вивчається. Процес
формування понять здійснюється тільки в поєднанні практичної і розумової
діяльності студентів.

У процесі пізнання саме поняття стає стимулом, знаряддям мислення.

Подальша розумова і практична діяльність студента пов’язана із
формуванням умінь і навичок, що являють собою здатність студента
виконувати дії, пов’язані із використанням знань на практиці.

У пам’яті студента надовго утримуються логічні висновки, узагальнення,
побудовані на яскравих прикладах і фактах. Студент здобуває знання в
ході виконання продуманих проблемних творчих завдань, коли від нього
вимагається високий рівень пізнавальної діяльності. Ці завдання повинні
бути різноманітними і змушувати творчо, гнучко мислити. Метою таких
завдань, вправ є не тільки формування у студентів вміння застосовувати
набуті знання на практиці, що надзвичайно важливо, а й розвивати і
тренувати їхні здібності до аналітико-синтезуючої розумової діяльності.
[4;148] Збільшення ролі власних зусиль студента – єдиний шлях до
поглиблення міцності засвоєних знань, умінь.

У процесі активного навчання у студентів формується вміння бути уважними
і допитливими, здатність виділяти головну думку, висувати історичні
гіпотези, вести дослідницький пошук. Так, при вивчені теми «Гетьманат
П.Скоропадського» (Історія України, 10 кл.), студентам можна
запропонувати проблемні питання:

За рахунок чого уряду П.Скоропадського вдалося стабілізувати економічне
і політичне життя в Україні?

Чому уряд, який так багато зробив для України, був позбавлений влади?

Щоб відповісти на них студентам пропонується складання таблиці, яку
вони заповнюють за розповіддю викладача та текстом підручника.

Очікувані відповіді:

«Діяльність уряду П.Скоропадського»

Успіхи Прорахунки

І. Внутрішні політика

а) адміністративні зміни

відновлено дійовий адміністративний апарат з професійних чиновників уряд
складався переважно з росіян;

представники українських політичних партій були усунені від влади, а
саме вони пізніше створять опозиційний уряд Директорії, який організує
повстання проти гетьманського режиму.

б) судові і законодавчі зміни

реформа судової системи;

створено нові закони. запроваджено цензуру;

заборона проведення зборів, мітингів, страйків.

в) промисловість і транспорт

відновлено залізничний рух;

повернення підприємств їх колишнім законним власникам відмінено
8-годинний робочий день;

обмежено свободу профспілкової діяльності:

самовільне призначення заробітної плати працівників власниками.

г) аграрна реформа (проект)

наділення землею «справжніх хліборобів» земля передавалась за викуп;

придбати землю міг той, хто вже мав власне господарство.

д) реформування армії

переформовано військові частини;

відродження українського козацтва. спирався на збройні сили
австро-угорської армії.

е) культура

введено викладання української мови у школах;

відкрито 150 україномовних гімназій;

2 україномовних університетів;

налагоджено випуск кількох мільйонів україномовних підручників;

створено Українську Академію Наук. українська мова не стала державною
мовою.

2. Зовнішня політика

11 дипломатичних і 50 консульських представництв у 20-ти країнах;

12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав (в
Україні);

укладено мирний договір з Радянською Росією. домінуючим напрямком
дипломатичних відносин стали контакти з Німеччиною та її союзниками.

4

6

@

B

F

F

.///////iaaaaaaaa**II**

&

gdL Y

gdL Y

&

gdF”e

gd*K?

gdL Y

?Щоб відповісти на це питання студентам пропонується провести аналіз
матеріалів підручника, історичних документів, спогадів учасників подій
(з використанням додаткової літератури, інтернет-ресурсів).

Очікувані відповіді:

«Радянізація західних областей, 1939 р.»

Позитивні риси Негативні риси

будівництво підприємств і створення нових робочих місць;

електрифікація краю;

надання безкоштовного житла малозабезпеченим верствам населення;

створення мережі медичних закладів;

розширення мережі україномовних навчальних закладів;

передача землі в безкоштовне користування селянам. Масові репресії щодо:

польських чиновників;

«націоналістів»;

представників греко-католицької церкви;

примусова колективізація.

Цей підхід доцільно застосовувати при аналізі історичних подій та
складанні історичних портретів (політичних та державних діячів),
залучаючи матеріали як радянської так і сучасної української
історіографії, інтернет- ресурси, матеріали преси.
Виконуючи ці завдання студенти усвідомлюють, що історію не можна
розглядати однозначно, а знання різних точок зору наближає дослідника до
об’єктивної оцінки історичних подій та формує власне ставлення до них.
Такий вид діяльності формує у студентів вміння самостійно аналізувати
історичний матеріал, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між
подіями, аргументувати власну точку зору.

За сучасних умов викладач повинен не лише яскраво й захоплююче викласти
матеріал, а й викликати у студентів потребу до самостійної практичної
діяльності, активізувати мислення та здібності, формувати загальні і
спеціальні вміння, активну життєву позицію. Для того, щоб жити у
сучасному світі студентові треба вміти:

знаходити, трактувати й аналізувати різні види інформації та джерела;

бачити інші точки зору, визнавати та сприймати їх розмаїття;

критично оцінювати історичні явища;

формулювати зважені судження, робити обґрунтовані висновки на основі
аналізу наявних джерел і вивчення широкого спектру точок зору;

оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події.

Реалізація цих завдань пов’язана з удосконаленням методики викладання
історії, ефективним застосуванням різноманітних методів і засобів
навчання. [2;18]. Одним із видів такої роботи є дослідницько-пошукова
діяльність студентів при вивченні історії України. Правду життя треба
пережити але правду історії треба ще відшукати, віднайти для себе [3;13]
Пошук істини здійснюється студентами в ході роботи над рефератами,
тематика яких має проблемний, дискусійний характер. Наприклад:

«Успіхи і прорахунки Центральної Ради у створенні української держави»;

«Історичний портрет П.Скоропадського»;

«Українізація: минуле і сучасність»;

«Радянізація західноукраїнських земель: успіхи і помилки»;

«Дві гілки Руху опору в Україні в роки Другої світової війни» та ін.

Студенти досліджують різні історичні джерела, щоб з’ясувати для себе
істину і зайти відповідь на проблемне питання. Така діяльність сприяє
формуванню у них активної життєвої позиції. Адже історія є процесом
мислення, що спирається на свідчення з минулого і покликана розвивати
уміння його аналізувати та оцінювати [2;19]

З настанням інформаційної ери сучасне життя досить складно уявити без
використання комп’ютерної техніки. Вона поліпшує процес викладання та
сприйняття нової інформації. Останнім часом в освітніх колах набуває
популярності метод проектів, який тісно пов’язують із застосуванням
інформаційних технологій. Результатом роботи над проектом може стати
мультимедійна презентація. Майстерно зроблена, вона може збудити інтерес
до навчання та сприяти формуванню історичного мислення у студентів.

В процесі роботи над презентацією студенти здійснюють
дослідницько-пошукову роботу; критично оцінюють різні джерела
інформації; вчаться виділяти позитивні і негативні риси історичних
процесів та діяльності визначних особистостей; проводять соціологічне
опитування і оформлюють результати у вигляді діаграм; переглядають і
відбирають фото- та кіно матеріали; розвивають свої творчі здібності;
оволодівають навиками групової роботи; вчаться аргументувати свою точку
зору; формують активну життєву позицію, а головне стають небайдужими до
історії своєї Батьківщини, що є основою історичного мислення.

Прикладом створення презентацій з історії України може бути: «М.Хрущов –
чорно-білий монумент соціалізму» та «Була весна. Була відлига», які
готуються в ході вивчення теми «Україна в умовах десталінізації
1953-1964 рр.» Роботу над проектом варто проводити під керівництвом
викладача. В процесі дискусії студентів формується тема проекту, ключове
питання дослідження та тематичні питання, які є шляхами його
розв’язання.

Студентам можна запропонувати розподілити між собою обов’язки по
проведенню дослідження, а саме:

пошук і обробка джерел інформації;

соціологічне опитування;

пошук фото- та кінодокументів;

складання термінологічного словника;

пошук свідчень очевидців подій, істориків;

створення діаграм;

виготовлення кросворду;

пошук висловів мислителів, які з філософської позиції розкривають
сутність історичних подій;

друк слайдів, анімаційні ефекти.

Заключним етапом роботи є формулювання висновків дослідження, в якому
беруть участь всі учасники проекту. Презентацію проекту доцільно
провести на уроці з історії України.

Ефективність методу проектів полягає в тому, що студенти залучаються до
пізнавальної діяльності, яка сприяє розвитку їх творчих здібностей та
спонукає до отримання ними нових знань.

Отже, розвиток історичного мислення може відбуватись за умов
використання проблемного методу навчання, методу проектів, організації
дослідницько пошукової роботи, що сприяє формуванню у студентів власної
точки зору на історичні події, активної громадянської позиції і закладає
основи для громадянської самосвідомості майбутніх спеціалістів.

Література

Афанасьєв А., Іщук Н. Проблеми формування ідеалів патріотичного
виховання та ціннісних орієнтацій студентів на сучасному етапі. //Рідна
школа. – 2009. – №12. – С.18-21

Десятов Д.Л. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності.
– Х.: Вид. група «Основа», 2008. – С.18-19

Матвієнко М. Раціоналізація праці вчителя в ході викладання вітчизняної
історії. // Історія України. – 2004 – №43 – С.13

Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група
«Основа»: «Тріада +», 2007. – С.146-147

Анотація

У статті йде мова про шляхи формування історичного мислення у
студентів, а саме: робота над проектами, створення мультимедійних
презентацій, робота з таблицями і схемами, проблемний метод навчання.

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020