.

Назаренко О. Досвід участі учнівської молоді в патріотично спрямованих Інтернет-проектах. 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
126 2073
Скачать документ

Тема: “Проектна діяльність у патріотичному вихованні учнівської молоді
Глухівської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім.
М.І.Жужоми”.

Анотація матеріалу: Стаття містить описовий матеріал про проектну
діяльність пошукових загонів школи-інтернату. В ній наведені приклади
тем, змісту, шляхів реалізації учнівських проектів з дослідження теми
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років на Глухівщині.

Автор: Назаренко Ольга Степанівна, педагог-організатор спеціалізованої
школи-інтернату І-ІІІ ступенів імені Миколи Івановича Жужоми Сумської
обласної ради.

Проектна діяльність у патріотичному вихованні. Досвід участі учнівської
молоді в патріотично спрямованих Інтернет-проектах

Виборовши незалежність, український народ творить державність. Це
зумовлює нові підходи до вирішення завдань виховання підростаючого
покоління. Сьогодні стало реально можливим виховувати молодь на основі
всебічного врахування особливостей способу життя, традицій, звичаїв,
історичного шляху розвитку народу. Процес культурно-освітнього
відродження України, учасниками якого ми є, покладає на нас нові
завдання: формувати у підростаючого покоління громадянську свідомість і
самосвідомість, високу духовність і моральність, почуття патріотизму і
гордості за свою Батьківщину.

На наш погляд, старшокласники повинні виховуватися не на вигаданих
персонажах з іноземних фільмів, а на прикладах з життя реальних людей,
які є взірцем мужності й незалежності духу нашого народу у тяжких
випробуваннях, що випали на долю нашої Батьківщини в роки Великої
Вітчизняної війни.

Широко відомо ставлення сучасної молоді до патріотизму людей в роки
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. У молодіжному середовищі
існують думки з природу того, що патріотизм “не в моді”. Змінити думку
підростаючого покоління, показати на реальних подіях мужність і героїзм
людей, виховувати шанобливе ставлення до місць поховань воїнів та мирних
жителів, загиблих у роки ВВв, запобігаючи таким чином проявам вандалізму
в молодіжному середовищі – є актуальними завданнями для учасників
пошуково-краєзнавчих проектів Глухівської спеціалізованої
школи-інтернату І-ІІІ ступенів імені Миколи Івановича Жужоми.

У процесі здійснення виховної роботи у напрямку патріотичного виховання
учнів школи-інтернату проектні технології використовуємо ефективно
протягом п’яти останніх років, починаючи з 2007 навчального року. Над
учнівськими пошуково-краєзнавчими проектами з дослідження теми Великої
Вітчизняної війни на Глухівщині працюють пошукові загони
старшокласників, створені на базі 9-11 класів. Педагогами-наставниками,
які координують діяльність учнів, є вихователі, які безпосередньо
працюють з учнівськими колективами, вчителі історії, педагог-організатор
школи.

Девізом своєї роботи юні пошуковці обрали слова видатного українського
письменника Максима Рильського: “Хто не знає свого минулого, той не
вартий майбутнього. Хто не відає про славу своїх предків, той сам не
вартий пошани”.

З 2007 по 2011 навчальні роки учнями школи-інтернату були створені і
реалізовані наступні пошуково-краєзнавчі проекти:

“Дзвін пам’яті. (Частина І). Трагедія хутора Барського”. (Голова
проекту: Кіндюшенко Максим, учень 10-Б класу; керівник проекту:
Назаренко Ольга Степанівна, педагог-організатор школи-інтернату).

“Юний розвідник – Мишко Семенистий”. (Голова проекту: Сакун Ірина,
учениця 9-В класу; керівник проекту: Сакун Оксана Петрівна, вихователь
9-х класів школи-інтернату).

“Чернівський бій – маловідома сторінка Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років”. (Голова проекту: Шевченко Михайло, учень 9-А класу;
керівники проекту: Назаренко Ольга Степанівна, педагог-організатор
школи-інтернату; Золотарьова Надія Федорівна, вихователь 9-х класів
школи-інтернату).

“Дзвін пам’яті. (Частина ІІ). Сестри Хатині”. (Голова проекту:
Нікіфорова Оксана, учениця 11-А класу; керівник проекту: Кабанова
Наталія Петрівна, вихователь 11-х школи-інтернату).

Ви запитаєте: чому саме обраний такий метод виховної роботи з
патріотичного виховання школярів? У чому його переваги?

Слід зазначити, що краєзнавчо-пошукові, пошуково-документальні проекти
більш, ніж усі інші відповідають сучасним технологічним вимогам до
освітньо-виховного проектування. В них рельєфно простежується
послідовність моделювання проблеми, її усвідомлення, дослідження, пошук
версій та шляхів розв’язання, їх захисту та впровадження, які мають
чітко окреслений структурний вигляд проекту.

Суть проектної технології – у функціонуванні цілісної системи
дидактичних засобів і змісту, методів, прийомів, що адаптує
навчально-виховний процес до структурний та організаційних вимог
проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне й послідовне
моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, що вимагають
від учасників освітньо-виховного процесу пошукових зусиль, спрямованих
на дослідження та розробку оптимальних шляхів їх вирішення, неодмінний
публічний захист проектів та аналіз підсумків їх упровадження.
Формування інтелектуального й пошукового досвіду є логічним наслідком,
але не стратегічною метою такого підходу. Водночас застосування ПТ у
роботі не лише акцентовано пробуджує проблему в розвитку аналітичних,
дослідницьких, комунікативних, організаційних, рефлексійних та інших
життєво-важливих умінь і навичок, передбачає їх системне застосування,
але й цілеспрямовано перевіряє міру їх надійності та ефективності. Отже,
ПТ принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між
теорією й практикою в процесі навчання, виховання та розвитку
особистості учня. [2]

Виховання свідомого громадянина, патріота, тобто людини з притаманним їй
способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на
розвиток громадянського суспільства в Україні, є основною метою напрямку
патріотичного виховання, над яким працює сучасна школа. Залучення учнів
до здійснення пошуково-краєзнавчої діяльності в ході роботи над
учнівськими проектами є одним із найефективніших способів виховного
процесу нашої школи. Про це свідчать результати участі учнівських
пошуково-краєзнавчих проектів у різних конкурсах.

Пошуково-краєзнавчий проект “Дзвін пам’яті. (Частина І)”: І місце в
міському конкурсі пошукових загонів “Подвиг” (2007-2008 н.р.);
І місце в обласному конкурсі на кращий проект з патріотичного виховання
в закладах освіти “Патріотичне виховання очима підлітка”.

Пошуково-документальний проект “Юний розвідник – Мишко Семенистий”: ІІ
місце в обласному конкурсі учнівських проектів з патріотичного
виховання.

Пошуково-краєзнавчий проект “Чернівський бій – маловідома сторінка
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”: І місце в міському конкурсі
пошукових загонів “Подвиг” з дослідження теми Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років; І місце в міському етапі Всеукраїнської
історико-краєзнавчої акції учнівської молоді “Шляхами подвигу і слави”.

З 2007 навчального року юні пошуковці школи-інтернату є постійними
учасниками обласного конкурсу учнівських проектів з патріотичного
виховання. Команди учнів нагороджуються путівками і кожного літа
приєднуються до учасників пілотного проекту в Україні “ПТНТ – “Сузір’я”,
де мають змогу обмінюватися досвідом пошукової роботи з іншими командами
області.

З чого все починалося?

З робочих матеріалів проекту “Дзвін пам’яті. (Частина І)”: “Спілкуючись
з ветеранами Великої Вітчизняної війни про партизанську боротьбу з
німецько-фашистськими загарбниками на території Глухівщини під час війни
1941-1945 років, ми ознайомилися з історією створення й боротьби
Глухівського партизанського загону під командуванням Петра Леонтійовича
Кульбаки. Вивчаючи матеріали про перший бій партизанського загону у
Слоутському лісі, ми довідались про страшну загибель хутора Барського та
жорстоке масове знищення людей у селищі Гута”. З цього моменту й
розпочався пошук документів, матеріалів, спогадів очевидців про страшні
події воєнних років. Унікальний матеріал про життя й смерть жителів
хутора Барського став змістом роботи учнівського проекту.

Минає час. Разом з ним стираються у пам’яті скорботні події, прізвища
людей, пов’язані з ними. Наш священний обов’язок – зберегти в пам’яті
все те, що ми, вважаючи себе цивілізованим поколінням, забувати не маємо
права. Це обов’язок нашої совісті перед мертвими, перед нащадками.

З матеріалів проекту: “… І слухаємо далі жахливу розповідь про те, як
обливали хати бензином, як зганяли селян до клуні, як спробували втекти
до болота юнаки Петро Табала і Олексій Дещенко, але їх зрізали
кулеметною чергою і мертвих за ноги притягли назад і покидали у полум’я,
як милувалися німці 3-річною Нюрою Максименко, що каталась з пагорбка на
санчатах. А намилувавшись, схопили дівчинку і живцем вкинули у вогонь. А
колгоспного сторожа Тараса Яковича Табалу чекала ще лютіша кара за
допомогу партизанам. Старого, кремезного, його прив’язали до сосни поруч
з клунею. На його очах палили хуторян, сина Петра, а хвору доньку Анютку
винесли з хати на простині, і, розгойдавши, кинули у клуню. А потім діда
Тараса забрали до міста. Два дні з табличкою на шиї з написом “Червоний
партизан” його водили на вірьовці по Глухову, а третього дня повісили на
центральній площі.

Коли ми проїжджаємо повз пам’ятник “Партизанам Глухівщини”, що
наприкінці вулиці Леніна в місті, – зітхають наші співрозмовники, – то
згадуємо про Тараса Яковича. Ті, хто його пам’ятає, говорять, що на
постаменті стоїть Тарас Табала. Тільки автомата у нього тоді не було”.
[3]

З нарису “Трагедія хутора Барського”, що входить до книги А.П.Голуба
“Пам’ять дитячого серця”: “… Я пізнав матусю по алюмінієвому гребінцю у
волоссі, а батька по шматку кожушка, братів не побачив”. [1]

“На місці хутора – там, де під зруб спорудив собі клуню для
господарських потреб старий Тарас Табала, тепер стоїть пам’ятник. Знявся
полум’ям зруб нехитрої сільської споруди, і ніби з полум’я постає чорний
хрест. Внизу на плитах написи: “В пам’ять безвинним жертвам фашизму –
жителям Барського спалених окупантами 25 листопада 1941 року”. На другій
– імена 33 чоловік”.

rh

& ( 6

8

prh

&

&

&

телів хутора, здійснили волонтерську роботу по упорядкуванню території
біля пам’ятника.

Продовжуючи кропітку пошукову роботу своїх попередників, які працювали
над проектом “Трагедія хутора Барського”, учні 11-х класів у 2010-2011
н.р. зібрали матеріали та документи про масове знищення людей в селі
Гута, що відбулося 7-8 березня 1942 року каральним загоном “Особливої
української роти”, підсиленим гестапівцями. При здійсненні пошукових
заходів в архівних установах, учні виявили той факт, що німецька схема
знищення людей ідентична тій, яка застосовувалася каральними загонами до
людей в с.Нова Слобода Путивльського району. “Олицетворением же
фашистской жестокости чисто случайно стала Белорусская Хатынь. И это при
том, что в Новой Слободе погибло 586 мирных жителей, а в Хатыни – 149, и
первая трагедия произошла в июле 1942 года, а вторая – в 1943 году”.
[Цитата з газетної статті О.Щербаня “Правду узнаем через сто лет”,
надрукованої в газеті “Неделя” 7 серпня 2004 р.]. Тож із упевненістю
можна сказати, що с.Нова Слобода (Путивльського району) та с.Гута
(Глухівського району) – це сестри Хатині. Сестри по крові, скорботі,
пам’яті.

Так з’явився проект “Сестри Хатині” про страшні звірства фашистських
окупантів у 1942 році на нашій землі.

За “пособничество” партизанам тільки навколо с.Землянка фашистські
окупанти спалили шість хуторів, знищили 250 мирних жителів.

Криваве 8 березня 1942 року назавжди залишилось у серцях тих людей, які
вижили. Пройде менше ніж півроку, і подібна жахлива історія повториться
вже на Путивльській землі 7 липня. Менш ніж за добу фашистськими
головорізами буде знищено 586 мирних жителів: дітей, жінок, людей
похилого віку. “Якщо існує пекло на землі – ми його бачили”, –
розповідали юним пошуковцям свідки подій. У рамках роботи над проектом
учні здійснили виїзні екскурсії шкільним автобусом до меморіального
комплексу в с.Нова Слобода та меморіалу загиблим в с.Гута. Безпосередньо
на місцях трагедій учні спілкувалися із зберігачами історичних
матеріалів, вели записи спогадів місцевих жителів. Маємо надію
представити матеріали проекту на обласний конкурс “Патріотичне виховання
очима підлітка”.

Робота над проектами “Дзвін пам’яті” закінчена. “Ми б’ємо в набат.
Історія про страшні події років Великої Вітчизняної війни не повинна
бути забутою. Пам’ять про людей, які ціною власного життя вибороли для
нас щасливе мирне майбутнє, повинна жити в наших серцях”, – такими
словами голова проекту Оксана Нікіфорова закінчила презентацію проекту
“Сестри Хатині” перед учнями школи-інтернату 31 березня 2011 року.

Заслуговує на увагу пошуково-документальний проект “Юний розвідник –
Мишко Семенистий”, над яким працювали учні 9-х класів протягом 2009-2010
н.р.

Про життєвий шлях юного розвідника Глухівського партизанського загону
П.Л.Кульбаки Мишка Семенистого неодноразово писала преса ще за
радянських часів, опис постаті героя зустрічаємо в документальних творах
С.А.Ковпака, О.Ф.Федорова, П.П.Вершигори, А.П.Голуба.

На території Глухівського району були створені й функціонували кімнати
бойової слави, де розміщувалася інформація про юного партизана:
с.Землянка, ЗОШ №3 м.Глухова. Пройшли роки, змінився територіальний і
керівний склад нашої держави. Вже декілька років закрита ЗОШ в
с.Землянці, немає піонерських дружин, які носили його ім’я та
комсомольських осередків. Втрачаються унікальні матеріали, приходять у
занедбання території, які безпосередньо мали відношення до історичних
подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років на Глухівщині, пов’язані
з діями партизанського загону П.Л.Кульбаки. Все менше залишається
свідків. Зібрати матеріали про життя і бойовий шлях юного героя,
записати і зняти інтерв’ю з людьми, які знали, вивчали, досліджували це
питання, скомпонувати пошуковий матеріал і створити документальний фільм
про партизанського розвідника – задачі, які постали перед учасниками
проекту. Після проведення практичних дій у рамках проекту юні пошуковці
досягли поставленої мети. Результат – дитячий документальний фільм “Юний
розвідник – Мишко Семенистий” – було презентовано перед учнівською
аудиторією 22 вересня 2010 року в День партизанської слави. На
презентації проекту була присутня рідна сестра М.Семенистого – Ольга
Кузьмівна Бардадим.

Відгриміли залпи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Битва під
Москвою, Сталінградська битва, Курська дуга – ці воєнні баталії були і
назавжди залишаться яскравими сторінками Великої Вітчизняної війни. Але
війна 1941-1945 років складалась не тільки із великих битв. Були і
багаточисленні менш масштабні сутички радянських військ з
німецько-фашистськими загарбниками, які, можливо, принципово і не
змінювали ходу воєнних водій, але їх учасники проявили не менше
стійкості, мужності й героїзму, та внесли свій внесок, іноді ціною
власного життя, в перемогу над ворогом.

У центрі с.Чернєве Глухівського району є братська могила. На
меморіальній дошці напис: “Тут поховано 76 воїнів Червоної Армії та
партизани…”. Більшість із них – безіменні. Вони були учасниками бою, що
проходив у вересні 1941 року, і про який із спогадів старожилів відомо,
як про найзапекліший і найкривавіший бій часів Великої Вітчизняної війни
на Глухівщині. Кількість похованих тут воїнів свідчить про те, що в цих
місцях проходили широкомасштабні військові дії. Що ж насправді відбулося
в ті дні далекого вересня 1941 року? [5]

Це питання в різні роки турбувало багатьох краєзнавців нашого району.
Дослідники по крупиці збирали інформацію, вели пошук учасників бою,
прагнули увіковічнити пам’ять загиблих. Їхня робота завершена. Одна із
вулиць міста Глухова носить назву “Героїв Чернівського бою”; одному із
провулків міста присвоєно ім’я легендарного комісара М.Г.Пивоварова; на
дванадцятому кілометрі автошляху Глухів – Суми поблизу с.Калюжне
завмерли в тиші дві артилерійські 76-міліметрові гармати, які є
невід’ємною частиною меморіального комплексу “Героям Чернівського бою”;
вийшла з друку книга Олексія Івановича Щербаня “Чернівський бій: погляд
у героїчне минуле”. Виходячи із вищесказаного, учні Глухівської
спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. М.І.Жужоми вирішили
більш детально вивчити це питання, поспілкуватися з людьми, які
безпосередньо брали участь у пошуковій, дослідницькій, краєзнавчій
роботі по темі Чернівського бою. З ініціативи старшокласників на базі
учнівського колективу 9-А класу було створено пошуковий загін “Факел”,
який розпочав роботу над пошуково-дослідницьким проектом “Чернівський
бій – маловідома сторінка історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945
років”.

Роботу над проектом було завершено напередодні 65 річниці Великої
Перемоги. Цей проект став одним із показників у набутті певного досвіду
пошукової роботи, ознайомленні з її специфікою у більш глибшому
розумінні. Адже працюючи в рамках проекту юні дослідники мали змогу
спілкуватися з професіоналами-пошуковцями:

– головою пошукового загону “Обеліск” – Юрієм Олександровичем
Коваленком, який разом із членами свого загону повернув із небуття не
одне ім’я загиблих воїнів;

– представниками ініціативної групи “Моноліт”, які по крупинці збирали
матеріали та приклали багато зусиль для увіковічення пам’яті учасників
Чернівського бою.

Саме село Чернєве стало епіцентром битви, яка розгорілась на території
сіл Глухівського району, розташованих навколо нього (за припущенням
міських краєзнавців та істориків, в ній брали участь близько 20 тисяч
воїнів Червоної Армії). Саме в селі Чернєві загинули та були поранені
тисячі наших бійців та офіцерів, а ті, хто потрапив до фашистського
полону, померли від тяжких ран, голоду та холоду в таборі
військовополонених у м.Глухові. До цього часу в районі с.Чернєве та
навколишніх сіл (на городах і полях, в болоті та біля річки Клевень)
лежать невиявлені рештки воїнів Червоної Армії, які віддали своє життя
заради нашого кращого майбутнього [5];

– автором книги “Чернівський бій: погляд у героїчне минуле” Олексієм
Івановичем Щербанєм, який один із перших почав пошукову роботу учасників
бою;

– зберігачем фондів краєзнавчого музею В.М.Мажугою, який надав
можливість юним пошуковцям ознайомитися з матеріалами “червоного” досьє
одного з перших дослідників цієї теми – Віктора Михайловича Роніна.

Презентація проекту відбулася в актовій залі школи-інтернату: про
Чернівський бій розповідали учнівській молоді як досвідчені пошуковці,
так і юні дослідники школи.

Здійснення таких практичних дій з патріотичного виховання молоді хочемо
підкреслити словами голови ініціативної групи “Моноліт” О.І.Щербаня: “На
даний момент Чернівський бій є унікальним по своїй суті! Про інші ми
безперечно дізнаємося після того, як будуть розсекречені архіви, але це
відбудеться не раніше, ніж через сто років після закінчення війни.
Необхідно всіляко пропагувати цей бій для того, щоб він зайняв своє
місце в великому ряді знакових фігур і подій тріумфу і трагедій нашого
народу”. [Цитата із виступу О.І.Щербаня перед учнями школи-інтернату під
час презентації учнівського проекту 20.01.2010 р.]

Наша робота над проектами з патріотичного виховання на цьому не
закінчується. Відкриття, на перший погляд, незначних фактів під час
пошукової роботи надихає нас на створення нових проектів. Всі матеріали,
зібрані юними пошуковцями школи-інтернату, упорядковано, оформлено і
передано в шкільний музей М.І.Жужоми. Ці унікальні матеріали широко
використовуються в роботі як педагогічним, так і учнівським колективами
під час підготовки та проведення виховних годин, уроків мужності,
вечорів пам’яті, зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

До співпраці та обміну досвідом запрошуємо однодумців, кому не байдужа
історія нашого народу періоду Великої Вітчизняної війни. Ми робимо це,
щоб знати, а знати – значить розповісти іншим і на прикладах довести, що
патріотизм людини – це не тільки мовне тлумачення цього слова, а і ціна
іноді людського життя.

Список використаної літератури:

Голуб А.П. Пам’ять дитячого серця. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2003.

Доненко О. Створюємо колективний проект. – Сімферополь, 2006.

Садовський О.Д. А барвінок квітує. //Газета “Народна трибуна”,
22 травня 1990.

Щербань О.І. Правду узнаем через сто лет. //Газета “Неделя”, 7 серпня
2004.

Щербань О.І. Чернівський бій: погляд у героїчне минуле. – К.: ВБ
“Аванпост – прим”, 2009.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020