Усенко Валентина Андріївна
вчитель
початкових класів
Городищенської загальноосвітньої школи
І-ІІІ
ступенів № 1
Городищенської районної ради
Теоретичні основи патріотичного виховання
як сучасного педагогічного процесу
Анотація
Стаття присвячена проблемі патріотичного виховання учнів початкових
класів. У роботі уточнено зміст поняття «патріотизм» і визначено поняття
«патріотичне виховання», розроблено модель патріотичного виховання
молодших школярів.
Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні протягом
останніх десятиліть, зумовлюють необхідність вирішення проблеми
виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, відданих
Вітчизні, готових до плідної праці в ім’я рідного народу. Система
освіти загалом і загальноосвітня школа зокрема мають ефективно
вирішувати складні виховні завдання, які знайшли своє відображення в
державних документах: Національній Доктрині розвитку освіти в Україні у
ХХI столітті, Концепції загальної середньої освіти, Концепції
художньо-естетичного виховання учнів у навчально-виховних закладах
України. Стрижнем системи виховання в української школі стає національна
ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого
покоління, формування у нього активної громадянської позиції,
відповідальності за народ, країну.[1]
Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної
системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові
до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку,
готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. До засобів
патріотичного виховання належать рідна мова, вітчизняна історія,
українська література, рідна природа, українська культурно-духовна
спадщина.
Вихованню у дітей і молоді патріотизму надавали першочергового значення
корифеї вітчизняної педагогіки Г. Ващенко, О.Духнович, С. Русова, Г.
Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші. [7]
Дім починається з фундаменту, а школа – з її початкової ланки, яка
приймає дитину такою, як вона є, і допомагає їй ставати розвиненою,
освіченою людиною.
Професія першого вчителя унікальна, неповторна, життєдайна. Саме він
відкриває нову «шкільну епоху» дитинства, спрямовує невичерпну дитячу
енергію через любов, розумну вимогливість, виховує повагу малюків до
свого нового статусу, виписує школярську долю.
Чільне місце в роботі початкової школи посідає патріотичне виховання,
яке починається з любові до рідної домівки, рідної школи, міста, рідної
мови та гордості за свій рідний край, свою державу. Вчителі початкової
школи намагаються виховувати своїх учнів так, щоб вони пишалися своєю
школою. [6]
Видатний український педагог Г. Ващенко звернув увагу на те, що високий
темп розвитку учнів початкових класів вимагає якнайширшого залучення їх
до активної навчальної і громадської діяльності. А тому початкова школа
мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того,
щоб дати учням знання, а й для того, щоб виховувати з них всебічно
розвинутих людей і справжніх громадян своєї Батьківщини. [2]
За словами В. Сухомлинського, роки навчання у початкових класах є цілим
періодом морального, інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку,
який буде реальною справою лише за умови, що дитина живе багатим життям
сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра.
z
†@
H
J
l
J
????????????????????=?го її життя і стосунків. Провідною діяльністю стає
навчання, міняється режим праці й відпочинку, з’являються нові
обов’язки.
У вихованні молодших школярів великої уваги потребує формування
патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості,
чуйності, доброти і милосердя, вміння долати труднощі, вироблення
цілеспрямованості, організованості, стійкої уваги. У цьому ж руслі не
менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис:
патріотизму, відповідальності, національної свідомості, наполегливості,
сумлінного ставлення до навчання, дисциплінованості, чесності, людської
гідності, скромності, взаємної пошани й терпимості, осудливого ставлення
до егоїзму, неробства.
Правильно організоване національно-патріотичне виховання формує
повноцінну особистість, суверенну індивідуальність, яка цінує свою
громадянську, національну й особисту гідність, совість і честь. [3]
Робота по вихованню патріотизму охоплює всі види діяльності школярів:
навчальну, ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Вчителем
використовуються найрізноманітніші форми роботи. Передусім це навчальні
заняття, на яких набуваються знання, що мають громадянське забарвлення.
Великі можливості для формування громадянської культури мають екскурсії,
походи, збирання краєзнавчих матеріалів, свята рідної мови, тематичні
години, ситуаційно-рольові ігри на громадянські й політичні теми (
«Вибори», «Парламент», «Суд») та інші.
Патріотичне виховання використовує такі засоби: рідну мову, родовід,
краєзнавство, природу рідного краю, фольклор, національне
мистецтво,народний календар, національну символіку, народні прикмети,
національні традиції, звичаї та обряди. [5]
Патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність педагогів,
сімей та суспільства, спрямована на формування у вихованців почуття
любові до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності;
дбайливого ставлення до рідної мови, культури, традицій;
відповідальності за рідну природу; потреби зробити свій внесок у долю
батьківщини; інтересу до міжнаціонального спілкування; прагнення праці
на благо рідної країни, її народу.
Сьогодні основною метою патріотичного виховання є формування
морально-політичних факторів. Патріотичне виховання починається з
пізнання цінності Батьківщини. Тому одним з найважливіших завдань
сучасної освіти є формування понять Батьківщина і Вітчизна. Батьківщина
містить у собі все різноманіття соціальних і природних факторів, що
поєднуються поняттями батьківщина, мікрорайон або село, місто або район.
У процесі свого розвитку людина поступово усвідомлює свою приналежність
до родини, колективу, класу, школи, народу. Вершиною патріотичного
виховання є усвідомлення себе громадянином України. [4]
Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте
актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який
знає і пам’ятає свій рід, материнську мову, цінує минуле і буде гідно
творити майбутнє.
Список використаної літератури
Державна національна програма «Освіта» (Україна XXІ століття ). – К.:
Райдуга, 1994. – 112 с.
Вишневський О. Ще раз про народження громадянина // Освіта. – 2002. – №
8-9. – с. 6-7
Гнатюк В. Управління системою національного виховання учнів початкових
класів // Початкова школа. – 2000. – № 4. – с. 1-3
Демидова І. Ю. Національно-патріотичне виховання молодших школярів //
Позакласний час. – 2002. – № 21. – С. 1-2 (вкладка)
Дітям про державну та народну символіку України / Упорядник Л. М. Римар.
– Х.: Видавнича група «Основа», 2004. – 96 с.
Коркішко О. Становлення патріотичного виховання в 19-20 столітті //
Рідна школа. – 2004. – № 2. – С. 60-62
Пащенко Д. Патріотичне і національне виховання – складові становлення
громадянина // Шлях освіти. – 2002. – № 1. – С. 9-14
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
