ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ
У ПОЗАУРОЧНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ
Ковач Антон Антонович
Берегівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1
Закарпатська область
Hаціональне виховання – це виховання особистості на основі системи
ідеалів, традицій, звичаїв, переконань, створених народом і спрямованих
формувати ціннісні орієнтації молодих поколінь у дусі розвитку
матеріальної й духовної культури української нації. Воно забезпечує
духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь минулих, сучасних
і майбутніх. Суттєво, що в процесі національного виховання формується
національна самосвідомість, яка сприяє усвідомленню індивідом
самоідентифікації зі своєю нацією, утвердженню самоцінності історичної
пам’яті, вибудові на її засадах відповідної аксіологічної системи, що, у
свою чергу, є життєво необхідною передумовою повноцінної самореалізації
особистості. У цьому випадку особистість чітко усвідомлює себе
представником своєї нації, носієм національної культури. Таким чином,
говорячи про виховання національної самосвідомості особистості, у першу
чергу, потрібно мати на увазі виховання в неї національно-патріотичних
почуттів та усвідомлення себе як представника своєї нації, носія її
культури, репрезентанта її історії.
Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність.
Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного
ставлення особистості до суспільного і духовного довкілля та самої себе.
Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників
виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і
збереження своєї індивідуальності; суспільства , зусилля якого
спрямовані на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої
у тому, щоб діти зростали громадянами – патріотами, здатними забезпечити
країні гідне місце у цивілізаційному світі.
Нормативно – правовим забезпеченням виховного процесу у школі є :
Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Закон України „Про
освіту”, Закон України „Про загальну середню освіту”, Державна
національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція
виховання дітей та молоді в національній системі освіти.
Необхідною умовою підвищення ефективності патріотичного виховання
учнів є залучення їх до підготовки та проведення позакласних виховних
заходів, спрямованих на формування патріотичних якостей, самоосвіту і
самовиховання. Важливе місце у патріотичному вихованні займає участь
учнів у масових заходах патріотичного змісту. Важливість значення
масових заходів у тому, що вони охоплюють переважну більшість учнів,
мають емоційний взаємовплив. Найбільш поширені масові заходи з тематики
патріотичного виховання учнів – це відзначення державних та релігійних
свят, знаменних подій у житті школи і міста, проведення читацьких
конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей, тижнів з
різних навчальних предметів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів,
олімпіад, фестивалів, виставок тощо.
Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих
подій сприяє участь учнів у організації загальнодержавних свят – Дня
Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги та ін.
Важливо, що такі заходи проходять в атмосфері особистої причетності до
обговорюваних проблем. Учні виступають організаторами й учасниками:
запрошують гостей, готують виставки. Така робота доводить учням , що
їхня школа найкраща, викликає повагу до свого навчального закладу.
До Дня рідної мови проводяться тижні української мови, у
межах яких відбуваються вікторини на краще знання української мови та
літератури. Запитання вікторини допомагають учням продемонструвати
знання рідної мови й рівень володіння культурою мовлення у різних сферах
(навчальній, діловій). Щодо участі учнів в організації та проведенні
таких заходів, то слід відзначити їхню активність, ініціативність та
самостійність, зокрема у підготовчий період, коли складаються сценарії.
Ефективною формою патріотичного виховання є читацькі
конференції. Засобом пропагування наукової, художньої, публіцистичної
літератури учням прищеплюється інтерес до книги, формуються
літературно-естетичні смаки. Такі конференції проводяться на матеріалі
творчості одного або кількох авторів, творів, поєднаних однією
тематикою, з окремої літературної проблеми. Форма проведення
наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до
творів, читають напам’ять уривки, інсценують, переглядають фільми.
Старшокласники виступають з доповідями, повідомленнями, в яких
аналізують особливості творчості, жанру, стилю, проблематики автора.
Шанобливе ставлення до письменників виявляється у ретельному пошуку
архівних матеріалів, фотодокументів.
Для допитливих і небайдужих до мистецтва проводяться літературні, мовні,
краєзнавчі вікторини
Зустрічі з лікарями, соціологами, мистецтвознавцями допомагають
учням розібратися у нагальних для них проблемах. У формі
літературно-музичних композицій проводяться не тільки заходи на
літературні теми, але й заходи з популяризації імен українських
науковців . Культпоходи до театру на різні вистави, відвідування
концертів в міському будинку культури не лише знайомлять учнів з
різними жанрами мистецтва, але й мають вплив на формування естетичних
смаків та патріотичних почуттів.
Показниками ефективності масових форм позакласної роботи у
патріотичному вихованні учнівської молоді є кількісне охоплення,
активність учасників, емоційний вплив. Серед групових форм виховної
роботи з патріотичного виховання найбільш поширені бесіди, зустрічі,
диспути, „круглі столи”, вечори запитань і відповідей,
літературно-музичні
композиції, гуртки за інтересами, обговорення радіо- і телепередач,
новинок преси, акції милосердя, пошукова діяльність, екскурсії, походи,
заочні подорожі.
Бесіда – найбільш уживаний діалогічний метод. Бесіди проводяться
з одним учнем або з групою на виховних годинах, зустрічах з відомими
людьми тощо. Результативність їх залежить від уміння педагога подати
інформацію, передати почуття, зацікавити, переконати, спонукати до
роздумів. Теми для бесід підказує саме життя: про національних героїв та
дисидентів, які боролися за національну ідею, життя яких є зразком
служіння Україні, про сучасні народні традиції, про пріоритети сучасної
молоді та ін.
Цікава і змістовна бесіда про походження та історичну місію української
національної символіки. Учнів зазделегідь ознайомлюють з основними
питаннями, що виносяться на виховний захід, з метою глибокого
усвідомлення ними першовитоків національної символіки.
Бесіда проводиться за планом:
1.Витоки української національної символіки.
4 6 0
Bзнаки-символи трипільської культури.
3. Традиційність української національної символіки.
4. Національна символіка незалежної України.
У процесі бесіди розкриваються основні символи прадавніх українців
(рослинні, зооморфні та антропоморфні символи, морально-духовний зміст
блакитного і жовтого кольорів тощо). Основна мета такої бесіди –
розкрити духовний потенціал української національної символіки, що
сприятиме не лише розумінню світогляду предків, але й формуванню
національної свідомості.
Доцільним є проведення бесіди „Космічні, астрономічні уявлення,
знання і народний календар українців”, під час якої учні збагачуються
новими знаннями про предків. Знання праукраїнців про космос, всесвіт,
система літочислення наших предків, місячний і сонячний календарі,
український космізм засвідчують величезний науково-філософський
потенціал українців, заохочують учнів до творчої пошукової роботи.
Складовими частинами виховного позакласного процесу є:
безпосередній контакт із учнями, пробудження у них глибоких емоційних
переживань, що впливають на почуття, сприяють розумінню сутності
патріотизму, поглибленню патріотичних почуттів; коригування переживань,
які формують патріотичні почуття, перетворюють їх у стійкі переконання;
вміле
використання позитивних прикладів і залучення учнів у різноманітні форми
дискусійної роботи, яка сприяє поглибленому усвідомленню цих понять.
Збагачення учнів патріотичними почуттями здійснюється під час засвоєння
ними історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу, його
прагнення до зміцнення могутності рідної країни, про його мужність у
боротьбі з іноземними загарбниками. Для надання виховній роботі
емоційного характеру використовується яскравий фактичний
матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів,
письменників, героїв національно-визвольних війн. Зустрічі з такими
героями (ветеранами війни, праці, громадськими діячами) мають ще
більший вплив на патріотичні почуття учнів. У ході зустрічей
відбувається оцінювання історичних явищ на основі принципів історичної
достовірності, науковості, гуманізму, доброчинності, а також з позицій
забезпечення взаємозв’язку між поколіннями. Завдання педагога
акцентувати увагу на питаннях про внесок нашої країни у світовий
розвиток науки, культури, різних галузей виробництва. Під час таких
зустрічей учні знайомляться зі своїми сучасниками, які стали взірцем
патріотичного служіння Вітчизні. Патріотичні подвиги нелітературних
героїв дають можливість учням реально пережити почуття прив’язаності до
своєї землі, батьківщини. Зустрічі з творчими людьми рідного краю –
письменниками, митцями, музикантами –закликають до творчості.
Важливу роль у формуванні патріотичних поглядів і почуттів учнів
відіграють дискусії – як спонтанні, викликані суспільними подіями,
повідомленнями ЗМІ, так і спеціально організовані, до яких слід ретельно
підготуватися: визначити тему, підготувати запитання для обговорення,
щоб учні опрацювали відповідні літературні джерела, продумали свої
виступи. Лише така підготовка дискусії дасть бажані результати. Під час
дискусій на теми „За що поважати Україну?”, „Мода на патріотизм”,
„Українська історія: факти і фальсифікації” та ін. учні висловлюють свої
думки, сперечаються, доводять свою правоту, доходять висновку, що
Україна – одна, вона наша і її треба любити і докладати зусиль, щоб усі
її визнавали й поважали. У формуванні патріотичних поглядів і переконань
школярів суттєвим є створення ситуацій, в яких виникає потреба у
відстоюванні ними своєї думки, у процесі чого починає складатися власна
думка, зміцнюється внутрішня позиція, з’являється здатність до
утвердження власних адекватних переконань щодо свого народу, своєї
держави та світової спільноти.
Під час таких дискусій формується культура мислення й культура мовлення,
логіка учнів, виявляються їхні інтелектуальні здібності, відбуваються
зміни поглядів на суспільні явища, переоцінка цінностей, а разом з тим
вони замислюються над своєю життєвою, громадянською позицією.
„Круглі столи” зазвичай збирають учнів, які не обмежуються
власною думкою у пошуках істини. Заздалегідь визначається тема для
обговорення та коло питань.Учасники демонструють свої знання теми й
перспективи її розвитку. Обговорювання теми ”Духовний потенціал
українців” розглядається у декількох аспектах: загальнолюдські і
національні духовні цінності, морально-духовний зміст народного
календаря, християнські цінності, моральні цінності сучасної молоді та
ін.
Творчий потенціал учнів найбільш реалізовується у гуртках за
інтересами, провідними завданнями яких є: виховання фізично й морально
здорової людини; засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних
традицій, етичних норм; формування естетичних смаків; створення
атмосфери емоційної захищеності, любові; збереження родинних традицій,
сімейних реліквій, вивчення родоводу, звичаїв, обрядів свого народу і
народів, що населяють Україну; вивчення мови й шанування культури,
національної літератури, мистецтва, преси, радіо і телебачення.
Прослуховування та перегляд радіо- та телепередач дозволяє учням
ознайомитися з різними поглядами на історію становлення української
державності, історичними постатями, замислитися над власною
громадянською позицією, сенсом життя. Наприклад, тема програми Г.Безулик
„Чим можуть гордитися українці” викликала інтерес та жваву
дискусію учнів старших класів. Висновок збігся з висновком телеведучої:
Україні є чим гордитися. Необхідно берегти історію своєї країни,
поважати її історичних діячів, намагатися досягти національного ідеалу,
любити свою країну, робити все, щоб її визнавали у світі.
Знайомство і вивчення під час екскурсій вітчизняних пам’яток
світової культури формує в учнів гордість за національні реліквії,
розуміння загальнолюдських цінностей.
Для розвитку соціальної активності, поглиблення патріотичних
почуттів, відповідальності за власну долю та долю однолітків,
відстоювання їхніх прав важливим є заохочення школярів до діяльності в
учнівському самоврядуванні, громадських молодіжних об’єднаннях.
Така виховна робота сприяє поглибленню знань учнівів з історії та
культури народу, його традицій, формуванню патріотичних поглядів,
переконань та почуттів, відповідної поведінки.
Отже, у процесі виховної роботи з патріотичного виховання учні глибше
усвідомлюють свою причетність до минулого, теперішнього і майбутнього
Батьківщини, що дозволяє утверджувати у них почуття відповідальності за
майбутнє своєї держави, за власну долю.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
