Патріотичне виховання молоді
в ДПТНЗ «Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії»
Анотація: У статті розкривається зміст та напрямки патріотичного
виховання, обґрунтовується його необхідність в умовах глобалізації.
Автор описує досвід патріотичного виховання молоді в ДПТНЗ «Херсонський
професійний ліцей зв’язку та поліграфії».
Автор: Ільченко Олена Василівна, викладач ДПТНЗ «Херсонський
професійний ліцей зв’язку та поліграфії».
Патріотизм — серцевина людини, основа її активної позиції.
В.О. Сухомлинський
У період становлення нового суспільства, нової нації в Україні
надзвичайно актуальним є питання виховання громадян за новими
стандартами, перехід від формування усвідомлення рівності всіх і кожного
до виховання в молоді почуття гідності, неповторності своєї особистості,
підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних,
конкурентоспроможних, практичних людей, які здатні до співпраці,
міжкультурної взаємодії, мають глибоке почуття відповідальності за долю
країни, її соціально-економічне процвітання.
Однією з найважливіших меж всебічно розвиненої особистості є
патріотизм. Патріотизм — основа духовного становлення громадянина,
«серцевина людини, основа її активної позиції» (В.О. Сухомлинський [17,
216]). Гордість за свою Батьківщину і свій народ, пошана до його
великих звершень і гідних сторінок минулого – природні відчуття людини.
Останнім часом молодь стала спрощено ставитися до таких понять, як
любов до Батьківщини, патріотизм, громадянський обов’язок. На наших очах
виростає покоління молодих людей позбавлених почуття національної
гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється
совість, деградується мораль, честь, справедливість. Все частіше
центральне місце в їхньому світогляді займають атрибути успіху: гроші,
престижний рівень споживання та дозвілля, а це в майбутньому може стати
причиною деградації та розпаду держави.
Сьогодення показує, що переважна більшість сучасної молоді обирає
для себе позицію стороннього спостерігача, невтручання у життя
суспільства. Більше того, вони не мають чітких планів щодо свого
майбутнього, нерідко своєю байдужістю дозволяють іншим вирішувати за
них, вони не переймаються майбутнім держави. Все це вкрай насторожує.
Патріотичне виховання дітей та молоді займає значне місце, в тій
чи іншій мірі охоплюючи більшість напрямків виховання. Нажаль, так
сталося, що в умовах глобалізації національні духовні цінності опинилися
незахищеними: держава самоусунулася, а іншого суспільного механізму не
створено.
Патріотизму не вчать, його виховують. У зв’язку з цим в ХПЛЗтП
особлива увага приділяється патріотичному вихованню, і при цьому
враховуються інтереси молоді в комплексі зі змінами, які відбуваються у
суспільстві.
Виховання громадянина-патріота – це не відокремлений процес, а
постійна ціленаправлена діяльність нашого педагогічного колективу.
Починається воно, як тільки учень переступає поріг ліцею. З цією метою
використовуємо такі засоби: рідну мову, родовід, рідну історію,
краєзнавство, природу рідного краю, народну міфологію, фольклор,
національне мистецтво, народний календар, національну символіку, народні
прикмети і вірування, виховні традиції, національні традиції, звичаї та
обряди [15, 144].
Перші фактори, які впливають на формування патріотизму –
виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних
символів (Герба, Прапора, Гімну), державної мови. Українська національна
символіка вперше за багатовікову історію одержала статус державної і
сьогодні символізує єдність держави і нації, політичну, економічну і
національну незалежність України. Використання державних символів у
навчально-виховному процесі активізує почуття захищеності, юридичної,
моральної і політичної дієздатності, гордості за єдину суверенну
державу.
Робота з патріотичного виховання спрямована на:
розуміння і сприйняття української ідеї;
сприяння розбудові державної незалежності;
засвоєння національних цінностей: української культури, мови,
прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті;
військово-патріотичне виховання тощо [13, 2].
Завдання патріотичного виховання – виховання громадянина-патріота
незалежної України, готового до життя і праці.
Готовність до життя і праці має на меті:
– високу професійну підготовка, творчу праця;
– правові знання, правову культура;
– відповідальність за доручені державні і громадські обов’язки [4, 4-5].
Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота,
набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних
взаємовідносин. Одним із шляхів забезпечення патріотичного виховання в
ліцеї є викладання предметів гуманітарного циклу, які відображають
основні етапи становлення української державності та висвітлюють життя
та діяльність видатних українських діячів.
Патріотичне виховання також здійснюється через систему позакласних
заходів. Учні залучаються до вивчення звичаїв та традицій держави та
регіону, проводяться вечори українознавства, спартакіади та козацькі
змагання. Лише в цьому навчальному році пройшли заходи:
– «Мова – душа народу»;
– «Моя вишнева Україна»;
– «Всім серцем любіть Україну свою»;
– «Різдвяні вечорниці».
Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, обов’язково
враховуємо, що в Україні історично склався широкий спектр
регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує
неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та
сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати
українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, –
незалежну державу. Одним із важливих об’єднавчих чинників у суспільстві
може слугувати збереження культурної та історичної спадщини.
|
~
o
o
|
~
&
вище, активізації інтересу молоді до історичної спадщини. Ще раз
нагадали молоді про роль народу – народу-визволителю світу від
німецько-фашистських загарбників, про необхідність бути гідним Перемоги
і свято шанувати пам’ять наших співвітчизників, полеглих в жорстоких
боях і померлих у фашистках таборах, віддати дань пошани безперечної
стійкості людей, що працювали в глибокому тилу в ім’я загальної
Перемоги.
Формування патріотизму пов’язане з вихованням правової культури.
У ліцеї діє молодіжний клуб «Правобережжя», метою якого є формування
активної життєвої позиції молоді. Секція клубу «Патріот» спрямовує свою
діяльність на виховання національної свідомості особистості на засадах
національних цінностей українського народу.
Легко виховувати любов до країни, яка забезпечує належний фінансовий
добробут і впевненість у майбутньому. Важче це робити, коли молодь щодня
стикаються з матеріальними нестатками та постійними розбіжностями між
бажаним і реальним. Але ж якщо до виховання патріотів навіть не братися,
кращого майбутнього для України досягти буде важко.
Зважаючи на економічні негаразди в країні, на високий рівень
еміграції, постійно наголошується на тому, що кожна людина необхідна
державі, що Україна потребує знань та вмінь кожного, адже, як стверджує
народна мудрість, «де родився, там і згодився».
Перед молоддю часто ставиться питання: «Що ти особисто зробив для
того, аби Україна стала кращою?» Постійно наголошується на необхідності,
в першу чергу, віддавати, а потім – щось вимагати від суспільства. «Не
розчаровуйсь в Україні. Вона свята, а грішні – ми. В її недолі часто
винні її ж бо дочки і сини.»
Молодіжний клуб «Правобережжя» організовує зустрічі з успішними
діловими людьми та громадськими діячами, випускниками нашого ліцею, які
доводять необхідність та реальну можливість зробити вдалу кар’єру,
досягти успіху на Батьківщині, а не за її межами. Вони переконують, що
успішна кар’єра кожного українця – це шлях до процвітання держави.
Зараз триває проект «Україна – це доля моя» в рамках якого були
проведені:
– конкурс читців «Про Україну з любов’ю»;
– дослідницько-пошукова робота «Молодіжна політика України в роки
незалежності»;
– конкурс творів «Майбутнє моєї держави»;
– створено презентацію «Ми твоє майбутнє, Україно»;
– виставка творчих робіт учнів «Рідна мати моя – Україна».
Про результативність патріотичного виховання свідчать і дані
опитування, яке проводить молодіжний клуб. На початку навчання
проводиться анкетування учнів, одним із питань якого є «Чи вважаєш ти
себе патріотом?», на яке «так» відповідає 56-58 % учнів. При повторному
анкетуванні перед закінченням ліцею 65- 67 % вважають себе патріотами.
Ефективність патріотичного виховання полягає в продуманій, законодавчо
закріпленій спільній діяльності державних органів та суспільства,
узгодженій роботі педагогів, сім’ї та молоді.
Адже патріотичне виховання – це сукупність ідеалів, поглядів,
переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки,
спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у
процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації,
формується національна свідомість і досягається духовна єдність
поколінь. Патріотичне виховання також передбачає широкі знання
конституційних і правових норм, державної політики, сформованість
патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм
життєдіяльності та поведінки в усіх сферах суспільного життя. Метою
патріотичного виховання є формування національної свідомості,
самосвідомості та патріотизму підростаючої особистості. Завдання
суспільства сьогодні – підняти на більш високий рівень патріотичне
виховання, так як саме
«патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе,
що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка
формується» (В. О. Сухомлинський [17, 207]).
Список використаних джерел та літератури:
Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). – К.:
Райдуга, 1994. – 112 с.
Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Законодавство України
про освіту: Зб. законів. – К.: Парламент. вид-во. 2002. – 144 с.
Закон України про освіту / 23 травня 1991 р. – №1060-ХІІ.
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності // Дошк. виховання.– 2003.– № 2.– С. 3–8.
Національна програма патріотичного виховання громадян, формування
здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних
засад суспільства: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України, 15
верес. 1999 р.: (Витяг) // Директор шк.– 2003.– № 29–32.– С. 16–18.
Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – К.: Либідь, 2003. Кн.1:
Осо-бистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280
с.
Вишневський О. Ще раз про народження громадянина: національне і
громадське у сучасному українському вихованні // Освіта. – 2002. – №8-9.
– С.6-7.
Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології
держави // Рідна шк.– 2001.– № 2.– С. 9–14.
Івашковська В. Стратегія, методика і концептуальні засади патріотичного
виховання школярів // Рідна школа. – 2002. – № 11.– С. 26–30.
Іова В. Формування громадянської культури особистості: Навч.-метод.
посіб. / В. Іова, Т. Люріна; Хмельн. обл. ін-т післядиплом. освіти.–
Кам’янець-Поділ.: Абетка, 2003.– 171 с.
Каюков В. Школа виховання національної гідності // Освіта. – 1999. –
№49-50. – С.4.
Лебідь І. Національні цінності у виховному процесі загальноосвітньої
школи // Рідна школа. – 2001. – №11. – С.15-16.
Мартинюк І.В. Національне виховання: Теорія і методологія: Метод.
Посібник. – К.: ІСДО, 1995. – 160с.
Петренко О., Дежнюк Г. Національно-патріотичне виховання учнівської
молоді // Позакласний час. – 2005. – №3-4. – С.28-29.
Поплужний В. Патріотичні почуття і їх формування у школярів // Вісн.
Акад. пед. наук України.– 1993.– № 1.– С. 143–150.
Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Виб. тв.: в 5 т. – Т.3. –
К.: Рад. шк., 1977.
Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський.
–К. : Рад. шк., 1977. – Т. 3 : Серце віддаю дітям. – 670 с.
Тхоржевський Д. Виховання національної самосвідомості учнів –
невідкладне завдання загальноосвітньої школи // Шлях освіти. – 2003. –
№2. – С.28-30.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
