.

Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
146 1633
Скачать документ

Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах
глобалізації

( з досвіду роботи)

Дудар Тетяна Юріївна – заступник директора з навчально – виховної
роботи Погибляцького навчально – виховного комплексу «Дошкільний
навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ст..» Лисянської
районної ради Черкаської області

Дудар Роман Ярославович – вчитель історії Погибляцького навчально –
виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня
школа І – ІІІ ст..» Лисянської районної ради Черкаської області

В статті висвітлена проблема виховання патріотизму в освітніх
закладах, здійснено аналіз стану патріотичного виховання та
окреслені шляхи покращення даного напрямку роботу в сучасних умовах.
Автори діляться досвідом патріотичного виховання, використовуючи як
приклад роботу свого закладу. Особлива увага звертається на краєзнавчу
та пошукову діяльність.

  Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,

тихі зорі, ясні води — моя Україна. 

     В. Сосюра 

     

Патріотизм складає своєрідний моральний фундамент суспільної і державної
будівлі, її опору і джерело життєздатності, одну із першочергових умов
ефективності функціонування системи соціальних і державних інститутів.
Патріотизм поєднує в собі любов до своєї Вітчизни, свого народу,
гордість за їх минуле , сьогодення і готовність до їх захисту.
Патріотизм можна віднести до вищих форм вияву духовності . Надзвичайно
важливою для розвитку патріотизму є проблема само ідентифікації окремої
людини, народності, етносу. За роки існування України в складі різних
держав саме цьому суспільному явищу було завдано непоправної шкоди.
Сучасні молоді українці часто не відносять себе до української нації,
абсолютно байдужі в ставленні до народних традицій, легко змінюють
погляди, ідеологію, віру, намагаючись пристосуватися до мінливого світу,
налагодити суто прагматично матеріальні статки. В результаті українці як
нація, просто приречені на поступове зникнення, асиміляцію. Так,
опинившись в російськомовному середовищі, молоді люди швидко забувають
рідну мову, культуру, переймаючи чуже спілкування, цінності, звичаї. Те
ж саме відбувається з нашими земляками у країнах Європи та нового світу.
Тому завданням школи є не тільки ознайомлення дітей з культурними
надбаннями власного народу, а й формування позитивного іміджу українців
як нації, що привнесла свої кращі здобутки в культурну спадщину багатьох
народів світу. Здійснюється патріотичне виховання, як правило, шляхом
встановлення і підтримки балансу державного, сімейного і громадянського
виховання, формування різноманітних виховних систем, сучасного досвіду
українського народу, його історико-культурних традицій, духовності,
моралі, ідеології. На сьогодні ми спостерігаємо деякий відхід від
патріотичності, що привело до втрати значення таких рис громадської
свідомості як честь, обов’язок; відійшли на другий план ідеали любові до
Вітчизни і до людей, що було характерно для старших поколінь. Убожіє
духовність. Здавалося б чому? Адже розроблена Концепція національно –
патріотичного виховання молоді, де визначені основні завдання
національно – патріотичного виховання . Загальноосвітній заклад має
невичерпні можливості для здійснення національно – патріотичного
виховання учнів. В процесі навчальних занять вони ознайомлюються з
історією українського народу, його багатовіковою боротьбою за
незалежність, з його культурою, традиціями. У позаурочній виховній
роботі учні мають можливість розширити, поглибити і закріпити отримані
на уроках знання.

Аналіз сучасної шкільної практики показує, що становлення патріотизму,
національної самосвідомості юних громадян повинно зайняти центральне
місце в діяльності не тільки школи, а й інших соціальних інститутів.
Недостатня увага до цього надзвичайно важливого аспекту сприяє
поглибленню духовної кризи молодих поколінь. Патріотами не народжуються
– їх потрібно виховувати. Патріотичне виховання являє собою цілісний
комплекс принципів, методів,засобів і форм виховних впливів і
взаємовпливів. У наш час процес патріотичного виховання, з одного боку,
полегшується тим, що світогляд сучасних учнів, на відміну від
попередніх поколінь, не обмежений вантажем застарілої ідеології. Тому
молодь несе в собі потужний потенціал життєдіяльності, відкритості,
налаштованості на єдність національних і загальнолюдських пріоритетів.
З іншого боку,значно слабшою стала спадкоємність поколінь, її
відчуженості від героїчних звершень в ім`я Батьківщини,наприклад ,
небажання служити в армії, ставлення до громадянства, скепсис у
ставленні до державних інститутів.

Школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де
буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально – виховного процесу,
де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за
свій вклад у національно – культурне відродження України, у розбудову
держави .

  На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив
Погибляцького НВК, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної
системи, насамперед виходить з таких позицій :

  • Визнання того, що школа – навчальний заклад, покликаний відповідати 
потребам і умовам сучасного стану соціального розвитку України .

  • Пріоритетну роль у виховному процесі доцільно відводити активним
методам,  застосування яких ґрунтується на демократичному стилі
взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й
творчості.

&

&

gd?Uq

„?`„?a$gdIEB

’?3/4AeOe?

1/4

ні земляки». Діти включились у пошукову роботу. Чи не є прикладом для
наслідування діяльність мешканця села К.В. Сипченка, що зумів
запобігти голодній смерті односельчан в страшному 1933 році. Завдяки
зусиллям голови колгоспу К.В. Сипченка , жителям Погибляка вдалося
організувати харчування, що допомогло вижити всім людям, жодний з
мешканців села не помер від голоду. Це була неоціненна турбота про
людей. Як переповідають старожили , за наказом Каленика Васильовича
восени 1932 р. поблизу Погибляка у двох ямах сховали зерно: в урочищі
Хутір та поблизу Матвієнкового лісу. З того зерна і вижили мешканці
Погибляка та Дубини. Так заради односельчан ризикував життям К.В.
Сипченко. Ще один відомий
земляк Олексій Мусійович Дубовий. Олексій Мусійович приділяв багато
уваги благоустрою історичних місць, пов’язаних із життям Т.Г. Шевченка,
Б. Хмельницького. За спорудження унікального приміщення Черкаського
обласного краєзнавчого музею та створення експозиції музею Олексій
Мусійович у складі творчої групи був удостоєний високого звання –
лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. В 1974 р. Олексій Мусійович
Дубовий очолював Черкаську обласну організацію Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури. Односельці дуже шанують пам’ять
про земляка.
Про
таких людей О. Довженко сказав: «Від людського життя, і навіть від життя
цілих поколінь, залишається на землі тільки прекрасне».
Таких людських доль тисячі, про деякі ми знаємо,
сотні у пам’яті наших сучасників, тисячі та десятки тисяч – залишились
невідомими, стерті безжалісними жорнами часу. Зберегти, поповнити
бездонну криницю людської пам’яті – завдання пошукового загону «Пам’ять»
Погибляцького НВК, Лисянського району, Черкаської області. Краєзнавці
вже зберегли багато сторінок історії рідного села у спогадах своїх
односельців. Пошуковцями оформлено папку матеріалів «Історія України в
долях наших земляків». Нещодавно до рук пошуковців потрапив лист, який
написав О. Г.Куценко своїм родичам. З листа ми дізналися про нелегку
життєву дорогу Олексія Григоровича, і дуже пишаємося тим, що маємо
такого земляка. Одинадцятиразовий чемпіон Білорусі з греко-римської
боротьби, чотириразовий чемпіон Збройних Сил, чемпіон ЦС «Динамо»,
Голова республіканської колегії суддів, перший в Білорусі майстер спорту
з боротьби, тренер збірної СРСР та головний тренер Білорусі – ось
неповний послужний список Олексія Григоровича. Дізнавшись про наш музей,
Олексій Григорович Куценко надіслав з Білорусі, де зараз проживає з
родиною, написану ним книгу«Боротьба за життя і життя в боротьбі», в
якій розповів про свій нелегкий трудовий, бойовий і спортивний шлях,
сповнений тяжких втрат та випробувань. Але вони не зломили волю нашого
земляка, а допомогли змужніти та добитися блискучих результатів у спорті
і справжнього успіху в житті. За роки своєї тренерської діяльності він
виховав 76 майстрів спорту, 20 майстрів міжнародного класу, в тому числі
таких відомих спортсменів – борців, як Олександр Медведь, Віталій
Фефелов, Іван Коршунов та інші. Нагороджений медалями «За бойові
заслуги» , «За перемогу над Німеччиною», «50 років Збройним Силам», «За
доблесну працю», «Відмінник фізичної культури».

На жаль, в селі не залишилося найближчих родичів Олексія
Григоровича –багатьох розкидала доля по республіках колишнього Союзу,
інші вже померли. Але про нього пам’ятають на малій Батьківщині, його
досягненнями захоплюються. Пошуковцям вдалося налагодити зв’язок з
односельчанином, ведеться активна переписка. Олексій Григорович
надіслав для музею грамоти та дипломи. Вже другий рік поспіль під час
проведення Олімпійського тижня колектив школи оформляє тематичні
виставки,проводить виховні години,присвячені діяльності Куценка,
знайомить учнів з біографією нашого земляка. А нещодавно учні школи
отримали від Куценка іменний кубок з надписом «Найспортивнішому класу
Погибляцького НВК». Тому під час«Олімпійського тижня – 2011р.» команди
будуть змагатися на честь Кубка О.Г. Куценка.

Вважаємо, що саме на таких прикладах повинна зростати
сучасна молодь. Зацікавившись життям та діяльністю О.Г. Куценка,
старшокласники школи підготували матеріали і взяли участь у проекті
обласної Ліги старшокласників «Пишаюся тобою, рідний краю» ( підпроект
– «Мій талановитий земляк») Значна робота проведена учнями школи в
ході участі у Всеукраїнській експедиції «Шляхами подвигу слави»,
Всеукраїнській історико – географічній експедиції «Історія міст і сіл
України. В рамках експедицій учні провели роботу:

вивчали історію свого села,

збирали спогади односельчан про події Великої Вітчизняної війни на
території краю.

Збирали спогади остарбайтерів, які проживають на території села.

Провели благодійну акцію “Милосердя” з вирішенням життєво необхідних
проблем учасників війни, надання їм практичної допомоги за місцем
проживання;

була надана допомога щодо впорядкування місць поховань братських могил,
меморіальних комплексів.

Здійснено тематичні екскурсії до музеїв, пам’ятних місць, меморіальних
комплексів, присвячених подіям Великої Вітчизняної війни;

У школі діє волонтерський загін. На рахунку загону багато корисних
справ:

– проведення операцій ” Турбота”, “Подвір”я”, “Ветеран”, “Весняні
клопоти”;

– упорядкування братських могил, пам”ятників та меморіалів, насадження
квітів;

– привітання учасників бойових дій та ветеранів Великої Вітчизняної
війни зі святами;

– проведення зустрічей та виховних годин;

– покладання квітів до пам”ятників, меморіалів у пам”ятні дні;

– святкування Днів партизанської слави, села, вигнання

гітлерівських військ із території України;

– привітання людей похилого віку;

– допомога у весняно-польових роботах;

– допомога в зимовий період;

Учні школи є постійними учасниками мітингів, присвячених 9 Травню.

На прикладах героїзму старших поколінь учні виховуються в дусі
дисциплінованості, справжньої дружби, непримиренності до боягузів і
панікерів, у походах і спортивних іграх набувають навичок переборення
труднощів

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття
патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу,
поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України,
усвідомлення спільності власної долі  з долею Батьківщини.

Здобутий за роки незалежності досвід роботи шкільного колективу з
національно-патріотичного виховання дає змогу вичленити основні ідеї
сучасного підходу у вирішенні цієї багатогранної проблеми. А саме:

– виховання справжніх патріотів можливе тільки на національній основі;

– приклади з особистого життя та спілкування з ветеранами, учасниками
подій мають за мету показати правду про ці події, їх всебічне
висвітлення;

– необхідна переоцінка цінностей дітей та юнацтва, зміна їх точки зору з
глобальної на національну на основі отриманої інформації;

– Вирішення нових завдань, що виникають у сучасному суспільстві,
потребує нових підходів до організації освітнього процесу, його
спрямування на вирішення проблем виховання і розвитку людини, яка
здатна до широкого спілкування, в тому числі й у багатонаціональному
середовищі, в дусі гуманістичних традицій та ідей. Навчити дітей
поважати гідність свою та інших людей.

– за сучасного стану медіа простору-засобів телебачення, кіно,інтернету
умови розвитку патріотичного виховання в Україні є не досить
сприятливі, тому слід підтримувати розвиток вітчизняних видань,
кіностудій, медіа проектів на найвищому рівні.

– залишившись наодинці з проблемою патріотичного виховання,
загальноосвітні заклади в змозі тільки підтримувати сучасний стан справ,
тому конче необхідно державному рівні забезпечити всі необхідні
умови для подальшого розвитку національно-патріотичного виховання молоді
в нашій державі. Це стосується вільного доступу до архівних матеріалів,
сприяння органів місцевої влади в підтримці належного рівня утримання
музейних закладів, організації екскурсій, поїздок, експедицій,
матеріального заохочення молоді, що займається вивченням історичного
минулого та охоплена волонтерським рухом. За такого державницького
підходу ця нагальна проблема буде не тільки швидко та ефективно
вирішена, а й сприятиме зростанню поваги та міжнародного авторитету
нашої держави в світі.

Список використаної літератури:

1. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. –
 С. 3-8.

2. Указ Президента України від «Про затвердження Концепцію
допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді».

3. Бех І., Чорна К. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської
молоді // Світ виховання. – 2007. – №1 (20). –  С. 23-34.

4. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України.
– 2006. – №8. – С. 5.  

4. Раєвський В. «Героїко – патріотичне виховання учнівської молоді»
//www.fond-dobrobut.org.ua

5. Громадянсько-патріотичне виховання учнівської молоді: здобутки та
проблеми освітян Полтавщини. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 96 с.

6. Яременко Н., Устич Ю. Методичні рекомендації

щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді

в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів
//ukrintschool.org.ua

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020