Відділ освіти Лисянської РДА Лисянський методкабінет
Боярський навчально-виховний комплекс: «Дошкільний навчальний заклад –
Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»
Лисянської райради Черкаської області
Автор: Демчук Микола Петрович
Досвід патріотичної діяльності дитячих та юнацьких громадських
організацій
Схвалено педагогічною радою Боярського НВК протокол №1 від 11.01. 2011р.
АНОТАЦІЯ
Демчук Микола Петрович – учитель географії та директор Боярського
навчально – виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів навчання» Лисянської райради
Черкаської області пропонує презентації по реалізації проекту «Музей
історії школи – центр громадського виховання» та деякі узагальнення з
досвіду патріотичного виховання учнівської молоді.
Передмова.
В книзі Івана Білика «Меч Арея» читаємо : «І кожен народ зокрема, й усі
народи разом свято бережуть пам’ять про своє минуле, хоч би яким
здавалося воно з висоти сьогоднішнього дня й сьогоднішньої моралі. Бо
історія схожа на багатоповерхову споруду у якій ми посідаємо найвищий
поверх. Кожне покоління будує своє житло все вище й вище, й споруда тог
міцніша, що міцніші її підвалини. Ми повинні знати кожен камінь свого
фундаменту й кожну цеглинку поверхів, які лишились під нами, щоб при
зведенні верхнього, нашого ярусу врахувати все до дрібничок: і міцну
гранітну кладку, й зотлілі підпори не соромлячись казати собі правду й
правильно оцінювати. »
Кожна держава, яка себе поважає , виводить історію свого народу,
своєї державності з глибини віків. Деякі народи придумують свою історію,
крадуть її коріння і назви у сусідів…
Україні не потрібно «запозичувати» свою історію у сусідів, а потрібно
шанувати свою. І починати її не з князя Володимира Великого – хрестителя
Русі, а сивого Трипілля, у якого українська мова, культура побуту,
ремесел та землеробства. І ми не повинні стидатись назв скіфи, сколоти,
гуни – так наших предків прозивали войовничі сусіди у лютому розпачі
поразок.
Історична наука потребує корекції, адже в XIX –XX століттях жоден
європейський вчений розшифровуючи санскрит чи стародавні назви
європейських народів не міг допустити думки, що в їхній основі лежить
українська мова, українські топоніми народу, що надовго втратив свою
державність. Не допускали тоді, не допустять і в наш час з шовіністичних
міркувань. А тому слід виховати нове покоління патріотів-дослідників,
що користуючись науковими даними докажуть світові глибину коренів нашої
історії. Можливо тоді і ми усвідомимо, що християнство на Русі було ще
до князя Володимира, Києву значно більше ніж 1500 років, а козацтву не
500років, а декілька тисяч.
А тому одним із шляхів патріотичного виховання на сьогодні я вважаю
розвиток краєзнавчого руху серед школярів і учнівської молоді.
Дана доробка є спробою узагальнити досвід краєзнавчо-пошукової,
екскурсійної та інших форм роботи по патріотичному вихованні. Адже
патріотизм розпочинається із сім’ї, школи, свого населеного пункту.
«Пізнавай і шануй» – основний девіз нашої діяльностї….
Досвід патріотичної діяльності дитячих та юнацьких, громадських
організацій ( з досвіду роботи Боярського НВК)
В Боярському навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний
заклад – Загальноосвітня школа 1-ІІІ ступенів » краєзнавчо-пошукова
робота є родзинкою роботи, що визначає її імідж серед шкіл району, про
що неодноразово було відзначено напедагогічних конференціях Лисянщини та
засіданнях творчої групи директорів загальноосвітніх закладів
Лисянського району і поставлено завдання активізувати цю роботу з метою
поширити її досвід на інші навчальні заклади Лисянщини. В 2010 році
завершився п’ятирічний термін праці педколективу над реалізацією
перспективного плану Боярського НВК (2005-2010 р.р.) в ході якого
колектив працював над реалізацією виховних ідей «Від екології природи до
екології душі» (2005-2008 р. р.), «Здоров’я дитини – здоров’я нації» (з
2008 року), а тому в даний час проводиться робота по оцінці й
узагальненню результатів роботи та розробляється стратегія і тактика
педагогічної діяльності на наступне п’ятиріччя. Кафедра
природничо-математичного циклу запланувала створити краєзнавче
товариство (клуб) «Горизонт» мета якого активізувати позакласну роботу –
активізувати роботу з учнями в напрямку краєзнавчо- пошукової
діяльності, наповнити навчально-виховний процес прикладами і наочними
експонатами краєзнавчого характеру які розкривають перед учнями історію,
природу, етнографію краю як складову всеукраїнської, наповнюють
свідомість дітей патріотичними почуттями гордості і любові до рідного
краю. На грудневій педраді 20010 року кафедра природничо-математичного
циклу цю ідею запропонувала до перспективного плану навчального закладу
на наступне п’ятиріччя. Одночасно це питання було темою розгляду на
колегії дирекції школи, де вирішено краєзнавчо-пошукову роботу класних
колективів зробити основною ланкою патріотичного виховання дітей.
Важливим є узагальнити здобутки педколективу в краєзнавчо-пошуковій та
виховній роботі з учнями щоб використати їх як методичну базу для
подальшої роботи педколективу. А здобутками школи є:
1. Історично-краєзнавчий музей закладу, що еволюціонував в музей історії
школи, та клас-світлицю з етнографії краю;
2. Друковані твори педпрацівників школи з історії та краєзнавства
регіону реалізовані в виданнях: довіднику з історії Лисянщини «Край
козацький» К. «Наукова думка» 2004, «Черкащина в контексті історії
України» Черкаси 2005, спілка «Витоки» у краєзнавчому русі України:
досягнення і перспективи, «Атлас Лисянського району Черкаської області»
К, 2008, «Шевченків край» історико-етнографічне дослідження К. Наукова
думка 2009 р., «Проблеми регіональної історії в контексті
загальноукраїнських подій» К. 2009 р., «Засоби масової інформації. Як
один із чинників формування громадянського суспільства» К. 2010 р.,
доробки уроків з географії ж. «Все для вчителя», публікації ж.
«Добридень», статті в газеті «Понад Тікичем», шкільний часопис «Лідер»;
3. Масові форми краєзнавчої роботи: відзначення дня дитячих організацій
в школі – похід вихідного дня всіх класних колективів школи, зустрічі з
учасниками і очевидцями історичних подій, олімпіади, тематичні вечори,
участь у районних та обласних змаганнях, проведення літньої
навчально-виховної практики;
4. Групові форми краєзнавчої роботи: предметні гуртки, походи вихідного
дня, багатоденні походи, природоохоронна та екологічно-просвітницька
робота на екологічній стежці, випуск рукописних збірок учнів, розробка
маршрутів «Золота підкова Черкащини»;
5. Індивідуальна краєзнавча робота: підготовка учнів до участі в
конкурсах МАН та всеукраїнських конкурсах, друкування праць гуртківців в
пресі, робота з підготовки екскурсоводів музеїв школи, маршрутів
екологічної стежки та «Золота підкова Черкащини», індивідуальна
підготовка учнів для участі їх у масових краєзнавчих заходах.
День дитячих організацій з походом вихідного дня всіх класних
колективів в Боярському НВК проводять 19 травня щороку з залученням
працівників місцевих органів влади, медпрацівників, батьків,
громадськості. До цього дня проводиться ретельна підготовка усіх класних
колективів та учителів предметників, адже серед конкурсів: орієнтування,
біг по азимуту, комплексний туристичний маршрут з перешкодами, в’язання
вузлів, бівуаків, знання лікарських рослин, визначень мінералів, природа
і фантазія, кашоварів, розпалювання вогнища, навички ЦЗ, привила
поведінки в природі, подачі першої медичної допомоги, визначаються
переможці у вікових номінаціях серед команд: 1-4 класів, 5-8 класів, 9-
11 класів.
Зустрічі з учасниками і очевидцями історичних подій найбільш
традиційна форма патріотичного виховання в Боярському НВК. Серед гостей
школи є ветерани Великої Вітчизняної війни, свідки голодомору, ветерани
праці, люди різних професій, визначні випускники школи: Корунець І. В. –
професор Київського Національного Лінгвістичного університету, Кіношенко
Ю. Т. – професор, доктор медичних наук Харківського інституту
радіології, Супрун М. О. – радник Прем’єр-Міністра України, Стеблій О.
І. – заступник міністра охорони здоров’я Автономної республіки Крим,
науковці, письменники: Роман Коваль, Тетяна Конончук, Микола Бушин,
Василь Шкляр та інші.
Шкільний музей – центр громадсько-патріотичного виховання
Історико-краєзнавчі музеї. В результаті краєзнавчо-пошукової роботи в
Боярському НВК зібрано величезний історичний матеріал: документи,
свідчення очевидців, фото, різноманітні експонати, на базі чого створено
музейні кімнати:
Музей історії школи. Боярській школі 121 рік, за цей час вона
еволюціонувала від однокласної церковно-приходської. Встановлено імена
п’ятнадцяти директорів, що її очолювали, понад двісті вчителів, що
працювали в різні часи, імена всіх випускників з 1935року і по даний
час. Найбільш цінними експонатами є фото щорічних випусків, а серед них:
1929 рік – випускники-семирічки, 1935 рік – випускники-семирічки разом з
учителями (майже всі педпрацівники були репресовані в 1937 році ), 1937
рік – випускники-семирічки (нові обличчя педпрацівників яких не
вистачає). 1940 рік – другий випуск десятирічки, 1941 рік – випускне
фото сьомого класу та інші.
Музей-світлиця відображає етнографічні матеріали краю: рушники,
вишиванки, одяг, предмети побуту, меблі, посуд, знаряддя праці тощо.
Музей історії краю – зібрання інформації та історичних експонатів від
часів палеоліту до сьогодення.
J
L
\
^
B*
B*
B*
J
L
^
^
&
&
.Школа гордиться, що серед її вихованців два герої Радянського Союзу –
Пилип Степанович Яровий та Василь Сидорович Химич, академіки, професори,
докори наук зі світовим ім’ям: Поваженко Іван Омелянович, Корунець Ілько
Вакулович, Кіношенко Юліан Тодосьович та інші. Внаслідок пошукової
роботи вдалося встановити прізвища понад ста жителів учасників
народно-визвольних змагань українського народу за незалежність 1917-1921
років, вісімдесят сім осіб – жертв голодомору 1932- 1933 років, тридцять
сім осіб репресованих в 1937-1940 р.р., понад сорок осіб розстріляних
фашистами в роки Великої Вітчизняної війни, прізвища сто дев’яносто
восьми осіб депортованих до Німеччини; події останнього бою Ярового П.
С. – Героя Радянського Союзу в небі Осетії, в якому він збив три
фашистські літаки, був смертельно поранений, встановлено місце його
поховання та десятки інших подій. Великий інтерес відвідувачів
викликають експозиції, що висвітлюють події сотенного містечка Боярка в
козацьку добу, волосного містечка Боярка в складі Російської імперії,
участь Боярського полку загону отамана Квітковського в революційних
подіях 1917-1921 р.р.
Шкільний музей стає центром громадсько-патріотичного
виховання не тільки школярів, а й громадськості регіону. Окрім виховної
функції він відіграє навчально-методичну, науково-пошукову,
інформаційно-наглядну та консолідуючу в колективі та суспільстві. Про
його існування знають жителі округи і з радістю відвідують його й щедро
діляться сімейними реліквіями (фото, книги, документи, речі), що стають
експонатами виставок. Музей історії школи є місцем збереження пам’яті
народу, інформації про кожного учня школи, кожного випускника. А тому
завітавши до школи на зустріч чи в гості, випускники будь-яких років,
насамперед, поспішають до стендів та експонатів музею – на зустріч зі
своєю юністю.
Експонатами музею стають кращі доробки учнів: випуски шкільного часопису
«Лідер», збірки творів, віршів, малюнків, плакатів. А тому діти
усвідомлюють, що вони стають творцями історії школи і гасло «Спішіть
творити добро» стає правилом їх життя, шкільною історією.
Використовуючи теоретичну базу шкільного музею, проводячи
науково-пошукову роботу в музеї учні школи є постійними учасниками
районних, обласних та всеукраїнських історично-краєзнавчих конкурсів, та
учасниками І-ІІІ рівня конкурсів МАН, іноді й переможцями цих заходів
(див.додатки).
Випускники школи постійно поповнюють не лише шкільний музей експонатами,
а й матеріальну базу школи – технічними засобами навчання.
Шкільний музей постійне місце «паломництва» учнів школи. Що приваблює їх
увагу? Це експонати, документи та насамперед фото на яких зображено
фрагменти шкільного життя, де діти можуть впізнати себе, друзів, рідних.
«Ось дивись, дивись – це моя мама, а ось – тато. А на цьому фото моя
бабуся !» , часто чути горді вигуки школярів в приміщенні музею історії
школи, яке ніколи не закривається на замок.
Важливим в роботі музею є підготовка екскурсоводів для різних вікових
категорій учнів. екскурсії з найменшими учнями 1-4 класів проводять
екскурсоводи. Темами екскурсій музею історії школи є:
Вчителі моєї школи;;
Боярська школа крізь століття і епохи (121 вік від заснування);
Будови Боярської школи (1887року, 1930 року, 1990року);
Медалісти школи, їх досягнення та життєві дороги;
Видатні випускники школи;
Випускники школи – учасники Великої Вітчизняної війни;
Сторінки книги досягнень учнів Боярського НВК;
Творчість учнів та позакласне життя школи.(довоєнний період, повоєнні
часи, епоху «розвинутого соціалізму», роки незалежності і т. д.).
Екскурсії до краєзнавчо-історичного музею більш традиційні і
притаманні будь-якому регіональному музею:
Наш край в період найдавніших часів (від палеоліту й трипільської
культури до сьогодення);
Сотенне містечко Боярка в козацьку добу;
Боярська волость в складі Російської імперії;
Боярчани учасники народно-визвольних змагань за незалежність
українського народу 1917-1921 р.р.;
Становлення, розвиток та реорганізація колективних господарств с.
Боярка;
Трагедії села в двадцятому столітті (єврейські погроми, розкуркулення,
голодомор 1932-1933р.р., репресії, війна, окупація, розстріли,
депортація);
Боярчани учасники другої світової війни;
Каскад ГЕС на р. Гнилий Тікич;
Відродження краю;
Концесії, храми та релігійні споруди краю;
Заклади охорони здоров’я;
Пам’ятники, пам’ятні місця та пам’ятні знаки;
Символіка населених пунктів регіону;
Видатні земляки та їх здобутки;
Виробнича інфраструктура краю;
Заклади культури та їх працівники.
В природничо-краєзнавчому відділенні музею містяться стенди й
експонати, що розкривають наступні теми:
1.Природа, історія та господарська діяльність людей;
2. Генетичні типи і форми рельєфу;
3. Внутрішні води краю;
4. Геологічне минуле, мінерали, гірські породи та корисні копалини
місцевості;
5. Ґрунти та їх господарське використання;
6. Рослини і тварини Червоної книги та природно-заповідний фонд
Лисянщини;
7. Фізико-географічне районування та ландшафти краю;
8. Рослини-мандрівники;
9. Рослини парків і лісів;
10. Лікарські рослини;
11. Орієнтування в лісі, степу та населеному пункті.
Вище перечислені теми подаються, як заочні екскурсії до музею на основі
зібраного дітьми під керівництвом учителів матеріалу підчас літньої
навчальної практики. Знання про природу формують в учнів логічне
мислення, причинно наслідкові зв’язки між явищами природи, екологічну
культуру поведінки в природі та господарювання.
Музей (клас) світлиця є систематизованим зібранням наочностей з
етнографії краю, де учням пропонуються слідуючі теми екскурсій і
досліджень:
Особливості формування етносу Наддніпрянщини;
Етнографічне коріння українського народу;
Побут, культура, обряди, пісні, легенди краю;
Одяг – елемент культури народу. Вишиванка – берегиня традицій народу.
Вірування та віра народу.
Отже, шкільний музей, як центр громадсько-патріотичного виховання
приречений бути не лише архівом історичних та краєзнавчих знань а й
джерелом духовності учнів, вчителів, батьків, громадськості, покликаний
спонукати їх до творчої праці, шанування минувшини і плекання розбудови
духовних і матеріальних цінностей для майбутнього, спираючись на досвід
пращурів.
Плани та перспективи роботи педколективу Боярського НВК по
удосконаленню краєзнавчо-пошукової роботи, зростання її ролі в
патріотичному вихованні учнів навчального закладу:
1. Залучити до краєзнавчо-пошукової роботи по розбудові музею історії
школи всі класні колективи, через їх працю над конкретною темою,
розділом та щорічним творчим звітом про результати досягнень.
2. Працювати над створенням природничо-історичного та літературного
клубу «Горизонт» для учнів школи на базі кафедр природничо-математичного
та гуманітарного циклу предметів.
3. Упорядкувати та розширити експозиції музеїв школи, співпрацювати з
відділом культури Лисянської райдержадміністрації по створенню
регіонального філіалу державного музею в с. Боярка.
4. Активізувати участь учнів Боярського НВК в МАН з подальшою їх
профорієнтацією на педагогічні, природоохоронні та історичні професії.
5. Консолідувати роботу педколективу на розробку і створення
туристично-екскурсійних маршрутів по Державній програмі «Золота підкова
Черкащини».
6. Активно включитися в роботу Лисянського регіонального осередку
громадських міжнародних відносин «Україна – Німеччина – Польща».
7. Завершити роботу над створенням підручника з краєзнавства: історії,
географії, біології, української літератури, етнографії, геральдики,
релігієзнавства Лисянщини для загальноосвітніх шкіл й ліцеїв Лисянського
району.
Висновки
Отже, історико-краєзнавча робота у навчальних закладах відзначається
багатоаспектністю форм та методів і тематичною різноманітністю.
Історико-краєзнавчі матеріали суттєво доповнюють викладання усіх
навчальних дисциплін, що в свою чергу вимагає відповідної підготовки
педагогів і організаторів краєзнавчої роботи в навчальних закладах.
Вивчення природи та історії рідного краю відіграє важливу роль у
формуванні національно-історичної свідомості учнів, вихованню в них
любові до рідного краю, гордості, патріотизму, громадянської
самосвідомості, активної життєвої позиції.
Краєзнавчо-пошукова робота учнів є першим кроком залучення їх до
науково-дослідницької діяльності, профорієнтації на майбутні професії.
Стратегія і тактика краєзнавчої роботи, патріотичного та екологічного
виховання школярів має розроблятися педколективом кожного навчального
закладу відповідно до регіональних умов.
Шкільний музей не лише підсумок й узагальнення результатів
краєзнавчо-пошукової роботи й база для дослідницької роботи учнів, а й
центр духовності й патріотичного виховання навчального закладу.
Список використаних джерел і літератури
Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід,
проблеми, перспективи) К. 2000 – 3-6 с.
Мельниченко В. М. Моя Черкащина(Історія рідного краю від найдавніших
часів до сучасності). Навчально-методичний посібник для вчителів та
викладачів навчальних закладів усіх типів. Черкаси 2006 –
3-26 с.
Щербатюк В. М. Довідник з історії Лисянщини. Край козацький. К. 2004
– 33-35 с.
Демчук М.П. Атлас Лисянського району Черкаської області.
К. 2008 – 1-32 с.
Черкащина в контексті історії України (відповідальний редактор В. М.
Мельниченко). Черкаси 2005 – 383 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
